Geum.ru

Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної реабілітації, фізичного виховання, спортивної медицини І валеології методика

Вид материалаМетодичні рекомендації
Подобный материал:
1   2   3   4

Гіподинамія (гіпокінезія) - рухове обмеження рухової активності, особливо без навантаження нижніх кінцівках (ходьба, біг і інш.), має місце у хворих, що довго знаходяться на постійному режимі, спортсменів що довго не тренувались (г-з хвороби, травми), у космонавтів під час польотів, у інвалідів (після ампутації нижніх кінцівок, ДУП, паралічах, у сліпих і інш.).

Під впливом гіподиниамії в організмі проходять суттєві зміни збоку УНС, крово-і лімфообігу, м’язевої системи, обмінних проіесів і т.д. Все це веде до детренованості і змінам у функціональних системах, гомеотазі.

Малорухомість (обмеження рухів) призводить до зниження потоку пропіоцептивних впливів на вегетативні функції багатьох органів і систем. Знижується венозний тиск, тонус і сила м’язів, порушується обмін речовин, що в значній мірі знімає протікання реларативних процесів. Порушуються основні параметри м’язової діяльності : скоротливість, здатність підтримувати тривалу

активність, обмежується об’єм рухів у суглобах і інш. Гіподинамія пригальмовує процеси реларативної регенерації тканини, веде до зіни насичення тканини кисннем, венозного тиску, рлімаму у міакарді ( по диним ЕКГ) і атрофії м’язів нижніх кінцівок у післяопераційному періоді і при ряді інших захворювань у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні. Дослідження показали, що практично не має такого органу або системи. Функції контрих не змінились би в умовах гіподинамії.

В підтриманні гімостазу і функціонального стану організму велику роль відіграє м’язева система. Скелетні м’язи виконують не лише локомоторну (опорно- рухову) функцію, але в значній системі впливає на крово-і лімфообіг, обмін речовин, дихання, ендокринну рівновагу, імунітет і інш. Тому обмеження або повна відсутність рухів може бути причиною порушення фізіологічної взаємодії організму з зовнішнім середовищем і спричинити функціональні порушення або глибокі патологічні зміни.

У спортсменів, що знаходяться на стаціонарному лікуванні після оперативного втручання на тканинах опорно – рухового апарату також проходять зміни з боку серцевої – судинної системи, дихальної і м’язевої, змінюються біологічні показники, знижується венозний тиск, порушується мікроциркуляція і інш.

Завдання реабілітації : нормалізація функціонального стану, метаболізму тканини і відновлення здоров’я, відновлення адаптаційних можливостей до побутових і виробничих умов.

Можна виділити два періоди : ранній період реадаптації і пізній період реадаптації.

У хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, вже на десятий і особливо на п’ятнадцятий день відмічається значне зниження сили і тиску м’язів нижніх кінцівок, венозного тиску, насичення артеріальної крові киснем, імунітету.

Ефект від фізичних впрів і тренувань буває більшим, якщо тренування проходить у вихідному положенні стоячи (задіяна опорна функція нижніх кінцівок), тобто коли задіяна опорно –рухова система з навантаженням на рефлекторні зони стопи (біг на резиновій дорошці з різними нерівностями, діями на стопи голковими вібраторами, використання голкових аплікаторів – ходьба по ним, використання голкорефлексотерапії на біоактивні точки стопу).

Основним принципом реадактації в першому періоді є поступове використання навантажень (спочатку сидячи у ліжку, потім ходьба на стільці біля ліжка і виконання вправ, потім ходьба на палаті, опісля вихід на вулицю з поступовим збільшенням навантажень у ходьбі). ЛГ на цьому етапі складається з загальнорозвиваючих вправ в ізометрії м’язів нижніх кінцівок і тренування їх опорної функції. Наприклад, стоячи і тримаючись за стілець виконувати ходьбу на місці, присідання і інші вправи разом з дихальними вправами з малими навантаженнями (слідкувати за пульсом. Повторюваність вправ, їх ускладнення повинні бути поступовими. Після того, як хворий починає ходити, всі вправи повинні виконуватись лише сидячи (перш 3-5 днів) і стоячи.

В комплексну систему реабілітації першого періоду включають ЛФК, сегментарний масаж, загальний вібраційний масаж, вакуум – масаж, вправи з резиновими амортизаторами в ізометрії, дозована ходьба, підіймання на сходах на 3-5 поверх, біг у воді, заняття на тренажерах, тредбані (ходьба і біг), велоергометрі, ігри, працетерапія, кислеві коктейлі, вітамінізацію (особливу прийом вітамінів С і групи В).

Навантаження повинні відповідати функціональному стану, статі і віку хворого. Контроль здійснюється по пульсу тестування, біохімічним показником, ЕКГ, міографії і інш.

Не проводиться ЛГ у воді, так як вона не дає тренувального ефекту, і ще в більшій степені проходить релаклація м’язів, а також тому, що ослаблений організм підданий простудами. При цій же причині при аснізації хворих не слід назначати лікувальні ванни, особливо гіпертонічні з різними додатками, так як вони ведуть до різкого зменшеного артеріального тиску. При пониженому артеріальному тиску не рекомендується і сауна (баня).

У другому періоді реадаптації включають гімнастику з гантелями, біг, плавання, їзду на велосипеді, ходьбу на лижах, заняття на тренажерах, контрастний душ, сауну(баню), дієтотерапію, фітотерапію, вітамінізацію, працетерапію.

На цьому етапі підключають гідрокінезотерапію (температура води 28-30С) з ходьбою на місці, бігом з спеціальними манжетками на гомілково – ступневих суглобах і у надувних жилетках, не торкаючись дна ногами (це особливо важливо після операцій на тканинах ОРА), ігри, плавання з лопаточками на руках і з кругами на ногах ( для противаги), вправи з спеціальними гантелями.

Тривалість занять 10-35 хв. 2-3 разу в день.


Комплекс вправ

  1. Ходьба у ластах вздовж басейну. На закінчення зробити 2-3 дихальні вправи.
  2. Плавання з дошкою, на ногах надувні кільця (для противаги, більшого навантаження).
  3. Плавання з лопаточками, на гомілково-ступеневих суглобах надувні балончики.
  4. Вільне плавання 3-5 хв.
  5. Біг на місці в ластах 1-2 хв. Потім – дихальні вправи.
  6. Ходьба, біг на місці і вздовж бортика, не торкаючись дна, ногами. Декілька серій, кількість котрих збільшується кожні 3 дні.
  7. В.п. – лежачи на спині, на ногах ласти. Притримуючись за бортик басейну, зчиняти і розчиняти ноги в колінах в тазобедрених суглобах.
  8. В.п. – те ж. Руки ногами стилем “брас”.
  9. В.п. – те ж. Згинати і розгинати ноги, пробуючи пальцями (ластами) доторкнутись бортика басейну.
  10. В.п. – стоячи, вода на рівні пліч, на руках лопаточки. Імітація боксу (бій з тінню). Опісля виконати 2-3 дихальні вправи.
  11. В.п. – стоячи у воді по плечі, руки в сторони. Виконувати рухи ногами (ходьба на місці з високим підійманням колін, руками “натискати” на воду і швидко виносити прямі руки з води. Після – вільне плавання і дихальні вправи.
  12. В.п. – стоячи (не торкаючись ногами дна басейну) руки в сторони. Швидка ходьба на місці, руками “спиратись на воду”. Після – вільне плавання.


Третій період (санітарно – курортне лікування)

Включає сонячні і повітряні ванни, ігри на повітрі і морі, плавання, біг, ходьба разом з бігом по пересічній місцевості, вітамінізацію, дієтотерапію, кисневий коктейль, вібраційні масажі, сауну (баню), ранкову гігієнічну гімнастику на березі моря (ріки або в сквері, парку) з наступним прийманням контрастного душу.