Geum.ru

Пояснювальна записка

Вид материалаДокументы

Содержание


Тематика практичних занять
Методичні вказівки
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
ТЕМА 16. Життя і творчість Данила Братковського
  1. Життєвий подвиг Данила Братковського.
  2. Філософські мотиви лірики поета.
  3. Викривальний та громадсько-патріотичний пафос соціальної поезії Д. Братковського.
  4. Тема родинно-побутових стосунків у віршах поета.

Література

Антонович В. Даниил Братковcкий // Антонович В. Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори.– К.: Либідь, 1995.– С. 237–247; (Братковський Д. Світ, по частинах розглянутий. Фототипічне видання. Переклад. Джерела. Студії.– Луцьк, 2004.– С. 389–398).

Липинський В. Данило Братковський – суспільний діяч і письменник кінця XVII століття // Братковський Д. Світ, по частинах розглянутий. Фототипічне видання. Переклад. Джерела. Студії.– Луцьк, 2004.– С. 400–413.

Липинський В. Данило Братковський // Волинь.– Луцьк, 1995.– Ч. 2.– С. 68–77.

Шевчук В. Діамант у попелі (про Данила Братковського як поета й людину) // Шевчук В. Дорога в тисячу років.– К., 1990.– С. 165–171.

Корпанюк М. Данило Братковський: поет, патріот, “хлопоман” // Слово і Час.– 1991.– № 11.– С. 8–12.

Данило Братковський – поет і громадянин: Матеріали науково-краєзнавчої конференції.– Луцьк, 2002.– 154 с.


ТЕМА 17. Українська поезія ХVІІІ ст.
  1. Особливості розвитку поезії у ХVІІІ ст. Занепад літера­турного життя в Києві.
  2. Рукописна традиція Чернігівського культурного осередку 40-50-х років ХVІІІ ст.
  3. Почаївський культурний осередок другої половини ХVІІІ ст. Антологія української духовної поезії “Богогласник”.
  4. Характер історичної поезії ХVІІІ ст. “Розмова Великоросії з Малоросією” С. Дівовича.

Література

Андрущенко М. Парнас віршотворний: Києво-Могилянська академія та український літературний процес ХVІІІ ст.– К., 1999.– С. 26–75.

Гнатюк О. Сторінка з історії української духовної поезії – Богогласник // Варшавські українознавчі записки.– Варшава, 1989.– Зошит 1.– С. 121–133.

Шолом Ф. Я. Історичний віршований діалог “Разговор Великоросси с Малороссиею” Семена Дівовича // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5 т. Т. 1.– К., 1959.– С. 529–540.

Гнатюк О. Українська духовна барокова пісня.– Варшава; К.: Перевал, 1994.

Медведик Ю. Унікальна антологія української лірики (деякі спостереження над почаївським “Богогласником”) // Слово і Час.– 1997.– № 3.– С. 27–29.

Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Кн. 2.– Л.: Світ, 1994.– С. 314–319, 401–421.

Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори.– К., 1994.– С. 131–199; 261–280.

Полєк В. Т. Історія української літератури XVIII століття. Частина перша.– Івано-Франківськ, 1999.– С. 19–51.

Поплавська Н. М. Творчість Йоасафа Горленка і деякі питання українського літературного барокко // Українське літературне барокко.– К., 1987.– С. 212–219.

Шевчук В. Муза роксоланська. Українська література XVІ – XVІІІ ст. Героїчне в поетичному дієписі народу // Вітчизна.– 1998.– № 11–12.– С. 116–119.

Франко І. Духовна й церковна поезія на Сході й на Заході: Вступ до студій над “Богогласником” // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. Т. 39.– К., 1983.– С. 126–143.


ТЕМА 18. Українські мандрівні дяки та їх творчість
  1. Соціальна природа мандрівних дяків.
  2. Бурлескно-травестійні різдвяні й великодні вірші мандрівних студентів.
  3. “Нищенські” вірші-орації мандрівних школярів.
  4. Рукописні збірники віршів і пісень. Елегійна та любовна лірика.
  5. Авторство творів. Причини занепаду дяківської літератури.
  6. Значення мандрівних дяків у культурно-освітньому житті України.

Література

Нога Г. Звичаї тії з давніх школярів бували ... (Український святковий бурлеск ХVІІ – ХVІІІ ст.).– К.: Стилос, 2001.– 190 с.

Махновець Л. Гумор і сатира наших предків // Давній український гумор і сатира.– К., 1959.

Житецький П. “Енеїда” Котляревського у зв’язку з оглядом української літератури ХУІІІ ст. // Житецький П. Вибрані праці: Філологія.– К., 1987.– С. 139–253.

Грицай М.С. Народнопоетична основа різдвяних та великодних орацій “мандрівних” студентів // Українське літературознавство.– Л., 1969.– Вип. 6.– С. 10–16.

Шевчук В. Пісні крилатого зухвальця // Шевчук В. Дорога в тисячу років.– К., 1990.– С. 145–154.

Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Кн. 2.– Л.: Світ, 1994.– С. 257–287, 328–360.

Грицай М. С. Українська література XVI – XVII ст. і фольклор.– К., 1969.– С. 93–101.

Мишанич О. В. Українська література другої половини XVIIІ ст. і усна народна творчість.– К., 1980.– С. 158–186.


ТЕМА 19. Українська шкільна драматургія
  1. Походження драматичного мистецтва.
  2. Теорія шкільної драми.
  3. Початки драматургії. Декламації і діалоги.
  4. Драми-містерії на різдвяні й великодні теми.
  5. Драми-міраклі. “Олексій, чоловік Божий”.
  6. Драми-мораліте. “Воскресіння мертвих” Г. Кониського.
  7. Драми на історичні теми. “Володимир” Ф. Прокоповича та “Іосиф патріарха” Лаврентія Горки.

Література

Білецький О. Зародження драматичної літератури на Україні // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5 т. Т. 1.– К., 1959.– С. 228–246.

Франко І. Слово про збурення пекла: Українська пасійна драма // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. Т. 37.– К., 1983.– С. 456–499.

Грицай М. С. Українська драматургія ХVІІ – ХVІІІ ст.– К., 1974.

Франко І. Русько-український театр (Історичні обриси) // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. Т. 29.– К., 1983.– С. 293–336; (Матеріали до вивчення історії української літератури: Посіб.: У 5 т. Т. 1.– К., Рад. шк., 1961.– С. 303–310.

Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Кн. 2.– Л., 1994.– С. 148–224.

Шевчук В. Його живив бентежний дух (Слово про Феофана Прокоповича) // Шевчук В. Дорога в тисячу років.– К., 1990.– С. 172–181; (Наука і культура. Україна, 1981.– К.: Знання, 1982.– С. 464–469).

Полєк В. Творчість Феофана Прокоповича // Полєк В. Історія української літератури ХVІІІ ст.– Івано-Франківськ, 1999.– С. 177–211.

Андрущенко М. Київська шкільна драматургія // Андрущенко М. Парнас віршотворний: Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст.– К., 1999.– С. 76–85.

Білецький О. І. Українська драматургія XVII – XVIIІ ст. // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 50 т. Т. 1.– К., 1959.– С. 455–484.

Софронова Л. О. Жанрова система київської шкільної драми // Українська література XVI – XVIIІ ст. та інші слов’янські літератури.– К., 1984.– С. 232–252.

Іваньо І. В. Естетична концепція і літературна творчість Феофана Прокоповича // Літературна спадщина Київської Русі в українській літературі XVI – XVIIІ ст.– К., 1981.– С. 223–249.

Гудзій М. К. Феофан Прокопович // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5 т. Т. 1.– К., 1959.– С. 574–587.


ТЕМА 20. Жанр інтермедії в історії давньої української літератури
  1. Інтермедії як різновид драматичних дійств. Перші українські інтермедії до драми Я. Гаватовича.
  2. “Трагедія руська” – зразок української драматургії початку XVII ст.
  3. Інтермедії Дернівського збірника.
  4. Інтермедії до драм М. Довгалевського та Г. Кониського.

Література

Шевчук В. О., Яременко В. В. “Трагедія руська” – нововідкритий твір української драматургії початку XVII ст. // Українська література XVI – XVIIІ ст. та інші слов’янські літератури.– К., 1984.– С. 286–310.

Драгоманов М. Найстаріші руські драматичні сцени // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5 т. Т. 1.– К., 1959.– С. 257–261.

Махновець Л. Є. Інтермедії до драми Я. Гаватовича // Рад. літературознавство.– 1962.– № 3.– С. 60–77.

Глинчак В. Слово Гаватовича живе // Жовтень.– 1970.– № 2.– С. 113–117.

Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Кн. 2.– Л., 1994.– С. 225–256.

Шевчук М. Дещо нове про природу українських інтермедій як явища низового бакоро // Літературознавство: Матеріали ІІІ конгресу МАУ.– К., 1996.– С. 251–259.


ТЕМА 21. Проза періоду Бароко
  1. Нова ораторсько-проповідницька проза періоду Бароко. Творчість письменників-проповідників ХVІІ – ХVІІІ ст.
  2. Паломницька література ХVІІ – ХVІІІ ст. “Записки” В. Гри­горовича-Барського.
  3. Розвиток житійної літератури в період Бароко. Нові видання “Києво-Печерського патерика”. Збірник “Четьї-Мінеї” Дмитра Туптала.

Література

Маслов С. Кирилл Транквилион-Ставровецкий и его литературная деятельность.– К., 1989.

Крекотень В. Оповідання Антонія Радивиловського (З історії української новелістики ХVІІ ст.).– К.,1983.

Козич Н. І. Із прозової спадщини Лазаря Барановича // Українське літературознавство.– 1968.– Вип. 4.– С. 108–113.

Крекотень В. Проза Антонія Радивиловського.– К., 1989.

Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Кн. 2.– Л.: Світ, 1994.– С. 446–585.

Білоус П. Паломницький жанр в історії української літератури.– Житомир, 1997.– 160 с.

Білоус П. Українська паломницька проза: Історія жанру.– К., 1998.– С. 3–31.

Білоус П. Творчість Василя Григоровича-Барського.– К., 1985.

Савченко І. До історії укладання житійних збірників в Україні (ХVІІ ст.) // Медієвістика: Зб. наук. статей.– О.: Астропринт, 2000.– Вип. 2.– С. 111–123.

Кралюк П. М. Трактат Інокентія Гізеля “Мир з богом людині” як джерело з історії вільнодумства // Секуляризація духовного життя на Україні в епоху гуманізму та Реформації.– К., 1991.– С. 183–192.

Іларіон (Огієнко І.). Святий Димитрій Туптало, його життя й праця.– Вінніпеґ, 1960.– 224 с.

Савченко І. До питання про джерела “Четьїв-Міней” Димитрія Ростовського (Туптала) // Сучасний погляд на літературу: Наук. зб.– К., 2001.– Вип. 6.– С. 8–21.

Савченко І. Оповідання про чудеса у “Четьях-Мінеях” Димитрія Ростовського (Туптала) // Сучасний погляд на літературу: Наук. зб.– К., 2000.– Вип. 4.– С. 3–14.

Шляпкін І. Дмитро Ростовський та його час // Хроніка-2000.– № 39–40.– С. 445–454.

Климов В. Святитель з України Димитрій та його Книга житій святих // Бібліотечний вісник.– 1995.– № 1.– С. 14–19.

Ісіченко Ю.А. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця ХVІ – поч. ХVІІІ ст. на Україні.– К.: Наук. думка, 1990.– 180 с.


ТЕМА 22. Козацькі літописи
  1. Козацькі літописи – самобутнє явище української історичної прози та історіографії.
  2. Літопис Самовидця.
  3. Літопис Григорія Грабянки.
  4. “Історія русів” як підсумок козацько-старшинського літописання.

Література

Грицай М. С. Давня українська проза.– К., 1975.– С. 85–146.

Білецький О. Козацькі літописи // Білецький О. Зібр. тв.: У 5 т. Т. 3.– К., 1965.– С. 355–371.

Марченко М. І. Українська історіографія: З давніх часів до середини ХІХ ст.– К., 1959.

Шевчук В. Українські літописи ХVІІ – ХVІІІ століття як чинник державотворення // Шевчук В. Козацька держава.– К., 1995.– С. 296–348. (журн. Розбудова держави.– 1993.– № 4).

Павленко Г. І. Становлення історичної белетристики в давній українській літературі.– К., 1984.

Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Кн. 2.– Л.: Світ, 1994.– С. 361–423.

Мишанич Я. О. “Історія русів”: історіографія, проблематика, поетика.– К., 1999.

Полєк В. Історія української літератури XVIII ст. Ч. І.– Івано-Франківськ, 1999.– С. 52–131.

Береза І. Етичні ідеали Самовидця // Слово і Час.– 1994.– № 4–5.– С. 10–15.

Корпанюк М. Крайове та козацьке компілятивне літописання як історико-літературне явище.– К., 1997.– 160 с.

Толочко П. Україна і Русь в літописі Самовидця // Київська старовина.– 1992.– № 3.– С. 17–21.

Дзира І. Козацьке літописання та українське національне відродження ХІХ ст. // Розбудова держави.– 1995.– № 2.– С. 29–34.

Марченко М. І. Українські літописи і хроніки XVII – XVIII ст. // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5 т. Т. 1.– К., 1959.– С. 404–416.


ТЕМА 23. Життя й філософія Григорія Сковороди
  1. Життєвий шлях письменника.
  2. Особа й життєва філософія Сковороди.
  3. Г. Сковорода – зачинатель нової філософії в Україні. Місце Біблії у філософській системі мислителя.
  4. Теорія про пізнання й самопізнання у творах Г. Сковороди.
  5. Вчення про щастя людини і шляхи його досягнення у філософських працях письменника.

Література

Барабаш Ю. Григорій Сковорода // Слово і Час.– 1997.– № 7.– С. 27–29.

Барка В. Апостолічний старчик // Сучасність.– 1997.– № 1.– С. 5–13.

Возняк М. Історія української літератури: У 2 кн. Кн. 2.– Л.: Світ, 1994.– С. 76–92.

Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода.– К., 1992.– 470с.

Барабаш Ю. “Знаю человека…” Григорий Сковорода. Поэзия. Философия. Жизнь.– М., 1989.

Філософія Григорія Сковороди.– К., 1972.

Махновець Л. Григорій Сковорода.– К., 1972.

Мишанич О. Григорій Сковорода: Нарис життя і творчості.– К., 1994.

Шевчук В. Григорій Сковорода – людина, мислитель, митець // Шевчук В. Дорога в тисячу років.– К., 1990. С. 209–219.

Ковалинський М. І. Життя Г. Сковороди // Сковорода Г. Пізнай в собі людину.– Л.: Світ, 1995.– С. 10–44.

Поліщук Ф. М. Григорій Сковорода. Життя і творчість.– К., 1978.

Іваньо І. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди.– К., 1983.

Ерн В. Життя і особа Григорія Сковороди // Березіль.– 1992.– № 11–12.– С. 150–175.

Петров В. Особа Сковороди // Філософська і соціологічна думка.– 1995.– № 1–6.

Петров В. До характеристики філософського світогляду Сковороди // Хроніка-2000.– № 39–40.– С. 587–602.

Куташ І. Категорія щастя в філософії Григорія Сковороди // Хроніка-2000.– № 37–38.– С. 332–350.

Мірчук І. Г. Сковорода: Замітки до історії української культури // Хроніка-2000.– № 37–38.– С. 38–57.

Романець В. А. Ідея самопізнання і смислу людського життя у творчості Г. С. Сковороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали.– К, 1992.– С. 8–18.

Чижевський Д. Філософія Г. Сковороди // Хроніка-2000.– № 39–40.– С. 455–488.

Шудря К. П. Дивовижний феномен української культури // Сково­рода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали.– К., 1992.– С. 153–163.

Олянчин Д. Значення Сковороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали.– К., 1992.– С. 248–253.

Сулима В. Розум небесний, розум земний // Київ.– 1997.– № 11–12.– С. 125–132.

Пахаренко В. І. Система духовних цінностей Г. Сковороди // Григорій Сковорода. Інтерпретації: Зб. наук. праць.– Черкаси, 2003.– С. 5–10.

Бовсунівська Т. Філософія серця Г. Сковороди і українська ментальність // Сковорода Григорій: образ мислителя.– К., 1977.

Попов П. М. Життя і творчість Г. С. Сковороди // Матеріали до вив­чення історії української літератури: Посіб.: У 5 т. Т. 1.– К.: Рад. шк., 1961.– С. 600–617.

Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди.– Х., 2003.– 432 с.


ТЕМА 24. Поетична творчість Г. Сковороди
  1. Поетична спадщина Г. Сковороди.
  2. Жанрові особливості віршів Г. Сковороди.
  3. Образ світу й мотиви шукання істинного щастя в поезії Г. Сковороди.
  4. Новаторство Г. Сковороди як поета.

Література

Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода.– К., 1992.

Поліщук Ф. Григорій Сковорода: Життя і творчість.– К., 1978.

Шевчук В. У чому полягала поетична реформа Григорія Сковороди // Україна. Наука і культура.– К., 1990.– Вип. 24.

Костенко О. В Саду Божественних Пісень Сковороди.– Х., 1994.– 52 с.

Пачовський Т. І. Жанрові особливості віршів Г. Сковороди // Рад. літературознавство.– Л.: Вища шк., 1973.– Вип. 14.

Пінчук П. С. Штрихи до поетичного портрета Г. Сковороди // Радянське літературознавство.– 1988.– № 2.– С. 65–68.

Іваньо І. Ф. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди.– К., 1983.

Криса Б. Г. С. Сковорода на тлі української поезії XVII – XVIII ст. // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали.– К., 1992.– С. 175–181.

Геник-Березовська З. Духовний і поетичний заповіт Григорія Сковороди // Геник-Березовська З. Грані культур. Бароко. Романтизм. Модернізм.– К., 2000.– С. 51–71.


ТЕМА 25. Основні тенденції розвитку й значення давньої української літератури
  1. Особливості середньовічної літературної традиції.
  2. Значення першого українського Ренесансу.
  3. Українське літературне бароко у східнослов’янському і європейському контексті.
  4. Значення давньої літератури в історії української духовності.


Література

Ісіченко Ю. А. Давня українська література в духовному світі сучасної людини // Прапор.– 1988.– № 2.– С. 161–171.

Наливайко Д. С. Спільність і своєрідність: українська література в контексті європейського літературного процесу.– К., 1988.

Українська література в загальнослов’янському і світовому контексті: У 5 т. Т. 1.– К., 1987.

Наливайко Д. С., Крекотень В. І. Українська література XVI – XVII ст. у слов’янському і європейському контексті // ІХ Міжнародний з’їзд славістів: Слов’янські літератури.– К., 1983.– С. 35–56.

Мишанич О. Давня українська література в загальнослов’янському контексті // Медієвістика: Зб. наук. статей.– О., 1998.– Вип. 1.– С. 3–14.

Лисенко В. В. Культура Київської Русі і світовий культурний процес // Рад. літературознавство.– 1983.– № 7.– С. 46–47.


ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

№

з/п
Назва теми
Кількість годин

1.
“Повість врем’яних літ”
2

2.
“Слово о полку Ігоревім”
2

3.
Життя і творчість І. Вишенського
2

4.
Поетичний світ Лазаря Барановича
2

5.
Вірші Івана Величковського і Климентія Зіновієва
2

6.
Гумористично-сатиричні вірші ХVІІІ ст.
2

7.
Анонімна історична драма “Милість Божа”
2

8.
Літопис Самійла Величка
2

9.
Байки і притчі Г. Сковороди
2




Разом

18 год



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять із давньої української літератури

Готуючись до практичних занять із давньої української літератури, студентам потрібно дотримуватися таких методичних рекомендацій:
  1. Обов’язково ознайомитися з тими творами, які подано в плані практичного заняття. Курс давньої літератури досить специфічний через недостатнє ознайомлення студентів із старо­українською мовою, якою написана переважна більшість творів цієї епохи. Якщо студенти ознайомлюються з творами за хресто­матією за ред. О. І. Білецького, то бажано, щоб текст було прочитано декілька разів. Можна текст також опрацювати за хрестоматією за ред. М. Сулими або книгами з Бібліотеки української літе­ратури в перекладах сучасною українською мовою.
  2. Існує певна специфіка в опрацюванні критичної літератури до теми. Пізнаючи концепції літературної критики, студенти повинні не втрачати власної думки, не потрапляти під вплив літературних критиків. “Історія давньої української літератури” – перший етап магістрального курсу “Історія української літератури”, тому основа такого підходу закладається саме на першому курсі.
  3. Під час підготовки до практичних занять залучаються знання студентів не тільки з прочитаного курсу, але й з теорії літератури, історії України тощо.
  4. Готуючись до практичного занятя, студент обов’язково має ознайомитися з його планом, виконати всі завдання (усно або письмово). На заняття потрібно принести тексти творів в окремому виданні, збірнику або хрестоматії.
  5. Аналізуючи літературні твори епохи, студенти мають вибудовувати атмосферу цієї епохи загалом з її історією, соціаль­ними та політичними, етичними та естетичними проблемами. В уяві студента має постати суцільна картина Середньовіччя, Ренесансу та Бароко в українському варіанті.