1. Основні методи автоматизованого реферування Реферування
| Вид материала | Документы |
- Тест 1 Визначення поняття реферат. Назвіть англійський відповідник терміну «реферат»., 12.81kb.
- Реферат-конспект містить усі основні положення тексту, ілюстративний матеріал, аргументи,, 379.76kb.
- О. В. Лазаренко, А. А. Яковенко моделювання процесу узагальнення в системi автоматичного, 1438.21kb.
- Вимоги до реферату, 86.46kb.
- Назва модуля: Основи автоматизованого проектування. Частина Код модуля, 18.84kb.
- 1. Вступ. Основні поняття та методологія до історія розвитку та використання методів, 102.84kb.
- Тема предмет вивчення курсу, основні поняття, методи та основні цілі курсу Предмет, 60.95kb.
- Устатті розглянута проблема підвищення ефективності інвестиційної діяльності, 276.71kb.
- План лекції Тема І основні питання. Актуальність теми Лекційний матеріал Педіатрія, 473.4kb.
- Програма з біології на базі старшої школи на іспиті з біології вступник до вищого навчального, 323.41kb.
52.Особливості підготовки і випуску навчальних видань. Основні українські видавництва навчальної літератури
Зовнішньою ознакою підручника чи навчального посібника є наявність грифа Міністерства освіти і науки Укр (або іншого міністерства, в компетенції якого персбуває підготовка спеціалістів відповідного профілю — медичного культурологічного тощо) про офіційне затвердження подання як підручника чи навчального посібника.
Ознаки навч видань:
послідовність і строга системність подачі матеріалу (від простого до складнішого);
доступність викладу, зорієнтована на вікові особливості та освітній рівень читача;
чітка й детальна структурованість усіх складових змістової частини;
відповідність змісту та проблематики затвердженій програмі;
підібраний і перевірений практикою фактичний матеріал;
відсутність полеміки;
наявність блоків для самостійних завдань, контрольних запитань і вправ;
регламентоване державними стандартами художньо-технічне оформлення та високоякісне поліграфічне виконання;
апробація підручників;
наявність рецензій;
обов’язкова присутність довідкового апарату.
Видавництва:
державні - «Освіта», «Наукова думка», «Вища школа»,
недержавні – «Генеза» та ін.
53.Основні науково-методичні вимоги до різних видів навчальних видань з врахуванням їх функціонального призначення
- Відповідність програмі,послідовність у викладі матеріалу з врахуванням змісту раніше вивченої дисципліни,
- забезпечення внутрідисциплінних зв’язків між підручниками з однієї дисципліни,
- неприпустимість дублювання навчального матеріалу,
- науковість (відповідність сучасним досягненням в даній дисципліні),
- рівень відібраного автором матеріалу з точки зору актуальності, новизни,
- використання загалтних понять апарату,
- уніфікація термінів і позначень,
- єдність структури,
- підпорядкованість,
присутність довідкового апарату.
54.Класифікація навчальної літератури
Підручник — навчальне видання із систематизованим иадом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навч. програмі та офіційно затверджене як таке;
навчальний посібник є своєрідним додатком до Підручника. Призначення навчальних посібників — розширювати, доповнювати, поглиблювати знання, передбачені Програмою нормативного курсу.
наочний посібник —видання зміст, якого передається в основному зображальними засобами;
курс лекцій — навч. вид. повного викладу тем навчальної дисципліни, визначених програмою;
практикум — навч. вид. практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок;
збірник вправ (або задач);
хрестоматія —навчальне видання літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, які є об’єктом вивчення;
книга для читання.
навчальна програма — видання, що визначає зміст і обсяг, а також порядок вивчення і викладання певної навчальної дисципліни чи її розділу;
методичні вказівки або методичні рекомендації — навч або виробничо-практичне вид. роз’яснень з певної теми, розділу або питання навч дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також заходів. 55.СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА РОЗВИТОК ФУНКЦІЙ ПІДРУЧНИКА
Категорія педагогічних функцій є однією з центральних в понятійно-термінологічному апараті теорії підручника, проте її визначення до теперішнього часу не отримало досить чіткого обґрунтування. Функції розглядаються як головна форма фіксації змісту і засобу вчення, що закладено у проект цілісності процесу навчання.
Глобальна функція підручника визначена його роллю – основний засіб навчання. Підручник є носієм вмісту освіти і засобів забезпечення її засвоєння.
Державна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття) орієнтує освітянську галузь на реалізацію системи безперервного навчання й виховання, створення психолого-педагогічних умов для саморозвитку, самовдосконалення, розкриття інтелектуального й культурного потенціалу кожної особистості. Це вимагає перетворень у системі освіти, осучаснення і варіативності навчально-виховного процесу, опанування сучасних інформаційних та педагогічних технологій, нових систем навчання, навчальної літератури.
Питання функцій належить до визначальних в системі підручника, від його вирішення значною мірою залежить спрямування навчання і виховання. Ось чому цьому надається постійна увага дослідників, які спеціалізуються на проблематиці підручника для школи.
У наукових джерелах констатовано, що всього може бути нараховано понад 40 функцій шкільного підручника. Але варто зауважити, що наведений перелік – не абстрактний. В ньому зібрано та класифіковано ті функції, які були предметом реальних дослідів і публікацій певного часу.
Аналізуючи загальнотеоретичні, дидактичні, методичні та психологічні проблеми навчальної книги та їхні функції в ретроспективі, спостерігаємо підтвердження афоризму Г. Гегеля „школа – це дзеркало епохи”. Сучасна епоха інформаційного суспільства ілюструє глибину змісту цієї думки особливо яскраво. Чи не найбільше з усіх навчальних книг змінюється нині шкільний підручник.
Навіть за умов багатоманітності комп’ютерних, аудіовізуальних та інших новітніх засобів навчання, шкільний підручник визнається найпоширенішим, найефективнішим, базовим в системі навчання школяра.
Нині він, залишаючись у вигляді традиційної книжки в обкладинці, суттєво розширив свої функції. Не відкидаючи класичного обов’язку передачі знань кожному наступному поколінню, шкільний підручник акцентує увагу на розвитку в дітей уміння працювати, на творче ставлення до пропонованих матеріалів, на активній участі в його осмисленні.
Щодо функції надання знань сучасний шкільний підручник конструюється таким чином, щоб запропоновані в ньому концепції, правила, формули, факти, термінологія, дати тощо не лише закріплювалися у пам’яті, а й застосовувалися у певних діях, шкільній діяльності, – в першу чергу. Тобто потрібно спонукати учнів до застосування надбаних знань та умінь в реальних ситуаціях. Прикладом таких практичних завдань можна вважати цитування поетичного твору в слушній (відповідній) ситуації.
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЙ ПІДРУЧНИКА
1. Навчальна функція – це безпосередньо передача учням певного обсягу знань та навичок, а також формування умінь.
2. Пізнавальна функція навчальної літератури характеризується тим, що кожна дисципліна, кожен навчальний предмет передбачає засвоєння певної системи знань. Знання мають бути класифіковані за значущістю; причому особлива увага має бути зосереджена на найбільш важливих, значимих для даної дисципліни знаннях.
3. Комунікативна функція – це показ різноманітних зв’язків, що виявляють для читача місце і роль будь-якого об’єкту чи явища в процесі розвитку, видозміни, взаємодії елементів дійсності.
4. Інформаційна функція реалізується в тому, що, як і будь-яке видання, навчальна книга вводить людину в світ культури, залучає до результатів людської діяльності. Інформаційна функція реалізується за рахунок передачі учню певного об’єму інформації. Ця функція направлена на те, щоб сформувати в учня певний тезаурус понять і характеристик про об’єкти, предмети, явища навколишнього світу, про місце певного суб’єкта в цьому світі, про методи і способи опанування інформації.
5. Розвивальна функція спрямована на виховання самостійного мислення учня. Сприяти застосуванню методів та підходів як звичаїв робити та працювати – таке завдання окреслено в ній. Заняття з мови спонукає до самостійного її дослідження з практичним завданням: наприклад, правильно скласти автобіографію. А воно змушує звертатися до пошуку нової інформації. Разом із тим практичні вміння, навіть щодо написання автобіографії, майже відсутні у випускників шкіл. Відпрацювання навичок та умінь вимагає особистої діяльності учнів.
6. Функція закріплення вивченого. Вона розглядається як необхідність попрактикуватися з набутими знаннями в різних ситуаціях, щоб закріпити їх. Оскільки ця функція вважається традиційною, для її реалізації існують достатньо методів і засобів. Це, наприклад, апарат організації засвоюваності матеріалу – запитання, завдання, вправи тощо.
7. Функція оцінювання знань. Вона є внутрішньою щодо наслідків навчального процесу. Тому підручник має пропонувати напрямки для самоперевірки, щоб краще підготуватись до іспитів. Така самоперевірка допомагає визначити, що саме із вивченого матеріалу або із тих завдань, які треба вміти виконувати, потребує додаткового опрацювання, засвоєння та закріплення. В цьому допомагає підручник.
8. Однією з найскладніших є функція допомоги в інтеграції знань.
Досвід свідчить, що найчастіше неефективність шкільного навчання виявляється в нездатності учнів скористатися своїми знаннями, навіть у ситуації, що не дуже відрізняється від шкільних умов. Методисти вважають: це є наслідком недостатньої уваги до організації процесу інтеграції знань. Саме від цього залежить формування вертикальних та горизонтальних зв’язків у системі отриманих знань. Конкретніше йдеться про:
- зв’язок між знаннями та уміннями від найпростішого до складного в межах однієї дисципліни (вертикальний напрям інтеграції);
- зв’язок навичок та умінь, набутих при вивченні різних дисциплін (горизонтальний напрям інтеграції).
Прикладом дії вертикальних зв’язків є пропозиція (та її виконання) написати ділового листа із запитом про певну інформацію, де учень має дотримуватися всіх попередньо вивчених правил граматики. Навчальною дисципліною є мова (рідна, іноземна). Інтеграція відбувається з діловодством, де вивчається структура та особливості ділового листування.
Прикладом дії горизонтальних зв’язків є завдання виготовлення дорожних знаків у формі трикутника, прямокутника, квадрата, кола, – з позначенням і класифікацією змістовної інформації: „небезпека”, „заборона”, „обов’язковість”. Тут інтегруються навички та уміння з геометрії, ручної праці, правил безпеки дорожнього руху тощо.
9. Довідкова функція підручника. Шкільний підручник є своєрідним довідково-інформаційним виданням, оскільки він містить формули, дати, правила, пояснення з певної дисципліни. Донедавна ця функція не розглядалася окремо, але нині їй надається все більшого значення. Це потребує посилення відповідного довідково-бібліографічного апарату (термінологічні словники, предметний, іменний, алфавітний, географічний та ін. покажчики), що відповідає змісту навчальної дисципліни.
Кваліфіковане введення у шкільні підручники цих елементів допоможе у виконанні ще однієї важливої функції, а саме: прищеплення учням бібліотечно-інформаційної культури, як необхідного елемента загальної культури.
10. Функція виховання. Вона стосується всіх аспектів навчання, пов’язаних з поведінкою, спілкуванням, взаєминами між людьми, з життям у суспільстві. Шкільний підручник навіть, на думку європейських педагогів, – може зробити певний внесок у розвиток життєвої позиції учнів, допомогти їм знайти своє місце у сім’ї, суспільстві, у культурному та національному середовищі.
Учитель має використовувати підручник не як збірку правил і заборон, а як посібник для формування кожним учнем власної (особистісної) позиції.
Основні концепції шкільного підручника розглядаються як:
- підручник закритого типу (завершений самодостатній навчальний посібник);
- підручник відкритого типу, який не передбачає всеосяжності функцій, потребує доповнень або специфічності використання, – тобто не може один забезпечити все багатство аспектів дисципліни та засобів її викладання.
У першому випадку закритість реалізується в межах від програмованого підручника, який уміщує повний набір необхідних для навчання елементів: інформацію, методику, вправи, засоби перевірки знань, і до найпростішого рівня, коли підручник пропонує новий набір видів навчальної діяльності, що не вимагає звернення до інших довідкових чи методичних джерел.
У другому випадку відкритість може реалізовуватись щодо змісту або щодо методики.
Як приклад відкритості щодо змісту можна навести підручник, в якому залишено місце, де учень пише або малює все про своє початкове уявлення, про поняття або структуру предмета, що розглядається. Наступним колом відкритості змісту є пропозиція школяру доповнити виклад підручника в будь-якій формі. Для учнів старших класів це може бути збірки документів, конспекти лекцій, власні судження, спостереження.
Звичайно, такі навчальні матеріали сприяють самостійності мислення, розвитку когнітивних здібностей. Не підготовлений для такої форми роботи учень може задовольнитися нормативним текстом.
Відкритість щодо методики виявляється у викладенні матеріалу без застережень про методи його сприйняття, осягнення, закріплення. Це – граматика, шкільний атлас, збірки текстів тощо.
Підручник не буває цілковито закритим або відкритим. Міра відкритості залежить від пріоритетів методики та специфіки дисципліни.
У зв’язку із реформою освіти в Україні розгортається відповідна дослідницька робота, програмою якої передбачено й вивчення проблем навчальної книги для школи, середніх спеціальних та вищих закладів освіти. В ній на засадах принципів вільної циркуляції ідей, сприйняття позитивних новацій, методик і технологій планується узагальнити й традиції вітчизняної педагогічної думки, видатних українських педагогів, методистів, вчених.
Для визначення функцій підручника важливим є констатація того, що він взаємодіє з „живим” викладанням і не суперечить ролі вчителя у навчальному процесі.
У вимогах ЮНЕСКО до підручників для початкової школи зазначено, що вони сприяють розвитку освіти, допомагають введенню інновацій та демократичних ідей. Педагоги, психологи, соціологи, культурологи, бібліотекознавці, документознавці визнають підручник головним засобом навчання, джерелом інформації, базою виховання, центром, навколо якого концентруються навчально-методичний комплекс. Педагоги європейських шкіл ще у середині 60-х років ХХ століття змушені були визнати, що досвід навчання без підручників виявився невдалим.
У постанові Всеукраїнської науково-практичної конференції, що відбулася наприкінці 2001 року у Вінниці, зазначено, що у середніх і вищих закладах освіти підручник та інша навчальна література залишаються головним джерелом систематизованих знань. Підкреслено необхідність посилення уваги до створення професійно орієнтованих підручників, видань з інформатики та новітніх технологій, сприяти підвищенню компетентності молодих спеціалістів. Рекомендовано розробити концептуальні моделі підручників для середної та вищої школи та їхнього психолого-педагогічне обґрунтування.
ВИСНОВОК
1) Сучасні науковці виділяють близько сорока функцій підручника як основного виду навчальної літератури. Проте найголовнішими є навчальна, виховна, пізнавальна, розвивальна, закріплювальна, контрольна, комунікативна, інформаційна, довідкова функції та функція допомоги в інтеграції знань.
2) Також існує інша теорія, суть якої полягає в розмежуванні функцій підручника. Підручник є основою навчально-методичного комплексу, а інші засоби навчання – посібники, задачники, довідники, зошити для самостійних робіт, хрестоматії – частково беруть на себе те функціональне навантаження, яке раніше було сконцентроване лише у підручнику.
3) Редактор, працюючи над структурою навчального видання, повинен розглядати всі функції у комплексі. Тобто кожна складова підручника повинна виконувати ту чи іншу функцію, які мають бути неподільними.
Функції навчальних видань забезпечуються апаратом видання, відбором, особливою обробкою і представленням матеріалу залежно від вікової категорії учнів, а також особливостями певної дисципліни.
4) Для визначення функцій підручника важливим є констатація того, що він взаємодіє з „живим” викладанням і не суперечить ролі вчителя у навчальному процесі. Вчитель повинен поглиблювати та пояснювати матеріали підручника, допомагати учням правильно користуватися навчальною книгою, а також усіма іншими елементами навчально-методичного комплексу.
5) Учитель має використовувати підручник не як збірку правил і заборон, а як посібник для формування кожним учнем власної (особистісної) позиції. Сучасний підручник може зробити певний внесок у розвиток життєвої позиції учнів, допомогти їм знайти своє місце у сім’ї, суспільстві, у культурному та національному середовищі.
56. Основні етапи над авторським оригіналом навчального видання
а) Структурування змістової частини:
1. Загальне ознайомлення з оригіналом та зіставлений його із затвердженою навчальною програмою з цього предмета.
2. Відпрацювання такої структури видання, яка б відповідала типовій схемі для підручника.
Обов'язкові складові структури цих видів видань:
- зміст (перелік розділів);
- вступ (передмова);
- основний текст;
- питання, тести для самоконтролю;
- обов'язкові та додаткові задачі, приклади;
- довідково-інформаційні дані для розв'язування задач (таблиці, схеми тощо);
- матеріали для орієнтації в книзі (предметний, іменний покажчики).
б) Забезпечення належного навчально-методичного рівня тексту. дати учневі (студентові) певну систему знань; по-друге, допомогти йому легко засвоїти навчальнудисципліну; по-третє, активізувати творчий потенціал; по-четверте, сприяти формуванню особистісних начал. Тут, як і у випадку з підготовкою деяких інших вид зокрема енциклопедичних чи довідкових, важливо опрацювати в усіх розділах і параграфах єдиний стиль ладу тексту. Визначенням переліку контрольних запитань і з має завершуватися кожна тема (розділ, частина) навч видання.
в) Забезпечення взаємозв'язку текстового та ілюстративного матеріалу. Визначення критеріїв відбору ілюстративного матеріалу. Залежно від адресного призначення видання визначається концепція зображального ряду. Визначення місця розміщення ілюстрацій за текстом. Важливо, аби ілюстрації були максимально "прив'язані" до тексту.
г) надання підручнику грифа.
57.Особливості редагування ілюстративного матеріалу в різних видах навчальних видань
В навчальних виданнях поширеними є такі види ілюстрацій:
репродукції,
малюнки,
фотографії,
карти,
діаграми,
схеми,
таблиці,
графіки.
Функції, які виконують ілюстрації в навч виданні, — наочну, доповнювальну, поглиблювальну, нювальну, виховну, естетичну.
Відбір ілюстрацій:
Визначення критеріїв відбору ілюстративного матеріалу.
Залежно від адресного призначення видання визначається концепція зображального ряду.
Визначення місця розміщення ілюстрацій за текстом.
Важливо, аби ілюстрації були максимально "прив'язані" до тексту.
Підручник: Необхідно перевірити якість поліграфічного відтворення.
Ілюстрації не повинні бути перевантажені зайвим матеріалом, не повинні відволікати від основного матеріалу.
Всі повині бути однаковими за технікою виконання.
58.Визначення редактором структурних елементів і засобів їх подання в сучасному підручнику. Забезпечення єдності форми і змісту
1. Рубрики: абзаци, розділи, підрозділи;
2. головні поняття і терміни.
3. головні визначення правила, формули.
4. пояснювальна інформація.
5. таблиці.
6. зображувальний матеріал.
7. приклади, допоміжні відомості.
8. висновки.
9. контрольні запитання.
10. всі елементи довідкового апарату.
11. методичні рекомендації.
59.Особливості підручників для різних видів освіти та їх врахування редактором при підготовці видань до друку
1. Особливості підруч. для загальноосвітніх шкіл.
- для середніх загальноосвітніх – відповідність програм
- місце конкретних вдань в навчальному комплексі
- визначення оптимального обсягу матеріалу відовідно до можливостей учнів
- експерементальні, альтернативні, стабільні
- вимоги до функціонального призначення
- питання пов’язані з мовою
2. Особливості підруч. для професійних закладів
- Галузева спрямування навчального матеріалу, основа формування первинних знань, умінь і навичок
- оцінка факт матеріал (обов’язково!)
- врахування новітніх наукових досягнення і кращого досвіду
учні повинні звикати до креслень, технічних схем.
- робота з термінами важливо поступова вводити
3. Видання для ВНЗ
відповідність держстандартом
забезпечення сучасного рівня науквого матеріалу
спрямовані на розвиток самостійного мислення
відображення гострих проблем і дискусійних питань
Апарат: передмова
покажчик
бібл. список
апарат: є обовязковим
4. Підготовка видань дошкіл. і поза шкіл. систем
аспекти:
розвиток і виховання дитини
формування особистості
ознайомлення з навколишніх світом
творчість
Виховні питання
Національна історія
Традиції ставлення до природи