Міністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ імені е о. дідоренка

Вид материалаДокументы

Содержание


Приватного майна
Ключові поняття
Питання до заняття
Матеріальне забезпечення
Питання для самостійного вивчення
Питання для самоперевірки і самоконтролю
Основна література
Додаткова література
Курсова робота
Загальні положення
Затвердження теми курсової роботи
Обсяг, структура і зміст курсової роботи
Увага: якщо представлена курсова робота виконана з допомогою комп’ютерного набору необхідно обов’язково додавати дискету з цим ф
Слухачі, які не захистили курсову роботу в означений термін, не допускаються до іспитів.
Подобный материал:
1   2   3   4   5
Тема 20.2. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК

ПРИВАТНОГО МАЙНА

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Поглиблення теоретичних знань з методики розслідування крадіжок приватного майна громадян.

ЧАС: 2 години

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Дискусійне обговорення питань теми.

Ключові поняття: криміналістична характеристика крадіжок приватного майна громадян; типові слідчі ситуації по справах про крадіжки; типові слідчі версії при розслідуванні крадіжок; алгоритм слідчих дій при розслідуванні крадіжок.


ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:
  1. Криміналістична характеристика крадіжок приватного майна громадян.
  2. Початковий етап розслідування. Типові слідчі ситуації і версії.
  3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій по справах про крадіжки.
  4. Наступний етап розслідування. Типові слідчі ситуації і версії.
  5. Обставини, що сприяють вчиненню крадіжок приватного майна громадян, і заходи для їх попередження.


МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  • Телевізор;
  • відеомагнітофон;
  • навчальний фільм «Квартирна крадіжка».



ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

Криміналістична характеристика крадіжок із квартир громадян.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:
  1. Охарактеризуйте основні способи вчинення квартирних крадіжок.
  2. Визначите обов'язки учасників слідчо-оперативної групи при виїзді на місце вчинення крадіжки.
  3. Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допиту потерпілого по квартирній крадіжці.
  4. Назвіть негативні обставини, що виявляються при ОМП по квартирній крадіжці, і яке їхнє використання при організації розкриття цих злочинів по «гарячих» слідах.



ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:
  1. Криміналістична характеристика квартирних крадіжок.
  2. Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допиту потерпілого по квартирній крадіжці.
  3. Назвіть негативні обставини, що виявляються при ОМП по квартирній крадіжці, і яке їхнє використання при організації розкриття цих злочинів по «гарячих» слідах.



ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
  1. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. За ред. проф. Шепітька. – Харків: Право, 1998.
  2. Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  3. Криминалистика / под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.
  4. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования. Под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина.- М., «Новый юрист», 1997.
  5. Волгин С.М., Сивачев А.В. Взаимодействие следователя, оперативного работника и эксперта-криминалиста при установлении лица, совершившего квартирную кражу. - М., 1985.
  6. Вечерин Э.П., Губанов В.В., Петрунев В.П. Следственные и оперативно-розыскные версии по раскрытию краж из квартир. - М., 1991.
  7. Макаренко Е.И., Снегирев А.П. Раскрытие, расследование и предупреждение краж из квартир. - Харьков, 1994.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
  1. Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.
  2. Романюк Б.В. Расследование краж, разбойных нападений, убийств. - К., 1988.
  3. Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995.
  4. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.
  5. Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. Учебное пособие, - М., 1982.
  6. Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. Учебное пособие. - Харьков, 1984 .



питання для складання іспитів за загальний курс криміналістики для слухачів заочної форми навчання


  1. Предмет та система науки криміналістики.
  2. Особливості тактики огляду місця події по факту крадіжки з квартири.
  3. Особливості розслідування злочинів, скоєних організованою групою.
  4. Криміналістична ідентифікація: поняття, наукові засади, об'єкти.
  5. Тактика допиту свідків по факту розбійного нападу.
  6. Особливості розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми.
  7. Криміналістична діагностика. Її практичне значення для розкриття і розслідування злочинів.
  8. Поняття, класифікація та значення версій у розслідуванні злочинів пов’язаних з викраденням металевих речей.
  9. Криміналістична характеристика злочинів пов’язаних з незаконним виготовленням, та збутом підроблених грошей.
  10. Криміналістична техніка розділ науки криміналістики: поняття, система і завдання.
  11. Особливості проведення впізнання особи за ознаками зовнішності при розслідуванні шахрайств.
  12. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні вбивств.
  13. Криміналістична фотографія: поняття, система видів та методів фотозйомки, які використовуються при огляді місця події.
  14. Особливості проведення обшуку при розслідуванні злочинів пов’язаних з виготовленням та збутом підроблених грошей.
  15. Попередній етап розслідування шахрайств.
  16. Криміналістика у системі наукових знань. Система криміналістики.
  17. Особливості огляду місця події по факту дорожньо-транспортної пригоди.
  18. Елементи криміналістичної характеристики злочинів, їх місце та значення у встановлені істини при розслідуванні.
  19. Криміналістичні правила поводження з речовинними доказами.
  20. Сутність та значення підготовчого етапу огляду місця події по факту крадіжки. Учасники огляду.
  21. Попередній етап розслідування хуліганства. Типові ситуації, версії та алгоритм слідчих дій.
  22. Поняття, система і завдання трасології.
  23. Значення та тактика освідування особи затриманої за підозрою у вбивстві.
  24. Обставини які провинно встановити при розслідуванні хабарництва.
  25. Папілярні візерунки пальців рук людини: їх властивості, класифікація і значення в розшуку і викритті злочинців.
  26. Тактика відтворення обстановки і обставин події при розслідуванні дорожньо-транспортних пригод.
  27. Послідуючий етап розслідування крадіжок типові ситуації та слідчі дії.
  28. Сліди людини. Їх класифікація, значення та використання при розслідуванні злочинів.
  29. Можливості використання обліково-реєстраційних управлінні інформаційних технологій в розслідуванні крадіжок.
  30. Криміналістична характеристика вимагань.
  31. Класифікація слідів знарядь зламу. Технічні засоби і прийоми виявлення, фіксації та вилучення слідів знарядь зламу та інструментів
  32. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ і іншими службами при розслідуванні вбивств.
  33. Попередній етап розслідування по факту шахрайства, типові ситуації та обставини які підлягають доказуванню.
  34. Методи криміналістики.
  35. Сутність та завдання алфавітно-дактилоскопічного обліку (оперативно-розшукового), його використання в розслідуванні.
  36. Криміналістична характеристика злочинів пов’язаних з незаконним обертання наркотичних засобів.
  37. Документи як речові докази і джерела доказів. Правила огляду та збереження.
  38. Особливості допиту свідка-очевидця по факту хуліганства.
  39. Криміналістична характеристика посадових злочинів.
  40. Поняття, властивості і класифікація ознак письмової мови та почерку.
  41. Особливості допиту потерпілого по факту розбійного нападу.
  42. Попередній етап розслідування розбійних нападів.
  43. Техніко-криміналістичне дослідження документів: ознаки підробки документів і засоби їх виявлення.
  44. Криміналістичні версії: поняття, види, правила висування та перевірки.
  45. Методика розслідування окремих видів злочинів, її зв’язок з другим розділами криміналістики, та юридичними науками.
  46. Завдання які можна вирішити при дослідженні комп’ютерних текстів.
  47. Тактика зустрічного впізнання.
  48. Методика розслідування навмисного нанесення тілесних пошкоджень.
  49. Підготовка та призначення криміналістичної експертизи.
  50. Тактика допиту обвинуваченого по факту крадіжки металевих речей з метою здачі їх у металобрухт.
  51. Елементи криміналістичної характеристики як підґрунтя для висунення версій та подальшого розслідування при виявленні трупа з ознаками насильницької смерті в своїй квартирі.
  52. Поняття, система і задачі трасології. Класифікація слідів у криміналістиці.
  53. Тактика огляду місця події при розслідуванні вбивства з використанням вогнепальної зброї.
  54. Подальший етап розслідування зґвалтувань. Типові ситуації та алгоритм слідчих дій.
  55. Зв’язок науки криміналістики з практикою боротьби зі злочинністю.
  56. Слідча ситуація. Обставини що її формують, та вплив на подальше розслідування.
  57. Особливості розслідування знищення, підробки або заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
  58. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття і розслідування злочинів (використання обліків).
  59. Тактика допиту у кооперативних ситуаціях: прийоми надання допомоги свідку у відновленні у пам’яті забутого.
  60. Попередній етап розслідування хуліганства. Типові ситуації та їх розв’язання.
  61. Криміналістична тактика – розділ криміналістики. ЇЇ поняття, система та зв’язок з другими розділами криміналістики та науками.
  62. Форми використання спеціальних знань в розкритті і розслідуванні крадіжок.
  63. Попередній етап розслідування незаконного вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збування наркотичних засобів або психотропних речовин
  64. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою.
  65. Тактичні прийоми усунення протидії від надання показань та викривання брехні при розслідуванні вимагань.
  66. Особливості попереднього етапу розслідування крадіжок металевих речей з метою здачі їх як металобрухт.
  67. Криміналістичні засоби і методи встановлення та фіксації зовнішніх ознак людини.
  68. Фактори що впливають на формування показань очевидців.
  69. Криміналістична характеристика грабежу, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
  70. Взаємозв’язок науки криміналістики з практикою розслідування. Криміналістика як дисципліна.
  71. Особливості планування розслідування злочинів скоєних організованою злочинною групою.
  72. Алгоритмізация розслідування. Її місце та завдання у криміналістичній методиці.
  73. Поняття вогнепальної зброї, ознаки та класифікація.
  74. Види экспертиз, їх значення та особливості використання висновків при розслідуванні дорожно-транспортних пригод.
  75. Особливості розслідування шахрайств, вчинених організованою групою.
  76. Мета залучення спеціаліста при проведенні оперативних та слідчих дій. Взаємодія оперативних і слідчих органів зі спеціалістом.
  77. Тактика, завдання та особливості проведення очної ставки при розслідуванні злочинів скоєних організованою групою.
  78. Особливості організації, та завдання взаємодії слідчих, оперативних і експертних підрозділів при розслідуванні виготовлення, зберігання, перевезення, пересилки, або збуту підроблених грошей.
  79. Види та ознаки поліграфічного друку.
  80. Завдання, умови і тактика проведення відтворення обстановки та обставин події з особою яка скоїла вбивство.
  81. Роль і місце криміналістичної характеристики в методиці розслідування окремих видів злочинів.
  82. Правила поводження з речовими доказами. Їх фіксація.
  83. Огляд місця події на відкритій місцевості при виявленні трупа.
  84. Методика розслідування крадіжок, вчинених з проникненням у житло громадян.
  85. Сліди транспортних засобів. Їх класифікація, виявлення, фіксація та використання у розкритті й розслідуванні злочинів.
  86. Окремі криміналістичні версії, підґрунтя що до їх висунення та значення у розслідуванні вимагань.
  87. Попередній етап розслідування шахрайств.
  88. Поняття, значення та правила виконання сигналетичної фотозйомки.
  89. Поняття, завдання та тактика освідування при розслідуванні вбивств.
  90. Попередній етап розслідування пожеж та підпалів, ситуації версії слідчі дії.
  91. Ознаки що характеризують зовнішність людини їх властивості та класифікація, а також можливості використання при розслідуванні злочинів.
  92. Підготовка до допиту особи яка підозрюється у крадіжці з квартири.
  93. Особливості попереднього етапу розслідування злочинів скоєних з використанням комп’ютерних технологій.
  94. Особливості обертання з вогнепальною зброєю, та її огляд.
  95. Тактичні прийоми викриття та подолання неправдивого алібі заявленого підозрюваним при розслідуванні грабежів та розбійних нападів.
  96. Ситуації що можуть виникнути на послідуючому етапі розслідування у зв’язку з показаннями обвинуваченого при розслідуванні вимагань. Їх вирішення.
  97. Поняття ознаки та класифікація холодної зброї
  98. Тактичні прийоми викриття та подолання самозвинувачення.
  99. Елементи криміналістичної характеристики їх взаємозв’язок, та використання в розслідуванні.



Курсова робота


Методичні рекомендації по виконанню та тематика

курсових робіт з курсу криміналістики для слухачів факультету

заочного та дистанційного навчання


Загальні положення


Розвиток демократії, укріплення законності, ефективна боротьба з правопорушеннями неможливі без якісної підготовки юридичних кадрів, здібних правильно орієнтуватися у соціальній діяльності та із знанням справи вирішувати поставлені перед ними завдання.

Здійснення цих завдань забезпечується всім ходом навчального процесу, де велике значення у закріпленні теоретичних знань курсантів, розвитку творчих та практичних навиків, набуває курсова робота. Її мета – сприяти систематичному заглибленню та закріпленню теоретичних знань, прищеплення навиків науково-дослідницької роботи.

Тему курсової роботи кожен курсант (студент) обирає самостійно відповідно до своїх наукових та практичних інтересів, керуючись наданою тематикою, методичними рекомендаціями та порадами наукового керівника.

Перш ніж розпочати писати курсову роботу, треба скласти її план та ознайомитися з навчально-методичною та науковою літературою по темі.

При виконанні роботи треба враховувати, що за останні роки в діюче законодавство України внесено багато змін і доповнень. При посиланні на літературні джерела слід враховувати зміни в діючому законодавстві України, проводити порівняння, точок зору окремих авторів у минулому, а також вчених других країн, з точками зору сучасних українських вчених.

Для ілюстрації теоретичних положень доцільно використовувати приклади з практичної діяльності. Крім того, допускається використання матеріалів лекцій, та практики, що публікуються в Бюлетені Верховного Суду та спеціалізованих журналах. Не рекомендується брати приклади із підручників, навчальних посібників та монографій.

Примітка: При виконанні роботи можна користуватися різними електронними версіями рефератів, статей та інших публікацій по темі, але слід пам’ятати що більшість з них являють собою звичайні роботи студентів, які виконані на досить низькому рівні тому потребують достатньо глибокого осмислення та значної переробки.

Курсова робота повинна носити самостійний характер. Механічне запозичення не сприяє глибокому, осмисленому і творчому вивченню та усвідомленню програмного матеріалу. Недопустимо запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без оформлення посилання на них, а також дослівне переписування із того чи іншого джерела. Курсові роботи, які написані без врахування цих вимог, до захисту не допускаються.


Затвердження теми курсової роботи


Кожен слухач виконує курсову роботу по конкретній темі. Реєстрація обраної теми відбувається у начальника спеціалізованого кабінету кафедри.

Слухач може запропонувати свою тему, при підготовці і написанні якої він розраховує проявити свої здібності та знання, отримані при навчанні в академії та під час стажування. У такому випадку він подає мотивований рапорт на ім’я начальника кафедри, узгоджений з науковим керівником. До рапорту додається коротка довідка з визначенням актуальності теми, мети роботи, її практичної і теоретичної значимості та новизни, а також план роботи.

З метою покращення якості роботи, після того коли буде обрана тема, доцільно скласти проект плану і узгодити його з науковим керівником, після чого приступити до написання курсової роботи.


Обсяг, структура і зміст курсової роботи


Курсова робота виконується від руки або з використанням комп’ютера чи машинопису, на листах машинописного паперу формату А4, на одній сторінці. При виконанні на комп’ютері слід додержуватися таких вимог шрифт - Times new roman; розмір-14; верхнє та нижнє поле – 2 см.; ліве – 3 см., праве – 1,5 см.; інтервал – полуторний. Загальний обсяг курсової роботи виконаної від руки орієнтовано становить 40-45 сторінок, з використанням комп’ютеру чи машинопису – 25-30 сторінок.

На титульному листі проставляються назва навчального закладу та кафедри, далі вказується назва роботи, номер групи прізвище та ініціали курсанта (студента), для слухачів заочної форми навчання – домашня адреса й телефон. Нижче – посада, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника. На другому – план роботи. Текст по кожному з питань плану роботи повинен починатися з назви відповідного пункту плану. Текст курсової роботи повинен бути грамотно написаний та відредагований. Завершується робота списком використаної літератури. В цьому переліку вказуються тільки ті джерела, які курсант вивчив і фактично використав, тобто зробив відповідні посилання на них у курсовій роботі. На останній сторінці роботи ставиться число її виконання та особистий підпис виконавця.


Структура роботи, яка визначається її планом, змістом і складається із:

1. Вступу;

2. Основної частини (3-5 питань);

3. Висновку;

4. Списку використаної літератури;

5. Додатків ( якщо вони є).


У вступі обґрунтовується актуальність теми, теоретичне та практичне значення курсової роботи, її мета. Обсяг вступу становить 1-2 сторінки.

В основній частині, відповідно до плану, дається характеристика теоретичних положень кожного питання, висвітлюються точки зору вчених-юристів з проблемних питань, наводяться приклади із слідчої та судової практики, робляться свої висновки з проблеми, що аналізується. Основна частина включає не менше ніж три розділи, які повинні бути логічно пов’язаними між собою і направленими на розкриття основної мети курсової роботи.

Висновок повинен являти собою узагальнені рекомендації і пропозиції законодавчого та практичного характеру. Такий висновок покладається в основу доповіді, з якою курсант виступає при захисті курсової роботи. Обсяг висновку становить 1-2 сторінки.


Посилання на використані джерела робляться на сторінках з включенням порядкового номеру джерела у списку.

Наприклад: 1 (див. посилання внизу сторінки, в скобках вказано номер джерела у списку).

При написанні курсової роботи курсанти (студенти) повинні опрацювати і використати не менше десяти джерел, серед яких: Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс, Кримінальний кодекс, монографії та навчальні посібники вчених криміналістів по обраній темі та інші.


Представлення роботи для перевірки науковому керівнику


Слухач повинен представити курсову роботу науковому керівнику на перевірку у встановлений рішенням кафедри. Роботи які представлені на перевірку з порушенням вимог щодо їх оформлення то що, або в не зброшурованому вигляді чи з порушенням встановленого терміну на перевірку не приймаються.

Увага: якщо представлена курсова робота виконана з допомогою комп’ютерного набору необхідно обов’язково додавати дискету з цим файлом.


Захист курсових робіт

Роботи з рецензією повертається слухачу для підготовки до захисту. Зазначені в рецензії зауваження (рекомендації) обов’язково повинні бути їм враховані (виконані). Позитивний відгук є підставою для захисту курсової роботи.

Курсові роботи захищаються перед комісією, що складається не менш ніж з двох викладачів кафедри, один з яких був керівником по роботі що захищається.

Мета захисту: перевірити, як глибоко слухачем засвоєно теоретичний матеріал з теми роботи і як усунено недоліки у викладеному матеріалі, на які вказано у рецензії.

Захист курсових робіт проводиться публічно. Слухачу надається можливість коротко викласти основні положення роботи, повідомити про зауваження, що маються у рецензії, і що зроблено для усунення прогалин та недоліків, про які йдеться як у рецензії, так і в зауваженнях на полях роботи. В кінці доповіді студенту можуть бути завданні питання з теми курсової роботи та зроблені зауваження щодо основних недоліків захисту.

Оцінка курсової роботи визначається у закритому засіданні комісії. Слухач, який отримав незадовільну оцінку, повинен відповідно доопрацювати свою роботу і повторно захистити її у в встановлений строк.


Слухачі, які не захистили курсову роботу в означений термін, не допускаються до іспитів.


Після захисту курсова робота перебуває на кафедрі й зберігається до закінчення слухачем навчання в начальному закладі.