Реформа молодіжної політики: від інституційних до соціальних аспектів

Вид материалаДокументы

Содержание


Реформа молодіжної політики: від інституційних до соціальних аспектів (білоруський досвід)
Освіта в Білорусі
Соціальна підтримка
Зайнятість молоді
Молоді сім’ї
Здоров’я молоді та здоровий спосіб життя
Неурядові організації молоді
Використана література
Подобный материал:




РЕФОРМА МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ: ВІД ІНСТИТУЦІЙНИХ ДО СОЦІАЛЬНИХ АСПЕКТІВ

(БІЛОРУСЬКИЙ ДОСВІД)

МІЛА ПЕСТУН








Думка, висловлена в публікації може не співпадати із позицією Міжнародного Фонду «Відродження» та Фонду Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».


Київ, 2011 р.

© Усі права застережено.



РЕФОРМА МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ: ВІД ІНСТИТУЦІЙНИХ ДО СОЦІАЛЬНИХ АСПЕКТІВ (БІЛОРУСЬКИЙ ДОСВІД)

МІЛА ПЕСТУН

Вступ

Молодіжну політику в Білорусі потрібно розглядати з двох ракурсів. Насамперед є офіційна політика, що зосереджується на проблемах молоді. Це політика, ініційована Білоруським урядом, і переважно реалізована через освітні та інші державні установи. Інший стовп молодіжної політики в Білорусі – неурядові організації молоді, які також зосереджуються на головних аспектах молодіжної політики, як наприклад освіта, зокрема, неформальна освіта, зайнятість, молоді сім’ї та інше. Існує очевидний брак співробітництва між офіційними органами влади і незалежними НУО в Білорусі. Основною причиною цього є те, що Білоруський уряд підтримує лише ті організації молоді, які лояльні до політичної ситуації в Білорусі і просувають офіційну ідеологію Білоруської держави.


Освіта в Білорусі

У Білорусі можливо сказати, що доступність освіти є однією з важливих проблем. Декретом Президента Республіки Білорусь були затверджені рівні правила прийняття до вищих і спеціальних загальноосвітніх закладів. У той самий час є спеціальні критерії прийняття для аплікантів, котрі є випускниками шкіл в сільській місцевості. У 2009/2010 навчальному році серед загальної чисельності студентів, котрі вступили в державні університети, 40% студентів вчаться на бюджетній (оплачується державою) основі і 60% молоді вчаться на платній основі. Варто також відмітити, що серед молоді стає все більш популярним вступати до коледжів та інших професійний учбових закладів, оскільки це надає можливість, з одного боку, отримати професію і, з іншого боку, бути переведеним на третій рік навчання в університеті. Проте, у порівнянні з 2008 роком кількість освітніх установ зменшилася і в результаті загальна кількість студентів зменшилася на 74790 осіб (7,1%).


У той самий час освітня система в Білорусі піддається нищівній критиці щодо якості освіти і способу організації учбового процесу. Насамперед приміщення та обладнання в Білоруських університетах, які переважно фінансуються за державні кошти, дуже застарілі і не відповідають вимогам сучасної вищої освіти. Фінансування вищих освітніх установ є надзвичайно централізованим. Кошти, які державний університет отримує від оплати за навчання, не залишаються в університеті, а надходять у Міністерство освіти, де вони далі перерозподіляються.


Білоруські студенти навчаються протягом 5 років, щоб отримати ступінь спеціаліста, який еквівалентний ступеню аспіранта в міжнародних термінах. У більшості Білоруських університетів немає ніяких програм англійською мовою і тому іноземним студентам доводиться проходити курси білоруської мови тривалістю в один рік перед тим, як вони зможуть розпочати професійне навчання. В студентському навчальному плані дуже багато предметів, які загалом студентами розглядаються як непотрібні (наприклад, Основи енергетичної безпеки, Радіологічна безпека, і т.п.), але вони все ще залишаються обов’язковими у більшості програм. Білоруський диплом не визнається в більшості країн Європи (окрім диплому Білоруського Державного Університету) і в той самий час фахівець зі ступенем отриманим за кордоном, не вважається фахівцем з вищою освітою у державних організаціях.


Іншим дуже слабким місцем в Білоруській системі освіти є те, що вона здебільшого базується на російській мові. Старшокласники та студенти університетів вивчають білоруську мову, але весь навчальний процес в переважній більшості шкіл ведеться російською мовою, що вважається однією з основних причин, чому лише 11% населення розмовляє білоруською мовою постійно.

Білоруські навчальні установи активно не співпрацюють зі школами та університетами за кордоном. Більше того, програма FLEX була закрита в Білорусі. Білоруським студентам для того, щоб поїхати за кордоном протягом навчального року, необхідно отримати дозвіл від Міністерства Освіти. В той самий час 2 білоруські університети беруть участь у програмі Erasmus Mundus, що дозволяє студентам цих університетів їздити за кордон на навчальний рік і отримувати стипендію Erasmus Mundus. Поточний порядок денний Міністерства Освіти включає вступ до Болонського процесу і суттєве реформування системи вищої освіти.


Соціальна підтримка

У 2009 році 90% студентів, які відповідали вимогам на отримання стипендії, отримали її. Ті студенти, які досягли успіху у навчанні і показують гарні результати, отримують бонуси до стипендії. Студенти з зон, що постраждали від Чорнобильської аварії, були поселені в студентські гуртожитки. Білоруські студенти також мають право отримати компенсацію їх транспортних витрат до 50% у випадку, якщо місто навчання та місто проживання різні. Молоді люди, які здобувають свою першу вищу освіту на платній основі, отримують підтримку у вигляді можливості отримати позику на навчання під низьку ставку рефінансування. Держава мотивує молодь показувати кращі результати навчання, надаючи можливість бути переведеним з платного навчання на безкоштовне.


З іншого боку, декілька років тому білоруський уряд відмінив усі знижки для молоді, як, наприклад, знижки в громадському транспорті, включаючи міжміські перевезення. Нещодавно значно зросла плата за гуртожиток. Плата за навчання постійно зростає.


Зайнятість молоді

Держава гарантує першу роботу для випускників різних освітніх установ за допомогою системи обов’язкового розподілення. У результаті відсоток незайнятої молоді зменшується. Проте, ця система сильно критикується перш за все самою молоддю. Система застосовується переважно для тих, хто отримав державну стипендію і не платив за навчання (60% випускників). Робочі місця, які пропонуються цим студентам, знаходяться зазвичай у сільській місцевості, де їм доводиться жити в складних умовах і здебільшого мають нижчу заробітну плату в порівнянні з заробітною платою в міській місцевості. Після розподілення студенти не можуть змінити свою роботу протягом двох років. Якщо студенти відмовляються йти туди, куди вони були розподілені, від них вимагається покрити плату за навчання за 5 років, а також суму стипендії, яку вони отримали.


Ті молоді люди, які не зуміли отримати професію або поступити в університет, мають можливість отримати професійне оплачене державою навчання для того, щоб бути конкурентоздатним на трудовому ринку. Протягом 2009 року близько 16,8 тисяч безробітних осіб віком 16-29 років були забезпечені професійним навчанням.


Молоді сім’ї

Державна система надає послуги з підтримки молодих сімей: психологічне і педагогічне консультування з питань освіти дітей; спеціальний медичний догляд за вагітними жінками віком до 30 років; при народженні дітей сім’ї отримують фінансову допомогу. Також були програми кредитування молодих сімей на сприятливих умовах, які зараз тимчасово зупинені.


Хоча система кредитування на сприятливих умовах була запроваджена, проблема житла все ще не усунена. Згідно з державною статистикою близько 370117 молодих сімей все ще не мають житла.


Здоров’я молоді та здоровий спосіб життя

Протягом 2009 року держава продовжувала працювати над збереженням репродуктивної функції молодих жінок. Це означає надання допомоги безплідним жінкам, лікування гінекологічних хвороб, інфекцій, що передаються статевим шляхом, попередження абортів і просування контрацепції. Як результаті зробленої роботи можна спостерігати тенденцію скорочення кількості абортів серед молодих жінок. Серйозною небезпекою для людей є наркоманія, яка приносить іншу небезпеку – інфікування ВІЛ. Є 10757 осіб з ВІЛ, серед них 7178 (66,7%) це молоді люди віком від 15 до 29 років. Нажаль, є позитивна динаміка визначення ВІЛ. Проте, є позитивна динаміка щодо визначення випадків інфікування ВІЛ в країні. В 2009 році, було зафіксовано 466 випадків інфікування ВІЛ серед людей у віці від 15 до 29 років. Це на 39 випадків більше ніж в 2008 році. Проекти, які спрямовані на боротьбу з ВІЛ/СНІД, в значній мірі проводяться у співробітництві з ЮНІСЕФ і ПРООН в Білорусі.


Варто відмітити, що просування здорового способу життя дійсно сильно підтримується урядом. Побудовано багато спортивних центрів у великих і малих містах Білорусі, які надають дітям і молоді можливість займатися там спортом. Спорт важливий для освітнього процесу на всіх рівнях.


Неурядові організації молоді

Ця сфера видається дещо недостатньо розвиненою у Білорусі. Хоча в Білорусі існує більш ніж 130 молодіжних НУО, залучення молоді до незалежних ініціатив залишається на абсолютно низькому рівні. У школах не просувається альтернативна соціальна діяльність, окрім діяльності, яка проводиться Білоруським республіканським союзом молоді. Це організація, яка отримує суттєву підтримку влади. У 2011 році було заплановано виділити з державного бюджету 6,6 млн. дол. США на підтримку діяльності організації. Вона бере участь і підтримує численні молодіжні заходи, але, в той самий час, вона просуває ідеологічну позицію офіційного уряду. Старшокласників та студентів університетів часто примушують вступати в організацію. У випадку студентів університетів членський внесок автоматично утримується з державної стипендії. Організація змушує студентів брати участь у деяких з її заходів, таких як демонстрації на підтримку офіційного уряду, паради, і т.п.


Більшість з інших організацій молоді, як політичних, так і не політичних, зазвичай зосереджуються на неформальній освіті для білоруської молоді. Третій сектор в Білорусі пропонує більше можливостей для міжнародного обміну, волонтерської роботи за кордоном, і т.п. НУО також організовують ряд заходів освітнього характеру, таких як молодіжні табори, семінари, тренінги, і інші подібні заходи всередині країни. Незалежні молодіжні організації мають більш тісні зв'язки з Європейськими молодіжними організаціями і проводять спільні заходи. Нажаль, зараз явище неформальної освіти не має жодної законодавчої бази в країні.


Офіційні органи влади в Білорусі не забезпечують підтримку діяльності незалежної організації. Більше того, третьому сектору дуже важко здійснювати діяльність в Білорусі, а багатьох продемократичних організацій переслідуються органами влади в судовому порядку. Насамперед дуже важко зареєструватися в Білорусі і багато організацій діють неофіційно (наприклад Європейський молодіжний парламент – Білорусь подавала заявку на реєстрацією тричі, але жодного разу не була зареєстрована). А діяльність від імені незареєстрованої організації є частиною кримінального кодексу Білорусі і відповідним чином карається. Існуючим молодіжним організаціям дуже важко отримати фінансову підтримку від уряду і їм доводиться шукати можливості отримання грантів з-за кордону. Але гранти від іноземних організацій підлягають оподаткуванню у розмірі 20% від суми гранту. Тому більшість грантів отриманих білоруськими організаціями, також є неофіційними.


У цьому відношенні варто згадати про Європейський гуманітарний університет (ЄГУ), який є незалежним білоруським університетом, розташованим у Вільнюсі. Зараз він є університетом в екзилі, який був закритий в Мінську у 2004 році і з усіма матеріалами і штатом переїхав у Вільнюс. Більшість студентів, які навчаються у ньому, з Білорусі і мають набагато більше можливостей для особистого розвитку. Диплом ЄГУ визнається в Європі. Багато університетських заходів освітнього характеру для білоруської молоді відбуваються на базі ЄГУ. Але диплом ЄГУ не визнається державними установи в Білорусі.


Висновок


У певних сферах офіційна молодіжна політика в Білорусі є досить успішною і забезпечує можливості для ефективного розвитку білоруської молоді. У той самий час, в ній існує багато проблем, які потребують суттєвих систематичних змін, особливо у сфері старших класів загальноосвітньої підготовки і вищої освіти, а також у сфері неформальної освіти.


Використана література

  • Министерство Образования Республики Беларусь. (б.д.). Молодежная политика. Доступна за посиланням: ссылка скрыта
  • Наша Ніва. (2011). Сёлета Лукашэнка даў БРСМ амаль 7 мільёнаў даляраў. Доступна за посиланням: ссылка скрыта
  • Council of Europe. (2009). Reviews on youth policies and youth work in the countries of South East Europe, Eastern Europe & Caucasus. Republic of Belarus. Доступна за посиланням: ссылка скрыта
  • Salto. (n.d.). Youth Policy in Belarus. Доступна за посиланням: ссылка скрыта