Geum.ru

На колегію облдержадміністрації 28. 10

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Довідка

на колегію облдержадміністрації 28.10.2011

«Про стан реалізації державної молодіжної політики в сільській місцевості Донецької області»


Сільська молодь є однією з найбільш уразливих груп населення, що потребує особливої уваги та підтримки з боку держави. За статистичними даними на 01.01.2011 в сільській місцевості області мешкало 112,050 тис. молоді, що складає 26,5 % від загальної кількості сільського населення області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України щодо затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року та постанови Кабміну щодо вдосконалення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю, з метою забезпечення якості та доступності соціальних послуг – мережею районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі – Центр) впродовж 9 місяців цього року проведена певна робота з питань раннього виявлення, обліку та соціального супроводу сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та мобілізації місцевих громад на вирішення проблем сімей, дітей та молоді.

Доступність та якість соціальних послуг, наданих сім’ям, дітям та молоді в сільській місцевості забезпечувалась за рахунок: функціонування

17 районних Центрів і 20 сільських філій, діяльності обласного мобільного консультаційного пункту соціальної роботи, розвитку мережі 87 спеціалізованих формувань районних Центрів.

Так, за 9 місяців 2011 року районними Центрами соціальними послугами охоплено 13% мешканців сільської місцевості (співвідношення загальної кількості охоплених осіб - 51497 до загальної кількості населення районів - 385609. Так, 20248 представників різних категорій сімей отримали індивідуальні послуги та консультації, налагодили стосунки в сім’ях на різних етапах її розвитку: планування, створення, збереження, відновлення, розвитку; 358 сімей з дітьми, які опинилась в складних життєвих обставинах, були виявлені, проінспектовані, пройшли оцінку потреб, отримували послуги під час соціального супроводу на підставі письмової Угоди. В ході соціального супроводу 284 сім’ї подолали неблагополуччя і 553 дитини стали виховуватись в більш сприятливих умовах в біологічних сім’ях Показники здійснення соціальної роботи були б кращими за умови переходу всіх ЦСССДМ на здійснення лише індивідуальної та групової роботи з вразливими категоріями дітей і молоді та з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах (відповідно до галузевих і державних стандартів).

Найкращих показників здійснення соціальної роботи досягли: Амвросіївський районний ЦСССДМ, Артемівський районний ЦСССДМ, Великоновосілківський районний ЦСССДМ, Мар’їнський районний ЦСССДМ, Першотравневий районний ЦСССДМ.

Протягом року, постійно проводилась соціально-рекламна діяльність. В районних Центрах виготовлено і розповсюджено 1420 примірників плакатів, буклетів, листівок та акцидентної продукції, здійснено 128 трансляцій аудіо- відео - роликів та документальних фільмів; 140 передач/програм/сюжетів/ статей у ЗМІ.

З метою сприяння працевлаштуванню молоді, у тому числі в сільській місцевості, в області продовжуються створення мережі спеціалізованих закладів, які сприяють вирішенню відповідних питань. Станом на 01.01.2011 в області діє 6 центрів праці та зайнятості (Донецький обласний молодіжний центр праці, Донецький міський молодіжний центр праці, Донецький центр зайнятості, Макіївський молодіжний центр праці та дозвілля, Костянтинівський міський молодіжний центр праці, Маріупольська спеціалізована служба зайнятості молоді, молодіжний бізнес-інкубатор у м. Артемівськ.

Протягом січня - вересня 2011 року на обліку в службі зайнятості Донецької області перебувало 6,0 тис. молодих громадян віком до 35 років, які проживають у сільській місцевості. Більшість з них, майже 52,0 %, до звернення до служби зайнятості займали робочі місця за робітничими професіями. За сприяння служби зайнятості працевлаштовано на постійні робочі місця більше 2,0 тис. молодих осіб, прийняли участь у тимчасових оплачуваних громадських роботах понад 800 молодих громадян.

З метою розвитку підприємницької діяльності серед безробітних сільської місцевості в центрах зайнятості систематично проводяться цільові семінари з даного питання («Як розпочати власну справу», «Від бізнес-ідеї до власної справи», «Ефективне ведення сільського господарства», «Служба зайнятості працівникам села»).

Протягом 9 місяців поточного року проведено понад 1300 інформаційних та орієнтаційних семінарів з даного напрямку. За допомогою спеціалістів центрів зайнятості 53 мешканця сільської місцевості віком до 35 років розробили та захистили на комісіях бізнес плани і були зареєстровані як фізичні особи – підприємці. На започаткування власної справи їм одноразово виплачено допомогу по безробіттю.

З метою наближення інформаційних послуг до мешканців сільської місцевості, в першу чергу мешканців віддалених населених пунктів, службою зайнятості використовуються інформаційні мобільні центри.

За допомогою «мобільних центрів професійної орієнтації» спеціалісти служби зайнятості знайомлять сільських мешканців з інформацією про стан ринку праці, про можливість навчання робітничим професіям за направленням служби зайнятості, започаткування власної справи тощо.

В теперішній умовах розвитку агропромислового комплексу області все більш підприємств структури агропромислового комплексу впроваджують нове, сучасне обладнання, модернізують виробництво, що неможливо здійснити без кваліфікованих, частіше молодих спеціалістів, тому багато керівників сільгосппідприємств зацікавлені в цих кадрах.

До вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, а саме Донецького національного університету, Луганського національного університету, Харківського національного технічного університету сільського господарства та Харківського національного аграрного університету, Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації надано 11 цільових направлень на підготовку фахівців в аграрному секторі Донецької області.

За інформацією управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій за 9 місяців поточного року сільгосппідприємствами області працевлаштовані біля тисячі молодих спеціалістів, безпосередньо створено біля 700 нових робочих місць для сільської молоді.

При пошуку роботи сільські мешканці, у тому числі молоді громадяни, стикаються з певними труднощами, які змушують їх шукати роботу у містах або в інших областях країни чи за кордоном. Насамперед це пов'язано з недостатньою кількістю вільних робочих місць, що є наслідком закриття існуючих підприємств та повільним створенням нових робочих місць. Так, на

кінець червня поточного року навантаження на одну вакансію у сільській місцевості складало понад 9 осіб.

У зв'язку з відсутністю підходящої роботи випускники учбових закладів, які залишаються на селі, вимушені працювати не за набутою професією, а, як правило, на робочих місцях, що не потребують попереднього навчання. Це призводить до такої проблеми як депрофесіоналізація кадрів.

Одним з напрямків підвищення трудової зайнятості молоді на селі є плідна співпраця центрів зайнятості і роботодавців з райдержадміністраціями, сільськими та селищними радами щодо сприяння створенню нових робочих місць, у тому числі робочих місць з тимчасовою зайнятістю (оплачувані громадські роботи). Проводиться певна робота щодо пошуку нових підходів до функціонування сільської школи як особливого соціокультурного явища в умовах змін, пов’язаних з підготовкою до майбутньої адміністративно-територіальної реформи, формування багатоукладної економіки в агропромисловому комплексі з розбудовою демократичного суспільства.

В області надає загальну середню освіту 1090 денних загальноосвітніх шкіл, де навчаються 335,9 тис. учнів, у тому числі 302 загальноосвітні школи комунальної форми власності розташовані в сільській місцевості, в них навчається 30,5 тис. учнів (9,1% від загальної кількості дітей шкільного віку області).

У зв’язку зі зменшенням народжуваності, контингенту учнів (на 24%), за період з 2008 по 2011 роки за рахунок оптимізації мережа закладів освіти в сільській місцевості зменшилася на 25 загальноосвітніх шкіл. Для учнів сільських шкіл, які були ліквідовані, створені більш комфортні умови для навчання і виховання, збережено мову навчання, організовано підвіз до школи і додому тощо.

Спільно з органами Державтоінспекції МВС України здійснюється моніторинг технічного стану наявних транспортних засобів, що використовуються для перевезення учнів та педагогічних працівників до місць навчання й додому. Щорічно в місцевих бюджетах передбачені кошти, необхідні для утримання транспортних засобів, забезпечення пально-мастильними матеріалами та безпечної експлуатації транспортних засобів.

Станом на 01.09.2011 в області потребують підвозу 11782 учні та 1013 вчителів (у тому числі в сільських районах – 7998 учнів ті 809 вчителів). Забезпечені підвозом автобусами 11756 учнів, що становить 99,8% від потреби та 998 вчителів - 98,5% (у тому числі в сільських районах – 7972 учні (99,7%) та 799 вчителів – 98,8%).

Підвезення учнів і вчителів здійснюється з 625 населених пунктів до 276 загальноосвітніх навчальних закладів області (у тому числі в сільських районах – з 538 селищ до 218 шкіл). Всього за період з 2003 по 2011 роки придбано 125 шкільних автобусів. До кінця бюджетного року планується придбання ще 8 автобусів за місцеві кошти.

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти в області відпрацьована модель освітніх округів. Станом на 01.10.2011 у сільській місцевості їх створено 103. Функціонують 1 ліцей, 1 гімназія, 3 навчально-виховні комплекси, 27 шкіл-садів, 52 консультативні пункти та 4 міжшкільні факультативи. Поглибленим вивченням окремих предметів охоплені 240 учнів (7% від загальної кількості учнів 5-11 класів сільської місцевості), профільним навчанням – 3819 старшокласників (55,6% від загальної кількості учнів 10-11 класів сільської місцевості).

У 2011 році на базі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти підвищили кваліфікацію біля 300 педагогічних працівників сільських районів. Важливим напрямком регіональної системи підвищення кваліфікації є впровадження курсів з максимальним наближенням до слухачів. Проведення навчальної практики здійснюється на базі 15 ресурсних центрів (у тому числі 2 – в сільських районах: Слов’янському та Мар’їнському). Більше 100 педагогічних працівників підготовлено на виїзних курсах з максимальним наближенням до слухачів.

У сільській місцевості функціонують 32 позашкільні заклади освіти, в них виховується 13208 учнів, що складає 29,31% від загальної кількості дітей, що мешкають у селі. Працюють гуртки за напрямками: еколого-натуралістичним, туристко-краєзнавчим, спортивним, декоративно-прикладним, художньо-естетичним.

Важливе значення у сільській місцевості також має поширення профорієнтаційної роботи серед учнівської молоді щодо формування у неї мотивації до набуття робітничих професій, на які є попит на селі.

Культурне обслуговування сільського населення області здійснюють 389 клубних закладів, 366 бібліотек, 207 пунктів бібліотечного обслуговування, 67 громадських музеїв. Сільські заклади культури приділяють значну увагу вивченню духовних і культурних потреб молоді, підтримці молодіжної ініціативи та творчих здібностей, а також організації змістовного та корисного дозвілля, активізувалась культурно-просвітницька діяльність, розвиток аматорського мистецтва. Ця робота здійснюється у тісному контакті з центрами соціальних служб для молоді, районними відділами у справах сім’ї та молоді, відділами освіти, громадськими організаціями.

У клубних закладах діє 3300 гуртків художньої самодіяльності, клубних формувань, у яких займаються понад 40 тис. учасників.

У сільських закладах культури працює 1387 осіб, з них 928 мають спеціальну базову освіту.

Важливу роль у формуванні культурного середовища відіграють бібліотеки. Бібліотеки на селі мають 14 комп’ютерів (8 з них підключені до мережі Інтернет), 18 одиниць копіювально - розмножувальної техніки, 124 одиниці мультимедійного обладнання.

У 2011 році проведено XIV обласний зліт бібліотекарів села. На цих заходах постійно обговорюються питання роботи з молоддю.

Поширилась робота серед молоді з відродження народних традицій, звичаїв, свят. Цікавий досвід роботи у цьому напрямку накопичили: зразковий аматорський фольклорний колектив “Колиска” Будинку культури с.Іскра Великоновосілківського району, образотворча студія “Синій птах” Андріївського Центру духовного розвитку людини Волноваського району, народний аматорський фольклорний колектив “Мрія” Будинку культури с.Привольне Волноваського району. Вихованню національної свідомості сприяють молодіжні клубні формування, клуби за інтересами та аматорські об’єднання, наприклад: “Свій круг” Рубцівського ЦКД м.Красний Лиман, “Елада” спортивний клуб Стильського СБК Старобешівського району, “Молодь і час” – молодіжна дискусійна студія Андріївського ЦКД Слов’янського району та інші.

Значну роботу з сільською молоддю проводить обласне творче об’єднання художників та народних умільців “Натхнення” при обласному учбово-методичному центру культури та його молодіжні секції, які налічують близько 80 молодих авторів, що займаються як сучасними напрямками творчості, так і традиційними: флористика, ковальство, живопис, вишивка, колаж, кераміка, витинкарство, писанкарство, різьблення по дереву. Значну роботу проводить виїзна школа майстерності “Витоки творчості”.

Заслуговують уваги центри, що працюють безпосередньо з молодіжною аудиторією – це Безименський центр дозвілля молоді (Новоазовський район), Сергіївський центр молодіжного дозвілля (Слов’янський район), Мар’янівський молодіжний центр (Старобешівський район), Новомихайлівський сільський центр естетичного виховання (Мар’їнський район).

Показник захворюваності на ВІЛ-СНІД- інфекцію серед сільської молоді склав в 2010 році 365,3 (на 100 тис відповідного населення), за 9 місяців 2011року виявлено нових 191 випадків. Найбільша кількість вказаної патології відмічена за 9 місяців 2011року в Волноваському районі – 42 випадки (22%), Мар'їнському районі – 27 випадків (14,1%), Тельманівському районі – 13 випадків (6,8%), Старобешівському та Краснолиманському районах – по 12 випадків (6,3%).

На обліку з приводу вживання алкоголю, наркотичних та токсичних препаратів серед сільської молоді на 01.01.2011 знаходилося 260 чоловік від зареєстрованих (105 зловживають алкоголем, 84 перенесли алкогольні психози, 87 вживають наркотичні препарати). За 9 місяців 2011року вказана група молоді збільшилась на 104 (на 40%). Виявлено 50 осіб зловживаючих алкоголь, у 22 - відмічені алкогольні психози, 29 - почали вживати наркотичні препарати, 3 - зареєстровані як токсикомани.

Потенційну небезпеку здоров'ю молоді надають випромінювання мобільних телефонів, про що засвідчила серія епідеміологічних досліджень зарубіжних онкологів. Так, ризик розвитку неврином слухового нерву виявився підвищеним майже у 3 рази після 10 років користування мобільним телефоном, ризик розвитку гліом також більш ніж втричі, менінгіом зріс у 4,8 рази. Найбільш виражені ефекти тривалої дії мікрохвильового випромінювання спостерігались серед молоді до 21 року.

Вся діяльність щодо розвитку фізичної культури та спорту на території районів проводиться на підставі розроблених та затверджених заходів районних Програм розвитку фізичної культури та спорту.

Пріоритетними напрямками є забезпечення якісного рівня розвитку фізичної культури і спорту серед усіх верств сільського населення області: збереження дитячо-юнацьких спортивних шкіл, розширення мережі фізкультурно-спортивних клубів, кадрове забезпечення фізкультурно – спортивної сфери, проведення організаційних, фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів, збереження та розвиток сучасної інфраструктури.

На сьогоднішній день дитячо-юнацькі спортивні школи (далі – ДЮСШ) є центрами організаційно-методичної та спортивної роботи. Мережа ДЮСШ на території районів складається з 25 шкіл, в яких під керівництвом 259 тренерів - викладачів (в тому числі 135 - на погодинній оплаті) залучено до занять з видів спорту 9736 осіб, що складає 18,7 % від кількості учнів загальноосвітніх шкіл (середній показник по області - 17,5%).

Особлива увага приділяється організації роботи серед сільського населення в основі якої є сільський спортивний клуб, який створюється громадою села. На теперішній час клубна мережа, у порівнянні з минулим роком, збільшилась до 103 клубів, що складає 34 % від загальної кількості сільських та селищних рад.

Необхідно відзначити роботу в цьому напрямку при вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації Мар'їнського та Костянтинівського районів, де фізкультурно-оздоровчою діяльністю займається 178 студентів, які є постійними учасниками спортивно-масових заходів.

Всього в клубній мережі регулярно займається різними видами спорту 11350 жителів, що складає - 2,6% населення районів області. Такий показник є недостатнім для повноцінної діяльності мережі.

На сьогоднішній день гострим є питання додаткового введення посади інструкторів-методистів у штати сільських і селищних рад.

Організаційну, фізкультурно-масову роботу серед мешканців сіл проводять 108 фахівців, з них тільки 27 отримують заробітну плату. В основному робота проводиться на громадських засадах.

Щорічно на навчання до Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання та спорту направляються випускники сільських ЗОШ. На жаль, лише одиниці повертаються в райони для подальшої роботи.

Для популяризації фізичної культури та спорту та оцінки організаційної роботи на території сільських та селищних рад запроваджено багатоступеневий огляд-конкурс «Краще спортивне село Донеччини». Змагання проводяться в три етапи. Щорічно у відбіркових змаганнях приймають участь більш 200 сільських та селищних рад.

Щорічно серед працівників агропромислового комплексу та членів їх сімей проводяться більш 30 обласних спортивно-масових заходів. Традиційно проводяться обласні сільські спортивні ігри, Спартакіада територіальних фізкультурно-оздоровчих та спортивних клубів при сільських та селищних радах, пошукові змагання юних талановитих спортсменів: «Даруймо радість дітям!», «Хто ти, майбутній Олімпієць?», Спартакіада серед команд вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

З метою залучення сільської молоді до соціально-економічних перетворень, розвитку громадської активності молоді, надання соціальних послуг, управлінням у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації (далі - управління) протягом року проводяться виїзні зустрічі спеціалістів управління, Донецького обласного дитячо-молодіжного центру, Донецького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з активною молоддю сіл та районів, лідерами та членами дитячих, молодіжних, жіночих організацій. Так, протягом 2011 року проведено 8 зустрічей, на яких були присутні понад 1380 молодих людей.

В 2010 році при управлінні стартував проект «Волонтерський рух Донеччини» для підготовки тренерів з роботи по принципу «рівний – рівному», відкриття філій волонтеріату в районах та містах Донецької області, проведення соціальних акцій та розвитку громадської активності серед молоді області. Було підготовлено 200 активних волонтерів, які протягом року приймали участь в усіх обласних молодіжних заходах.

В 2011 році програма «Волонтерський рух Донеччини» розширила територію своєї діяльності і були відкриті філіали в містах: Харцизськ, Макіївка та Константинівка, що надало змогу молоді з віддалених районів та сіл прийняти участь в тренінгам, майстер – класах і проводити активну громадську діяльність на території свого місця проживання.

28 липня 2011 року в Ясинуватському районі відбулася конференція «Сільська молодь Донецької області: стан, проблеми та шляхи їх вирішення», метою якої було оцінити становище сільської молоді, проаналізувати спосіб життя, систему ціннісних орієнтацій сільської молоді, проінформувати про реалізацію державної молодіжної політики, запропонувати доцільні шляхи поліпшення розвитку юного покоління на селі.

З метою широкого інформування молоді щодо реалізації молодіжної політики та надання соціальних послуг створено офіційний Інтернет-сайт управління у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації.

Найближчим часом планується провести спільно з Громадською Радою, створеною при облдержадміністрації, круглий стіл з питань реалізації молодіжної політики в сільській місцевості за участю спеціалістів управлінь облдержадміністрації, науковців та представників громадськості.

Все більше молоді, прагнучи матеріального достатку, має намір жити і працювати у містах. Своє небажання працювати на селі, молодь пояснює наступними чинниками: низька заробітна платня, низький рівень механізації сільськогосподарського виробництва, обмежений вибір професій, спеціальностей, робочих місць.

Залишаються питання, які необхідно вирішувати на державному рівні, і які суттєво можуть вплинути на результати розвитку молодіжної політики в сільській місцевості. Незважаючи на певні здобутки, залишаються проблемні питання, вирішенню яких сприятиме:

- формування традицій і мотивації до занять фізичною культурою і спортом, як важливих чинників забезпечення здорового способу життя, шляхом збереження та розширення мережі дитячо-юнацьких та спортивних шкіл, територіальних клубів у сільській місцевості;

- зацікавлення молодих кваліфікованих спеціалістів до організації регулярних та повноцінних занять фізичною культурою та спортом сільських мешканців за місцем проживання, навчання, роботи та у місцях масового відпочинку;

- залучення позабюджетних коштів для розвитку спортивної бази, придбання спортивного обладнання для юних спортсменів районів шляхом укладення соціальних угод з підприємствами районів в рамках програми економічного і соціального розвитку.

Для забезпечення високого рівня культурного та інформаційного обслуговування сільської молоді необхідне вирішення низки проблем, а саме:

здійснення капітального та поточного ремонтів закладів культури, що їх потребують;

забезпечення опалювання приміщень в осінньо-зимовий період;

придбання апаратури, музичних інструментів, сценічного одягу;

забезпечення автоматизації сільських бібліотек, підключення до мережі Інтернет;

збереження мережі існуючих закладів культури, соціальних закладів і відкриття нових відповідно до нормативів.

Життєві негаразди вирішуються не стільки матеріальною допомогою, скільки активізацією людини до самостійного вирішення проблем за підтримки соціального працівника. В сучасних соціально-економічних умовах всі дії РЦСССДМ спрямовані на забезпечення захисту прав громадян щодо отримання безоплатних соціальних послуг, які гарантовані їм державою. Максимально задовольнити потреби в необхідних послугах соціально- незахищених верств населення, які самостійно не спроможні впоратися з складною життєвою ситуацією, можливо лише об’єднуючи зусилля всіх представників громади, розвиваючи мережу спеціалізованих служб та мережу філій, а саме: забезпечивши діяльність фахівця соціальної роботи у кожному селі, селищі, місті та районі.


Начальник управління у справах сім'ї та молоді

облдержадміністрації Л.І. Золкіна