Розділ Загальні положення. Необхідність прийняття Доктрини молодіжної політики

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 1. Загальні положення.
Основною метою Доктрини
Завдання Доктрини
Розділ 2. Напрями державної молодіжної політики
2. Створення умов для духовного, патріотичного і фізичного розвитку молоді.
3. Розвиток і підтримка талановитої молоді.
4. Формування системи соціальної допомоги й адаптації молоді до сучасних умов.
5. Підтримка молодої сім’ї.
6. Робота із сільською молоддю.
7. Сприяння розвитку молодіжних організацій.
8. Підтримка розвитку молодіжного підприємництва.
9. Міжнародна молодіжна співпраця.
10. Розвиток системи студентського самоврядування.
Розділ 3. Механізми реалізації Доктрини молодіжної політики Волинської області.
Подобный материал:

Д о к т р и н а


молодіжної політики


Волинської області


(проект)


ЛУЦЬК-2009

ЗМІСТ


Розділ 1. Загальні положення. Необхідність прийняття Доктрини молодіжної політики……………………………………………………………...3

Розділ 2. Напрями державної молодіжної політики:
  1. Забезпечення гарантій у сфері освіти, праці та зайнятості молоді……..7
  2. Створення умов для духовного, патріотичного і фізичного розвитку молоді……………………………………………………………………….8
  3. Розвиток і підтримка талановитої молоді………………………...............8
  4. Формування системи соціальної допомоги й адаптації молоді до сучасних умов………………………………………………………………8
  5. Підтримка молодої сім’ї…………………………………………………...9
  6. Робота із сільською молоддю……………………………………………...9
  7. Сприяння розвитку молодіжних організацій……………………………10
  8. Підтримка розвитку молодіжного підприємництва…………………….11
  9. Міжнародна молодіжна співпраця………………………………………11
  10. Розвиток системи студентського самоврядування……………………..13


Розділ 3. Механізми реалізації Доктрини молодіжної політики Волинської області…………………………………………………………………………….13


Розділ 1. Загальні положення.

Необхідність прийняття Доктрини молодіжної політики.


Молодь є активною складовою сучасного українського суспільства. На сьогоднішній день активна молода людина – носій інтелектуального потенціалу, основний рушійний та визначальний фактор соціально-економічного прогресу. Саме від здатності молоді бути активною, дієздатною та творчою силою залежать перспективи державорозбудовуючого процесу в Україні.

Державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і специфічним напрямком діяльності держави і здійснюється в інтересах молодої людини, суспільства, держави з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.

Державна молодіжна політика є складовою державної політики у сфері соціально-економічного, культурного й національного розвитку України і являє собою цілісну систему заходів правового, організаційно-управлінського, фінансово-економічного, кадрового характеру, спрямованих на створення необхідних умов для свідомого вибору молодими громадянами свого життєвого шляху для відповідальної участі у відродженні України.

Ми розглядаємо державну молодіжну політику як систему діяльності держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах так і в інтересах України.

Мета державної молодіжної політики полягає у створенні умов для розвитку творчої самореалізації кожної молодої людини – громадян України, реалізації інноваційного потенціалу молоді у всіх сферах суспільного життя, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, зберігати і примножувати цінності нації та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, демократичну, правову як невід’ємну складову європейської та світової спільноти

Виходячи з вищенаведеного Доктрина визначає, що регіональна молодіжна політика – це системна діяльність місцевих органів державної влади у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється у Волинській області і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді регіону, реалізація її творчого потенціалу як у власних інтересах так і в інтересах України.

Головними завданнями регіональної молодіжної політики є:

1. Вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;

2. Допомога молодим людям у реалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків та дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формування його свідомості, збереженні традицій та національно-етнічних особливостей;

3. Залучення молоді до активної участі в економічному розвитку регіону відповідно до пріоритетів економічного розвитку Волинської області;

4. Впровадження системи надання державою кожній молодій людині соціальних послуг з навчання, виховання, духовного і фізичного розвитку, професійної підготовки;

5. Координація зусиль всіх регіональних організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.

Формуючи молодіжну політику, держава враховує, що молодь є одним із найактивніших прошарків населення, що має потенційну вагу у перспективі. А це обумовлює недопустимість недооцінки ролі та місця молоді в державі.

Необхідність впровадження регіональної молодіжної політики визначається труднощами життєвого старту, з якими зіштовхується молода людина, що вступає в життя і набуває прав та обов’язків у суспільстві.

Молодіжна політика, на відміну від традиційної соціальної, не зводиться тільки до компенсаційних механізмів. Вона містить активний інноваційний і виробничий аспекти, які відображають творчий і трудовий потенціал молоді. Це дозволяє розглядати молодіжну політику як один з важливих напрямків розвитку стратегічних ресурсів суспільства.

Складність суспільних перетворень вплинула на процеси соціалізації молодих людей, на всі сторони життя молодого покоління. Змінились зміст і способи вирішення традиційних молодіжних проблем, які в нових умовах повинні вирішуватись по-новому. Це особливо важливо для нашої країни, бо важкі реалії сьогодення дуже часто є вкрай гострими саме для молоді через обмежені можливості у сфері освіти та професійної підготовки, продуктивної зайнятості, охорони здоров’я та соціального обслуговування, а також враховуючи ріст негативних проявів у дитячому та молодіжних середовищах.

Побудова демократичної держави із соціально орієнтовною економікою неможлива без морального і духовного розвитку молоді, формування у молодих людей таких якостей, як патріотизм, професіоналізм, засвоєння молоддю соціокультурного досвіду минулих поколінь, досягнення світової цивілізації. Реалізація цих цілей вимагає активного залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні і реалізації політики, яка стосується молоді і суспільства в цілому. Держава повинна створювати умови для розширення можливостей молодої людини у виборі свого життєвого шляху, досягненні особистого успіху, незалежно від його матеріального і соціального становища.

Дана доктрина визначає основні цілі, принципи та пріоритети регіональної молодіжної політики. На її основі повинні формуватися нормативно-правові механізми реалізації регіональної молодіжної політики, основи її методологічного,організаційного та інформаційного забезпечення.

Необхідно вирішити такі основні завдання:

1. Розвиток регіональної системи сприяння розвитку особистості, що включала б у себе безпосередньо процеси освіти і виховання життєздатної особистості, пошук і підтримку лідерів, талановитої молоді, а також реабілітацію молодих людей, які потрапили у складну життєву ситуацію, захист молоді соціально-незахищених категорій;

2. Створення соціально-економічних, правових, організаційних умов і гарантій, що сприятиме соціалізації молоді (вирішення проблем працевлаштування, здобуття освіти, вирішення житлової проблеми, проведення змістовного дозвілля тощо).

Основною метою Доктрини є створення системи всебічної підтримки щодо формування та розвитку громадянської активності молоді для її самовизначення і самореалізації, забезпечення правових, гуманітарних, економічних передумов та надання гарантій соціального становлення молодої особи.

Завдання Доктрини:

1. Створення умов та механізмів безпосередньої участі молоді у формуванні та реалізації регіональної молодіжної політики, сприяння соціальному становленню та розвитку молоді, підтримці її творчих ініціатив, формування активної громадської позиції;

2. Формування нової молодіжної ідеології соціального оптимізму, позитивної громадської думки;

3. Утвердження патріотизму, духовності, моральності та формування загальнолюдських життєвих принципів;

4. Формування та пропаганда здорового і безпечного способу життя;

5. Створення сприятливого середовища для забезпечення зайнятості молоді;

6. Підтримка молодіжних громадських організацій та органів студентського самоврядування;

7. Інтеграція українського молодіжного руху до європейських та світових структур;

8. Захист соціально-неадаптованої молоді (інваліди, сироти, малозабезпечені тощо);

9. Розробка та лобіювання пропозицій для вдосконалення нормативно-правової бази у сфері державної та регіональної молодіжної політики.

Реалізація Доктрини у відношенні до молоді та відпрацювання єдиних підходів щодо питань формування і реалізації молодіжної політики органами місцевої державної влади повинні здійснюватися виходячи з таких основних принципів:
  1. Повага до поглядів молоді та її переконань;

2. Залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема;

3. Правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку;

4. Сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства;

5. Демократичності у підходах до молоді, дотримання прав і свобод молодих громадян;

6. Всезагальності – охоплення молоді незалежно від статі, національності, соціального становища і релігійної належності;

7. Адресного захисту і підтримки соціально вразливої частини молоді, в тому числі дітей – інвалідів, дітей з обмеженими можливостями, багатодітних і неблагополучних сімей.

Ці основні принципи формування молодіжної політики повинні враховуватись місцевими державними органами.

Відповідно до законодавства України державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 14 до 36 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять і здійснюється через органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, установи, соціальні інститути та об’єднання молодих громадян.


Розділ 2. Напрями державної молодіжної політики:

1. Забезпечення гарантій у сфері освіти, праці та зайнятості молоді.


Одну з найважливіших позицій у реалізації державної молодіжної політики займає система освіти. Вона виконує функції загальної і професійної підготовки молодих громадян, а також виховання молоді і сприяння її соціалізації.

Система освіти покликана забезпечити молоді можливості отримання необхідних теоретичних знань і практичних навиків, формувати у студентів відповідний до сучасного рівня розвитку знань світогляд, сприяти формуванню гармонійно розвиненої, соціально активної творчої особистості, забезпечити молодим людям рівні можливості незалежно від походження і соціального статусу. Ефективна освітня система створює умови для адаптації молоді в інформаційне суспільство та інтеграції особи в національну і світову культуру.

До завдань органів державної влади та місцевого самоврядування належить створення умов для реалізації права молоді на освіту, включаючи гарантії доступності освіти відповідно до законодавства, а також здійснення засобів з підтримки молоді, яка навчається. Органи освіти повинні сприяти професійній орієнтації молоді, здійснювати контроль за дотриманням адміністраціями навчальних закладів прав студентів, контролювати відповідність форм і розмірів матеріальної та іншої підтримки студентів.

Реалізація права молоді на освіту веде до росту освітнього потенціалу молоді, сприяє її успішному соціально-економічному, культурному і духовному розвитку області.

Пріоритетність самореалізації молоді сприяє її активному залученню у сферу малого і середнього бізнесу, навчання і підтримку молодих підприємців, особливо у сільській місцевості..

Молодь є основним резервом трудових ресурсів суспільства. Тому сприяння реалізації права молодих громадян на працю та підприємницьку діяльність є одним з найважливіших напрямків державної молодіжної політики.

Державна політика у сфері зайнятості молоді спрямована на заохочення праці та ініціативи молодих громадян у різних галузях виробництва, науки, культури, мистецтва, сфери обслуговування та інших сферах діяльності. Органи державної влади та місцевого самоврядування повинні сприяти розвитку якості та ефективності професійної освіти. Необхідно вдосконалювати механізм реалізації громадських робіт, надавати матеріальну підтримку безробітним з числа молоді через виплату допомоги з безробіття, організовувати тимчасове працевлаштування молоді у вільний від навчання час.

Активне залучення молоді до трудової діяльності і заохочення її підприємницької активності буде сприяти набуттю молодими людьми позитивного життєвого досвіду, росту матеріального благополуччя, запобігати росту негативних явищ у молодіжному середовищі.


2. Створення умов для духовного, патріотичного і фізичного розвитку молоді.

У сукупності духовних цінностей та загальнолюдських моральних якостей особистості особливе місце займають духовність, національна свідомість та патріотизм.

Для формування духовності, національної свідомості, та патріотизму молоді необхідна постійна діяльність та взаємодія у роботі органів виконавчої влади, установ культурно-освітньої, військово-патріотичної спрямованості, молодіжних громадських організацій та церкви. Участь у патріотичному вихованні молоді повинні брати також засоби масової інформації. Виховання патріотизму – проблема державної ваги і заходи щодо її реалізації повинні забезпечуватися та фінансуватися державою, підтримуватися молодіжними громадськими організаціями.

Зусилля державних органів повинні спрямовуватися на розвиток і матеріальне забезпечення інфраструктури культурної сфери – підтримку театрів, бібліотек, спортивних закладів, позашкільних, поза навчальних студентських закладів освіти, які сприяють розвитку інтересів молодого покоління, випуск навчальних посібників, художньої і методичної літератури, розробку програм з розвитку фізичної культури та спорту, формуванню моральних і духовних цінностей, здорового способу життя.

Патріотичне виховання молоді – це систематична, цілеспрямована діяльність державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій щодо формування у громадян високої патріотичної свідомості, почуття вірності Україні та готовності до виконання громадянських обов’язків перед державою. Патріотичне та моральне виховання молоді повинне базуватися на традиційних для регіону цінностях та популяризації серед молоді героїчного минулого України та Волині.

Комплексне вирішення цих питань дозволить сформувати у молодіжному середовищі високу громадську свідомість, патріотичне ставлення до держави, повагу до її історії, культури і традицій, зміцнити духовне і фізичне здоров’я молодого покоління, що у свою чергу сприятиме ефективному вирішенню завдань, які стоять перед суспільством і державою.


3. Розвиток і підтримка талановитої молоді.


Підтримка талановитої молоді – це інвестиції в майбутнє нашої країни, робота, що вимагає значних зусиль, і спрямована на становлення та розвиток таланту. Необхідно сформувати в суспільстві ставлення до таланту, як до стратегічного ресурсу країни, створити правові умови успішної самореалізації молодих людей незалежно від їх майнового стану чи місця проживання. Є потреба у розробці та здійсненні програм і заходів, які сприятимуть виявленню та розвитку талантів у молодіжному середовищі, а також системи заходів з інформаційної, фінансової, організаційної підтримки талановитої молоді.

Підтримка талановитої молоді може здійснюватися за допомогою стимулювання діяльності організацій, суспільних об’єднань, окремих громадян з підтримки молодих талантів, встановлення премій, стипендій для талановитої молоді, допомоги у створенні творчих майстерень, шкіл, а також приватних навчальних закладів. Посилення уваги органів виконавчої влади і місцевого самоврядування до проблем творчої молоді дозволить збільшити інтелектуальний потенціал регіону, налаштувати молодих людей на пошуки шляхів самореалізації та розвитку.


4. Формування системи соціальної допомоги й адаптації молоді до сучасних умов.


Система соціальної допомоги і підтримки дітей та молоді містить у собі забезпечення соціально значимих потреб молоді, що перебуває у критичних, конфліктних ситуаціях, її соціальну реабілітацію та створення умов для її подальшої повноцінної життєдіяльності.

Держава повинна застосовувати заходи щодо зниження соціальної напруженості серед молоді, боротьби з наркоманією, алкоголізмом, асоціальними явищами в молодіжному середовищі.

Особлива увага з боку суспільства і держави повинна бути приділена соціально вразливим категоріям молоді.

Надання соціальної допомоги молоді повинне реалізовуватися через розвиток існуючої мережі соціальних служб для молоді, як системи установ, що уповноважені державою брати участь у реалізації державної молодіжної політики шляхом здійснення соціальної роботи з дітьми та молоддю. Діяльність центрів соціальних служб спрямована на надання різноманітних соціальних послуг, соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної, матеріальної та інших видів допомоги.

5. Підтримка молодої сім’ї.


Молодь виступає головним суб’єктом утворення нових сімей і фактором позитивної зміни демографічних процесів. Від способу життя молодої сім’ї залежить збереження генофонду нації, духовне і фізичне здоров’я нових поколінь. У сфері стимулювання народжуваності і зміцнення сім’ї визначено такі пріоритети державної молодіжної політики:

1. Орієнтація системи суспільних і особистісних якостей на сім’ю, шляхом посилення пріоритетності інтересів сім’ї при формуванні і реалізації соціальної політики;

2. Формування громадської думки в напрямку необхідності зміцнення сім’ї, створення позитивного іміджу материнства, пропагування сім’ї, де є двоє та більше дітей;

3. забезпечення сприятливих умов для поєднання трудової діяльності з виконанням сімейних обов’язків працівників, які мають дітей;

4. Підвищення виховного потенціалу сім’ї, як основного суб’єкта соціалізації шляхом формування у дітей, підлітків і молоді орієнтації на повну сім’ю з двома та більше дітьми;

5. Залучення громадських організацій та церкви до процесу виховання дітей з особливим наголосом на формування позитивного ставлення до міцної сім’ї з дітьми.

Забезпечення умов для подолання негативних демографічних тенденцій і поліпшення матеріального становища молодих сімей, зниження бідності і збільшення допомоги незаможним сім’ям є передумовою розробки і втілення заходів з подальшої стабілізації ситуації на ринку праці, скороченню рівня бідності, у тому числі прихованого. Для забезпечення сприятливих умов поєднання зайнятості на виробництві з виконанням сімейних обов’язків необхідне заохочення батьківства з одночасним посиленням державного контролю за дотриманням інтересів працюючих членів родин.

З метою зміцнення морального здоров’я і формування в молодіжному середовищі сімейних цінностей потрібно домагатися унеможливлення поширення через ЗМІ пропагування девіантної поведінки, реклами тютюнової та алкогольної продукції, а також реклами, що носить аморальний, вульгарний характер і обмежити поширення аналогічної друкованої продукції і зовнішньої реклами.

Здійснення заходів підтримки дозволить зміцнити інститут молодої сім’ї, поліпшити її соціально-побутові і житлові умови, знизити кількість шлюбів, що розпадаються, перебороти демографічну кризу в суспільстві, зміцнити основи виховання майбутніх поколінь.


6. Робота із сільською молоддю.


Сільська молодь – це особлива категорія населення Волині. Від її становища значною мірою залежить не лише сучасний, але й майбутній розвиток агропромислового комплексу та соціальної сфери села.

Молодь села має проблеми в працевлаштуванні, в отриманні якісної освіти, медичних послугах тощо. Повільно розвивається на селі і громадський рух, що позбавляє сільську молодь можливості активно висловлювати свою громадську позицію, забезпечувати захист власних прав та інтересів.

Існує необхідність здійснення ряду комплексних заходів для вирішення завдань, які б усунули зазначені та інші проблеми сільської молоді Волині. З цією метою необхідно:

1. Продовжити модернізацію сільської загальноосвітньої школи;

2. Вдосконалити систему професійної підготовки, перепідготовки та працевлаштування сільської молоді;

3. Для пошуку оптимальних шляхів вирішення проблем щодо громадянського виховання, формування здорового способу життя, організації дозвілля сільської молоді необхідно урізноманітнити спектр заходів спрямованих на усунення цих проблем, надавати підтримку особистим ініціативам молодих людей, ініціативам громадських організацій;

4. Розширити кількість заходів спрямованих на участь молодих жителів сільської місцевості у вдосконаленні сільського господарства Волині;

5. Вдосконалювати систему заходів щодо вирішення проблем соціально-незахищених категорій молоді, здійснювати пошук нестандартних форм вирішення проблем сільської молоді.


7. Сприяння розвитку молодіжних організацій.


Розвиток різноманітних видів і форм громадської діяльності є основою функціонування демократичного суспільства, яка сприяє підтримці рівноваги та злагоди у суспільстві, забезпечує здійснення стратегічних соціальних перспектив у сфері економіки, політики й культури. На сьогодні підтримка діяльності молодіжних громадських організацій, що відповідає цілям молодіжної політики, розширює можливості у вирішенні нагальних потреб молоді.

Держава зацікавлена в розвитку й співпраці з молодіжними неурядовими організаціями, діяльність яких сприяє підвищенню ролі молоді в суспільно0політичних процесах, формуванню демократичного, громадянського суспільства.

Підтримка і стимулювання позитивної суспільної молодіжної ініціативи сприяє підвищенню рівня демократичної культури, виховання почуття патріотизму, якостей лідера, позитивно впливає на процес соціалізації молоді. Саме в системі громадських організацій складається найбільш сприятливі умови для реалізації економічної, інноваційної, творчої активності молодого покоління.

Усі молодіжні організації мають рівні можливості у державній підтримці. Молодіжним організаціям для проведення їхніх заходів повинні надаватися приміщення шкіл, позашкільних установ, установ культури, спортивні й інші споруди.

При фінансуванні заходів у рамках державної молодіжної політики пріоритет буде віддаватися соціально значимим суспільним ініціативам молоді.


8. Підтримка розвитку молодіжного підприємництва.


Наявність негативних тенденцій у розвитку молодіжного підприємництва пов’язана із значною зарегульованістю підприємницької діяльності, відсутністю прозорих механізмів взаємодії органів державної влади і молодих підприємців.

Метою підтримки молодіжного підприємництва є створення сприятливих умов для його розвитку, зменшення рівня безробіття серед молоді шляхом залучення її до підприємницької діяльності.

Основними завданнями розвитку молодіжного підприємництва є:

1. Сприяння розвитку підприємницького сектору як невід’ємної частини економіки;

2. Адаптація молоді до умов ринкової економіки;

3. Створення умов для активізації молодіжного підприємництва;

4. запровадження ефективних механізмів співробітництва органів державної влади і громадських об’єднань молодих підприємців для розв’язання соціально-економічних проблем.

Основними напрямами є:

1. Інституційна та інформаційна підтримка молодіжного підприємництва;

2. Освітня та соціально-психологічна підтримка молоді;

3. Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка молодіжного підприємництва.

Результатами впровадження молодіжної політики у сфері підприємництва буде:

1. Збільшення чисельності молодих осіб, що провадять підприємницьку діяльність;

2. Підвищення рівня зайнятості молоді;

3. Удосконалення інфраструктури підтримки молодіжного підприємництва, елементи якої надають інформаційно-консультаційну та методичну допомогу у створенні та функціонуванні суб’єктів підприємництва;

4. Розширення можливостей молоді для отримання кредитів та інвестицій на провадження підприємницької діяльності;

5. Зменшення соціально-психологічної напруженості серед молоді.


9. Міжнародна молодіжна співпраця.


Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку. Беззаперечний пріоритет України в цьому зв’язку – набуття повного членства в ЄС.

Міжнародна молодіжна діяльність повинна бути орієнтована на встановлення контактів української молоді із молоддю за кордоном, на здобуття європейського досвіду роботи молодіжних громадських організацій.

Метою міжнародної молодіжної діяльності є:

1. Всебічне сприяння розвитку міжнародної діяльності молодіжних громадських організацій України та формування позитивного іміджу України як демократично-європейської держави;

2. Представлення та захист інтересів української молоді, забезпечення участі української молоді в різноманітних міжнародних програмах та проектах, пошук партнерів, консультування щодо міжнародної співпраці, розробка та просування спільних молодіжних проектів, лобіювання.

Напрямки реалізації міжнародної молодіжної співпраці:

1. Визначення стратегічних цілей і пріоритетних напрямків державної політики у сфері інтеграції України до ЄС та НАТО;

2. Участь в міжнародних семінарах, конференціях;

3. Спільні з європейськими молодіжними структурами проекти;

4. Підписання угод про співпрацю, залучення нових партнерів;

5. Співпраця з молодіжними громадськими організаціями української діаспори;

6. Встановлення молодіжного культурного співробітництва та розширення доступу до інформації.


10. Розвиток системи студентського самоврядування.


Національна система вищої освіти, в особі всіх її закладів та інституцій, створена і функціонує в Україні з метою найбільш повної реалізації суб’єктивного права громадян на освіту ,закріпленого чинною Конституцією та міжнародними угодами з прав людини.

Побудова системи вищої освіти на демократичних засадах означає організацію управління нею на основі рівноправної співпраці на всіх рівнях двох самоврядних громад: викладацької та студентської.

З метою поліпшення ситуації в сфері студентського самоврядування необхідно продовжити роботу Студентської ради при голові Волинської обласної державної адміністрації із представників усіх зацікавлених органів студентського самоврядування вищих закладів освіти. Одним із завдань діяльності Студентської ради повинно бути вироблення конкретних пропозицій щодо покращення ситуації функціонування студентського самоврядування у закладах освіти області, відстоювання прав та свобод студентської молоді у Волинському регіоні.

При діяльності органів студентського самоврядування необхідно врахувати, що:

1. Представники студентської громади вищого навчального закладу освіти, делеговані створеним нею органом самоврядування, повинні в достатній кількості входити до складу всіх його колегіальних органів;

2. Органи студентського самоврядування для належного виконання ними своїх функцій повинні опиратися на власні постійні фінансові ресурси, які мають формуватися за рахунок відрахування принаймні 1% коштів, які вищий навчальний заклад отримує від студентів як плата за навчання;

3. Система оцінювання викладачами студентів повинна бути врівноважена системою оцінювання викладачів студентами.


Розділ 3. Механізми реалізації Доктрини молодіжної політики Волинської області.


Реалізація державної молодіжної політики є одним із пріоритетних напрямків діяльності Волинської обласної державної адміністрації і забезпечується шляхом:

1. Прийняття рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на реалізацію державної молодіжної політики в області;

2. Внесення на розгляд сесії обласної ради питань щодо поліпшення становища молоді в області;

3. Здійснення заходів органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що реалізують державну політику щодо сім’ї та молоді;

4. Розробки та реалізації цільових комплексних молодіжних програм, передбачення у державному та місцевих бюджетах цільових коштів на фінансування державної молодіжної політики, залучення матеріальних і фінансових ресурсів підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян зацікавлених у роботі з молоддю;

5. Участь молоді, молодіжних громадських організацій у формуванні і реалізації державної молодіжної політики;

6. Дотримання прав та законних інтересів молоді у різних сферах життєдіяльності;

7. Здійснення фінансової та іншої підтримки молоді, молодіжних громадських організацій з метою створення умов для всебічного розвитку молодих громадян.