Geum.ru

Диплом на тему: «Організаційне забезпечення стимулювання збуту на комерційному підприємстві»

Вид материалаДиплом

Содержание


4 Охорона праці і навколишнього середовища
5. Цивільна оборона.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

4 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА



4.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці - це система законодавчих, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних мір і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Вона нерозривно зв'язана з рішенням екологічних проблем.

Реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Основні положення Закону України [23]:

а) порядок організації охорони праці на підприємствах;

б) планування і фінансування заходів щодо охорони праці;

в) вимоги по охороні праці жінок, підлітків і інвалідів;

г) регулювання діяльності органів державного нагляду і суспільного контролю в області охорони праці;

д) правові норми, у яких передбачається відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.


4.2 Управління охороною праці в економічній структурі

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття і реалізація рішень для виконання організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, охорони здоров'я і працездатності людини під час роботи.

Служба охорони праці вирішує задачі:

а) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будинків і споруджень;

б) забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

в) професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;

г) вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

д) професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

Служба охорони праці входить у структуру підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб і підкоряється безпосередньо керівнику організації. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у випадку ліквідації підприємства. Служба охорони праці комплектується фахівцями, що мають вищу освіту і стаж роботи по профілю виробництва не менш 3 років. Працівники служби охорони праці у своїй діяльності керуються законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами про охорону праці і Положенням про службу охорони праці.


4.3 Промислова санітарія

Метеорологічні умови в приміщеннях організації відповідають ДСТ ССБТ 12.1.005-88 [24] з урахуванням категорії робіт з енерговитрат.

Робоча кімната оснащена вентиляцією (тип вентиляції: природна і штучна) і опаленням. Опалення централізоване [25] Стан зору людини, стан його центральної нервової системи і безпека на виробництві значною мірою залежать від умов освітлення. Від освітлення залежить також продуктивність праці і її якість.

Таблиця 4.1.- Значення параметрів метеорологічних умов на робочому місці

Категорія
Період року
Температура,
Відносна
Швидкість

важкості робіт



С
вологість, %
руху

за









повітря,

енерговитратами









м/с

Легка -1 б
холодний
21-23
40-60
0.1




теплий
22-24
40-60
0.2

Таблиця 4.2.-Характеристика освітлення згідно СНІП 11-4-79 [26]

Найменування основних виробничих
Категорія оптичної

роботи
Площа підлоги, м2

Освітлення

приміщень


















природне
штучне










бокове
КЕ

%
Е, лк

Робоча кімната
IVa
25
бокове
1.6
300


Рівень шуму не перевищує 50 ДБА в приміщенні [27]. Для забезпечення прийнятої величини рівня шуму передбачається застосування шумопоглинаючих матеріалів по ізоляції стін, розміщення джерел шуму в окремих приміщеннях.

Джерела постачання води - міський водогін. Каналізація - міська.

4.4 Організація безпечних умов праці на робочому місці

На даному робочому місці знаходиться ПЕВМ і кнопковий телефон.

Робоче місце оператора - це частина простору системи «людина-машина», він оснащений засобами відображення інформації, засобами управління, допоміжним устаткуванням і ін.

Забезпечення робочого місця оператора за дисплеєм передбачає [28]: організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик, виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці, до світло - і кольорово-технічних характеристик дисплеїв, до буквено-цифрової інформації дисплеїв, клавіатури, необхідні санітарно-гігієнічні умови праці.

Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання дотику оператора до струмоведучих частин. Для усунення можливості дотику до струмоведучих частин усі рубильники встановлені в закритих корпусах.

Схемно-конструктивні міри електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції і виникненню електричного потенціалу на них. Для більшої безпеки на робочому місці застосовані заземлення і використані захисні екрани для моніторів [29].

Розміщення технічних засобів не погіршує читаність інформації з екранів дисплеїв, а також досяжності основних засобів управління і введення інформації.

Алфавітно-цифровий дисплей розміщається на столі і підставці так, що відстань спостереження інформації на його екрані не перевищує 500-700 мм. Пульт дисплея розташований на столі так, що висота клавіатури стосовно підлоги складає 650-720 мм. Телефонний апарат розміщений ліворуч від оператора, щоб звільнити праву руку для записів.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека - це стан об'єкта, при якому з встановленою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту й організаційно-технічними заходами. Причинами, що можуть викликати пожежу в приміщенні, можуть бути : несправність електропроводки приладів, коротке замикання електричних ланцюгів, перегріви апаратури, блискавка. Пожежна безпека відповідно до «Правил пожежної безпеки в Україні»[35] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами. Система запобігання пожежі передбачає : профілактику стану ізоляції електроустаткування, наявність плавких вставок і запобіжників в електроустаткуванні, для захисту від статистичної електронапруги використовується заземлення. Система протипожежного захисту передбочає: наявність первинних засобів пожежегасіння (вуглекислотний вогнегасник ВВ-5), звукову сигналізацію, аварійне відключення і переключення апаратури.

Категорія приміщення по класу вибухонебезпеки - В, згідно НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) [36], ступінь вогнестійкості конструкцій будинків - II [37]


Таблиця 4.3 - Перелік обов'язкових первинних засобів пожежегасіння

Приміщення
Площа, м2
Первинні заходи пожежегасіння (тип. найменування)
Кількість шт.

Адміністративно-господарська споруда

80
Вуглекислотний вогнегасник,

ручний ВВ-5

1


Згідно «ППБ в Україні» для адміністративно-господарських будинків на кожному поверсі необхідна наявність не менш 2-х вогнегасників.

4.6 Охорона навколишнього середовища

Даний об'єкт не є джерелом забруднення навколишнього середовища, оскільки вид опалення централізований, джерелом водопостачання є міський водогід, а злив стічних вод проводиться в міську каналізацію.

Люмінесцентні лампи, що відпрацювали свій термін, складуються в спеціально відведеному місці, а потім вивозяться для утилізації та переробки.

Побутові відходи вивозяться у спеціально відведене місце міськими господарськими службами (відповідно до укладеного договору).


Індивідуальне завдання.

Порядок накладення штрафу на підприємство

Порядок накладення штрафів на підприємства, установи й організації (далі - підприємства) діє незалежно від форм власності і видів їхньої діяльності.

На підприємства можуть бути накладені штрафи за:
  • порушення актів законодавства й інших нормативних актів (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій і т.п., що є обов'язковими для виконання) про охорону праці;
  • невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища.

Підприємство сплачує штраф за кожен нещасний випадок на виробництві і випадок професійного захворювання, що виникли з вини цього підприємства.

Право накладення штрафів на підприємства мають голова і заступники голови Держнаглядохоронпраці, начальники територіальних управлінь і начальники інспекцій цього Комітету.

Посадові особи Держнаглядохоронпраці накладають штрафи на підприємства в таких розмірах:

- голова Держнаглядохоронпраці - до 2 % місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;

- заступник голови Держнаглядохоронпраці - до 1,6 % місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;

- начальники територіальних управлінь - до 1 % місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;

- начальники інспекцій - до 0,5 % місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф.

Підприємство сплачує штраф:
  • при нещасному випадку, що не призвів до стійкої втрати працездатності працівника, - у розмірі, обумовленому з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової непрацездатності;
  • при нещасному випадку, який призвів до стійкої втрати працездатності, а також за професійне захворювання працівника - у розмірі, обумовленому з розрахунку половини середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток утрати їм професійної працездатності;
  • у випадку смерті потерпілого - в розмірі дворічного заробітку потерпілого.

Для обчислення розміру штрафу середньомісячний заробіток береться за 12 останніх календарних місяців, що передували нещасному випадку, встановленню професійного захворювання.

Штраф у розмірі дворічного заробітку визначається шляхом множення середньомісячного заробітку на 24.

У випадку виявлення факту приховання нещасного випадку підприємство сплачує встановлений штраф у десятикратному розмірі.

Постанова про накладення штрафу на підприємство приймається за підсумками комплексної перевірки стану безпеки й умов праці на даному підприємстві, проведеної органами Держнаглядохоронпраці за участю інших органів державного нагляду за охороною праці. У цьому випадку матеріали комплексної перевірки, що складаються державними чи інспекторами іншими посадовими особами місцевих або центральних органів державного нагляду, повинні містити висновок про доцільність залучення підприємства до сплати штрафу і про його розмір у залежності від характеру наявних порушень.

Штраф накладається за порушення законодавчих і інших нормативних актів про охорону праці, а також за невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду. До зазначених актів відносяться закони України декрети, постанови і розпорядження Уряду; правила, норми, стандарти, положення, інструкції й інші державні, міжгалузеві і галузеві нормативні акти про охорону праці. Під розпорядженнями посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, за невиконання яких можуть застосовуватися штрафні санкції до підприємства. Варто брати до уваги документально оформлені розпорядження керівникам і посадовим особам даного підприємства про усунення порушень і недоліків в області охорони праці чи про зупинку експлуатації виробництв, цехів, ділянок, робочих місць, устаткування в зв'язку з наявністю порушень, що створюють загрозу життю чи здоров'ю працюючих.

Власник зобов'язаний протягом місяця після одержання постанови про накладення штрафу сплатити відповідну суму до бюджету.

Якщо власник у місячний термін не перечислив зазначені суми у фонди охорони праці, він зобов'язаний заплатити додатково пеню в розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Якщо власник оскаржив у судовому порядку рішення про стягнення штрафу з підприємства, сплата штрафу припиняється до остаточного рішення суперечки. Несплата штрафу протягом місяця після прийняття судом рішення спричиняє нарахування на суму штрафу пені вищевказаного розміру.

Сплата штрафу здійснюється за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємства.

Бюджетна установа, організація сплачує штраф за рахунок засобів, що направляються на преміювання, і направляє:

- частина коштів у розмірі 50 відсотків (яка залишається в його розпорядженні) - по дебету рахунка 200 «Витрати по бюджеті на зміст установи й інші заходи» і кредиту рахунка 246 «Фонд розвитку установи»;

- інші кошти в розмірі 50 відсотків суми штрафу (які направляються в галузевий і регіональний фонди охорони праці) - по дебету рахунка 200 «Витрати по бюджеті на зміст установи й інші заходи» і кредиту рахунка 178 «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами».


5. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА.

  2. 5.1 Заходи, спрямовані на підвищення стійкості об'єкта в надзвичайних ситуаціях.

Однією з основних задач цивільної оборони є проведення заходів, спрямованих на підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях і в умовах воєнного часу.

Під стійкістю роботи промислового об'єкта розуміють здатність його в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому обсязі і номенклатурі, а при одержанні слабких і середніх руйнувань порушення зв'язків по кооперації і постачанням відновлювати виробництво в мінімальний термін.

Під стійкістю роботи об'єктів, що безпосередньо не виробляють матеріальних цінностей, розуміють здатність їх виконувати свої функції в умовах надзвичайних ситуацій.

На стійкість роботи об'єктів народного господарства в надзвичайних ситуацій впливають наступні фактори:

- надійність захисту робітників та службовців від дії зброї масового враження; здатність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти деякою мірою ударній хвилі, світловому випромінюванню і радіації; захищеність об'єкта від вторинних вражаючих факторів (пожеж, вибухів, затоплень, зараження отруйними речовинами); надійність системи постачання об'єкта всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, що комплектують виробами, електроенергією, водою, газом і т.д.);

- стійкість і безперервність управління виробництвом і цивільною обороною;

- підготовленість об'єкта до ведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт і робіт по відновленню порушеного виробництва.

Перераховані фактори визначають собою й основні, загальні для всіх об'єктів народного господарства, шляхи підвищення стійкості роботи в надзвичайних ситуаціях, а саме:

• забезпечення надійного захисту робітників та службовців від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій;

• захист основних виробничих фондів від вражаючих факторів, у тому числі і вторинних;

• підвищення надійності й оперативність управління виробництвом;

• забезпечення стійкості постачання всім необхідним для випуску запланованої продукції;

• підготовка до відновлення порушеного виробництва.


5.2 Захист робітників та службовців у надзвичайних ситуаціях.

Найголовніша задача це стійкість роботи об'єкта. Працівники - головна продуктивна сила і тому стійкість економіки насамперед визначається здатністю захистити і зберегти цю силу. Серед усіх задач по підвищенню стійкості роботи об'єктів народного господарства основною є задача завчасного вживання заходів по забезпеченню захисту робітників та службовців, а також членів їхніх родин. Захист від зброї масового враження в сучасних умовах здійснюється трьома основними способами:

• укриття людей у захисних спорудах (підвалах, протирадіаційних укриттях і найпростіших укриттях);

• проведення розосередження робітників та службовців і евакуація їхніх родин;

• використання засобів індивідуального захисту.

Укриття в захисних спорудах є найбільш ефективним способом захисту виробничого персоналу працюючої зміни. Захисні споруди повинні будуватися на кожнім об'єкті завчасно з розрахунку одночасного укриття найбільш численної працюючої зміни.

Захист працівників відпочиваючої зміни і членів їхніх родин досягається розосередженням і евакуацією їх із зон можливих сильних руйнувань і розміщення поза зонами ударної хвилі, світлового випромінювання і проникаючої радіації ядерного вибуху. Захист від радіаційної поразки у випадку радіаційного зараження місцевості в даному районі досягається укриттям у ПРУ.

Використання засобів індивідуального захисту забезпечує захист людей при перебуванні їх поза притулками на місцевості, зараженої радіоактивними речовинами, хімічними отруйними речовинами і бактеріальними речовинами.

Таким чином, надійний захист виробничого персоналу об'єкта від зброї масової поразки можна забезпечити тільки при сполученні всіх трьох основних способів захисту з урахуванням конкретної обстановки. Варто також підкреслити, що найважливішою умовою успішного рішення захисту людей є навчання їхнім правилам дії по сигналах оповіщення цивільної оборони, застосуванню способів і засобів захисту, наданню самодопомоги і взаємодопомоги, діям у складі формувань ЦО.


5.3 Захист засобів виробництва.

Такий захист полягає в підвищенні опірності будинків, споруджень і конструкцій об'єкта до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху, захисту технологічного і верстатного устаткування, засобів зв'язку й інших засобів, що складають матеріальну основу виробничого процесу.


5.4 Підвищення надійності й оперативності управління виробництвом і цивільною обороною.

Управління цивільною обороною складає основу діяльності керівника виробництва - начальника ЦО, а також його штабу по керівництву підлеглими йому органами і силами і полягає в організації їхніх дій і напрямку зусиль на своєчасне й успішне виконанні виробничих задач і задач ЦО. Тому забезпечення надійності й оперативності управління є важливою ланкою в підвищенні стійкості роботи об'єкта в умовах швидко мінливої обстановки в надзвичайних ситуаціях.

Надійність і оперативність управління досягається створенням на об'єкті стійкої системи управління, високою підготовкою керівного і командно-начальницького складу ЦО до виконання покладених функціональних обов'язків, своєчасним прийняттям правильних рішень і постановкою задач підлеглим у відповідності з обстановкою, що складається.


5.5 Забезпечення стійкого постачання підприємств.

Для виробництва продукції необхідні електроенергія, вода, паливо, сировина, матеріали й інші матеріально-технічні засоби. Забезпечення підприємств цими ресурсами багато в чому визначає можливості нормального їхнього функціонування в умовах воєнного часу. Це досягається проведенням таких заходів, що сприяють підвищенню непоразковості комунально-енергетичних мереж, транспортних комунікацій і джерел постачання, надійному захисту необхідних запасів палива, сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і т.п.


5.6 Підготовка до відновлення порушеного виробництва.

Можливості враження сучасної зброї такі, що забезпечити абсолютний захист від нього об'єктів практично не можливо. Вони можуть одержати той чи інший ступінь руйнування. У цих умовах задача зводиться до того, щоб у випадку слабких і середніх руйнувань на об'єкті відновити виробництво і відновити випуск необхідної військової продукції в мінімальний термін. Підготовка до відновлення порушеного виробництва здійснюється завчасно і передбачає планування відбудовних робіт по декількох варіантах, підготовку ремонтних бригад. створення необхідного запасу матеріалів і устаткування, надійний його захист.

Підвищення стійкості роботи об'єкта народного господарства у воєнний час досягається завчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних і організаційних заходів, спрямованих на максимальне зниження впливу вражаючих факторів зброї масового враження і створення умов для швидкої ліквідації наслідків нападу.

Інженерно-технічні заходи звичайно включають комплекс робіт, що забезпечують підвищення стійкості виробничих будинків і споруджень, верстатного і технологічного устаткування, комунально-енергетичних систем. Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості роботи об'єкта шляхом зміни технологічного процесу, що сприяє прискоренню виробництва продукції і виключає можливість утворення вторинних вражаючих факторів.