Geum.ru

Л. А. Сидорчук система правоохоронних органів україни навчально-методичний посібник

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Конституційним поданням
2.2. План семінарського заняття
2.3. Термінологічний словник
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
Отож, під конституційним судом необхідно розуміти спеціальний судовий орган, до функцій якого входить контроль за дотриманням конституції та надання офіційного тлумачення її положень, вирішення питань відповідності їй законів та інших нормативних актів, а також здійснення особливого порядку формування свого складу.

До другої групи доцільно віднести питання, які визначають завдання та основні засади на яких базується діяльність конституційного суду. В Україні основним завданням цього органу є гарантування верховенства Конституції на території всієї держави. Діяльність Конституційного Суду грунтується на принципах незалежності та колегіальності, повноти і всебічності розгляду справ, гласності, обґрунтованості прийнятих рішень, рівноправ­ності суддів, верховенства права.

В третю групу входять питання, що стосуються компетенції органів конституційного судочинства. Наразі треба зазначити, що визначення компетенції органів кон­ституційного судочинства прямо залежать від моделі кон­ституційного судочинства. У класичному варіанті амери­канської моделі конституційне судочинство не виділяєть­ся із загального. Край важливо знати, що ця модель не передбачає особливої категорії конституційних прав. Всі правові питання, що своїм змістом охоплюють будь-які аспекти конституційного судочинства, зокрема, кримінального, цивільного чи адміністративного, розглядаються судами загальної юрисдикції.

В Україні на сьогодні діє європейська модель конституційного судочинства, яка передбачає наділення конституційних судів, як головних органів судової охорони конституції, відповідною компетенцією. Такі повноваження закріплені в статті 13 Закону України “Про Конституційний Суд України”. Згідно з положеннями цієї статті Конституційний Суд наділений правом приймати рішення, а також давати висновки у таких справах:

щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

з питань додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину;

щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Крім того, законодавець чітко розмежував компетенцію Конституційного Суду і судів загальної юрисдикції, що в цілому є позитивним чинником. Так, до повноважень Конституційного Суду України не можуть належати питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Особливо необхідно зосередити увагу на підставах, щодо визнання правових актів неконституційними. До категорії таких документів можуть бути віднесені правові акти, зміст яких не відповідає положенням Конституції повністю або в їх окремих частинах. Безпосередніми підставами для прийняття Конституційним Судом такого рішення можуть виступати, по-перше, невідповідність правових актів Конституції України, по-друге, порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності, а також перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.


2 питання. Організація та діяльність Конституційного Суду України


До важливих передумов організації та діяльності Конституційного Суду України необхідно віднести визначення основних засад на яких будується діяльність цього органу. Такі засади закріплені Конституцією, Законом України "Про Конституційний Суд України" та актами Конституційного Суду, що встановлюють ор­ганізацію його внутрішньої роботи.

Наразі в статті 4 Закону України „Про Конституційний Суд України” законодавець встановлює, що діяльність Конституційного Суду України грунтується на засадах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Особливу увагу необхідно звернути на ту обставину що до системи принципів, що регламентують діяльність цієї поважної установи законодавець не відносить принцип законності. Це можна пояснити тим, що Конституційний Суд при здійсненні своїх пов­новажень має керуватися виключно принципом верховенст­ва права, тобто правовими положеннями і приписами Конституції України.

Згідно статті 5 Закону України “Про Конституційний Суд України” до складу Конституційного Суду України входить вісімнадцять суддів. Особливо необхідно акцентувати увагу на порядку формування складу суддів Конституційного Суду. Так в основу такого формування покладений принцип розподілу влади, що знайшов своє втілення в пропорційному представництві суддів від Президента України, Верховної Ради України та з'їзду суддів України. Ці інституції призначають по шість суддів до складу Конституційного Суду України. Такий підхід у формуванні складу Конституційного Суду України унеможливлює прийняття цим органом рішень на користь окремої гілки влади.

Призначення суддів Конституційного Суду зі сторони Президента України здійснюється шляхом проведення консультацій з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України з подальшим виданням Указу Президента України додатково скріпленого підписами зазначених осіб. Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з використанням спеціальної процедури висунення кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України. Від судової влади такі кандидатури затверджує з'їзд суддів України шляхом таємного голосування окремо по кожній особі. Строк повноважень суддів Конституційного Суду становить дев'ять років без права бути призначеним повторно. Суддя Конституційно­го Суду при виконанні своїх обов'язків на засіданні суду повинен бути одягнений у мантію, мати нагрудний знак.

З метою належного науково-експертного, інформаційно-довідкового забезпечення організації та діяльності Конституційного Суду в його структурі передбачено створення Секретаріату, який очолює керівник Секретаріату. Правовий статус структура і штати цього підрозділу регламентується Положенням про Секретаріат Конституційного Суду України, котре затверджуються безпосередньо Конституційним Судом України. Законодавець встановлює певні обмеження до керівника Секретаріату Конституційного Суду. Наразі він не може бути членом політичної партії, мати представницький мандат, а також брати участь у будь-якій політичній діяльності. Керівнику Секретаріату заборонено обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, за винятком наукової, викладацької та творчої діяльності.

Конституційний Суд наділений правом створювати в своїй структурі постійні і тимчасові комісії, які є допоміжними робочими органами з вироблення питань внутрішньої діяльності цієї поважної інституції.

Постійні комісії створюються на пленарному засіданні з числа суддів, які входять до складу Конституційного Суду шляхом відкритого голосування. Зазвичай в своїй структурі Конституційний Суд створює такі постійні комісії:

з питань регламенту та етики;

з питань бюджету та кадрів;

з питань наукового та інформаційного забезпечення;

з міжнародних зв'язків.

Наразі треба сказати, що при необхідності Конституційним Судом можуть бути утворені нові постійні комісії й лік­відовані або реорганізовані раніше вже створені, а також внесені зміни до їх кількіс­ного та персонального складу. Очолюють постійні комі­сії голови, які призначаються Головою Конституційного Суду на строк його повноважень.

Окрім того, для додаткового дослідження матеріалів конкретної справи з ініціативи суддів Конституційного Суду відповідною ухвалою цього органу може бути створена тимчасова комісія із залученням до її складу фа­хівців відповідних галузей права. В ухвалі встановлюється строк для підготовки висновку тимчасовою комісією. В розпорядження тимчасової комісії надаються матеріали справи, а також додаткові матеріали, що є необхідними для підготовки її членами відповідних висновків, які враховуються при прийнятті конкретного рішення.

Основні напрями наукової діяльності Конституційного Суду покликана забезпечувати науково-консульта­тивна рада, що діє при цьому органу. Її структура, повноваження і порядок діяльності визначається Конституційним Судом.

Важливого значення для подальшого розвитку науки конституційного судочинства в Україні набуває порядок зберігання матеріалів та документів, що відображають діяльність Конституційного Суду. Зокрема, самі матеріали справ, щодо яких Конституційним Судом прийнято рішення або дано висновок, зберігаються в Архіві Конституційного Суду України сто років, в той час як оригінали рішень та висновків мають безстроковий термін зберігання. Поточна документація, що забезпечує повсякденну діяльність Конституційного Суду України зберігається в Архіві цього органу на загальних підставах.

Для забезпечення Конституційного Суду законами та іншими нормативно-правовими актами, науковою та спеціальною літературою в його структурі функціонує бібліотека.

Друкованим органом Конституційного Суду України є "Вісник Конституційного Суду України".

При Конституційному Суді утворюється Науково-кон­сультативна рада з числа вчених і практикуючих фахівців у галузі права. Склад, повноваження і порядок діяльності Науково-консультативної ради затверджуються Конститу­ційним Судом. Основне завдання Науково-консультатив­ної ради — обговорення складних проблем, що виникають перед Конституційним Судом, і давання рекомендацій.

Конституційний Суд здійснює робочі контакти з ор­ганами конституційної юрисдикції інших держав шляхом укладання угод про співробітництво, взаємного обміну делегаціями, обміну рішеннями конституційних судів та іншою інформацією, стажування співробітників, органі­зації спільних науково-практичних заходів тощо.

Конституційний Суд України видає «Вісник Консти­туційного Суду України», у якому публікуються акти, прийняті Конституційним Судом, особливі думки суддів, висловлені при винесенні рішень у конкретних справах, та інші матеріали.

Фінансування Конституційного Суду передбачається в Державному бюджеті України окремим рядком. Пропо­зиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду і проект відповідного кошторису подаються Головою Кон­ституційного Суду до Кабінету Міністрів України та Вер­ховної Ради України при складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік.

Для забезпечення порядку під час пленарних засідань в апараті Конституційного Суду впроваджена посада судового розпоряд­ника в обов’язки якого входить підтримка встановленого поряд­ку в залі засідань. Відповідно до своїх повноважень судовий розпорядник наділений правом робити зауваження присут­нім у залі засідань особам, вимагати від них додержання встанов­леного порядку та вживати заходів щодо усунення порушень. Його вимоги є обов'язковими для всіх присутніх. Судовий розпорядник до початку пленарного засідання та під час перерви інформує службу, що здійснює пропуск до Залу засідань осіб, які бажають бути присутніми на засіданні, про наявність вільних місць у Залі. При вході суддів Конституційного Суду України до Залу засідань та при виході з нього судовий розпорядник пропонує всім присутнім встати.


3 питання. Статус суддів Конституційного Суду України


Важливим моментом при формуванні сталих знань з цього питання є акцентування уваги на особливостях правового статусу судді Конституційного Суду. Безпосередньо такий статус визначений в Конституції та Законі України “Про Конституційний Суд України”. Так, ст. 16 цього Закону встановлює загальні вимоги до осіб, які претендують на посаду судді Конституційного Суду.

Наразі суддею Конституційного Суду України може бути тільки громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, а також має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років. Крім того така особа повинна володіти державною мовою і проживати в Україні протягом останніх двадцяти років.

До Судді Конституційного Суду України запроваджуються обмеження щодо його можливої суспільно-політичної діяльності. Зокрема, він не може належати до політичних партій та профспілок, бути депутатом будь якого рівня, брати участь у політичній діяльності, а також обіймати інші оплачувані посади та виконувати іншу оплачувану роботу, окрім наукової, викладацької та творчої. Студенту необхідно акцентувати свою увагу на тому, що такі обмеження в першу чергу пов’язані з унеможливленням здійснення тиску в будь-якій формі на суддю при прийнятті ним відповідного рішення. Навіть підсвідомо суддя не повинен відчувати вплив на свою позицію з конкретного питання зі сторони політичних, громадських, виробничих чи то державних інституцій.

Початком виконання обов’язків судді Конституційного Суду вважається момент після складання ним присяги судді Конституційного Суду України, яка має бути прийнята протягом місяця після призначення його суддею. Зміст самої присяги є логічно вибудуваний і вимагає від обраного судді чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина. Законодавцем передбачений особливий порядок складання присяги. Зокрема, присяга складається на засіданні Верховної Ради України за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України.

Повноваження судді Конституційного Суду України закріплені в статті 19 Закону України „Про Конституційний Суд України”. Наразі суддя здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, а також безпосередньо бере участь у розгляді конкретних справ. Він наділений правом подавати запити і отримувати необхідні документи і матеріали, а також іншу інформацію від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій і громадян з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України. Зокрема такі документи зобов’язані надавати Верховна Рада України, Президент України, Прем'єр-міністр України, Генеральний прокурор України, судді, міністри, органи влади Автономної Республіки Крим, посадові особи, підприємства, установи, організації усіх форм власності, політичні партії та інші об'єднання громадян тощо. За ухилення від дачі пояснень або відмова від надання документів, матеріалів, інформації судді Конституційного Суду тягне за собою настання юридичної відповідальності по відношенню до винних осіб.

Суддя також наділений правом публічно висловлювати свою позицію, але лише з тих питань, що стосуються провадження у справах по яких Конституційним Судом прийнято рішення або дано висновок.

Важливим чинником щодо забезпечення гарантії виконання повноважень судді Конституційного Суду України є положення за яким його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Важливу роль у визначенні правового статусу і недоторканості судді Конституційного Суду є чітке закріплення положень за яких він може припинити виконувати свої повноваження. Наразі законодавець встановлює такі підстави припинення повноважень судді Конституційного Суду:

закінчення строку призначення;

досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

порушення суддею вимог, щодо неможливості його бути членом будь-якої політичної партії та профспілок, мати мандат депутата, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу;

порушення суддею присяги;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

припинення його громадянства;

визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Підстави за яких припиняються повноваження судді потребують додаткового механізму щодо їх реалізації. Наразі коли закінчився строк призначення судді або він досягнув шістдесятип'ятирічного віку або в разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я чи набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього чи припинення його громадянства або коли його визнано безвісно відсутнім або оголошено померлим, а також в разі подання суддею заяви про відставку чи звільнення з посади за власним бажанням рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду приймається на засіданні Конституційного Суду України. У випадках порушення суддею вимог, щодо неможливості його бути членом будь-якої політичної партії та профспілок, мати мандат депутата, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу або порушення суддею присяги - Верховною Радою України.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті. Більш детальна процедура особливостей припинення повноважень судді розкрита в навчальному посібнику „Організація судових та правоохоронних органів”.

Для виконання покладених на суддю Конституційного Суду повноважень він має наукового консуль­танта і помічника, які виконують його доручення зі справ конституційного провадження. За своїм статусом науковий консультант і помічник судді Конституційного Суду є державними служ­бовцями.

Керівництво роботою Конституційного Суду покладається на Голову Конституційного Суду, який обирається на спеціальному пленарному засіданні зі складу суддів цього органу терміном на три роки без права повторного переобрання. Законодавець чітко закріплює повноваження, що покладаються на Голову Конституційного Суду. Сутність таких повноважень за своїм змістом носить організаційний характер і спрямована на забезпечення ефективної діяльності цієї інституції. Дія таких повноважень спрямована, по-перше, на організацію роботи колегій суддів Конституційного Суду, комісій та Секретаріату, по-друге, на скликання і проведення як засідань так і пленарних засідань Конституційного Суду, по-третє, це розпорядження бюджетними коштами щодо утримання і забезпечення діяльності цього органу згідно до затвердженого кошторису. Крім того, згідно з Регламентом Конституційного Суду України затвердженого рішенням Конституційного Суду України від 5 березня 1997 року Голова наділений правом:

подавати на затвердження Конституційного Суду проект кошторису витрат на кожний наступний рік;

подавати на затвердження Конституційного Суду план роботи Конституційного Суду на кожний квартал року;

скликати чергові, а також з власної ініціативи або на вимогу не менше трьох суддів Конституційного Суду позачергові засідання Конституційного Суду з організаційних та інших питань діяльності Конституційного Суду;

видавати розпорядження;

призначати на посади радників та помічників Голови Конституційного Суду, наукових консультантів та помічників суддів Конституційного Суду за їх пропозицією, заступників керівника Секретаріату, керівників самостійних структурних підрозділів Секретаріату та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів;

присвоювати ранги державного службовця працівникам Секретаріату Конституційного України;

застосовувати до працівників Секретаріату Конституційного Суду заходи заохочення та дисциплінарного стягнення.

До обов’язків Голови Конституційного Суду входить:

подання звіту протягом січня кожного року на пленарному засіданні Конституційного Суду про діяльність цього органу;

щоквартальне інформування суддів Конституційного Суду на засіданні про свою діяльність;

представлення Конституційного Суду у відносинах з органами державної влади та органами інших держав і міжнародних організацій;

виступати від імені Конституційного Суду з офіційними заявами.

Для забезпечення належної організації роботи Конституційного Суду Голова має двох заступників, які виконують за його дорученням окремі повноваження. Зазначені особи обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням. У разі відсутності Голови Конституційного Суду або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов'язки виконує заступник, який є старшим за віком.

Наразі необхідно знати, що звільнення з посади Голови Конституційного Суду, а також його заступника не позбавляє зазначених осіб повноважень щодо виконання ними функцій судді Конституційного Суду.


4 питання. Провадження в справах, рішення та висновки Конституційного Суду України. Гарантії діяльності суддів Конституційного Суду України

Важливо зазначити, що в розділі ІІ Закону України „Про Конституційний Суд України” закріплений конкретний механізм реалізації повноважень Конституційного Суду. В першу чергу до цього механізму необхідно віднести встановлені конкретні форми звернень, які поділяються на конститу­ційні подання та конституційні звернення.

Конституційним поданням є письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта або окремих його положень неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України.

До цієї форми законодавець також відносить звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Важливим моментом при розгляді поняття конституційного подання є вивчення вимог, що безпосередньо ставляться до цього документа і є обов`язковими при його оформлені. Наразі у конституційному поданні мають бути присутні такі реквізити:

повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання;

відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

повне найменування, номер, дата прийняття, а також у разі публікації джерело опублікування правового акта, конституційність якого або окремих його положень підлягає оспорюванню або потребує офіційного тлумачення;

правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта або ж окремих його положень або необхідності в офіційному тлумаченні;

дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне подання (копії цих документів і матеріалів додаються);

перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне подання до Конституційного Суду може подаватися для прийняття цим органом конкретних рішень чи надання відповідних висновків. В залежності від цього і визначається коло суб’єктів, що наділяються правом подачі конкретного конституційного подання.

Наразі правом на конституційне подання для прийняття Конституційним Судом рішень наділені такі суб’єкти як Президент, не менш як сорок п'ять народних депутатів, що поставили свої підписи, які в подальшому не можуть бути ними відкликані, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Коло суб'єктів, що наділені правом на конституційне подання з питань дачі висновків є значно ширшим. Так, до цієї групи окрім вже зазначених суб’єктів законодавець відносить додатково Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Під конституційним зверненням необхідно розуміти письмове клопотання до Конституційного Суду щодо необхідності офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційне звернення має містити такі вимоги:

прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

статті або окремі положення Конституції чи конкретного Закону, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом;

обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції або законів;

дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне звернення;

перелік документів і матеріалів, що додаються.

Обов’язковою умовою конституційного звернення є прилучення до нього документів та інших матеріалів у трьох примірниках. Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом у випадку, офіційного тлумачення Конституції та законів України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Важливою умовою забезпечення ефективної і об’єктивної роботи суддів Конституційного Суду є надання їм юридичних гарантій щодо виконання своїх повноважень.

Взагалі під юридичними гарантіями розуміють закріплені як в Конституції так і на законодавчому рівні засоби охорони прав і свобод громадян й засоби їх реалізації, а також охорони правопорядку, інтересів суспільства і держави.

Трансформуючи основні ознаки цього визначення в площину надання гарантій діяльності суддів Конституційного Суду можна зазначити, що їх поширення на роботу зазначеної категорії осіб має забезпечити об’єктивність та неупередженість розгляду ними конституційних подань та конституційних звернень. Такі гарантії закріплені в ст. 149 Конституції України та Законі України „Про Конституційний Суд України”. Наразі при здійсненні своїх повноважень судді є незалежними, підко­ряються лише Конституції України та керуються законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є пред­метом розгляду Конституційного Суду. Суддя Конституційного Суду не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Судді не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків Конституційним Судом. Більш детально механізм реалізації гарантій діяльності суддів Конституційного Суду виписаний в главі Х Регламенту Конституційного Суду України.


2.2. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

  1. Поняття конституційного контролю.
  2. Принципи діяльності Конституційного Суду України, його завдання.
  3. Порядок формування і склад Конституційного Суду України/
  4. Підстави і порядок звільнення з посади судді Конституційного Суду України.
  5. Повноваження Конституційного Суду України.


2.3. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК


Під конституційним судочинством необхідно розуміти діяльність судових ор­ганів, предметом розгляду яких є консти­туційні питання, що безпосередньо пов'язані з забезпеченням додер­жання органами державної влади верховенства положень конституції, охорони конституційних прав і свобод людини, принципу поділу влади і прийнятті по них рішень, що тягнуть за собою правові наслідки.