Юрія Федьковича " затверджую "

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Юрія Федьковича "затверджую", 1249.11kb.
• Юрія Федьковича "затверджую", 323.51kb.
• Юрія Федьковича «затверджую», 585.95kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 825.92kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 501.24kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 245.34kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 461.53kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 303.08kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 430.55kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 492.85kb.

4. Тематика ІНДЗ

(рефератів, есе, творчих завдань)

Не передбачені


5. Модуль контроль

(контрольні питання до дисципліни, для самоконтролю та самоперевірки)


1. Розкрити математичний підхід у вивченні географії за Фалесом.

2. Охарактеризувати географічні погляди Шарля Монтеск’є (1689-1755 рр.).

3. Виявити фундаментальний внесок у географію Аристотелем.

4. Постава особливого математичного напряму в географії (Ератосфен).

5. Фізична географія елліністичної доби. Феофраст.

6. Розвиток географії Бернхардом Варенієм.

7. Розкрийте внесок у розвиток географічних ідей Александром Гумбольдтом (1769-1859 рр.).

8. Римська географія. Варрон, Цицерон.

9. Ідеалістична діалектика у поглядах Карла Ріттера (1779-1859 рр.).

10. Геометричний географічний детермінізм Карла Ріттера.

11. З’ясувати сутність географічних ідей в критичний період творчості Емануїла Канта (1724-1804 рр.).

12. З’ясувати сутність кантіанської концепції в географії.

13. Карл Ріттер про предмет географії.

14. Розвиток країнознавства і загального землезнавства та географічного детермінізму матеріалістичного напряму (Демокріт).

15. Кулястість Землі та ідея теплових поясів (Парменід і Евдокс).

16. Географічні погляди Піфагора.

17. Обґрунтування процесу історичного розвитку суспільства у творчості Елізе Реклю (1830-1905 рр.).

18. Географічні ідеї Платона.

19. Охарактеризувати країнознавчий напрям у географії та розкрити Зародження географічного детермінізму ідеалістичного напряму (Геродот, Гіппократ).

20. Александр Гумбольдт і фізична географія.

21. Розвиток країнознавчого та землезнавчого напрямків (початок розвитку давньогрецької географії) (Анаксимандр).

22. Сутність сумативістської концепції в географії.

23. Охарактеризувати країнознавство – описову географію у поглядах Гекатея.

24. Продовження розвитку грецької географії (Посидоній).

25. Початки наукової математичної географії (Дікеарх).

26. Розкрити географічне світобачення мезолітичної людини.

27. Розкрийте сутність загальноземлезнавчої географії. Анаксимена.

28. Розвінчання сумативістської концепції в географії.

29. Стихійно-матеріалістичні погляди на розвиток природи і відродження концепції про причинно-наслідкові залежності явищ за доби початку Нового часу (1650-1765 рр.).

30. Географічні ідеї у докритичний період творчості Емануїла Канта (1724-1804).

31. Уявлення первіснообщинних народів про навколишній світ.

32. Географія доби Великих географічних відкриттів 1492-1650 рр.

33. Практично-політичний напрям у географії. Полібій.

34. Особливості розвитку математичної географії та закладення основ наукової картографії (Гіппарх).

35. Загальний розвиток географії, основні риси географічних досліджень, стан географічної літератури у докласичний період Нового часу (1765-1820).

36. Географічні ідеї за доби могутності Римської імперії. Марін Тірський, Клавдій Птолемей.

37. Визначення предмету географії у докласичний період Нового часу (1765-1820 рр.).

38. Коріння давньогрецької вченості.

39. Становлення і розвиток галузі математичної географії.

40. Узагальнення географічних знань про ойкумену грецькими вченими. (Страбон).

41. Географія пізнього середньовіччя ХІ-ХІІ-ХV ст..

42. Географічні уявлення арабів V-XVІ ст.

43. Географічні ідеї раннього середньовіччя у феодальній Західній Європі (V-ІІ ст.).

44. Розкрити розвиток уявлень про світ і світовий порядок за палеоліту, бронзової і залізної доби.

45. Географічні уявлення про природу на етапі утворення і розвитку Римської імперії (30 р. до н.е. – кінець ІІ ст.н.е.).

46. Розвиток географічних ідей у часи занепаду еллінізму і Римської республіки (146-30 рр. до н.е.).

47. Римські географічні компіляції. Помпоній Мела, Пліній Старший, Люцій Анней Сенека.

48. Географія у період занепаду Римської імперії і переходу до раннього середньовіччя (кінець ІІ ст.. – 476 р.н.е.).

49. Розвиток картографії і країнознавства за доби початку Нового часу (1650-1765 рр.).

50. Географічні погляди Йогана Гердера (1744-1803 рр.).

51. Географія в період “гомерівської” Греції (ХІІ-VІІІ ст.. до н.е.). Гомер, Гесіод.

52. Фізико-географічні ідеї у докласичний період Нового часу (1765-1820 рр.): плутонізм, нептунізм, теорія катастроф, розробка фізико-географічного районування.

53. Предмет і зміст географії за доби початку Нового часу (1650-1765 рр.).

54. Розвиток фізичної географії у класичний період Нового часу (1820-1870 рр.).

55. Загальна характеристика доби середини ХІХ ст.. (1820-1870 рр.) та її географічні акценти.

56. Становлення загального землезнавства за доби початку Нового часу (1650-1765 рр.).

57. Поновлення античного світогляду про вплив природного довкілля на історичний розвиток суспільства (Ж. Боден).

58. Розвиток географічних ідей Анаксагором і Левкіпом.

59. Охарактеризувати теорію розміщення аграрної економіки Й. Тюнена.

60. Загальний стан економіки і світових географічних досліджень у період зародження сучасної географії (1870-1918 рр.)

61. Галузевий розвиток географічних знань, географічні праці періоду зародження сучасної географії (1870-1918 рр.)

62. Розвиток природничо-наукового напряму О. Пешелем і Г. Герландом.

63. Внесок у географічну науку В. Докучаєвим і формування російської географічної докучаєвської школи.

64. Вирішення проблеми фізико-географічного районування Е. Герберт­соном і З. Пассарге.

65. Охарактеризувати вчення про ландшафт і загальне землезнавство.

66. Розкрити сутність традиційних поглядів єдності географії у працях Ф.Ріхтгофена, А. Зунана, Е. Петрі.

67. З’ясувати сутність поглядів Відаля де ля Блаша і французької географічної школи.

68. Антропогеографічний напрям у географії (Ф. Ратцель, В. Девіс)

69. Хорологічна концепція в географії А. Гетнера.

70 Об’єднання хорологізму, антропоцентризму і географічного детермінізму.

71. Подальший розвиток теорії Й. Тюнена В. Лаунгардтом.

72. Сутність теорії розміщення промисловості – теорії «штандартів» (А. Вебер).

73. Виявити сутність концепції «теоретичної географії» (В. Бунге, Ю. Саушкін).

74. Охарактеризувати модельну і системну парадигму в географії (Т. Кун, П. Хаггет, Р. Дж. Чарлі, Д. Харвей).

75. Охарактеризувати концепцію географічної оболонки (О. Григор’єв, Л. Берг, С. Калесник).

76. З’ясувати концепцію конструктивної географії (І. Герасимов).

77. Висвітлити концепцію наскрізних методів (К. Марков).

78. Проаналізувати основні положення суспільно-географічної концепції (М. Баранський, М. Колосовський та ін.).

79. З’ясувати сутність теорії просторової організації життя людей – теорії «центральних місць» (В. Кристаллер).

80. Теорія капіталістичного господарства (А. Льош).

81. Європейські мандрівники по Азії в середині ХІІІ ст.. (Карпіні і Рубрук).

82. Відкриття португальцями західного узбережжя Африки південніше екватора до мису Доброї Надії.

83. Кругосвітні плавання англійців (Байрон, Уолліс, Картерет).

84. Географічні результати другої експедиції Колумба.

85. Відкриття Юкатана.

86. Причини заокеанської експедиції Іспанії.

87. Географічні результати першого плавання Дж. Кука.

88. Географічні результати другого плавання Дж. Кука.

89. Перший поділ світу після першої експедиції Х.Колумба.

90. Географічні відкриття пірата Дрейка.

91. Географічні результати третьої експедиція Х.Колумба.

92. Географічні результати третього плавання Кука.

93. Географічні результати четвертої експедиції Х.Колумба.

94. Завоювання Чилі і відкриття ланцюга Анд.

95. Роль принца Генріх у розвитку португальського мореплавства.

96. Європейські мандрівники по Азії в кінці ХІІІ-ХІV ст.. (Марко Поло і Нікітін).

97. Дослідження Африки Лівінгстоном.

98. Географічні відкриття персів.

99. Склад і мета першої експедиції до невідомих берегів. Перше плавання Колумба (1492-1493 рр.).

100. Відкриття Дампіра і Роггевена.

101. Плавання Лаперуза, Грея.

102. Географічні відкриття еблаїтів і шумерів.

103. Французи на Міссісіпі та в Центральній Канаді (Жольє, Маркетт, де Ла-Саль, де ла Верандрі).

104. Англійські пошуки північно-західного проходу (Гудзон, експедиція Байлота-Баффіна).

105. Географічні відкриття римлян.

106. Географічні результати плавання Лаперуза.

107. Перша французька кругосвітня подорож.

108. Охарактеризуйте географічні відкриття греків.

109. Географічні результати експедиції Ванкувера, Антркасто.

110. Відкриття берегів Мексиканської затоки.

111. Географічні відкриття фінікійців.

112. Відкриття Флориди.

113. Розкрити географічні відкриття норманів.

114. Відкриття французів у Північній Америці.

115. Повторне відкриття Північно-Східної Америки.

116. Відкриття іспанцями “Південного моря”.

117. Голландська експансія в Азії, відкриття Австралії і островів Океанії.

118. Англійці в Північній Канаді (Фробішер, Маккензі).

119. Географічні результати плавання Америго Веспуччі.

120. Географічні відкриття давніх єгиптян.

121. Англійські пошуки північно-західного проходу (Фробішер, Девіс).

122. Шамплен і його дослідження Східної Канади.


6. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

за шкалою ECTS та національною шкалою

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS		Критерії оцінок (умови заліків)
		Оцінка	Пояснення
90-100	Відмінно	A	Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)	“Відмінно” – студент вільно і в повному обсязі володіє програмним матеріалом курсу. Обізнаний із основними етапами становлення географічних знань та проведення географічних відкриттів. Вільно орієнтується у напрямках гео­графічних досліджень, знає історію їхнього виникнення та основні тенден­ції розвитку, знайомий із творчістю і поглядами фундаторів та основних представників географічної науки та її галузей. Може здійснювати синхрон­ний, хронологічний та просто­ровий аналіз розвитку провідних географіч­них ідей. Знає основні методи гео­графічних досліджень та їхню генеа­логію, проводить динамічний аналіз географічної науки загалом та її окре­мих напрямів, зокрема. Ознайом­лений із новітніми теоретичними надбаннями в географічній науці та знає їхні витоки. Має вичерпне уявлення про хід фундаментальних географічних від­криттів та вірно визначає їхній вплив на формування географічних уявлень про світ.
82–89	Добре	B	Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)	“Дуже добре” – студент знає теоретичний матеріал, оперує науково-географічною термінологією та знає методологію географічної науки, уміє пояснити сутність основних понять. На запитання відповідає.
75–81		C	Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)	“Добре” – відрізняється від оцінки “від­мінно” тим, що студент допускає окремі похибки і неточності, які кардинально не впливають на загальну лінію викла­ду матеріалу і які свідчать все-таки про глибину опрацювання теоретичних да­них. Добре володіє програмним матері­алом та влучно оперує специфічними термінами із історії географічної науки, однак, за деякими винятками, не ба­чить за ними персоналій. При викладі ходу географічних відкриттів можуть допускатися незначні хронологічні неточності або спотворення у геогра­фічних назвах, прізвищах, іменах першовідкривачів, мандрівників тощо. При відповідях на питання інколи вагається, але знаходить вірні рішень­ня. Опрацював теми для самостійного вивчення.
69–74	Задовільно	D	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)	“Задовільно” – студент відповідає не­повно при розкритті загальних і спе­ціальних питань розвитку географічної науки, її методології та методів дослідження. Відповідь є неконкрет­ною, поверховою, без наведення про­сторових, персональних чи узагаль­нюючих прикладів. Відсутнє суцільне наскрізне бачення перебігу станов­лення і розвитку географічної думки, а подаються їхні окремі фраг­ментарні витримки, які не дають мож­ливості відтворити загальний ретро­спективний процес формування геог­рафічних уяв­лень. Виклад матеріалів щодо геогра­фічних відкриттів супро­воджується помітними хронологічними і персональ­ними похибками, або спотвореннями чи незнанням географічних назв, прі­звищ та імен першовідкривачів, манд­рівників тощо. Загалом, студент воло­діє мінімальними знаннями, опра­цював теми для само­стійного вивчення. ща дозволить йому у майбутньому викону­вати свої фахові функції.
60–68		E	Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)	“Достатньо” – все вищевказане виконує не повною мірою, однак виконав більшу частину тем для самостійного опрацювання. На пере­важну частину запитань викладача відповідає.
35–59	Незадовільно	FX	Незадовільно (з можливістю повторного складання)	“Незадовільно” – студент не володіє спеціальною термінологією, не розуміє загальних теоретичних і практичних питань теорії та методології географіч­ної науки. Відсутня наскрізна візія розвитку географії, її основних напря­мів. Набір знань із історії географічних ідей є вибірковим, не пов’язаним між собою. Наявна неможливість здійснен­ня аналізу динаміки конкретно географічних (за напрямом) погля­дів.Допускаються значні помилки (хронологічні, у географічних назвах, персоналіях тощо) при висвітленні географічних досліджень і територі­альних відкриттів. Обсяги теоретичних знань і практичних навиків такого студента недостатні для виконання фахових обов’язків. Все ж студент виконує додаткові завдання в межах програми курсу.
1–34		F	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)	Студент не спроможний виконувати додаткові завдання.

Основна література до дисципліни 1. Анучин В.А. Теоретические основы географии. – М.: Мысль, 1972. 2. Бейкер Д. История географических открытий и исследований. – М., 1950. 3. География в системе наук. – Л.: Наука, 1987. 4. Жупанський Я.І. Географічні відомості і географія в Україні в давні часи: конспект лекцій. – Чернівці: ЧДУ, 1992. 5. Жупанський Я.І. Географія в Україні в нові часи: конспект лекцій. – Чернівці: ЧДУ, 1993. 6. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні: Навч. посібник. – Львів: Світ, 1997. 7. Магидович И.П. История открытия и исследования Центральной и Южной Америки. – М., 1965. 8. Магидович И.П., Магидович В.И. История открытия и исследования Европы. – М.: Мысль, 1970. 9. Магидович И.П. Очерки по истории географических открытий. – М.: Просвещение,1967. 10. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий: т. 1. Географические открытия народов Древнего мира и средневековья (до плаваний Колумба). – М.: Просвещение, 1982; т. 2. Великие географические открытия (конец ХV – середина ХVІІ вв.) – М.: Просвещение, 1983; т. 3. Географические открытия и исследования нового времени (середина ХVІІ-ХVІІІ вв.). – М.: Просвещение, 1984; т. 4. Географические открытия и исследования нового времени (ХІХ – начало ХХ вв.). – М.: Просвещение, 1985; т. 5. Новейшие географические открытия и исследования (1917-1985 гг.). – М.: Просвещение, 1986. Додаткова література до дисципліни 1. Античная география. – М., 1953 2. Баранский Н.Н. Научные принципы географии. – М.: Мысль, 1980. 3. Гаврилов А.И. Региональная экономика и управление // polbu.ru 4. Географічна енциклопедія України. – Київ: УРЕ, 1989-1993. – тт.. 1, 2, 3. 5. Герасимов И.П. Советская конструктивная география. – М.: Наука, 1976. 6. Горнунг М.Б., Липец Ю.Г., Олейников И.Н. История открытия и исследования Африки. – М., 1973. 7. Джеймс П., Мартин Дж. Все возможные миры (История географических идей). – М.: Прогресс, 1988. 8. Дитмар А.Б. География в античное время. – М., 1980. 9. Дитмар А.Б. От Птоломея до Колумба. – М.: Мисль, 1989. – 256 с. 10. Ельницкий Л.А. Древнейшие океанические плавания. – М., 1962. 11. Жекулин В.С. Введение в географию. Ленинград: Изд. Ленингр. ун-та, 1988. 12. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1991. 13. Исаченко А.Г. Развитие географических идей. – М.: Мысль, 1971. 14. Краткая географическая энциклопедия. – М.: БСЭ, 1964-1972. – тт. 1-5. 15. Круль В.П. Історія та методологія географічної науки: конспект лекцій. Вип.1. – Чернівці: Рута, 2000. – 84 с. 16. Латинская Америка. Энциклопедический справочник. – М.: БСЭ, 1979. – тт. 1-2. 17. Лямин В.С. География и общество: философские и социологические проблемы географии. – М.: Мысль, 1978. 18. Маклин А. Капитан Куку. – М.: Наука, 1976. 19. Масляк П.О., Тищенко П.Г. Хрестоматія з географії України. – К.: Генеза, 1994. 20. Мильков Г.П. Проблемы физической географии. – М.: Наука, 1988. 21. Мир географии. – М.: Мысль, 1984. 22. Мукитанов Н.К. От Страбона до наших дней (эволюция географических представлений и идей). – М.: Мысль, 1985. 23. Наука и искусство географии: спектр взглядов ученых СССР и США. – М.: Прогресс, 1989. 24. Путешествия и географические открытия в ХV-ХІХ в. – М.-Л.: Наука, 1965. 25. Пути развития картографии. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. 26. Развитие наук о Земле в СССР. – М.: Наука, 1967. 27. Развитие физико-географических наук (ХVІІ-ХХ вв.). – М.: Наука, 1975. 28. Регіональна економіка / Упор. Коротун С.І., Романів О.Я. – Рівне, 2007. – 48 с. 29. Руденко В.П., Чернюх О.І. Становлення конструктивно-географічних напрямів раціонального природокористування в Україні у першій половині ХХ ст. Монографія. – Чернівці: Рута, 2004. – 216. 30. Саушкин Ю.Г. История и методология географической науки: Курс лекций. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 31. Саушкин Ю.Г. Географическая наука в прошлом, настоящем, будущем: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1980. 32. Свет Я.М. Мореплаватель туманного Альбиона. – М.: Географиздат, 1963. 33. Советская география. Итоги и задачи. – М.: Географгиз, 1960. 34. Страбон. География. – М., 1964. 35. Томсон Дж. История древней географии. – М., 1953. 36. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методи­ки. – Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с. 37. Фрадкин Н.Г. Географические открытия и научное познание Земли. – М.: Мысль, 1972. 38. Хаггет П. География – современный синтез. – 1980. 39. Хаген В. Их призвала Южная Америка. – М., 1961. 40. Человек открывает Землю. – М.: Мысль, 1986. 41. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К.: Либідь, 1992. – 376 с. 42. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 744 с. 43. Экономическая и социальная география СССР. История и современное развитие. – М.: Просвещение, 1987.

.