Geum.ru

Юрія Федьковича " затверджую "

Вид материалаДокументы

Содержание


ЗМ 1. Зародження географічних уявлень та розвиток географічних ідей за античної доби 20
НЕ 1.1 (лекція; самостійна робота).
НЕ 1.2 (лекція; самостійна робота).
НЕ 1.3 (лекція; самостійна робота).
НЕ 1.4 (лекція; самостійна робота).
НЕ 1.5 (лекція; самостійна робота)
НЕ 1.6 (семінарське заняття).
НЕ 1.7 (семінарське заняття)
ЗМ 2. Зародження географічної науки в епоху середньовіччя та за доби Нового часу 20
НЕ 2.1 (самостійна робота)
НЕ 2.2 (семінарське заняття).
НЕ 2.3. (семінарське заняття).
НЕ 2.4. (лекція; самостійна).
НЕ 2.5 (семінарське заняття)
НЕ 2.6 (семінарське заняття)
НЕ 2.7 (лекція, самостійна робота).
НЕ 2.8. (семінарське заняття)
НЕ 2.9 (лекція; самостійна робота).
НЕ 2.10 (семінарське заняття)
ЗМ. 3. Зародження сучасної географії та розвиток географії у ХХ ст. 20
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4

Робоча програма складена на основі _____________________________________

_________________(назва типової програми, дата затвердження)

____________________________________________________________________


Робоча програма складена проф. Крулем В.П._______________________

(прізвище, ім'я, по батькові викладача, який відповідає за складання)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри фізичної географії та раціонального природокористування протокол № 1 від “30” серпня 2011 р.


Робоча програма перезатверджена на засіданні кафедри фізичної географії та раціонального природокористування протокол № ____ від “____”________200_____ р.


Завідувач кафедри ________________________ /Круль В.П./

(підпис) (прізвище, ініціали)


Схвалено методичною радою географічного факультету

"_01___ " вересня 2011 року

Голова методичної ради

географічного факультету ___________________________/_______________/

(підпис) (прізвище, ініціали)


1. Пояснювальна записка

1.1 Мета викладання дисципліни.

Простеження розвитку географічної думки від становлення і подальшого поступу людського суспільства, огляд ходу просторової уяви про Землю, виходячи з перебігу географічних відкриттів, виявлення й аналіз основних географічних напрямів і тенденцій, визначення особливостей зародження наукових основ географічної науки і наступної їхньої трансформації, розгляд умов зародження і динаміки провідних методів дослідження в географії та формування її методологічного і понятійного апарату.

1.2 Завдання вивчення дисципліни:

– охарактеризувати ретроспективну динаміку географічних ідей від первісних уявлень про природу до сформованих наукових засад;

– висвітлити розвиток теоретичних уявлень про географію як цілісну систему взаємопов’язаних природничих і суспільних наук;

– виявити особливості географії як науки, що вивчає просторові (територіальні й аквальні) динамічні системи, які розвиваються на земній поверхні як результат взаємодії природи і суспільства;

– з’ясувати соціальні, гносеологічні, світоглядні і культурно-виховні функції географічних наук у контексті їхнього внеску в процес пізнання об’єктивного світу, розвитку діалектичного світогляду, для виховання патріотизму, гуманізму і розширення географічної культури людей;

– розкрити конструктивні завдання географії і значення географічних наук у формуванні територіальної організації суспільства, наукових основ раціонального природокористування, цільових програм соціально-економічного розвитку різних регіонів;

– проаналізувати зміст і взаємозв’язок історії географічної науки, історії географічних відкрить, історичної географії;

– простежити зв’язок між розвитком суспільних формацій, ростом продуктивних сил, зміною територіального поділу праці і розвитком теоретичних географічних уявлень.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення історичної географії з основами етнографії студент повинен:

– знати характерні риси формування і розвитку первісного географічного світогляду;

– розуміти й аналізувати особливості різноманітних напрямів в античній географії;

– знати особливості зародження географії як окремої галузі знань;

– аналізувати географо-детерміністичні, природничі і соціально-економічні концепції в географі;

– знати особливості становлення сучасної географії та вміти здійснювати аналіз концептуальних географічних напрямів цієї доби.

2. 2. Структура змістовних модулів, навчальних елементів дисиципліни

“Теорія і методологія географічної науки” та навчальної діяльності студента

Компетенції (прогнозовані результати навчання)
Тема змістовного модуля (ЗМ), навчального елементу (НЕ)
Зміст навчального елементу
Вид заняття
Види діяльності та поточного контролю на занятті
ІНДЗ

(за вибором)
Кількість балів за ІНДЗ
Всього балів за види навч. занять НЕ

Л
С
Ср
Пр
Лаб

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

Знати характерні риси формування і розвитку сервісного географічного світогляду. Розуміти й аналізувати особливості різноманітних напрямів в античній географії
ЗМ 1. Зародження географічних уявлень та розвиток географічних ідей за античної доби 20

Вміти давати часову характеристику розвитку первісних географічних уявлень
НЕ 1.1 (лекція; самостійна робота). Розвиток первісних географічних уявлень [7, 10, 19, 21, 31]
- уявлення первіснообщинних народів про навколишній світ;

- світобачення мезолітичної людини;

- розвиток уявлень про світ і світовий порядок за неоліту, бронзової і залізної доби;

- коріння давньогрецької вченості;

- географія в період “гоме­рівської Греції” (ХІІ-VIIІ ст. до н. е. – Гомер і Гесіод)
2



3






Конспект лекції


Контрольна робота









Аналізувати особливості розвитку первісних географічних уявлень
НЕ 1.2 (лекція; самостійна робота). Географія в період “архаїчної Греції” (VIIІ-VI ст. до н. е.) [1, 7, 10, 11, 19, 20, 21, 32, 40, 45]
- математичний підхід у вивченні географії (Фалес);

- розвиток країнознавчого і загальноземлезнавчого напрямів (початок розвитку давньогрецької географії – Анаксімандр);

- загальноземлезнавча географія (Анаксімен);

- подальший розвиток країнознавства – описової географії (Гекатей);

- географічні погляди Піфагора.
2



3






Конспект лекції


Контрольна робота









Аналізувати розвиток географічних ідей за доби “класичної Греції” та вміти оцінити внесок визначних вчених того часу для географії
НЕ 1.3 (лекція; самостійна робота). Географія за доби “класичної Греції” (500-330 рр. до н. е.) [1, 7, 10, 11, 19, 20, 21, 32, 40, 45]
- розвиток географічних ідей Анаксагором і Левкіпом;

- країнознавчий напрям у гео­графії, зародження географічного детермінізму ідеалістичного спрямування (Геродот, Гіппократ);

- країнознавство і загальне землезнавство, географічний детермінізм матеріалістиного напряму (Демокріт);

- кулястість Землі та ідея теплових поясів (Парменід і Евдокс)

- географічні ідеї Платона;

- фундаментальний внесок у географію Арістотелем.

3



6






Конспект лекції


Контрольна робота









Аналізувати розвиток географічних ідей за доби еллінізму та вміти оцінити внесок визначних вчених того часу для географії
НЕ 1.4 (лекція; самостійна робота). Географія за доби еллінізму (кінець IV – серед. ІІ ст. до н. е.) [1,7,10,11,19,20, 21,32,40,45]

- початки наукової марема­тичної географії (Дікеарх);

- постава особливого математичного напряму в географії (Ератосфен);

- подальший розвиток математичної географії, закладення основ наукової картографії (Гіппарх);

- фізична географія елліні­стичної доби (Феофраст);

- практично-політичний напрям у географії (Полібій)
3



5






Конспект лекції


Контрольна робота









Аналізувати розвиток географічних ідей за період Римської держави та вміти оцінити внесок визначних вчених того часу для географії
НЕ 1.5 (лекція; самостійна робота)

Географія у період Римської держави [1,7,10,11,12,14,19,20,21,31,32, 40,41,44,45]
- розвиток географічних ідей у часи занепаду Еллінізму і Римської респуб­ліки (146-30 рр до н.е.);

- продовження розвитку грецької географії (Посидоній);

- римська географія (Варрон, Ціцерон);

- географічні уявлення про природу на етапі утворення і розвитку Римської імперії (30 р. до н. е. –кін. ІІ ст. н. е.);

- узагальнення географіч­них знань про ойкумену грецькими вченими (Страбон);

- римські географічні компіляції (Помпоній Мела, Пліній Старший, Люцій Анней Сенека);

- географічні ідеї за доби могутності Римської імперії (Марін Тірський, Клавдій Птолемей);

- географія у період занепаду Римської імперії і переходу до раннього середньовіччя (кін. ІІ ст. – 476 р. н. е.)
3



6






Конспект лекцій


Контрольна робота









Знати географічні відкриття давніх народів близького Сходу, персів, греків і римлян, індійців, малайців, китайців, норманів та характеризувати відкриття арабів у середні віки
НЕ 1.6 (семінарське заняття). Географічні відкриття до плавання Колумба (І частина)

- географічні відкриття давніх народів Близького Сходу: давні єгиптяни, еблаїти, шумери, фінікійці;

- географічні відкриття персів;

- географічні відкриття греків і римлян;

- давні народи Південної і Східної Азії: індійці і малайці, китайці;

- географічні відкриття норманів;

- торгові шляхи і відкриття арабів в середні віки: територія арабської держави; арабські географи і мандрівники ІХ-Х ст. (Ахмед Ібн Фадлан, Маруді) та ХІ-ХІV ст. (Біруні, Абу Абдаллах Аль-Ідрисі, Якут, Абу Абдаллах Ібн Батута).



2









Конспект доповіді









Вміти розікрити географічні наслідки подорожей європейських мандрівників до Азії та відкриття португальцями західних берегів Африки і мису Доброї Надії і відкриття морського шляху в Індію
НЕ 1.7 (семінарське заняття) Географічні відкриття до плавання Колумба (ІІ частина)
- європейські мандрівники по Азії: Джованні дель Плано Карпіні, Гільом (Віллем) Рубрук, Марко Поло, Афанасій Нікітін;

- відкриття португальцями західних берегів Африки і мису Доброї Надії; причини морської експансії Португалії; повторне відкриття Мадейри і Азорських островів (Жуан Зарку, Тріштан Тейшейра, Гонсалу Кабрал); відкриття Сенегамбії і островів Зеленого Мису (Нуньо Триштан, Дініш Діас, Альвізе, (Луїджі) да Кадамосто, Антоніо Нолі, Діогу Афонсу); роль принца Генріха у розвитку португаль­ського мореплавства; експедиція Сікейри; відкриття Кана.

- відкриття морського шляху в Індію (Васко да Гама).



2









Конспект доповіді








Знати особливості зародження географії як окремої галузі знань. Аналізувати географо-детерміністичні, природничі і соціально-економічні концепції в географії

ЗМ 2. Зародження географічної науки в епоху середньовіччя та за доби Нового часу 20


Вміти аналізувати розвиток географії у часи середньовіччя (V – сер. XVII ст. ) та оцінити внесок для поступу географічної думки Ж. Бодяном та Б. Варенієм

НЕ 2.1 (самостійна робота)


Географія середньовіччя (V – середина ХVІІ ст.) [4, 7, 10, 14, 19, 20, 21, 23, 30, 31, 32, 37, 40, 41]
- географічні ідеї раннього середньовіччя у феодальній Західній Європі (V – ХІ ст.);

- географічні уявлення арабів (V – ХVІ ст);

- географія пізнього середньовіччя (ХІ – ХІІ - ХVст.);

- географія доби Великих

географічних відкриттів 1492-1650 рр.;

- поновлення античного світогляду про вплив природного довкілля на історичний розвиток суспільства (Ж. Боден – 1530 - 1596);

- розвиток географії Бернхардом Варенієм;






5






Контрольна робота









Вміти дати повну характеристику плавань Х. Колумба та розікрити їхнє значення для географії
НЕ 2.2 (семінарське заняття). Плавання Христофора Колумба та їхнє значення для географії
- передумови першого плавання та його географічні наслідки (1492-1493 рр);

- друге плавання (1493 -1496 рр.);

- третє плавання (1498-1500 рр.);

- четверте плавання (1502-1504 рр.), географічні висліди плавань Колумба



1






Конспект доповіді









Вміти оцінити географічні наслідки від відкриття Південної та Північної Америки після Колумба та від подорожі Ф. Магеллана
НЕ 2.3. (семінарське заняття). Доба Великих географічних відкриттів (І частина)
- відкриття Південної Америки після Колумба: Берег Перлин, Гвіана і Венесуела (Педро Ніньо, Алонсо Охеда); перше плавання до Дар’їнської затоки (Родріго Бастідас) і відкриття іспанцями Бразилії (Вісенте Пінсон, Дієго Лепе); відкриття Бразилії португальцями (Педру Кабрал);

- плавання Америго Веспуччі;

- відкриття іспанцями “Південного моря”, Флориди, Юкатану і берегів Мексиканської затоки (Васко Бальбоа, Хуан де Леон, Франсіско Кордова, Хуан Гріхальва, Алонсо Пінеда);

- завоювання Чилі, відкриття ланцюга Анд (Дієго Альмагро, Педро Вальдівія);

- кругосвітні подорожі Фернана Магеллана (1519-1522 рр.);

- завоювання Мексики (Ернан Кортес, 1519-1521 рр.) і Перу (Франсіско Пісарро, 1524-1535 рр.)



2









Контрольна

робота









Знати особливості розвитку географії початку Нового часу та оцінити внесок Ш. Монтеск’є та М. Ломоносовим
НЕ 2.4. (лекція; самостійна). Географія початку Нового часу (1650 -1765 рр.) [2, 7, 14, 19, 30, 35, 37, 40]
- розвиток картографії і краєзнавства;

- становлення загального землезнавства (вивчення атмо- і гідросфери, флори і фауни);

- про предмет і зміст географії;

- сумативістська концепція в географії;

- стихійно-матеріалістичні погляди на розвиток природи і відродження концепції про причинно-наслідкові залежності явищ (Ш. Монтеск’є, М. Ломоносов).

3



4






Конспект лекцій


Контрольна робота









Вміти оцінити географічні наслідки від французьких відкриттів у північній Америці, від англійських пошуків північно-західного проходу , від колонізації Північної Америки англійцями, від голландської експансії в Азії та від кругосвітньої подорожі Ф. Дрейка
НЕ 2.5

(семінарське заняття)

Доба великих географічних відкриттів (ІІ частина)
- французькі відкриття у Північній Америці: плавання Джованні да Веррацано, експедиції Жака Картьє; - англійські пошуки північно-західного проходу: три експедиції Мартіна Фробішера, три експедиції Джона Девіса, плавання Генрі Гудзона, експедиції Роберта Байлота – Вільяма Баффіна;

- колонізація Північної Америки і відкриття Великих озер: англійська колонізація Північної Америки (Лондонська і Плімутська компанії); Самюель Шамплен і його дослідження Східної Канади;

- голландська експансія в Азії, відкриття Австралії і островів Океанії: нідерландська Ост-індійська компа­нія; експедиція Якоба Ле-Мера-Віллема Схаутена, хід відкриття Нової Голландії до Таскана; Кругосвітня подорож Френсіса Дрейка (1577-1580 рр.).



2









Конспект доповіді









Вміти розікрити географічні наслідки від Великої північної експедиції, від відкрить англійців і французів у Північній Америці від кругосвітніх плавань Я.Роггевена, Дж.Байрона, С.Воліса, Ф.Картерета, Л.Бугеквілля.
НЕ 2.6

(семінарське заняття)

Географічні відкриття Нового часу (І частина)
- Велика Північна експедиція: організація і завдання експедиції; плавання і смерть Вітуса Берінга; плавання Олексія Чірікова; загін Мартина Шпанберга; академічний загін Великої Північної експедиції (Йоган Гмелін – старший, Георг Стеллер, Степан Крашенінніков);

- відкриття у Північній Америці: французи на Міссісіпі та в Цент­ральній Канаді (Луї Жольє і Жак Маркетт, Робер де Ла-Саль, П’єр де ла Верандрі);

- англійці в Північній Канаді (Джозеф Фробішер, Олександр Макензі);

- Австралія і Океанія до Кука: пірат Вільям Дампір і його відкриття; кругосвітнє плавання Якоба Роггевена;

- кругосвітні плавання англійців – Джона Байрона, Семюела Волліса, Філіпп Картерета; перша французька кругосвітня подорож (Луї Буґенвіль).



2









Конспект доповіді









Знати особливості розвитку географії у докласичний період Нового часу та вміти оцінити внесок для її розвою Й.Геддером І Е.Кантом
НЕ 2.7 (лекція, самостійна робота). Докласичний період Нового часу в історії географії (1765-1820) [7, 14, 19, 20, 30, 31, 32, 37, 40]
- загальний розвиток географії, основні риси географічних досліджень, стан географічної літератури;

- високий рівень фізико-географічних ідей: ідея розвитку Землі (плутонізм), ідея незмінності природи (нептунізм), теорія катастроф, фізико-географічне районування;

- визначення предмету географії;

- розвиток суспільства з позицій географічного детермінізму (Й. Гердер);

- кантіанська концепція в географії.
3



4






Конспект лекції


Контрольна робота









Охарактеризувати географічні результати трьох плавань Джеймса Кука
НЕ 2.8. (семінарське заняття)

Географічні результати плавань Джеймса Кука
- перше плавання (1768-1771 рр.);

- друге плавання (1772-1775 рр.);

- третє плавання (1776-1779 рр).



2









Конспект доповіді









Знати особливості розвитку географії у класичний період Нового часу та вміти оцінити внесок для його розвою А.Гумбольтом, К.Ріхтером, Й.Тюненом
НЕ 2.9 (лекція; самостійна робота). Розвиток географії у класичний період Нового часу (1820-1870 рр.) [7, 14, 19, 20, 30, 31, 32, 37, 40, 41]
- загальна характеристика доби середини ХІХ ст. та її географічні акценти;

- розвиток фізичної географії;

- Александр Гумбольдт –найкрупніший представник стихійно-матеріалістичного напряму в географії;

- ідеалістична діалектика в поглядах Карла Ріттера;

- теорія розміщення аграрної економіки (Й. Тюнен)
2



4






Конспект лекції


Контрольна робота









Вміти розікрити географічні наслідки від іноземних тихоокеанських експедицій кінця XVIII ст., від перших російських кругосвітніх експедицій, від досліджень Південної і Екваторіальної Африки
НЕ 2.10

(семінарське заняття)

Географічні відкриття Нового часу (ІІ часу)
- іноземні тихоокеанські експедиції кінця ХVІІІ ст.: плавання Жака Лаперуза; плавання Роберта Грея; експедиція Джорджа Ванкувера; експедиція Жозефа Антркасто;

- перші російські кругосвітні експедиції: експедиція Івана Крузенштерна і Юрія Лисянського; плавання Михайла Лазарєва на “Суворові” і Отто Коцебу на “Рюриці”; експедиція Михайла Васильєва; російські кругосвітні експедиції 20-х років ХІХ ст. (Отто Коцебу, Михайло Станюкович, Федір Літке);

- дослідження Південної й Екватор­ріальної Африки: португальці в Африці; Давід Лівінгстон у Півден­ній і Центральній Африці; перетин Африки Берні Камероном; Генрі Стенлі і завершення дослідження р. Конго та відкриття системи Конго (П’єр де Бразза, Василь Юнкер, Герман Вісман).



2









Конспект доповіді









Знати особливості становлення сучасної географії та вміти здійснювати аналіз концептуальних географічних напрямів цієї доби
ЗМ. 3. Зародження сучасної географії та розвиток географії у ХХ ст. 20

Знати особливості розвитку географії у період зародження сучасної географії (1870 – 1918 рр.) та вміти оцінити внесок для її розвою визначними вченими того часу
НЕ 3.1. (лекція, самостійна робота)

Зародження сучасної географії (1870-1918 рр) [2,3,7,14,17,19,23,30,31,32,37,38,40,41,50,52]
- загальний стан економіки і світових географічних досліджень;

- галузевий розвиток географічних знань, географічні праці того часу;

- криза географічної науки, двоїстість поглядів на її предмет (Е. Реклю);

- природничо-науковий напрям – фізико-географічна школа в географії: О. Пешель, Г. Герланд, географія в США; В. Докучаєв і російська геогра­фія докучаєвської школи; проблема фізико-географічного районування (Е .Гербертсон, З. Пассарге); учення про ландшафт і загальне землезнавство;

- традиційні погляди єдності географії (Ф. Ріхтгофен, А. Зупан, Е. Петрі, Відаль де ля Блаш) і французька географічна школа;

- Антропогеографічний напрям у географії (Ф. Ратцель, В. Девіс);

- хорологічна концепція в географії (А. Гетнер);

- об’єднання хорологізму, антропоцен­тризму і географічного детермінізму;
5



4






Конспект лекції


Контрольна робота






3

- подальший розвиток теорії Й. Тюне­на (В.Лаунгардт);

- теорія розміщення промисловості: теорія «штандартів» (А. Вебер).

Знати і вміти охарактеризувати особливості розвитку географії в україні від найдавніших часів і до сьогодення
НЕ 3.2

(семінарське заняття)

Розвиток географії в Україні
- географічні відомості і географія України в давні часи;

- географія в Україні за часів середньовіччя та в епоху Великих географічних відкриттів;

- географія в Україні в ХVІІІ – ХІХ століттях.

- витоки сучасної української географії;

- географія в Україні в ХХ ст.



2









Конспект доповіді






3

Знати особливості розвитку географії на сучасному етапі (ХХ ст. ) та аналізувати її різноманітні концепції
НЕ 3.3.

(лекція; самостійна робота)

Географія на сучасному ета­пі (у ХХ ст.) [2,3,7,8,14,19, 20,23,30,31,36,37,38,39,40,41,43,46,48,52,53]
- концепція «теоретичної географії» (В. Бунге, Ю. Саушкін);

- модельна і системна парадигма в географії (Т. Кун, П.. Хаггет, Р. Дж. Чарлі, Д. Харвей);

- концепція географічної оболонки (О. Григор’єв, Л. Берг, С. Калесник);

- концепція конструктивної географії (І. Герасимов);

- концепція наскрізних методів (К. Марков);

- суспільно-географічна концепція (М Ба­ранський, М. Колосовський та ін.);

- теорії просторової організації життя людей: теорія центральних місць (В. Кристаллер), теорія капіталістичного господарства (А. Льош)
4



5






Конспект лекції


Контрольна робота






3

Дати вичерпну характеристику методам географічних досліджень
НЕ 3.4 (самостійна робота) Методи географічних досліджень [7, 14, 20, 23, 46, 30, 31, 36, 40, 52, 53]
- поняття методу дослідження;

- класифікація методів географічних досліджень;

- сучасні методи фізико-географічних досліджень: збір фактичного матеріалу (експедиційний метод, метод активного експерименту); систематизація матері­алу (словесний опис, картографування, побудова профілів, класифікація, типологічне картографування);






4






Контрольна робота









- регіональне районування (статистичні методи); наукове узагальнення (метод балансів);

- сучасні методи економіко-географіч­них наук: аналіз статистичних матеріа­лів; картографічний метод; метод без­посереднього спостереження економі­ко-географічних явищ; конструктивні методи (техніко-економічні розрахунки економічного ефекту прогнозованих за­ходів, балансовий метод, математичний метод, економічне районування)..

Вміти аналізувати різноманітні принципи, методи та шляхи географічного прогнозування
НЕ 3.5 (самостійна робота)

Географічний прогноз [7,14,20,23,30,31,36,40,46,52,53]
- принципи прогнозування: історичний (генетичний) підхід; аналіз зародкових форм; принципи порівнянь аналогій, співставлень; принципи інерційності: принцип асоціативності, принцип невизначеності, принцип безперервності прогнозування;

- методи прогнозування: метод експерт­них оцінок, метод складання логічних схем, метод екстраполяції, метод матема-тичного моделювання, типологічні мето­ди, метод міжсистемного аналізу, метод аналогій, генетичний метод;

- деякі шляхи географічного прогнозу­вання: ретроспективний, географічних аналогій.






4






Контрольна робота