Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад „ужгородський національний університет на правах рукопису кампо георгіна михайлівна
| Вид материала | Документы |
Содержание2.2. Аналіз зовнішнього середовища функціонування суб’єктів малого бізнесу в Закарпатській області Висновки до розділу 2 Напрями удосконалення управління розвитком малого бізнесу регіону |
- Освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний, 1156.79kb.
- Україна міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «ужгородський, 14.04kb.
- Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені, 1648.69kb.
- Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені, 979.79kb.
- Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
- Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства, 1998.46kb.
- Державний вищий навчальний заклад „Запорізький національний університет” міністерства, 683.6kb.
- Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені, 800.48kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
- Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства, 262.1kb.
З проведеного аналізу видно, що упродовж останніх трьох років зберігається тенденція до зменшення ділової активності малих підприємств. Наведені показники свідчать про наступне: зменшилася кількість малих підприємств, у тому числі тих, що реалізовували продукцію і надавали послуги; зменшилася частка обсягу реалізованої ними продукції (робіт, послуг) у загальнообласному показнику. Починаючи з 2003 року спостерігається стала тенденція зменшення середньооблікової чисельності працюючих на малих підприємствах. Проте зросла частка освоєних ними валових капітальних інвестицій. Негативним є факт допущення малими підприємствами значних збитків від звичайної діяльності до оподаткування на протязі останніх двох років. Спостерігається значна диспропорція у розвитку малого бізнесу по районам і містам області.Для повноцінного аналізу розвитку малого бізнесу в регіоні недостатньо тільки даних офіційної статистики. Важливою складовою має стати дослідження зовнішнього середовища розвитку малого бізнесу, здійснене за допомогою опитування керівників малих підприємств та фізичних осіб-підприємців. 2.2. Аналіз зовнішнього середовища функціонування суб’єктів малого бізнесу в Закарпатській області Розвиток і підтримка малого бізнесу є одним із головних шляхів подолання соціальної та економічної кризи в умовах трансформації економіки регіону. Проте, не зважаючи на те, що розвиток малого бізнесу в Україні визнаний одним із пріоритетів соціально-економічної політики, суб’єкти малого бізнесу продовжують зустрічати значні перешкоди, як з боку державних органів, так і з боку ринкового середовища. Малий бізнес є надзвичайно вразливим сектором економіки, тому дослідження думки суб’єктів малого підприємництва про якість ділового середовища, їх оцінка регуляторних процесів і процедур є важливими для відстеження змін у розвитку даного сектору економіки. В Україні періодично здійснюються дослідження підприємницького середовища, наприклад Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) за підтримки Європейської Комісії [156], але вони реалізуються в загальнонаціональних масштабах і презентують думку керівників малих та середніх підприємств обласних центрів України, Києва і Сімферополя. Їх результати дуже важливі для здійснення діалогу між бізнесом та владою і сприяють кращому розумінню ситуації в цій сфері. На нашу думку, існує потреба у вивченні настроїв щодо бізнес-середовища як керівників малих підприємств, так і фізичних осіб-підприємців, а також здійснення таких досліджень всередині регіону. Тому автором дисертації реалізовано опитування суб’єктів малого бізнесу міст та районів Закарпатської області, оскільки важливою умовою активізації розвитку цього сектору економіки має стати зміщення акцентів з загальнодержавного рівня управління розвитком малого бізнесу на регіональний. Метою дослідження є аналіз зовнішнього середовища функціонування суб’єктів малого бізнесу в Закарпатській області на основі проведеного опитування, виявлення основних регуляторних бар’єрів на шляху розвитку підприємництва в регіоні, з’ясувати регіональний діловий клімат і дійти висновків стосовно адекватності державної регуляторної політики потребам сучасного малого бізнесу. Відповідно до визначення Світового банку, бізнес-середовище – це набір інституціональних, нормативно-правових і регуляторних умов, за яких працює бізнес [157]. Нарівні з державним регулюванням до компонентів бізнес-середовища належать також інфраструктура, трудові та інші ресурси. Стан бізнес-середовища безпосередньо залежить від зусиль держави щодо створення рамкових умов для ведення бізнесу (включаючи законодавство та його застосування). Поліпшення бізнес-середовища за всіма аспектами надзвичайно важливе для прискорення економічного зростання в Україні у найближчому майбутньому. Від того, наскільки буде сприятливим бізнес-середовище, залежить не лише розвиток підприємництва, а й економічний стан держави, підвищення економічної спроможності національної економіки, посилення її позицій на світовому ринку, можливість реалізації соціальних програм, а також покращання добробуту і якості життя громадян. З метою отримання даних, необхідних для виміру рівня розвитку малого бізнесу в регіоні проведено дослідження зовнішнього середовища функціонування малого бізнесу шляхом соціологічного опитування суб’єктів малого бізнесу (юридичних та фізичних осіб) Закарпатської області. Цілями опитування виступили:
Результати опитування характеризують бізнес-середовище не тільки на території області загалом, але й в кожному з її міст і районів окремо. Дослідження зовнішнього середовища функціонування суб’єктів малого бізнесу в Закарпатській області проведено автором дисертації згідно попередньо розробленого плану [додаток В]. Дослідження проведене шляхом персонального анкетного опитування 350 суб’єктів малого бізнесу в період з 1 червня по 31 вересня 2006 р. Анкету розроблено автором дисертації [Додаток Г]. Для здійснення збору даних було залучено персонал, що має відповідний досвід, а саме, членів Асоціації молодих економістів Мукачева (АМЕМ). Для дослідження використано процедуру формування вибірки детермінованим способом, а саме, метод квотної вибірки. Згідно з метою даного дослідження контрольними характеристиками квотної вибірки обрано територіальне розміщення та статус (фізичні й юридичні особи) суб’єкта малого бізнесу. Квоти встановлюються таким чином, що процентне співвідношення елементів вибірки, які володіють контрольними характеристиками, рівне процентному співвідношенню елементів сукупності, що володіють цими характеристиками. Іншими словами, застосування квот забезпечує відповідність структури вибірки структурі генеральної сукупності з врахуванням досліджуваних характеристик [табл. В.2, В.3 додатку В]. Більшість респондентів (71,7%) застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності [рис.В.1 додатку В]. За видами діяльності переважну більшість складають респонденти, які займаються оптовою та роздрібною торгівлею (56,3%), 10,3% респондентів представляють промисловість, по 8,9% – будівництво та сферу послуг, 6,3% – транспорт, 4,6 % – сільське господарство[рис. В.2 додатку В]. Слід зауважити, що проведений аналіз не є всебічним оглядом усіх спірних питань, які доводиться вирішувати в Україні представникам малого бізнесу, проте вказує на основні бар’єри на шляху його розвитку. Згідно з результатами аналізу даних, отриманих в ході опитування, основними перешкодами розвитку малого бізнесу в Закарпатській області, на думку опитаних, є високий рівень оподаткування підприємств (47,1 % респондентів) та відсутність підтримки зі сторони органів влади (43,1 % респондентів) (рис. 2.1).  Рис. 2.1 Частки респондентів, які назвали зазначені чинники перешкодами розвитку їх бізнесу Іншими бар’єрами, які заважають розвитку малого бізнесу, респонденти назвали високий рівень конкуренції (40,0% опитаних) та недостатній платоспроможний попит споживачів (38,0%). Рідше опитувані вказували на корумпованість органів влади (27,7%), неможливість отримати кредит під адекватний відсоток (25,7%) та часті зміни законодавства (24,9%). Малі підприємства стикаються з тим, що жорстке регулювання державою умов для ведення бізнесу призводить до посилення корупції. Корупція безпосередньо знижує конкурентоспроможність країни, роблячи її менш привабливою для інвестицій, послаблює конкуренцію серед існуючих підприємств, перешкоджає підвищенню ефективності їх діяльності. Дані дослідження Transparency International (індекс сприйняття корупції, що складається цією організацією, ранжує країни за оцінками ступеня поширюваності корупції серед державних службовців і політиків) свідчать, що негативний вплив корупції виявляється, насамперед, у пригніченні підприємницької ініціативи [158]. Забезпечення прозорих, зрозумілих та стабільних правил і процедур у взаємовідносинах бізнесу і державних органів є важливою передумовою економічного прогресу в Україні. Результати опитування малих і середніх підприємств в Україні, проведеного Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) у 2006 р. [156], свідчать, що майже 63% бізнесменів у спілкуванні з державними чиновниками використовують „неофіційні способи” вирішення регуляторних проблем. За даними досліджень IFC, у п’яти країнах (Україна, Білорусь, Узбекистан, Грузія, Таджикистан) цей показник вищий тільки у Таджикистані. Слід відзначити: незважаючи на поширення практики „неофіційних рішень”, вони обтяжливі для підприємців, особливо для тих, хто прагне розвивати свій бізнес у межах закону. Зважаючи на проблеми, з якими стикаються підприємці Закарпаття у своїй діяльності їм було запропоновано зазначити пріоритетні види державної підтримки малого бізнесу. Ними є надання податкових пільг (34,3%), пільгових кредитів для фінансування проектів (32,0%) та пільгової оренди приміщень (31,1%). Важливими являються також спрощення процедур реєстрації, ліцензування (25,7%), відшкодування відсотків по кредитам (21,7%), юридична підтримка (16,3%) (рис.2.2) Вырезано. Для доставки полной версии работы перейдите по ссылка скрыта Рис.2.2. Розподіл респондентів за найбільш важливими для них видами державної підтримки малого бізнесу Вырезано. Для доставки полной версии работы перейдите по ссылка скрыта У програмі надано стислу характеристику стану малого підприємництва регіону, яка включає відомості про кількість малих підприємств, їх економічні показники, стан ринкової інфраструктури. З огляду на виражений дефіцит фінансових коштів, необхідних для реалізації програм розвитку малого підприємництва, суттєвим недоліком є невизначеність пріоритетів для першочергової державної підтримки, які доцільно виділяти в рамках складання бізнес-карти. До Програми додаються Основні заходи реалізації, де визначено пріоритетні завдання, заходи, термін виконання, виконавці, джерела фінансування, вартість і очікуваний результат. Не зазначено загального обсягу коштів, необхідних для фінансування заходів, що передбачені у програмі. Основними джерелами фінансування є кошти державного, обласного та місцевих бюджетів, власні та залучені кошти комерційних банків, ресурси Європейського банку реконструкції та розвитку, кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, кредитних спілок, комерційних структур, власників приватних підприємств, міжнародних фондів, кошти інвестора, регіонального фонду підтримки підприємництва в Закарпатській області ресурси залучені за програмою ТАСІС. Щодо оцінки результатів реалізації програмних рішень, то потрібно констатувати відсутність конкретних розрахунків, хоча програма містить очікувані показники розвитку малого підприємництва від реалізації передбачених заходів. Зазначимо, що перелік показників складено згідно Методичних рекомендацій щодо формування та реалізації регіональних програм розвитку малого підприємництва. Реалізація заходів Програми розвитку малого підприємництва області на 2005 – 2006 роки передбачала збільшення:
Стосовно кількісних показників, щодо яких наявні статистичні дані, то виконано програмні цілі по таким з них:
Забезпечено також зростання додаткових надходжень до бюджетів різних рівнів і розширення інфраструктури, але в програмі не було вказано кількісних показників, які слугували б орієнтиром при вирішенні питання про виконання програми. Не виконано програму щодо таких показників, як чисельність працюючих, яка зменшилась з 43490 у 2004 році до 35615 у 2006 році та питомої ваги виробничих малих підприємств у загальному обсязі виробництва, яка становить 19%, а не 23% як було заплановано. На наш погляд для оцінки результату Програми використовується замало показників, які не можуть у повній мірі характеризувати стан малого бізнесу регіону, ефективність здійснюваних відповідно до Програми заходів. У Програмі 2007-2008 немає аналізу результатів попередньої програми. Основний недолік – відсутність належної кількісної оцінки ефективності намічених заходів і програм у цілому. Все це знижує дієвість державної підтримки підприємництва й знижує соціально-економічні результати. Отже, аналіз очікуваних результатів від реалізації програмних заходів свідчить про формальний характер програмних завдань та брак конкретних економічних розрахунків. В цілому, проведений аналіз дає можливість зробити такі висновки щодо регіональної програми 2005-2006 рр.: по-перше, загальна характеристика малого підприємництва Закарпатської області надана поверхово, оскільки містить тільки стислу інформацію про його стан Суттєвим недоліком є невизначеність пріоритетних напрямків розвитку підприємництва для надання першочергової підтримки, в тому числі фінансової. Крім того, відсутній моніторинг проблем, які стримують розвиток цього сектору економіки в регіоні. Це є суттєвим недоліком, оскільки, визначення проблем дає змогу сформувати більш дієвий механізм підтримки, який в першу чергу має бути спрямований на усунення перешкод на шляху розвитку малого бізнесу. По-третє, у програмі не наведено результатів оцінки ефективності реалізації заходів попередньої програми, що не дає змоги виявити недоліки у формах підтримки та механізмах їх реалізації. Це надало б можливість запровадити практику коригування механізмів та узгодження окремих його елементів, і, як результат, сприяло б підвищенню ефективності окремих елементів і всієї системи підтримки в цілому. Враховуючи недоліки програми 2005-2006 рр. проаналізуємо наскільки вона відповідає принципам побудови програмних документів, які запропоновано Смовженко Т.С. [81], а саме: системності, комплексності, ефективності, перспективності, прогресивності, реальності. Принцип системності передбачає формування регіональної програми у відповідності до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва. Загалом цей принцип виконується, оскільки регіональна програма розроблена у відповідності до мети, завдань та напрямів сприяння розвитку підприємництву, які визначені у Національній програмі. Принцип комплексності передбачає можливість об’єднання джерел фінансової і нефінансової підтримки, визначення сфери спільних інтересів державних та недержавних утворень, дотримання адресності в реалізації програмних рішень [81]. На нашу думку, існує неузгодженість функцій між органами управління розвитком малого бізнесу і цей принцип реалізується неповністю. Оскільки у регіональній програмі відсутня оцінка ефективності виконання завдань попередньої програми, то принцип ефективності, порушується. Принцип перспективності зумовлює необхідність зіставлення основних завдань із напрямками розвитку регіону [81]. Так, регіональна програма розвитку малого підприємництва розроблена у відповідності до соціально-економічної стратегії розвитку Закарпатської області. Проте, невизначеність пріоритетних напрямків розвитку підприємництва у програмі свідчить про досить загальний характер програмних рішень. Принцип прогресивності зумовлює потребу зіставлення програмних завдань та їх відповідність основним напрямкам розвитку національної економіки [81]. Розвиток малого бізнесу є одним з пріоритетів реформування економіки України. Тому, принципу прогресивності дотримано. Принцип реальності, спрямований перш за все на необхідність реальної оцінки ресурсної забезпеченості реалізації програмних завдань[81]. Зазначимо що, з одного боку, відсутня оцінка ефективності виконання попередньої програми. З іншого боку, слід підкреслити, що бюджетне фінансування підтримки суб’єктів малого підприємництва у Закарпатській області у 2005-2006 рр. відбулося у повному обсязі. Це свідчить про виконання своїх зобов’язань місцевими органами влади, щодо фінансової забезпеченості програмних заходів. Дослідження регіональної програми розвитку малого підприємництва в Закарпатській області свідчать, що з одного боку, удосконалюється практика складання програм, з іншого боку вона має певні змістовні недоліки, а також при її формуванні порушені принципи складання програмних документів. Висновки до розділу 2 Результати аналізу розвитку та розподілу малих підприємств по регіонам України підтверджують, що існують певні диспропорції у територіальній структурі. Проте, слід зауважити, що існує менша різниця у відносних показниках розвитку малого підприємництва, ніж в абсолютних. Як видно з проведеного аналізу Закарпатська область займає далеко не провідні позиції за розвитком малого бізнесу в загальноукраїнському вимірі і за більшістю показників (як абсолютних, так і відносних) показує результати нижчі за середні по країні. Отже, існує необхідність у здійсненні аналізу ситуації, що склалася в регіоні та вдосконаленні управління розвитком малого бізнесу на регіональному рівні. За аналізований період 1999-2007 рр. кількість малих підприємств зросла у 1,31 разу. Темпи зростання були досить не стабільними. Лише частина із загальної кількості малих підприємств, які повідомили про свою діяльність, мали обсяги реалізованої продукції, робіт, послуг. Протягом аналізованого періоду питома вага малих підприємств, що мали обсяги реалізованої продукції, робіт, послуг у загальній кількості малих підприємств зменшилась з 58,2% у 2000 році до 49,7% у 2007 році. Згідно з результатами аналізу даних, отриманих в ході опитування, основними перешкодами розвитку малого бізнесу в Закарпатській області, на думку опитаних, є високий рівень оподаткування підприємств та відсутність підтримки зі сторони органів влади. Іншими бар’єрами, які заважають розвитку малого бізнесу, респонденти назвали високий рівень конкуренції та недостатній платоспроможний попит споживачів. Зважаючи на проблеми, з якими стикаються підприємці Закарпаття у своїй діяльності їм було запропоновано зазначити пріоритетні види державної підтримки малого бізнесу. Ними є надання податкових пільг, пільгових кредитів для фінансування проектів та пільгової оренди приміщень. Більшість респондентів вважають, що місцева влада зацікавлена в розвитку підприємництва, але в той же час думають, що місцева влада не допомагає тим, хто починає бізнес і не створює рівні умови для всіх, а також не погоджуються з тим, що місцева інфраструктура сприяє розвитку бізнесу. Одним з важливих інструментів реалізації на регіональному рівні державної політики підтримки малого бізнесу є регіональна програма розвитку малого підприємництва. Однак з нею ознайомлені лише 25,4 % опитуваних, решта не ознайомлені з різних причин На нашу думку, доцільним є продовження практики опитування суб’єктів малого бізнесу, при чому не лише на загальнонаціональному, але і на регіональному і місцевому рівнях. Це забезпечить краще розуміння ситуації, що склалася у бізнес-середовищі та дозволить створити дієву систему підтримки малого бізнесу в Україні. Структура управління розвитком малого бізнесу у Закарпатській області склалася значною мірою як копіювання структур загальнодержавних органів, до того ж, на рівні регіону не має єдиної вертикалі органів державної влади, до компетенції яких входить сприяння розвитку малого бізнесу та відсутнє єдине координуюче начало, що і зумовлює неузгодженість у їх діяльності та породжує певне дублювання функцій або навпаки відсутність деяких з них. Таким чином, регіональна система управління розвитком малого підприємництва у Закарпатській області щодо узгодженості функцій органів влади потребує удосконалення. Необхідно чітко розмежувати повноваження та сферу відповідальності цих органів. Основні результати розділу опубліковані в праці [177] РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МАЛОГО БІЗНЕСУ РЕГІОНУ 3.1. Напрями удосконалення діючої системи управління розвитком малого бізнесу регіону У сучасній практиці управління розвитком малого бізнесу можна виділити ключовий принцип класифікації – принцип державного патерналізму стосовно суб’єктів малого бізнесу. Відповідно до цього принципу на практиці мають місце такі підходи до формування системи розвитку малого бізнесу. (1) Непротекціоністський підхід до формування системи розвитку малого бізнесу характерний для країн з ринковою економікою, що ефективно розвиваються, і передбачає цілеспрямований і послідовний розвиток макросередовища бізнесу для будь-яких підприємств, незалежно від їхнього розміру. Вважається, що нема рації створювати сприятливі умови для підприємства із чисельністю зайнятих, скажемо, 100 чоловік, якщо умови для підприємства із числом зайнятих 101 чоловік несприятливі. (2) Протекціоністський підхід, як правило, виражається в наявності цільових програм підтримки підприємництва, переважно, у сфері малого бізнесу, претендуючи на відображення досвіду виходу із кризових ситуацій, накопиченого рядом країн. Для протекціоністських моделей може бути характерний строгий формальний підхід до визначення розміру підприємств-реципієнтів того чи іншого виду державної підтримки. (3) Змішаний підхід, який спостерігається, у ряді країн, наприклад, у Великобританії, коли задекларована на державному рівні підтримка малого бізнесу втілюється в життя в непротекційних формах без спеціальних обмежувальних законів – у рамках широкого спектру гнучких ініціатив, що опираються на партнерство держави, бізнесу й суспільного сектора. У всіх випадках при вирішенні проблем, що мають кросгалузевий системний характер, лише послідовні системні дії держави здатні привести до позитивних результатів. Разом з тим, у найбільш високотехнологічних конкурентних галузях спостерігаються світові тенденції до зменшення прямого патерналізму й переходу до форм непрямого їхнього стимулювання. З огляду на сформовану в Україні практику зведення програм розвитку підприємництва до окремих заходів підтримки малого бізнесу, які до того ж фінансуються в недостатньому обсязі, корисним є розгляд досвіду різних країн у розвитку малого бізнесу. Відразу відзначимо, що результати державних ініціатив у цій сфері й для країн з розвинутою ринковою економікою носять досить суперечливий характер. Звертаючись до досвіду інших країн, що пройшли більш довгий шлях у цьому напрямку, можна виявити цікаві результати критичного аналізу практики державної підтримки малого бізнесу. Результати такого аналізу, проведеного, фахівцями західноєвропейських країн, наведені в табл. 3.1. У верхній половині таблиці перераховані ті аспекти діяльності уряду й органів місцевої влади, які відображають існуючу практику розвитку малого бізнесу, і де деяке перенесення акцентів здається необхідним. У лівій нижній частині таблиці ідентифіковані сфери, де спостерігається невелика, з погляду дослідників, очевидність їхньої ефективності у співставленні зі здійсненими вкладеннями, і де корисним було б деяке зниження державного фінансування з метою вкладення вивільнених коштів у ті сфери (права нижня частина таблиці), які демонструють відчутний для суспільства ефект вкладень. Зупинимося докладніше на цих висновках. Таблиця 3.1 Резюме критичного аналізу цільової орієнтації й ефективності державних програм підтримки малого бізнесу в західноєвропейських країнах [178; с.62]
Зміст основного послання до органів влади в тім, що їм рекомендується робити менше, але краще, ніж більше, але гірше. Це дуже чітке послання, простежується різними дослідниками. Воно показує, що, з погляду малих підприємств, ключова роль, яку може й повинен грати уряд, полягає у формуванні нормальних макроекономічних умов (п.1 загальних рекомендацій уряду), а саме, забезпечення низького рівня інфляції, процентних ставок по кредитах, динамічного економічного росту й високого рівня платоспроможного попиту. Це ті фактори, за які несе відповідальність уряд і за якими малий бізнес дає оцінку його компетентності. Звичайно, кожен уряд хотів би досягти таких умов не тільки для малих, але й для всіх підприємств. Однак, здатність перетворити бажане на дійсне і служить "лакмусовим папірцем", що демонструє малим фірмам економічну ефективність органів влади. Здійснюючи перехід до конкретних елементів політики розвитку малого бізнесу зупинимося на п.2 про законодавчу й нормативну діяльність. Тут важливо врахувати:
| ||||