Опрацювання програми емпіричного соціологічного дослідження методичні вказівки

1   2   3   4

ДЯКУЄМО ЗА СПІВПРАЦЮ!

Приклад контент-аналізу періодичних видань Львівщини.


Для аналізу було відібрано 5 періодичних видань, що розповсюджуються по всій Львівській області: „Високий замок”, „Львівська газета”, „Експрес”, „Молода Галичина”, „Поступ”.

Перед тим, як вибрати вказані видання були окреслені основні квоти, під які мають підпадати періодичні видання:


Таб. 1. Вибіркові характеристики аналізованих видань

	Високий замок	Львівська газета	Експрес	Молода Галичина	Поступ
І. Тип газети	Державна	Міжобласна	Обласна	Обласна	Міжобласна
ІІ. Жанр опублікованого матеріалу	Стаття, замітка, інформація	Стаття, замітка, інформація	Стаття, замітка, інформація	Стаття, замітка, інформація	Стаття, замітка, інформація
ІІІ. Час публікації	І квартал 2005 р. – ІV квартал 2006 р.	І квартал 2005 р. – ІV квартал 2006 р.	І квартал 2005 р. – ІV квартал 2006 р.	І квартал 2005 р. – ІІ квартал 2006 р.	І квартал 2005 р. – ІV квартал 2006 р.
ІV. Тема інформації	Молодіжна політика	Молодіжна політика	Молодіжна політика	Молодіжна політика	Молодіжна політика
V. Локальність інформації	м. Львів, Львівська область, Країна в цілому	м. Львів, Львівська область,	м. Львів, Львівська область,	м. Львів, Львівська оюласть	м. Львів, Львівська область, Країна в цілому
VІ. Спрямованість інформації	Оціночна, стверджуюча	Оціночна	Оціночна, контрольна	Оціночна, стверджуюча прохальна	Оціночна,
VІІ. Сфери інформації	Охоплює всі сфери суспільного життя	Охоплює всі сфери суспільного життя	Охоплює всі сфери суспільного життя	Охоплює всі сфери, що стосуються молоді	Охоплює всі сфери суспільного життя
VІІІ. Періодичність видання	Щоденна	Щоденна	Щоденна	Щотижнева	Щотижнева

Під час проведення контент-аналізу ЗМІ Львівщини всього проаналізовано 476 номерів газет протягом І кварталу 2005 р. по ІІІ квартал 2006 р.

Приклад опрацьованих номерів газети „Молода Галичина”:

В ході дослідження з’ясувалось, що за рівнем висвітленості та обсягом викладу молодіжної тематики в пресі Львівщини періодичні видання можна поділити на 4 групи:

1) Висвітлюється практично кожного тижня;

2) висвітлюється щонайбільше декілька разів на місяць;

3) висвітлюється кілька разів на декілька місяців;

4) практично зовсім не висвітлюється.


Таб. 2. Частота висвітлення молодіжної тематики у ЗМІ Львівщини

	Високий замок	Львівська газета	Експрес	Молода Галичина	Поступ
Про молодіжну політику в цілому	2	2,5	2,5	1	2,5
Про діяльність молодіжних організацій	3	3,5	2,5	1	2
Про діяльність органів, що займаються реалізацією молодіжної політики	3,5	3	3	3	3
Про молодіжні проблеми	3	3	2,5	1	2
Про соціальний захист молоді	4	3	3,5	3,5	2
Про протиправну поведінку в молодіжному середовищі	1	3	3	3	2
Про працевлаштування молоді	2	2	3	1	3

Провівши контент - аналіз ми отримали інформацію про реальний стан формування ЗМІ громадської обізнаності про державну молодіжну політику.

Можна сказати, що у Львівській пресі відсутня «політика хороших новин» про молодь та для молоді, більшість молоді Львівщини не може отримати з цієї преси достатню інформацію про реалізацію державної молодіжної політики.

В більшій мірі, інформація яка стосується молоді дуже одноманітна і загальна. Найчастіше про молодь згадується в тих випадках, коли висвітлюються якісь гострі резонансні справи, як правило з негативним забарвленням, або ж, перед Днем Студента.

В першу чергу це зумовлено тим, що немає достатніх інформаційних приводів.

Також гострою є проблема, що практично немає спеціалістів, які б постійно і глибоко аналізували і описували стан молодіжної політики. Засоби масової інформації зацікавлені в більш атракційних матеріалах, які зводяться до описів асоціальної поведінки молоді.

Час від часу з’являються статті про молодіжні кредити, проте ця інформація віддзеркалює лише ті аспекти, які відображають взаємовідносини молоді і влади, адже, в більшій мірі уся інформація, яка подається в наших засобах масової інформації, стосується політики держави загалом.

Практично не зачіпається в пресі Львівщини інформація про діяльність молодіжних громадських організацій.

Найчастіше висвітлюються в засобах масової інформації молодіжні фестивалі, конкурси краси тощо, проте вони в своїй суті не висвітлюють основних засад молодіжної політики і не розкривають її принципів, які мають діяти на благо молоді.

В першу чергу потрібно частіше проводити акції і заходи силами самої молоді і залучати більше журналістів, щоб якомога детальніше і ширше розкривати основні молодіжні заходи.

Частіше журналістам спілкуватись з представниками громадських організацій, брати участь в заходах і висвітлювати їх погляди та загальний стан справ на сторінках газет.

Запровадити на факультетах журналістики факультатив на громадських засадах за участю працівників управління в справах молоді облдержадміністрації.

Відділам у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації регулярно зустрічатись з представниками ЗМІ та звітувати про свою діяльність щодо розвитку молодіжної політики, а також розповідати про основні плани на майбутнє.

Залучати до таких зустрічей молодь, для того, щоб можна було обговорювати діяльність управління, намагатись донести основні проблеми молоді, та намагатись виробити спільну стратегію.

Що стосується преси, то вона повинна бути такою, щоб молодь могла дізнаватись з неї про основні засади державної молодіжної політики, її основні напрямки, основні молодіжні заходи, аспекти вирішення молодіжних проблем, її соціальний захист тощо.

Всі основні кроки державних службовців в напрямку реалізації молодіжної політики та основні проблеми, з якими може зустрітись молодь, повинні висвітлюватись в світлі роз’яснення, намагання подачі порад як ці проблеми вирішити та пробувати критикувати хибну поведінку держслужбовців.

1 Анонімність респондентів у більшості емпіричних досліджень пояснюється, по-перше, тим, що дослідника цікавить не оригінальна думка, варіант поведінки окремого респондента, а узагальнені думки і моделі поведінки певних соціальних груп (з цією метою створюється соціально-демографічний портрет респодента), по-друге, для забезпечення щирості, правдивості відповідей респодента, вільного висловлення ним своєї позиції.

2 Визначення належності респодентів до певної соціальної групи, їх соціальних статусів важливе з огляду на те, що члени різних статусних груп практикуватимуть різні моделі соціальної поведінки.