Geum.ru

Державна податкова адміністрація україни

Вид материалаДокументы

Содержание


VI. Оподаткування спадщини та подарунків 1. Оподаткування спадщини і подарунків, одержаних починаючи з 2007 року
2. Оподаткування спадщини, одержаної починаючи з 2007 року спадкоємцем 2-го та інших (крім першого) ступенів споріднення у вигля
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   22

VI. Оподаткування спадщини та подарунків

1. Оподаткування спадщини і подарунків, одержаних починаючи з 2007 року


Слід зазначити, що згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) оподаткування спадщини і подарунків провадиться у однаковому порядку і за однаковими ставками.

Оподаткування спадщини регулюється ст. 13, а подарунків - ст. 14 Закону, до яких Законом України від 19.01.2006 р. N 3378 "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо оподаткування спадщини" внесено зміни, які набувають чинності з 1 січня 2007 року.

Так, починаючи з 1 січня 2007 року при одержанні свідоцтв про право на спадщину або нотаріальному посвідченні договорів дарування спадкоємцями (обдарованими), що є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення, оподаткування здійснюється за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини (подарунка), тобто взагалі не оподатковується. Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону).

При отриманні спадщини (подарунка) спадкоємцями (обдарованими), що не є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення, оподаткування провадиться за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону (5 %), до будь-якого об'єкта спадщини (подарунка).

При одержанні спадщини (подарунка) від іноземця (нерезидента) застосовується ставка оподаткування, визначена п. 7.1 ст. 7 Закону, тобто 15 %.

При наданні подарунка юридичною особою фізичній особі (як її працівнику так і сторонній особі) така юридична особа є податковим агентом та має утримати ПДФО з вартості такого подарунка за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону без застосування норм п. 3.4 ст. 3 Закону.

При отриманні спадщини (подарунка) у вигляді власності, визначеної в підпунктах "а", "б", "д" пункту 13.1 ст. 13 (нерухоме та рухоме майно, кошти) особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовується нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.

При отриманні спадщини (подарунка) нерезидентом такий доход підлягає оподаткуванню за правилами, визначеними ст. 13 Закону, та за ставкою п. 7.3 ст. 7 Закону, незалежно від ступеня споріднення нерезидента із спадкодавцем (дарувальником).

Поряд з внесеними змінами залишається чинною норма стосовно того, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок). Тобто, особи, які одержали спадщину чи подарунок, зобов'язані до 1 квітня року наступного за звітним подати до податкового органу за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію та сплатити податок з такого доходу.

Не підлягатимуть оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом.

Крім того, нотаріус продовжує бути зобов'язаним надсилати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу за формою N 1ДФ (ознаки доходу 56 - 66).

2. Оподаткування спадщини, одержаної починаючи з 2007 року спадкоємцем 2-го та інших (крім першого) ступенів споріднення у вигляді земельного сертифіката


Указом Президента України від 08.08.95 р. N 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (ст. 1) визначено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельний пай засвідчується Сертифікатом на право на земельну частку (пай), який видається сільською, селищною або міською радою.

Відповідно до ст. 17 Розділу X Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. N 2768-III сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами лише при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай) засвідчує право вимоги, тобто майнове право його власника (глави 12 та 13 Цивільного кодексу України).

Порядок оподаткування одержуваних громадянами доходів у вигляді об'єктів спадщини встановлено ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), яка набрала чинності з 1 січня 2005 року.

Оподаткування об'єктів спадщини провадиться за ставками, встановленими окремими підпунктами цієї статті, розмір яких залежить від об'єкту спадщини та ступеня споріднення спадкодавця із спадкоємцем.

Відповідно до ст. 13 Закону об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на об'єкти нерухомого майна, об'єкти рухомого майна; об'єкти комерційної власності; суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного страхування, пенсійного вкладу; кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Відповідно до частини "в" пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону оподаткуванню за ставкою п. 7.1 ст. 1 Закону (15 %) підлягає вартість об'єктів комерційної власності, до яких, зокрема, віднесено майнові права (такі як право на інтелектуальну (промислову) власність тощо), успадкованих особами, які не відносяться до 1-го ступеня споріднення з спадкодавцем.

Податковим органам законом не надано право звільняти платників податку від сплати будь-яких видів податків, в т. ч. податку з доходів фізичних осіб, одержаних у вигляді спадщини.

Водночас, платник податків має право вимагати розстрочення чи відстрочення його податкових зобов'язань, а орган, уповноважений приймати рішення з таких розстрочень, відстрочень, зобов'язаний задовольнити таку вимогу у разі коли підстави, надані платником податків як обґрунтування такого розстрочення, відстрочення, є тотожними підставам, наданим іншими платниками податків, щодо податкових зобов'язань яких були прийняті відповідні рішення (пп. 14.4.4 п. 14.4 ст. 14 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Крім того, згідно із ст. 1 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" місцевим радам надано право встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.