Роботу треба шукати. Бажано, з першого курсу четвер, 31 грудня 2009 12: 11

Вид материала

Документы

Содержание Поради експертів

Подобный материал:

• Ігри на розвиток дрібної моторики рук, 171.53kb.
• Питання з курсу “Диференціальні рівняння”, 59.17kb.
• Національні, регіональні І міжнародні дії, спрямовані на боротьбу з організованою злочинністю, 1648.01kb.
• Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року №1081 Про затвердження Порядку проведення, 25.92kb.
• Створення макросів та робота з ними, 59.7kb.
• План Причини виділення першого десятка в окремий концентр. Підготовчий період до вивчення, 81kb.
• Верховної Ради України була напруженою І у той же час дуже продуктивною. За цей час, 144.48kb.
• Теми рефератів з історії української І світової культури, 19.94kb.
• Олексій Волович, 112.62kb.
• Товариство з обмеженою, 498.76kb.

РОБОТУ ТРЕБА ШУКАТИ. БАЖАНО, З ПЕРШОГО КУРСУ


Четвер, 31 грудня 2009 12:11

Влад ВАСИЛЬЄВ, журналіст

Інтернет-видання «Трибуна України»


У червні 2009 року вітчизняний ринок праці поповнився 700 тисячами випускників, більшість із яких – майбутні фінансисти, економісти, менеджери, маркетологи, юристи. Проте саме ці спеціальності найбільше постраждали від кризи, тож більшість колишніх студентів виявилася нікому не потрібна. Краща ситуація з випускниками Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». По-перше, тут відстежують попит на ті чи інші професії і в разі чого корегують навчальні програми. По-друге, з початку роботи вишу фахівці «звільнили» студентську практику від формальних нашарувань і вважають, що саме вона мусить стати основним інструментом для здобуття престижної роботи. Про здобутки і проблеми у цій сфері розповідає начальник відділу розвитку кар’єри, практики і працевлаштування Університету «Україна» Тетяна САМКО.

Сім років тому у складі Департаменту навчально-виховної роботи нашого університету було створено відділ кар’єри, практики та працевлаштування. Основним його завданням було сформувати базу даних для студентів, аби вони з перших курсів стажувалися на конкретних підприємствах, в установах та організаціях міста, а далі – по завершенню навчання – влаштовувалися туди на роботу. Працювали ми спочатку за трьома основними напрямами: міжнародна інформація, соціальна робота і видавнича справа. Причому деякі роботодавці під час зустрічей або телефонних переговорів здивовано запитували нас: а що це за університет такий? Згодом, коли виш зайняв гідну нішу на освітянському ринку й авторитет його зміцнів, почали самі шукали контактів із нами.

Сьогодні Університет «Україна» готує фахівців за 26 спеціальностями. У нашій базі даних налічується майже 500 найрізноманітніших структур, із якими підписано довготермінові угоди і де студенти проходять практику. Є серед них відомі іноземні фірми, страхові компанії, банки та інші фінансові установи, навіть суди. Причому попит на наших випускників зростає з року в рік (цьому не завадила навіть фінансово-економічна криза).

Практика, залежно від спеціалізації і курсу, на якому вчиться студент, розподіляється на три етапи: навчально-ознайомчу, виробничу і переддипломну. На п’ятому-шостому курсах випускники проходять ще й стажування. Тобто, робимо усе можливе, аби молодь мала максимально чітке уявлення про те, чим займатиметься у майбутньому. Процес контролюємо доволі жорстко. На кожній кафедрі за практикантами закріплено керівника, який аналізує їхні звіти і виставляє оцінку, що йде у додаток до диплому. Якщо студент хоче попрактикуватися у структурі, якої немає в нашій базі даних, університет надсилає спеціальне клопотання із проханням надати таку можливість. Відмов практично не буває.

Статут «України» не передбачає послуги з працевлаштування. Тому від самого початку налаштовуємо студентів на те, аби вже під час практики вони зарекомендували себе перед потенційними роботодавцями з найкращого боку, уважніше придивлялися до ймовірного місця роботи, вивчали вимоги їхніх безпосередніх начальників відділів чи служб. Якщо у когось виникають проблеми після закінчення вишу – «підключаємо» власні можливості. Наш відділ тісно співпрацює з Київським міським центром зайнятості, часто компанії надсилають запити безпосередньо до університету. Таким чином, відслідковуємо ситуацію на столичному ринку праці, знаємо, в яких сферах є вільні вакансії для наших випускників. У разі чого – розсилаємо їхні резюме. Часто запрошуємо керівників підприємств і установ на зустрічі з нашими студентами. Вони розповідають про власний бізнес і ті вимоги, що ставлять перед кандидатами на ті чи інші посади. Студенти заповнюють спеціальні анкети, які потім у фірмах аналізують кадровики. Відбирають найкращих і запрошують на співбесіди. Здебільшого «фірмачі» хочуть мати молодих спеціалістів без досвіду роботи. Їм вигідніше навчати їх, як кажуть, з чистого аркушу. За нашими даними найбільший попит сьогодні є на програмістів, технологів харчування, соціальних працівників, юристів, фахівців із екологічного моніторингу, видавничої справи, журналістів, перекладачів. Цього року з 1462 наших випускників понад тисяча влаштувалися на роботу. А деякі вирішили здобути другу освіту, звичайно – у своєму «рідному» університеті.


ДО РЕЧІ

Експерти стверджують, що в Україні безробіття серед молоді вдвічі вище, ніж серед досвідчених фахівців, тобто початківці мають удвічі менше шансів отримати роботу. Така тенденція збережеться і в новому році. Роботодавці надаватимуть перевагу працівникам із хорошим службовим списком. Але з ним не народжуються. Крім того, на нові робочі місця претендують фахівці, котрих скоротили на початку кризи — взимку 2008-го.


ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ

Аби мати гарантоване робоче місце, треба спробувати влаштуватися на роботу в компанію ще під час навчання. Це дозволить зорієнтуватися, до чого докладати більше зусиль і як використовувати отримані знання. Робота може навіть вплинути на зміну спеціалізації і цього лякатися не варто. Як варіант під час навчання можна здобувати більше практичних навичок у статусі волонтера якихось громадських організацій або учасника освітніх проектів. Це допоможе зрозуміти, які навички (не обов’язково знання!) потрібні роботодавцеві.

Якщо не вдалося за роки студентства «потоваришувати» з якоюсь фірмою, отримавши диплом або свідоцтво про закінчення вишу, можна вибрати кілька варіантів поведінки. Звернутися до адміністрації ВНЗ. Розмістити резюме на спеціалізованому Інтернет-порталі. Частіше відвідувати ярмарки вакансій. Скласти список компаній і розіслати резюме. Звернутися до друзів, знайомих і родичів.

Зневіреним випускникам не треба гаяти часу, а спробувати здобути другу вищу освіту, щоб стати затребуваним спецом із настанням нового економічного циклу. Наприклад, торік продовжили навчання майже 300 тисяч випускників, тобто третина від усього загалу. Ще один варіант – піти працювати в якусь компанію не за своєю спеціальністю і за невеликі гроші (роздавачами рекламних листівок, дегустатором продуктів харчування, кур’єром тощо). Така робота дозволяє набути досвіду спілкування зі споживачами, покупцями й роботодавцями, а головне – отримати нову, затребувану спеціальність. Принаймні так зробили у 2009 році шестеро з десяти опитаних випускників.

Головне - не опускати руки. За прогнозами рекрутерів із початком економічного підйому (а це, ймовірно, станеться через півтора-два роки) знову підніметься попит на ІТ-спеціальності, маркетологів, будівельні спеціальності, інженерів, технологів, механіків, менеджерів із продажу товарів і послуг, офіс-менеджерів.