Створення макросів та робота з ними

Вид материалаДокументы

Содержание


Запис макросу, що виконується натисненням комбінації клавіш.
Сервіс\Макрос\Начать запись…
Запис макросу, що виконується натисненням кнопки розміщенній на робочому аркуші
Вид\Панель инструментов\Формы.
Встановлення кнопки запуску макросу на панелі інструментів
Результати екзаменаційної сесії
Подобный материал:

СТВОРЕННЯ МАКРОСІВ ТА РОБОТА З НИМИ

Macros (макрос) - грецьке слово, що позначає "великий" або "довгий". У Короткому оксфордському словнику англійської мови сказано, що від нього походить префікс macro. У літературі по програмуванню macro зазвичай уживається як синонім слова "макрокоманда". Макрокоманди з'явилися в п'ятдесятих роках минулого століття як засіб, розширення можливостей мови асемблера і спрощення програмування на цій мові. В даний час вони застосовуються в різних мовах і системах програмування. Можна автоматизувати практично будь-яку рутинну роботу і роботу, що повторюється. Можна виконати цю автоматизовану роботу миттєво, просто вибрати одну команду, натиснувши клавішу або клацнувши на панелі інструментів.

Макрос є структурою, що складається з однієї або кількох макрокоманд, які автоматично виконуються послідовно або в порядку, заданому певними умовами, щоб досягти певної мети.

Набір макрокоманд в Excel дуже широкий, за допомогою макросів можна реалізувати багато що з того, що дозволяють зробити процедури мовою Visual Basic (VBA). Кожна макрокоманда має певне ім'я і, можливо, один або кілька аргументів, які задаються користувачем. Наприклад, в будь-якому пакеті програм можна закрити поточне (активне) вікно, вибравши команду Закрыть з меню Файл. Теж саме можна зробити при використанні макрокоманди Закрити вікно, застосувавши у макросі наступну команду: Active Window.Close (Активне Вікно.Закрити)

Основне призначення макросів – це створення зручного інтерфейсу додатку:
  • форми і звіти відкривати при натисненні кнопок у формі або на панелі інструментів, або ж звичним вибором команди меню;
  • при відкритті додатку користувачеві надавати на екрані зрозумілу форму, за допомогою якої можна було б відразу робити бажані дії і т.д;
  • за допомогою макросів можна створити зручні меню і панелі інструментів для додатку.

Проте, використання макросів має і деякі недоліки:
  • можливості макрокоманд обмежені в порівнянні з можливостями мови VBA, тому у ряді випадків без програмування на VBA не обійтися, хоча спочатку потрібно бути упевненим, що ці додаткові можливості дійсно потрібні;
  • макроси можна використовувати практично скрізь, де використовуються процедури VBA, проте процедури VBA, як правило, виконуються швидше;
  • макроси є об'єктами, існуючими окремо від форм і звітів, в яких вони використовуються, тому, коли цих об'єктів стає дуже багато, їх підтримка стає достатньо скрутною. Процедури обробки подій VBA, що використовуються у формах і звітах, є невід'ємною частиною цих форм і звітів, і в цьому є свої переваги. Наприклад, при перенесенні форм і звітів з однієї бази даних в іншу з ними автоматично переносяться зв'язані процедури.

У багатьох випадках використання макросів цілком виправдане, оскільки це істотно спрощує і прискорює розробку додатку. Їх можна використовувати при створенні невеликих розрахованих на одного користувача додатків, хоча при створенні розрахованих на багато користувачів або клієнт-серверних додатків, де швидкість роботи додатку критична, краще застосовувати VBA.

Процес створення макросу називають записом макросу. Запуск макросів може здійснюватись трьома способами: натисненням комбінації клавіш, натисненням кнопки розміщенній на робочому аркуші, або на панелі інструментів.

Запис макросу, що виконується натисненням комбінації клавіш.

Для наочності запису макросу розпочинається із встановлення табличного курсору на клітинку результату. Далі виконується команда:


Сервіс\Макрос\Начать запись…


У вікні, що з’явиться Запись макроса у текстовому полі вводиться ім’я макросу. Першим символом імені макросу повинна бути літера, інші символи – літери, цифри, обо символи підкреслення. В імені макросу не допускаються пропуски і адреси клітинок. У відповідних полях діалового вікна ввеси малу літеру для cполучення клавіш [Ctrl+мала літера]. Не можна використовувати сполучення клавіш із цифрами і спеціальними символами, текими як @, #. Далі встановлюється книга, у якій буде зберігатись макрос із списку Сохранить в:. Якщо цей макрос потрібен завжди при роботі в Excel, то вибирається варіант Личная книга макросов. Якщо є потреба, заповнюється поле Описание макроса про його призначення і натискується [ОК]. З’явиться невеличке вікно Ос. В клітинці для результату записується послідовність дій для виконання в Excel і натискується кнопка [Остановить запись]. Створення макросу завершено. Тепер при натисненні на ключову комбінацію клавіш макросу автоматично виконуються всі дії, які були виконані під час його запису. При потребі виконувати макрос відносно клітинок робочого аркуша насамперед натискується кнопка Относительна ссылка.

Запис макросу, що виконується натисненням кнопки розміщенній на робочому аркуші розпочинається із встановлення елемента керування макросом (кнопки) на робочому аркуші. При відсутності панелі інструментів Формы її відображають командою:


Вид\Панель инструментов\Формы.


Далі встановлюється кнопка на робочому аркуші. Показчик миші встановлюється на елемент управління Кнопка. При цьому він прийме вигляд хрестика. Встановити покажчик миші в те місце аркуша, куди необхідно встановити елемент управління, і натиснути на ліву клавішу миші. Елемент управління з’явиться на робочому аркуші. Розміри елемента можна змінювати загальними для Windows способами. Зміна тексту і його фонту на елементі управління робиться в режимі редагування після виконання команди введеної із контекстного меню після натиснення правої клавіші миші. Елемент управління можна вільно переміщати за допомогою миші або клавіш на клавіатурі в будь-яке місце робочого аркуша загальними для Windows способами.

Для призначення кнопці (графічному об’єкту) запуск макросу виділяється графічний об’єкт, натискується права клавіша миші і з контекстного меню вводиться команда Назначить макрос. У діалоговому вікні, що з’явиться виконується одна із наступних дій:
  • призначення раніше записаному макросові обраний графічний об’єкт, шляхом введення імені потрібного макросу у відповідне поле діалового вікна;
  • створення нового макросу з призначенням йому обраного графічного об’єкту після натиснення кнопки Записать;
  • редагування існуючого макросу після натиснення кнопки Правка. Редагування дій макросу здійснюється в середовищі Visual Basic.

Встановлення кнопки запуску макросу на панелі інструментів досягається командою:

Сервис\Настройк…\Команды\Категории\Макросы.


Кнопку Макросы пересувається мишкою на власну панель інструментів. Щоб змінити малюнок кнопки потрібно правою клавішою миші клацнути по кнопці макросу при відкритому вікні Настройка вибрати команду Выбрать значок для кнопки (Изменить значок на кнопке…) і вибрати у вікні, що з’явиться потрібний малюнок. Далі натискується права клавіша миші і виконується команда Назначить макрос і в діалоговому вікні уводиться ім’я потрібного макросу і натискується кнопка [OK].

Зупинка макросу, що виконується досягається натисненням [Esc].


Завдання:

Записати макроси для обробки даних таблиці Результати екзаменаційної сесії з трьох предметів для п’яти студентів:
  1. макрос для обчислення середнього балу, який запускається комбінацією клавіш і відображається на жовтому тлі;
  2. макрос для знаходження найвищого балу з дисципліни, який запускається кнопкою на робочому аркуші і відображається червоним кольором;
  3. створити кнопку на панелі інструментів для запуску одного із створених макросів.


Що таке макрос?

Як називається процес створення макросу?

Як встановити потрібний рівень безпеки макросу?

Вимоги щодо створення імен макросів

Структура вікна

Як створити елемент управління Кнопка на робочому аркуші і написати на ній її призначення?

Як створити кнопку запуску макроса на панелі інструментів і змінити малюнок на ній?