В. М. Сінченком виборчий кодекс україни Цей Кодекс

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 80

Глава VI. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРІВ ТА ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ

Розділ XVII. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРІВ

Стаття 181. Основні засади інформаційного забезпечення виборів

1. Виборці мають право на здійснення поінформованого вибору. Виборцям забезпечується можливість доступу до інформації, потрібної для здійснення свідомого, поінформованого, вільного вибору.

2. Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадські організації та інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 185 цього Кодексу, зобов'язані дотримуватись принципів об'єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.

3. Загальне інформаційне забезпечення виборів передбачає інформування виборців про:

1) виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;

2) можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;

3) право на отримання відкріпного посвідчення для голосування поза місцем свого проживання відповідно до цього Кодексу;

4) адресу окружної (відповідної територіальної) та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до яких належить виборча адреса виборця;

5) адресу приміщення для голосування та час голосування;

6) підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;

7) процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;

8) право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права.

4. Центральна виборча комісія не пізніш як за сто днів до дня голосування розробляє і затверджує порядок загального інформаційного забезпечення загальнодержавних виборів, у тому числі через засоби масової інформації та через розміщення соціальної реклами.

5. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як на десятий день після початку виборчого процесу відповідних місцевих виборів розробляє і затверджує порядок загального інформаційного забезпечення відповідних виборів.

6. З метою забезпечення належної поінформованості виборців головна виборча комісія відповідних виборів забезпечує виготовлення інформаційних плакатів, що роз'яснюють порядок голосування виборців та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Зазначені інформаційні плакати у кількості з розрахунку не менше трьох примірників для кожної виборчої дільниці виготовляються та передаються дільничним виборчим комісіям у строки та в порядку, визначеному головною виборчою комісією.

7. Спеціальне інформаційне забезпечення виборів передбачає інформування виборців про:

1) про зареєстрованих кандидатів та суб'єктів їх висування;

2) про передвиборні програми кандидатів чи суб'єктів їх висування та їх діяльність;

3) про рахунки виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу, допустимий розмір внеску та спосіб, у який робиться внесок.

8. Спеціальне інформаційне забезпечення виборів здійснюється виборчими комісіями у межах, встановлених цим Кодексом, та в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією.

9. Засоби масової інформації, інформаційні агентства можуть брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні виборів на замовлення Центральної чи окружної виборчої комісії, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, відповідної територіальної виборчої комісії, а також з власної ініціативи з дотриманням вимог цього Кодексу.

Стаття 182. Засади участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів

1. Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення Центральної та окружних виборчих комісії, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальних виборчих комісій на підставі відповідних договорів, укладених із зазначеними комісіями.

2. Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов'язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності. Інформаційне агентство, засіб масової інформації, який поширює інформацію про подію, пов'язану із виборами, має повідомляти про всі суспільно важливі відомості, що стосуються цієї події, та не припускати їх замовчування, якщо вони були відомі йому на момент поширення інформації. Інформаційне агентство, засіб масової інформації зобов'язані висвітлювати інформацію про вибори у відповідності до фактів, не припускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації мають намагатися отримувати інформацію про події, пов'язані із виборами, більше ніж з одного джерела, віддаючи перевагу першоджерелам.

3. Засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов'язані із виборами, базуючись на засадах об'єктивності і неупередженості поширюваної інформації. Засоби масової інформації при поширенні інформації про кандидатів, суб'єктів їх висування повинні дотримуватись однакового ставлення до всіх таких суб'єктів, а також до всіх кандидатів незалежно від суб'єкта їх висування. Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх кандидатів, суб'єктів їх висування щодо подій, пов'язаних із виборами.

4. При поширенні засобами масової інформації повідомлень та інших інформаційних матеріалів, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, не допускається їх розміщення поряд із агітаційними матеріалами.

Стаття 183. Особливості участі телерадіоорганізацій в інформаційному забезпеченні виборів

1. Аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації (далі - телерадіоорганізації) беруть участь в інформаційному забезпеченні виборів з дотриманням вимог частин другої - четвертої статті 182 цього Кодексу шляхом:

1) поширення відповідної інформації у передачах новин чи інших інформаційних передачах;

2) поширення спеціальних програм на замовлення виборчої комісії відповідно до частини першої статті 182 цього Кодексу.

2. У передачах, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, не допускається поширення редакційних чи авторських коментарів, інших оціночних суджень як позитивного, так і негативного характеру стосовно кандидатів, суб'єктів їх висування.

3. Телерадіоорганізації повинні дотримуватись збалансованого поширення інформації про кандидатів, суб'єктів їх висування в окремих передачах або в серіях передач, які стосуються однакових або близьких питань, чітко пов'язані між собою і можуть розглядатися як одне ціле, з дотриманням вимог частини четвертої цієї статті.

4. При поширенні інформації про події, пов'язані з виборами, телерадіоорганізації повинні дотримуватися балансу щодо кандидатів або суб'єктів їх висування щодо розподілу ефірного часу, протягом якого поширюється інформація, зазначена у частині третій цієї статті, відповідно до вимог цього Кодексу стосовно конкретного типу виборів.

Стаття 184. Особливості поширення інформації про результати опитування думки громадян

1. Організації та установи, що проводять соціологічні дослідження, мають право оприлюднювати результати опитувань громадської думки, пов'язаних з виборами, із зазначенням часу його проведення, методу відбору та кількості опитаних, методу збору інформації, точної інформації питань, статистичної оцінки можливої похибки.

2. Інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, зобов'язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, а також інші відомості, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки протягом останніх п'ятнадцяти днів перед днем голосування.

4. Забороняється оприлюднення в день голосування результатів опитування виборців щодо їх волевиявлення під час голосування до його закінчення. Способи проведення таких опитувань повинні забезпечувати збереження таємниці голосування опитуваного виборця.

5. У разі оприлюднення результатів інтерактивного опитування аудиторії, що проводиться під час передачі телерадіоорганізації, пов'язаної з виборами, учасникам передачі забороняється коментувати результати таких опитувань або іншим чином посилатися на них. Протягом всього часу оприлюднення результатів інтерактивного опитування аудиторії повинно супроводжувати текстове повідомлення "Це опитування не відображає думку значної частини виборців", яке має демонструватися на екрані (для телепередач) у формі, сприйнятній для глядача, чи бути озвученим чітким текстом диктора або ведучого передачі безпосередньо перед і після оприлюднення зазначених результатів.

Розділ XVIII. ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ

Стаття 185. Форми і засоби передвиборної агітації

1. Передвиборна агітація це здійснення будь-якої діяльності, яка має на меті спонукати або спонукає виборців голосувати або не голосувати за кандидата, виборчий список кандидатів. Передвиборна агітація може здійснюватися будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

2. Передвиборна агітація може проводитися у таких формах:

1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями;

2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;

3) проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності кандидатів, суб'єктів їх висування;

4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, інших публікацій та повідомлень;

5) розповсюдження листівок, плакатів, буклетів, брошур та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;

6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами на носіях зовнішньої реклами;

7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки чи на підтримку кандидата (кандидатів), суб'єктів їх висування, а також поширення інформації про таку підтримку;

8) публічні заклики голосувати або не голосувати за кандидата, виборчий список кандидатів або публічні оцінки діяльності цих кандидатів, суб'єктів їх висування;

9) в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

3. Політична реклама це одна із форм передвиборної агітації, розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата, виборчий список кандидатів. До політичної реклами належить також використання символіки або логотипів партій (організацій партій) суб'єктів висування кандидатів, прізвищ кандидатів поза інформаційними повідомленнями, зазначеними у статтях 182 - 184 цього Кодексу, а так само повідомлення у будь-якій формі про підтримку кандидатом (кандидатами) або суб'єктом його (їх) висування видовищних чи інших публічних заходів чи привернення уваги до участі у видовищних заходах певних кандидатів чи суб'єктів їх висування.

4. Прихована політична реклама забороняється.

5. Офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів, які є посадовими особами органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України та законами України, і підготовлені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", не належать до передвиборної агітації. Такі офіційні повідомлення не повинні містити коментарів агітаційного характеру, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій про дії зазначених осіб як кандидатів.

6. Не вважається передвиборною агітацією здійснення політичною партією, яка не має статусу суб'єкта виборчого процесу, або організацією такої партії заходів, зазначених у частині другій цієї статті, з метою популяризації власної діяльності чи роз'яснення своєї позиції за умови, що під час таких заходів жодним чином не згадуються кандидати та суб'єкти їх висування, положення передвиборних програм суб'єктів виборчого процесу.

7. Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету, виділених на підготовку і проведення виборів для цілей, визначених цим Кодексом, та коштів виборчих фондів суб'єктів відповідного виборчого процесу. Використання власних коштів кандидатів, не переданих до виборчого фонду у порядку, визначеному статтею 179 цього Кодексу, чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому числі з ініціативи виборців, забороняється.

8. Передвиборна агітація за рахунок коштів відповідного бюджету, виділених на підготовку і проведення виборів, здійснюється з додержанням принципу рівних умов щодо надання кандидатам, суб'єктам їх висування однакових друкованих площ у друкованих засобах масової інформації та однакового ефірного часу на радіо і телебаченні у порядку, встановленому відповідно до цього Кодексу.

9. Суб'єкт виборчого процесу фінансує із коштів свого виборчого фонду заходи і матеріали передвиборної агітації та розміщення політичної реклами на власну підтримку чи підтримку висунутих ним кандидатів.

10. Підтримка суб'єктом виборчого процесу від свого імені чи від імені висунутого ним кандидата (кандидатів), проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрацій фільмів, телепередач чи інших публічних заходів, а також проведення зазначених публічних заходів на підтримку кандидата (кандидатів), суб'єкта їх висування може здійснюватися лише у разі фінансування таких заходів із коштів виборчого фонду відповідного суб'єкта виборчого процесу.

11. Забороняється участь у передвиборній агітації у будь-якій формі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і судів.

Стаття 186. Строки проведення передвиборної агітації

1. Строки початку передвиборної агітації визначаються цим Кодексом для кожного типу виборів.

2. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем голосування.

3. Передвиборна агітація напередодні дня голосування та в день голосування забороняється. У цей час забороняються проведення масових акцій (зборів, мітингів, походів, демонстрацій, пікетів, інших публічних заходів) від імені кандидата (кандидатів) чи суб'єкта їх висування, розповсюдження агітаційних матеріалів, а також публічні оголошення про підтримку кандидатом (кандидатами) чи суб'єктом їх висування проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів і повідомлення про проведені раніше такі заходи.

4. У час, зазначений у частині другій цієї статті, припиняється використання носіїв зовнішньої реклами для розміщення матеріалів передвиборної агітації. Передвиборні агітаційні матеріали, розміщені на інформаційних стендах чи в інших місцях (крім носіїв зовнішньої реклами) з цього ж часу знімаються відповідними службами місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, комунальними підприємствами.

5. У разі призначення повторного голосування у випадках, передбачених цим Кодексом, передвиборна агітація відновлюється кандидатами, суб'єктами їх висування, які зберегли свій статус, з дня, наступного після дня прийняття рішення про призначення повторного голосування. Така агітація припиняється у порядку і в строки, зазначені у частинах другій - четвертій цієї статті.

Стаття 187. Участь громадян у передвиборній агітації

1. Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати, політичні, ділові та особисті якості кандидатів, передвиборні програми та діяльність кандидатів та суб'єктів їх висування, вести агітацію щодо підтримки чи непідтримки кандидатів (виборчих списків кандидатів) без витрачання власних коштів у будь-якій формі.

2. Участь у передвиборній агітації забороняється:

1) іноземцям та особам без громадянства, у тому числі через журналістську діяльність чи у формі участі у концертах, виставах, спортивних змаганнях, інших публічних заходах, що проводяться на підтримку чи за підтримки кандидата (кандидатів) чи суб'єкта їх висування;

2) посадовим і службовим особам органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і судів, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом на відповідних виборах;

3) членам виборчих комісій протягом строку їх повноважень у відповідних виборчих комісіях.

3. Посадовим та службовим особам і творчим працівникам засобів масової інформації під час виборчого процесу, за винятком матеріалів і передач, обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини четвертої статті 192 і частини першої статті 193 цього Кодексу, забороняється агітувати за або проти кандидата (кандидатів) чи суб'єктів їх висування, чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами, безоплатно або з оплатою з джерел, не передбачених цим Кодексом, а так само поширювати будь-яку інформацію, яка має на меті спонукати або спонукає виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата (кандидатів) чи суб'єкта їх висування.

Стаття 188. Проведення публічних заходів передвиборної агітації

1. Організація і проведення кандидатом (кандидатами) чи суб'єктом їх висування мітингів, походів, демонстрацій, пікетів здійснюється з дотриманням законодавства, що регулює проведення мирних заходів в Україні. Видатки, пов'язані з організацією та проведенням зазначених заходів, здійснюються за рахунок коштів виборчого фонду відповідного суб'єкта виборчого процесу.

2. Суб'єкт виборчого процесу, який утворив свій виборчий фонд, має право на договірній основі за рахунок коштів виборчого фонду орендувати будинки і приміщення усіх форм власності для проведення зборів, зустрічей з виборцями, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації.

3. Забороняється використання приміщень органів державної влади та органів місцевого самоврядування для проведення заходів передвиборної агітації.

4. У разі якщо будинок (приміщення) незалежно від форми власності було надано для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації одному суб'єкту виборчого процесу, власник (володар, користувач) цього будинку (приміщення) не має права відмовити в його наданні на тих же умовах іншому суб'єкту виборчого процесу, який має право проводити передвиборну агітацію за рахунок коштів виборчого фонду.

5. Вимога, зазначена у частині четвертій цієї статті, не стосується приміщень, що перебувають у власності чи постійному користуванні партій (організацій партій) суб'єктів виборчого процесу.

6. Суб'єкт виборчого процесу повідомляє про час і місце проведення запланованих публічних заходів передвиборної агітації, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, відповідну окружну (територіальну) виборчу комісію.

7. Інформаційні агентства надають приміщення для проведення прес-конференцій кандидатам, суб'єктам їх висування на умовах рівного доступу та рівної оплати. Суб'єкт виборчого процесу здійснює оплату за використання приміщень для прес-конференцій, наданого інформаційним агентством їй чи висунутим нею кандидатам у депутати, за рахунок коштів свого виборчого фонду.

8. Проведення заходів передвиборної агітації у військових частинах (формуваннях) чи установах кримінально-виконавчої системи обмежується. Відвідання військових частин (формувань) та установ кримінально-виконавчої системи окремими кандидатами чи уповноваженими (довіреними) особами забороняється. За зверненням командира військової частини (формування), керівника установи кримінально-виконавчої системи окружна (територіальна) виборча комісія може організувати зустріч кандидатів чи уповноважених довірених) осіб із виборцями у військовій частині (формуванні) чи установі кримінально-виконавчої системи.

Стаття 189. Виготовлення та розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації

1. Суб'єкт виборчого процесу, який утворив виборчий фонд, на власний розсуд може виготовляти друковані матеріали передвиборної агітації за рахунок коштів виборчого фонду. Кандидат чи партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу може виготовляти друкований матеріал своєї передвиборної агітації із застосуванням обладнання, що їй належить. Відомості, що містяться у цих матеріалах, повинні відповідати вимогам цього Кодексу та інших законів України.

2. Суб'єкт виборчого процесу може виготовляти за рахунок коштів свого виборчого фонду товари (значки, календарі, пакети, олівці, ручки тощо), що містять візуальні зображення портретів чи прізвищ кандидатів, назви, символіки, прапору партії (організації партії) - суб'єкта висування кандидата (кандидатів), за умови, що вартість кожної одиниці такого товару не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати, встановленої відповідно до закону на день початку виборчого процесу.

3. Суб'єкт виборчого процесу зобов'язаний подати по одному примірнику кожного друкованого матеріалу передвиборної агітації, зазначеного у частині першій цієї статті, чи кожного виду товару, зазначеного у частині другій цієї статті, не пізніш як через п'ять днів з дня його виготовлення до Центральної виборчої комісії чи відповідної територіальної виборчої комісії, яка.

4. Друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, або вказівку, що друк здійснено з використанням обладнання, що належить партії, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, дату випуску в світ.

5. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошень у людних місцях для розміщення друкованих матеріалів передвиборної агітації.

6. Кандидат, партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу мають право вільно і безоплатно розповсюджувати друковані матеріали передвиборної агітації, зазначені у частині першій цієї статті, друковані видання, у яких розміщені матеріали передвиборної агітації, а також товари, зазначені у частині другій цієї статті.

7. Забороняється виготовлення та розповсюдження друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять усіх або деяких відомостей, зазначених у частині четвертій цієї статті.

8. Забороняється розміщення та розповсюдження матеріалів передвиборної агітації у приміщеннях органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних закладах освіти й охорони здоров'я, житлово-комунальних підприємствах та установах.

9. Забороняється розміщення матеріалів передвиборної агітації, політичної реклами на об'єктах культурної спадщини.

Стаття 190. Розміщення політичної реклами як зовнішньої реклами та реклами на транспорті

1. Друковані матеріали передвиборної інформації можуть розміщуватися із застосуванням носіїв зовнішньої реклами відповідно до вимог Закону Україну "Про рекламу" з оплатою із коштів виборчого фонду відповідного суб'єкта виборчого процесу.

2. Підприємства (господарські товариства) чи фізичні особи - розповсюджувачі зовнішньої реклами повинні забезпечити рівний доступ та рівні умови для кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу до розміщення агітаційних матеріалів (політичної реклами) з використанням носіїв зовнішньої реклами

3. Розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами на будинках органів державної влади та органів місцевого самоврядування забороняється.

4. Реклама випусків друкованих засобів масової інформації чи телерадіопередач із використанням прізвищ чи зображень кандидатів, назв, символіки або логотипів партій (організацій партій) суб'єктів виборчого процесу, може розміщуватися на носіях зовнішньої реклами лише за умови її оплати з коштів виборчого фонду відповідної партії.

5. Розміщення носіїв політичної реклами на зовнішній поверхні та у транспортних засобах громадського користування, у тому числі таксі, розміщення політичної реклами у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, а також розповсюдження політичної реклами через телерадіотрансляційні або інші інформаційні мережі сповіщання пасажирів та інформаційні табло у приміщеннях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, у транспортних засобах громадського користування забороняється.

Стаття 191. Загальний порядок використання засобів масової інформації

1. Передвиборна агітація в засобах масової інформації усіх форм власності за рахунок коштів Державного бюджету та за рахунок коштів виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу здійснюється на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу чи друкованої площі.

2. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів відповідного бюджету чи за рахунок коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу встановлюються відповідним засобом масової інформації не пізніш як на десятий день виборчого процесу у розмірі, що не може перевищувати розміру середньоарифметичного значення ціни за комерційну рекламу (рекламу, розповсюдження якої має на меті отримання прибутку) за перші три квартали року, що передує року проведення виборів депутатів. При цьому засоби масової інформації можуть розрахувати такі розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу окремо для робочих днів і окремо для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю потенційної аудиторії періодів ефірного часу чи друкованої площі.

3. Засоби масової інформації, зареєстровані пізніш як за 365 днів до дня голосування, встановлюють розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу на підставі даних за весь період їх діяльності в порядку, встановленому частиною шостою цієї статті. Розміри розцінок таких засобів масової інформації не можуть перевищувати розмірів розцінок відповідно газети "Голос України" (для друкованих засобів масової інформації) та Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України (для телерадіоорганізацій).

4. Загальнодержавні засоби масової інформації офіційно надсилають встановлені відповідно до вимог частин другої або третьої цієї статті розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу до Центральної виборчої комісії не пізніш як п'ятнадцятий день виборчого процесу, а регіональні та місцеві засоби масової інформації територіальним виборчим комісіям або окружним виборчим комісіям не пізніш як через п'ять днів після їх утворення. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації не можуть змінюватися протягом виборчого процесу. Засіб масової інформації не може надавати знижки чи встановлювати надбавки на оплату друкованої площі чи ефірного часу суб'єктам виборчого процесу.

5 Засоби масової інформації усіх форм власності зобов'язані не пізніш як на п'ятнадцятий день виборчого процесу опублікувати розцінки вартості одиниці ефірного часу, зазначені у частині другій цієї статті. Телерадіоорганізації, які ведуть мовлення на загальнонаціональних каналах, здійснюють таку публікацію в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", регіональні та місцеві телерадіоорганізації у відповідних регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації.

6. Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу одному кандидату чи партії (організації партії) - суб'єкту виборчого процесу, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах іншому кандидату чи партії (організації партії) - суб'єкту того ж виборчого процесу. Засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі зазначеному суб'єкту виборчого процесу тільки у разі, якщо надані для поширення матеріали не відповідають вимогам частини п'ятої статті 192 або частини другої чи третьої статті 196 цього Кодексу.

7. Вимоги, встановлені частинами першою шостою цієї статті, не поширюються на друковані засоби масової інформації, засновниками (власниками) яких є партії (організації партій) суб'єкти виборчого процесу.

8. Забороняється проведення передвиборної агітації в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України, а також у зареєстрованих в Україні засобах масової інформації, в яких частка зарубіжної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

9. Засобам масової інформації під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини четвертої статті 11 і частини першої статті 193 цього Кодексу, забороняється агітувати за або проти кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу чи поширювати інформацію, яка має ознаки передвиборної агітації, безоплатно або з оплатою з джерел, не передбачених цим Кодексом, а так само поширювати будь-яку інформацію, яка має на меті спонукати або спонукає виборців голосувати за або проти певного кандидата (кандидатів), партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу.

10. Особливості використання засобів масової інформації у проведенні передвиборної агітації для конкретних типів виборів визначаються цим Кодексом.

Стаття 192. Порядок використання аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації

1. Телерадіоорганізації надають кожному кандидату чи партії (організації партії) партії суб'єкту виборчого процесу ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів відповідного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів, у загальному обсязі, який встановлений цим Кодексом для кожного типу виборів. Такий ефірний час надається у проміжку між дев'ятнадцятою та двадцять третьою годинами за київським часом.

2. Впродовж 20 хвилин до і після теле-, радіотрансляції передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми кандидата чи партії (організації партії) забороняється на тому ж каналі мовлення в будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної програми, давати будь-яку інформацію щодо цього кандидата, цієї партії (організації партії) чи висунутих нею кандидатів.

3. Оплата ефірного часу, наданого партії здійснюється відповідною виборчою комісією згідно із затвердженим кошторисом у межах коштів відповідного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів, та за угодами, що укладаються відповідно між Центральною виборчою комісією і Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України, між територіальною чи окружною виборчою комісією і регіональною телерадіоорганізацією державної чи комунальної форми власності.

4. Ефірний час за рахунок коштів виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу надається йому на підставі угоди, що укладається від імені цього суб'єкта розпорядником відповідного поточного рахунку виборчого фонду з телерадіоорганізацією будь-якої форми власності. Без укладення такої угоди та надходження коштів на рахунок телерадіоорганізації надання ефірного часу партії забороняється.

5. Неперервна тривалість ефірного часу, який надається суб'єкту виборчого процесу за рахунок коштів його виборчого фонду, не може бути меншою від трьох хвилин. Не допускається надання ефірного часу для трансляції коротких рекламних аудіо- та відеокліпів, інших матеріалів політичної реклами, позбавлених інформаційного наповнення, спрямованих лише на емоційний вплив на виборця чи на його підсвідомість.

6. Протягом демонстрації передвиборної агітації на телебаченні обов'язково зазначається повна назва її замовника у формі текстового повідомлення, яке має займати не менше п'ятнадцяти відсотків площі екрана і бути виконане контрастним кольором до основного фону зображення та бути сприйнятним для глядача.

7. Час мовлення, відведений на передвиборну агітацію на радіо та телебаченні, не може перевищувати 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.

8. Телерадіоорганізації зобов'язані здійснювати аудіо-, відеозаписи усіх передач, що містять ознаки передвиборної агітації, і зберігати їх протягом тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення результатів виборів.

9. Телерадіоорганізації усіх форм власності за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, виборчої комісії, яка очолює систему комісій, що здійснюють підготовку та проведення відповідних місцевих виборів, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зобов'язані надавати всю інформацію про виділення ефірного часу суб'єкту відповідного виборчого процесу для проведення передвиборної агітації, а в разі необхідності копії відповідних угод, платіжних документів і передач у запису на плівці та інших носіях інформації.

Стаття 193. Порядок використання друкованих засобів масової інформації

1. Суб'єкт виборчого процесу має право за рахунок коштів свого виборчого фонду публікувати агітаційні матеріали, у тому числі політичну рекламу в друкованих засобах масової інформації будь-яких форм власності, що видаються в Україні, за винятком засобів масової інформації, зазначених у частині восьмій статті 191 цього Кодексу.

2. Друкована площа, відведена на агітаційні матеріали, у тому числі політичну рекламу, впродовж виборчого процесу в друкованих засобах масової інформації, у тому числі рекламних, не може перевищувати 20 відсотків обсягу друкованої площі кожного номера видання чи додатка до нього.

3. Матеріали передвиборної агітації, зазначені у частині першій цієї статті, публікуються на підставі угоди, що укладається від імені суб'єкта виборчого процесу розпорядником поточного рахунку його виборчого фонду з редакцією (видавцем) друкованого засобу масової інформації. Без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється. Ця вимога не застосовується до засобу масової інформації, засновником (власником) якого є партія (організація партії) суб'єкт виборчого процесу.

4. Редакції (видавці) друкованих засобів масової інформації усіх форм власності за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, виборчої комісії, яка очолює систему комісій, що здійснюють підготовку та проведення відповідних місцевих виборів зобов'язані надавати їй усю інформацію про використання друкованої площі для розміщення агітаційних матеріалів суб'єктів виборчого процесу, а в разі необхідності надсилати їй копії відповідних угод, платіжних документів, а також відповідні публікації.

Стаття 194. Порядок створення та поширення телерадіоорганізаціями передач за участю представників партій - суб'єктів виборчого процесу

1. Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати передачі за участю представників різних кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Зазначені передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою забезпечити можливість участі у них усіх кандидатів чи партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу за їх бажанням. Телерадіоорганізація може створити лише один цикл таких передач під час виборчого процесу.

2. Телерадіоорганізація, яка має намір поширювати передачі, зазначені у частині першій цієї статті, одночасно й в однаковий спосіб надсилає пропозиції взяти участь у циклі зазначених передач усім кандидатам чи усім зазначеним партіям (організаціям партій). У пропозиції має зазначатися формат передачі, строк, протягом якого необхідно надати згоду на участь в передачі, та вартість участі у такій передачі.

3. Формат передачі (циклу передач) включає:

1) порядок визначення учасників кожної передачі із циклу передач за участю представників двох чи більше кандидатів чи партій (організацій партій) - за згодою учасників, за жеребкуванням тощо;

2) порядок визначення розміщення передач у циклі;

3) тривалість кожної передачі та обсяг ефірного часу, що надається для виступів кожному з учасників передач;

4) графік поширення передач в ефірі;

5) поширення передач у запису чи у прямому ефірі;

6) ведучий передач або порядок його визначення;

7) наявність інших присутніх у студії під час передач (експерти, журналісти, аудиторія в студії тощо), їх роль та порядок їх обрання чи визначення;

6) регламент та правила поведінки учасників передачі;

7) порядок визначення тем обговорення та взаємних запитань учасників передачі;

8) умови поширення під час передачі іншої інформації (результатів опитувань думки громадян, інтерактивного голосування, статистичних відомостей, освітньої та довідкової інформації, концертних виступів тощо);

9) інші умови створення передачі.

4. Вартість участі у передачі, зазначеній у частині першій цієї статті, є однаковою для усіх кандидатів чи партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу і визначається обсягом ефірного часу, що надається кожному з учасників передач, та вартістю одиниці ефірного часу, визначеною відповідно до частин другої чи третьої статті 191 цього Кодексу.

5. Обсяг ефірного часу, що надається учасникам передач для участі в дискусії або для відповіді на запитання, має визначатися за однаковими правилами.

6. Проведення під час передачі інтерактивного голосування та оприлюднення його результатів можуть включатися до формату передачі тільки за згодою усіх учасників передачі.

7. Кандидат, партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу має право взяти участь тільки в одній передачі циклу. Кількість учасників від однієї партії (організації партії) визначається форматом передачі. Партія (організація партії) визначає учасників передачі, які її представляють, на власний розсуд. Від імені партії (організації партії) згоду на участь надає її керівник або уповноважена особа у відповідному виборчому окрузі.

8. Кандидат, партія (організація партії), які не надали у строк, зазначений у частині другій цієї статті, згоди на участь у циклі передач, не можуть брати участь у таких передачах відповідної телерадіоорганізації.

Стаття 195. Право на відповідь

1. Кандидат, партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку кандидат або партія (організація партії) вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь для спростування такої інформації. Така відповідь не вважається передвиборною агітацією.

2. Засіб масової інформації, що оприлюднив відповідний матеріал, зобов'язаний надати кандидату, партії (організації партії), щодо яких поширено інформацію, яку вони вважають недостовірною, можливість опублікувати відповідь: надати кандидату чи партії (організації партії) такий же ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати у цьому ж друкованому засобі масової інформації наданий кандидатом чи партією (організацією партії) матеріал.

3. Матеріал відповіді, зазначений у частині другій цієї статті, повинен бути опублікований не пізніш як через три дні після дня звернення з вимогою про відповідь, але не пізніш як за один день до дня голосування. Якщо інформація, яку кандидат чи партія (організація партії) вважають недостовірною, була опублікована пізніш як за три дні до дня голосування, відповідь може бути опублікована в останній день перед днем голосування.

4. Відповідь, яка публікується у друкованому засобі масової інформації, повинна бути набрана таким самим шрифтом і розміщена під рубрикою "відповідь" на тому ж місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується.

5. У разі якщо матеріал, що містив інформацію, на яку подається відповідь, був опублікований в останньому перед днем голосування регулярному випуску друкованого засобу масової інформації, видавець такого засобу масової інформації повинен опублікувати відповідь у спеціальному випуску таким же тиражем у строки, зазначені у частині третій цієї статті.

6. Відповідь повинна містити посилання на відповідну публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на інформацію, що спростовуються. Відповідь має бути оприлюднена без додатків, коментарів та скорочень. Відповідь не повинна містити прямих закликів до голосування за або проти певного кандидата (кандидатів), партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу.

7. Публікація відповіді здійснюється за рахунок засобу масової інформації. Засіб масової інформації має право вимагати відшкодування нанесеної йому шкоди від замовника оприлюднення інформації, на яку публікується відповідь, у порядку, встановленому законом.

8. Відповідь на відповідь не надається.

Стаття 196. Обмеження щодо ведення передвиборної агітації

1. Проведення передвиборної агітації здійснюється з дотриманням вимог та обмежень, встановлених цим Кодексом

2. Поширення під час передвиборної агітації у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняється.

3. Забороняється розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про кандидата чи партію (організацію партії) суб'єкта виборчого процесу.

4. Включення до інформаційних теле- і радіопрограм (випусків новин) передвиборних агітаційних матеріалів суб'єктів виборчого процесу, у тому числі політичної реклами, забороняється. Усі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі.

5. Забороняється переривати передачі передвиборної агітації рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями.

6. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Кодексу суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії або про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання

7. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення своїм рішенням припиняє трансляцію на території України, в тому числі операторами телекомунікацій, іноземних телеканалів, у діяльності яких порушується норма щодо заборони громадянам іноземних держав, особам без громадянства ведення передвиборної агітації через журналістську діяльність або в діяльності яких містяться заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

8. Засоби масової інформації не несуть відповідальності за зміст передвиборної агітації, яка була розміщена відповідно до угод із замовниками, крім випадків, передбачених частинами другою та третьою цієї статті.

9. Забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, зазначених у частині другій статті 189 цього Кодексу), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати або не голосувати за певного кандидата (кандидатів) чи партію (організацію партії) або згадуванням імені кандидата чи назви партії (організації партії), вважається непрямим підкупом виборців.

10. Центральна виборча комісія під час загальнодержавних виборів забезпечує розміщення в загальнодержавних засобах масової інформації, передбачених цією частиною, роз'яснення щодо заборони надання виборцям, закладам, установам, організаціям, а також виборчим комісіям та їх членам товарів (крім товарів, зазначених у частині другій статті 109 цього Закону), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей (непрямого підкупу). Текст роз'яснення затверджується Центральною виборчою комісією і двічі на тиждень друкується в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" на першій сторінці і транслюється на перших каналах Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України, починаючи за шістдесят днів до дня голосування за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.

11. Кандидатам у депутати, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, у правоохоронних органах чи судах, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), забороняється залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб за місцем роботи чи інших осіб, що перебувають у службовій залежності чи адміністративному підпорядкуванні від них (у робочий час), службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації.

12. Перешкоджання здійсненню права на проведення передвиборної агітації, а також порушення встановленого цим Кодексом порядку проведення такої агітації тягнуть за собою відповідальність, встановлену законами України.

13. У разі надходження до Центральної виборчої комісії або окружної виборчої комісії, виборчої комісії, яка очолює систему комісії, що здійснюють підготовку і проведення відповідних місцевих виборів, заяви, скарги чи іншого повідомлення щодо порушень вимог цієї статті, які мають ознаки вчинення злочину чи адміністративного правопорушення, відповідна виборча комісія невідкладно звертається до відповідних правоохоронних органів щодо перевірки зазначеного повідомлення та реагування відповідно до законів України.

Blog