Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание ПЛАНИ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Семінарське заняття № 1. Семінарське заняття № 2. Методичні рекомендації.

Подобный материал:

• Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи, 372.3kb.
• Методичні рекомендації до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу, 961.94kb.
• В. Г. Короленка Історичний факультет Кафедра географії та краєзнавства Плани лабораторних, 390.5kb.
• Організаційно-методичні рекомендації, 823.47kb.
• Методичні вказівки, плани семінарських занять та матеріали для організації самостійної, 745.06kb.
• Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з "Основ екології", 726.43kb.
• Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів денної та заочної, 963.48kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
• Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів спеціальності 060101, 815.52kb.
• Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з дисципліни «правознавство», 423.03kb.

ПЛАНИ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарське заняття № 1.

Тема. Конституції зарубіжних країн.


План.

1. Поняття конституції зарубіжних країн, сутність, функції конституції.
   
2. Форма, структура конституцій в зарубіжних країнах.
   

Мова і стиль конституції.

3. Класифікація конституцій.
   
4. Прийняття, зміна конституцій.
   
5. Поняття, об'єкти, види конституційного контролю (нагляду).
   

Методичні рекомендації.

Висвітлення першого питання теми необхідно почати з розгляду різних понять конституції, сформульованих вітчизняними і зарубіжними ученими, проаналізувати «етимологію терміну «конституція», розглянути поняття конституції в матеріальному, формальному, юридичному і фактичному значенні, розглянути співвідношення цих понять. Далі необхідно розкрити суть конституції (соціально-політичну, юридичну), освітити соціальні функції конституції, визначити об'єкти конституційно-правового регулювання, освітити питання щодо дії конституції.

Розгляд другого питання теми слід почати з визначення і характеристики форми конституції (з урахуванням розділення на писану (кодифіковану – розгорнену, не розгорнену; не кодифіковану), неписану, змішану).

При характеристиці структури конституцій, слід врахувати, що мова йде про кодифіковані акти, мають які стандартизований вигляд.

При відповіді на питання про мову і стилі конституцій, слід звернути увагу на тенденції і особливості формулювання, слововживання, стилістики, конструкції текстів з урахуванням тієї або іншої правової системи.

Третє питання вимагає вивчення і освітлення класифікації і цілей класифікації конституцій. Види конституцій слід класифікувати з урахуванням ознак - за часом дії, за змістом і характером конституцій, по порядку ухвалення, зміни, за формою і тому подібне.

Четверте питання вимагає освітлення основних способів прийняття конституції, детального розгляду порядку прийняття конституцій в зарубіжних країнах, особливостей зміни конституцій, характеристики підстав і порядку відміни з урахуванням їх класифікації.

Останнє питання теми полягає в характеристиці понять конституційного контролю (нагляду), характеристиці об'єктів конституційного контролю (нагляду), розгляді видів конституційного контролю (нагляду) на основі властивих ним ознак, а також залежно від органу, якій здійснює конституційний контроль (нагляд).


Література:

1. Конституційне право зарубіжних країн. За ред. В.О. Ріяки –Київ. 2002.- с.13-22.

2. Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. - М., 1996.-с.34-55
   
3. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. – М.,
   

2000.- с.30-54.

2. Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных
   

стран: Учебное пособие: - Минск.- с.129-176.

2. Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных
   

стран: Учебник. - М., 1996.- с.39-85.

6.Конституции современных государств. – М., 2002.

Семінарське заняття № 2.

Тема. Політична система. Держава як конституційно-правовий інститут. Конституційно-правовий статус політичних інститутів.


План.

1. Поняття політичної системи. Конституційно-правовий статус

політичних інститутів.

2. Поняття держави, ознаки держави. Функції держави.

3. Характеристика сучасних держав.

4. Принципи організації і діяльності держав.

5. Поняття і склад державного апарату.

6. Поняття і сутність політичних партій. Інституціоналізація політичних партій.

7. Класифікація політичних партій. Партійні системи.

8. Конституційно-правовий статус суспільних і релігійних об'єднань.


Методичні рекомендації.

Освітлення першого питання теми необхідно почати з розгляду поняття політичної системи і загальної характеристики основних політичних інститутів політичної системи.

Розгляд другого питання теми слід почати з визначення і характеристики держави як основного політичного інституту в політичній системі.

При відповіді на питання про функції держави, слід дати поняття функцій, дати характеристику функцій сучасної демократичної держави.

Третє питання вимагає вивчення і освітлення окремих, закріплених в конституціях характеристик держави (характеристики соціальної, правової, демократичної, світської держави).

Четверте питання пов'язане з розглядом таких понять як державний апарат, державний апарат, державний орган, установа. При відповіді на питання слід дати поняття і охарактеризувати принципи, на основі яких здійснюється конституційно-правове регулювання діяльності державного апарату (принцип народного суверенітету, розділення властей).

Також слід дати загальну характеристику внутрішніх і зовнішніх функцій держави.

При відповіді на п'яте питання теми необхідно перерахувати склад державного апарату і детальніше розглянути елементи конституційно-правового статусу державного органу (компетенція, функції, повноваження, порядок формування, внутрішня організація, порядок роботи, відповідальність).

Шосте питання теми полягає в розгляді поняття політичної партії, характеристиці сутності, цілей, функцій політичних партій.

Далі необхідно освітити суть інституціоналізації (процеси конституціоналізації і законодавчій інституціоналізації).

У сьомому питанні необхідно розглянути соціально-політичну класифікацію політичних партій (з урахуванням цілей, виразу соціальних інтересів, використовуваних політичних засобів).

Також необхідно дати поняття партійної системи, вказати види партійних систем, дати їх характеристику.

Останнє питання теми вимагає розгляду сутності, видів, завдань і функцій неполітичних суспільних об'єднань, а також характеристики конституційно-правового статусу релігійних общин, церкви, визначення їх значення і ролі в політичному житті.

Література:

1. Конституційне право зарубіжних країн. За ред. В.О. Ріяки. –Київ. 2002.- с.31-47.

2. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. – М., 2000. с.99 134,136-146.

3. Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебное пособие: - Минск.- с. 45-28.

4. Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. - М., 1996. – 217-257.

5. Конституции современных государств. – М., 2002.