82 році, коли за ініціативи директора радгоспу Кременчуцький Яроменко Олександра Хрисановича була збудована Омельницька загально освітня школа І-ІІІ ступенів

Вид материала

Документы

Содержание Торгівля людьми, причина та відповідальність Другий метод вербування Третій метод вербування МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЗАХОДУ «КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ В МОЄМУ ЖИТТІ» (Урок для учнів 6-го класу).

Подобный материал:

• План роботи наукової лабораторії інформаційних технологій навчання на 2009-2010 навчальний, 215.61kb.
• Учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загально-, 2399.21kb.
• Конкурс серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів Черкаської області на тему:, 26.13kb.
• Відділ освіти Вовчанської районної державної адміністрації Жовтнева Друга загальноосвітня, 258.56kb.
• Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13, 1119.34kb.
• Бобкова Тетяна Миколаївна Курахівська зош І-ІІІ ступенів №5, заступник директора, 51.04kb.
• Центр практичної психології «навчально-виховний комплекс- загальноосвітня школа І-ІІІ, 1204.16kb.
• Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Славутицької міської ради Київської, 115.92kb.
• Дублянська зош І-ІІІ ступенів Звіт керівника навчального закладу, 191.94kb.
• Шполянська районна державна адміністрація відділ освіти наказ 14. 02. 2012 №31 м. Шпола, 27.99kb.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право регулярно підтримувати особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками. Учень: Так. А от у нас в класі є дівчинка Марійка, батьки якої нещодавно розлучилися. ЇЇ тато тепер живе окремо. Марійка сказала мені, що мама не дозволяє їй зустрічатися з татом. Учень: Мабуть тільки в сім’ї дитина може бути щасливою. Вчитель: Справді, в Законі підкреслюється, що дитині для повного емоційного комфортного розвитку найкраще перебувати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Саме тому держава, насамперед, намагається зробити так, щоб дитину-сироту всиновили або взяли на виховання, але обов’язково враховуючи етнічне походження дитини, її релігію, культуру, рідну мову. ссылка скрыта ссылка скрыта Учень: Нову сім’ю для дитини шукають у рідній країні? Вчитель: Дійсно спочатку намагаються знайти родину, подібну до родини малюка: такої самої релігії, національності, мови. Хоча держави визнають, що сім’ям з іншої країни може всиновити дитину, якщо на батьківщині дитини немає родини, яка могла б забезпечити належний догляд і піклування малюкові. Учень: А чи буває так, що і рідні батьки можуть дитину бити, жорстоко з нею поводитися? Вчитель: Звичайно. Але кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного чи психологічного насильства, образ, недбалого або жорстокого поводження з нею, експлуатації або зловживання. Батьків, які не виконують ці вимоги, можуть покарати і навіть притягнути до суду. Учень: Цікаво, а як держава дізнається, що над дитиною знущаються у сім’ї, ображають її? Вчитель: Ти вірно звернув увагу. Дійсно існує така проблема. У всіх розвинених країнах є закони, що визначають правила і методи попередження насильства в сім’ї – насильства не тільки над дітьми, а й над жінками, літніми людьми, інвалідами, тобто над всіма слабшими і незахищеними. Зараз дорослі докладають всіх зусиль, аби і в нашій державі були прийняті такі закони, запрацювали відповідні установи. Учень: А які це установи? Вчитель: Держава повинна забезпечити створення установ, що будуть по-перше, стежити за виконанням Закону України «Про попередження насильства в сім’ї, а по-друге допомагати людям, які все ж таке насильство знали. Держава має забезпечити ці установи коштами, надати їм кваліфікованих спеціалістів, постійно інформувати про нові можливості роботи, ну і безумовно, здійснювати контроль та нагляд за їх роботою. Наглядають за виконанням закону кримінальна міліція і органи опіки та піклування. Кримінальна міліція оперативно реагує на будь-яку інформацію про насильство у сім’ї, проводить профілактичну роботу, виявляє проблемні сім’ї, не допускає насильства. Органи опіки та піклування наглядають за дітьми, батьки яких недбало ставилися до них. Учень: А хто допомагає скривдженим у сім’ї? Вчитель: Допомогу здійснюють органи соціального захисту-психолого-консультативні служби, дитячі притулки та інші державні і суспільні організації. Вони проводять реабілітаційну роботу: надають методичну, психологічну, юридичну допомогу постраждалим, роблять все можливе для відновлення нормального життя дітей та інших скривджених. Зробити людину розумною і вихованою можуть тільки любов, терпіння і навчання. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Держава забезпечує доступність освіти для всіх дітей – освіта є безкоштовною, а вразі потреби надається грошова допомога. Учень: А я знаю, що перший започаткував школи для простих людей князь Володимир Великий, а Ярослав Мудрий продовжив його справу і побудував велику кількість шкіл по всій Київській Русі. З того часу українці завжди намагалися навчати своїх дітей. Були школи для посадських людей, де могли навчатися діти ремісників і купців, а пізніше з’явилися братські школи. Їх заснували міщани і православне духовенство на власні кошти. Ці школи надавали освіту на основі давніх слов’янських принципів і правил. Учениця: А чи знаєте ви хто перший започаткував школи для дівчат в Україні? Невже не знаєте? Тоді слухайте. Це була онука Ярослава Мудрого – Анна, дочка великого князя Всеволода Ярославовича. У 1086 році при київському Андріївському монастирі Анна Всеволодівна заснувала першу не тільки у Київській Русі, а й у всій Європи жіночу школу. Дівчат там навчали письму, співам, ремеслам, шиттю та іншим корисним справам. У цій школі отримали освіту сотні жінок, які потім поширювали її по всій країні. Вчитель: Я і не очікувала почути від вас таку цікаву інформацію. Дуже приємно. Учень: Це в нас вчителька гарна. Вона розповідала нам про багатьох видатних українських жінок: як вони відкривали школи, будували шпиталі і монастирі, перекладали книги з різних мов на українську та друкували їх. Вчитель: Це дуже добре. Мабуть тому ти так радієш рівним правам дівчат і хлопців. Учень: В школі з дівчатками весело. Вони такі розумні і сумлінні. Я навіть інколи думаю, що дівчата розумніші за хлопців, та достеменно ще цього не з’ясовував. Я тільки знаю напевно, що хлопці частіше бешкетують і на них частіше свариться вчителька. Вчитель: Бачиш, ти ще погано засвоїв права дітей, адже ставити питання хто розумніший, невірно. Всі діти різні і всі по-своєму гарні. До речі, ваша вчителька, мабуть, також забула права дітей або не завжди їх дотримується. В законі сказано, що шкільна дисципліна повинна підтримуватися за допомогою принципів, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Тобто сварити школярів ні в якому разі не можна. Учень: В нас вчителька дуже добра, і , мабуть, дуже гарно знає права дітей. Вона лише одного разу сварила хлопців, коли ті з’їжджали з поручнів. Мишко впав і поранився – його відвезли до лікарні. Вчителька перехвилювалася, спочатку кричала, а потім я бачив, як вона сльози витирала. Вона ж нас всіх дуже любить. А ми вже виправилися. Ми ж не малеча – все розуміємо. Вчитель: Це добре, що розумієте. Хоча всі діти і мають право на охорону здоров’я, та все ж голови бити та ноги ламати не варто. Учень: А яке це право на охорону здоров’я? Вчитель: Держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, для її раціонального харчування, сприяє формуванню навичок здорового способу життя. Кожен рік діти проходять медогляд, а ще всі обов’язково роблять щеплення. Учень: Дійсно, нам у школі розповідають, як і чому треба чистити зуби, мити перед їдою руки і фрукти, як обробляти йодом подряпини і розбиті коліна та ще багато всього. А найголовніше, вчителька наголошувала на тому, що дітям не можна курити та вживати алкогольні напої. Вчитель: Ми дуже багато говорили про важливі і складні речі. Час відпочивати. І право ви таке маєте. Держави-учасниці Конвенції визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розвагах, відповідних її вікові, вільно брати участь у культурному житті і займатися мистецтвом. Учень: Все-таки добре, що люди створили права для дітей. Навіть, про відпочинок не забули. Я обов’язково запам’ятаю все, і розповім своїм друзям. Вчитель: У держави тривог і турбот – океан. Та найголовніша – про тебе, дитино Найменшого із громадян. Про кривди твої і потреби. Усе, що найкращого має земля – І ласощі, і вітаміни, - Усе це тобі і для тебе, маля. Бо ти є – майбутнє Вкраїни. Не бійся ні Баби Яги, ні Кощія, - Бо маєш державу й сім’ю Без згоди твоєї ніхто не посміє Вирішувати долю твою Сценарій уроку – бесіди з учнями 5-6 класів ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ, ПРИЧИНА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Торгівля людьми – це продаж потерпілого однією особою – іншій з метою експлуатації фізичної праці, у тому числі сексуальної експлуатації, трансплантації органів, примусового шлюбу, використання у збройних конфліктах тощо. Як свідчить факти, торговці людьми в основному продають жінок з метою їх сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі та експлуатації праці. Як звичайно вербують жінок? Перший метод вербування – це оголошення у пресі, на телебаченні, на які відгукуються молоді жінки. Оголошення пропонують гарну роботу за кордоном, яка не потребує високої кваліфікації – офіціантки, няні, домогосподарки. Деякі оголошення пропонують порівняно великі заробітки молодим, приємної зовнішності жінкам, які згодні працювати танцівницями. У багатьох агентствах не особливо цікавляться, чи є у жінок, які звернулися за оголошенням, досвід роботи танцівницями та чи знають вони іноземну мову. Крім того, жінки можуть вербуватися через соціальні заходи, такі як фотоконкурси, конкурси моделей. Процес складний, обман детально продуманий. Все це для того, щоб запевнити жінок, що ймовірність працевлаштування досить реальна. Другий метод вербування – «шлюбні агентства», які іноді ще називають «наречена поштою», або міжнародні служби знайомств. Багато з таких агентств діють через Інтернет. Вербувальники використовують «шлюбні агентства» як засіб пошуку жінок, які хочуть мандрувати або емігрувати. Третій метод вербування, найбільш поширений, - шлях вербування через приятелів, друзів та знайомих, які користуються їх довірою. Четвертий метод вербування – це туристичні фірми. На відміну від фірм, що працевлаштовують, вони оформляють туристичні візи, які дають можливість легального працевлаштування, і тому українські жінки працевлаштовуються за кордоном на свій ризик, потрапляючи до торгівців «живим товаром». Законом передбачена відповідальність за торгівлю з людьми. Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини 1.Продаж, інша оплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці, - Караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 2.ті самі дії, вчиненні щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, - Караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. 3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або пов’язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації. МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЗАХОДУ «КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ В МОЄМУ ЖИТТІ» (Урок для учнів 6-го класу). Вихователь. Ось уже 9 років ми живемо з вами в незалежній державі, яка знаходиться в Європі, кожної весни цвіте калиновим цвітом і молодіє вербовими гілками, улітку співає солов’їним голосом і шелестить достиглим пшеничним колоссям. Кожного дня вона все впевненіше стає на ноги, усе гучніше звучить її голос. Що вам відомо про Конституцію України, коли її було прийнято? (Відповіді учнів. 28 червня 1996 року. Термін «конституція» походить від латинського слова й означає «устрій», «установлення»; в юридичній літературі поняття «конституція» трактується як Основний Закон держави.) Давайте тепер поміркуємо, для чого і з якою метою необхідно було прийняти Конституцію? (Роздуми дітей.) Вихователь. Усе у Всесвіті, у природі, в окремій державі підкоряється певним законам та існує за своїми правилами. Є закони Божі, закони природи і закони держави. Важко жити, працювати, творити в хаосі, безладді, за правилом «що хочу — те й роблю». І тому люди з давніх-давен почали впорядковувати своє життя. Давайте згадаємо історію. Учень. XI століття. Київська Русь. Період князювання великого, могутнього Ярослава Мудрого. Ним було складено одну з найперших юридичних пам’яток Київської Русі — «Руську правду». Сьогодні відомо 106 списків, які відображають права власності, види договорів, покарань, що існували на той час у Київській Русі. Учень. У 1588 році на землях України починає діяти Литовський статут, який на той час захищав інтереси польсько-литовської шляхти, що панувала на території України. Учень. Значне місце в правовій культурі України займають збірки Магдебурзького права, яке встановлювало порядок виборів і функцій органів міського самоврядування, суду, купецьких об’єднань, цехів, спадкоємництва, визначало покарання за різні види злочинів. Застосування Магдебурзького права було припинено на території України в 1786 році, окрім Києва, де воно зберігалося аж до 1835 року. Учень. У 1710 році відомий український гетьман Пилип Орлик склав першу демократичну Конституцію «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького», де встановлювався державний суверенітет і означалися кордони Української держави. Учень. Ідея суверенітету втілюється в 1917 році після падіння самодержавства в Росії, коли новостворена Українська Центральна Рада видає 3 універсали. А 22 січня 1918 року в IV універсалі було проголошено створення Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 року на сесії Центральної Ради було затверджено Конституцію, яку розробив Михайло Грушевський. У період існування Радянського Союзу було прийнято чотири Конституції, які поширювалися і на Українську Радянську Соціалістичну Республіку. Учень. Після проголошення Акта про незалежність України 24 серпня 1991 року на території нашої держави діяла Конституція УРСР, прийнята в 1977 році, в яку було внесено понад 200 поправок. З 20 вересня 1994 року було створено Конституційну комісію, яка розробляла нову конституцію створеної держави. 28 червня 1996 року Верховна Рада нарешті прийняла Конституцію України. Учень. І ви вже маєте певні права, які гарантує Конституція. Проте не забувайте і про обов’язки. Обов’язки доньки чи сина, обов’язки учня, обов’язки людини... Учень. Коли ми гортаємо сторінки Конституції, читаємо її рядки, найбільше нашу увагу привертає 2-й розділ «Права, свободи й обов’язки людини і громадянина», в якому є статті, що безпосередньо стосуються нас і наших батьків. Учень. У ст. 51 Конституції говориться про те, що батьки повинні виховувати дитину до повноліття, дбати про її здоров’я, матеріальне забезпечення і навчання, готувати до самостійного житті. Батько і мати мають однакові обов’язки та права щодо дітей. Учень. «Шануй батька свого і матір свою». Кожен із нас повинен пам’ятати цю Божу заповідь. Швидко плине час, і прийде та хвилина, коли наші батьки стануть старими, немічними. Обов’язок уже повнолітніх дітей піклуватися про своїх батьків (ст. 51). Учень. Щоб не мучила совість потому, Приїжджайте скоріше додому. Ні грошей не привозьте, ні слави, Будьте з рідними ніжні й ласкаві. Бо не вічні ні батько, ні мати, Завтра може їх не стати. Щоб не мучила совість потому, Приїжджайте скоріше додому. Учень. Скільки не судилося страждати, Все одно благословляю завжди День, коли мене родила мати День, що мене першим приголубив Ласкою проміння із імли. Як мені даровано багато, Для життя, для щастя, для біди. День, коли мої маленькі губи Вперше губи мамині знайшли, Скільки в мене щастя, чорт візьми! – На землі сміятись і страждати. Жити і любить поміж людьми! Учень. Конституція надає дітям рівні права незалежно від походження, не допускає ніякого насильства над дитиною та її експлуатації. Держава бере на себе утримання і виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо них. Про все це записано у ст. 52 Конституції. Учень. У сирітських дітей багато чого є: затишні спальні, на ліжках новенькі ковдри. У їдальні – борщ і каша. Велика бібліотека і спортивний зал, світлі класи. Діти як діти: безтурботно бавляться. А вночі спросоння ніжно цілують маму... ссылка скрыта Ой чули б ви, мамо, Як кликав я «Мамо»! І нині я кличу: «Знайдіться, матусю»! За те, що вродила, Тобі поклонюся! Учень. І нехай не тільки Конституція, але в першу чергу совість зобов’язує всіх нас, майбутніх батьків, створити і зберегти свою сім’ю, залишити по собі добрий слід на землі українській. Учень. Основою духовного, соціального, економічного й культурного розвитку суспільства і держави є освіта. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та як найвищої цінності суспільства, розвиток талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей. Учень. З давніх часів в Україні важливого значення надавали освіті. Великий князь Київської Русі Володимир Мономах радив: «А коли добре щось умієте – то не забувайте, а чого не вмієте – того учітеся...» У великого Кобзаря є слова: «Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь!» Учень. Новий етап, у який вступає Україна, вимагає особливої уваги до освіти. У ст. 53 записано, що для кожного учня є обов’язковою загальна середня освіта. Конституційно забезпечено доступність і безкоштовність освіти в державних навчальних закладах, вільність вибору типу і форм навчання. Учень. Крім прав і обов’язків, які передбачає і забезпечує Основний Закон нашої держави, учні мають права та обов’язки, що визначаються Законом України «Про освіту», які майже збігаються з конституційними. (Зачитує ст. 51, 52 Закону «Про освіту».) У цьому ж Законі, у ст. 59, іде мова про права та обов’язки батьків. Учень. 20 листопада 1989 року Генеральною асамблеєю ООН було ухвалено Конвенцію про права дитини; 27 вересня 1991 року її було ратифіковано Верховною Радою України. (Зачитує Основні положення Конвенції.) З 29 травня 1993 року в м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей. Учень. Сьогодні кожен з вас більш широко і детально ознайомився з основними документами, в яких іде мова про права та обов’язки дітей, школярів і їхніх батьків. Дитина (у віці до 18 років), незалежно від її раси, національності, кольору шкіри, статі, мови, релігії, етнічного чи соціального походження, майнового стану, стану здоров’я, незалежно від її батьків і законних опікунів, має право: Учень.             на життя;             на ім’я та набуття громадянства;             знати своїх батьків;             на збереження своєї індивідуальності;             підтримувати взаємостосунки з обома батьками, якщо ті розлучилися;             висловлювати свої погляди і думки з усіх питань. Учень.             одержувати і передавати інформацію (за винятком певних обмежень);             на свободу думки, совісті й релігії;             на свободу об’єднань і товариств у мирних цілях;            на особисте і сімейне життя, недоторканість житла, таємницю кореспонденції. Учень.             на захист від посягань на особисте життя, честь і гідність;             на повноцінне і достойне життя, на піклування з метою догляду за нею;             на користування благами соціального забезпечення. Учень.             на освіту, відпочинок і дозвілля;            на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Учень.             на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, що може завдати шкоду її здоров’ю чи розумовому, фізичному, духовному, моральному, соціальному розвитку. Учень.             на захисти від незаконного зловживання наркотиків, психотропних речовин, від усіляких форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; Учень.             на гуманне поводження, на захист від незаконного чи свавільного позбавлення волі, свободи. Учень.             на негайний доступ до правової допомоги й на таке поводження, яке сприяє розвитку в дитини почуття гідності й значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини та її свобод, сприяє виконанню нею корисної ролі в суспільстві. Учитель. Ось таким довгим, складним і тернистим був шлях створення Основного Закону держави. Але ще складнішим і нелегким є подальший шлях його утворення і дії. І, можливо, хтось із вас запише рядок, статтю, розділ у Конституцію своєї країни. Я хочу, щоб ви не були байдужими до того, що відбувається навколо, не були просто пасивними споглядачами в нашій державі. Бо ви вже повноправні громадяни цієї держави, яку вам у недалекому майбутньому будувати, в якій вам жити і творити. Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не захочемо бути. В. Липинський Вихователь. Уявіть собі, що ви знаходитесь на острові, де немає жодних законів, панує хаос і безладдя. Для того, щоб остров’яни жили в мирі, дружбі, злагоді, необхідно прийняти закони, які було б записано в Конституцію острова. І ось зараз я пропоную вам її написати. (Діти пропонують свої варіанти законів Конституції для жителів острова.) Конституція острова «ЗЕЛЕНЕ ЧУДО» очима учнів 1. На острові «Зелене чудо» повинні панувати закони, прийняті органом, обраним народом, – Великим Віче. 2. Кожний остров’янин за скоєння злочину несе покарання. 3. Забороняється полювання на рідкісних тварин, знищення рослин і дерев. 4. Рослинний і тваринний світ охороняється законом. 5. Кожний має право вільно висловлювати свої думки. 6. Кожний остров’янин повинен боротися за екологічно чисте оточуюче середовище. 7. Освіта на острові є обов’язковою. 8. Усі суперечки між жителями острова вирішуються у Верховній Палаті. 9. Дітям і підліткам до 21-го року забороняється вживати в їжу листя дерева катабуку і пити сік з його плодів. 10. Курити трубку з травою манукана дозволяється остров’янам, старшим за 30 років. 11. Вступати в шлюб і народжувати дітей дозволяється з 20-ти років. 12. Ходити на Гору Богів дозволяється лише старійшинам. 13. Усі остров’яни повинні жити в мирі, дружбі, взаєморозумінні.