Програма інтеграції України до Європейського Союзу
| Вид материала | Документы |
- Указ президента україни про Програму інтеграції України до Європейського Союзу, 14.47kb.
- Програма економічного, соціального та культурного розвитку міста Алчевськ, 784.83kb.
- Авна політика інтеграції України до Європейського Союзу та формування нової політики, 107.81kb.
- Яка основна мета адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу?, 6.85kb.
- З м І с т вступ 3 розділ правова природа європейського союзу, 398.05kb.
- Адаптація законодавства, 124.89kb.
- Постанови кабінету міністрів україни зміст, 5319.12kb.
- Кабінету Міністрів України на 2000-2004 рр. Одним із ключових елементів успішної інтеграції, 366.21kb.
- Указ президента україни про затвердження Стратегії інтеграції України, 169.61kb.
- М. Ужгород Геополітичні суперечності інтеграції України, 109.2kb.
16.1.5. Попереджувальні антидемпінгові та компенсаційні заходи
Поточна ситуація
Щодо експорту з України державами - членами ЄС встановлено:
остаточне антидемпінгове мито (у 1994 році) стосовно чавуну, переробленого в чушки, у розмірі 149 екю за тонну;
квоти на плоский та сортовий прокат, які діють до 2001 року;
демпінгові мита в розмірі від 5,1 до 36,5 відсотка на безшовні труби;
попереднє антидемпінгове мито на стальні канати та кабель у розмірі 5/4,8 відсотка митної вартості.
Щодо імпорту промислової продукції держав - членів ЄС в Україну:
здійснюється спільна робота підприємств, заінтересованих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо застосування так званого "Антидемпінгового кодексу України", який включає 6 таких законів України від 22 грудня 1998 року:
"Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту";
"Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту";
"Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну";
"Про внесення змін до Закону Української РСР “Про зовнішньоекономічну діяльність";
"Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування”;
"Про внесення змін до Закону України “Про Єдиний митний тариф”.
Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 -2003 роки) пріоритети
Забезпечення ефективного механізму застосування положень УПС та законів так званого "Антидемпінгового кодексу України".
Завершення організаційного оформлення галузевих об‘єднань (асоціацій, корпорацій, компаній) щодо захисту внутрішнього та завоюванню зовнішнього ринків промислової продукції.
Підвищення ефективності діяльності утвореної постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1999 року № 253 Ради експортерів при Кабінеті Міністрів України.
Освоєння механізму застосування так званого "Антидемпінгового Кодексу України", що передбачає:
узагальнення досвіду процедури порушення антидемпінгового (антисубсидійного, спеціального) розслідування ;
формування бази даних для застосування законів так званого "Антидемпінгового кодексу України";
підготовка в установленому порядку матеріалів для розгляду Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо захисту національного товаровиробника від зростаючих обсягів імпорту.
Заходи:
запровадити моніторинг основних секторів внутрішнього і зовнішнього ринків, які мають істотне значення для економіки України;
визначити загрозу антидемпінгових розслідувань стосовно експорту товарів походженням з України у державах - членах ЄС і вжиття запобіжних заходів;
визначити і обгрунтувати необхідность антидемпінгових розслідувань щодо імпорту в Україну;
встановити контроль за станом чутливого експорту та імпорту промислових товарів;
підготувати пропозиції щодо упереджувальних антидемпінгових остаточних заходів.
16.1.6. Контроль експорту стратегічних товарів
Поточна ситуація
Реалізація державної політики в галузі експортного контролю щодо забезпечення інтересів національної безпеки, додержання міжнародних зобов'язань України, пов'язаних з нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеженням передач звичайних озброєнь; реалізація заходів, спрямованих на встановлення державного контролю за здійсненням міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю; розроблення проектів нормативно-правових актів, пов'язаних з регулюванням діяльності у цій галузі покладено на Державну службу експортного контролю - урядовий орган державного управління, що діє у складі і підпорядкований Міністерству економіки України.
З метою контролю за експортом стратегічних товарів у рамках ЄС розроблено Європейський контрольний список, який на цей час використовується державами - членами ЄС як рекомендований для врахування під час розроблення та удосконалення національних списків контрольованих товарів.
Україна є державою - учасницею таких міжнародних режимів експортного контролю, як Вассенаарські домовленості, режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення, і має відповідні національні списки контрольованих товарів, які було розроблено Державною службою експортного контролю України та затверджено відповідними постановами Кабінету Міністрів України.
Списки товарів військового призначення та товарів подвійного використання, розроблені відповідно до зобов'язань у рамках Вассенаарської домовленості, визначаються відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1997 року № 1358 та постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 1005 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1998 року № 1320).
Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення затверджено згаданою вище постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1997 року № 1358.
Список товарів, що використовуються або можуть бути використані у створенні ракетної зброї, розроблений відповідно до зобов'язань у рамках Режиму контролю за ракетними технологіями, а також особливості здійснення державного контролю за міжнародними передачами виробів ракетної техніки, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що використовуються або можуть бути використані у створенні ракетної техніки, визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 563 "Про затвердження Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів, що використовуються або можуть бути використані у створенні ракетної зброї".
Список ядерних матеріалів, технологій, обладнання, установок, спеціальних неядерних матеріалів, а також обладнання і технологій подвійного використання, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядерної зброї, розроблений відповідно до зобов'язань у рамках режиму "Група ядерних постачальників", особливості здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядерної зброї, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 1996 року № 302 "Про затвердження Положення про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом товарів, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядерної зброї".
Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети
Застосування в існуючих національних списках контрольованих товарів кодів товарів за системою їх класифікації у рамках ЄС.
Щорічне внесення коректив у вигляді змін та доповнень до національних контрольних списків.
Виконання Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення (КХЗ), зокрема:
підготовка нормативної бази для здійснення контролю за експортом хімічних товарів подвійного використання та вдосконалення системи експортного контролю в галузі торгівлі хімікатами;
розроблення правил та процедур своєчасного надання відповідної інформації (повідомлень про передачі) Національному органу України з виконання Конвенції, створення відповідної бази даних таких передач.
16.1.7. Приєднання до Генералізованої системи преференцій
Поточна ситуація
Генералізована система преференцій (ГСП) - це список тарифів для промислових та сільськогосподарських товарів, нижчих від тарифів, що надаються за статусом найбільшого сприяння, тобто своєрідна система митних пільг, які надаються промислово розвинутими державами, в тому числі членами ЄС, державам, що розвиваються, та державам з перехідною економікою, а також державам - членам митного союзу.
Метою цієї системи є стимуляція економічного розвитку через експорт. Вона спрямована на розширення переліку експортних товарів, особливо промислових товарів, при цьому тарифні знижки найбільш націлені на слабо розвинуті та неконкурентоспроможні галузі та товари.
З 1 січня 1993 року Україна користується перевагами Генералізованої системи преференцій. Це дає можливість Україні продавати вищезазначені товари на ринку ЄС дешевше, ніж інші країни. Теоретично близько половини українського експорту може мати користь зі знижених тарифів ГСП, але до цього часу українські експортери не повною мірою використали свої можливості. Через це, наприклад, у 1997 році було недоотримано коштів у сумі, еквівалентній 7,5 відсотка вартості експорту до ЄС за цей рік.
З 1995 року було запроваджено нову Генералізовану систему преференцій ЄС, дія якої негативно позначилась на розвитку приватного сектору у західних та центральних регіонах України (зокрема у текстильній, швейній та сільськогосподарській галузях) через скасування преференцій на низку позицій продукції українського виробництва.
В основі внутрішнього забезпечення приєднання промислового комплексу України до Генералізованої системи преференцій покладено урядову стратегію забезпечення підвищення конкурентоздатності промисловості України. Ця стратегія зорієнтована на поліпшення використання власних ресурсів, максимальне використання можливостей ефективного промислового розвитку, визначення структурних пріоритетів, формування економічних умов для розвитку вітчизняного виробництва.
Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети
Проведення переговорів з Європейською комісією щодо розширення номенклатури продукції українського виробництва, яка підпадає під дію Генералізованої системи преференцій.
Залучення технічної допомоги з боку ЄС для повного використання переваг, які можна отримати від участі у цій системі.
Забезпечення дотримання Україною легітимного субсидування щодо преференційного експорту до ЄС відповідно до Угоди про субсидії та компенсаційні заходи ГАТТ 1994 року.
Вивчення можливості впровадження пілотних проектів виробництва в Україні побутових товарів з наступним їх експортом до ЄС в рамках преференційного режиму ЄС.
16.2. Митниця
Поточна ситуація
Діяльність митних органів України провадиться на основі Закону України “Про митну справу в Україні” та відповідно до Митного кодексу України.
Митний кодекс, який було прийнято в 1991 році, на сьогоднішній день не повністю відповідає реаліям, що склалися у зовнішньоекономічній сфері. Тому фахівцями Державної митної служби України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України було підготовлено проект нового Митного кодексу України, в якому враховано не тільки сучасну економічну ситуацію в Україні, але й найновіші тенденції розвитку митної справи у світі, і в тому числі в ЄС. Цей проект прийнятий у першому читанні Верховною Радою України, доопрацьовується з урахуванням зауважень та пропозицій депутатів для винесення на друге читання.
Методи роботи української митниці нині мають багато спільних рис з такими, що застосовуються в інших державах світу і, зокрема, в державах ЄС. Однак, враховуючи різний ступінь економічного розвитку, ступінь розвитку свідомості суб'єктів зовнішньоекономічних відносин в Україні та, наприклад, в державах ЄС, можна виділити деякі відмінності у діяльності митних служб України та держав ЄС:
відсутність у українських митників повноважень на здійснення оперативно-розшукової діяльності;
відсутність цілісної системи аналізу ризиків;
відсутність права на здійснення контролю апостеріорі (перевірка цільового використання товарів та інших предметів, ввезених в Україну тим або іншим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності).
Це, в свою чергу, впливає на якість та повноту виконання Державною митною службою України обов'язків, які на неї покладено державою.
Крім цього, недостатньо розвинутою на сьогоднішній день є митна інфраструктура. Особливо гострою ця проблема є в пунктах пропуску на державному кордоні України з Білоруссю та Росією. Недостатньо розвинута інфраструктура та рівень оснащеності пунктів пропуску на цих кордонах призводять до непоодиноких випадків порушення митних правил, що в свою чергу завдає великої шкоди державі (у тому числі і недобору митних платежів). Тому одним з найважливіших завдань, які стоять на сьогоднішньому етапі розвитку митної справи, є розвиток інфраструктури митних органів та їх оснащення необхідним обладнанням.
Транзит товарів через територію України здійснюється відповідно до Закону України “Про транзит вантажів”, що набув чинності 13 листопада 1999 року, в якому враховано вимоги міжнародних договорів України та інших нормативно-правових актів про транзит вантажів.
У рамках заходів щодо вступу України до СОТ йде поступове зниження ставок мита відповідно до Концепції трансформації митного тарифу України, підготовлено і внесено на розгляд Верховної Ради України законопроект про Єдиний митний тариф України, який відповідає вимогам, що ставляться до подібних документів європейського рівня. В основу проекту нового Єдиного митного тарифу України покладено новий державний класифікатор УКТЗЕД, що ґрунтується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів версії 1996 року. Прийняття нового Єдиного митного тарифу України сприятиме забезпеченню виконання податкового законодавства України в частині оподаткування ввізним митом. Також створено усі передумови для імплементації 7 статті ГАТТ-94 “Митна вартість” (поступово відміняються мінімальні ціни, підготовлено проекти нормативних документів)
Створено Центральну митну лабораторію та кілька регіональних митних лабораторій, які на сьогоднішній день потребують дооснащення для виконання покладених на них функцій. Разом з тим за оцінками європейських експертів рівень підготовки співробітників митних лабораторій є досить високим.
З метою підготовки висококваліфікованих фахівців і перепідготовки та підвищення кваліфікації співробітників митних органів у місті Дніпропетровську було створено Академію митної служби України. Крім того, у містах Києві та Хмельницькому успішно функціонують Центри підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, які проводять підготовку фахівців за основними напрямами діяльності митної служби.
Співробітництво з митними службами держав - членів ЄС здійснюється на основі Протоколу про надання взаємної адміністративної допомоги в митних справах, а також з деякими країнами ЄС на основі двосторонніх угод про співробітництво в митних справах. З 1991 року налагоджено співробітництво з Генеральним директоратом Європейської комісії з питань митниці та непрямого оподаткування. На даний час підготовлено до підписання Угоду про співробітництво в митних справах з Грецькою Республікою. Опрацьовуються аналогічні угоди з Австрією та Бельгією.
Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)
Визначення основних розбіжностей у митному законодавстві України та ЄС.
Прийняття нового Митного кодексу України, який відповідатиме стандартам ЄС.
Прийняття нового Єдиного митного тарифу України.
Приєднання України до Конвенції з Гармонізованої системи опису та кодування товарів, 1996 рік.
Приєднання до Митної конвенції А.Т.А та Конвенції про тимчасове ввезення, 1990 рік.
Підготовка фахівців з питань митного законодавства ЄС, а також мовна підготовка кадрів.
Вивчення досвіду держав - кандидатів до вступу в ЄС.
Підготовка підґрунтя для подальшого впровадження системи аналізу ризиків та вибіркового контролю.
Створення сприятливих умов для успішного виконання проектів за Програмою прикордонного співробітництва щодо розбудови та облаштування пунктів пропуску “Тиса” та “Ягодин”.
Виконання проектів за Програмою Таcіs “Митниця – 4”.
Середньострокові (2002 - 2003 роки) та довгострокові (2004 - 2007 роки) пріоритети
Розроблення та прийняття нормативно-правових та підзаконних актів, які забезпечать належне виконання положень нового Митного кодексу України.
Приєднання до Кіотської конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедуроку
Удосконалення системи організації та управління Державної митної служби України, що відповідатиме стандартам ЄС.
Розвиток ефективної системи управління персоналом, яка відповідатиме цілям діяльності митної адміністрації, вимогам національного та європейського законодавства і визначатиме людські ресурси найціннішими в її структурі.
Розроблення та імплементація етичних норм, якими повинна керуватися митна адміністрація і які міститимуть правила професійної та особистої поведінки усіх співробітників митної служби.
Розроблення, впровадження та регулярний перегляд довгострокової стратегії підготовки кадрів для митної служби.
Вироблення та впровадження стратегії стягнення митних платежів, що забезпечить їх належне нарахування, стягнення, підрахунок та відповідатиме стандартам ЄС.
Підвищення ефективності митного контролю, заснованого на системі аналізу ризиків, в портах, аеропортах, на державному кордоні та в інших районах митної території, що забезпечить спрощення митних процедур для пасажирів та вантажів і водночас сприятиме належному стягненню митних платежів та захисту економічних інтересів держави.
Удосконалення співробітництва між різними органами виконавчої влади та службами, що працюють на прикордонних та внутрішніх митних постах.
Удосконалення правової бази з наданням усіх необхідних повноважень працівникам служб, які ведуть боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, що забезпечить спроможність виявлення, попередження та розслідування митних правопорушень і підготовки адміністративних та кримінальних справ з метою покарання порушників митного законодавства.
Забезпечення умов для діяльності митних лабораторій та їх оснащення з метою забезпечення спроможності чіткого визначення природи товарів, їх тарифної класифікації, походження та митної вартості, що у свою чергу сприятиме збільшенню стягнених митних платежів та перешкоджатиме ввезенню недоброякісних та небезпечних товарів.
Підготовка програми довгострокового інвестування в розвиток митної інфраструктури та її чітке виконання.
Удосконалення транзитної системи для повної імплементації положень Спільної конвенції по транзиту.
Створення ефективного механізму інформування суспільства про діяльність митних органів‚ забезпечення вчасного повідомлення про зміни та доповнення до митного законодавства.
Удосконалення єдиної комп’ютерної мережі митної служби та її інтеграція в інші комп’ютерні мережі правоохоронних органів.
Проведення необхідних заходів для підготовки до приєднання України до конвенцій Всесвітньої митної організації.
Подальший розвиток двосторонніх та багатосторонніх відносин між Україною та державами - членами ЄС у галузі митної справи.
17. ЗОВНІШНЯ І БЕЗПЕКОВА ПОЛІТИКА
Поточна ситуація
Між Україною та ЄС налагоджено високий рівень зовнішньополітичних відносин, діє розгалужена система політичного діалогу, що включає щорічні саміти Україна – ЄС на найвищому рівні, регулярні зустрічі міністрів закордонних справ України та Трійки ЄС, зустрічі політичних директорів, експертів тощо. Досягнуто значного рівня взаєморозуміння між Україною та ЄС з питань міжнародного співробітництва та двосторонніх відносин. Прийняття ЄС Спільної стратегії щодо України засвідчило перехід стратегічного партнерства сторін у реальну площину, наповнення відносин спільними заходами, спрямованими, зокрема, на підтримку проєвропейського вибору України.
Нинішня ситуація у зовнішньополітичних відносинах України та ЄС може бути охарактеризована як постійний процес зближення сторін та набуття двосторонніми відносинами стійких рис стратегічного партнерства, однак з іншого боку, - як співробітництво з невизначеним майбутнім: Україна проголосила своєю метою європейську інтеграцію та вступ до ЄС, Євросоюз же, вітаючи прагнення України і не заперечуючи її право на вступ до ЄС, не готовий сьогодні перейти до відносин з Україною як державою - кандидатом на членство в ЄС.
ЄС поступово набирає все більшої ваги у вирішенні питань європейської безпеки. Беручи до уваги взаємопов’язаність безпеки України та ЄС, останній розуміє необхідність поглиблення двосторонніх відносин у цій сфері. Потенційно, двостороннє співробітництво у сфері безпеки може стати одним з рушіїв європейської інтеграції України.
На нинішньому етапі відносини Україна – ЄС у сфері безпеки знаходяться у стадії формування. Його напрямами є співробітництво у створенні системи урегулювання та попередження конфліктів, опрацювання майбутньої європейської архітектури безпеки, трансатлантичного партнерства тощо. Окремими сферами двостороннього співробітництва є врегулювання конфліктів у Косово, Придністров’ї, Абхазії.
Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)
Забезпечення подальшого стабільного розвитку політичного діалогу.
Поглиблення співпраці з ЄС з виконання Спільної стратегії ЄС щодо України та планів дій по її імплементації.
Зближення позицій між Україною та ЄС з питань міжнародного життя, про що свідчило б приєднання України до спільних заяв ЄС.
Посилення діалогу та співпраці Україна – ЄС у рамках ООН, ОБСЄ, РЄ та інших міжнародних організацій.
Започаткування спільних зовнішніх ініціатив, зокрема щодо конфліктних регіонів.
Започаткування системи постійного обміну інформацією з питань ЗБП між Міністерством закордонних справ України‚ іншими органами України, установами держав - членів ЄС та інституціями ЄС.
Здійснення двостороннього діалогу з питань безпеки, у тому числі у рамках ОБСЄ.
Проведення двостороннього діалогу з питань роззброєння, нерозповсюдження ядерної зброї, контролю над експортом звичайних озброєнь тощо.
Здійснення Плану дій Україна – ЄС.
Опрацювання шляхів залучення України до заходів ЄС у рамках Петерсберзьких завдань, акцій ЄС з урегулювання конфліктів.
Середньострокові пріоритети (2002 - 2003 роки)
Досягнення єдності позицій між Україною та ЄС з питань міжнародного співробітництва.
Періодичне прийняття Україною та ЄС спільних заяв з актуальних міжнародних питань.
Включення України до переліку держав, що приєднуються до спільних заяв ЄС.
Участь України у інформаційних зустрічах ЄС з державами - кандидатами до вступу в ЄС, зокрема до Європейської Конференції.
Довгострокові (2004 - 2007 роки) пріоритети
Приєднання України до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС.