Програма інтеграції України до Європейського Союзу  

Вид материала

Документы

Содержание Терміни та визначення Розділ 14. ОСВІТА, НАВЧАННЯ ТА МОЛОДЬ 15.1.2. Професійна підготовка 15.1.3. Боротьба з нелегальною міграцією

Подобный материал:

• Указ президента україни про Програму інтеграції України до Європейського Союзу, 14.47kb.
• Програма економічного, соціального та культурного розвитку міста Алчевськ, 784.83kb.
• Авна політика інтеграції України до Європейського Союзу та формування нової політики, 107.81kb.
• Яка основна мета адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу?, 6.85kb.
• З м І с т вступ 3 розділ правова природа європейського союзу, 398.05kb.
• Адаптація законодавства, 124.89kb.
• Постанови кабінету міністрів україни зміст, 5319.12kb.
• Кабінету Міністрів України на 2000-2004 рр. Одним із ключових елементів успішної інтеграції, 366.21kb.
• Указ президента україни про затвердження Стратегії інтеграції України, 169.61kb.
• М. Ужгород Геополітичні суперечності інтеграції України, 109.2kb.

Терміни та визначення

Аудіовізуальні системи (АВС) – це системи, у яких реалізується формування, обробка, передача і відтворення:

зображень – сюжетних, графічних, символьних, вимірювальних та ін., у тому числі із звуковим супроводом;

звукової інформації, відтвореної в будь-якому форматі з відеосупроводом.

АВС підрозділяються на:

системи відеозв’язку, пов'язані з передачею та обробкою зображень (у яких звуковий супровід є допоміжним), що відносяться до числа систем телевізійного мовлення і передачі відеоінформації (СПВІ),

системи аудіозв’язку, пов'язані з передачею та обробкою звукових сигналів (у яких відеосупровід є допоміжним), що відносяться до числа систем звукового мовлення і передачі аудіоінформації (СПАІ).

Інтерактивність – можливість діалогового обміну між споживачем та службою з використанням зворотного каналу.

Аудіовізуальна служба – організаційно-технічний комплекс, який забезпечує роботу з аудіовізуальними інтерактивними застосуваннями.

Послуги – результати безпосередньої взаємодії постачальника (виконавця) і споживача та внутрішньої діяльності виконавця щодо задоволення потреб споживача.

Надання послуги – діяльність постачальника, необхідна для забезпечення послуги.

 

Інституційні та фінансові потреби

Розроблення концепцій та програм розвитку в Україні АВС та їх інтеграції у Європейську інформаційну інфраструктуру – 15 тис. євро;

розроблення національних стандартів України з АВС, мовного телебачення та мультимедіа, інтегрованих до європейських стандартів‚ – 60 тис. євро;

створення національної науково-технічної бази для впровадження в Україні нових технологій у АВС за напрямами, гармонізованими з світовим та європейським прогресом‚ – 170 тис. євро (державний бюджет – 30 відсотків, інші джерела – 70 відсотків);

підтримка впровадження виданих в Україні стандартів з мовного телебачення та телетексту, інтегрованих із світовими та міжнародними стандартами, – 30 тис. євро;

реалізація заходів з подальшого розвитку АВС та міжнародного співробітництва у рамках програм ЄС (передбачається участь в європейській програмі FP5 IST та інші джерела) – 150 тис. євро.


________________________

* Національний хост - термін‚ що запропоновано ЄК та вживається у Європі. Він означає об'єднання на формальній або неформальній основі декількох організацій в масштабах країни‚ що володіють ресурсами‚ необхідними для повноцінної участі в спільних науково-технічних проектах‚ які реалізуються на європейському і світовому рівнях.

Розділ 14. ОСВІТА, НАВЧАННЯ ТА МОЛОДЬ

Поточна ситуація

Головною метою інтеграції України до ЄС у галузі освіти є розбудова взаємовигідної співпраці з державами - членами ЄС для створення в Україні життєздатної системи безперервного навчання і виховання, досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Одним з найголовніших завдань освіти в Україні є відродження і подальша розбудова національної системи освіти з метою підготовки висококваліфікованих фахівців, рівень знань і вмінь яких повністю відповідав би вимогам ринкової економіки. З огляду на це постає актуальне питання щодо комплексної наукової розробки і практичного забезпечення‚ по суті‚ нової системи підготовки фахівців нової генерації.

У зв’язку з прийняттям Конституції України, Закону України “Про освіту”, указів Президента України щодо основних напрямів реформування галузі створюється нормативно-правова база освіти.

Підготовлені проекти законів про дошкільну, післядипломну та вищу освіту.

На виконання Указу Президента України від 2 червня 1998 року № 580 “Про заходи щодо поліпшення функціонування та розвитку загальної середньої освіти” затверджено Комплексний план заходів щодо розвитку загальної середньої освіти на 1999 - 2012 роки.

Діє Закон України “Про загальну середню освіту”, відповідно до якого вносяться зміни до Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів. У системі професійно-технічної освіти на виконання Указу Президента України від 8 травня 1996 року № 322 “Про Основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні” здійснюється реорганізація мережі навчальних закладів і упорядкування переліку спеціальностей.

Відповідно до Закону України “Про професійно-технічну освіту” розроблено і подано на затвердження Кабінету Міністрів України загальну модель державного стандарту професійно-технічної освіти.

Участь України в програмах ЄС, що впроваджуються за участю Європейського фонду навчання, сприяє розвитку стандартів професійно-технічної освіти, обміну досвідом з європейськими країнами в цій галузі.

Підготовлено проект Закону України “Про вищу освіту” і подано його на розгляд Верховної Ради України.

Завдяки реформам у галузі вищої освіти (створюються регіональні навчальні та навчально-виробничі комплекси, центри, університети) долається державна монополія в галузі освіти, вдосконалюються і демократизуються форми управління, розширюються права навчальних закладів, яким надається значна автономія. Реорганізуються існуючі та створюються нові навчальні заклади різних типів.

У 2000 році формування змісту вищої освіти та розроблення відповідних державних стандартів здійснюватимуться в рамках відповідного комплексного плану.

Для правового забезпечення реалізації державної молодіжної політики прийнято Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”.

Поглибленню процесів соціалізації молоді значно сприяло прийняття Законів України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”, “Про внесення змін до Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, Указів Президента України від 6 жовтня 1999 року № 1284 “Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та підтримки молодіжних громадських організацій”, № 1285 “Про заходи щодо забезпечення працевлаштування молоді”, Розпорядження Президента України від 6 жовтня 1999 року № 244 “Про сприяння розвитку молодіжного житлового будівництва”, постанов Кабінету Міністрів України від 20 березня 1998 року № 348 “Про Комплексні заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації державної молодіжної політики в Україні (“Молодь України”)", від 21 січня 1998 року № 63 “Про подальший розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді та підвищення ефективності їх діяльності”, від 18 червня 1999 року № 1059 “Про стан реалізації державної молодіжної політики”.

Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети

Реалізація статті 59 УПС “Освіта та професійна підготовка”, зокрема:

розвиток співробітництва України з ЄС в освітній галузі з метою підвищення рівня вищої освіти та професійної кваліфікації в Україні як у державному, так і в приватному секторах.

зосередження співробітництва України та ЄС на таких напрямах:

удосконалення системи вищої освіти та системи підготовки спеціалістів в Україні згідно з сучасними вимогами, включаючи систему сертифікації вищих навчальних закладів і дипломів про вищу освіту;

співробітництво навчальних закладів, підприємств та фірм;

навчання та стажування студентів, вчителів, випускників, адміністраторів, молодих вчених і дослідників;

підтримка реформ у сфері професійно-технічної освіти;

інтеграція України у європейський освітній простір;

співробітництво з освітніми закладами держав - членів ЄС та держав - кандидатів в члени ЄС.

Заходи:

підтримати вивчення європейських мов та опанування європейської культури з використанням у навчальному процесі сучасних передових методик; розробити системи та механізм тестування громадян України з іноземних мов;

налагодити зв'язки з освітніми закладами, міжнародними організаціями та державними органами управління освітою держав з розвинутою ринковою економікою, в першу чергу держав - членів та кандидатів у члени ЄС;

взяти участь у європейських програмах у галузі освіти та професійної підготовки;

розробити програми підготовки та перепідготовки кадрів для освітньої сфери, державних службовців та спеціалістів різних наукових напрямів;

створити умови для випуску та розповсюдження підручників і навчальних посібників спільними авторськими колективами науковців з України та держав ЄС для навчальних закладів усіх рівнів;

виконати соціальні програми для молоді та програм у галузі зайнятості;

реалізувати комплексну програму розв’язання проблем інвалідності;

реалізувати Програму профілактики СНІДу та наркоманії;

створити національне агентство “Молодіжна картка”;

підтримати діяльність та програму соціальної спрямованості молодіжних організацій;

сприяти розвитку молодіжної міжнародної діяльності та молодіжного туризму;

взяти участь у європейських програмах у галузі роботи з молоддю;

співробітничати з молодіжним директоратом Ради Європи; проводити спільні навчальні семінари для лідерів молодіжних громадських організацій, соціальних працівників та волонтерів;

удосконалити нормативно-правову базу з питань молодіжної політики;

створити систему співпраці молодіжних громадських організацій та державних установ в галузі реалізації молодіжної політики;

підтримати діяльність волонтерських загонів, сприяти входженню України в міжнародний волонтерський рух;

організувати навчання соціальних працівників та волонтерів, що працюють з окремими категоріями молоді;

залучити молодь до активного громадського життя, підтримувати молодіжні інноваційні проекти тощо;

налагодити зв’язки з молодіжними організаціями та державними установами, що працюють в галузі роботи з молоддю, держав - членів та держав - кандидатів в члени ЄС;

підтримувати участь молоді в міжнародних фестивалях творчості, конкурсах, конференціях тощо, що сприятиме подальшому розвитку культурних зв’язків молоді України та інших країн.

забезпечити взаємне визнання документів про освіту та вчені звання, наукові ступені, що видаються в Україні; створити нострифікаційний комітет з визнання документів про освіту, що видаються в зарубіжних країнах;

сприяти включенню українських освітніх закладів до міжнародної комерційної та інноваційної діяльності у сфері освіти;

розширити можливість академічних стажувань учнів, студентів, аспірантів і науково-педагогічних працівників на міждержавному, міжурядовому, міжвідомчому та місцевих рівнях;

здійснювати координацію спільних зусиль державних структур та навчальних закладів щодо підтримки реформ у сфері професійно-технічної освіти;

сприяти професійній підготовці керівників підприємств державного та приватного секторів та державних службовців у пріоритетних галузях, що мають бути визначені;

надавати допомогу зарубіжним країнам у вивченні української мови, літератури, культури та історії України;

визначити пріоритетні напрями співробітництва з конкретними країнами, регіонами і міжнародними організаціями в науково-технічній сфері;

сприяти участі молодіжних громадських організацій та державних установ, що працюють в сфері реалізації державної молодіжної політики, в міжнародних програмах та проектах;

надати підтримку реалізації українських молодіжних програм та діяльності молодіжних громадських організацій.

Довгострокові пріоритети (2004 - 2007 роки)

Співробітництво України з ЄС в освітній галузі та у сфері роботи з молоддю за напрямами:

реформа структур вищих навчальних закладів та системи управління ними;

створення нормативно-правових основ децентралізації системи управління освітою і автономії навчальних закладів при збереженні засобів проведення єдиної державної політики в галузі освіти, науки, культури, навчання та виховання молоді;

створення в Україні міжнародних навчальних закладів;

розширення зв'язків з міжнародними організаціями і фондами, участь українських закладів освіти в їх основних програмах та проектах;

удосконалення системи підготовки фахівців у галузі професійно-технічної освіти;

демократизація та децентралізація державного управління в сфері професійно-технічної освіти;

перепідготовка фахівців у сфері професійно-технічної освіти;

реалізація українських молодіжних програм, спрямованих на міжнародне співробітництво, міжнародних молодіжних програм і проектів, програм підготовки та перепідготовки українських державних службовців, що працюють в галузі реалізації державної молодіжної політики, та навчання лідерів молодіжних громадських організацій;

вивчення можливостей співробітництва з ЄС у галузі спорту, належить зокрема, стосовно боротьби з використанням заборонених препаратів.

Виконання цього розділу Програми належить до компетенції Міністерства освіти і науки України та Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України

Розділ 15. ПРАВОСУДДЯ ТА ВНУТРІШНІ СПРАВИ

15.1. Імміграційні питання та прикордонний контроль

15.1.1. Охорона кордону

Поточна ситуація

З прийняттям Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України нагальною проблемою стала реалізація принципів територіальної цілісності держави в межах, які визначили її територію на момент розпаду СРСРОКУ На шляху створення української держави, серед першочергових, постали завдання, пов'язані з визначенням і встановленням державного кордону, забезпеченням його охорони.

Україна виходить з того, що процес забезпечення охорони і захисту державного кордону має грунтуватися на принципах Гельсінського заключного акта з питань безпеки і співробітництва в Європі про непорушність кордонів, територіальну цілісність, суверенітет і єдність держави, гарантування національної безпеки, законності, дотримання прав і свобод громадян, зміцнення добросусідських відносин з суміжними державами.

В основу діяльності Прикордонних військ України покладено концептуальні підходи до гарантування національної безпеки держави та охорони державного кордону і виключної (морської) економічної зони, положення законів України “Про державний кордон України”, “Про Прикордонні війська України”, “Про оперативно-розшукову діяльність” та відповідних міжнародних договорів України.

Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)

Адаптація законодавства України у сфері охорони кордону до відповідного законодавства ЄС, включаючи проведення консультацій з відповідними структурами ЄС щодо можливостей розроблення проектів технічної допомоги з боку ЄК Прикордонним військам України в адаптації законодавства України до відповідного законодавства ЄС.

Середньострокові пріоритети (2002 - 2003 роки)

Приведення принципів, форм і методів охорони державного кордону, процедур прикордонного контролю у відповідність із загальноприйнятими нормами ЄС, включаючи:

залучення технічної допомоги з боку ЄС для трансформації Прикордонних військ України в державну службу прикордонної охорони та імміграційного контролю України;

консультації з відповідними структурами ЄС щодо можливості розроблення спільних програм України та ЄС у сфері боротьби з нелегальною міграцією.

 

15.1.2. Професійна підготовка

Поточна ситуація

Підготовка офіцерських кадрів Прикордонних військ імені Богдана Хмельницького України здійснюється в Національній академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. Навчальний процес в академії проводиться відповідно до Закону України “Про освіту”, Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, інших нормативних актів України з питань освіти; затвердженої Державним комітетом у справах охорони державного кордону Концепції підготовки офіцерських кадрів для Прикордонних військ України. В Академії розроблено освітньо-кваліфікаційні характеристики й освітньо-професійні програми з усіх напрямів підготовки, які погоджено з Міністерством освіти і науки України.

Стажування та підвищення кваліфікації кадрів Прикордонних військ України проводиться у відповідних структурах держав - членів ЄС (Франція, Німеччина).

Короткострокові пріоритети (2000 - 2001 роки)

Створення умов для втілення норм і стандартів ЄС у сфері охорони державного кордону України, включаючи:

створення системи стажування та підвищення кваліфікації кадрів Прикордонних військ України у відповідних структурах держав - членів ЄС;

розширення можливостей для організації мовної підготовки представників Прикордонних військ України за допомогою ЄС.

Середньострокові (2002 - 2003 роки) та довгострокові (2004 - 2007 роки) пріоритети

Підготовка кадрів Прикордонних військ України за стандартами ЄС, включаючи:

підготовку кадрів Прикордонних військ України у навчальних закладах держав - членів ЄС з питань сучасної імміграційної політики;

здійснення обміну досвідом між відповідними прикордонними структурами України та держав - членів ЄС.

 

15.1.3. Боротьба з нелегальною міграцією

Міністерство внутрішніх справ України разом з іншими компетентними органами України приділяє значну увагу боротьбі з нелегальною міграцією, оскільки на даний час територія України використовується громадянами третіх країн як транзитна для прямування на Захід. Недосконалість українського законодавства, відсутність єдиної міграційної служби, відповідної інфраструктури та брак коштів для реалізації відповідних державних програм є основними чинниками, що зумовлюють недоліки цієї діяльності.

Нелегальна міграція поступово структуризується, ставиться під жорсткий контроль міжнародних злочинних груп, трансформується у високоприбутковий бізнес.

Вживаються заходи щодо боротьби з нелегальною міграцією, зокрема, з недопущення проникнення з території України до сусідніх країн транзитних нелегальних мігрантів з третіх держав. Тільки протягом 1999 року на території України виявлено і затримано понад 22,3 тис. мігрантів.

Також вжито заходи на східному кордоні, спрямовані на запобігання в’їзду нелегальних мігрантів на територію України. Ліквідовано ряд каналів нелегального прибуття іноземців до України.

Готується проект державної програми з питань розбудови державного кордону України у 2000 - 2005 роках.

Урядом підтримано пропозиції щодо пакетного принципу укладення угод про режим взаємних поїздок громадян

Довідково. Цей принцип полягає в тому, що при укладенні таких угод необхідно укладати одночасно угоду про реадмісію осіб - повернення нелегалів на територію держави, з якої вони прибули.

Ініційовано прийняття рішення про встановлення з країнами, які є потенційними носіями нелегальної міграції, жорсткого візового режиму за принципом Шенгенського “негативного” списку.

Короткострокові (2000 - 2001 роки) та середньострокові (2002 - 2003 роки) пріоритети

Прийняття нової редакції Закону України “Про правовий статус іноземців”.

Забезпечення акумулювання необхідних коштів на депортацію, тимчасове утримання, медичне обслуговування, забезпечення харчовими продуктами біженців.

Створення спеціалізованих пунктів збору та перевірки мігрантів і біженців.

Створення єдиного спеціального державного органу з повноваженнями щодо вирішення всього комплексу питань, пов’язаних з міграційними процесами, у тому числі щодо профілактики та протидії нелегальній міграції.

Підготовка проектів та прийняття у встановленому порядку відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на правове врегулювання діяльності служби громадянства та реєстрації фізичних осіб, а саме: про Державний реєстр фізичних осіб, про порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, про органи юстиції, про внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів у зв'язку з утворенням в системі органів Міністерства юстиції України служби громадянства та реєстрації фізичних осіб, про Положення про службу громадянства та реєстрації фізичних осіб.

Відпрацювання дійового механізму повернення нелегальних мігрантів до місць їх постійного проживання або до країн, з яких вони прибули.

 

Інституційні потреби

Проголосивши курс на досягнення європейських стандартів розвитку суспільства, Україна взяла на себе відповідні зобов'язання, в тому числі й розв’язання проблеми, пов'язаної з нелегальною міграцією. Ситуація, що склалася на даному етапі у сфері боротьби з нелегальною міграцією, включаючи питання підготовки необхідного кадрового потенціалу, формування його організаційної структури, створення інформаційної та матеріально-технічної бази, не дозволяє у повному обсязі реалізувати запрограмовані заходи.

Для досягнення необхідного рівня інституційної спроможності, включаючи всі аспекти, необхідно здійснити такі заходи:

організаційно-методичне забезпечення:

розроблення національної міграційної політики з урахуванням директив ЄС, а також політики щодо громадян третіх країн з урахуванням особливого геополітичного положення України, що має включати в себе такі завдання:

використання новітніх технологій та баз даних;

технічне оснащення кордонів;

створення пунктів розподілу нелегальних мігрантів з подальшою їх ідентифікацією та депортацією;

підвищення кваліфікації, навчання фахівців, відповідальних за здійснення заходів з реалізації Програми інтеграції:

вивчення досвіду країн ЄС шляхом організації навчальних візитів спеціалістів;

ознайомлення з законодавством ЄС у цій галузі та його аналітична оцінка;

проведення спеціалізованих консультацій з відповідними міграційними службами держав - членів ЄС;

інформаційне забезпечення підрозділів, відповідальних за реалізацію Програми інтеграції:

організація центрів обміну правовою інформацією між Україною та державами ЄС;

створення навчальної програми для українських спеціалістів у галузі внутрішніх справ з відповідним розділом, присвяченим міграційній політиці;

навчальні візити робочих груп спеціалістів до держав - членів ЄС;

створення або поліпшення існуючої технічної та технологічної бази (комп’ютерне обладнання та інша офісна техніка, локальна мережа, підключення до мережі Internet тощо);

створення єдиної інформаційної бази даних;

оснащення прикордонних пунктів сучасним технічним та комп'ютерним обладнанням відповідно до стандартів ЄС, що дозволить значно прискорити процес перевірки та візового контролю громадян, які перетинають кордон.