Розділ Правове забезпечення служби в органах місцевого самоврядування в Україні

Вид материала

Документы

Содержание Список використаних джерел Актуальність теми. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Об’єктом дослідження Предметом дослідження Методи дослідження. Наукова новизна одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів. Апробація результатів дисертаційного дослідження.

Подобный материал:

• Головне управління державної служби україни інформаційно-довідковий матеріал з питань, 1280.09kb.
• Явність формування інших інститутів територіального місцевого самоврядування, у яких, 7513.93kb.
• Конституційно-правові проблеми розвитку місцевого самоврядування в україні, 1231.25kb.
• Вознесенський міський голова, 31.43kb.
• Метою Програми є: сприяння розвитку місцевого самоврядування Жовківського району; зміцнення, 18.73kb.
• Обґрунтування необхідності впровадження систем управління якістю в органах місцевого, 90.34kb.
• Затвердити план заходів щодо запобігання проявам корупції в органах виконавчої влади, 116.7kb.
• Україна монастириська районна державна адміністрація, 36.86kb.
• Висновки 196-204 список використаних джерел, 619.71kb.
• На рівні місцевого самоврядування, 5064.79kb.

зміст:


Вступ..................................................................................................3

Розділ 1. Місце і роль служби в органах місцевого самоврядування в системі публічної служби.......................................11

1.1. Визначення, сутність та види публічної служби......................11

1.2. Служба в органах місцевого самоврядування як самостійний вид публічної служби: поняття та ознаки.................................................20

1.3. Принципи служби в органах місцевого самоврядування.........35

Розділ 2. Сутнісна характеристика та зміст організаційних основ служби в органах місцевого самоврядування............................48

2.1. Сутнісна характеристика організаційних основ служби в органах місцевого самоврядування...........................................................48

2.2. Встановлення посад та визначення посадових повноважень...58

2.3. Визначення умов та правил проходження служби в органах місцевого самоврядування........................................................................68

2.4. Поняття та зміст адміністративно-правового статусу службовців органів місцевого самоврядування.......................................93

Розділ 3. Правове забезпечення служби в органах місцевого самоврядування в Україні...................................................................113

3.1. Адміністративно-правове регулювання служби в органах місцевого самоврядування в Україні......................................................113

3.2. Вдосконалення організації служби в органах місцевого самоврядування в Україні та його нормативно-правове забезпечення..140

Висновки........................................................................................153

Список використаних джерел.....................................................158

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

ВСТУП

В умовах проведення політичних, економічних та адміністративних реформ в Україні щодо посилення вертикалі влади, розвитку ініціативи на місцях зростає потреба в підвищенні ефективності управлінської діяльності апарату публічної влади на всіх організаційно-правових рівнях. Функціонування апарату знаходить свій прояв в повсякденній професійній діяльності широкого кола осіб в органах державної влади та органах місцевого самоврядування – державній службі та службі в органах місцевого самоврядування. Найбільш наближеною до населення і з точки зору формування, і з позиції повсякденного впливу, виступає служба в органах місцевого самоврядування, яка спрямована на підвищення життєвого рівня та умов проживання людей, а також на успішний розвиток підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на відповідній території.

Питання організації служби в органах місцевого самоврядування значною мірою потребують ґрунтовних наукових досліджень та відповідного адміністративно-правового оформлення. Сучасний стан наукових розробок та правового регулювання у цій сфері обумовлюють необхідність спеціального наукового дослідження організаційно-правових основ служби в органах місцевого самоврядування в Україні.

Актуальність теми. Реалізація адміністративної реформи в Україні потребує формування системи публічної служби взагалі та служби в органах місцевого самоврядування як одного з видів публічної служби, зокрема. В контексті реформи одним з найбільш складних завдань виступає нормативне закріплення та практичне втілення організаційних та правових основ служби в органах місцевого самоврядування.

Конституція України закріпила право громадян на участь в управлінні державними справами, на рівний доступ до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. 7 червня 2001 р. Верховною Радою України прийнято Закон “Про службу в органах місцевого самоврядування”, який став правовою базою для формування та розвитку цього виду публічної служби. Даним Законом закріплено механізм реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до служби в органах місцевого самоврядування.

Законом визначено поняття служби в органах місцевого самоврядування, принципи її здійснення, основні положення правового статусу службовців органів місцевого самоврядування та правила проходження служби. Значна частина норм Закону носить відсильний характер до законодавства про місцеве самоврядування та законодавства про державну службу.

Разом з тим, значна частина питань організації служби в органах місцевого самоврядування залишається не врегульованою нормами адміністративного права і потребує свого правового закріплення в законодавчих та підзаконних актах. До них можна віднести, зокрема, механізм заснування (встановлення) посад в органах місцевого самоврядування, визначення посадових повноважень службовців, процедури заміщення посад на службі, оцінку діяльності виборних посадових осіб, перепідготовки та підвищення кваліфікації службовців та ін.

Окремі питання організації служби в органах місцевого самоврядування, які знайшли своє закріплення в законодавстві, потребують наукового переосмислення. Це стосується визначення та використання поняття “службовець органу місцевого самоврядування” поряд із поняттям “посадова особа місцевого самоврядування”, визначення поняття “посада в органі місцевого самоврядування”, розвитку системи принципів служби, систематизації підстав припинення служби, окремих видів юридичної відповідальності службовців та ін.

Актуальність розробки питань організації служби в органах місцевого самоврядування ґрунтується також на положеннях Концепції адміністративної реформи в Україні, Стратегії реформування системи державної служби та проекту Концепції реформи адміністративного права.

Для вітчизняної адміністративно-правової науки розробка проблем організації служби в органах місцевого самоврядування на сьогоднішньому етапі є значною мірою новим напрямом наукового пошуку, при розробці якого слід враховувати його складність в умовах побудови демократичної і правової держави.

Окремі питання проблематики державної (публічної) служби тією чи іншою мірою досліджували у своїх роботах В. Б. Авер’янов,
Г. В. Атаманчук, Д. М. Бахрах, К. С. Бєльський, Л. Р. Біла, Ю. П. Битяк, В. А. Воробйов, Б. Н. Габрічідзе, І. П. Голосніченко, Є. В. Додін,
І. О. Картузова, С. В. Ківалов, Л. В. Коваль, В. К. Колпаков, Є. Б. Кубко, Б. М. Лазарєв, В. М. Манохін, О. В. Оболонський, Д. М. Овсянко,
В. Ф. Опришко, М. П. Орзіх, І. М. Пахомов, Ю. М. Старілов,
О. В. Тодощак, В. В. Цвєтков, Ю. С. Шемшученко. В контексті державного будівництва та місцевого самоврядування розглядали питання служби М. О. Баймуратов, Г. В. Барабашов, І. П. Бутко,
В. І. Васильєв, В. А. Григор’єв, В. М. Кампо, А. І. Коваленко,
О. Є. Кутафін, Б. А. Пережняк, В. Ф. Погорілко, Н. В. Постовий,
С. М. Стременовський, В. І. Фадєєв, О. Ф. Фрицький, Є. С. Шугріна,
В. А. Ясюнас.

Але системне комплексне адміністративно-правове дослідження організаційно-правових основ служби в органах місцевого самоврядування в національній науці поки що відсутнє. Таким чином, необхідно визнати актуальність теми дисертаційного дослідження в контексті наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації, що пропонується, пов’язана з основними напрямками наукових досліджень у галузі держави і права на 1998-2000 рр., затвердженими загальними зборами Академії правових наук України
19 березня 1998 р. Тема роботи є складовою частиною науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії на тему “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний № 0101U001195). Обраний напрямок дослідження знаходиться у безпосередньому зв’язку з темою наукових досліджень “Теоретичне обґрунтування і правове забезпечення адміністративної і фінансової реформи в Україні”, яку виконує кафедра адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі аналізу чинного законодавства, наукових розробок, вітчизняного і зарубіжного досвіду виявити стан і визначити закономірності, тенденції організаційного та правового забезпечення служби в органах місцевого самоврядування, розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо ефективності служби в органах місцевого самоврядування в Україні та підвищення результативності і ефективності здійснення управлінських функцій в органах місцевого самоврядування.

Досягнення зазначеної мети забезпечується вирішенням таких завдань:

• визначення понять “публічна служба” та “служба в органах місцевого самоврядування”, їх сутності, ознак та принципів;
  
• дослідження історичних аспектів формування служби в місцевих органах влади (органах місцевого самоврядування) в Україні, досвіду організації служби в розвинутих демократичних державах;
  
• визначення сутнісної характеристики та змісту організаційних основ служби в органах місцевого самоврядування;
  
• характеристика та аналіз окремих організаційних основ служби в органах місцевого самоврядування;
  
• виявлення змісту та характеру адміністративно-правового регулювання організаційних основ служби в органах місцевого самоврядування;
  
• дослідження перспектив вдосконалення організації служби в органах місцевого самоврядування та його нормативного забезпечення з метою підвищення її ефективності.
  

Об’єктом дослідження є вітчизняна та зарубіжна нормативна база, яка регулює організаційні основи служби в органах місцевого самоврядування, та практика її застосування на різних організаційно-правових рівнях місцевого самоврядування.

Предметом дослідження є матеріальні та процесуальні адміністративні правовідносини, що виникають під час організації служби в органах місцевого самоврядування в Україні, зокрема, під час встановлення посад та визначення посадових повноважень, встановлення способів та порядку заміщення посад, правил проходження служби, підстав та порядку звільнення зі служби, визначення правового статусу службовців.

Методи дослідження. У дисертації використовувалася сукупність різних методів дослідження. Основним методом, який застосовано при здійсненні дисертаційного дослідження є загальнонауковий діалектичний метод, що дозволив проаналізувати чинне законодавство та практику його застосування стосовно організації служби в органах місцевого самоврядування. Широко використовувався також метод порівняльного правового дослідження при аналізі досвіду організації служби в органах місцевого самоврядування у зарубіжних країнах. Під час проведення дослідження було застосовано конкретно-історичний метод, за допомогою якого було досліджено розвиток законодавства та практики організації служби в органах місцевого самоврядування. У процесі дослідження широко використовувалися методи системного та структурно-функціонального аналізу при розгляді місця і ролі служби в органах місцевого самоврядування в системі публічної служби та при виявленні її окремих ознак.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дослідження складає адміністративно-правовий підхід до питання організації служби в органах місцевого самоврядування, розгляд її як окремого виду публічної служби. На основі сучасних досягнень адміністративно-правової науки, аналізу нормативної бази України та зарубіжних країн зроблено висновок про те, що служба в органах місцевого самоврядування забезпечує реалізацію органами місцевого самоврядування деконцентрованих управлінських функцій публічної влади.

Проведення дисертаційного дослідження дало змогу одержати наступні результати, які мають наукову новизну:

• здійснено комплексний науковий аналіз адміністративно-правового регулювання та практики організації служби в органах місцевого самоврядування;
  
• визначено службу в органах місцевого самоврядування як самостійний вид публічної служби, що у сучасний період переживає становлення у зв’язку з формуванням правової системи України та її розвитком як демократичної держави;
  
• запропоновано систему принципів служби в органах самоврядування, які покликані забезпечити її ефективність;
  
• визначено сутнісну характеристику та зміст організаційних основ служби в органах місцевого самоврядування в Україні;
  
• запропоновано класифікацію посад службовців органів місцевого самоврядування в залежності від ступеня та рівня адміністративно-правового регулювання;
  
• запропоновано класифікацію та наведено ознаки способів заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування;
  
• виділено та охарактеризовано елементи проходження служби в органах місцевого самоврядування, проаналізовано їх правове регулювання нормами інших галузей права;
  
• запропоновано класифікацію підстав звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування та проаналізовано їх правове регулювання нормами інших галузей права;
  
• зроблено висновок про недостатній рівень адміністративно-правового регулювання організації служби в органах місцевого самоврядування в Україні;
  
• запропоновано шляхи адміністративно-правового забезпечення організації служби, спрямовані на її вдосконалення з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду.
  

Практичне значення одержаних результатів. Висновки, пропозиції та рекомендації, викладені в дисертації, можуть бути використані, зокрема:

• при розробці та прийнятті кодифікованого законодавчого акту з питань публічної служби, при внесенні змін до Законів “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про державну службу”;
  
• при розробці та прийнятті підзаконних нормативно-правових актів з питань публічної служби і, зокрема, служби в органах місцевого самоврядування;
  
• при здійсненні заходів з реалізації Концепції адміністративної реформи в Україні, і в першу чергу в частині, де мова йде про службу в органах місцевого самоврядування;
  
• при розробці і прийнятті статутів територіальних громад та інших нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування в частині питань організації служби в органах місцевого самоврядування.
  

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає також в тому, що його положення можуть бути використані в правозастосовчій діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування при вирішенні питань організації служби у відповідних органах.

Теоретичні розробки, викладені у дисертації, використовуються в Одеській національній юридичній академії при викладанні навчальних дисциплін “Адміністративне право”, “Організація державної служби в Україні”, “Державна служба”.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 3-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської державної юридичної академії (Одеса, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція” (Одеса, 2000 р.), 4-й звітній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2001 р.), VІ Міжнародній науково-методичній конференції “Удосконалення підготовки фахівців” (Одеса, 2001 р.), 5-й звітній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2002 р.). Тема дослідження обговорювалася на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії.

Результати дисертаційного дослідження використовувалися в навчальному процесі, при проведенні семінарських і практичних занять з адміністративного права та організації державної служби.

Публікації. Основні результати, отримані автором у процесі роботи над темою дисертації, викладено в 5-х наукових статтях, 4 з яких містяться у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

Висновки


Практична реалізація функцій державної влади та місцевого самоврядування, повсякденний публічно-владний управлінський вплив здійснюються в демократичній правовій державі через організовану суспільно корисну діяльність – публічну службу. Служба в органах місцевого самоврядування виступає одним із видів публічної служби. Становлення нової української державності потребує якісних змін в організації служби в органах місцевого самоврядування та її адміністративно-правовому забезпеченні.

Служба в органах місцевого самоврядування як вид публічної служби має багато спільного з державною службою. Але існують і певні відмінності. Реалізація завдань адміністративної реформи потребує комплексного та узгодженого розвитку нормативно-правового забезпечення організації цих двох видів публічної служби. Головною метою реформування системи публічної служби є становлення професійної, ефективної, стабільної та авторитетної служби.

Реформування служби в органах місцевого самоврядування у складі публічної служби має відбуватися з урахуванням історичного досвіду організації служби в нашій державі, відповідного досвіду провідних зарубіжних країн, зокрема в нормативному регулюванні та практиці організаційно-службових відносин. Необхідною умовою ефективності реформування є його ґрунтовне наукове адміністративно-правове забезпечення.

Результатом проведеного дисертаційного дослідження є такі висновки.

На підставі аналізу нормативного регулювання та практики організації служби в органах місцевого самоврядування визначено службу в органах місцевого самоврядування як самостійний вид публічної служби, що у сучасний період переживає становлення у зв’язку з формуванням правової системи України та її розвитком як демократичної держави. Вона являє собою професійну, на постійній основі діяльність осіб, які займають посади в органах місцевого самоврядування та їх апараті, щодо практичної реалізації повноважень органів місцевого самоврядування та отримують заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Це визначення має знайти своє відображення у чинному законодавстві про службу.

Дослідження сутності служби в органах місцевого самоврядування дозволяє запропонувати подальший розвиток системи принципів служби, які покликані забезпечити її ефективну організацію та здійснення: верховенство права та законність; пріоритет прав і свобод людини; самостійність кадрової політики в органах місцевого самоврядування; рівний доступ громадян до служби з урахуванням ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізм та компетентність службовців; підконтрольність та підзвітність службовців та їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків; правова та соціальна захищеність службовців; позапартійність (політична нейтральність) службовців. Цю систему принципів необхідно враховувати при вдосконаленні чинного законодавства про службу.

Комплексний розгляд організаційних основ служби в органах місцевого самоврядування в Україні дозволив визначити їх сутнісну характеристику та зміст. Сутністю організаційних основ служби є створення на підставі відповідного нормативного регулювання умов для ефективної реалізації на посадах в органах місцевого самоврядування повноважень відповідних органів. До змісту організаційних основ служби включаються: встановлення посад та визначення посадових повноважень; визначення способів та порядку заміщення посад, правил проходження служби, підстав та порядку звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування; встановлення правового статусу службовців органів місцевого самоврядування. Ці формально відокремлені елементи в комплексі забезпечують подальше практичне здійснення служби.

Аналіз чинного законодавства дозволяє запропонувати класифікацію посад службовців органів місцевого самоврядування в залежності від ступеня та рівня нормативно-правового регулювання: посади, існування та коло повноважень яких передбачені безпосередньо законодавством; посади, існування та механізм встановлення (заснування) яких передбачені законодавством, а коло повноважень законодавчо не визначено; посади, щодо яких законодавством певним чином передбачено механізм їх встановлення (заснування), але не передбачено механізм визначення посадових повноважень. Зазначені відмінності обумовлюють особливості вирішення окремих питань організації служби на відповідних посадах.

На підставі дослідження способів заміщення посад в органах місцевого самоврядування запропоновано класифікацію цих способів: вибори; обрання; затвердження; призначення на невизначений термін за конкурсом; призначення на невизначений термін без конкурсу; призначення на визначений термін. Ознаками кожного із способів виступають: коло осіб, з яких обираються кандидатури; суб’єкти, які пропонують кандидатури; засоби попередньої оцінки ділових, професійних та особистих якостей; суб’єкти та засоби вибору кандидата; процедура прийняття та оформлення рішення про заміщення посади.

На підставі аналізу чинного законодавства виділено та охарактеризовано елементи проходження служби в органах місцевого самоврядування: вступ на службу; випробування службовців; присвоєння рангів; стажування, перепідготовка та підвищення кваліфікації службовців; створення та функціонування кадрового резерву служби; атестація службовців; припинення служби. Правила проходження служби, які визначаються при організації служби, знаходять своє практичне втілення при її здійсненні.

Дослідження підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування дало змогу запропонувати їхню класифікацію: загальні, які стосуються всіх службовців органів місцевого самоврядування (передбачені трудовим законодавством; передбачені адміністративним законодавством); спеціальні, які стосуються виборних посадових осіб місцевого самоврядування (пов’язані з достроковим припинення повноважень; не пов’язані з достроковим припиненням повноважень).
В результаті дослідження зроблено висновок, що закріплення цих підстав в нормах різних галузей права призводить до їх дублювання та ускладнює завдання ефективної організації служби. Доцільно при вдосконаленні законодавства виключити приватно-правове регулювання цих питань.

Дисертаційне дослідження дозволило отримати висновки про недостатнє адміністративно-правове регулювання організації служби в органах місцевого самоврядування в Україні. Порівняльно-правовий аналіз норм, які регулюють організацію служби в органах місцевого самоврядування, з нормами, які регулюють організацію державної служби, дозволив зробити висновок про схожість їх змісту та запропонувати їх об’єднання у єдиний правовий інститут. Це дозволить впорядкувати організацію різних форм публічної служби та усунути прогалини в регулюванні окремих її питань.

На підставі аналізу національного законодавства та досвіду зарубіжних країн запропоновані шляхи нормативно-правового забезпечення організації служби, спрямовані на її вдосконалення: поступова кодифікація базових адміністративно-правових норм, які стосуються загальних питань організації державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; перегляд існуючих та прийняття нових підзаконних актів, яких потребують завдання реформування служби, на загальнодержавному рівні; поступова активізація місцевої нормотворчої діяльності в галузі організації служби в органах місцевого самоврядування в межах чинного законодавства. Використання цих шляхів дозволить створити умови для комплексного вдосконалення організації служби.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

Список використаних джерел

1. Авер’янов В. Б. Адміністративна реформа і правова наука // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20-27.
   
2. Аверьянов В. Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры / АН УССР. Ин-т государства и права; Отв. ред. В. В. Цветков. – К.: Наук. думка, 1990. – 148 с.
   
3. Аверьянов В. Б. Организация аппарата государственного управления (структурно-функциональный аспект). – К., 1985. – 146 с.
   
4. Аверьянов В. Дубенко С. Закон о государственной службе: научно-практический анализ // Юридический вестник. – 1994. – № 4.
   
5. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В.М. Паращук та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. – Харків: Право, 2001. –528 с.
   
6. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Дис. ... д-ра юрид. наук. –
   К., 1999.
   
7. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность. – К., 1993. – 165 с.
   
8. Атаманчук Г. В. Основные положения концепции развития государственной службы в Российской Федерации // Вестник государственной службы. – 1992. – Июнь. – С. 5-16.
   
9. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400 с.
   
10. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом. – М., 1977.
    
11. Баймуратов М. А. Европейские стандарты локальной демократии и местное самоуправление в Украине. – Х., 2000.
    
12. Баймуратов М. А. Муниципальное право: Учеб.-метод. пособ. – Одесса, 1996.
    
13. Барабашев Г. В. Муниципальные органы современного государства (США, Великобритания). – М., 1971.
    
14. Бахрах Д. Н. Административное право России. – Екатеринбург, 1996.
    
15. Бахрах Д. Н. Административное право: Учебник для вузов. – М.: БЕК, 1997. – 369 с.
    
16. Бахрах Д. Н. Государственная служба в Российской Федерации. – Екатеринбург, 1995.
    
17. Бахрах Д. Н. Государственная служба: основные понятия, ее составляющие, содержание, принципы // Государство и право. – 1996. – № 12.
    
18. Бахрах Д. Н. Общие вопросы службы в советских государственных и общественных организациях // Служба в государственных и общественных организациях. – Свердловск, 1988. – 136 с.
    
19. Бахрах Д. Н. Структура аппарата управления. – Свердловск, 1983.
    
20. Бельский К. С. Административная власть государственного служащего // Служба в государственных и общественных организациях. – Свердловск, 1988. – 136 с.
    
21. Бельский К. С. О концепции реформы государственной службы в России // Государство и право. – 1994. – № 4.
    
22. Бельский К. С. Персональная ответственность в советском государственном управлении. – М., 1988.
    
23. Битяк Ю. Державна служба СРСР і розвиток її демократичних основ. – К., 1990.
    
24. Битяк Ю. П. Конституційно-правові засади становлення та розвитку державної служби в Україні // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 2.
    
25. Біла Л. Р. Організація державної служби в Україні: Навч.-метод. посіб. Одеса: Юрид. літ., 2000. – 74 с.
    
26. Біла Л. Р. Основні етапи проходження державної
    служби та їх правове забезпечення // Зб. наукових праць
    “Актуальні проблеми держави і права”. – Вип. 11. – Одеса, 2001. –
    С. 358-363.
    
27. Біла Л. Р. Поняття державно-службових відносин та їхня правова природа // Наукові праці ОНЮА. – Одеса, 2002. – Т. 1. –
    С. 171-184.
    
28. Біла Л. Р. Правообмеження у державній службі // Зб. наукових праць “Актуальні проблеми політики”. Вип. 10-11. – Одеса, 2001. –
    С. 51-56.
    
29. Біленчук П. Д., Кравченко В. В., Підмогильний М. В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 304 с.
    
30. Бойцова В. В., Бойцова Л. В. Политическая нейтральность государственных служащих в Англии // Государство и право. – 1992. – № 9.
    
31. Бондаренко М. В. Правовое регулирование труда муниципальных служащих. – Обнинск: Институт муниципального управления, 2001.– 160 с.
    
32. Вакуленко В. М. Концептуальні аспекти правового регулювання муніципальної служби (служби в органах місцевого самоврядування) // Управління сучасним містом: науково-інформаційний бюлетень, 2000. – № 4. – С. 64-69.
    
33. Василенко И. А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия: Учеб. пособ. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Издат. корп. «Логос», 2001. – 200 с.
    
34. Василенко И. А. Система государственной службы в США: современное состояние // Вестник государственной службы. – 1994. – № 4. – С. 32-36.
    
35. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред.
    В. Б. Авер’янова. – К.: Видавничий дім “Ін-Юре”, 2002. –
    668 с.
    
36. Вильямский В. С., Емельяненко А. П. Должностные инструкции служащих аппарата исполкома. – М., 1980.
    
37. Вишняков В. Г. Структура и штаты органов советского государственного управления. – М.: Наука, 1972. – 278 с.
    
38. Воробьев В. А. Принципы государственной и общественной службы СССР // Служба в государственных и общественных организациях. – Свердловск, 1988. – 136 с.
    
39. Воробьев В. А. Советская государственная служба (административно-правовой аспект). Р/нД, 1986.
    
40. Выдрин И. А., Кокотов А. Н. Муниципальное право России: Учебник для вузов. – М., 1999. – 368 с.
    
41. Габричидзе Б. Н., Коланда В. М. Принцип профессионализма в государственной службе // Государство и право. – 1995. – № 12.–
    С. 19-25.
    
42. Гневко В. А. Организация послевузовского обучения персонала органов местного самоуправления. – СПб., 1996.
    
43. Гневко В. А., Когут А. Е. Развитие местного самоуправления и проблемы кадрового обеспечения. – СПб., 1996.
    
44. Государственная служба (комплексный подход): Учеб. пособ. - 2-е изд. – М.: Дело, 2000. – 440 с.
    
45. Государственная служба в зарубежных странах. – М.: ИНИОН РАН, 1996. – 166 с.
    
46. Государственная служба основных капиталистических стран. – М., 1977.
    
47. Григорьев В. А. Становление местного самоуправления в Украине: Монография. – Одесса: Юрид. лит., 2000. – 112 с.
    
48. Державна служба. Посібник для викладачів, магістрантів та державних службовців. – Частина 1. – Луганськ: Східноукраїнський держ. ун-т, 2000. – 182 с.
    
49. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К., 1999. – 272 с.
    
50. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування / За заг. ред. проф. Ю. О. Оболенського. – Хмельницький, 1999. – 570 с.
    
51. Державний службовець в Україні (пошук моделі). – К.: Ін Юре, 1998. – 262 с.
    
52. Димченко В. И. Ответственность должностных лиц по административному праву // Правоведение. – 1986. – № 6.
    
53. Дірін В., Фрицький О. Виконавчий комітет сільської і селищної Рад. – К., 1970.
    
54. Довідник Ради Європи з принципів адміністративного права, які стосуються відносин між адміністративними органами та приватними особами. – Страсбург, 1996.
    
55. Додин Е. В. Актуальные проблемы теории и практики административной деятельности // Советское государство и право. – 1990. – № 12.
    
56. Дубенко С. Д. Державна служба в Україні. – К.: УАДУ, 1998. – 168 с.
    
57. Дубенко С. Д. Стан і перспективи розвитку державної служби в Україні // Парламентар. – 1998. – № 3. – С. 20-23.
    
58. Ермилин И. Государственная служба: правовые аспекты // Советская юстиция. – 1991. - № 10.
    
59. Ефремов Л. Об опыте организации Британской государственной службы // Советская юстиция. – 1991. – № 19.
    
60. Закон про місцеве самоврядування в Україні: Науково-практичний коментар / За ред. д-ра юрид. наук, професора
    В. Ф. Опришка. – К., 1999.
    
61. Зіллер Жак. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз. – К.: Основи, 1996. – 420 с.
    
62. Институты самоуправления: историко-правовое исследование / В. Г. Графский, Н. Н. Ефремова, В. И. Карпец и др. – М.: Наука, 1995. – 301 с.
    
63. Исполнительный комитет местного Совета народных депутатов / Под ред. И. П. Бутко. – К., 1980.
    
64. Калиниченко Л. А. Организация муниципальной службы. – Саратов, 1998.
    
65. Карагодин Н., Карагодина И. Формирование корпуса государственных служащих: опыт для России // Мировая экономика и международные отношения. – 1993. – № 2.
    
66. Картузова И. А. Дисциплинарная ответственность государственных служащих: Дис. ... канд. юрид. наук. – Одесса,
    1999.
    
67. Кивалов С.В. Прохождение службы должностными
    лицами таможенных органов // Вестник Одесского государственного университета (гуманитарные науки). – Вып. 2. – Одесса,
    1996.
    
68. Кивалов С. В. Таможенное право Украины. (Служба в таможенных органах). Учеб. пособ. Практикум. – Одесса: Астропринт, 1998. – 148 с.
    
69. Ківалов С. В. Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навч.-метод. посібник. – Одеса: Юрид. літ., 2001.
    
70. Ківалов С. В., Біла Л.Р. Організація державної служби в
    Україні: Навч.-метод. посібник. – Одеса: Юридична література, 2002. –328 с.
    
71. Коваль Л. В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1998. – С. 46.
    
72. Ковешников Е. М. Муниципальное право. – М.: НОРМА, 2000. – 284 с.
    
73. Коліушко І., Петришин О. Основні напрямки реформування законодавства про державну службу // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4.
    
74. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 304 с.
    
75. Коломийцев В.Ф. Подготовка государственных служащих во Франции // Государство и право. – 1992. – № 11.
    
76. Коммунальное право Украины: Учеб. пособ. / В.Д. Волков,
    А.Г. Бобкова, И.А. Захарченко и др. – Донецк, 1999.
    
77. Коммунальное самоуправление // Баварская школа управления, Федеральная академия государственного управления. – 1998. – Серия V. – Том 2. – 210 с.
    
78. Комплексна програма підготовки державних службовців, затверджена Указом Президента України від 9 листопада
    2000 року № 1212/2000 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – № 1: Державна служба в Україні. –
    С. 107-126.
    
79. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    
80. Краснов М. А. Местное самоуправление: государственное
    или общественное // Советское государство и право. – 1991. -
    № 10.
    
81. Кузнецова В. Ф. Правовые основы подбора, расстановки и подготовки управленческих кадров местных Советов: Автореф.
    дис. … канд. юрид. наук. К., 1973.
    
82. Кульбашна О. Співвідношення понять “службовець” і “державний службовець” у законодавстві України // Право України. –1999. – № 4. – С. 98-99.
    
83. Кутафин О. Е., Фадеев В. И. Муниципальное право Российской Федерации. – М., 1997.
    
84. Лаврінчук І. Обставини встановлення правового статусу державного службовця // Право України. –1999. – № 9.
    
85. Лазарев Б. М. Государственная служба. – М.: ИГП РАН, 1993. – 16 с.
    
86. Леліков Г. Основні напрямки розвитку і удосконалення державної служби // Державна служба в Україні: організаційно-правові основи і шляхи розвитку. За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Видав. дім “Ін-Юре”. – 1999. – С. 23-36.
    
87. Леліков Г., Оболенський О. Державна служба: конституційні засади, задачі та принципи // Парламентар. – 1998. – № 3. –
    С. 10-12.
    
88. Ленин В. И. Как В. Засулич убивает ликвидаторство // Полное собрание сочинений. – М.: Издательство политической литературы, 1973. – Т. 24. – С. 36.
    
89. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім.
    В. М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
    
90. Любченко П. М. Компетенція суб’єктів місцевого самоврядування. – Харків: ООО “Модель всесвіту”, 2001. –
    224 с.
    
91. Малиновський В. Я. Державна служба: теорія і практика. Навч. посіб. – К.: Атіка, 2003. – 160 с.
    
92. Мамут Л. С. Народ в правовом государстве. – М., 1999.
    
93. Манохин В. М. Концепция Закона о государственной службе // Советское государство и право. – 1991. – № 12.
    
94. Манохин В. М. Правовое регулирование советской государственной службы // Советское государство и право. – 1968. –
    № 1.
    
95. Манохин В. М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование. – М.: Юристъ, 1997.
    
96. Манохин В. М. Советская государственная служба. – М.: Юрид. лит., 1966. – 196 с.
    
97. Манохин В. М. Способы замещения должностей // Служба в государственных и общественных организациях. – Свердловск, 1988. – 136 с.
    
98. Местное самоуправление. – М., 1995.
    
99. Муниципальное право: Учебник для юрид. вузов / Отв. ред. и рук. авт. кол. д-р юрид. наук, проф. А. И. Коваленко. – М.,
    1997.
    
100. Муниципальный менеджмент: Справочное пособие /
     Иванов В. В., Коробова А. Н. – М.: ИНФРА-М, 2002. – xviii,
     718 с.
     
101. Муніципальне право України: Підручник / В. Ф. Погорілко,
     О. Ф. Фрицький, М. О. Баймуратов та ін.; За ред. В. Ф. Погорілка,
     О. Ф. Фрицького. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
     
102. Наукові засади реформування державної служби в Україні: Наукова доповідь / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К., 2000. – 55 с.
     
103. Немчинов А.А., Володин А.М. Муниципальная служба: Справ. пособ. – М.: Издательство “Дело и Сервис”, 2002.
     
104. Нижник Н. Політична культура державних службовців // Етика поведінки державних службовців під час виборів. – К.: Асоціація державних службовців, 1999. – С. 6-12.
     
105. Ноздрачев А. Государственная служба: законодательный опыт Германии // Советская юстиция. – 1993. – № 16.
     
106. Оболенський О. Теоретико-прикладні аспекти розвитку державної служби // Вісник державної служби України. – 1999. – № 2.
     
107. Оболонский А. В. Бюрократия для ХХІ века? Модели государственной службы: Россия, США, Англия, Австралия. – М.: Дело, 2002. – 168 с.
     
108. Оболонский А. В. Государственная служба США: история и современность // Государство и право. – 1999. – № 4.
     
109. Оболонский А. В. Эволюция государственной службы в Великобритании // Государство и право. – 1996. – № 4.
     
110. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред.
     В.В. Лазарева. – М.: Юристъ, 1996. – 472 с.
     
111. Овсянко Д. М. Советская государственная служба: Учеб. пособ. – М.: ВЮЗИ, 1987. – 67 с.
     
112. Оніщук М. В., Кампо В. М. Правові засади місцевого самоврядування в Україні. – К., 1998.
     
113. Орзих М. Ф. Баймуратов М. А. Международные стандарты местного самоуправления: Учеб. пособ. / Научн. ред. канд. юрид. наук, доц. Ю. В. Крылов. – Одесса: АО БАХВА, 1996. – 128 с.
     
114. Основи муніципального права України: Навч. посіб. / За ред.
     М. І. Корнієнка. – К., 2000.
     
115. Основні напрями реформування Української Академії державного управління при Президентові України, затверджені
     Указом Президента України від 21 вересня 2001 року № 850/2001 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. –
     № 1: Державна служба в Україні. – С. 127-130.
     
116. Особливості правового регулювання проходження служби державними службовцями // Право України. – 1998. – № 3.
     
117. Павленчик П. Служба в органах місцевого самоврядування: стан і перспектива // Вісник державної служби України. – 1999. –
     № 2.
     
118. Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. – Мюнхен, 1963.
     
119. Пахомов И. Н. Основные вопросы государственной службы в советском административном праве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. К., 1964.
     
120. Пахомов И. Н. Развитие демократических принципов государственной службы в современный период // Советское государство и право. – 1964. – № 7.
     
121. Пахомов И. Н. Советская государственная служба: понятие и основные принципы. – К., 1964.
     
122. Пахомов І. М. Адміністративноправові питання державної служби в СРСР. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1971. – 128 с.
     
123. Перспективи муніципальної реформи в Україні: Збірник матеріалів міжнародного семінару “Перспективи муніципальної реформи в Україні” (Київ, 4-6 березня 1997 р.) та Загальноукраїнських муніципальних слухань з питань правового та соціального статусу комунальних (муніципальних) службовців (м. Судак, 17-19 липня
     1997 р.) – К., 1997.
     
124. Петришин А. В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ: Монография. – Х.: Факт, 1998. –168 с.
     
125. Погорелко В. Ф. Местные Советы в механизме осуществления функций советского общенародного государства. – К., 1986.
     
126. Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169.
     
127. Положення про порядок стажування у державних органах, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1994 року № 804.
     
128. Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року
     № 283 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. - № 1: Державна служба в Україні. – С. 228-232.
     
129. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня
     1995 року № 641 “Про застосування статті 13 Закону України
     “Про державну службу” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – № 1: Державна служба в Україні. –
     С. 76-77.
     
130. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня
     1994 року № 423 “Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України “Про державну службу” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – № 1: Державна служба в Україні. – С. 75-76.
     
131. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня
     1994 року № 250 “Про порядок і умови надання державним
     службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування
     додаткових оплачуваних відпусток” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – № 1: Державна служба в Україні. – С. 319.
     
132. Постовой Н. В. Муниципальное право России. – М.: Новый Юрист, 1998. – 350 с.
     
133. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
     
134. Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів: Закон України від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 3-4. – Ст. 15.
     
135. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
     
136. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від
     21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. –
     № 24. – Ст. 170.
     
137. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 7 червня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 13 липня 2001 р. – № 26. – Ст. 1151.
     
138. Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів: Закон України від 4 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 24. – Ст. 180.
     
139. Пронкин С. В., Петрунина О. Е. Государственное управление зарубежных стран: Учеб. пособ. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 416 с.
     
140. Радянське будівництво / За заг. ред. О. Ф. Фрицького. – К., 1974.
     
141. Розенбаум Ю. А. Государственная служба как фактор укрепления целостности Российского федеративного государства // Государство и право. – 1995. – № 6. – С. 68-75.
     
142. Розенбаум Ю. А. Система работы с кадрами в условиях перестройки: социально-правовой аспект // Сов. государство и право. – 1986. – № 12.
     
143. Роуз Е. Принципи підзвітності в публічній службі // Управління сучасним містом: науково-інформаційний бюлетень, 2000. – № 4. – С. 70-80.
     
144. Серьогін С. М. Про особливості статусу посадових осіб місцевого самоврядування та необхідність його правового врегулювання // Управління сучасним містом: науково-інформаційний бюлетень, 2000. – № 4. – С. 2-8.
     
145. Служащий советского государственного аппарата. – М.: Юрид. лит., 1970. – 280 с.
     
146. Советское строительство: Учебное пособие / Под ред.
     О. Ф. Фрицкого и В. Ф. Кузнецовой. – К., 1988.
     
147. Советы народных депутатов: правовые вопросы организации деятельности / Под ред. Ю. С. Шемшученко. – К., 1981.
     
148. Старилов Ю. Н. Государственная служба в Российской Федерации: Теорет.-прав. исслед. – Воронеж, 1996.
     
149. Старилов Ю. Н. Государственная служба в РФ: направления формирования и концепция программы специального учебного корпуса // Государство и право. – 1995. - № 1.
     
150. Старилов Ю. Н. Служебное право. Учебник. – М.: БЕК, 1996.
     
151. Стратегія реформування системи державної служби в
     Україні, затверджена Указом Президента України від 14 квітня
     2000 року № 599/2000 // Бюлетень законодавства і юридичної
     практики України. – 2002. – № 1: Державна служба в Україні. –
     С. 37-43.
     
152. Стременовский С. Н. Местное самоуправление г. Одессы в середине ХІХ века: Историко-правовое исследование. – Одесса: Юрид. лит., 2002. – 160 с.
     
153. Супрун П. И., Марахова А. Ф. Справочник административного работника. – К., 1985.
     
154. Тиковенко А. Г. Служебная дисциплина и ответственность за выполнение незаконного приказа // Сов. государство и право. – 1981. – № 7.
     
155. Типовий порядок формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 року № 1386 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – № 1: Державна служба в Україні. – С. 58-60.
     
156. Титарчук В. Вдосконалення державного апарату (окремі питання) // Право України. –1999. – № 3.
     
157. Тихомиров Ю. А. Публичное право. – М., 1995.
     
158. Ткач Г. Природа і види адміністративного розсуду // Право України. – 2002. – № 5. – С. 30-33.
     
159. Ткачук А., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід: Навч. посіб. – К., 1997.
     
160. Тодощак О. В. Адміністративно-правовий захист службовців митних органів // Зб. наукових праць “Актуальні проблеми держави і права”. – Одеса, 2001. – Вип. 12. – 111-115.
     
161. Тодощак О. В. Державний захист службовців митних органів // Зб. наукових праць “Актуальні проблеми держави і права”. – Одеса, 2001. – Вип. 11. – 399-402.
     
162. Тодощак О. В. Організаційно-правові основи державного захисту службовців митних органів України // Наукові праці ОНЮА. – Одеса, 2002. – Т. 1. – С. 221-228.
     
163. Тряков И. В. Кадры местных Советов: формирование, обучение. – М., 1987.
     
164. Филиппов А. В. Работа с кадрами: психологический аспект. – М, 1990.
     
165. Фрицкий О. Ф. Местные Советы народных депутатов и управление. Организационно-правовые проблемы. – К., 1977.
     
166. Фрицький О. Ф. Місцевому самоврядуванню державну підтримку // Місцеве та регіональне самоврядування. – 1994. –
     Вип. 3 (8). – С. 20-27.
     
167. Хлуткова В. В. Деякі проблеми здійснення кар’єри та
     визначення статусу муніципальних службовців // Управління сучасним містом: науково-інформаційний бюлетень, 2000. – № 4. –
     С. 50-57.
     
168. Хойнацкі В. П. Аналітичні й наукові методи оцінки реформування державної служби в Україні // Парламентар. – 1998. -
     № 3. – С. 6-9.
     
169. Цвєтков В. В. Авер’янов В. Б. Кубко Є. Б. та ін. Керівник в апараті державного управління (організаційно-правові проблеми). – К.: Наук. думка, 1988. – С. 64-65.
     
170. Цивільне право: навч. посіб. для студентів юрид. вузів і факультетів. – К.: Вентурі, 1996.
     
171. Шугрина Е. С. Муниципальное право: Учебник. – М.: Дело, 1999. – 496 с.
     
172. Щодо проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування: Роз’яснення Головного управління державної служби України від 10.10.2001 р.
     № 42/5690.
     
173. Элерс Д. Местное самоуправление в Германии // Государство и право. – 2002. – № 3. – С. 68-74.
     
174. Юридическая энциклопедия / Отв. ред. Б. Н. Топорнин. – М.: Юристъ, 2001. – 1272 с.
     
175. Янюк Н. Проходження державної служби: деякі питання // Право України. – 2000. – № 1.
     
176. Ясюнас В.А. Основы местного самоуправления: Учеб. пособ. – М.: «Ось-89», 1998. – 224 с.
     
177. Ямпольская Ц. А. О должностном лице в советском государственном аппарате // Вопросы советского административного права. – М.: Изд-во АН СССР, 1948.
     

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php