Питання: Підприємство, рекламна діяльність якого є основним видом діяльності. на протязі податкового періоду не надавало рекламних послуг
| Вид материала | Документы |
- Основним видом діяльності яких є надання рекламних послуг, 110.43kb.
- Діагностична модель служби управління персоналом, 104.81kb.
- Оналення навчально-виховного процесу, підготовку молодого покоління до життєдіяльності, 37.07kb.
- Теоретичні питання, 664.48kb.
- Підприємство придбало основні засоби у підприємця-єдинника. Чи можуть амортизуватись, 4.52kb.
- Чи можна нараховану І невиплачену заробітну плату включати до валових витрат? Відповідь, 8.43kb.
- Порядок отримання туроператорської ліцензії, ліцензія на новий термін, 237.77kb.
- Фізична особа підприємець в 2011 році здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, 20.54kb.
- Назва реферату: Особливості реклами на місці продажу послуг Розділ, 97.79kb.
- Назва реферату: Бухгалтерський облік цінних паперів Розділ, 255.17kb.
Місцеві податки і збори
За листопад 2010 р.
Податок з реклами
Питання: Підприємство, рекламна діяльність якого є основним видом діяльності. на протязі податкового періоду не надавало рекламних послуг.
Чи потрібно подавати до органу державної податкової служби розрахунок податку з реклами з прочерками?
Відповідь: Так, потрібно.
Відповідно до статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 „Про місцеві податки і збори” органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Пунктом 4.1 розділу 4 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.98 за N 172/2612, встановлено, що узяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби.
Згідно з підпунктом 4.1.4 пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами та доповненнями податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Отже, якщо підприємство у звітному періоді не здійснювало рекламну діяльність, але зареєстроване як платник податку з реклами, то воно повинно згідно з нормами діючого законодавства подавати розрахунок податку з реклами.
Якщо платник податків не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством то згідно з підпунктом 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону він має сплатити штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПАУ від 07.10.2007р. №15310/5/15-0516.
Комунальний податок
Питання: Працівника підприємства було звільнено з роботи 12-го числа місяця.
Чи потрібно при визначенні суми комунального податку враховувати цього працівника в середньообліковій кількості?
Відповідь: Так, потрібно.
Відповідно до форми податкового розрахунку комунального податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.03р. № 625 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 20.03.06.р. №143, кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період (рядок 01) дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників.
Згідно з п. 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.05р. № 286 (далі – Інструкція), середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які мають уточнюватися відповідно до наказів про прийом, переведення працівників на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з‘явилися або не з‘явилися на роботу.
Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого – по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, та ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця (пп. 3.2.1 Інструкції)
Таким чином, при визначенні суми податкового зобов‘язання з комунального податку середньооблікова кількість штатних працівників визначається з урахуванням кількості працівників, звільнених протягом звітного періоду.
За жовтень 2010 р.
Комунальний податок
Питання: На підприємстві у другому кварталі поточного року звільнені усі працівники, крім директора, який працює за сумісництвом, і за якого комунальний податок не нараховується та не сплачується.
Чи необхідно в цьому випадку подавати податковий розрахунок комунального податку з прочерками?
Відповідь: Так, необхідно.
Статтею 15 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII та ст. 1 Декрету Кабміну України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93 (далі - Декрет) до переліку місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.
Згідно зі ст. 15 Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Розділом ІІ Положення про комунальний податок у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 р. № 81/1291, встановлено, що платниками комунального податку є юридичні особи - підприємства і організації незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, іноземні юридичні особи, філії підприємств, які зареєстровані на території міста Києва, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003 р. № 625 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.01.2004 р. за № 4/8603) затверджено форму податкового розрахунку комунального податку.
Приміткою до форми податкового розрахунку комунального податку щодо порядку визначення кількісного складу працівників визначено, що кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 (зареєстровано в Мін'юсті України 30.11.2005 р. за № 1442/11722) (далі - Інструкція № 286).
До облікової кількості штатних працівників включаються всі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше та отримували заробітну плату на цьому підприємстві.
Відповідно до пп. 2.6.1 п. 2.6 Інструкції № 286 до середньооблікової кількості штатних працівників не включаються працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки або менше однієї ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа.
Таким чином, подання платником комунального податку-підприємством податкового розрахунку комунального податку не залежить від показника кількісного складу працівників такого підприємства. Тому підприємство за відсутності штатних працівників повинно подавати до податкового органу, в якому перебуває на обліку як платник комунального податку, розрахунок комунального податку за кожний звітний період з прокресленням відповідних показників.
Роз’яснення із зазначеного питання було надано у журналі "Вісник податкової служби України" (лютий 2009р., № 6).
За серпень 2010 р.
Питання: Підприємство розмістило інформаційну вивіску на фасаді свого магазину.
Чи потрібно в такому випадку сплачувати податок з реклами?
Відповідь: Відповідно до статті 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05. 1993 року № 56-93 „Про місцеві податки та збори” із змінами та доповненнями об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
Згідно із статті 1 Закону України від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР „Про рекламу” із змінами та доповненнями (далі – Закон № 270) реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Пунктом 7 статті 8 Закону № 270 передбачено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вважається рекламою.
Тобто, у разі якщо вивіска на фасаді магазину не несе рекламної інформації, податок з реклами сплачувати не потрібно. У випадку, коли основний профіль діяльності підприємства відрізняється від назви вивіски, а також назва вивіски не збігається з юридичним найменуванням підприємства, таку вивіску слід вважати рекламою.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане в журналі «Вісник податкової служби України» (січень 2003 р., № 2).
Питання: Чи можливе використання місцевої символіки без отримання дозволу на використання місцевої символіки, виданого відповідними органами місцевого самоврядування?
Відповідь: Відповідно до статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори» (зі змінами та доповненнями, далі – Декрет) збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.
Статтею 18 Декрету визначено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Відповідно до пункту 1.3 Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.03.06 р. № 149/3240 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15.02.94 N 7 "Про введення збору за право на використання символіки м. Києва"» (зі змінами та доповненнями, далі - Положення), використання символіки м. Києва (в назвах підприємств, товарних знаках, при виготовленні продукції, наданні послуг, здійсненні робіт) з комерційною метою дозволяється тільки при наявності дозволу, наданого Головним управлінням культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно пункту 1.4. Положення юридичні особи та громадяни, які не отримали дозвіл у встановленому порядку, але використовують символіку м. Києва з комерційною метою, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (зі змінами та доповненнями) провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, тягне за собою накладення штрафу від 20 (340 грн.) до 40 (680 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від 30 (510 грн.) до 60 (1020 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
За вересень 2009 р.
Податок з реклами
Питання: Яким чином виправити помилку в розрахунку податку з реклами та які штрафні санкції при цьому виникають?
Відповідь: Форма податкового розрахунку податку з реклами затверджена наказом ДПА України від 24.12.03 № 624 „Про затвердження форми податкового розрахунку податку з реклами”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 січня 2004 року за №3/8602.
Відповідно до п. 17.2 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами та доповненнями (далі – Закон №2181-ІІІ) платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.
Відповідно до п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання та погашає його, пеня не нараховується.
За липень 2009 р.
Збір за право використання місцевої символіки
Питання: За який звітний період складається розрахунок збору за право використання місцевої символіки: за звітний квартал чи наростаючим підсумком з початку року?
Відповідь: Згідно зі ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (зі змінами та доповненнями) органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників.
Згідно з розділом VI Положення про збір за право на використання місцевої символіки міста Києва, затвердженого рішенням XII сесії четвертого скликання Київської міської ради від 09.03.2006 р. N 149/3240, підприємства (юридичні особи) розрахунок сплати збору за право на використання символіки м. Києва подають державній податковій інспекції за місцем реєстрації платника не пізніше сорока календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003 N 622 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за право на використання місцевої символіки".
При цьому відповідно до форми податкового розрахунку збору за право на використання місцевої символіки, затвердженого зазначеним наказом, розрахунок має складатися за звітний квартал.
За лютий 2009 р.
Комунальний податок
Питання:Чи змінено ставки комунального податку в м. Києві на 2009 рік?
Відповідь:Станом на 1 січня 2009 року ставки комунального податку у м. Києві не змінено.
Згідно із Положенням про комунальний податок у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 року N 81/1291, ставка комунального податку становить 10 відсотків річного фонду оплати праці працівників підприємств (організацій), нарахованого виходячи з встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів працівників.
При цьому пунктом 22.5 ст. 22 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).
За січень 2009 р.
Комунальний податок
Питання: Підприємство у 1 кварталі 2009 року виявило помилку, допущену при обчисленні комунального податку за 3 квартал 2008 року.
Як виправити цю помилку?
Відповідь: Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181-III) визначено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Одночасно згідно із п. 17.2 ст. 17 зазначеного Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Форма податкового розрахунку комунального податку затверджена наказом ДПА України від 24.12.2003 N 625 (із змінами та доповненнями) і зареєстрована у Міністерстві юстиції України 08.01.2004 за N 4/8603. Зазначеною формою передбачено відображення результатів виправлення помилок, допущених за попередні звітні періоди, як в податковому розрахунку комунального податку за поточний звітний період, так і в уточнюючому податковому розрахунку комунального податку за звітний період, в якому така помилка була допущена. При цьому згідно із п. 1.11 ст. 1Закону N 2181-III податковий розрахунок має статус податкової декларації.
Таким чином, якщо у 1 кварталі 2009 року платник комунального податку виявив помилку, допущену в податковому розрахунку за 3 квартал 2008 року, результати виправлення такої помилки можна відобразити або в уточнюючому податковому розрахунку комунального податку за 3 квартал 2008 року, або в податковому розрахунку комунального податку за 1 квартал 2009 року.
Податок з реклами
Питання: Чи змінено ставки податку з реклами на 2009 рік?
Відповідь: Станом на 1 січня 2009 року ставки податку з реклами не змінено.
Згідно із Положенням про податок з реклами в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 24.04.2003 року N 360/520, ставка податку з реклами встановлюється у відсотках від вартості послуг за встановлення та розміщення реклами, в тому числі і від плати за право тимчасового використання місць для розташування об'єктів зовнішньої реклами та реклами на транспорті в м. Києві.
За розміщення одноразової реклами усіх видів ставка збору становить 0,1 відсотка.
За розміщення реклами на тривалий час ставка збору становить 0,5 відсотка.
За листопад 2008 р.
Збір за право на використання місцевої символіки
Питання: Підприємство використовує у своїй назві символіку міста Києва.
В які терміни необхідно сплачувати збір за право на використання місцевої символіки за 3 квартал 2008 року?
Відповідь: Згідно з п. 6.3 Положення про збір за право на використання символіки міста Києва (у редакції рішення Київської міської ради від 09.03.2006 р. N 149/3240) збір за право на використання символіки м. Києва сплачується підприємствами та організаціями щоквартально не пізніше десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання розрахунку сплати збору.
При цьому відповідно до п. 6.2 зазначеного Положення підприємства (юридичні особи) розрахунок сплати збору за право на використання символіки м. Києва подають Державній податковій інспекції за місцем реєстрації платника не пізніше сорока календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003 N 622 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за право на використання місцевої символіки".
Одночасно слід врахувати, що згідно із пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181) якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
В той же час відповідно до норм зазначеного Закону та Податкового роз'яснення щодо граничного строку сплати податкового зобов'язання у разі, коли день подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, затвердженого наказом ДПА України від 16.07.2002 № 338, не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо у зв'язку з вихідними або святковими днями було перенесено граничний термін подання податкової декларації.
З урахуванням зазначених норм, граничний термін подачі податкового розрахунку збору за право на використання місцевої символіки за третій квартал 2008 року – 10 листопада 2008 року, граничний термін сплати збору за право на використання місцевої символіки – 19 листопада 2008 року.