Питання: Підприємство, рекламна діяльність якого є основним видом діяльності. на протязі податкового періоду не надавало рекламних послуг
| Вид материала | Документы |
- Основним видом діяльності яких є надання рекламних послуг, 110.43kb.
- Діагностична модель служби управління персоналом, 104.81kb.
- Оналення навчально-виховного процесу, підготовку молодого покоління до життєдіяльності, 37.07kb.
- Теоретичні питання, 664.48kb.
- Підприємство придбало основні засоби у підприємця-єдинника. Чи можуть амортизуватись, 4.52kb.
- Чи можна нараховану І невиплачену заробітну плату включати до валових витрат? Відповідь, 8.43kb.
- Порядок отримання туроператорської ліцензії, ліцензія на новий термін, 237.77kb.
- Фізична особа підприємець в 2011 році здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, 20.54kb.
- Назва реферату: Особливості реклами на місці продажу послуг Розділ, 97.79kb.
- Назва реферату: Бухгалтерський облік цінних паперів Розділ, 255.17kb.
Збір за право на використання місцевої символіки
Питання: Чи є платником збору за місцеву символіку громадська організація, яка містить у своїй назві слово «Київська»?
Відповідь: Ні, не є.
Відповідно до п. 1.2 Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.03. 2006 року N 149/3240 (далі – Положення), розробленого відповідно до Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори» та Закону «Про систему оподаткування», до місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 N 39 Переліком назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку (далі - Перелік). Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції; зображення об'єктів історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються при виготовленні друкованої (за виключенням бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо.
Згідно із зазначеним Переліком, до місцевої символіки, серед іншого, належить і назва міста Київ. Тому юридичні особи або громадяни, які використовують її у комерційних цілях, повинні у встановленому порядку сплачувати збір за право використання місцевої символіки.
Платниками збору у Положенні визначені юридичні особи, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.
Одночасно згідно із пп. 5.1.4 п. 5.1 ст. 5 Положення від сплати збору звільняються, зокрема, громадські та релігійні організації, благодійні фонди, у назвах яких використовується символіка м. Києва.
Виходячи з цього, громадська організація, у назві якої використовується символіка м. Києва, звільняється від сплати збору за право на використання місцевої символіки.
Місцеві податки та збори
Питання: Рекламне агентство підписало акти здавання-приймання наданих рекламних послуг із замовником, але оплати таких рекламних послуг не отримало. Чи нараховується і сплачується податок з реклами в цьому випадку?
Відповідь: Ні, не нараховується і не сплачується.
Відповідно до ст. 11 Декрету КМУ від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками податок з реклами є юридичні особи та громадяни. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час. Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.
Одночасно згідно з п. 6.3 розділу ІV Положенням про податок з реклами, затвердженим рішенням Київської міської ради від 24.04.2003 № 360/520 податок з реклами одержується розповсюджувачами та вноситься до районних бюджетів за місцем їх реєстрації.
Враховуючи зазначене, податок з реклами нараховується та сплачується до бюджету розповсюджувачами реклами з сум коштів, отриманих від рекламодавців.
Питання: Рекламне агентство для надання послуг з розміщення реклами залучає співвиконавців (підрядників), яким перераховує кошти за надані послуги з розміщення реклами разом з податком з реклами. Яким чином в даному випадку має розподілятися податок з реклами, сплачений замовником?
Відповідь: У разі, якщо рекламні агентства здійснюють рекламні операції з рекламодавцями чи з виробниками реклами або їх співвиконавцями на підставі договорів підряду на виконання рекламних робіт (послуг), то рекламні агентства нараховують та виділяють в документах рекламодавцям податок з реклами з загальної вартості реклами. При цьому сплата до місцевого бюджету податок з реклами рекламними агентствами за такими договорами проводиться з різниці між сумою податку з реклами, нарахованою і виділеною рекламодавцю в актах (звітах) чи платіжних документах, та сумою податку з реклами, фактично сплаченою підрядчикам (виробникам або їх співвиконавцям) за отриману від них рекламу.
Обов'язковою умовою цього є виділення підрядчиками (виробниками реклами або їх співвиконавцями) рекламним агентствам в первинних документах суми податку з реклами окремим рядком. У разі якщо в первинних документах підрядчика відсутні виділені суми податку з реклами, то рекламні агентства сплачують податок з реклами з усього об'єму реклами, виконаної для рекламодавця.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане листом ДПА України від 24.09.2002 р. N 6303/6/15-3416.
Ринковий збір
Питання: Приватний підприємець займає на ринку торгове місце в павільйоні загальною площею 4 кв. м. Яку суму ринкового збору має сплачувати фізична особа-підприємець?
Відповідь: Відповідно до статті 15 Закону України від 25.06.91 N 1251 "Про систему оподаткування", із змінами та доповненнями, ринковий збір входить до числа місцевих податків і зборів. Механізм справляння і порядок сплати ринкового збору, як і інших місцевих податків і зборів, визначається сільськими, селищними, міськими радами в рамках граничних розмірів ставок, визначених законодавством України. Граничний розмір цих ставок визначається Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 56-93 "Про місцеві податки і збори", із змінами і доповненнями (далі - Декрет), залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Слід зазначити, що ринковий збір є обов'язковим для встановлення органами місцевого самоврядування за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього збору.
Зокрема, порядок сплати ринкового збору у м. Києві встановлений рішенням Київської міської ради від 04.02.99 N 135/236 "Про ринковий збір у м. Києві" (далі – Рішення).
Відповідно до змін, внесених до п. 3.1 зазначеного рішення рішенням Київради від 26.06. 2007 року N 909/1570 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 04.02.99 N 135/236 "Про ринковий збір у м. Києві" при продажу продукції (товарів) юридичними і фізичними особами з магазинів, контейнерів, кіосків, трейлерів, причепів, площадок, наметів, павільйонів, боксів, ролетів тощо ринковий збір встановлюється за одне торговельне місце, розмір якого визначається площею зайнятих квадратних метрів, а саме: при площі торговельного місця до 4-х кв. м - 1 торговельне місце.
При цьому п. 3.2 Рішення встановлено єдину ставку ринкового збору для фізичних осіб в розмірі 2,55 грн. та 15,0 грн. - для юридичних осіб.
Виходячи із зазначених норм, фізична особа-приватний підприємець сплачує ринковий збір виходячи із вартості двох торговельних місць у розмірі 5,10 грн. (2, 55 *2).
Питання: В яких випадках підприємства та приватні підприємці, які здійснюють торгівлю на ринках м. Києва не повинні сплачувати ринковий збір?
Відповідь: Відповідно до ст. 2 Положення про ринковий збір у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.02.99 N 135/236 (зі змінами і доповненнями) платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи.
Не береться ринковий збір із підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках) на території ринку, та з власних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця.
Виходячи з цього, ринковий збір не повинні сплачувати виключно підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках) на території ринку.
При цьому приватні підприємці сплачують ринковий збір у будь-яких випадках.
За січень 2008 року
Комунальний податок
Питання: Працівник влаштувався на підприємство з 10 січня 2008 року, тобто пропрацював не повний робочий місяць. Як розрахувати комунальний податок в цьому випадку?
Відповідь: Наказом ДПА України «Про внесення змін до форми податкового розрахунку комунального податку» від 20.03.2006 р. № 143 (зареєстровано в Мін’юсті України 27.03.2006 р. за № 331/12205) у формі податкового розрахунку комунального податку, згідно з якими кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період (рядок 01) дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників.
Згідно з п. 3.2 цієї Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватися відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з’явилися або не з’явилися на роботу.
Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого – по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, та ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця (пп. 3.2.1 Інструкції).
Отже, при визначенні суми податкового зобов’язання з комунального податку працівник, якого було прийнято з 10-го числа (тобто з 10-го числа він фактично працював до кінця звітного місяця), повинен враховуватися в середньооблікову кількість штатних працівників.
Питання: На підприємстві проходять виробничу практику учні професійно-технічного училища. Чи сплачується комунальний податок за цих учнів?
Відповідь: Ні, не сплачується.
Згідно із формою податкового розрахунку комунального податку затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 625, зареєстрованим Мін'юстом України 08.01.2004 р. за № 4/8603, кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до
Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286, зареєстрованим Мін'юстом України 30.11.2005 р. за № 1442/11722.
При цьому згідно із пп. 2.6.4 п. 2.6 зазначеної інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників, зокрема, такі категорії як учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей.
Виходячи із зазначеного, комунальний податок не сплачується за учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві.
Питання: Чи сплачується комунальний податок за працівників підприємства, які у звітному періоді перебували на лікарняному?
Відповідь: Так, сплачується.
Згідно із формою податкового розрахунку комунального податку затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 625, зареєстрованим Мін'юстом України 08.01.2004 р. за № 4/8603, кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до
Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286, зареєстрованим Мін'юстом України 30.11.2005 р. за № 1442/11722.
При цьому згідно із пп. 2.6.4 п. 2.6 зазначеної інструкції включаються до облікової кількості штатних працівників, зокрема, працівники, які не вийшли на роботу з причини хвороби.
Виходячи із зазначеного, комунальний податок сплачується за працівників, які у звітному періоді перебували на лікарняному.
Податок з реклами
Питання: Підприємство-резидент з місцезнаходженням в м. Києві організовує виставку за межами митної території України - у Австрії. Чи повинен такий платник сплачувати податок з реклами в цьому випадку?
Відповідь: Відповідно до ст. ІІ Положення про податок з реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київради від 24.04. 2003 року N 360/520, встановлено, платниками податку з реклами є юридичні особи усіх форм власності, їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, які розміщують об'єкти реклами на території м. Києва.
Згідно із ст. ІІІ цього Положення об'єктом оподатковування є вартість, в тому числі і плата за право тимчасового використання місць для розташування об'єктів зовнішньої реклами та реклами на транспорті в м. Києві.
Враховуючи те, що у даному випадку послуги по встановленню та розміщенню реклами надаються юридичною особою за межами митної території України (у Австрії), то об’єкту оподаткування податком з реклами не виникає.
За грудень 2007 року
Комунальний податок
Питання: Новостворене підприємство не має найманих працівників. Чи повинно таке підприємство здавати податковий розрахунок комунального податку?
Відповідь: Так, повинно.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, у тому числі звітності зі сплати комунального податку, встановлено
пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 2181-III) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Форма податкового розрахунку комунального податку встановлена наказом ДПА України від 24.12. 2003 року N 625, зареєстрованим в Мін’юсті України 08.01 2004 р. за N 4/8603.
Листом ДПА України від 03.10.2007 р. N 4820/А/15-0214 роз’яснено, що підприємство, яке не має штатних працівників, у даному випадку - новостворене, повинно подавати розрахунок сплати комунального податку за місяць, на який припадає його державна реєстрація у разі, якщо воно взято на податковий облік у відповідному органі державної податкової служби як платник цього податку, з прокресленнями.
Питання: Чи сплачують комунальний податок фізичні особи-приватні підприємці?
Відповідь: Ні, не сплачують.
Згідно із статтею 15 Закону України від 25.06.91 N 1251-XII "Про систему оподаткування" та статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (із змінами та доповненнями) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.
Одночасно Положенням про комунальний податок у м. Києві, затвердженим рішенням Київради від 18.03. 2004 р. N 81/1291, встановлено, що платниками комунального податку є юридичні особи - підприємства і організації незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, іноземні юридичні особи, філії підприємств, які зареєстровані на території міста Києва, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.
Виходячи із зазначеного, нормативні документи зі сплати комунального податку не поширюються на фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності.
Питання: Як розрахувати показник «кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період» у податковому розрахунку комунального податку?
Відповідь: Форма податкового розрахунку комунального податку встановлена наказом ДПА України від 24.12. 2003 року N 625, зареєстрованим в Мін’юсті України 08.01 2004 р. за N 4/8603.
Приміткою "*" до форми податкового розрахунку визначено, що кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722. При цьому, якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку визначено базовий податковий (звітний) період календарний місяць, то в рядку 01 указується середньооблікова кількість штатних працівників за такий місяць, якщо календарний квартал (півріччя, рік) - сума середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу (півріччя, року).
Відповідно до розділу 3 вказаної Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників, яка використовується при обчисленні суми комунального податку, розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.
Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
За липень 2007 року
Комунальний податок
Питання: Чи є платником комунального податку представництво нерезидента в Україні за умови, коли воно:
- здійснює господарську діяльність в Україні;
- не здійснює господарську діяльність в Україні?
Відповідь: Так, незалежно від результатів господарської діяльності.
Статтею 15 Закону «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII (зі змінами та доповненнями) та ст. 1 Декрету «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями) до переліку місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.
Згідно зі ст. 15 Декрету № 56-93 комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Форму податкового розрахунку комунального податку затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2003 р. № 625 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.01.2004 р. за № 4/8603). Приміткою до форми податкового розрахунку комунального податку щодо порядку визначення кількісного складу працівників (рядок 01) визначено, що кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 (зареєстровано в Мін'юсті України 30.11.2005 р. за № 1442/11722).
Тобто об'єкт оподаткування комунальним податком, а саме середньооблікова кількість штатних працівників, не залежить від результатів господарської діяльності.
Відповідно до ст. 18 Декрету № 56-93 органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів згідно з переліком і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.
Отже, якщо рішенням органу місцевого самоврядування не передбачено пільг для підприємств, які не здійснюють господарської діяльності, то ці підприємства сплачують комунальний податок у порядку, передбаченому рішенням органу місцевого самоврядування.
Зокрема, у розділі ІІ Положення про комунальний податок у м. Києві, затвердженого рішенням Київради від 18.03. 2004 р. N 81/1291 (далі – Положення), визначено, що платниками комунального податку є юридичні особи - підприємства і організації незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, іноземні юридичні особи, філії підприємств, які зареєстровані на території міста Києва, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.
Разом з цим, розділом IV зазначеного Положення встановлено, що від сплати комунального податку звільняються, зокрема, підприємства та організації, які згідно з чинним законодавством звільняються від сплати податку на прибуток.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) платниками податку на прибуток є, зокрема, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.
При цьому п. 1.17 ст. 1 визначено, що постійне представництво нерезидента в Україні - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин.
Враховуючи те, що представництва нерезидента, що мають статус „постійних” не звільняються від сплати податку на прибуток згідно із Законом, а представництва нерезидента з іншим статусом – не є платниками податку на прибуток, то такі представництва нерезидентів, які зареєстровані на території міста Києва, повинні сплачувати комунальний податок та подавати податковий розрахунок комунального податку протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу.