Питання: Підприємство, рекламна діяльність якого є основним видом діяльності. на протязі податкового періоду не надавало рекламних послуг
| Вид материала | Документы |
- Основним видом діяльності яких є надання рекламних послуг, 110.43kb.
- Діагностична модель служби управління персоналом, 104.81kb.
- Оналення навчально-виховного процесу, підготовку молодого покоління до життєдіяльності, 37.07kb.
- Теоретичні питання, 664.48kb.
- Підприємство придбало основні засоби у підприємця-єдинника. Чи можуть амортизуватись, 4.52kb.
- Чи можна нараховану І невиплачену заробітну плату включати до валових витрат? Відповідь, 8.43kb.
- Порядок отримання туроператорської ліцензії, ліцензія на новий термін, 237.77kb.
- Фізична особа підприємець в 2011 році здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, 20.54kb.
- Назва реферату: Особливості реклами на місці продажу послуг Розділ, 97.79kb.
- Назва реферату: Бухгалтерський облік цінних паперів Розділ, 255.17kb.
За жовтень 2008 р.
Податок з реклами
Питання: Чи сплачується податок з реклами при розміщенні друкованих оголошень про прийом співробітників на роботу?
Відповідь: Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР (у редакції Закону України від 11.07.2003 р. № 1121-IV) реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб i призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
При цьому товар – це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності (ст. 1 Закону № 270/96-ВР).
Разом з цим, листами ДПА України від 28.05.2008 р. N 197/2/15-0210, N 6208/5/15-0215 було повідомлено, що податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу: на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
Таким чином, податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення оголошення про прийом співробітників на роботу, якщо таке оголошення передає інформацію з комерційною метою про особу чи товар у розумінні Закону України «Про рекламу».
За вересень 2008 р.
Податок з реклами
Питання: Рекламне агентство одночасно із розміщенням реклами виготовляє конструкції, на яких розміщує таку рекламу.
Як виконавцю визначити базу оподаткування податком з реклами?
Відповідь: Згідно з Положенням про податок з реклами в м. Києві, затвердженим рішенням Київради від 24.04.2003 № 360/520 (далі - Положення № 360/520), об'єктом оподатковування є вартість послуг по встановленню та розміщенню реклами, в тому числі і плата за право тимчасового використання місць для розташування об'єктів зовнішньої реклами та реклами на транспорті в м. Києві.
Відповідно до Закону України від 03.07.1996 N 270/96-ВР "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Листами ДПА України від 15.03.2002 р. N 1661/6/18-0116 та від 24.09.2002 р. N 6303/6/15-3416 було роз’яснено, що податок з реклами сплачується зі всього обсягу реклами, переданого рекламодавцю.
При цьому згідно із Положенням № 360/520 рекламодавцем є особа, яка є замовником реклами для її встановлення та/або розміщення.
Виходячи із зазначених норм та враховуючи те, що зовнішня реклама розміщується на спеціальних конструкціях, податок на рекламу нараховується на загальну вартість послуг із встановлення та розміщення такої зовнішньої реклами, наданих замовнику, з урахуванням витрат на встановлення та монтаж таких спеціальних конструкцій та будь-яких інших витрат, визначених кошторисом витрат на рекламну кампанію.
Ринковий збір
Питання: Чи застосовуються пільги зі сплати ринкового збору у м. Києві?
Відповідь: Ні, не застосовуються.
Згідно із Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року N 56-93 "Про місцеві податки і збори" ринковий збір належить до місцевих податків і зборів.
При цьому згідно зі ст. 18 зазначеного Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.
Поряд з цим Положенням про ринковий збір у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 04.02.1999 р. N 135/236 (в редакції рішення Київської міської ради від 23.03. 2000 р. N 86/807), не передбачено будь-яких пільг зі сплати ринкового збору у м. Києві.
За серпень 2008 р.
Збір за право на використання символіки міста Києва
Питання: Чи включається до бази нарахування збору за використання символіки міста Києва податок на додану вартість?
Відповідь: Ні, не включається.
Відповідно до п. 4.1 Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.03.2006 р. N 149/3240 (зі змінами і доповненнями), збір за право на використання символіки м. Києва з юридичних осіб стягується у розмірі 0,1 відсотка вартості виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) з використанням символіки м. Києва (за вирахуванням податку на додану вартість).
За липень 2008 р.
Комунальний податок
Питання: В які терміни сплачується комунальний податок платниками, зареєстрованими у м. Києві?
Відповідь: Відповідно до п. 5.2 Положення про комунальний податок у м. Києві, затвердженого рішенням Київради від 18.03.2004 N 81/1291, комунальний податок сплачується підприємствами та організаціями щомісячно до 20 числа авансовими внесками за перший та другий місяці кварталу.
Сума податку в повному обсязі сплачується протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну для подання розрахунку сплати податку.
При цьому п. 5.4 зазначеного Положення розрахунок сплати комунального податку подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу за місцем реєстрації платника.
Питання: Чи сплачується комунальний податок за працівниць, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або по догляду за дитиною?
Відповідь: Форму податкового розрахунку комунального податку затверджено наказом ДПА України від 24.12.2003 р. N 625, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.01.2004 р. за N 4/8603.
Приміткою "*" до форми податкового розрахунку визначено, що кількісний склад працівників визначається відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.95 р. N 171 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.08.95 р. за N 287/823).
Разом з цим, наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. N 286, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 р. за N 1442/11722, затверджено Інструкцію зі статистики кількості працівників, яка введена в дію 01.01.2006 р. (далі – Інструкція) та визнано таким, що з 1 січня 2006 року втрачає чинність, наказ Мінстату від 07.07.95 р. N 171.
Відповідно до р. 3 цієї Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників, яка використовується при обчисленні суми комунального податку, розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились на роботу.
Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 числа (для лютого - до 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожен з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.
При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або по догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 07.02.2006 р. N 1014/6/15-0616.
Збір за право на використання символіки міста Києва
Питання: Комунальне підприємство, розміщене в Печерському районі м. Києва, має у своїй назві слово «Печерськ».
Чи сплачує збір за право на використання символіки міста Києва таке комунальне підприємство?
Відповідь: Відповідно до р. ІІІ Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 09.03.2006 р. N 149/3240, платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.
При цьому згідно із п. 1.2 зазначеного Положення до місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 N 39 Переліком назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку. Зокрема, за номером 135 до вказаного Переліку внесено назву «Печерськ».
В той же час, враховуючи те, що комунальне підприємство, до найменування якого входить назва «Печерськ», розташоване у Печерському районі м. Києва, тобто зазначена назва визначає місцезнаходження такого підприємства, то збір за право на використання символіки міста Києва в цьому випадку не сплачується.
За червень 2008 р.
Питання: Чи повинна відокремлена філія підприємства сплачувати збір за право на використання символіки міста Києва (Софія Київська) та у якому розмірі?
Відповідь: Так, повинна.
Порядок справляння місцевих податків і зборів визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (зі змінами та доповненнями).
Статтею 7 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями) визначено, що ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними міськими радами відповідно до законів України про оподаткування.
Згідно з розділом III Положення про збір за право на використання місцевої символіки міста Києва, затвердженого рішенням XII сесії четвертого скликання Київської міської ради від 09.03.2006 р. N 149/3240 (далі-Положення), платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які в установленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.
Об'єктом оподаткування збором є виготовлена продукція (виконані роботи, надані послуги) з використанням символіки м. Києва в комерційних цілях (п. 2.1 Положення).
Причому, базою оподаткування збором для юридичних осіб, зокрема, є:
– загальна вартість продукції (робіт, послуг) підприємств, у назвах або товарних знаках яких використовується символіка міста Києва у комерційних цілях;
– вартість окремих видів продукції (робіт, послуг), при виготовленні (виконанні, наданні) яких використовується згадана символіка.
Що стосується ставки збору, то відповідно до п. 4.1 Положення з юридичних осіб збір справляється у розмірі 0,1 % вартості виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) з використанням символіки м. Києва (за вирахуванням ПДВ).
Таким чином, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва та використовують символіку м. Києва з комерційною метою, сплачують збір за право на використання символіки міста Києва в порядку, визначеному Положенням.
Дане Положення узгоджується з вимогами Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 р. N 80 та зареєстрованої в Мін'юсті України 16.03.98 р. за N 172/2612 (зі змінами та доповненнями, далі - Інструкція), відповідно до якої ведеться єдина раціональна методика обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п. 4 Інструкції взяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України. Підставою для взяття на облік відокремленого підрозділу юридичної особи є надходження повідомлення про створення відокремленого підрозділу юридичної особи від державного реєстратора до органу державної податкової служби за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.
Враховуючи те, що згідно з Переліком назв об’єктів та історичних пам’яток, що відносяться до місцевої символіки, затвердженого рішенням Київської міської Ради народних депутатів від 15.02.94 р. №7, до місцевої символіки віднесено історичну назву Софія Київська, філія підприємства є платником збору за право використання символіки м. Києва і зобов'язана подавати розрахунок збору за місцем своєї реєстрації та сплачувати збір до бюджету міста Києва.
За травень 2008 р.
Податок з реклами
Питання: Підприємство здійснює торгівлю товарами через кіоски, на яких розміщено вивіски про назву та ціну таких товарів.
Чи сплачується податок з реклами при розміщенні зазначених вивісок?
Відповідь: Ні, не сплачується.
Відповідно до ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки i збори»об’єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни.
Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень i повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.
Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 03.07.96 р. N 270/96-ВР "Про рекламу" в редакції Закону від 03.02.2004 р. N 1407-IV (із змінами та доповненнями, далі - Закон N 270/96-ВР) реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Зовнішня реклама - це реклама, що розміщена на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
При цьому п. 7 ст. 8 Закону N 270/96-ВР встановлено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вважається рекламою.
Виходячи з цього, якщо торгівельне підприємство розмістило інформацію про товари за місцем розташування торгівельних місць (кіосків), то інформація щодо таких товарів не може вважатися рекламою.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 08.11.2007 р. N 22729/7/22-3017.
Комунальний податок
За березень 2008 р.
Питання: Чи зобов’язана сплачувати комунальний податок неприбуткова організація?
Відповідь: Згідно зі ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» комунальний податок є обов'язковим до сплати, порядок його обчислення визначено у ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори». Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.
Одночасно відповідно до Положення про комунальний податок, затвердженого рішенням Київради від 18.03.2004 р. N 81/1291, встановлено, що платниками комунального податку є юридичні особи - підприємства і організації незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, іноземні юридичні особи, філії підприємств, які зареєстровані на території міста Києва, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.
Крім того, згідно із зазначеним Положенням від сплати комунального податку звільняються, зокрема, благодійні фонди та громадські організації, метою діяльності яких не є одержання прибутку.
При цьому згідно із Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 N 2542-III визначено, що бюджетна установа – орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Враховуючи зазначене, не зобов’язані сплачувати комунальний податок лише ті неприбуткові організації, які є бюджетними установами і організаціями, а також благодійні фонди та громадські організації, метою діяльності яких не є одержання прибутку.
За лютий 2008 р.
Дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі
Питання: Підприємство, яке зареєстроване як платник в м. Києві, планує відкрити об’єкт торгівлі на території ринку в іншому населеному пункті. Як отримати дозвіл на розміщення такого об’єкта?
Відповідь: Згідно із ст. 15 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 1251-XII) та ст. 17 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (далі - Декрет) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі віднесено до місцевих податків і зборів.
Статтею 17 Декрету встановлено, що збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення і видачу дозволів на торгівлю в спеціально відведених для цього місцях.
Зазначений збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.
Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону від 06.09.2005 р. N 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, надання на території об'єктів благоустрою дозволу на розміщення будівель і споруд торговельного та іншого призначення.
Законом України від 06.09.2005 р. N 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон N 2806-IV) визначено порядок отримання дозвільних документів на провадження господарської діяльності.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 4 зазначеного Закону необхідність одержання документа дозвільного характеру (до якого, виходячи з наведеного, належить і дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі) встановлюється виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру.
Згідно зі ст. 1 Закону N 2806-IV місцеві дозвільні органи - міські ради та їх виконавчі органи, районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, що у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертизи та обстеження, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Видача документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами, як установлено п. 3 ст. 4 Закону N 2806-IV, здійснюється за принципом організаційної єдності, що передбачає наявність адміністратора, у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі ст. 7 Закону N 2806-IV суб'єктами господарювання до заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують внесення плати за видачу документа дозвільного характеру, якщо вона передбачена законом.
Таким чином, для отримання дозволу на розміщення об'єкту торгівлі підприємство має звернутися до органу місцевого самоврядування, на території якого буде розміщено такий об’єкт та сплати до місцевого бюджету збір за видачу дозволу на розміщення цього об'єкту торгівлі.