Geum.ru

Університет «Україна»: Масляна для абітурієнтів

Вид материалаДокументы

Содержание


35-те місце у рейтингу серед усіх українських ВНЗ
Майстер-клас із альтернативної педагогіки Ігоря Кліпініцера
Подобный материал:

Університет «Україна»: Масляна для абітурієнтів


Університет «Україна» відзначається креативністю у підході до вирішення багатьох питань. Саме це й забезпечує стабільність та постійний розвиток вищого навчального закладу. Підтверженням цього є оприявлені дані «Вебометрики», які укладені на ґрунті незалежного моніторингу тих видів діяльності, що їх продукує вищий навчальний заклад і надає для відкритого доступу за допомогою сучасних технологій розповсюдження інформації. («Вебометрика» – це світовий рейтинг ВНЗ Національної дослідницької ради Іспанії (National Research Council, CSIC).

Нині аналітична група рейтингу має інформацію про 20 тисяч ВНЗ із усіх континентів світу. Два рази на рік – у червні та січні – вони оприлюднюють дані про рівень і якість присутності доменів університетів у світовому інформаційному просторі. Із більше ніж 300 ВНЗ України у січні 2011 року до рейтингового списку «Вебометрики» потрапили лише 50, у тому числі й Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».

При цьому Університет «Україна» посів 35-те місце у рейтингу серед усіх українських ВНЗ, або 7-ме місце з-поміж ВНЗ м. Києва, поступившись лише 6 Національним ВНЗ, і тим самим опинившись на першому місці серед українських ВНЗ, заснованих на недержавній формі власності.


День відкритих дверей в Університеті «Україна», який проводився в останню суботу зими, було організовано як завжди творчо та комплексно.

До початку офіційної зустрічі працівників університету з абітурієнтами у просторій аудиторії на першому поверсі корпусу №1 можна було переглянути низку відеофільмів про 12-річну історію Університету «Україна». Навчальний заклад має власну аудіовідеостудію «Талан-студіо», потужний Центр програмно-апаратного забезпечення, які надають сучасну інформаційно-кумунікаційну підтримку не лише навчальному процесу, а й усім іншим університетським заходам.

Після традиційних месиджів Відповідального секретаря Приймальної комісії Оксани Волинчук і директорів інститутів, обговорення питань, які виникли під час знайомства, абітурієнти мали змогу взяти участь у багатьох заходах.

Зокрема, у фойє студентське самоврядування організувало скаутські ігри та святкування Масляної. Учасники гри могли опанувати вузлознавство, навчитися рибалити, розкладати вогнище чи надавати першу допомогу. Або збільшити свій словниковий запас на запропоновану тему: весна, рідне місто, випускний вечір тощо. Гамір та сміх викликали намагання рибалок спіймати на гачок (магніт) металеві канцтовари чи накласти шину тому, хто отримав сонячний удар. Тут же скаути опікувалися маленькими відвідувачами: міні-дитсадок був створений для тих дітей, які прийшли на День відкритих дверей зі старшими братами чи сестрами. Можна було пригоститися запащними млинцями, випеченими руками студентів, із чаєм чи кавою.

Спершу студенти мали намір морозного ранку пригощати гаряченьким усіх гостей безкоштовно. Але коли з Дубенської філії університету надійшла звістка про тяжко хворого на гострий лейкоз сина викладача кафедри загальноекономічних дисциплін Ірини Савчук Сергія Савчука (1996 р.н.), якому терміново потрібні додаткові кошти на тривале лікування в Україні та за кордоном, – студентське самоврядування запровадило символічну ціну за млинці, аби допомогти дитині. Ця звістка поширилася миттєво, й усі учасники Дня відкритих дверей – батьки, майбутні абітурієнти, викладачі, студенти – намагалися взяти участь у благодійній акції.

Спільний намір допомогти тяжко хворій дитині обумовив особливо теплу та довірливу атмосферу подальшого спілкування.

Кому не байдужа доля Сергія, надсилати кошти на його лікування можна на такий рахунок:

Приватбанк

Номер рахунку:29244825509100

МФО: 305299

ЄДРПОУ: 14360570

Призначення платежу: 4405885017954824

Благодійна допомога.


У рамках загальноуніверситетського заходу Інженерно-технологічним інститутом було проведено «адресний» День відкритих дверей для випускників шести ЗОШ Шевченківського та Святошинського районів м. Києва (№ 40, 76, 96, 140, 154, 185) і 11 навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації: Київського професійного ліцею транспорту, Київського професійного електромеханічного ліцею, Київського індустріального коледжу, Коледжу ресторанного господарства, Коледжу готельного господарства, Кооперативного технікуму споживчої кооперації, Педагогічного коледжу ім. А.С. Макаренка, вищих професійних училищ № 33, 12, 32, 46.

Традиційною родзинкою презетації Інженерно-технологічного інституту після інформаційно-ознайомлювального блоку були спеціально розроблені заходи кафедри технології харчування (завідувач Марія Калакура). Демонструвалися відеоролики про таємниці професії та новітні технології продуктів харчування оздоровчого та профілактичного призначення, використання сучасних видів сировини. Було організовано виставку авторських наукових розробок викладачів кафедри та студентів фаху, надано методичні рекомедації з новітніх технологій виробництва.

Були проведені майстер-класи з фьюжн (фьюжен) (англ. fusion означає сплав, змішування) – напряму в кулінарії, що поєднує кухні Сходу та Європи. Абітурієнтам пояснили, що, наприклад, якщо гусячу печінку приготувати з яблучним оцтом – це буде класичний французький рецепт. Але якщо замінити яблуко на ананас чи манго, – це вже буде фьюжн.

Бажаючі мали змогу правильно «оформити» страви «фьюжн»-кухні. Цей стиль передбачає оформлення страв у вигляді піраміди, кожній страві зазвичай відповідає індивідуальний соус.

Наприкінці абітурієнтам запропонували продегустувати вироби.

Інститут філології та масових комунікацій запросив на презентацію монографії «Художня публіцистика: європейські традиції і сучасність» (видавництво «Арістей») доцента кафедри журналістики, заслуженого журналіста України, головного редактора журналу «Вітчизна», кандидата філологічних наук Олександра Глушка.

Олександр Кіндратович розпочав із тези про те, що нині у традиційних та електронних ЗМК домінує інформаційно-епатажна складова, часом із елеметами шоу, учасниками якого є одні й ті самі люди, які не повною мірою представляють когорту талановитих українських журналістів.

Розуміння журналістики тільки як інформації – це дуже вузький підхід до цього фаху. І якраз у публіцистичних жанрах розкривається духовний потенціал такого виду діяльності. А найпотужніше духовноформувальний чинник журналістики реалізується, як доводить історія фаху, зарубіжна та вітчизняна практика, – у персональній журналістиці.

Публіцистика – це інтелектуально-емоційне художнє пізнання світу, й переоцінити значення таких журналістських текстів неможливо.

Саме цим аспектам проблеми художньої публіцистики і присвячена монографія О. Глушка. У першому розділі автор переконливо доводить актуальність художньої публіцистики як явища класичної журналістики. У другому розділі торкається питань теорії публіцистики. Третій і четвертий розділи присвячені найпопулярнішим жанрам публіцистики – портретно-психологічному, проблемно-аналітичному та подорожному нарисам, есе. Окрім висвітлення історичного, жанрово-стильового аспектів художньої публіцистики Олександр Глушко ділиться багатьма секретами добору інформації, вивчення проблеми, структурування напрацьованого матеріалу з урахуванням чільної ідеї майбутнього нарису чи есе як автор численних публіцистичних творів.

Після обговорення книги О. Глушка «Художня публіцистика: європейські традиції і сучасність» учасники заходу – викладачі та студенти Інституту філології та масових комунікацій, абітурієнти, яких цікавить журналістський фах, – мали змогу придбати книгу з автографом автора.

Майстер-клас із альтернативної педагогіки Ігоря Кліпініцера був запропонований батькам учнів Коледжу «Освіта» Університету «Україна» та батькам майбутніх абітурієтів.

Креативний підхід до виховання дітей спершу збентежив аудиторію, викликав певний спротив та запеклу дискусію. Частина слухачів вийшла з аудиторії. Однак, Ігор Борисович, мужньо витримавши скепсис «класичних педагогів» та різке зменшення кількості батьків у залі, сформулював такі головні тези: варто до виховання дітей більше залучати батьків, чоловіків, які на рівні архетипу є воїнами, що покликані суттєво перетворювати життя. Натомість нині і в родинах, і у школі переважає материнська педагогіка, якій притаманно оберігати дитину від небезпеки й формувати стереотипи консервативної поведінки. Саме завдяки переформатуванню певних аспектів виховання власних дітей і можна виховати самостійну, успішну, люблячу людину, яка згодом буде і в батьках бачити не обузу, а приємний об’єкт для піклування. Найперше, що важливо усвідомити: не варто нав’язувати дітям свою життєву мету чи свої, батьківські, пріоритети. Варто спробувати якомога раніше відчути прагнення дитини чи до музики, чи до математики, чи до занять з авіамоделювання і поетапно підтримати її в досягненні цієї мети. Саме проблемі того, як відчути мрію дитини і допомогти їй зреалізувати себе, і присвячені майстер-класи Ігоря Кліпініцера.

Найбільш зацікавлені слухачі мали змогу пройти пробні тестування, придбати книгу Ігоря Кліпініцера «Секреты умного папы», записатися на майстер-клас її автора.

Серед насиченого заходами Дня відкритих дверей, коли абітурієнти після співбесід, ігор, майстер-класів і презентацій ішли до Приймальної комісії, аби написати заяву на вступ до Університету «Україна» й отримати гарантію знижки на оплату за навчання, важко було «спіймати» когось із них і запитати про враження.

Однак, ними встигла поділитися одинадцятикласниця Ірина, яка приїхала на День відкритих дверей із міста Козелець Чернігівської області:

– Ми тут із мамою. Про університет дізналися від друзів моїх батьків, тут навчається їхній син. Ми вже обрали фах, і сьогодні зустрічалися із завідувачем кафедри фізичної реабілітації Інституту соціальних технологій, відвідали навчальні лабораторії, новітній Центр реабілітації університету. Посмакували млинцями. Із приємністю відзначили, що тут практикуються нестандартні підходи до навчання: серед студентів багато осіб із інвалідністю. Крім того мама відвідала майстер-клас із альтернативної педагогіки і сказала, що для тата придбала книгу. Мені ще сподобалося те, що у вас тут тепло й затишно, що можна випити кави чи чаю у студентській кав’ярні, а руки вимити теплою водою. Ми ж здалеку їхали, а надворі добрячий мороз. У березні, коли потеплішає, сюди мають намір приїхати мої однокласники.


Ніна Головченко