, за допомогою двох нових компаній

Вид материала

Содержание

Фортеця над бугром
Очевидне - неймовірне

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Глава сім'ї, як розповіла дружина, помер від серцевого нападу ще в листопаді минулого року. Але в родині не знайшлося грошей навіть на домовину. Просити допомоги у родичів, за її словами, посоромилася. Тому сім'я вирішила поховати покійного на своєму обійсті.

33-річний син небіжчика твердив міліціонерам, що батько наполягав, аби його поховали на власному подвір'ї, а не на цвинтарі. Мовляв, це був останній заповіт, і вони його виконали.

Обоє зізналися, що замість домовини чоловіка поклали на целофан і, обгорнувши ним, закопали. Експерти підтвердили, що чоловік справді помер від серцевого нападу.

Чому так цинічно вчинили дружина і син покійного — запитання риторичне. Правоохоронці висувають одну версію: смерть чоловіка, напевно, приховували, аби й надалі отримувати його пенсію, тепер уже на мертву душу.

Нині тіло Дмитра поховали, як годиться, на сільському кладовищі. Правоохоронці, коментуючи цей факт, розводять руками. Адже відповідальність за це може бути лише моральна — перед людьми та власним сумлінням.

Надія ПАКУЛЬКО. (Влас. кор. «Молоді України»)

Вірус непокори свій чи ""привезений?"

Як сказав класик, немає нічого жахливішого і нещаднішого, як російський бунт. А в сучасній українській в'язниці це явище незвичне, стосовно якого неможливо дати однозначної відповіді навіть тоді, коли кажуть, що винні все-таки самі ув'язнені. Про випадок у Мане-вичах — на Волині розповідають чимало. Позиція правоохоронців, органів влади та посадових осіб пенітенціарної системи: деякі в'язні без вагомих підстав затіяли бунт, а тому їх законно «заспокоїли». Погодьтеся, навіть на волі законослухняній людині не завжди вдається відстояти свої законні права. А що може засуджений за ґратами? Та все ж таки у Маневицькій колонії був бунт. І не простий, а організований. Кайданки на руки «норовливим» не просто так накинули.

Колись на одному із кораблів революційне повстання почалося з невдоволення матросів неякісною їжею. У Маневичах приводом для бунту стала вимога адміністрації колонії замінити постільну білизну. Шестеро засуджених на знак протесту лезами для гоління порізали руки. Серйозних ушкоджень завдали собі двоє, четверо відбулися подряпинами. Усім їм було надано медичну допомогу.

Акція непокори, безсумнівно, була спланована. Трапилося це в секторі максимального рівня безпеки, де перебуває 51 засуджений, а всього ж у в'язниці коло тисячі зеків. Маневицька ВК №42 завжди була «червоною», тобто тут керує адміністрація, а не кримінальні авторитети. І ось чи то збіг обставин, чи обумовлено — саме після прибуття у Маневичі з інших виправних установ України тих, хто злісно порушував режим, і заварилася ця катавасія. Подейкують, що комусь високому та далекому забаглося змінити ситуацію, аби максимально впливати на адміністрацію колонії. І ось четверо «новоселів» із камери №35 вирішили не змінювати своєї постільної білизни на казенну, бо вона, мовляв, не гірша. До ініціаторів приєдналося ще двоє із сусідньої камери. У кримінальному середовищі добре відомо, що наявність власної постільної білизни у в'язниці — певний рівень авторитету.

На що ж нарікали засуджені, коли до них почали приїжджати члени різних комісій та журналісти? На тісняву, що вода погано в душі тече, що під час так званого шмону кілька хвилин босоніж довелося стояти на бетонній плиті, що надто нари тверді, зрештою, що в камерах холодно і погано годують. Зауважмо, що бунтували ті, кому нічого втрачати, хто не може очікувати дострокового звільнення, має не один десяток порушень режиму і засуджений до 15 років позбавлення волі. Розбої, вбивства та інше за плечима в тих, хто відбуває покарання у секторі максимального рівня безпеки, їх тільки на годину виводять на прогулянку, решту часу вони відбувають у камері. Так, там тіснувато — у двомісних камерах всього 7 квадратних метрів площі, чотиримісних — 13 метрів квадратних. Але ж це передбачено відповідними нормативними документами. Для одного ув'язненого відводиться 3 квадратні метри.

Що ж — в'язниця не курорт. І рівень утримання засуджених, напевно, залежить від загального рівня життя у країні. Де краще люди живуть, там у ліпших умовах відбувають покарання засуджені. Декому в тісненьких камерах Маневицької в'язниці холодно. А прапорщики та офіцери, котрі служать у колонії, вдома (у відомчому будинку) гріються буржуйками, як за воєнних часів, і тільки мріють про центральне опалення. Але тюрма-тюрмою. На волі, вдома й біля холодного радіатора тепліше...

За словами заступника начальника управління держдепартаменту України з питань виконання покарань у Волинській області Андрія Скіця, бунт у Маневицькій колонії — це своєрідний тиск на адміністрацію установи з метою пом'якшення режиму для засуджених, що утримуються в секторі максимального рівня безпеки. Бо вагомих підстав для цього не було. Зрештою, й харчування не погіршилося, а покращилося останнім часом.

Для харчування одного в'язня на добу державою виділяється в п'ять разів більше коштів, ніж, скажімо, у міській лікарні обласного центру. А ще, згідно з чинним законодавством, знято обмеження на отримання посилок і передач з волі. Якщо раніше засуджені, що відбувають покарання в секторі максимального рівня безпеки, могли щорічно отримувати 5 посилок або передач, 2 бандеролі, то нині — можна щодня. А ще в'язням дозволяють дивитися телевізори, які встановлено у камерах. Нині серед мане-вицьких в'язнів є чимало таких, хто харчується тільки власними продуктами, якими забезпечують їх родичі та близькі. Одначе позитивних зрушень за ґратами виявилося замало, і серед тих, кому сидіти років 10-15, народилася ідея: добре було б мати мобільники і не вставати так рано — о 5.30, бо все одно з камери не випускають...

Нині адміністрація Маневицької колонії №42 та правоохоронні органи розслідують, хто ж організатор інциденту. До речі, перед Новим роком на сусідній Львівщині у Сокальській виправній колонії №47 двоє ув'язнених облили себе бензином і з вигуками «Засуджена людина — теж людина!» підпалили себе. Це нібито проти нелюдських умов утримання — жорстокого до них ставлення адміністрації та антисанітарії. Чи не тут витоки маневицького бунту?

Сергій ГУПАЛО.

ЗДОРОВ'Я

Цілуйтеся досхочу, але знайте з ким

Губний герпес — захворювання, яке спричиняється вірусом герпесу простого, першого типу. Він уражає слизові оболонки рота, губ і носа. Слизові оболонки сечостатевої системи уражає герпес другого типу.

Вірус герпесу є в організмі кожної людини. Він оселяється там або під час народження дитини (передається від матері), або в перші місяці життя новонародженого (якщо його імунна система слабка, вірус легко потрапляє в організм повітряно-крапельним шляхом). Вірус герпесу до певного часу перебуває в організмі в латентному стані. У разі зниження імунітету людини, розвитку імунодефіциту, вірус із латентного стану переходить в активну форму — він швидко розмножується, розноситься з кров'ю по організму й уражає слизові оболонки.

Сприяють активізації вірусу герпесу надмірне сонячне опромінення, надмірне й часте вживання алкоголю, психоемоційні стреси, фізичне виснаження, вживання лікарських препаратів, які спричиняють імунодефіцитні стани (тривале та безконтрольне вживання антибіотиків чи глюко-кортикоїдів, цитостатичних препаратів тощо).

Передається вірус від людини до людини різними шляхами. Насамперед, це контакт з людиною, яка має герпес: поцілунки, користування спільними предметами туалету тощо. Також ймовірний повітряно-крапельний та ін'єкційний (переливання крові) шлях.

Якщо герпес вискочив на губі чи на носі, його можна позбутися досить швидко. Варто лише намастити уражене місце маззю «Зовіракс» або «Герпевір». Через 2 — З дні виразки зникнуть. Якщо герпес висипає часто, то обов'язково зверніться до лікаря, який призначить індивідуальний курс лікування.

Сьогодні відомо щонайменше вісім різних видів вірусів, які викликають герпети-чну інфекцію. Однак інфекційне захворювання шкіри й слизової оболонки в людини, котра ми називаємо "герпесом", викликає так званий вірус простого герпесу — ВПГ.

Є два основні його типи — ВПГ-1 і ВПГ-2. Вони можуть інфікувати людину окремо або разом. Перший, губний, передається поцілунком і через посуд, предмети гігієни. А інший, генітальний, передається через статеві контакти.

Симптоми захворювання на герпес такі: висипи на шкірі через 12 днів після зараження, набряк у місці інфекції, де незабаром виникають групи маленьких пухирців. Найбільш болісні ці симптоми на сухій шкірі — вони супроводжуються сверблячкою. Пухирці поступово висихають і гояться, не залишаючи шрамів. На вологих ділянках шкіри загоєння йде повільніше. Коли пухирці засихають, вони вже не заразні. У ділянці зараження можуть збільшуватися лімфовузли. Крім того, при первинному зараженні буває підвищення температури, м'язовий і головний біль, як при грипі.

Отож, бережіть себе та інших. Ретельно мийте руки після контакту з ураженою герпесом ділянкою шкіри.

Обов'язково користуйтеся особистими предметами гігієни й зберігайте їх окремо від інших.

Після туалету необхідно продезинфікувати сидіння унітазу — вірус живе до чотирьох годин на пластику.

При генітальному герпесі необхідно утримуватись від статевих контактів.

Усі інфіковані герпесом навіть за відсутності зовнішніх симптомів повинні користуватися презервативами, які значно знижують ризик зараження партнера.

Захиститися від зараження оральним ВПГ-1 дуже важко, він передається навіть при короткому контакті зі шкірою здорової людини.

БРОНХІТ

Як позбавитися кашлю

Усе починається з того, дере в горлі. Потім з грудини виривається клекотання, в легенях вибухає вулкан, наступні кілька хвилин ви кашляєте, і рот наповнюється флегмою — лавиною, вивергнутою легенями.

Ви підхопили бронхіт чи, якщо бути більш точним, бронхіт підхопив вас. Бронхіт часто нагадує застуду. Його, зазвичай, викликає вірус, отже в цьому випадку антибіотики не допоможуть. Інколи,

однак, бронхіт викликають бактерії, і тоді антибіотики спрацьовують. Гострий бронхіт у більшості випадків минає через тиждень-другий, а от хронічні хворі можуть кашляти й задихатися місяцями. Отож треба вжити певних засобів, аби його позбутися.

Перестаньте курити. Це найголовніше, що ви зможете зробити, особливо при хронічному бронхіті. Ваші шанси позбавитися хвороби значно зростуть. Адже 90 — 95 відсотків випадків хронічного бронхіту виникає від куріння. Але якщо ви курите довго, то шкоду, завдану вашим легеням, вже не виправити. Якщо ж маєте цю звичку не так давно — більша ймовірність повного одужання. Пасивні курці також можуть захворіти

бронхітом.

Пийте більше рідини. Це допомагає слизові стати більш водянистим і його легше відкашляти. Слід споживати від чотирьох до шести склянок рідини упродовж дня. Не пийте кави та алкогольних напоїв — це — діуретики, отже ви частіше бігатимете до туалету й фактично втратите більше рідини, ніж випили.

Вдихайте тепле, вологе повітря. Воно допомагає слизі випаровуватись. Можна стати у ванній кімнаті, зачинити двері, ввімкнути душ і вдихати теплу вологу. Або наповніть умивальник гарячою водою, накрийте голову рушником і вдихайте пару по 5—10 хвилин через кожні дві години. Прислухайтесь до свого кашлю. Якщо він продуктивний, тобто такий, при

якому виділяється мокрота, не намагайтеся зупинити його зовсім, адже він очищає ваші легені. Якщо ж нічого не відкашлюється, тоді краще прийняти ліки, які зупиняють кашель. Оберіть такі, в яких є активний інгредієнт — декстро-меторфан.

Тривожний сигнал Коли звертатися до лікаря

Бронхіт потребує лікарського втручання, якщо:

кашель через тиждень посилюється, а не слабшає;

у вас жар, і ви відкашлюєте кров;

ви людина похилого віку, і вас мучить сухий кашель через інше захворювання;

ви задихаєтесь, у вас тривалі напади кашлю.

Ще деякі поради

Курцям варто пити молоко, не менше однієї склянки на день. Хоча це не панацея від бронхіту. Кинути палити — найкращий спосіб позбавитися хронічного бронхіту.

Солодка допоможе

Хочу розповісти читачам газети, як швидко й ефективно позбутися кашлю.

У моєї знайомої внучці 9 місяців. Дитина захворіла звичайною простудою, її лікували медикаментозне, все ніби минуло, крім кашлю. Він був таким сильним, що бідне дитя аж задихалося. Ніщо не допомагало: ні прогрівання, ні витирання, ні чаї, ні ліки. Дитина геть знесилилась.

А допомогла дівчинці вилікуватися солодка, точніше, порошок з корінця солодки. Його дали дівчинці трішки (на кінчику ножа) з кашкою, і практично з першого прийому кашель вщух, але дитині давали порошок ще З дні, щоб уже ця напасть не повернулася. Зараз дівчинка здорова.

Розповім про рослину детальніше. У Китаї з давніх-давен вважають, що солодка продовжує життя. Сучасні дослідження свідчать, що ця рослина стимулює імунітет, бореться з вірусами, лікує виразки, зменшує запалення, захищає печінку, полегшує перебіг менопаузи у жінок, допомагає при екземі (змочувати уражені місця). Корінь солодки цілюще діє на шлунково-кишковий тракт, особливо за гіперацидного гастриту та виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Солодка дає підтримку слизовій оболонці шлунка і діє як легке послаблююче. На відміну од хімічних противираз-кових препаратів, ця лікарська рослина не пригнічує виділення власної кислоти в шлунку, а сприяє посиленню слизового захисту. Таким чином вона не порушує процесів травлення, а захищає й підтримує травну систему.

Під дією солодки зменшується щільність і підвищується відтік слизу в легенях та бронхах, чим і пояснюється швидке припинення кашлю.

Фітотерапевти залюбки призначають солодку при ревматичних суглобних болях, а у хворих на цукровий діабет ця рослина затримує розвиток катаракти.

А ще солодка сприяє нормалізації гормонального фону, відновлює оптимальний рівень натрію і води в організмі.

Ще одна цілюща властивість корінця солодки — це те, що він сприяє консервуванню вірусу гепатиту В у заражених клітинах печінки, протидіє розповсюдженню цього вірусу в здорові клітини, відновлює функцію печінки після гепатиту.

Речовини, що є в солодці, зв'язують токсини і вільні радикали, які призводять до ураження, запалення і набряку тканин в організмі, а саме ці процеси викликають низку хвороб (від екземи, астми до онкологічних).

На жаль, поряд з такими чудовими властивостями солодка має і деякі негативні.

Одна з них — солодка може сприяти підвищенню артеріального тиску, тому її' не рекомендують уживати більше двох тижнів. Вона також може викликати різне підвищення тестостерону в чоловіків і пролактину в жінок, а це може призвести до неможливості завагітніти або менструальних порушень. Але це можливо лише, якщо будете вживати солодку тривалий термін (1-2-3 місяці), а при тижневих курсах вона цілком безпечна.

Солодка також не рекомендується вагітним жінкам. А ще у великих дозах солодка може погіршувати зір.

Для лікування вживайте 2 г порошку з корінця солодки тричі на день за 15 хв. до їжі.

При хронічному алкоголізмі готують таку суміш: 1ч. польового хвоща, 1 ч. кореня солодки, 100 г цієї суміші заливають 3 л окропу, кип'ятять 10 хв. на маленькому вогні, настоюють 1 годину, проціджують. П'ють по 1 склянці тричі на день перед вживанням їжі. При онкологічних захворюваннях (рак товстого кишківника, молочної залози) вживати горілчану настоянку: 30-40 крапель тричі на день (1:5).

Міцного всім здоров'я!

Наталя ЛЕЩЕНКО.

м. Полтава.

ПОДОРОЖІ

ФОРТЕЦЯ НАД БУГРОМ

Хвилин сорок автобусом триває мандрівка від Хмельницького до Меджибожа. Це невеличке селище, вкрите руїнами і де-не-де покинутими будинками. Найдорожчими закладами тут є кафешки, в яких напувають кавою, з підозрілим присмаком цикорію і чимось, що ідентифікується як чай, щоправда, лише за кольором. Хоча всередині цих закладів буває доволі затишно. Проте воно й не дивно. На туристах тут не заробиш, а от на паломниках...

Замуроване масло

Частенько сюди навідуються євреї, представники хасидизму. Тут жив і помер у XVIII ст. один з їх відомих цадиків (старійшини хасидських общин) Ізраель Баал-Шем-Тов. І похований був тут: у селищі є старе єврейське кладовище. Тож багато представників цієї релігії навідуються сюди, щоб вшанувати святу для них людину.

Найзначн і-шим «покинутим будинком» із впевненістю можна назвати кам'яну фортецю, що уже протягом багатьох століть стоїть на березі річки.

Це друга після Кам'янець-Подільської, за історичною цінністю, фортеця, що за своє довге буремне життя багато разів переходила з рук у руки: до литовців, поляків, козаків, турків. Служив цей велетень для оборони, а для когось був рідним домом. До того ж ще й важливі торговельні шляхи захищав.

Радує те, що незважаючи на маслозавод, що тут його влаштували одразу після свого захоплення влади просто геніальні діячі совку, від фортеці все ж віє більше середньовіччям, аніж пахощами молока і дефіциту. У

війну, можливо, тут був розташований штаб німців, а може, рятуючись від куль ворога, тут знайшов прихисток хтось із наших предків...

Погляд зсередини

Всього за 6 гривень можна потрапити на територію замку і в музей. Він невеличкий — тут зібрані ті експонати, які були знайдені під час розкопок у Меджибізькій фортеці, що ведуться там майже 20 роНа території ведеться реставрація (нібито ще з 60-х років минулого сторіччя), помітити її досить важко, якщо взагалі можливо. Проте, зважаючи на кокетливу відбудову Кам'янець-Подільської фортеці, яка спрямована швидше на приваблення туристів, аніж на збереження історичного вигляду замку, то, може, це й на щастя.

Посеред двору замку, який, до речі, було прибудовано до основної частини лише у XVI ст., стоїть невеличкий костелик, що залежно від володарів часто змінював свою релігійну орієнтацію: перетворювався то на мечеть, то на православну церкву.

При бажанні можна видертися на п'ятикутну вежу, з якої не раз вівся артилерійний вогонь, і не один ворог наклав головою біля її підніжжя. Можна виглянути з кожної бійниці й спробувати уявити, як же воно було сотні років назад. До того ж з цих «бойових віконець» відкривається чудовий краєвид як на саму фортецю, так і на її' околиці.

Під входом у колишній палац червоніє напис «Вхід заборонено»... Але це радше формальність, бо входів там декілька, а охоронців — нуль. Ще й залізна драбина, приставлена до одного з проходів, привітно запрошує на екскурсію...

Пахне чим завгодно, тільки не реставрацією

Класно посидіти на височенному мурі, звісивши вниз ноги, розглядаючи довколишні краєвиди. Ось лука, по ній саме розгулялася віхола. Перетинає луку сіро-блакитна річка — це Південний Буг. Десь з іншого боку мчать води маленького Бужка. Он де, старий розламаний вщент костел, один із багато-численних жертв совка... Від нього лишилися старі височенні стіни, що їх було зведено понад троє століть тому, і від яких і досі пашіє чимось величним та трохи містичним... Шкода, що таку пам'ятку використовують лише як смітник.

А ось і внутрішній дворик, де-не-де завалений всілякою невідповідною для середньовічного замку фі-ґнею, яку напевне просто не було більше де приткнути: гармата, бричка, старий трактор, яким користувались ще у середині 30-х років XX ст.

Старі, розхитані цеглини кришаться, розсипаються, вислизають з-під ніг і з гуркотом котяться вниз, до перших поверхів, які колись служили для «підошвенного» бою. Нині їх можна сміливо назвати підземеллям — у XVII столітті, щоб посилити захист від артилерії перший поверх був повністю засипаний землею. Там панує густа темрява і лише бійниці впускають до «Турецького бастіону» тонкі смужки світла. На дні купи цеглин, ям і, як це не прикро, пластикових пляшок, скла й інших продуктів життєдіяльності сучасної людини.

Від палацу лишилися стіни й підвальні приміщення. Мабуть, вхід до цих приміщень заборонили з елементарного сорому за той смітник, на який перетворили одну з найга-рніших історичних пам'яток Хмельниччини.

Такий нині Меджибозький замок. А колись...

Подорожуючи минулим

Усе починалося з дерев'яних і земляних укріплень, які звели тут наші предки-слов'яни у XII ст. на території сучасного селища, що зараз називається Меджибіж, а колись був Межибожем — «збудований між двох Бугів». Уже в XIV ст. почалося будування справжньої кам'яної фортеці. Будували її литовці, котрі на той час вже приєднали до себе Русь. Можливо, зводили її навіть брати Коріатовичі, що отримали Подільську територію, звісно, разом з Ме-джибожем (що нині знаходиться на сході Хмельницької області, яка, власне, і входила до Поділля) від Ольгерда, після його перемоги у битві на Синіх Водах у 1362 р.

Не раз на татар сипалися гострі стріли та проштрикували їхнє тіло арбалетні болти, пущені з цих стін, що захищали литовців від нападів зовні. Коріатовичів змінили інші литовці, їх ще інші і так аж до того, як ця фортеця разом з усією волостю потрапляє у приватне володіння до польського роду магнатів Си-нявських. Саме їхній рід, хоча й бували ці особи в Меджибожі нечасто — так на полювання виїхати чи ніч-ку-дві з якоюсь місцевою чи приїжджою дівчиною розважитись, перетворив замок на бастеєву фортецю. Це власне означає, що вона дуже вдало могла оборонятися від нападів ворожих турків з їх мортирами, фальконами, серпантинами та іншої артилерії.

Після Синявських замок належав роду Чарторийських, котрі надбудували і розширили палац, який слугував їм так само, як і попередникам — лише тимчасовою резиденцією. Врешті-решт, у 1831 р. за участь у польському повстанні Російська імперія відібрала у них замок. З того часу і аж до приходу совєтів там були розта-шовні військові частини. Зараз Меджи-бізька фортеця — пам'ятник архітектури.Тамара ТРЕТЯК.

ОЧЕВИДНЕ - НЕЙМОВІРНЕ

ЖИВІТЬ ВІЧНО!

Як відомо, імортологія — наука про безсмертя. Уже її визначення мимоволі наштовхує на думку, що це здебільшого фантастика, хоча, погодьтеся, і дуже приємна. І ось недавно мені трапилась щаслива нагода познайомитися з автором самого цього терміну — професором Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Г.Д. Бердишевим, коли на свій IX іморталістичний форум у Києві зібралося майже два десятки поважних гостей з України, Росії та Болгарії, які тією чи іншою мірою переймаються розв'язанням цієї проблеми. Зокрема, Геннадію Дмитровичу, згідно з порядком денним, було запропоновано розповісти про сучасний стан справ у цій донедавна ще втаємниченій царині.

Blog

Ий» візит «газової принцеси» Тепер даним бізнесом будуть займатися на паритетних засадах рат «Газпром» І «Нафтогаз України», за допомогою двох нових компаній

Содержание