Програм а

Вид материала

Документы

Содержание Київської обласної Програми забезпечення населення Київської області якісною питною водою в достатній кількості на 2011-2020 рок Розділ I. Загальні положення. Розділ II. Сучасний стан водопровідно-каналізаційного Розділ III. Мета та основні завдання Програми. Розділ IV. Напрями та заходи виконання Програми. Розділ V. Освіта, підготовка кадрів, виховання Розділ VI. Організаційне забезпечення Розділ VII. Фінансове забезпечення виконання Програми. Розділ VIII. Контроль за виконанням Програми. Розділ IX. Очікувані результати виконання Програми.

Подобный материал:

• Правила складання паспортів бюджетних програм селищного бюджету, квартального та річного, 345.1kb.
• Комплекс програм, які використовуються для роботи з комп'ютером, називається програмним, 156.82kb.
• Розпорядження міського голови №760 від 26. 07., 161.8kb.
• Розпорядження, 1020.35kb.
• Національне законодавство щодо зпт: чи існують нормативно-правові перешкоди для запровадження, 375.83kb.
• Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в україні (дирекція всеукраїнського, 842.31kb.
• Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в україні (дирекція всеукраїнського, 803.24kb.
• Положення про Асоціацію випускників, 71.33kb.
• Обласний конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, 12.53kb.
• Моніторинг виконання регіональних програм підтримки малого підприємництва на 2009, 852.12kb.

П Р О Г Р А М А

забезпечення населення Київської області

якісною питною водою в достатній кількості

на 2011-2020 роки


м.Київ

2011 рік


2
ЗМІСТ


Стор.

	Паспорт	3
	Вступ	4
Розділ I.	Загальні положення.	5
Розділ II.	Сучасний стан водопровідно-каналізаційного господарства області та якості питної води.	7
Розділ III.	Мета та основні завдання Програми.	11
Розділ IV.	Напрями та заходи виконання Програми.	12
Розділ V.	Освіта, підготовка кадрів, виховання, інформування та участь громадськості у розв’язанні проблем забезпечення населення питною водою.	15
Розділ VI.	Організаційне забезпечення виконання Програми.	15
Розділ VII.	Фінансове забезпечення виконання Програми.	16
Розділ VIII.	Контроль за виконанням Програми.	16
Розділ IX.	Очікувані результати виконання Програми.	17

3

ПАСПОРТ


(загальна характеристика проекту)

Київської обласної Програми забезпечення населення Київської області якісною питною водою в достатній кількості на 2011-2020 роки

1. Ініціатор розроблення проекту	Київська облдержадміністрація.
2. Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення проекту	Загальнодержавна програма „Питна вода України на 2006-2020 роки”
3. Розробник проекту	Головне управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу
4. Співрозробники проекту	Головне управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу, головне фінансове управління, головне управління економіки, головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, управління водного господарства у м. Києві та Київській області, Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція, головне управ­ління агропромислового розвитку, Держав­не управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області
5. Відповідальний виконавець	Головне управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу
6. Учасники проекту	Підприємства житлово-комунального господарства та інші
7.Термін реалізації проекту	2011-2020 роки
7.1. Перший етап	2011-2013 роки
7.2. Другий етап	2014-2016 роки
7.3. Третій етап	2017-2020 роки
8. Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні проекту	Бюджет Київської області на 2011- 2020 роки, обласний бюджет (обласний фонд охорони навколишнього природного середовища), місцеві бюджети
9. Загальний обсяг фінансованих ресурсів, необхідних для реалізації проекту, всього:	823 387,0 тис. грн.
у тому числі: 9.1. кошти державного бюджету; 9.2. кошти місцевого бюджету; 9.3. кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища; 9.4. кошти підприємств; 9.5. інші джерела.	346 572,7 тис. грн. 167 080,6 тис. грн. 9 111,1 тис. грн. 60 008,0 тис. грн. 240 614,6 тис. грн.

4
Вступ


Програма забезпечення населення Київської області якісною питною водою в достатній кількості на 2011-2020 роки (далі – Програма) спрямована на реалізацію комплексу науково обґрунтованих заходів щодо забезпечення населення якісною питною водою відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання”, „Про Загальнодержавну програму „Питна вода України” на 2006– 2020 роки”.

Забезпечення населення області питною водою є для багатьох районів та міст однією з пріоритетних проблем, розв’язання якої необхідне для збереження здоров’я, поліпшення умов діяльності і підвищення рівня життя населення.

У зношеному та аварійному стані знаходиться значна кількість об’єктів водопровідно-каналізаційних господарства, 520 км аварійних і ветхих мереж водовідведення підлягають заміні.

Втрати питної води під час її транспортування та розподілу в середньому в області сягають 16,94 відсотків. Значна частина населення Київської області забезпечується питною водою з поверхневих джерел (м.м. Біла Церква, Богуслав, Миронівка – з р.Рось, м.Бровари – з (р.Десна). Решта населених пунктів області для потреб централізованого господарсько-питного водопостачання використовує воду з підземних водоносних горизонтів за допомогою 2064 артезіанських свердловин. Деякі населені пункти забезпечуються водою, яка за окремими якісними показниками не відповідає вимогам державних стандартів. Це негативно впливає на рівень та якість комунальних послуг, у зв’язку з чим є нагальна потреба у реформуванні та розвиткові цієї важливої підгалузі житлово-комунального господарства.

На сучасному етапі вирішальне значення має запровадження нових інноваційних науково обґрунтованих підходів та методів підвищення ефективності управління, зокрема у сфері водопровідно-каналізаційного господарства. Водночас у   більшості органів місцевого самоврядування поки що відсутні довгострокові програми розвитку цієї важливої сфери, тому їх дії, здебільшого, є ситуативними, не завжди логічними та послідовними. 

Виконання Програми передбачає насамперед забезпечення населення області якісною питною водою в достатній кількості через підвищення ефективності та надійності функціонування систем життєзабезпечення населення, поліпшення якості послуг з одночасним зниженням нераціональних витрат і втрат у процесі надання цих послуг. 

У розробці Програми взяли участь головне управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу облдерж­адміністрації; обласне виробниче управління меліорації і водного господарства; обласна санітарно-епідеміологічна станція; головне управління агропромис­лового розвитку облдержадміністрації; управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації; державне регіональне геологічне підприємство „Північгеологія”; Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, райдержадміністрації та міськвиконкоми (міст обласного значення).


5
Розділ I. Загальні положення.


Програма розроблена на виконання Загальнодержавної програми “Питна вода України” на 2006-2020 роки та спрямована на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення області якісною питною водою в достатній кількості відповідно до Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”.

Розроблення Програми обумовлено наступними факторами:

незадовільним екологічним станом поверхневих та більшості підземних джерел питного водопостачання;

потенційною загрозою ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації в окремих районах та містах області внаслідок низької якості питної води;

незадовільним технічним станом та зношеністю основних фондів систем питного водопостачання та водовідведення;

недостатньою потужністю діючих артезіанських свердловин, засто­суванням застарілих технологій та обладнання в системах питного водопостачання та водовідведення населених пунктів області;

високою енергоємністю централізованого питного водопостачання та водовідведення;

недостатністю використання розвіданих запасів та перспективних ресурсів підземних вод для питного водопостачання населення;

обмеженістю інвестицій та дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для розвитку, утримання в належному технічному стані та експлуатації систем питного водопостачання та водовідведення.

Органи місцевого самоврядування під час розроблення та затвердження місцевих бюджетів мають передбачати необхідні кошти для забезпечення виконання розроблених місцевих програм (заходів) щодо забезпечення населення якісною питною водою в достатній кількості. 


1. Нормативно-правова база Програми.

Нормативна-правова база Програми – Закони України: „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про місцеві державні адміністрації”, „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 – 2014 роки”, „Про Загальнодержавну програму „Питна вода України” на 2006-2020 роки”, „Про житлово-комунальні послуги”, „Про питну воду та питне водопостачання”,   „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, „Про оренду державного та комунального майна”, „Про концесії”, „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, Водний кодекс України, Бюджетний кодекс України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, постанова Верховної Ради України від 24.12.1999 № 1359-XIV „Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів”, інші нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади. 

6
2. Етапи виконання Програми. 


Програма розрахована на 10 років і виконуватиметься у три етапи. 


На першому етапі (2011-2013 роки) передбачається:

стабілізувати фінансово-економічний стан підприємств питного водо­постачання та водовідведення шляхом запровадження економічно обґрунто­ваних тарифів на послуги з урахуванням витрат здійснення капітальних вкладень;

здійснити заходи щодо економії питної води та зниження енергоємності її виробництва;

створити сприятливі умови для залучення інвестиційних ресурсів з метою технічного переоснащення систем питного водопостачання та водовідведення;

здійснити заходи з дослідження і охорони джерел питного водо­постачання (інвентаризація та екологічна оцінка стану поверхневих і підземних джерел, розроблення прогнозів їх якості, проведення паспортизації джерел питного водопостачання);

поліпшити стан і забезпечити дотримання режимів зон санітарної охорони та водоохоронних джерел питного водопостачання;

розширити обсяги використання підземних вод у містах та регіонах з високим рівнем забруднення поверхневих вод (мм.Біла Церква, Богуслав, Бровари, Миронівка);

відновити та реконструювати в сільських населених пунктах системи питного водопостачання, що знаходяться у непрацюючому стані або постачають воду, яка не відповідає нормативам якості питної води;

покращити якість питної води в містах та регіонах з найбільшою невідповідністю якості питної води державним стандартам та санітарному законодавству;

розпочати реалізацію пілотних проектів з основних напрямів реформу­вання і розвитку підприємств питного водопостачання та водовідведення.

На першому етапі виконання Програми використовуватимуться результати вже проведених наукових досліджень, доведених до стадії розробки конструкторської документації, буде забезпечено введення в експлуатацію дослідно-промислових зразків на основі новітніх технологій питного водопостачання та водовідведення. Одночасно в рамках науково-технічних та інноваційних підпрограм буде розгорнуто наукові дослідження і дослідно-конструкторські роботи, що забезпечать впровадження передових науково-технічних досягнень під час реалізації інвестиційних програм на наступних етапах.

Таким чином буде забезпечено випереджувальне виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та їх своєчасне впровадження у практику.

7
На другому етапі (2014-2016 роки) передбачається:

розширити обсяги робіт з відновлення, реконструкції, будівництва систем питного водопостачання та водовідведення міст і сільських населених пунктів, а також з охорони та покращення стану водних об’єктів – джерел питного водопостачання;

здійснити заходи щодо підвищення ефективності і надійності функціо­нування систем питного водопостачання та водовідведення, які забезпечать поступове поліпшення якості питної води, у тому числі за рахунок розширення обсягів використання підземних вод;

забезпечити проведення державного моніторингу вод та державного обліку у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення.


На третьому етапі (2017-2020 роки) передбачається завершення найбільш капіталовитратних   заходів, які дадуть змогу докорінно покращити забезпе­чення населення району якісною питною водою.


Розділ II. Сучасний стан водопровідно-каналізаційного

господарства області та якості питної води.


Станом на 01 січня 2010 року централізованим водопостачанням забезпечено всі міста і селища, а також 550 сільських населених пунктів, що складає 40,2% населення області. Системами водовідведення забезпечено всі міста і селища, а також 131 сільський населений пункт.

У 4-х містах області питне водопостачання забезпечується з поверхневих джерел (м.м. Біла Церква, Богуслав, Миронівка – з р.Рось, м.Бровари – з (р.Десна). Решта населених пунктів області для потреб централізованого господарсько-питного водопостачання використовує воду з підземних водоносних горизонтів за допомогою 2064 артезіанських свердловин.

Стан водозабірних басейнів річок Рось і Десна біля міст Біла Церква, Богуслав, Миронівка, Бровари задовільний, за виключенням періоду пропуску повені та сильних опадів. Якість води у поверхневих водних об’єктах є вирішальним чинником санітарного і епідеміологічного благополуччя населення.

Область має значні ресурси підземних вод для питного водопостачання. Прогнозні запаси води складають 4,3 млн.м³/добу, затверджені запаси – 0,772 млн.м³/добу, використовується 0,29 млн.м³/добу, або 39% від затверджених запасів. З них: 0,18 млн.м³/добу використовується для господар­сько-питних потреб, 0,2млн.м³/добу – для виробничого та сільськогос­подарського призначення.

Протягом 2009 року водопостачальними підприємствами області різних форм власності подано у мережу 82,6 млн.м³ питної води (2008 рік – 82,4 млн.м³, 2007 рік – 80,3 млн.м³). Незначне збільшення фізичних обсягів підйому та подачі води пояснюється введенням в експлуатацію нового житлового фонду та інших об’єктів, які забезпечуються водопостачанням.


8
Питна вода за графіком подається в м.Узин (кількість населення
13 тис. 901 особа) Білоцерківського району.

У м.Переяслав-Хмельницький (кількість населення 30 тис. 591 особа) вода подається згідно з графіком з 6.00 до 23.00 год. у 30 % населення (комунальні багатоповерхівки), а цілодобово у 70 %. Абонентами по централізованому споживанню води є близько 98 % населення міста.

Якість питної води у міських комунальних водопроводах відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 „Вода питьевая” за виключенням міст Боярка, Васильків, Кагарлик, Ржищів, Тараща, Фастів, смт Макарів і Ставище. У них та в 32 сільських населених пунктах Васильківського, Кагарлицького, Києво-Святошинського, Ставищенського, Таращанського і Фастівського районів питна вода подається у мережу з відхиленням від вимог держстандарту по вмісту заліза та загальній жорсткості на підставі тимчасових дозволів на експлуатацію централізованих систем та джерел водопостачання (5,3 тис. м³/добу).

Вода з підземних джерел, що переважно використовується в області з Бучакського і Сеноманського водоносних горизонтів, характеризується в більшості випадків надмірним вмістом заліза, сірководню, радону та жорсткістю.

Забруднення водних об’єктів – джерел питного водопостачання через недостатню ефективність роботи водопровідних очисних споруд спричиняє погіршення якості питної води та створює небезпеку для здоров’я населення. Наявні водоочисні споруди міст Богуслав і Миронівка в період весняної повені, дощових паводків не спроможні очистити воду з поверхневих водозаборів р.Рось до вимог держстандарту та потребують модернізації із збільшенням кількості ступенів очищення та застосування нових технологій та реагентів.

Якість питної води за мікробіологічними показниками в області становить 3,5% нестандартних проб води у 2009 році проти 3,3 % в 2008 році та за санітарно-хімічними показниками 19,5% нестандартних проб проти 18,5 % у минулому році. Найвищі показники нестандартних проб води за мікробіо­логічними показниками відмічаються в Білоцерківському, Баришівському, Яготинському, Васильківському, Миронівському, Переяслав–Хмельницькому, Києво-Святошинському, Кагарлицькому, Рокитнянському районах. За санітар­но-хімічними у Бородянському, Києво-Святошинському, Фастівському, Таращанському, Васильківському, Кагарлицькому, Рокитнянському, Ставищенському та Ірпінському регіоні.

Нестандартні проби води виявлялися на комунальних водопроводах міст Баришівки, Вишгорода, Василькова, Переяслав-Хмельницького, Боярки, Яготина, Білої Церкви. У 2009 році за мікробіологічними показниками досліджено 8331 пробу питної води, із них нестандартних – 130 (1,5%), за санітарно-хімічними 2662 проби, із них нестандартних – 448 (16,8%).

Досліджено 2866 проб питної води за мікробіологічними показниками на відомчих водопроводах, із них нестандартних – 128 (4,4% ) та 2094 проб за санітарно-хімічними показниками, із них нестандартних – 479 (22,8%). Нестандартні проби води виявлялись на водопроводах Васильківського, Кагарлицького, Вишгородського, Києво-Святошинського, Рокитнянського, Яготинського, Фастівського районів.


9
За 12 місяців 2009 року досліджено 5770 проб питної води за мікробіологічними показниками з сільських водопроводів, із них нестандартних 337 (5,8 %) та 2954 проб за санітарно-хімічними показниками, із них нестандартних – 582 (19,7%). Найбільша кількість нестандартних проб на сільських водопроводах Баришівського (в селах Бзів, Морозівка, Пасічне), Яготинського (в селах Засупоївка, Двірківщина, Годунівка), Рокитнянського (в селах Савинці, Ромашки, Ольшаниця, Телешівка, Синява), Миронівського (в селах Олександрівка, Пиї, Потік, Владиславка, Юхни, Яхни, Тувинці, Росава, Зеленьки, Пустовіти), Васильківського (в селах. Бугаївка, Устинівка, Барахти, Плисецьке), Вишгородського (в селах Козаровичі і Демидів), Обухівського (в селах Підгірці, Безрадичі) районів. За вказаними незадовільними результа­тами лабораторних досліджень направлені приписи головам сільських рад по приведенню в належний стан джерел водопостачання.

Високий рівень відхилень якості питної води від вимог ДСанПіНу „Вода питна”. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько – питного водопостачання від 15.04.97 № 383 за хімічними показниками пов’язаний з якістю води джерел водопостачання. Підземні водозабори Київської області живляться в основному з Бучакського водоносного горизонту, який характеризується підвищеним вмістом сполук заліза. Тому в питній воді водопроводів Білоцерківського, Бориспільського, Бородянського, Васильківського, Володарського, Вишгородського, Іванківського, Києво-Святошинського, Макарівського, Миронівського, Обухівського, Рокитнян­ського, Ставищенського, Таращанського, Фастівського районів вміст заліза перевищує допустимі рівні.

Останні 5-10 років характеризуються дисбалансом між будівництвом систем водопостачання та систем централізованого водовідведення в сільській місцевості. Відсутність систем водовідведення при наявному централізованому водопостачанні в селах Макарівського (15 сіл), Переяслав-Хмельницького (21), Ставищенського (19), Сквирського (22), Тетіївського (15), Яготинського (12) районів негативно впливає на стан навколишнього середовища.

Контроль якості очищення стічних вод здійснюється 17 атестованими лабораторіями підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та райсанепідстанціями згідно із заключеними договорами рештою підприємств, де лабораторії відсутні.

Підприємства житлово-комунального господарства, які надають послуги водопостачання та водовідведення, дотримуються правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення потреб споживачів у питній воді.

Упродовж 2009 року аварійних скидів каналізаційних стоків у водні об’єкти не зафіксовано.

Протягом тривалого часу в зв’язку із недостатнім фінансуванням не вирішуються питання забезпечення міст Кагарлик, Іванків, Бориспіль, с.Центральне Миронівського району, смт Димер та с.Катюжанка Вишгород­ського району, смт Рокитне, Баришівка, с.Циблі Переяслав-Хмельницького району каналізаційними системами та очисними спорудами, оскільки існуючі очисні споруди перевантажені, знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані, потребують проведення ремонту та реконструкції.


10
На території області 39 об’єктів здійснюють скид у відкриті водойми (33 – скид господарсько-побутових стічних вод, 6 – промислових), з них 7 не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам у Вишгородському (2), Іванівському (2), Броварському, Бородянському, Кагарлицькому районах.

Наявні водоочисні споруди міст Богуслав та Миронівка не спроможні очистити воду з поверхневих водозаборів р.Рось у період весняної повені, дощових паводків та потребують модернізації із збільшенням кількості ступенів очищення та застосування нових технологій та реагентів.

У Києво–Святошинському районі санітарно-епідеміологічною служ­бою встановлено забруднення нітратами Полтавського водоносного горизонту в селах Софіївська Борщагівка, Петровське та м.Вишневе, у зв’язку з чим на даний час проводиться перебурення артезіанських свердловин з Полтавського на Сеноманський водоносний горизонт.

На виконання доручення голови Київської обласної державної адміністрації проведена робота щодо обстеження та інвентаризації недіючих артезіанських свердловин. Вказані свердловини в основному розташовані на територіях бувших сільськогосподарських об’єктів, промислових підпри­ємств, на територіях військового відомства (аеродром м.Узин, м.Васильків та ін.). Більшість свердловин виведено із експлуатації через вихід з ладу робочої частини фільтрів з подальшим замуленням та піскуванням.

Фахівцями санепідслужби області здійснюється постійний санітарний нагляд за 2478 джерелами децентралізованого водопостачання, в т.ч. 1759 шахтними колодязями громадського користування, 31 каптажами та 688 трубчатими колодязями. За мікробіологічними показниками у 2009 році досліджено 3975 проб питної води з них не відповідало санітарним вимогам 613 проба, що становить 15,4 %, за санітарно-хімічними досліджено 2562 проби, не відповідало вимогам 934 проби - 36,4%. Незадовільна якість питної води з децентралізованих джерел водопостачання пов’язана з забруд­ненням поверхневих вод в Обухівському, Баришівському, Богуславському, Білоцерківському, Васильківському, Києво-Святошинському, Кагарлицькому, Таращанському, Фастівському, Яготинському районах та м.Ірпінь.

За порушення вимог статті 18 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” фахівцями санітарно-епідеміологічної служби на об’єктах водопостачання в 2009 році на відпові­дальних осіб накладено 137 штрафів, винесено 33 постанови про тимчасову заборону експлуатації об’єктів водопостачання в Білоцерківському, Бориспільському, Макарівському, Миронівському, Обухівському, Сквирсь­кому, Рокитнянському районах та м.Біла Церква.

Якість води в м.Вишгород постійно контролюється на водопроводі в місцях забору води перед надходженням в мережу, а також в розподільчій мережі згідно з Д Сан Пін № 383. Контроль здійснює Вишгородська Рай СЕС згідно з договором і графіком відбору проб. На розподільчій мережі встановлено вісімдесят два пожарних гідрантів, вісім діючих водорозбірних колонок.

11
Стічні води перекачуються в каналізаційну мережу м.Києва без очистки, так як очисних споруд на підприємстві Вишгород „Водоканал” на балансі немає. Контроль за якістю стічних вод здійснює Управління екологічного контролю ВАТ АК „Київводоканал”. Внаслідок інтенсивного житлового будівництва, яке ведеться в місті, кількість споживачів, які будуть користуватися послугами з водопостачання та водовідведення до 2015 року зросте майже в 2 рази. Введення нових потужностей об’єктів міського водопроводу до 2015 року складатиме близько 7000 м³/добу, каналізації - 6500 м³/добу .В цілому з існуючим обсягом водопостачання та водовідведення потужності будуть складати 14 000 м³/добу по воді та 13500 м³/добу по стокам.

Збір стічних вод м.Славутич здійснюється на ГКНС, звідки по напірному колектору стічні води подаються на каналізаційні очисні споруди, їх проектна потужність 15113 мЗ/добу. Після очисних споруд зворотні води надходять через розсіяний випуск № 1 в р.Дніпро на 118 км. вище від Дніпровської ГЕС.

Тарифи на послуги питного водопостачання та водовідведення для населення, у переважній більшості населених пунктів, не відшкодовують витрат на виробництво та не враховують інвестиційної складової, що обумовлює збитковість функціонування підгалузі в цілому та поступовий її занепад.

Враховуючи те, що вартість електричної енергії є основною складовою собівартості послуг з водопостачання господарсько-питного призначення, енергозбереження є однією з основних проблем модернізації системи питного водопостачання. Успішне розв’язання цієї проблеми дасть змогу отримати власні кошти для інвестування розвитку системи питного водопостачання та сприятиме зниженню собівартості послуг.


Розділ III. Мета та основні завдання Програми.


Метою Програми є покращення забезпечення населення області питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання; реформування та розвиток водопровідно-каналі­заційної мережі, підвищення ефективності та надійності її функціонування; поліпшення на цій основі стану здоров’я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в Україні; відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання.

Для досягнення цієї мети необхідне вирішення завдань щодо попередження забруднення джерел питного водопостачання, забезпечення їх відповідності санітарно-епідеміологічним вимогам, підвищення ефективності та надійності функціонування систем водопостачання і водовідведення за рахунок реалізації водоохоронних, технічних, санітарних заходів, удоско­налення технологій підготовки води на водоочисних станціях, контролю якості питної води, розвитку систем забору, транспортування питної води та водовідведення, а також розвитку нормативно-правової бази з питань питного водопостачання та водовідведення, господарського механізму водокористу­вання, що стимулює економію питної води, у тому числі за рахунок державної підтримки розвитку та сталого функціонування водопровідно-каналізаційної мережі.


12
Розділ IV. Напрями та заходи виконання Програми.


Виконання Програми здійснюється за такими основними напрямами:

охорона і раціональне використання джерел питного водопостачання;

розвиток та реконструкція систем водопостачання та водовідведення;

забезпечення підприємств питного водопостачання та водовідведення ресурсо- та енергозберігаючими технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод і відповідним обладнанням та приладами контролю.

Охорона і раціональне використання джерел питного водопостачання включає:

- очищення поверхневого стоку з селитебних територій, будівництво систем водовідведення в містах та у сільських населених пунктах, покращення стану зон санітарної охорони джерел водопостачання;

- благоустрій водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів;

- захист джерел питного водопостачання від шкідливого впливу тварин­ницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об’єктів, що створюють загрозу забруднення вод;

- розчищення русел річок і дна водосховищ;

- укріплення берегів річок і водосховищ;

- моніторинг стану водних об’єктів, вода яких використовується для питного водопостачання.

У результаті здійснення цих заходів, а також заходів, передбачених Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства, іншими загальнодержавними та цільовими програмами, зменшиться потрапляння забруднюючих речовин у водні об’єкти – джерела питного водопостачання. При цьому планується, що до 2013 року переважно буде припинено надходження у водні об’єкти неочищених стічних вод, а до 2020 – недостатньо очищених; відбудеться суттєве зниження процесів евтофікації водоймищ.

Серед заходів, що дають змогу значно поліпшити якість питного водопостачання, суттєве значення мають заходи щодо покращення стану зон санітарної охорони джерел питного водопостачання, які включають: проведення обстеження стану першого поясу зон санітарної охорони, їх відновлення; здійснення робіт з попередження міграції забруднюючих речовин у другому і третьому поясах зон санітарної охорони; винесення за межі другої зони санітарної охорони особливо небезпечних забруднювачів – звалищ, полігонів твердих побутових відходів, скотомогильників тощо.

Розрахункова вартість заходів з охорони і раціонального використання джерел питного водопостачання становить 821,7 млн.грн., у тому числі на першому етапі (2011-2013 роки) 405,6 млн.грн. за рахунок джерел фінансування, що визначені розділом I цієї Програми.

Науково-технічне забезпечення Програми включає розроблення техно­логій щодо раціонального використання та економії питної води, вдоскона­лення водозаборів з поверхневих і підземних джерел питного водопостачання та технологій підготовки питної води.

13
Розроблення технологій щодо раціонального використання та економії питної води передбачає проведення науково-дослідних і дослідно-конструк­торських робіт з розробки сучасних енерго- та ресурсозберігаючих обладнання і технологій, встановлення оптимальних за параметрами насосів, гідравлічних розрахунків для оптимізації тиску у водоводах і водопровідних мережах, удосконалення систем контролю та обліку за використанням питної води, модернізацію енергетичного господарства водопровідних споруд.

Здійснення зазначених заходів дозволить забезпечити зниження споживання питної води, витрат на експлуатацію систем водопостачання та водовідведення, зменшити забруднення водних об’єктів за рахунок кращого очищення стічних вод при незмінній потужності очисних споруд, скоротити капітальні вкладення на будівництво головних споруд водопровідних мереж та питому вагу водоспоживання в житлово-комунальному господарстві.

Удосконалення водозаборів з поверхневих і підземних джерел питного водопостачання та технологій підготовки питної води передбачає:

- створення та впровадження удосконалених конструкцій водоприймачів споруд і пристроїв з метою підвищення ефективності роботи водозаборів з поверхневих джерел питного водопостачання та зменшення негативного впливу водозаборів на біорізноманіття водних об’єктів;

- проведення інвентаризації водозаборів підземних вод з визначенням техніко-економічних, санітарно-епідеміологічних та екологічних критеріїв водозаборів;

- здійснення робіт із вдосконаленням конструкцій водозабірних свердловин, фільтрів, підйомного обладнання, контрольно-вимірювальної апаратури;

- вдосконалення методів і засобів фізико-хімічного та біологічного очищення води шляхом використання процесів ультрафільтрації, інтенсифікації реагентної обробки з використанням сучасних високо­ефективних коагулянтів, флокулянтів, флотореагентів, дозволених до використання органами виконавчої влади з питань охорони здоров’я;

- розробку комплексу заходів щодо захисту підземних вод від виснаження та забруднення;

- розробку комплексу гігієнічних вимог до методів аналізу, а також обладнання і матеріалів для підготовки питної води та контролю її якості;

- розробку технологій і створення блочних водоочисних установок малої продуктивності;

- створення автоматизованих баз даних систем централізованого водопостачання;

- розробку та впровадження нових і вдосконалення існуючих технологій підготовки питної води;

- розробку технічних рішень з реконструкції та будівництва водоочисних станцій;

- налагодження виробництва нових матеріалів та обладнання, які мають надійний антикорозійний захист та високий термін використання.

14
У 2011-2013 роках передбачається розширення використання індивідуальних та колективних установок (пристроїв) доочищення води для питних потреб у місцях її безпосереднього споживання. Такі установки (пристрої) питного водопостачання в першу чергу будуть використовуватися в регіонах з кризовою екологічною ситуацією, а також для оснащення лікувально-профілактичних, шкільних та дошкільних закладів, підприємств харчової промисловості та громадського харчування.

Впровадження нових технологічних рішень із вдосконаленням водо­заборів повинно здійснюватися тільки після проведення відповідної санітарно-гігієнічної експертизи.

Розвиток і реконструкція систем питного водопостачання та водовід­ведення передбачає:

- будівництво та реконструкцію водопровідних споруд;

- реконструкцію систем водопостачання житлових будинків;

- реконструкцію та технічне переоснащення водоочисних станцій;

- будівництво та реконструкцію споруд з очищення стічних вод;

- збір та очищення поверхневого стоку з селітебних територій;

- запобігання аваріям на підприємствах питного водопостачання та водовідведення.

Особлива увага буде приділятися розширенню використання підзем­них вод. Це викликане необхідністю забезпечення резервним водопоста­чанням населених пунктів на випадок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, що в першу чергу стосується великих міст і окремих регіонів, водопостачання в яких здійснюється переважно з поверхневих джерел.

Реконструкція та технічне переоснащення водоочисних станцій проводиться на основі нових сучасних технологій підготовки питної води. У 2011-2013 роках передбачається проведення таких робіт у регіонах з найбільшими відхиленнями в якості питної води від встановлених вимог (мм.Боярка, Васильків, Ірпінь, Ржищів, Тараща, смт Макарів і Ставище).

Будівництво та реконструкція споруд з очищення стічних вод передбачено у містах і селищах, в яких зафіксований найбільший негативний вплив стічних вод на якість води водозаборів питної води (м.м.Бориспіль, Боярка, Миронівка, Кагарлик, Тараща, Славутич, смт Баришівка, Макарів, Іванків).

Основним завданням розвитку системи питного водопостачання та водовідведення у сільських населених пунктах є здійснення заходів щодо забезпечення населення питною водою нормативної якості.

У 2011-2013 роках у сільській місцевості передбачено здійснити такі заходи:

відновлення систем питного водопостачання, які знаходяться у непрацюючому стані;

будівництво нових систем питного водопостачання в районах, де використовується питна вода некондиційної якості, встановлення контейнерних установок водопідготовки для забезпечення населення питною водою нормативної якості за тимчасовою схемою;


15
забезпечення питною водою нормативної якості населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У сільських населених пунктах, де передбачено будівництво нових систем централізованого питного водопостачання, одночасно передбачено будівництво систем централізованого водовідведення з повним комплексом очисних споруд, що дасть змогу суттєво поліпшити благоустрій населених пунктів.

Завдання Програми можуть бути виконанні за умови реалізації взаємопов’язаних заходів обласних програм, що є складовою Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, Загальнодержавної програми розвитку водного господарства, Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки.


Розділ V. Освіта, підготовка кадрів, виховання,

інформування та участь громадськості у розв’язанні проблем

забезпечення населення питною водою.


З метою сприяння розвитку системи екологічної освіти, виховання, інформування населення, підготовки професійних кадрів і формування екологічної свідомості і культури спеціалістів підприємств питного водо­постачання та водовідведення, для ефективного виконання пріоритетних напрямів реалізації Програми передбачається:

перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців сфери управління водопровідно-каналізаційними мережами;

підготовка і підвищення кваліфікації фахівців контрольно-вимірюва­льних лабораторій;

залучення громадських організацій до участі у заходах, передбачених цією Програмою;

підготовка матеріалів для Національної доповіді про якість води та стан питного водопостачання в Україні;

організація конкурсів і виставок ресурсозберігаючих, енергозберігаючих технологій, засобів підготовки та подачі питної води, систем водовідведення і знезараження стічних вод;

підтримка природоохоронних акцій щодо захисту і збереження джерел питного водопостачання на обласному та місцевому рівнях.


Розділ VI. Організаційне забезпечення

виконання Програми.


Безперебійне питне водопостачання та водовідведення забезпечується на основі єдиного управління, впровадження новітніх технологій, освоєння капіталовкладень, стабілізації економічного становища підприємств питного водопостачання та водовідведення, зниження витрат матеріальних та енергетичних ресурсів.

В основу управління у сфері питного водопостачання та водовідведення покладено такі принципи: взаємоузгодженість діяльності підприємств водопро­відно-каналізаційної мережі; удосконалення роботи з розмежування повно­важень у цій сфері між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.


16
Розділ VII. Фінансове забезпечення виконання Програми.


Фінансування здійснюється за рахунок:

- коштів Державного бюджету України;

- коштів місцевих бюджетів (з урахуванням заходів, які фінансуються у рамках державних, регіональних та галузевих програм і проектів, що реалізуються);

- коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середо­вища;

- коштів підприємств питного водопостачання та водовідведення відповідно до програми їх розвитку, затверджених органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом;

- інших джерел надходження, у тому числі зовнішніх і внутрішніх запозичень, грантів міжнародних організацій, коштів міжнародних програм, благодійних внесків, удосконалення механізму розподілу платежів за спеціальне водокористування тощо.

Кошти Державного бюджету України можуть використовуватися на підтримку таких заходів:

- реконструкція та будівництво енергозберігаючих систем водо­постачання та водовідведення у населених пунктах області;

- реконструкція та будівництво в сільській місцевості систем питного водопостачання, які потребують значних капітальних вкладень (водозабірні споруди, станції з очищення води);

- роботи з поліпшення стану водних об’єктів – джерел питного водопостачання;

- попередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві.


Розділ VIII. Контроль за виконанням Програми.


Контроль за виконанням цієї Програми, а також місцевих програм здійснює головне управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації, постійна комісія Київської обласної ради з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Громадський контроль за ходом реалізації Програми здійснюється відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання” (із наступними змінами) та „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Контроль за використанням коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється відповідно до закону.

17
Розділ IX. Очікувані результати виконання Програми.


Виконання Програми дасть можливість забезпечити:

- реалізацію державної політики у сфері питної води та питного водопостачання;

- підвищення рівня якості послуг, що надаються населенню з питного водопостачання та водовідведення;

- населення області підприємства, установи та організації питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання;

- поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації щодо забезпечення питною водою та зниження на цій основі захворюваності населення;

- охорону і раціональне використання джерел питного водопостачання та поступове їх відновлення;

- впровадження на підприємствах питного водопостачання та водовідведення сучасних технологій, матеріалів, реагентів, обладнання тощо;

- підвищення ефективності функціонування підприємств питного водопостачання та водовідведення;

- зниження вартості матеріальних і енергетичних ресурсів у процесі питного водопостачання та водовідведення;

- модернізацію інфраструктури підприємств питного водопостачання;

- оптимальне співвідношення рівня витрат на оплату послуг питного водопостачання та доходів населення.


Додатки 1, 2 та 3 до Програми є невід’ємною її частиною.