Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати І розповсюджувати його повністю чи частково на будь яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Держспоживстандарту України

Вид материалаДокументы

Содержание


2 Прийнято та надано чинності
Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Держспоживстандарту України
Національний стандарт україни
1 Сфера застосування
2 Нормативні посилання
4.2 Вимоги щодо запобігання забруднюванню вод під час транспортування, зберігання, затарювання, торгівлі, утилізації та знешкодж
4.3 Вимоги захисту вод від забруднювання мінеральними добривами під час їхнього застосування
Форма журналу та порядок реєстрації
А.2 Порядок ведення журналу
Подобный материал:


ДСТУ

(проект, /остаточна/ друга редакція)


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ


Вода природних джерел.

Захист від забруднювання.

Частина 3. Загальні вимоги захисту від забруднювання

мінеральними добривами


ДСТУ ________-3:_____


Київ

держспоживстандарт україни

200_


пр. ДСТУ


Передмова


1 РОЗРОБЛЕНО: Інститут гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук (ІГіМ УААН) Технічний комітет стандартизації „Меліорація і водне господарство” (ТК 145)


РОЗРОБНИКИ: А.Загайчук, кандидат технічних наук, І.Калантиренко, кандидат технічних наук, Ю.Михайлов, доктор технічних наук (керівник розробки), Л. Тимошенко ст. н. с.


2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від _________ 200___ р. №__________ з ________________


4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням чинності в Україні

ГОСТ 17.1.3.11-84)


Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Держспоживстандарту України


Держспоживстандарт України, 2008


ІІ


пр. ДСТУ


ЗМІСТ

стор.


Вступ ………………………………………………………………………..…. IV

1 Сфера застосування ……………………………………………………..… 1

2 Нормативні посилання …………………………………………………..… 2

3 Терміни та визначення понять …………………………………………….. 3

4 Загальні вимоги захисту вод від забруднювання мінеральними

добривами …………………………………………………………………… 3

4.1 Організаційні вимоги захисту вод ……………………………………. 3

4.2 Вимоги запобігання забруднюванню вод під час транспортування,

зберігання, затарювання і торгівлі, утилізації і

знешкодження мінеральних добрив ………………………………… 4

4.3 Вимоги захисту вод від забруднювання мінеральними добривами

під час їхнього застосування ………………………………………..… 5

Додаток А. Форма журналу та порядок реєстрації внесення мінеральних

добрив …………………………………………………………….. 8

Додаток Б. Бібліографія ………………………………………………………. 10


ІІІ

пр. ДСТУ

ВСТУП



Цей стандарт відповідає чинному природоохоронному законодавству України [1-3]. Він є частиною комплексу національних стандартів України стосовно захисту від забруднювання вод природних джерел (поверхневих та підземних вод) у процесі господарської діяльності та визначає вимоги захисту від забруднювання вод мінеральними добривами.

Цей стандарт розроблено з урахуванням таких принципів:

* пріоритетність збереження здоров’я людини і захисту довкілля по відношенню до економічного ефекту від застосування мінеральних добрив;

* державна підконтрольність реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі й застосування мінеральних добрив та ввезення їх на митну територію України;

* обґрунтованість їх застосування;

* мінімізація використання мінеральних добрив за рахунок застосування інших екологічно безпечних добрив та біологізації землеробства;

* безпека здоров’я людини та захист довкілля за умов дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами;

* єдність державної політики у сфері діяльності, пов’язаної з мінеральними добривами.


IV

пр. ДСТУ


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ


Вода природних джерел

Захист від забруднювання

Частина 3. Загальні вимоги захисту

від забруднювання мінеральними добривами


Вода природных источников

Защита олт загрязнения

Часть 3. Общие требования защиты

от загрязнения минеральными удобрениями


Water of natural resources

Pollution protection

Part 3. General requirements for chemical

Fertilizers contamination protection

_________________________________________________________________


Чинний від _________


1 Сфера застосування


Цей стандарт поширюється на поверхневі та підземні води (далі – води) і встановлює загальні вимоги захисту вод від забруднювання мінеральними добривами, зокрема організаційні вимоги захисту вод, вимоги щодо запобігання забруднюванню вод під час транспортування, зберігання, затарювання та торгівлі, утилізації і знешкодження мінеральних добрив, а також вимоги захисту від забруднювання під час застосування мінеральних добрив.

Вимоги цього стандарту не поширюються на захист вод морів.

Вимоги цього стандарту є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування і усіма господарюючими суб’єктами незалежно від форм власності.


1

пр. ДСТУ


2 Нормативні посилання


У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2730-94 Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Якість природної води для зрошення . Агрономічні критерії

ДСТУ 4288:2004 Якість грунту. Паспорт грунту

ДСТУ 4362:2004 Якість грунту. Показники родючості грунтів

ДСТУ ISO 11074-1:2004 Якість грунту. Словник термінів. Частина 1. Забруднення та охорона грунтів

ДСТУ ЕN 12761-1:2004 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Обприскувачі-опилювачі для внесення засобів захисту рослин і рідинних добрив. Захист довкілля. Частина 1. Вимоги

ДСТУ ЕN 12761-2:2004 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Обприскувачі-обпилювачі для внесення засобів захисту рослин і рідинних добрив. Захист довкілля. Частина 2. Обприскувачі польових культур

ДСТУ ЕN 12761-3:2004 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Обприскувачі-опилювачі для внесення засобів захисту рослин і рідинних добрив. Захист довкілля. Частина 3. Пневматичні обприскувачі для чагарників та плодових дерев

ДСТУ EN 12944-1:2005 Добрива, вапнувальні матеріали та грунтові меліоранти. Словник термінів. Частина 1. Загальні терміни

ДСТУ ЕN 12944-2:2005 Добрива, вапнувальні матеріали та грунтові меліоранти. Частина 2. Терміни, що стосуються добрив.


2

пр. ДСТУ


3 Терміни та визначення понять

у цьому стандарті використано терміни та визначення понять, вжиті у ДСТУ ISO 11074-1, ДСТУ EN 12944-1 та ДСТУ EN 12944-2.

Примітка. Замість вживаного у міжнародній практиці терміна "неорганічне добриво" (ДСТУ EN 12944-1) у цьому стандарті збережено усталену в законодавчих та нормативно-правових актах України форму "мінеральне добриво".


4 Загальні вимоги захисту вод від забруднювання мінеральними добривами

4.1 Організаційні вимоги захисту вод

4.1.1 Захист вод від забруднювання мінеральними добривами є невід’ємною частиною захисту довкілля. Відповідно до вимог Земельного кодексу України землевласники та землекористувачі повинні дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля.

4.1.2 Для виробництва та застосування дозволено використовувати лише ті форми мінеральних добрив, які пройшли державну реєстрацію.

Перелік дозволених для використання в Україні мінеральних добрив, в тому числі для роздрібної торгівлі ними, з відповідними регламентами їх застосування, а також щорічні доповнення до нього веде спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища [6, 7].

4.1.3 Підприємства, установи та господарства, які мають у своєму розпорядженні мінеральні добрива, зобов’язані вести облік наявності та використання цих добрив і надавати інформацію органам, що ведуть державний облік.

Порядок державного обліку наявності та використання мінеральних добрив визначає Кабінет Міністрів України [8].


3

пр. ДСТУ


4.1.4 Непридатні або заборонені до використання мінеральні добрива, тара від них, підлягають вилученню, утилізації чи знешкодженню в порядку, що встановлює Кабінет Міністрів України.

4.1.5 Застосування мінеральних добрив на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення, визначених Земельним кодексом України [4], здійснюється з обмеженнями відповідно до законодавства України.

4.2 Вимоги щодо запобігання забруднюванню вод під час транспортування, зберігання, затарювання, торгівлі, утилізації та знешкоджуванні мінеральних добрив

4.2.1 Тверді та рідкі мінеральні добрива треба транспортувати у спеціально облаштованих транспортних засобах, які унеможливлюють розсипання добрива чи їх витікання [10].

4.2.2 Мінеральні добрива, дозволені до використовування, повинні бути затарені (упаковані) і промарковані відповідно до вимог стандартів на відповідну продукцію. Кожну товарну одиницю треба супроводжувати інструкцією чи технічними умовами з рекомендаціями щодо застосування з зазначенням культур, способів, норм внесення, а також заходів безпеки під час використання добрив чи надання першої медичної допомоги у випадках отруєння [9].

4.2.3 У продаж населенню мінеральні добрива повинні надходити у дрібно розфасованому вигляді та з обов’язковою наявністю інструкції щодо безпечного їх застосування.

Розфасовувати мінеральні добрива можна лише за дозволом виробника або власника знака товарів і послуг.

Назви мінеральних добрив, дозволених для роздрібної торгівлі ними, дано в Переліку [6, 7].

4

пр. ДСТУ


4.2.4 Мінеральні добрива іноземного виробництва, увезені на митну територію України, треба супроводжувати вимогами щодо безпечного застосовування мовою виробника й споживача.

4.2.5 Зберігати тверді мінеральні добрива на майданчиках під відкритих небом, а рідкі мінеральні добрива у відкритих ємностях, заборонено.

4.2.6 Склади, допоміжні споруди та інші будівлі, призначені для зберігання мінеральних добрив, є об’єктами підвищеної небезпеки, які повинні відповідати вимогам санітарних норм [12] і бути на державному обліку.

Місця для складів, призначених для зберігання мінеральних добрив, потрібно вибирати поза межами затоплюваних або підтоплюваних територій. Облаштування складів для зберігання мінеральних добрив повинно гарантовано унеможливлювати проникнення розчинених мінеральних добрив у підземні води.

4.2.7 Мити тару, транспортні та інші технічні засоби, прати одяг, забруднений мінеральними добривами, треба на спеціальних майданчиках.

Забруднену внаслідок миття воду необхідно збирати та використовувати у складі поливної води для зрошування сільськогосподарських культур, або долучати до складу зворотних вод для очищування і водовідведення згідно з умовами, визначеними порядком у дозволі на спеціальне водокористування [14].

4.3 Вимоги захисту вод від забруднювання мінеральними добривами під час їхнього застосування

4.3.1 Заходи захисту вод від забруднювання мінеральними добривами під час їхнього застосування за прямим призначенням зводяться до обґрунтування розрахунком доз їхнього внесення, щоб підвищити

5

пр. ДСТУ

засвоюваність діючої речовини (згідно з ДСТУ EN 12944-1) і запобігти або звести до мінімуму вимивання речовин добрива (згідно з ДСТУ ISO 11074-1).

4.3.2 Обґрунтування норми та доз внесення мінеральних добрив для кожного виду та сорту сільськогосподарської культури проводять на основі паспорта грунту на ділянці (згідно з ДСТУ 4288) або результатів останнього агрохімічного обстеження ділянки.

Норму внесення добрив визначають розрахунком необхідної кількості поживних речовин на заплановану урожайність.

Кращі результати забезпечує балансовий метод розрахунку [15].

4.3.3 Наявні у літературі оптимальні норми добрив за діючою речовиною (див. ДСТУ 4362) або орієнтовні норми [16] у кожному випадку необхідно корегувати з урахування попередників культури та вмісту поживних речовин у грунті [15].

Під час корегування норм внесення добрив рекомендовано не виходити за верхню межу діапазону оптимальних або орієнтовних норм.

4.3.4 Регламент та умови внесення визначеної норми мінерального добрива повинні відповідати вказаним у Переліку [6, 7].

4.3.5 На легких за механічним складом грунтах важкорозчинні форми добрив використовують для основного внесення [15], а легкорозчинні та рідкі – частками відповідно до потреби сільськогосподарської культури у поживних речовинах протягом фаз її розвитку.

За низьких норм мінеральних добрив доцільно застосовувати локальний спосіб їх внесення.

4.3.6 На зрошуваних землях, щоб підсилити сукупний вплив на продуктивність рослин, внесення мінеральних добрив треба узгоджувати з черговими поливами.

Не дозволено вносити розчинні або рідкі мінеральні добрива з поливною водою, якщо можливий скид цієї води з поливної мережі або

6

пр. ДСТУ

іригаційний стік з поливної площі у водні об’єкти.

У разі використання для зрошення стічних вод, норми внесення мінеральних добрив необхідно корегувати з врахуванням наявності поживних речовин у поливній воді згідно з ДСТУ 2730.

4.3.7 На осушуваних землях внесення мінеральних добрив потрібно узгоджувати з технологічним режимом зволожування грунту і фазами розвитку сільськогосподарських культур відповідно до потреб культур, щоб запобігти вимиванню речовин мінеральних добрив із грунту та винесенню їх з дренажним стоком.

4.3.8 У спеціальних сировинних зонах мінеральні добрива застосовують відповідно до технологій, які забезпечують вирощування сільськогосподарської продукції, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам дитячого і дієтичного харчування [17].

4.3.9 Вносити мінеральні добрива на поверхню мерзлого чи вкритого снігом грунту заборонено.

4.3.10 Технічні засоби для внесення мінеральних добрив повинні відповідати вимогам ДСТУ ЕN 12761-1; ДСТУ ЕN 12761-2; ДСТУ

ЕN 12761-3 і підлягають обов’язковій сертифікації.

4.3.11 Засоби авіації застосовують для внесення лише тих видів і форм мінеральних добрив, для яких це дозволено регламентами їхнього застосування. Вносити мінеральні добрива засобами авіації дозволено за швидкості вітру не більш ніж 10 м/с і з обов’язковим дотримуванням вимог добросусідства [4].

4.3.12 Кожне внесення мінеральних добрив треба реєструвати у журналі із зазначенням назви та кількості фактично внесеного добрива, розмірів оброблених площ, способів та дати внесення.

Рекомендовану форму журналу та порядок реєстрації наведено у додатку А.

7

пр. ДСТУ


Додаток А

(довідковий)


Форма журналу та порядок реєстрації

внесення мінеральних добрив


А.1 Форма журналу реєстрації


Журнал реєстрації

внесення мінеральних добрив


__________________________________________________________

назва господарства (відділення, бригади)

__________________________________________________________________________________________

адреса

__________________________________________________________

сівозміна

Дата внесення, число, місяць

Фази розвитку культур

Назва (форма) добрива

Спосіб внесення

Доза, кг/га діючої речовини

Технічні засоби

Примітка

Підпис виконавця

1

2

3

4

5

6

7

8

рік

поле № _____, ділянка 1, площа _____га, культура ____________

















































ділянка 2, площа _______ га, культура _________________


















































А.2 Порядок ведення журналу

А.2.1 Записи у графі 1 журналу (число, місяць) роблять у день внесення мінерального добрива на відповідній ділянці.

А.2.2 У графі 2 журналу зазначають назву фази розвитку сільськогосподарської культури згідно з прийнятою у технологічних картах вирощування даної культури.

А.2.3 У графі 3 журналу зазначають назву (форму) мінерального добрива згідно з наведеними в Переліку [6, 7].


8

пр. ДСТУ


А.2.4 У графі 4 журналу спосіб внесення зазначають згідно з технологічними картами вирощування даної культури: основне внесення, передпосівне внесення, підживлення і т. ін.

А.2.5 У графі 5 журналу дозу внесення зазначають у перерахунку на діючу речовину кожного хімічного елемента - N, Р, К.

А.2.6 У графі 6 журналу зазначають назви технічних засобів, застосованих для внесення добрив.

А.2.7 У графі 7 журналу наводять інформацію про фактори, які ураховано під час визначення дати і форми внесення добрива, наприклад, проведення поливу, зміна рівня ґрунтових вод, стан посівів тощо.


9

пр. ДСТУ

Додаток Б

(довідковий)


Бібліографія

1 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. № 1264-XII (із змінами).

2 Закон України "Про екологічну експертизу" від 9 лютого 1995 р.

№ 45/95-ВР.

3 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII (із змінами).

4 Земельний кодекс України. № 2766-ІІІ від 25 жовтня 2001 р. (із змінами).

5 Водний кодекс України. № 214/95-ВР (із змінами).

6 Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. /Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. - Офіційне видання. –К.: «Юнівест Маркетинг», 2003.

7 Доповнення до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. /Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. - Офіційне видання. –Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2007.

8 Порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, ведення переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. /Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1996 р. № 295.

9 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві України. /Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 //опубліковано в [7].

10 Закон України "Про пестициди і агрохімікати" від 02 березня 1995р. № 86/95-ВР (зі змінами).


10

пр. ДСТУ


11 Порядок одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами. /Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1995 р. № 746.

12 СНиП 11-108-78 Склады сухих минеральных удобрений и химических средств защиты растений. Нормы технологического проектирования складов для колхозов, совхозов и пунктов химизации.

13 Закон України "Про відходи" від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР.

14 Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування. /Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 321.

15 Б.С. Носко, А.О.Христенко, М.В.Лісовий та інші. Довідник працівника агрохімслужби. –К.: Урожай, 1991. –с.264.

16 І.У.Марчук, В.М.Макаренко, В.Є.Розстальний, А.В.Савчук. Добрива та їх використання. –К.: ТОВ. «Юнівест Маркетинг», 2002. –с.246.

17 Положення про спеціальні сировинні зони для виробництва сільськогосподарської продукції. /Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 1996 р. № 679.


11

пр. ДСТУ


УКНД 13.020.40

13.060.10

65.080


Ключові слова: вимоги захисту, вода підземна, вода поверхнева, вода природних джерел, захист від забруднювання, мінеральні добрива, технічні засоби



Директор Інституту гідротехніки і меліорації УААН, голова ТК 145

«Меліорація і водне господарство»


Керівник розробки,

головний науковий співробітник


Відповідальний виконавець,

старший науковий співробітник




Петро Іванович Коваленко


Юрій Олексійович Михайлов


Іван Іванович Калантиренко





12