Укладач: ст викл. В. О.Євстіфєєв
| Вид материала | Документы |
- Культурологія / Укладач ст викл каф культурології О. Ю. Білянська/ Одеський нац ун-т, 265.5kb.
- Наукові записки, 6979.43kb.
- В. В. Підоренко, викл., Т. А. Сотніченко, ст викл, 40.26kb.
- Робоча навчальна програма здисципліни "основи психології, педагогіки та психології, 321.37kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни «Філософія» для всіх спеціальностей ухвалено, 677.5kb.
- Методика викладання історії. 4 курс. Викл. Турянська О. Ф. Семінарські заняття та питання, 37.53kb.
- Удк. 378 147 Т. А. Сотніченко, ст викл., В. В. Підоренко, викл, 35.29kb.
- Удк 624. 01 Пічугін С. Ф., д т. н., проф., Семко О. В., д т. н., проф., Дмитренко, 70.74kb.
- Ббк Х 9 (Ч укр) Пастухова В.І., ст викл., Пастухов В. О., ст. 3 курсу фзг, Мулярець, 105.12kb.
- Міністерство культури І туризму україни кам’янець-подільське училище культури кам’янець-Подільський,, 728.15kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ЕЛЕКТРОПРИВОДА
ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ
ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
8.091401 “СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ І АВТОМАТИКИ”
8.092204 “ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ЕНЕРГОЄМНИХ ВИРОБНИЦТВ”
КРЕМЕНЧУК 2007
Організація підготовки магістрів зі спеціальностей 8.091401 – Системи управління і автоматики, 8.092204 – Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв
Укладач: ст.викл. В.О.Євстіфєєв
Кафедра САУЕ
Затверджено на засіданні кафедри
Протокол № ____ від ___________2007 р.
Завідувач кафедри САУЕ _______________ проф. Д.Й. Родькін
Затверджено методичною радою університету
Протокол № ____ від _________ 2007 р.
Голова методичної Ради_________________ проф. В.В. Костін
ЗМІСТ
| 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ “МАГІСТР” ..……………………………………………................................ | 4 |
| 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ НА КАФЕДРІ ..…........ | 7 |
| 2.1 Загальні положення ……………………………………............................ | 7 |
| 2.2 Програма магістерської підготовки……….....……………..………….... | 8 |
| 2.3 Прийом до магістратури ………………………...……….......................... | 10 |
| 2.4 Організація навчання в магістратурі …………………..…....................... | 11 |
| 2.5 Підсумкова атестація ………………………..…………........................... | 12 |
| 3 ВИМОГИ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ..…………………............. | 14 |
| 3.1 Загальні вимоги до магістерської роботи …………………..................... | 14 |
| 3.2 Вимоги до структури магістерської роботи …………………................. | 15 |
| 3.3 Вимоги до оформлення магістерської роботи………….......................... | 17 |
| 3.4 Орієнтовний зміст магістерської роботи ………………..…................... | 19 |
| 3.5 Захист роботи ……………………………………….................................. | 21 |
| ДОДАТКИ ………………………………………………................................ | 23 |
| Додаток А. Індивідуальний навчальний план магістранта …….................. | 23 |
| Додаток Б. План роботи магістранта …………………….............................. | 24 |
| Додаток В. Титульний аркуш магістерської роботи ……….............……... | 25 |
| СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………..............…. | 26 |
| | |
1 ХАРАРКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ “МАГІСТР”
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про освіту” і положення “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998р. № 65, структура вищої освіти в Україні включає такі освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.
Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, що передбачає здобуття особою повної вищої освіти з відповідної спеціальності на базі освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” (базова вища освіта) або освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” (повна вища освіта), а також вищої освіти, здобутої до запровадження в Україні ступеневої вищої освіти.
Підготовка магістрів у системі вищої освіти спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості і підготовку фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-дослідним (творчим), науково-педагогічним, управлінським.
Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр” (надалі магістр), повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, уміннями інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої), або науково-педагогічної, або управлінської діяльності, набути певний досвід використання одержаних знань і вміти продукувати (створювати) елементи нових знань для вирішення завдань у відповідній сфері професійної діяльності.
Підготовка магістрів здійснюється за очною, вечірньою, заочною (дистанційною) формами навчання та екстерном при наявності відповідної ліцензії.
Особи, які навчаються за освітньо-професійною програмою “магістр”, є студентами (курсантами, слухачами). На них поширюються права та обов’язки, що визначені чинним законодавством України для студентів відповідної форми навчання (у т.ч. відстрочка від призову на дійсну військову службу).
Навчатися за програмою “магістр” можуть громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають відповідну вищу освіту і виявили схильність до науково-дослідної (творчої), або до науково-педагогічної, або до управлінської діяльності, що підтверджується рекомендацією ради факультету вищого навчального закладу.
Зарахування на навчання за програмою “магістр” проводиться наказом ректора у термін, що визначені вищим навчальним закладом.
Вищий навчальний заклад може здійснювати цільову підготовку магістрів для навчальних закладів, наукових установ Національної і галузевих академій наук, підприємств, організацій тощо на умовах залучення до навчального процесу їх наукових і науково-педагогічних кадрів та використання їх науково-дослідної і матеріально-технічної бази.
Підготовка магістрів може здійснюватися на базі наукових установ Національної та галузевих академій наук за окремими угодами між вищими навчальними закладами і зазначеними установами.
Для попереднього відбору обдарованої молоді вищий навчальний заклад організовує і проводить предметні олімпіади, наукові, науково-методичні семінари та конференції за участю у них на добровільних засадах студентів (курсантів, слухачів) третіх – четвертих курсів.
Навчальний процес для осіб, що навчаються за програмою “магістр”, організовується відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993р. № 161, з урахуванням таких особливостей:
навчання здійснюється за індивідуальним навчальним планом;
навчальний час, відведений для самостійної роботи, повинен ставити не менше 1/2 і не більше 2/3 загального обсягу часу, визначеного програмою підготовки магістра;
на проведення індивідуальних занять може витрачатися до 20 відсотків загального обсягу навчального часу, передбаченого програмою;
магістерська робота, що виконується на завершальному етапі навчання, повинна передбачити проведення наукових досліджень (творчих розробок) з проблем відповідної галузі;
державна атестація здійснюється державною екзаменаційною комісією і проводиться у формі захисту магістерської роботи. Державній комісії обов’язково подають матеріали, що характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи – друковані статті, методичні розробки тощо;
відповідальність за виконання індивідуального навчального плану покладається на студента (курсанта, слухача);
студент (курсант, слухач), який своєчасно не виконав індивідуальний навчальний план, відраховується з вищого навчального закладу. Йому видається академічна довідка встановленого зразка;
студенту (курсанту, слухачу), який виконав усі вимоги навчального плану підготовки магістра і захистив магістерську роботу, рішенням державної екзаменаційної комісії присвоюється відповідно до обраної спеціальності кваліфікація та видається державний документ про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр” і повну вищу освіту;
студент (курсант, слухач), який отримав документ встановленого зразка про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр” і повну вищу освіту, працевлаштовується згідно з чинним законодавством. Йому може бути надана можливість наукового стажування (наукової роботи) за кордоном;
студенту (курсанту, слухачу), який отримав підсумкові оцінки “відмінно” не менше як 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених індивідуальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки “добре”, захистив магістерську роботу з оцінкою “відмінно” видається документ про освіту з відзнакою;
враховуючи наукові (творчі) здобутки, магістр може бути рекомендований радою факультету на навчання в аспірантурі.
Вищі навчальні заклади можуть визначити інші форми організації навчального процесу та види навчальних занять, крім тих, що встановлені Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, якщо вони не суперечать чинному законодавству щодо вищої освіти.
Особи, які мають документ встановленого зразка про здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”, у тому числі і ті, що закінчили вищі навчальні заклади до введення в дію положення “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998р. № 65, навчаються за програмою “магістр” на засадах післядипломної освіти за індивідуальними планами, що враховують усі спільні дисципліни програм спеціаліста і магістра. У разі виконання усіх вимог навчального плану і захисту магістерської роботи вони отримують диплом магістра встановленого зразка.
Зміст освіти магістрів визначається нормативною і вибірковою частинами програми, яка розробляється у встановленому порядку з кожної спеціальності відповідно до Переліку спеціальностей, що визначений для освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст, магістр” та в окремих галузях знань для освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”.
Нормативна частина програми повинна становити не менше 40 і не більше 60 відсотків загального обсягу навчального часу, передбаченого на підготовку магістра.
Вибіркова частина програми визначається вищим навчальним закладом з урахуванням його наукового потенціалу, потреб замовника фахівців та наукових (творчих) інтересів магістра, його можливостей щодо оволодіння розділами суміжних освітніх програм.
Термін підготовки магістра з певної спеціальності до затвердження державних стандартів визначається відповідним навчальним планом, узгодженим у встановленому порядку.
Порядок розробки і затвердження індивідуального навчального плану визначається вищим навчальним закладом.
Для осіб, які навчаються за програмою “магістр”, в індивідуальному навчальному плані може бути передбачена підготовка з навчальних дисциплін, що є вступними до аспірантури з зазначеної спеціальності, або складають перелік кандидатського мінімуму.
Під час навчання особи, які навчаються за програмою “магістр”, мають право складати кандидатські іспити.
Фінансування підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів у вищих навчальних закладах може проводитися:
- за рахунок коштів державного бюджету України та місцевих бюджетів – за державним замовленням;
- за рахунок цільових довгострокових кредитів;
- за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб.
2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ НА КАФЕДРІ САУЕ
2.1 Загальні положення
Право на навчання за програмою магістерської підготовки мають особи з вищою освітою, які мають кваліфікацію бакалавра або спеціаліста відповідного напряму підготовки.
Підготовка магістрів на кафедрі САУЕ зі спеціальностей 8.091401 “Системи управління і автоматики”, 8.092204 “Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв” проводиться у двох основних напрямках:
- підготовка фахівців для науково-дослідної діяльності;
- підготовка фахівців для педагогічної діяльності.
Якісному вирішенню цієї задачі сприяють:
наявність висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, аспірантури з цього напрямку, сучасної лабораторної і науково-дослідної матеріально-технічної бази, яка постійно модернізується;
науково-дослідна робота з актуальних наукових і народногосподарських проблем;
організація науково-дослідної роботи студентів, проведення конкурсів наукових студентських робіт, олімпіад, конференцій молодих вчених тощо.
Підготовка магістрів проводиться за денною формою навчання. Термін навчання за магістерською програмою складає 1 рік.
Навчання здійснюється під керівництвом наукового керівника.
Керівник підготовки магістра призначається ректором за поданням декана факультету та завідувача кафедри з числа провідних вчених. Кількість магістрантів на одного керівника не повинна перевищувати: трьох осіб - для доктора наук, двох осіб – для кандидата наук.
Керівник один раз у семестр звітує на засіданні кафедри про виконання індивідуального плану кожним студентом, що навчається за програмою “магістр”.
У випадках виконання студентом індивідуальних планів підготовки магістрів на стику галузей наук допускається призначення крім наукового керівника одного чи більше консультантів.
Навчання за рахунок коштів державного бюджету і за рахунок цільових довгострокових кредитів здійснюється в межах кількості місць, виділених на ці мети університету Міністерством освіти і науки України; за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб – в межах ліцензованого обсягу зі спеціальності. Пропозиції щодо обсягів підготовки магістрів за державним замовленням визначаються кафедрою, виходячи із результатів навчальних і наукових досягнень студентів та прогнозованих підсумків їх державної атестації.
Особи, відраховані з безкоштовної форми навчання (за винятком відрахованих за станом здоров’я), не можуть бути знову прийняті на безкоштовне навчання
Особи, яки навчаються у магістратурі, є студентами. На них поширюються права та обов’язки, що визначені чинним законодавством України для студентів відповідної форми навчання (у т.ч. відстрочка від призову на дійсну військову службу).
Студенту, який виконав усі вимоги навчального плану підготовки магістра і захистив магістерську роботу, рішенням державної екзаменаційної комісії присвоюється кваліфікація:
- зі спеціальності 8.091401 “Системи управління і автоматики” - “2131.1 Науковий співробітник з комп’ютеризованих систем, автоматики і управління”;
- зі спеціальності 8.092204 “Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв” - “2149.1 Науковий співробітник з електромеханіки”
та видається державний документ про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр” і повну вищу освіту.
2.2 Програма магістерської підготовки
Освітньо-професійна програма магістерської підготовки має освітню та науково-дослідну складові. Освітній компонент магістерської програми призначений для формування більш цілісного, поглибленого бачення професійної діяльності, широти та фундаментальності освіти, що отримується, максимальну наближеність її до сучасного рівня наукових знань у відповідній галузі. Поряд з спеціальними професійними знаннями до освітньої компоненти входить економічна, гуманітарна, в тому числі й педагогічна, підготовка.
Науково-дослідна частина магістерської програми пов'язана з науковою проблематикою кафедри та спрямована на формування навичок проведення наукових досліджень в конкретній галузі знань.
Навчальний план магістерської підготовки взаємопов'язаний з навчальними планами підготовки бакалаврів і спеціалістів. На бакалаврському рівні професійні знання націлені на вивчення предметної галузі (об'єктів професійної діяльності). На інженерному рівні вивчаються методи створення нових виробів і технологій. Магістерська підготовка полягає у більш глибокій орієнтації на фундаментальні знання, у спрямованості на розвиток навичок самостійного здійснення наукових досліджень та отримання знань.
Навчальний план магістерської підготовки містить 9-10 семестри по 18 тижнів, і складається з п’яти циклів дисциплін: гуманітарних, соціально-економічних, природничонаукових, психолого-педагогічних, спеціальних.
Навчальний план містить також педагогічну практику (10 семестр, 4 тижні), підготовку і захист магістерської роботи (10 семестр, 12 тижнів).
В результаті вивчення гуманітарних, соціально-економічних, природничонаукових і психолого-педагогічних дисциплін магістр повинен:
- мати уявлення про суть і особливості філософських проблем науки і техніки;
- знати основні методологічні принципи наукової діяльності та уміти використовувати їх у роботі;
- знати основи правового регулювання стосунків у галузі творчої діяльності, мати навички проведення патентних досліджень і оформлення заявочних матеріалів на об'єкти промислової та інтелектуальної власності;
- знати основи організації вищої освіти і методику проведення різних видів занять;
- уміти знаходити рішення з техніко-економічного обґрунтування НДР.
Навчальні програми спеціальних дисциплін магістрів доповнені у напрямку підвищення їх фундаментальності і наукового рівня, до них включаються останні досягнення в галузі комп’ютеризованих систем, автоматики і управління. Важливим є проведення факультативних курсів з проблемних питань за участю видатних вчених, залучення магістрів до роботи з монографічною і періодичною науковою вітчизняною і іноземною літературою. Вивчення спеціальних дисциплін пов’язано з проблематикою здійснюваних магістром наукових досліджень.
Під час навчання за програмою “магістр” студенти мають право складати кандидатські іспити з філософії та іноземній мові.
Педагогічна практика і підготовка магістерської роботи мають метою:
- систематизацію і поглиблення теоретичних і практичних знань, формування навичок використання цих знань при вирішенні конкретних наукових і науково-технічних задач;
- розвиток навичок самостійної науково-дослідної роботи і оволодіння методикою теоретичних, експериментальних і науково-практичних досліджень;
- набуття досвіду аналізу результатів досліджень, що були отримані, формулювання нових висновків і положень, отримання досвіду їх прилюдного захисту.
Магістр повинен уміти:
- проводити бібліографічну роботу із залученням сучасних інформаційних технологій;
- формулювати мету дослідження;
- складати техніко-економічне обґрунтування проведення дослідження;
- вибирати необхідні методи дослідження, модифікувати існуючі та розробляти нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження;
- обробляти отримані результати, аналізувати і осмислювати їх з урахуванням опублікованих матеріалів;
- подавати підсумки виконаної роботи у вигляді звітів, рефератів, наукових статей, доповідей і заявок на винаходи, які оформлені згідно з установленими вимогами із залученням сучасних засобів редагування і друку.
Основними формами навчальної роботи в магістратурі є:
- оглядові, проблемні лекції;
- індивідуальні навчальні заняття;
- науково-навчальні семінари з окремих тем, розділів навчальних дисциплін і досліджень, що проводяться;
- самостійна робота, в тому числі проведення досліджень за затвердженою темою і підготовка магістерської роботи.
Формами звітності магістрантів про виконання навчального плану є:
- складання іспитів і заліків;
- доповіді на науково-навчальних семінарах;
- підготовка і захист рефератів і звітів про виконані наукові дослідження.
2.2.1 Навчальний план підготовки магістрів зі спеціальності
8.091401 – Системи управління і автоматики
Загальний обсяг навчальної роботи - 1188 годин:
- цикл гуманітарних дисциплін (спеціальні розділи філософії – 27 год., залік; фізичне виховання – 54 год., залік; іноземна мова за професійним спрямуванням – 54 год., залік) – всього 135 год.;
- цикл соціально-економічних дисциплін (економічне обґрунтування науково-технічних рішень – 108 год., залік; цивільна оборона – 27 год., залік; охорона праці в галузі – 27 год., іспит; проектний менеджмент – 54 год., залік) – всього 216 год.;
- цикл природничонаукових дисциплін (технічна експертиза, розробка патентної документації – 108 год., залік; засоби та форми наукового пізнання – 108 год., залік) – всього 216 год.;
- цикл психолого-педагогічних дисциплін (основи психології та педагогіки вищої школи – 54 год., залік) – всього 54 год.;
- цикл спеціальних дисциплін (теорія проведення експерименту – 135 год., іспит; інноваційна привабливість проекту – 108 год., іспит; використання інтелектуальних технологій в комп’ютеризованих системах управління – 162 год., залік, курсовий проект; розробка метрологічного забезпечення комп’ютеризованих систем контролю – 162 год., залік, курсовий проект) – всього 567 год.
2.2.2 Навчальний план підготовки магістрів зі спеціальності
8.092204 – Електромеханічне обладнання енергоємних
виробництв
Загальний обсяг навчальної роботи - 1188 годин:
- цикл гуманітарних дисциплін (спеціальні розділи філософії – 27 год., залік; фізичне виховання – 54 год., залік; фахова іноземна мова – 54 год., залік) – всього 135 год.;
- цикл соціально-економічних дисциплін (економічне обґрунтування науково-технічних рішень – 108 год., залік; цивільна оборона – 27 год., залік; охорона праці в галузі – 27 год., іспит; проектний менеджмент – 54 год., залік) – всього 216 год.;
- цикл природничонаукових дисциплін (технічна експертиза, розробка патентної документації – 108 год., залік; засоби та форми наукового пізнання – 108 год., залік) – всього 216 год.;
- цикл психолого-педагогічних дисциплін (основи психології та педагогіки вищої школи – 54 год., залік) – всього 54 год.;
- цикл спеціальних дисциплін (промислове енергозбереження – 81 год., іспит; мікропроцесорні системи керування, вимірювання та захисту – 135 год., іспит; автоматизовані системи енергоспоживання та енергокерування в енергоємних виробництвах – 135 год., іспит, курсовий проект; проектування електромеханічних системи – 108 год., іспит, курсовий проект; енергетичний моніторинг і оптимізація енергозбереження – 108 год., залік) – всього 567 год.
2.3 Прийом до магістратури
Студенти спеціальностей 6.091401 “Системи управління і автоматики”, 6.092204 “Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв”, які успішно завершили бакалаврську підготовку в поточному році, мають право брати участь у конкурсі для продовження навчання в магістратурі кафедри за відповідним напрямком.
Для проведення конкурсного відбору в інституті під керівництвом директора створюються відбіркові комісії зі спеціальностей, склад яких затверджується наказом ректора на кожний календарний рік.
Для участі в конкурсі студенти відбіраються за такими критеріями:
завершення навчання за навчальним планом бакалавра зі здачею підсумкових (випускних) державних іспитів та захистом випускної кваліфікаційної роботи бакалавра на “добре” та “відмінно”;
наявність дипломів та нагород наукових конференцій, виставок, конкурсів, олімпіад;
середній бал за період теоретичного навчання не нижче 4,5 (у виняткових випадках за рішенням ректора по представленню відбіркової комісії факультету цей бал може бути знижений, але не нижче 4,1);
наявність рекомендації випускаючої кафедри.
Особи, які мають перерву у навчанні після закінчення бакалаврської підготовки, мають повну вищу освіту (рівень - спеціаліст), а також випускники інших ВНЗ приймаються до магістратури після вступних випробувань (екзаменів, тестування, співбесід тощо). Їх навчання здійснюється на платній основі. Перелік і програма випробувань розробляються кафедрою і затверджується деканом електромеханічного факультету.
Особи, які вступають до магістратури, до 1 липня поточного року подають у дирекцію ІЕЕКТ такі документи:
- особисту заяву на ім'я ректора із зазначенням отриманої вищої освіти (кваліфікації і спеціальності) і магістерської спеціальності;
- засвідчену копію документа про вищу освіту (для осіб, які закінчили інший ВНЗ або мають перерву у навчанні);
- довідку деканату про підсумковий рейтинг студента за 4 роки навчання (додаток до диплому для осіб, які закінчили інший ВНЗ);
- засвідчений директором ІЕЕКТ список наукових робіт, поданих заявок на винаходи, дипломів конкурсів студентських робіт і олімпіад тощо;
- рекомендацію кафедри САУЕ для вступу до магістратури (для осіб, які вступають до магістратури після перерви у навчанні – рекомендацію з місця роботи).
Надані заяви передаються директором на кафедру САУЕ. Особа, що відповідає на кафедрі за магістратуру, одержує від працівників деканату також інформацію про результати теоретичного навчання і підсумкової атестації бакалавра, його наукові та інші досягнення.
Якщо кандидат на навчання в магістратурі закінчив КДПУ понад рік назад, закінчив інший ВНЗ, то з ним проводиться попередня бесіда з розглядом документів, що характеризують досягнення кандидата, представлених відгуків (характеристик) офіційних і приватних осіб.
На засіданні кафедри проводиться обговорення кандидатури особи, що подала заяву, і приймається рішення про можливість ії навчання в магістратурі за заявленою програмою. Кандидат може бути запрошений на засідання кафедри під час обговорення його кандидатури.
Висновок кафедри разом з іншими матеріалами передається декану для розгляду на відповідній відбірковій комісії факультету. Відбіркова комісія розглядає заяву, висновок кафедри та інші документи і проводить співбесіду з кандидатом з можливим використанням тестування.
Відбіркова комісія проводить розгляд документів у періоди з 1 по 5 липня і з 1 по 5 вересня поточного року. Прийняте відбірковою комісією рішення доводиться директором до відома претендента.
Відповідно до прийнятого відбірковою комісією рішення директор ІЕЕКТ здійснює підготовку наказу на підпис ректору про зарахування бакалавра (студента) у магістратуру. У наказі вказується напрямок навчання, магістерська програма (спеціалізація), науковий керівник.
У випадку негативного рішення відбіркової комісії з кандидатури студента-бакалавра директор готує наказ про відрахування студента, якщо не прийняте рішення з рекомендацією про переведення його для навчання за програмою рівня “спеціаліст”.
2.4 Організація навчання в магістратурі
Навчання за магістерською програмою проводиться під керівництвом наукового керівника відповідно до індивідуального плану студента-магістранта і спирається на активну самостійну роботу. Науковими керівниками магістрів призначаються професори або доценти, які активно ведуть науково-дослідну роботу. Список наукових керівників і перелік рекомендованих тем магістерських досліджень затверджується рішенням кафедри у квітні (8 семестр навчання). За одним керівником закріплюється не більше 3 студентів-магістрантів.
Теми наукових досліджень повинні бути сформульовані таким чином, щоб забезпечити цілеспрямоване формування індивідуального навчального плану магістранта і його конкретну роботу у дослідницькому напрямку з першого семестру навчання в магістратурі.
Ураховуючи, що підготовка магістрів значною мірою має індивідуальний характер, під керівництвом наукового керівника складається індивідуальний навчальний план, форма якого наведена у додатках А,Б. Індивідуальний навчальний план магістранта підписується студентом, науковим керівником і затверджуються завідувачем кафедрою не пізніше 15 вересня. Індивідуальні навчальні плани магістрантів складаються у 2-х примірниках, перший – зберігається у деканаті, другий – у студента.
Теми магістерських робіт уточнюються до початку 10 семестру навчання і подаються кафедрою САУЕ до дирекції ІЕЕКТ для їх затвердження наказом ректора.
Науковий керівник магістранта:
- бере участь у відборі кандидатур до навчання, рецензує їх наукові роботи;
- надає допомогу студентові у виборі теми наукових досліджень і магістерської роботи, складанні індивідуального навчального плану;
- контролює виконання графіку навчального процесу студентом;
- сприяє організації індивідуальних навчальних занять магістранта;
- аналізує і контролює організацію самостійної роботи магістранта;
- організує і керує науково-дослідною роботою магістранта;
- керує підготовкою магістерської роботи;
- сприяє підвищенню загальної культури магістранта;
- сприяє вирішенню соціально-побутових проблем магістранта та його працевлаштуванню по закінченні навчання;
- дає відгук на магістерську роботу і характеристику професійних та особистих (аналітичних, дослідницьких, світоглядних та ін.) якостей магістранта.
2.5 Підсумкова атестація
Підсумкова атестація проводиться у вигляді прилюдного захисту магістерської роботи перед державною екзаменаційною комісією.
Виконання магістерської роботи є заключним етапом підготовки магістра і має метою:
- систематизацію, закріплення і поглиблення теоретичних та практичних знань за відповідним напрямком вищої освіти і формування навичок застосування цих знань під час вирішення конкретних наукових і науково-технічних задач;
- розвиток навичок самостійної науково-дослідної роботи і оволодіння методами наукових досліджень;
- набування досвіду аналізу отриманих результатів досліджень, формулювання нових висновків і положень та їх прилюдного захисту.
Магістерська робота є важливим підсумком підготовки магістра, у зв'язку з чим зміст роботи та рівень її захисту враховуються як один з основних критеріїв для оцінки якості реалізації відповідної освітньо-професійної програми. Магістерська робота повинна продемонструвати уміння автора стисло, логічно, аргументовано і філологічно коректно викладати матеріал.
У процесі підготовки і захисту магістерської роботи магістрант повинен продемонструвати:
- здатність творчо мислити;
- уміння проводити бібліографічну роботу із залученням сучасних інформаційних технологій;
- формулювати мету дослідження;
- складати техніко-економічне обґрунтування проведення дослідження;
- володіння методами і методиками досліджень, які використовувались у процесі роботи;
- здатність до наукового аналізу отриманих результатів, розробки висновків і положень, уміння аргументовано їх захищати;
- уміння оцінити можливості використання отриманих результатів в науковій та практичній діяльності;
- володіння сучасними інформаційними технологіями для здійснення досліджень та оформлення магістерської роботи.