Укладач: ст викл. В. О.Євстіфєєв
| Вид материала | Документы |
- Культурологія / Укладач ст викл каф культурології О. Ю. Білянська/ Одеський нац ун-т, 265.5kb.
- Наукові записки, 6979.43kb.
- В. В. Підоренко, викл., Т. А. Сотніченко, ст викл, 40.26kb.
- Робоча навчальна програма здисципліни "основи психології, педагогіки та психології, 321.37kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни «Філософія» для всіх спеціальностей ухвалено, 677.5kb.
- Методика викладання історії. 4 курс. Викл. Турянська О. Ф. Семінарські заняття та питання, 37.53kb.
- Удк. 378 147 Т. А. Сотніченко, ст викл., В. В. Підоренко, викл, 35.29kb.
- Удк 624. 01 Пічугін С. Ф., д т. н., проф., Семко О. В., д т. н., проф., Дмитренко, 70.74kb.
- Ббк Х 9 (Ч укр) Пастухова В.І., ст викл., Пастухов В. О., ст. 3 курсу фзг, Мулярець, 105.12kb.
- Міністерство культури І туризму україни кам’янець-подільське училище культури кам’янець-Подільський,, 728.15kb.
3 ВИМОГИ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
3.1 Загальні вимоги до магістерської роботи
Магістерська робота являє собою кваліфікаційну наукову роботу, яка виконується студентом самостійно під керівництвом наукового керівника. Робота виконується на базі теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи, пов'язаної з розробкою конкретних теоретичних і науково-виробничих задач прикладного характеру, що визначаються специфікою відповідного напрямку вищої освіти.
Магістерська робота повинна бути результатом закінченого наукового дослідження, мати внутрішню єдність і свідчити про те, що автор володіє сучасними методами наукових досліджень і спроможний самостійно вирішувати наукові задачі, які мають теоретичне і практичне значення.
Магістерська робота повинна відображати такі положення:
- формулювання наукової, науково-технічної задачі, аналіз стану рішення проблеми за матеріалами вітчизняних і зарубіжних публікацій, патентно-інформаційних досліджень з метою визначення рівня техніки, обґрунтування мети дослідження;
- самостійний аналіз методів досліджень, які застосовуються під час вирішення науково-дослідної задачі, розробку нової методики дослідження або його апаратурного забезпечення;
- науковий аналіз і узагальнення фактичного матеріалу, який використовується у процесі дослідження;
- отримання нових результатів, що мають теоретичне, прикладне або науково-методичне значення;
- апробацію отриманих результатів і висновків у вигляді патентів (заявок на патенти), доповідей на наукових конференціях (не нижче університетського рівня) або підготовлених публікацій в наукових фахових журналах і збірниках;
- уміння оформити результати творчої діяльності, захистити свої надбання у визначенні авторських прав (з отриманням відповідних охоронних документів на інтелектуальну власність), впровадити в життя і комерційно реалізувати творчі здобутки.
За всі відомості, викладені в магістерській роботі, порядок використання фактичного матеріалу та іншої інформації під час її написання, обґрунтованість висновків та положень, що в ній захищаються, несе відповідальність безпосередньо магістрант – автор магістерської роботи.
3.2 Вимоги до структури магістерської роботи
Магістерська робота повинна містити: вступну і основну частини, висновки, перелік посилань, додатки.
3.2.1 Вступна частина
Вступна частина містить такі структурні елементи: титульний аркуш (додаток В), анотацію, зміст, перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів, вступ.
Анотація обсягом 200-500 слів українською та англійською мовами повинна відображати інформацію, яку подано в магістерській роботі, у такій послідовності:
- відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за переліком посилань;
- мета роботи;
- методи дослідження і апаратура;
- результати роботи та їх новизна;
- рекомендації до використання результатів роботи;
- значущість роботи та висновки;
- припущення про можливі напрямки розвитку або продовження досліджень, що були виконані;
- 5 – 15 ключових слів (словосполучень), що є найістотнішими для розкриття суті роботи, які друкуються великими літерами у називному відмінку в рядок, через коми.
Зміст, який подається на наступному, після анотації аркуші, повинен включати: вступ; найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів, (підпунктів, якщо вони мають заголовки) основної частини роботи; висновки; рекомендації, перелік посилань; найменування додатків із зазначенням сторінок цих матеріалів.
Перелік умовних позначень подається після змісту з нового аркушу, він повинен включати пояснення всіх застосованих в роботі малорозповсюджених умовних позначень, символів, скорочень і термінів.
У вступі (орієнтовний обсяг 2-4 стор.), який розпочинається з нової сторінки, викладається:
- оцінка сучасного стану проблеми;
- світові тенденції вирішення поставлених задач;
- актуальність роботи;
- мета роботи та галузь застосування результатів;
- взаємозв'язок з іншими науковими роботами.
3.2.2 Основна частина
В основній частині роботи (орієнтовний обсяг 60-80 стор.) необхідно викласти відомості про предмет (об'єкт) дослідження, які необхідні та достатні для розкриття суті даної роботи. Основна частина повинна, як правило, містити:
- аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, патентно-інформаційний пошук із зазначенням практично вирішених завдань, недостатності існуючих знань, провідних фірм та провідних вчених і спеціалістів в даній галузі;
- обґрунтування й вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження поставлених задач;
- розробку методик досліджень: опис експериментального обладнання, аналіз похибок експериментів;
- розробку моделей технічних систем та процесів, що досліджуються в роботі;
- постановку задачі моделювання: обґрунтування припущень та розробку базової моделі, аналіз адекватності моделей, що були розроблені;
- розробку алгоритмів та методик проведення моделювання;
- формулювання результатів теоретичних та (або) експериментальних досліджень;
- аналіз основних науково-технічних результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності;
- техніко-економічне обґрунтування ефективності проведення дослідження.
3.2.3 Висновки
Висновки (орієнтовний обсяг 1-3 стор.) розпочинають з нової сторінки. Тут наводять оцінку отриманих результатів роботи з урахуванням світових тенденцій рішення поставленого завдання; передбачувані галузі використання результатів отриманої роботи; народногосподарську, наукову, науково-технічну та соціальну значущість роботи. Текст висновків необхідно розділити на підпункти.
На підставі отриманих висновків в роботі можуть надаватися рекомендації (орієнтовний обсяг 1-3 стор.). Рекомендації розпочинаються з нової сторінки. Вони визначають необхідні, на думку автора, подальші дослідження проблеми, містять пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.
3.2.4 Перелік посилань
З нового аркушу наводиться перелік посилань на літературні джерела. Бібліографічні описи наводять у порядку їх згадування в тексті та відповідно до стандартів у бібліотечній та видавничій справах.
3.2.5 Додатки
До додатків можуть бути включені:
- допоміжні ілюстрації та таблиці;
- матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включити до основної частини (креслення розроблених пристроїв, схеми, фотографії, проміжні математичні докази, розрахунки; протоколи випробовувань; копії технічного завдання, програми робіт, договори, інструкції, методики, опис розроблених комп'ютерних програм та ін.);
- креслення та опис нової апаратури, пристроїв та приладів, що використовуються під час проведення експерименту;
До додатків необхідно включити ксерокопії друкованих робіт автора та заявок на патенти.
3.3 Вимоги до оформлення магістерської роботи
Магістерська робота повинна бути виконана комп'ютерним способом відповідно до стандарту про оформлення документів з використанням комп'ютерних засобів друку. Для підготовки і друкування магістерської роботи рекомендується використовувати текстовий редактор Microsoft Word.
Текстова частина магістерської роботи оформлюється у двох примірниках, один з яких після захисту зберігається в архіві протягом визначеного часу, а другий передається в бібліотеку університету.
Ілюстративний матеріал для захисту магістерської роботи може бути виконаний у вигляді плакатів, креслень і подаватися за допомогою світло-проекційних та комп'ютерних засобів. Зміст ілюстративного матеріалу повинен з достатньою повнотою відображати основні положення, які виносяться на захист. Орієнтовний обсяг ілюстративного матеріалу – 7-8 л. формату А1.
Магістерська робота оформлюється на аркушах формату А4 (210 х 297 мм із розрахунку не більше 40 рядків на сторінці (з висотою знаків не менше 1.8 мм). Розміри поля: верхнє, нижнє та ліве – 25 мм, праве – 10 мм. Рекомендується: шрифт – Times New Roman, 14 пт.; абзац – одинарна міжрядкова відстань, відступ зліва і справа – 0, відступ першого рядка – 1 см.
Власні імена наводять мовою оригіналу (при першому згадуванні обов'язково).
Структурні елементи "АНОТАЦІЯ", "ЗМІСТ", "ВИСНОВКИ", "РЕКОМЕНДАЦІЇ", "ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ" не нумерують, а їх найменування є заголовками структурних елементів.
Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки. Структурні елементи та розділи повинні починатися з нової сторінки. Підрозділи бажано починати з нової сторінки. Слід намагатися, щоб сторінка яка передує початку нового структурного елемента, розділу або підрозділу була заповнена не менше ніж наполовину.
Заголовки структурних елементів та розділів необхідно розміщувати на середині рядка та друкувати великими літерами без крапки в кінці. Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів необхідно починати з абзацу. Відстань між ними та наступним і попереднім текстом повинна бути не менше двох рядків (для шрифту розміром 14 пт це складає 28 пт). Не можна розміщувати заголовок в нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один рядок тексту.
Розділи, підрозділи, пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2 тощо. Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу (якщо він є) та порядкового номера пункту, розділених крапками.
Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінок зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш теж включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.
Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в роботі. На всі запозичені ілюстрації також повинні бути посилання. Всі ілюстрації, які виносяться на захист, необхідно навести в основній частині магістерської роботи, або в додатках. Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів ЄСКД та ЄСПД.
Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу та вказуються "Рисунок" або "Рис.", що разом з назвою ілюстрації (у разі необхідності) розміщується під рисунком, наприклад, "Рис. 3.2 Функціональна схема системи" (другий рисунок третього розділу).
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблиці нумерують і у разі необхідності дають назву. Слово "Таблиця" розміщується зліва над таблицею, наприклад, "Таблиця 2.1 Результати експерименту" (перша таблиця другого розділу). Для підвищення наочності представлення цифрового матеріалу рекомендується використовувати діаграми і гістограми.
Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка, з полями знизу та зверху не менше одного рядка. Для набору формул у текстовому редакторі Microsoft Word рекомендується використовувати засіб Microsoft Equation з наступними розмірами символів: звичайний – 16 пт, крупний індекс – 11 пт, мілкий індекс -9 пт, крупний символ – 22 пт, мілкий символ – 16 пт (такі рекомендації дійсні для розміру основного шрифту – 14 пт).
Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділених крапкою, наприклад, (2.4) – четверта формула другого розділу. Номер проставляється в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони надані в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом "де" без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.
Додатки потрібно розміщувати у порядку посилань на них у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки позначають посередині рядка великими літерами /А, Б, В.../. Наприклад, "Додаток А". Далі, симетрично до тексту, друкується заголовок додатка. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. У разі необхідності текст додатка можна поділити на розділи, підрозділи і пункти, наприклад, Г. 4.1.3 – пункт 4.1.3 Додатка Г. Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння необхідно нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, Рис. Е.3, Таблиця А.1, (Б. 2).
Якщо додаток являє собою документ, який має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документа даного виду, то перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують "ДОДАТОК __" та його найменування. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи, незважаючи на власну нумерацію сторінок документа.
3.4 Орієнтовний зміст магістерської роботи
Напрямок магістерської роботи формується згідно з тематикою держбюджетних та госпдоговорних НДР кафедри. Тому магістерська робота може виконуватись за такими напрямками.
Технологічний напрямок.
Об'єктом дослідження є новий або існуючий технологічний процес, властивості якого вивчені не досконало у напрямках динаміки, автоматичного керування, використання та ефективності енергоспоживання. Результатами такої магістерської атестаційної роботи може бути:
- встановлення раціональних або оптимальних діапазонів зміни параметрів технологічних процесів;
- підвищення ефективності технологічних процесів, зокрема, підвищення точності, надійності, продуктивності, зменшення матеріало-, трудо- та енергоємності;
- розробка методів автоматичного управління технологічними процесами.
Орієнтовний зміст основної частини роботи з цього напрямку:
Розділ 1. Аналіз сучасного стану об'єкту дослідження, вибір і обґрунтування основного напрямку дослідження (15-20 стор.):
- огляд літературних джерел і патентів, аналіз прогресивних технологічних і конструктивних рішень;
- вибір і обґрунтування теоретичних та експериментальних методів і методик досліджень, аналіз похибок експериментів;
- обґрунтування актуальності досліджень, формулювання мети та задач роботи.
Розділ 2. Розробка математичної моделі технологічного процесу (20-30 стор.):
- постановка задачі математичного моделювання, визначення факторів та критеріїв якості для моделей, обґрунтування припущень, розрахункових схем і одержання базової сукупності рівнянь (базових математичних моделей);
- розробка алгоритму і методики проведення математичного моделювання (чисельного експерименту).
Розділ 3. Результати теоретичних та (або) експериментальних досліджень (20-30 стор.):
- аналіз результатів теоретичних та (або) експериментальних досліджень технологічних процесів та їх елементів;
- одержання та обґрунтування основних науково-технічних результатів досліджень, їх аналіз з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.
- розробка методів або методик розрахунку характеристик об'єкту дослідження;
- розробка та дослідження обладнання, оснащення, пристроїв або стендів для реалізації технологічних процесів, наукових досліджень або навчального процесу.
Орієнтовний зміст основної частини роботи з цього напрямку:
Розділ 1. Аналіз сучасного стану об'єкту дослідження, вибір і обґрунтування основного напрямку дослідження (15-20 стор.):
Конструкторський напрямок.
Об'єктом дослідження є нове або існуюче технологічне обладнання, оснащення, пристрої або стенди для реалізації технологічних процесів. Результатами такої магістерської роботи можуть бути:
- огляд літературних джерел і патентів, аналіз прогресивних технологічних і конструктивних рішень;
- вибір і обґрунтування методів і методик вдосконалення об'єкту дослідження;
- обґрунтування актуальності дослідження, формулювання мети та задач роботи.
Розділ 2. Розробка нових технічних рішень об'єкту дослідження, створення його математичної моделі (20-30 стор.):
- постановка задачі пошуку нових технічних рішень, визначення потрібних технічних параметрів, розробка і опис схем технічних рішень;
- формулювання нових технічних рішень та опис роботи;
- розробка математичної моделі об'єкту дослідження та комп'ютерної програми для її реалізації.
Розділ 3. Результати теоретичних та (або) експериментальних досліджень (20-30 стор.):
- аналіз результатів теоретичних досліджень математичної моделі;
- аналіз результатів експериментальних досліджень;
- одержання та обґрунтування основних науково-технічних результатів досліджень, їх аналіз з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.
3.5 Захист роботи
Вказівкою ректора КДПУ за поданням завідувача кафедри САУЕ до кожної магістерської роботи призначаються два опоненти, один з яких від кафедри, другий - з числа провідних спеціалістів університету, інших вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ.
Виконана магістерська робота у неброшурованому вигляді подається магістрантом науковому керівнику в двох примірниках не пізніше ніж за два тижні до початку захисту робіт. Після ухвалення роботи керівником вона, разом з відгуком наукового керівника, передається завідувачу кафедри, який організовує обговорення магістерської роботи на науковому семінарі кафедри.
Ухвалена кафедрою магістерська робота переплітається та разом з відгуком наукового керівника та рецензією кафедрального опонента передається зовнішньому опоненту. Якщо висновок кафедри є негативним, витяг з протоколу засідання кафедри передається директору ІЕЕКТ для прийняття остаточного рішення.
Не пізніше ніж за три дні до захисту опонент подає у ДЕК відгук у двох примірниках обсягом 2-3 стор. Підпис під відгуком повинен бути завірений у відділі кадрів. У своєму відгуку опонент висвітлює:
- актуальність теми дослідження;
- новизну дослідження;
- наукову, практичну і методичну цінність роботи;
- рекомендації з подальшого розвитку роботи;
- висновки та оцінку роботи.
До захисту магістерської роботи допускаються студенти, які виконали магістерську програму підготовки, отримали відгук наукового керівника, відгуки опонентів та візу завідувача кафедри про допуск до захисту. Списки студентів, допущених до захисту магістерських робіт затверджуються директором ІЕЕКТ і передаються в ДЕК до початку її роботи.
На захист подається магістерська робота з необхідним для захисту комплектом ілюстративного матеріалу, відгук керівника і рецензії двох опонентів. Науковий керівник і опоненти повинні бути присутніми на захисті і особисто виступити з відгуками на роботу. У разі, коли хтось з них, з поважних причин не може бути присутнім на захисті, відгук оголошує секретар ДЕК.
Для проведення захисту магістерських робіт створюється Державна комісія (не більш 7 чоловік), членами якої повинні бути провідні наукові працівники (викладачі) електромеханічного факультету відповідного профілю. До складу комісії входить також директор інституту та голова ДЕК з захисту дипломних проектів з відповідної спеціальності. Головою Державної комісії призначається проректор університету, або доктор наук, ведучий професор одного з ВНЗ України.
Захист магістерської роботи проводиться на відкритому засіданні Державної комісії. Захист повинен носити характер дискусії і проходити при високій вимогливості, принциповості і збереженні загальноприйнятої етики.
Присутні на захисті магістерської роботи, не члени комісії, мають право задавати питання здобувачу ступеня магістра і брати участь у дискусії. Першочерговим правом задавати питання користаються члени комісії. Черговість установлюється головою комісії.
Тривалість захисту однієї роботи, як правило, не повинна перевищувати 1 години. Для доповіді за змістом роботи здобувачу на ступінь магістра дається не більш 25 хвилин, для відповіді на зауваження рецензентів не більш 10 хвилин. Питання і відповіді на питання членів комісії і присутніх не більш 20 хвилин. Заключне слово здобувача на ступінь магістра не більш 5 хвилин.
Протоколи засідання Державної комісії з захисту магістерських робіт ведуться за установленою формою. Протоколи підписуються головою і членами Державної комісії.
У випадку, коли магістерська робота за рішенням Державної комісії вважається не захищеною, комісія встановлює, чи може магістрант представити до повторного захисту ту ж роботу з доробкою, обумовленою комісією, чи він зобов'язаний розробити нову тему.
Магістрантам, що не захистили атестаційну роботу видається довідка про закінчення магістратури.
Магістрант, що не захистив магістерської роботи, допускається до повторного її захисту додатково тільки один раз через рік.
Додаток А
Індивідуальний навчальний план магістранта