Програма планово-економічної практики для студентів III курса за фахом 0500107 "економіка підприємства" Затверджено на засіданні кафедри

Вид материала

Содержание

8.2 Загальні вимоги до оформлення звіту з планово-економічної практики
Подання таблиць
Правила подання ілюстрацій
Подання формул
Правила посилань на використані літературні джерела
Оформлення списку використаних джерел
Оформлення додатків

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

8.2 Загальні вимоги до оформлення звіту з планово-економічної практики

Звіт з ознайомчої практики повинний мати обсяг 40-45 сторінок тексту в комп’ютерному наборі. Завершений і оформлений належним чином звіт підписує студент, керівник від підприємства і керівник від ВНЗ на титульному аркуші. Крім того, звіт повинен бути завірений печаткою підприємства на титульному аркуші. Звіт без печатки до захисту не приймається.

Мова звіту з ознайомчої практики – українська (російська), стиль роботи – науковий, чіткий, без ліричних і емоційних відступів, орфографічних і граматичних помилок.

При використанні матеріалів з літературних джерел необхідно правильно оформляти посилання і цитування. Неприпустимо без посилань і цитування використовувати матеріали з джерел літератури, Інтернета.

Текст звіту друкують на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210X297 мм) залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка — чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи – всюди однакова. Міжстроковий інтервал 1,5. Розмір шрифту 14 текстового редактору Times New Roman. На сторінці розміщують до сорока рядків за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм. Абзацний відступ – 1,25 см.

Заголовки структурних частин звіту «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами напівжирним текстом симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують напівжирним текстом маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, який дорівнює 1,25 см. Крапку в кінці заголовка розділів, підрозділів не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між назвою розділу, підрозділу і подальшим текстом має бути не менше, ніж два рядки. Відстань між назвою підрозділу, попереднім і подальшим текстом має бути також не менше, ніж два рядки.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту або жодного. Кожний розділ звіту треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу звіту не входить список використаних джерел, додатки, а також таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але ці структурні елементи роботи (крім додатків) підлягають суцільній нумерації.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № на кожній сторінці вгорі праворуч від тексту.

Першою сторінкою звіту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних, зі вступу – номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера, але всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини дисертації, нумерують звичайним чином.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу і також крапку не ставлять. Слово „РОЗДІЛ” і його назву розміщують по центру сторінки.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять. Наприклад, «2.1 Організаційна структура ТОВ «Омега». Номер і заголовок підрозділу починають с абзацного відступу, який дорівнює 1,25 см.

Якщо студент вважає за потрібне виділити окреме положення в тексті (слово, фраза, речення), можна використовувати підкреслення, або скористатися курсивом.

Подання таблиць

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи. Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, Таблиця 3.1 – перша таблиця третього розділу. Таблиця повинна мати назву, яку друкують симетрично до тексту. Вона повинна бути стислою і відбивати зміст таблиці. Слово “Таблиця ” вказують праворуч над назвою першої частини таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження табл.” з зазначенням номера таблиці.

Наприклад:

Таблиця 2.7

Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства за 2006-2007 рр.

Стаття дебіторської заборгованості	Всього на кінець року тис. грн.	В тому числі за термінами утворення
		до 1міс.		від 1 до 3 міс.		від 3 до 6 міс.		від 6 м. до 1р.
2006 рік
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги а) чиста реалізаційна вартість	419103		28435		32816		45920		311932

Продовження табл.2.7

б) первісна вартість в) в) резерв сумнівних боргів	419103 -	28435 -	32816 -	45920 -	311932 -
…	…	…	…	…	…

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Правила подання ілюстрацій

Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст — ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми), для чого вони розміщуються в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. Ілюстрація позначається словом “Рис. ”, яке разом з номером та назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Наприклад, Рис. 1.2. є другим рисунком першого розділу.

Приклад подання рисунків:

Рис. 2.3. Динаміка дебіторської заборгованості підприємства в 2002-2005рр., тис.грн.

Подання формул

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередні сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули у роботі (за винятком формул, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номеру формули, відокремлених крапкою, наприклад. Наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули зазначають на рівні формули в дужках праворуч. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний рядок нижче формули.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі; кожен послідуючий символ, коефіцієнт слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки.

Наприклад, коефіцієнт залучення оборотних активів у дебіторську заборгованість розраховується за формулою:

, (2.1)

де К_ЗОбА- коефіцієнт залучення оборотних активів у дебіторську заборгованість;

Д_-_ТЗ - загальна сума дебіторської заборгованості підприємства (або сума дебіторської заборгованості окремо по товарному та комерційному кредиту), тис. грн;

ΣОбА - загальна сума оборотних активів підприємства, тис.грн.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “х”. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації. Формули, що йдуть одна за іншою й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Правила посилань на використані літературні джерела

Посилання в тексті звіту з ознайомчої практики на декілька використаних літературних джерел слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у роботах [4-7]...”. Якщо студент посилається на окреме літературне джерело, він повинен вказувати також номер сторінки, з якої зроблено посилання. Наприклад, [3, c.25] після посилання означає, що воно зроблено зі стор.25 літературного джерела, яке наведено в списку використаних джерел під номером 3.

При посиланнях на розділи, підрозділи, рисунки, таблиці, формули, додатки, зазначають їх номери. Наприклад, при посиланні слід писати: “... у розділі 3...”, “...дивись 2.1..., “...на рис.1.3...”, “...у табл. 3.2 ...”, “...(див.3.2)”, “...за формулою (3.1)...”, “...у додатку А...”.

Оформлення списку використаних джерел

Бібліографічний апарат звіту складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел), який оформлюється відповідно до чинних стандартів, таких як: «ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила".

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

В додатках наведено приклади бібліографічного опису джерел.

Оформлення додатків

Додатки оформлюються як продовження звіту з практики на наступних сторінках, де вони розташовуються в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Звичайно у додатки виносять статистичну, фінансову та іншу звітність підприємства, громіздкі таблиці і ілюстрації, розрахунки, наведення яких в тексту роботи недоцільно, бо вони мають великий обсяг.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки, на якій друкується вгорі праворуч слово “Додаток А” (та інші літери за алфавітом). Додатки слід позначати послідовно великими літерами за винятком літер Г,Ґ,Е,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Коли додаток тільки один, він позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці, формули, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, Рис. Б.3 – третій рисунок додатку Б; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо один додаток розташований на кількох сторінках, вказують «продовження додатку А».