Geum.ru

На виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих І хворих на снід на 2009 2013 роки, затвердженої Законом України від 19 лютого 2009 року №1026 VI, наказую

Вид материалаЗакон

Содержание


Прихильність до АРТ
Перешкоди до забезпечення високої прихильності
Чинники з боку пацієнта та його найближчого оточення
Чинники з боку системи надання медичної допомоги та організації супроводу АРТ
Чинники, пов’язані зі схемою АРТ
Подобный материал:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   46

Прихильність до АРТ


Прихильність до АРТ чітко корелює із досягненням максимальної супресії вірусу, зниженням ризику розвитку мутацій резистентності, поліпшенням виживаності та якості життя пацієнта.

У зв’язку з тим, що оптимальним є початок АРТ на підставі імунологічних показників, до виникнення клінічних ознак захворювання необхідним є пожиттєвий прийом АРВ-препаратів (з урахування доз, схем, частоти прийому), питання прихильності залишається серйозним викликом як для самого пацієнта, так і для системи надання допомоги. Цей документ зосереджується лише на базових питаннях формування, оцінки та поліпшення прихильності.

Прихильність до терапії означає, що пацієнт свідомо, ретельно та постійно дотримується режиму лікування, а саме:
  • вчасно приймає ліки;
  • приймає їх у необхідних, призначених лікарем комбінаціях та дозі;
  • дотримується рекомендованої кратності прийому ліків, виключаючи пропуски (переривання) прийому АРВ- препаратів;
  • дотримується рекомендацій щодо дієти та інших спеціальних рекомендацій.


Фактично прихильність до лікування може бути забезпеченою тільки у випадку, коли лікування є пріоритетною та невід’ємною частиною життя пацієнта.

Недостатнє дотримання режиму лікування, низька прихильність загрожують вкрай несприятливими наслідками для ВІЛ-інфікованої особи: підвищується ймовірність неефективного лікування, є ризик виникнення стійкості ВІЛ до ліків, ускладнюється проведення АРТ у майбутньому (складніший вибір ефективної схеми, обмеження терапевтичного вибору, більше невідомих токсичних ефектів та ін.), можливе подальше прогресування захворювання, знижується виживання пацієнта та підвищується ризик смерті.

Низький або недостатній рівень прихильності до АРТ небезпечний не лише для пацієнта, а й для громадського здоров’я. Розповсюдження стійкого до ліків вірусу підвищує ймовірність передачі резистентності до нових ВІЛ-іінфікованих осіб, що ускладнюватиме їх лікування.

З економічної точки зору, високий рівень поширення резистентних штамів ВІЛ призведе до необхідності визначення профілю резистентності перед початком лікування кожного пацієнта та застосування нових дорожчих схем лікування.

Низький рівень прихильності корелює з підвищеним ризиком прогресування захворювання, таким чином, збільшує витрати на лікування ОІ, госпіталізацію, непрацездатність, догляд за важкохворими.

      1. Перешкоди до забезпечення високої прихильності


Визначено декілька груп чинників, які можуть впливати на ступінь прихильності до лікування: з боку пацієнта та його найближчого оточення; з боку системи надання медичної допомоги та організації супроводу АРТ; а також з боку схеми лікування.

Інформація, яка надається пацієнту, повинна бути надана йому у зрозумілій формі та зрозумілою мовою. Розуміння інформації є критичним для забезпечення високої прихильності лікування.

Чинники з боку пацієнта та його найближчого оточення


Роль самих пацієнтів для забезпечення успіху лікування є надзвичайно важливою. Дослідження довели, що такі фактори, як стать, раса, вік, соціально-економічний статус, рівень освіти та вживання наркотиків у минулому, не є надійними прогностичними критеріями високої прихильності. До того ж рівень прихильності окремої особи з плином часу може змінюватися. Згідно з досвідом, більшість ЛЖВ, які отримують лікування, принаймні одноразово демонструють низьку прихильність.

Ймовірні причини низького рівня прихильності:
  • низький рівень інформованості та нерозуміння пацієнтом мети та режиму лікування;
  • психічні захворювання та розлади, зокрема депресія, тривожність;
  • страх або негативний досвід побічних реакцій препаратів;
  • недостатня підтримка хворого з боку сім’ї та близького оточення;
  • страх викриття ВІЛ-статусу, занепокоєність, що прийом препаратів може сприяти розголошенню діагнозу;
  • хибні погляди та переконання;
  • активне споживання наркотиків та алкоголю відбивається на здатності хворого пристосовуватися до рутинного прийому препаратів та дотримуватися режиму лікування.

Чинники з боку системи надання медичної допомоги та організації супроводу АРТ


Ймовірні причини низького рівня прихильності:
  • відсутність в ЗОЗ стратегії формування та підтримки прихильності;
  • недоліки в організації надійного та зручного для пацієнта доступу до медичної допомоги або лікарських препаратів;
  • непартнерські стосунки між лікарем і пацієнтом; недооцінка активної ролі пацієнта у прийнятті рішень стосовно лікування;
  • дискримінація та осуджуюче ставлення до пацієнта з боку медичного персоналу;
  • брак знань та навичок медичних та соціальних працівників щодо формування високого рівня прихильності;
  • відсутність комплексності послуг, зосереджених на потребах пацієнта;
  • незадовільне партнерство з іншими організаціями, які можуть сприяти формуванню та підтримці високого рівня прихильності.

Чинники, пов’язані зі схемою АРТ


Кожен пацієнт має свої індивідуальні потреби та уподобання стосовно дози, кількості таблеток, режиму прийому, дієтичних рекомендацій. Пацієнти по-різному сприймають побічні реакції лікарських препаратів. Те, що легко вдається одному, може становити серйозні труднощі для іншого.

Ймовірні причини низького рівня прихильності:
  • токсичність та побічні реакції лікування;
  • негативна взаємодія препаратів АРТ між собою, а також з лікарськими засобами для лікування ОІ та інших станів;
  • необхідність прийому препаратів частіше, ніж двічі на добу;
  • велика кількість таблеток/капсул або їх великий розмір;
  • складні дієтичні вимоги, складний режим прийому ліків (наприклад, один препарат схеми натщесерце, а інший - після їжі);
  • особливі умови зберігання препаратів (необхідність зберігання у холодильнику).


Історичні дослідження, які вивчали прихильність, свідчили, що тільки суворе дотримання пацієнтом режиму лікування (прихильність більше 95% або пропуск не більше 2 доз препарату за місяць) сприяє успіху лікування. У той же час недавні дослідження з вивчення посилених інгібіторів протеази та EFV свідчать, що такі суворі вимоги можуть бути пом’якшені для препаратів з тривалим періодом напіввиведення та високим генетичним бар’єром резистентності. Проте формування та підтримка прихильності залишається актуальним та важливим питанням антиретровірусної терапії.