На виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки віл-інфікованих І хворих на снід на 2009 2013 роки, затвердженої Законом України від 19 лютого 2009 року №1026 VI, наказую
| Вид материала | Закон |
СодержаниеВедення випадків СВІС Ведення пацієнтів з анамнезом лікування Схеми АРТ другого ряду |
- Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 2167.2kb.
- Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 1928.39kb.
- Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 1023.19kb.
- Виконання обласної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 347.56kb.
- Стан виконання заходів Загальнодержавної програми забезпечення профілактики віл-інфекції, 468.06kb.
- Загальнодержавна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 85.64kb.
- Районна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду та підтримки, 219.12kb.
- Стан виконання заходів обласної програми забезпечення профілактики віл-інфекції лікування,, 399.94kb.
- Загальнодержавна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 518.12kb.
- Загальнодержавна програма забезпечення профілактики віл-інфекції, лікування, догляду, 60.31kb.
Ведення випадків СВІСКлінічні фахівці мають бути насторожені щодо можливості розвитку СВІС при відновленні кількості CD4-лімфоцитів після початку АРТ (АІІІ); Після початку АРТ пацієнтам з історією CMV-ретиніту слід забезпечити моніторинг щодо можливого СВІС шляхом здійснення розширеного офтальмологічного обстеження:
Пацієнтам з ко-інфекцією гепатитів В і С слід проводити визначення активності трансаміназ до початку АРТ та щомісяця протягом перших 6 місяців лікування. Будь-яке підвищення активності амінотрансфераз, що асоціюється з жовтяницею або підвищенням рівня білірубіну або порушеннями білково-синтетичної функції печінки, вимагає оцінки лікарем та медичних втручань. У разі підозри на СВІС слід негайно вжити заходів для встановлення діагнозу захворювання, яким проявляється СВІС, та призначення відповідного лікування. У більшості пацієнтів відбувається зникнення проявів СВІС під впливом етіотропного лікування. Додатково пацієнтам зі СВІС призначають симптоматичне лікування та надають соціально-психологічну підтримку. У важких випадках слід обміркувати призначення преднізолону у дозі 1-2 мг/кг або еквівалетної дози іншого препарату класу стероїдів на 1-2 тижні з подальшим поступовим зниженням дози (АІІІ). Пацієнти, які отримують кортикостероїди, підлягають ретельному моніторингу на предмет розвитку ОІ, в тому числі – CMV-ретиніту і ТБ (АІІІ). За винятком важких випадків АРТ не слід переривати у пацієнтів зі СВІС (А-ІІІ). У випадках, коли СВІС становить загрозу для життя пацієнта, переривання АРТ може зумовити поліпшення. Водночас за винятком випадків важкого СВІС АРТ не слід припиняти через ризик розвитку резистентності ВІЛ, прогресії ВІЛ-інфекції з проявами інших ОІ та СНІД-визначальних захворювань, повторної появи СВІС при поновленні АРТ. СВІС не є ознакою неефективності АРТ та не є показанням до зміни схеми АРТ.
У більшості ВІЛ-позитивних пацієнтів, яким призначена антиретровірусна терапія, спостерігається клінічне поліпшення із стабільною максимальною супресією вірусу. За результатами клінічних досліджень описана можливість максимальної супресії вірусу щонайменше від 3 до 7 років. Проте, як зазначалося у попередньому розділі, невдачі АРТ є нерідкісними. Формування невдачі свідчить про неефективність обраної тактики та призводить до прогресування захворювання, у зв’язку з чим постає питання про швидке реагування на такі ситуації.
У разі документування у пацієнта невдачі лікування, необхідно терміново розглянути можливість змінити схеми АРТ. Нова схема АРТ, яка призначається після підтвердження неефективності первинної схеми, більшістю авторів визначається як схема АРТ другого ряду. Необхідно зазначити, що схема АРТ, яка модифікована у випадку розвитку токсичності або побічних реакцій, із заміною окремих препаратів, як правило, в межах їх класів (див. Розділ 13.2. Токсичність та побічні реакції АРТ), називається заміненою схемою першого ряду і не повинна класифікуватися як схема другого ряду. Перед призначенням схеми АРТ другого ряду необхідно провести ретельну оцінку можливих причин невдачі лікування. Визначення причини сприятиме вибору правильної тактики подальшого ведення пацієнта. Для прийняття відповідних рішень необхідно здійснити оцінку таких чинників:
|