Керівництво з соціальної відповідальності
| Вид материала | Документы |
- Концепція Національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу в Україні, 216.92kb.
- Концепція Національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу в Україні, 213.74kb.
- Концепція національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу в україні, 214.62kb.
- об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних,, 216.76kb.
- Програма комплексного вступного іспиту на окр «Магістр», 127.98kb.
- Лекція 7 Тема: Страхування відповідальності, 179.13kb.
- Програма вступного фахового випробування з соціальної педагогіки, 197.29kb.
- Витяг з правила страхування відповідальності перед третіми особами, 112.86kb.
- Програми дисциплін ● Вступ до практичної соціальної роботи. Теорії І методи соціальної, 315.61kb.
- Завдання для самостійної роботи по курсу, 502.6kb.
6.7.7 Питання споживачів 5: Захист даних про споживачів і конфіденційність
6.7.7.1 Опис питання
Захист даних про споживачів і конфіденційність мають намір зберегти права споживача на конфіденційність, обмежуючи види зібраної інформації і засобів, за допомогою яких така інформація отримана, використовується і захищається. Збільшення використання електронних комунікацій (у тому числі для фінансових операцій) і генетичного тестування, разом з зростанням великих баз даних, піднімають питання про те, як споживча конфіденційність може бути захищена, особливо відносно особистої інформації.
Організації можуть підтримувати довіру до них і впевненість споживачів через використання суворої системи здобуття, використання і захисту споживчих даних.
6.7.7.2 Дії та очікування
Аби зберегти збір і обробку особистих даних від порушення конфіденційності, організації слід:
- обмежити збір особистих даних інформацією, яка є суттєвою для постачання продукції і послуг, або забезпечена інформованою і добровільною згодою споживача;
- отримувати дані лише законними і справедливими засобами;
- конкретизувати мету, для якої особисті дані зібрані, або перед, або під час збору даних;
- не розкривати, робити доступними або використовувати інші персональні дані, для цілей, окрім тих, що були визначені у тому числі маркетингу, окрім як за умови інформованої і добровільної згоди споживача або коли це вимагається законом;
- забезпечити споживачів правом перевірити чи організація має дані, що мають відношення до них, і піддавати ці дані сумніву, згідно із законом. Якщо позов є успішним, дані потрібно знищити, виправити, доповнити або поліпшити;
- захистити особисті дані адекватними гарантіями безпеки;
- бути відкритими до напрацювань, практик і політик відносно особистих даних, і забезпечувати з готовністю доступні шляхи встановлення, існування, природи і головних шляхів використання особистих даних; та
- відкрити інформацію щодо звичайного розташування особи відповідальної за захист даних в організації (інколи вона називається контролером даних), і тримати цю особу відповідальною за відповідність вище зазначеним заходам і відповідним законам.
6.7.8 Питання споживачів 6: Доступ до істотних послуг
6.7.8.1 Опис питання
Хоча держава відповідальна за гарантування того, що право на задоволення основних потреб поважається, існує багато місць або умов, в яких держава не гарантує, що це право захищене. Навіть, якщо задоволення деяких основних потреб захищене, право на істотні послуги, як наприклад електрика, газ, вода, каналізація, дренаж, стічна вода і телефон, можливо, повністю не захищене. Організація може сприяти виконанню цього права.
6.7.8.2 Дії та очікування
Організації, яка забезпечує істотні послуги, слід:
- не відмовляти в істотних послугах за несплату без забезпечення споживачів можливістю знайти розумні періоди, аби внести оплату;
- при встановленні цін і тарифів, пропонувати, де дозволяється, тариф, який забезпечить субсидію для тих, хто бідує;
- діяти в прозорій формі, забезпечуючи інформацію, пов'язану з врегулюванням цін і тарифів;
- не удаватися до відмови у колективних послугах, що призводить до покарання всіх споживачів не дивлячись на оплату, у випадку несплати рахунків, які можуть бути оплачені колективно групою споживачів; та
- управляти будь-яким скороченням або перериванням постачання у справедливий спосіб, уникаючи дискримінації будь-якої групи споживачів;
- безупинно обслуговувати і оновлювати свої системи, аби запобігти припиненню обслуговування.
6.7.9 Питання споживачів 7: Освіта і обізнаність
6.7.9.1 Опис питання
Освіта і ініціативи з обізнаності надають можливість споживачам бути добре інформованими, свідомими щодо їх прав і обов'язків, переймати на себе активну роль і бути здатними зробити добре поінформоване рішення про покупку і споживати відповідально. Споживачі, що знаходяться у невигідній ситуації, як у сільський, так і у міських районах, у тому числі з низьким рівнем грамотності або неграмотні, потребують спеціальної освіти і збільшеної обізнаності. Незалежно від того, чи є формальний контракт між організацією і споживачем, організації слід перевірити, що споживач належним чином інформується щодо усіх важливих прав та обов’язків.
Мета споживчої освіти - не лише перенести знання, але і забезпечити належну практику на основі цього знання, у тому числі розвиток навиків для оцінки продукції і послуг і можливості порівняння. Вона також має намір підняти усвідомлення про вплив споживацького вибору на інших і на сталий розвиток. Освіта не звільняє організацію від відповідальності, якщо споживач зазнав шкоди, використовуючи продукцію і послуги.
6.7.9.2 Дії та очікування
У вихованні споживачів, організації, за потреби, слід розглядати:
- здоров'я і безпеку, у тому числі небезпеку продукту;
- інформацію відносно відповідних законів і правил, шляхи отримання відшкодування і наявності агентств і організацій по захисту споживача;
- маркування продуктів і послуг, забезпечення інформації у керівництві і інструкціях;
- інформацію відносно ваги і мір, цін, якості, кредитних умов і придатності суттєвої послуги;
- інформацію про ризики, пов’язані з використанням, та щодо необхідної обережності;
- фінансову та інвестиційну продукцію;
- екологічний захист;
- ефективне використання матеріалів, енергії і води;
- стале споживання; та
- належну утилізацію обгортки, відходів і продукції.
- Залучення і розвиток громади
6.8.1 Короткий огляд залучення і розвитку громади
Сьогодні загальновизнано, що організації мають відношення з суспільствами, в яких вони діють. Це взаємовідношення, можливо, засноване на залученні громади, аби сприяти суспільному розвитку. Залучення громади – або індивідуально, або через асоціації з метою прагнення діяти на користь суспільству, – допомагає підсилювати громадянське суспільство. Організації, які взаємодіють з суспільством і його установами на основі поваги відображають і укріплюють демократичні і громадянські цінності.
Для цілей цього розділу, «суспільство» відноситься до географічного району, де розміщені поселення, які знаходяться у фізичній близькості до розташування організації або до областей впливу організації. Область і групи, які створюють громаду, залежатимуть від контексту і особливо розміру і природи впливів організації. За деяких обставин, цей термін можливо, визначався і розумівся б на ширшій основі, наприклад "віртуальна" громада стосується специфічних питань.
Залучення і розвиток громади є складовими сталого розвитку.
Залучення громади виходить за ідентифікацію і залучення зацікавлених сторін відносно впливу дії організації; воно також містить в собі підтримку і ототожнення з громадою. Перш за все це включає визнання значення суспільства. Залучення громади організацією повинне походити з визнання того, що організація – зацікавлена сторона в суспільстві, що розділяє загальні інтереси суспільства.
Внесок організації у суспільний розвиток може допомагати забезпечувати вищі рівні добробуту суспільства. Такий розвиток, у широкому розумінні, - удосконалення якості життя населення. Суспільний розвиток - не лінійний процес; окрім того, це - тривалий процес, в якому присутні різні і суперечливі інтереси. Історичні і культурні характеристики роблять кожне суспільство унікальним і впливають на можливості його майбутнього. Тому суспільний розвиток - результат соціальних, політичних, економічних і культурних особливостей і залежить від характеристик залучених соціальних сил.
Зацікавлені сторони в суспільстві, можуть мати різні – навіть, конфліктуючи – інтереси. Загальною відповідальністю є потреба у забезпеченні добробуту суспільства як загальної мети.
Ключові області суспільного розвитку, до якого організація може внести вклад, включають створення зайнятості через розширення і різнобічний розвиток господарської діяльності і технологічного розвитку. Вона може також внести вклад через соціальні інвестиції у добробут і створення прибутку через місцеві економічні ініціативи розвитку; ширшу освіту і програми розвитку знань; збереження культури; забезпечення охорони здоров'я суспільства. Суспільний розвиток, може включати інституційне зміцнення суспільства, його груп і колективних форумів; культурні, соціальні і екологічні програми і місцеві мережі, що включають численні установи.
Соціальні інвестиції - засоби, якими організації можуть сприяти розвитку суспільства в якому вони діють. Взагалі, соціальні інвестиції - дії, які не пов’язані або не спрямовані на основну оперативну діяльність організації, але проектуються, аби підтвердити і зміцнити стосунки організації із суспільствами.
Суспільний розвиток зазвичай посилюється, коли соціальні сили в суспільстві намагаються просувати громадську участь, і мають на меті рівні права і достойний рівень життя для всіх громадян без дискримінації. Це - внутрішній процес у суспільстві, яке бере до уваги існуючі стосунки і долає бар'єри що заважають використанню прав. Суспільний розвиток збільшується соціально відповідальною поведінкою.
Філантропія (як обговорюється в розділі 3.3.4) не є і не може бути заміною для будь-якої діяльності, описаної в цьому розділі.
6.8.2 Принципи і міркування
6.8.2.1 Принципи
На додаток до принципів соціальної відповідальності, окреслених в розділі 4, організації слід розглядати наступні специфічні принципи залучення і розвитку громади:
- організація повинна розглядати себе як частину, і не окрему, суспільства через підходи щодо залучення і розвитку громади;
- організації слід визнати і поважати права членів громади, аби прийняти рішення відносно їх громади і таким чином переслідувати цілі максимізації їх ресурсів і можливостей;
- організація повинна визнавати і поважати характеристики та історію суспільства, взаємодіючи з ним; та
- організація повинна визнати значення роботи в партнерстві, підтримуючи обмін досвідом, ресурсами і зусиллями.
6.8.2.2 Міркування
Копенгагенська декларація визнає «термінову необхідність звернутися до глибоких соціальних викликів, особливо таких як бідність, безробіття і соціальне виключення». Копенгагенська декларація і Програма дій закликали міжнародне суспільство здійснити подолання бідності, досягти повністю продуктивної, відповідно оплаченої та вільно обраної зайнятості, і створення соціальної інтеграції, що відповідає завданням розвитку.
Декларація Тисячоліття ООН встановлює цілі, що, за умови дотримання, допоможуть вирішити головні виклики всесвітнього розвитку (див. вставку 13). Декларація Тисячоліття ООН робить наголос на тому, що хоча розвиток повинен вестися і управлятися перш за все державною політикою, процес розробки залежить від внеску всіх організацій. Залучення громади допомагає робити внесок, на місцевому рівні, для досягнення цих цілей.
| Вставка 13 – Цілі розвитку тисячоліття Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ) – це вісім цілей, яких потрібно досягти до 2015 року, і які відповідають головним викликам всесвітнього розвитку. ЦРТ базуються на діях і цілях що містяться в Декларації тисячоліття. Вісім ЦРТ це: 1. Знищення надзвичайної бідності і голоду 2. Досягнення загальної початкової освіти 3. Просування рівності статей і прав жінок 4. Скорочення дитячої смертності 5. Поліпшення материнського здоров'я 6. Боротьба з ВІЛ/СНІД, малярією і іншими хворобами 7. Забезпечення екологічної стабільності
ЦРТ поділяються на 18 завдань, які вимірюються 48 індикаторами. |
При залученні суспільства, організації слід брати до уваги підтримку відповідної державної політики. Це може представляти можливості збільшити бажані результати, які забезпечують сталий розвиток, загальне бачення і загальне розуміння пріоритетів розвитку і партнерства.
Організації часто приєднуються до товариств, аби захистити і просувати їх власні інтереси. Проте, ці асоціації повинні представляти інтереси своїх членів на підставі поваги прав інших груп і фізичних осіб, які повинні робити те ж саме, а також завжди діяти таким чином, щоб збільшувалася повага до верховенства закону та демократичних процесів.
Перед прийняттям рішення щодо підходу до залучення і розвитку громади, організації слід дослідити її потенційні впливи на громаду і спланувати можливості пом'якшення негативних впливів і оптимізації позитивних впливів.
Розробляючи плани залучення і розвитку громади, організація повинна знайти можливості залучати широкий діапазон зацікавлених сторін (див. 4.5, 5.3 і розділ 7). Крім того, важливим є визначення і консультації з уразливими, маргіналізованими, дискримінованими або недостатньо представленими групами.
Основні сфери залучення і розвитку громади залежатимуть від конкретної громади і унікального знання, ресурсів і потенціалу, які кожна організація привносить до суспільства.
Деякі дії організації, можуть мати намір сприяти суспільному розвитку; інші, можливо, націлені на приватні цілі, але побічно забезпечують загальний розвиток.
Впроваджуючи концепцію залучення громади до дій організації, організація може мінімізувати або уникати негативних впливів і збільшити вигоду від дій і сталого розвитку в межах суспільства. Організація може використовувати основу властивих їй знань для залучення громади (див. вставку 14).
| Вставка 14 – Сприяння розвитку громади через основну діяльність організації Деякі приклади шляхів, в які основні дії організації можуть сприяти розвитку громади, зокрема:
|
Організація може протистояти гуманітарним кризам або іншим обставинам, що загрожують зруйнувати життя громади, погіршують соціальні і економічні проблеми і, можливо, також збільшують ризики порушення прав людини (див. 6.3.4). Приклади таких ситуацій включають загрозу харчової безпеки, природні лиха, як, наприклад, повінь, засухи, цунамі і землетруси, бездомність населення і збройні конфлікти.
Організації, що мають операції, партнерів або інші зацікавлені сторони у місцевості, що підпадає під її вплив, можливо, мали б причину сприяти полегшенню перенесення цих ситуацій, або, можливо, бажали б зробити так із звичайної гуманності. Організація може внести вклад у багатьох відношеннях, від полегшення наслідків лиха до відбудови. У кожному конкретному випадку, людське страждання повинне привертати увагу, особливо до найуразливіших груп в даній ситуації і в населенні в цілому, як наприклад жінки і діти. Гідність і права всіх жертв повинні поважатися і підтримуватися.
У кризових ситуаціях важливо мати координовану відповідь, тому важливо працювати з державною владою і, де можливо, міжнародними гуманітарними організаціями і іншими організаціями.
6.8.3 Залучення і розвиток громади. Питання 1: Залучення громади
6.8.3.1 Опис питання
Залучення громади є програмою сприяння суспільству з боку організації. Воно спрямоване на запобігання і вирішення проблем, заохочення партнерства з місцевими організаціями і зацікавленими сторонами і прагнення організації бути гідним членом суспільства. Це не замінює потребу в узятті відповідальності за вплив на суспільство і навколишнє середовище. Організації сприяють громадам через їх участь в підтримці громадянських установ і через залучення до мереж груп і індивідуумів, які створюють громадянське суспільство.
Залучення громади також допомагає організаціям ознайомитися з потребами громади і пріоритетами, таким чином, зусилля організації у сфері розвитку сумісні з діями громади і суспільства. Організація може брати участь наприклад, у форумах і асоціаціях резидентів, встановлених місцевими органами влади.
Деякі традиційні або корінні громади, асоціації сусідів або Інтернет мережі висловлюються без утворення формальної «організації». Організація має усвідомлювати, що є багато видів груп, формальних і неформальних, які можуть сприяти розвитку. Організація повинна поважати культурні, суспільно-політичні права таких груп.
Важливо, щоб дії із залучення громади підтримували повагу до верховенства права і процесів, що поважають права і погляди інших на вираз і захист їх власних інтересів.
6.8.3.2 Дії та очікування
Організації слід:
- систематично консультуватися з представницькими суспільними групами у визначенні пріоритетів соціальних інвестицій і суспільного розвитку. Особливу увагу потрібно надати уразливим, дискримінованим, маргіналізованим, недостатньо представленим та не представленим групам, аби залучати їх у спосіб, що розширить їх вибір і поважатиме їх права;
- консультуватися і пристосовуватися до корінних і місцевих громад на засадах і умовах розвитку, що впливає на них. Консультації повинні відбуватися до початку розвитку і мають бути засновані на повній, точній і доступній інформації;
- брати участь в місцевих асоціаціях, наскільки можливо і потрібно, з метою внеску у суспільне благо і розвиток суспільства;
- підтримувати прозорі стосунки з посадовими особами місцевого управління і політичними представниками, уникати хабарництва або неналежного впливу; та
- сприяти формулюванню і встановленню політики, виконанню, моніторингу і оцінці програми розвитку. Діючи таким чином, організація повинна поважати права і погляди інших, їх право висловлювати і захищати їх власні інтереси.
6.8.4 Залучення і розвиток громади. Питання 2: Освіта і культура
6.8.4.1 Опис питання
Освіта і культура - основа соціального і економічного розвитку і частина ідентичності громади.
Збереження і сприяння культури і сприяння освіти сумісної з повагою до прав людини має позитивні впливи на соціальні зв’язки і розвиток.
6.8.4.2 Дії та очікування
Організації слід:
- просувати і підтримувати освіту на всіх рівнях, брати участь в акціях для поліпшення якості і доступності освіти, просувати місцеве знання і ліквідувати неграмотність;
- зокрема, забезпечувати можливості навчання для уразливих або дискримінованих груп;
- заохочувати формальну освіту дітей і сприяти усуненню бар'єрів перед отриманням освіти дітьми (як наприклад дитяча праця);
- просувати культурні заходи, поважати і цінувати місцеві культури і культурні традиції, що відповідають принципам поваги до прав людини. Заходи на підтримку культурної діяльності, які підсилюють ідентичність історично вразливих груп особливо важливі як засіб боротьби з дискримінацією;
- розглядати можливості освіти і більшої обізнаності з прав людини ;
- допомагати збереженню і захисту культурної спадщини, особливо, якщо дії організації мають вплив на неї; та
- просувати використання традиційного знання і технології корінних громад.
6.8.5 Залучення і розвиток громади. Питання 3: Створення зайнятості і розвиток знань
6.8.5.1 Опис питання
Зайнятість - інтернаціонально визнана мета пов’язана з економічним і соціальним розвитком. Створюючи зайнятість, всі організації, великі і малі, можуть зробити внесок у подолання бідності і забезпечення економічного і соціального розвитку. У створенні зайнятості, роботодавці повинні дотримуватись інструкцій, наданих у розділах 6.3 і 6.4.
Розвиток знань - істотний компонент сприяння зайнятості і допомоги людям щодо збереження пристойної і продуктивної роботи, і є життєво важливим для економічного і соціального розвитку.
6.8.5.2 Дії та очікування
Організації слід:
- проаналізувати вплив її інвестиційних рішень на створення зайнятості і, де економічно виправдано, зробити прямі інвестиції, які долають бідність через створення зайнятості;
- розглядати вплив вибору технології на зайнятість і, де економічно виправдано, у довгій перспективі, обирати технології, які збільшують можливості працевлаштування;
- розглядати вплив рішень щодо залучення сторонніх спеціалістів (аутсорсінг) на створення зайнятості, як в межах організації приймаючої рішення, так і в межах зовнішніх організацій, на які впливають такі рішення;
- розглядати участь в місцевих і національних програмах розвитку знань, у тому числі програмах навчання, програмах зосереджених на конкретних вразливих групах, довготермінових навчальних програмах, а також схемах визнання і сертифікації знань;
- розглядати можливості запровадження програм сприяння розвитку або покращення знань у громаді, де вони неадекватні, у партнерстві з іншими членами громади;
- приділяти особливу увагу уразливим групам у тому що стосується зайнятості і розвитку потенціалу; та
- розглядати можливості допомоги у забезпеченні необхідних умов для створення зайнятості.