Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська юридична академія» кримінальне право україни

Вид материала

Содержание

2. З якого моменту злочин, передбачений ст. 368 КК (Одержання хабара) вважається закінченим
3. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 370 КК (Провокація хабара) є
2. Кримінальна відповідальність за ст. 396 КК (Приховування злочину) настає у випадку приховування
3. Потерпілими від злочину, передбаченого ст. 398 КК (Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи) може бути
1. Суб’єктами військових злочинів є
2. Мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 430 КК (Добровільна здача в полон), є
3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 432 КК (Мародерство), виявляється
2. Геноцид відрізняється від диверсії
3. Злочини проти миру і безпеки людства та міжнародного правопорядку вчиняються
1. До якої системи належить кримінальне законодавство України
2. Чи існує в світі релігійне кримінальне законодавство
Загальна частина
Особлива частина

Подобный материал:

1 ... 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Тема 38.

1. Засобом вчинення злочину, передбаченого ст. 361 КК (Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку) є:

а) комп’ютерна інформація;

б) носії комп’ютерної інформації;

в) програмні та технічні засоби призначені для несанкціонованого проникнення до АЕОМ, їх систем та мереж.

2. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку) або порядку чи правил захисту інформації, яка в них обробляється вчиняється з виною:

а) в формі умислу;

б) в формі необережності;

в) як в формі умислу, так і в формі необережності.

Тема 39.

Службовою особою є:

а) представник влади – особа, яка постійно або тимчасово перебуває на службі в органах державної влади або управління чи місцевого самоврядування і здійснює функції зазначених органів;

б) особи, які обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях, незалежно від форм власності, службові посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків;

в) особи, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки за спеціальним повноваженням;

г) усі перераховані вище особи.

2. З якого моменту злочин, передбачений ст. 368 КК (Одержання хабара) вважається закінченим:

а) з моменту одержання службовою особою хоча б частини матеріальних цінностей або вигід незалежно від того, чи були вчиненні дії в інтересах хабародавця;

б) з моменту вчинення певних дій в інтересах хабародавця.

3. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 370 КК (Провокація хабара) є:

а) тільки службова особа;

б) як службова, так і приватна особа;

в) приватна особа.

Тема 40.

1. За ст. 385 КК (Вімова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків) не підлягають кримінальній відповідальності:

а) особи, за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

б) особи, які чинним законодавством звільняються від давання показань в якості свідків;

в) усі перераховані вище особи.

2. Кримінальна відповідальність за ст. 396 КК (Приховування злочину) настає у випадку приховування:

а) тяжкого чи особливо тяжкого злочину;

б) будь-якого злочину.

3. Потерпілими від злочину, передбаченого ст. 398 КК (Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи) може бути:

а) захисника чи представника особи;

б) захисника чи представника особи та їх близькі родичі.

Тема 41.

1. Суб’єктами військових злочинів є:

а) військовослужбовці Збройних Сил України;

б) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної Прикордоної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, а також інші особи, визначені законом;

в) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

2. Мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 430 КК (Добровільна здача в полон), є:

а) боягузтво або легкодухість;

б) збагачення;

в) помста державі.

3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 432 КК (Мародерство), виявляється:

а) в викраденні на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених;

б) в наругі над трупами, що залишилися на полі бою;

в) в протизаконному знищенні майна, що знаходиться на полі бою.

Тема 42.

Склад злочину, передбаченого ст. 437 КК (Пропаганда, підготовка, розв’язання та ведення агресивної війни):

а) формальний;

б) матеріальний;

в) формально-матеріальний;

г) усічений.

2. Геноцид відрізняється від диверсії:

а) метою вчинення злочину;

б) способом вчинення злочину;

в) наявністю прямого умислу на знищення людей.

3. Злочини проти миру і безпеки людства та міжнародного правопорядку вчиняються:

а) тільки в формі умислу;

б) як в формі умислу, так і в формі необережності;

в) із змішаною формою вини.

Тема 43.

1. До якої системи належить кримінальне законодавство України:

а) континентальної;

б) заснованої на застосуванні судового прецеденту;

в) релігійної;

г) інших.

2. Чи існує в світі релігійне кримінальне законодавство:

а) на сучасному етапі розвитку держави та суспільства релігійне кримінальне законодавство не існує;

б) до теперішнього часу залишаються держави, кримінальне законодавство яких засноване на релігії.

П И Т А Н Н Я Д Л Я С А М О С Т І Й Н О Ї П Е Р Е В І Р К И

З Н А Н Ь (до іспиту)

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Поняття та предмет кримінального права.

2. Наука кримінального права, її зміст та задачі.

3. Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).

4. Поняття кримінального закону, його риси та значення.

5. Загальна характеристика кримінального законодавства України.

6. Побудова кримінального закону, структура статей КК.

7. Поняття та види диспозицій статей особливої частини КК.

8. Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.

9. Дія кримінального закону у часі.

10. Зворотна дія кримінального закону у часі.

11. Дія кримінального закону в просторі.

12.. Поняття і ознаки злочину.

13. Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.

14. Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.

15. Кримінально-правові відносини (зміст, суб’єкти).

16. Підстави кримінальної відповідальності в теорії кримінального права та за кримінальним законодавством.

17. Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.

18. Об’єкт злочину та його види.

19. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально-правової охорони.

20. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

21. Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.

22. Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.

23. Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.

24. Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.

25. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.

26. Поняття місця скоєння злочину, його значення.

27. Поняття та ознаки суб’єкту злочину.

28. Вік кримінальної відповідальності

29. Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.

30. Поняття і види спеціального суб’єкту злочину.

31. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

32. Поняття та зміст вини у кримінальному праві.

33. Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві.

34. Умисел та його види в теорії кримінального права.

35. Необережність та її види.

36. Злочинна самовпевненість, її критерії.

37. Злочинна недбалість, її критерії.

38. Злочини з двома формами вини.

39. Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.

40. Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.

41. Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.

42. Поняття та види стадій вчинення злочину.

43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочинів.

44. Поняття та види замаху на вчинення злочину.

45. Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття.

46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.

47. Види співучасників, критерії їх виділення.

48. Виконавець злочину.

49. Організатор вчинення злочину.

50. Пособник як вид співучасника вчинення злочину.

51. Підбурювач як вид співучасника.

52. Форми співучасті, критерії їх виділення.

53. Співучасть у злочині з спеціальним суб’єктом.

54. Ексцес виконавця, правові наслідки.

55. Поняття та види причетності до злочину.

56. Поняття множинності злочинів.

57. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.

58. Поняття та види повторності злочинів.

59. Рецидив злочину та його види.

60. Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.

61. Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.

62. Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.

63. Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення.

64. Діяння, пов’язане з ризиком – обставина, що виключає злочинність діяння.

65. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності

66. Давність притягнення до кримінальної відповідальності.

67. Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством України.

68. Система покарань, класифікація видів покарань.

69. Штраф як вид покарання.

70. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.

71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

72. Громадські роботи як вид кримінального покарання.

73. Виправні роботи, порядок їх призначення.

74. Конфіскація майна, умови застосування.

75. Арешт як вид покарання.

76. Обмеження волі – вид кримінального покарання, умови застосування.

77. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

78. Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк.

79. Довічне позбавлення волі, умови застосування.

80. Загальні засади призначення покарання.

81. Поняття та види обставин, що пом’якшують покарання.

82. Поняття та види обставин, що обтяжують покарання.

83. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

84. Призначення покарання при сукупності злочинів.

85. Призначення покарання за сукупністю вироків.

86. Поняття та види звільнення від покарання.

87. Звільнення від покарання за хворобою.

88. Давність виконання обвинувального вироку.

89. Поняття та види звільнення від відбування покарання.

90. Підстави та умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

91. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (підстави та умови застосування).

92. Амністія та помилування (підстави застосування).

93. Поняття судимості, її правові наслідки.

94. Погашення та зняття судимості.

95. Поняття та види примусових заходів медичного характеру.

96. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.

97. Види покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх.

98. Умовно-дострокове звільнення від відбування за злочини, які вчинені у віці до 18 років.

99. Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види).

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Поняття, значення та система Особливої частини кримінального права.
Поняття та значення кваліфікації злочинів.
Кваліфікація незакінчених злочинів та злочинів, здійснених у співучасті.
Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.
Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Аналіз складу злочину.
Поняття та види злочинів проти життя. Проблеми визначення моменту початку та закінчення життя людини.
Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах. Аналіз складу злочину.
Види вбивств при пом’якшуючих обставинах.
Підстава кримінальної відповідальності за доведення до самогубства.
Умисне тяжке тілесне ушкодження. Аналіз складу злочину.
Тілесні ушкодження середньої тяжкості. Аналіз складу злочину.
Підстави кримінальної відповідальності за тілесні ушкодження при пом’якшуючих обставинах.
Побої та мордування, їх відмінність від легкого тілесного ушкодження.
Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Аналіз складів злочинів.
Підстава кримінальної відповідальності за ненадання медичної допомоги.
Зараження ВІЛ або іншою невиліковною інфекційною хворобою. Аналіз складу злочину.
Захоплення заручників та незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Аналіз складів злочинів.
Експлуатація дітей. Аналіз складу злочину.
Поняття та види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Підстава кримінальної відповідальності за зґвалтування.
Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Відмінність цього злочину від зґвалтування.
Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
Грубе порушення законодавства про працю. Аналіз складу злочину.
Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Аналіз складу злочину.
Форми розкрадання чужого майна.
Крадіжка та її відмінність від грабежу.
Розбій та його відмінність від вимагання.
Шахрайство та його відмінність від крадіжки.
Вимагання. Аналіз складу злочину.
Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Аналіз складу злочину.
Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживанням довірою за вітсутності ознак шахрайства. Аналіз складу злочину.
Підстави кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження майна.
Підстава кримінальної відповідальності за порушення обов’язків щодо охорони майна.
Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом, відмінність цього злочину від співучасті у злочині.
Підстава кримінальної відповідальності за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
Контрабанда та її види. Аналіз складів злочинів.
Порушення порядку заняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг. Аналіз складу злочину.
Протидія законній господарській діяльності. Аналіз складу злочину.
Фіктивне підприємництво. Аналіз складу злочину.
Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Аналіз складу злочину.
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Аналіз складу злочину.
Ухилення від повернення виручки у іноземній валюті. Аналіз складу злочину.
Випуск або реалізація недоброякісної продукції. Аналіз складу злочину.
Обман покупців та замовників. Аналіз складу злочину
Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Аналіз складу злочину.
Підстава кримінальної відповідальності за збирання та розголошення відомостей, які складають комерційну таємницю.
Шахрайство з фінансовими ресурсами. Аналіз складу злочину.
Порушення законодавства про бюджетну систему України. Аналіз складу злочину.
Загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.
Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення. Аналіз складу злочину.
Незаконне полювання та незаконне зайняття рибним, звірним або іншим водним добувним промислом. Аналіз складів злочину.
Створення злочинної організації. Аналіз складу злочину.
Підстава кримінальної відповідальності за бандитизм.
Підстави кримінальної відповідальності за терористичний акт та злочини, що йому сприяють.
Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об’єктів власності. Аналіз складу злочину.
Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Аналіз складу злочину.
Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем.
Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Аналіз складу злочину.
Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами. Аналіз складу злочину.
Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.
Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського, річкового судна. Аналіз складу злочину.
Незаконне заволодіння транспортним засобом.
Хуліганство. Аналіз складу злочину.
Масові заворушення та їх відмінність від групового порушення громадського порядку.
Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.
Створення або утримування місць розпусти і звідництво. Аналіз складу злочину.
Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність та його відмінність від використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Аналіз складу злочину.
Аналіз предмету злочину у посяганнях, пов’язаних із наркотизмом.
Незаконне виготовлення, виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Аналіз злочину.
Викрадання, привласнення, вимагання наркотичних або психотропних речовин, або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем . Аналіз складу злочину.
Організація притонів та їх види. Аналіз складів злочину.
Підстава кримінальної відповідальності за втручання в діяльність правоохоронних органів.
Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві. Аналіз складу злочину.
Підстави кримінальної відповідальності за посягання на життя судді та робітників правоохоронних органів.
Злочини у сфері службової діяльності. Поняття службової особи.
Хабарництво та його види.
Зловживання владою або службовим становищем та його відмінність від службової недбалості.
Перевищення влади або службових повноважень та його відмінність від самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи.
Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань, відмінність цього злочину від злісної непокори вимогам адміністрації виправної установи.
Завідомо незаконне затримання, привід або арешт та його відмінність від притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
Примушування давати показання та його відмінність від перешкоджання з”явленню свідка,потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та його відмінність від завідомо неправдивого показання
Підстава кримінальної відповідальності за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти.
Порушення правил адміністративного нагляду. Аналіз складу злочину.
Підстава кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину.
Загальна характеристика військових злочинів

Р Е К О М Е Н Д О В А Н А Л І Т Е Р А Т У Р А

Спеціальна література:

Акетова А.С. Незаконное предпринимательство. – СПб., 2002.
Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // Право України. – 2002. – № 3.
Албул С.В. Форми вияву насильства під час вчинення корисливо-насильницьких злочинів проти власності // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. праць. – Вип.1. – Донецьк, 2007.
Албул С.В. Насильство при вчиненні злочинів проти власності // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Вип.32. – Одеса, 2007.
Албул С.В. Злочини проти громадської безпеки: історичні аспекти визначення // Південноукраїнський правничий часопис. - №3. – 2007.
Албул С.В. Корисливі мотиви вчинення корисливо-насильницьких злочинів: ознаки та соціальна сутність // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Вип.47. – Одеса, 2009.
Албул С.В. Кримінально-правові та кримінологічні аспекти розуміння корисливого мотиву вчинення злочинів // Південноукраїнський правничий часопис. - №1. – 2008.
Александров И.В. Налоговые преступления: криминалистические проблемы расследования. – СПб., 2002.
Александров Ю. Злочини проти статевої свободи // Юридичний вісник України. – 2002. – 6-12 квітня.
Алихаджиева И.С., Даурова Т.Г., Лиценберг О.А. Уголовное право: история и современность. Вопросы Общей части. – Саратов, 2001.
Анашкин Г.З. Ответственность за измену Родине и шпионаж. – М., 1964.
Анденес И. Наказание и предупреждение преступлений: Пер. с англ. / Под ред Никифорова Б.С. – М., 1979.
Андрусів Г.В., Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочини проти держави: Навчальний посібник для студентів юридичного факультету. – К., 1997.
Андрушко П.П. Фіктивне підприємництво: проблеми кваліфікації та вдосконалення законодавства // Предпринимательство, хозяйство и право – 1998. – № 10.
Андрушко П.П. Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика: Навчальний посібник / П.П. Андрушко, А.А. Стрижевська. – Київ, 2006.
Анисимов А.С. Наркотики: правовой режим. – Л., 1974.
Антипов В.В., Антипов В.І. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання. – К., 2004.
Аскеров Э. Институт освобождения от уголовного наказания в уголовном законодательстве зарубежных стран // Уголовное право. – 2005. - №4.
Ахметшин Х.М., Ахметшин Н.Х., Петухов А.А. Современное уголовное законодательство КНР. – М., 2000.
Ахметшин Х.М. Квалификация воинских преступлений. – М., 1988.
Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. – Одесса, 1998.
Багрий-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность и наказание по советскому уголовному праву. – Минск, 1975.
Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Х., 2000.
Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К., 1980.
Балобанова Д.О. Питання пеналізації ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха в морі // Зб. наук. праць уч-в ІІІ міжн. наук.-практ. конф. "Сучасні порти – проблеми та рішення". – Одеса – Несебър (Болгарія), 2009.
Балобанова Д.О. Порушення системних принципів криміналізації (на прикладі ст.150-1 Кримінального кодексу України) // Правове життя сучасної України: Тези доповідей міжн. наук. конф. проф.-виклад. і аспирант. складу ОНЮА. – Одеса, 2009.
Бараненко Д. Обмежена осудність за кримінальним законодавством України // Вісник прокуратури. – 2002. – №3.
Батиргареєва В., Голіна В. Актуальні проблеми боротьби зі злочинами проти особистої волі людини // Право України. – 2001. – № 3.
Батурин Ю.М. Проблемы компьютерного права. – М., 1991.
Батурин Ю.М.. Жодзишский А. Компьютерная преступность и компьютерная безопасность. – М., 1991.
Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Х., 1991.
Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника. – Х., 1986.
Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К., 2004.
Безпека комп’ютерних систем: злочинність у сфері інформації та її попередження / Вертузєв М.С., Голубєв В.О., Котляревський О.І., Юрченко О.М. / Під ред О.П. Снігерьова. – Запоріжжя, 1998.
Березовська Н.Л. Позбавлення волі в системі покарань неповнолітніх // Актуальні проблеми держави і права. Зб. наук. праць. – Одеса, 2007. – Вип.32.
Березовская Н.Л. Отличие общественных и исправительных работ // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. Проблеми застосування кримінального законодавства України. – Луганськ, 2007.
Березовська Н.Л. Проблеми застосування покарань до неповнолітніх засуджених // Ювенальна політика та ювенальна юстиція в сучасній державі: Мат-ли Міжн. наук. конф. – Одеса, 2007.
Березовська Н.Л. Застосування арешту до неповнолітніх злочинців // Європейське і національне кримінальне право: шляхи та перспективи розвитку. Треті юридичні читання / Мат-ли міжн. наук. конф. студентів та аспірантів. – Одеса, 2007.
Березовська Н.Л. Цілі покарання неповнолітніх // Правове життя сучасної України: Тези доповідей всеукр. наук. конф. / Відп. ред. д.ю.н., проф.. Оборотов Ю.М. – Одеса, 2008.
Березовська Н.Л. Вдосконалення арешту як виду покарання, що застосовується до неповнолітніх // Правове життя сучасної України: Тези доповідей міжн. наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – Одеса, 2009.
Березовська Н.Л. Поняття системи покарань неповнолітніх // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Вип.47. – Одеса, 2009.
Бессчасный С.А., Косарев А.В. Ответственность за изготовление или сбыт поддельных денег или ценных бумаг. – М., 2003.
Біленчук Н.Н., Зубань М.А. Комп’ютерні злочини: соціально-правові і кримінолого-криміналістичні аспекти: Навч. посіб. – К., 1994.
Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк В.С. та інш. Комп’ютерна злочинність. – К., 2002.
Бойко А. Теория принципов уголовного права // Уголовное право. – 2005. - №4.
Бойко А.И. Преступное бездействие. – СПб., 2003.
Бойцов А.И. Выдача преступников. – СПб., 2004.
Бойцов А.И. Преступления против собственности. – СПб., 2002.
Борзенков Г.Н. Ответственность за мошенничество. – М., 1971.
Борисов B.I. Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці. – К., 1991.
Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил при производстве строительных работ. – Харьков, 1977.
Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – X., 1995.
Борисов В.І. Загальна характеристика Особливої частини нового Кримінального кодексу України // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. / Редкол.: Сташис В. В. (голов. ред) та ін. – К. – Х., 2002.
Бородин С.В. Квалификация преступлений против жизни. – М., 1977.
Бородин С.В. Преступления против жизни. – СПб., 2003.
Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М., 1963.
Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М., 1967.
Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. – К., 1964.
Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина. Тести: Навчальний посібник. – К., 2000.
Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні: Монографія. – К., 2000.
Бугаев В.А. Понятие и содержание воинских преступлений в уголовном праве Украины. – Симферополь, 1999.
Бурдін В. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання. – Львів, 2006.
Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння. – К., 2005.
Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні. – К., 2004.
Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – К., 1986.
Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – К., 1986.
Василенко С.Ю. та ін. Викриття злочинів у сфері оподаткування: Монографія / Василенко С.Ю., Сервецький І.В., Юрченко О.М. – К., 2000.
Введение в украинское право / Под общ. ред. Кивалова С.В., Орзиха М.Ф. – Одесса, 2005.
Векленко С., Фалько А. Понятие и виды заранее обдуманного умысла // Уголовное право. – 2005. - №3.
Вереша Р. Помилка в кримінальному праві: поняття та основні види // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №5.
Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України. – К., 2005.
Верин В.П. Преступления в сфере экономики: Учеб. пособие. – М., 1999.
Веселов Е. Граница преступного и непреступного // Уголовное право – 2004. - №3.
Ветров Н.И. Охрана интересов семьи уголовно-правовыми средствами. – М., 1989.
Вирішення судами питань, пов’язаних із кримінально-правовою оцінкою діянь особи, що віддала чи виконала злочинний наказ (за матеріалами узагальнення судової практики) // Вісник Верховного Суду України – 1999. - №3.
Владимиров В.А. Квалификация хищений личного имущества. – М, 1974.
Владимиров В.А., Ляпунов Ю.И. Обстоятельства, исключающие общественную опасность деяния: Учебное пособие. – М., 1970.
Владимиров В.А., Ляпунов Ю.И. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность. – М., 1986.
Власов И.С., Тяжкова И.М. Ответственность за преступления против правосудия. – М., 1968.
Водько Н.П. Уголовно-правовая борьба с организованной преступностью: Научно-практическое пособие. – М., 2000.
Волженкин Б.В. Служебные преступления. – М., 2000.
Волженкин Б.В. Экономические преступления. – СПб., 1999.
Волков В.С. Мотивы преступлений. – Казань, 1982.
Волобуєв А.Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва. Навчальний посібник. – X., 2000.
Володарський В. Проблемні питання необхідної оборони // Право України. – 1998. - №11.
Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення у вину. – К., 1996.
Впровадження альтернативних видів кримінальних покарань в Україні: Посібник за ред. Беци О.В. – К., 2003.
Гавриш С.Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развития законодательства. – Харьков, 1994.
Гаджиев Х. Имущественные наказания в системе мер уголовно-правового воздействия // Советская юстиция. – 1988. – №16.
Гаджиева А. Отрицательное поведение потерпевшего и его уголовно-правовое значение // Уголовное право. – 2004. - №1.
Галахова А.В. Уголовно-правовая характеристика транспортных преступлений. – М., 1990.
Галенская Л.Н. Международная борьба с преступностью. – М., 1972.
Галиакбаров Р. Квалификация групповых преступлений. – М., 1980.
Галиакбаров Р.Р. Система и виды наказаний. – Горький, 1986.
Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Преступления в сфере экономической деятельности. – М., 1998.
Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Уголовная ответственность за преступления в сфере экономики. – М., 1996.
Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений. – Л., 1979.
Голик Ю.В. Философия уголовного права: современная постановка проблемы. – СПб., 2004.
Голина В.В. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву. – Х., 1979.
Горбачова І.М. Розмежування конфіскації і спеціальної конфіскації // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Вип.32. – Одеса, 2007.
Горбачова І.М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством України // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Вип. 47. – Одеса, 2009.
Горелик А.С. Конкуренция уголовно-правовых норм. Учебное пособие. – Красноярск, 1996.
Готтфредсон Майкл, Герші Тревіс. Загальна теорія злочину / Пер. з англ. Н.Бордукової. – Харьков, 2000.
Гревцов Ю.И. Социология права. – СПб., 2001.
Гришко Е.А. Организация преступного сообщества (преступной организации): уголовно-правовой и криминологический аспекты. – М., 2001.
Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України. – Львів, 1992.
Гуторова Н.А., Харченко В.Б. Уголовное право Украины. Особенная часть. – X., 1998.
Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – М., 1977.
Дагель П.С. О характеристике субъективной стороны автотранспортных преступлений // Высш. школа МВД СССР. – Омск., 1977.
Дагель П.С. Потерпевший в советском уголовном праве. – Владивосток, 1974.
Даурова Т.Г. Уголовная ответственность за легкие телесные повреждения. – Саратов, 1980.
Детков А. Сверхдлинные сроки лишения свободы: уголовные и уголовно-исполнительные аспекты // Уголовное право. – 2004. - №2.
Дидковская С.П., Фесенко Е.В., Гарницкий С.П. Наркомания: уголовно-правовые и медицинские проблемы. – К., 1989.
Достовалов С. Цели применения принудительных мер медицинского характера // Законность. – 2000. - №1.
Дрьомін В.М. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних позбавленню волі // Право України. – 2000. - №6.
Дудоров О.О. та ін. Злочини у сфері підприємництва / Дудоров О.О., Мельник М.Т., Хавронюк М.І. – К., 2001.
Дьяков С.В. Государственные преступления (против основ конституционного строя и безопасности государства) и государственная преступность. – М., 1999.
Дьяков С.В., Игнатьев А.А., Карпушин М.П. Ответственность за государственные преступления. – М., 1988.
Дячук С.І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві (основні поняття, проблеми, кваліфікація, удосконалення законодавства). – К., 2001.
Емельянов В.П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке // Право і безпека. – 2002. - №4.
Ендольцева А. Некоторые проблемы института освобождения от уголовной ответственности // Уголовное право. – 2004. - №2.
Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності: Навч. посібник. – X., 1996.
Загайнова С.К. Судебный прецедент: проблемы правоприменения. – М., 2002.
Зарубежное законодательство в борьбе с терроризмом / Отв. ред. И.С. Власов. – М., 2002.
Зателепин О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве // Уголовное право. – 2003. - №1.
Зелинский А.Ф. Квалификация повторных преступлений. – Волгоград, 1976.
Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. – Харьков, 1986.
Зельдов С.И. Освобождение от наказания и его отбывания. – М., 1982.
Зинченко О.Н. Уголовная ответственность за нарушение правил безопасности горных работ. – Киев-Донецк, 1979.
Зубкова В.И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика. – М., 2002.
Иващенко В. Торговля человеческими органами и тканями: правовые проблемы // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 7.
Игнатов А.Н. Квалификация половых преступлений. – М., 1984.
Изосимов С.В. Уголовная ответственность за преступления, совершаемые служащими коммерческих и иных организаций по зарубежному законодательству // Следователь. – 2002. – №7.
Иногамова Хегай Л.В. Конкуренция норм уголовного права. – М., 1999.
Іскендеров Ф.Ш. Реалізація кримінальної відповідальності // Правове життя сучасної України: тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2007.
Кадников Н.Г. Квалификация преступлений и вопросы судебного толклвания: теория и практика / Учебное пособие. – М., 2003.
Капинус Н., Додонов В. Влияние состояние опьянения на вину и ответственность в современном уголовном праве (сравнительно-правовой анализ) // Уголовное право. – 2004. - №2.
Карпенко М. Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини // Право України. – 2002. – № 3.
Карпец И.И. Преступления международного характера. – М., 1979.
Карпушин М.П. Ответственность за государственные преступления. – М., 1988.
Карпушин М.П., Курляндский В.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М., 1974.
Картавцев В. До питання розбудови і функціонування системи забезпечення національної безпеки України // Право України. – 1998. – № 2.
Кваша О. Об’єктивні ознаки діяльності організатора злочину // Право України. – 1999. - №1.
Квициния А.К. Должностные преступления. – М., 1992.
Келина С.Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. – М., 1974.
Кибальник А. Иммунитет как основание освобождения от уголовной ответственности // Российская юстиция. – 2000. - №8.
Клименко А.В. Отграничение похищения человека от смежных составов преступлений // Закон и право. – 2004. – № 4.
Клименко В.А., Мельник Н.И. Уголовно-правовая борьба с вымогательством индивидуального имущества граждан. – К., 1993.
Клименко В.А., Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Уголовная ответственность за должностные преступления. – К., 1996.
Клягин В.С. Ответственность за особо опасные государственные преступления. – Минск, 1973.
Князьков М., Леонтьевский В., Лобанова Л. О сущности преступного бездействия и законодательной регламентации основания уголовной ответственности за него // Уголовное право. – 2005. - №1.
Ковалев М.И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации. – Свердловск, 1977.
Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. – Екатеринбург, 1999.
Козлов А. Учение о стадиях преступления. – СПб., 2002.
Козлов А.И. Соучастие. – СПб., 2001.
Козлов А.П. Понятие преступления. – СПб., 2004.
Коломієць Ю.Ю. Становлення вчення про позитивну кримінальну відповідальність // Актуальні проблеми держави та права. – Одеса, 2007. – Вип. 32.
Коломієць Ю.Ю. Встановлення вини під час кваліфікації зґвалтування // Визначальні тенденції ґенезу державності і права / Зб. наук. праць міжн. наук.-практ. конф. «Треті Прибузькі юридичні читання» / За ред. В.І. Терентьєва, О.В. Козаченка. – Миколаїв, 2007.
Коломієць Ю.Ю. Національна безпека як об’єкт кримінального-правової охорони // Правове життя сучасної України: Тези доповідей всеукр. наук. конф. «Правове життя сучасної України» / Відп. ред. д.ю.н., проф. Оборотов Ю.М. – Одеса, 2008.
Комментарий закона об уголовной ответственности за воинские преступления / Под ред. Х.М.Ахметшина, А.Г. Горного. – М., 1989.
Кондратюк Л.В. Антропология преступления. – М., 2001.
Коржанский М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи і власності. – К., 1996.
Коржанский М.Й. Кваліфікація злочинів. – К., 1998.
Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М., 1980.
Коржанський М. Про зміст кримінальної погрози // Юридичний вісник України. – 1997. – № 41.
Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навч.посібник. – К., 2002.
Коржанський М.Й. Об’єкт і предмет злочину. – К., 1996.
Коржанський М.Й., Мисливий В.А. Кваліфікація автотранспортних злочинів. – Київ, 1996.
Коробеев А.И. Транспортные правонарушения: квалификация и ответственность. – М., 1990.
Котовенко О.М. Кримінальна відповідальність за пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо та нафтопродуктопроводів. – Х., 2004.
Кочои С.М. Ответственность за корыстные преступления против собственности. – М., 2000.
Кравченко О. Питання, що виникають у судовій практиці по застосуванню до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру // Право України. – 1999. - №10.
Кравчук І.В., Парапан М.В. Гармонізація національних правових систем з правом ЄС. – К., 2004.
Крестовська Н. Становлення ювенального права України // Юридический вестник. – 2001. - №3.
Кривоченко Л.Н. Борьба с рецидивом по советскому уголовному праву. – Х., 1973.
Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. – Харьков, 1983.
Кривошеин П.К. Повторность в советском уголовном праве (теоретические и практические проблемы) – К., 1990.
Кригер Г.А. Квалификация хищений социалистического имущества. – М., 1974.
Кримінальне право України. Особлива частина. Тести / Л.П. Брич, О.К. Марін, В.О. Навроцький. – Львів, 2008.
Крошко В.П. Теоретические и практические проблемы профессионального (оперативного) риска в деятельности органов внутренних дел. – К., 1995.
Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в советском уголовном праве: вопросы теории. – Воронеж, 1985.
Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М., 2001.
Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М., 1960.
Кузембаєв О.С. Судовий прецедент в кримінальному праві // Актуальні проблеми держави і права / Зб. наук. праць. – Вип. 32. – Одеса, 2007.
Кузембаєв О.С. Правила кваліфікації як джерело кримінального права // Правове життя сучасної України: тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2007.
Кузембаєв О.С. Значення судової практики як джерела кримінального права // Правове життя сучасної України. Тези доповідей Всеукр. наук. конф. – Одеса, 2008.
Кузембаєв О.С. Судова практика як джерело кримінального права // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Вип.47. – О., 2009.
Кузембаєв О.С. Рішення Європейського суду з прав людини як джерела кримінального права // Правове життя сучасної України: Тези доповідей міжн. наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2009.
Кузнецов В.В. Крадіжка електричної енергії // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 11.
Кузнецова Н.Ф. Ответственность за приготовление к преступлению и покушение на преступление по советскому уголовному праву. – М., 1958.
Куринов Б.А. Квалификация транспортных преступлений. – М., 1965.
Куринов Б.А. Уголовная ответственность за нарушение правил движения автотранспорта. – М., 1967.
Курс советского уголовного права. В 5-ти томах. – Л., 1969. – 1981.
Курс советского уголовного права. В 6-ти томах. – М., 1970–1971.
Курс уголовного права. Общая часть. Т.1: Учение о преступлении / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой и И.М. Тяжковой. – М., 1999.
Курц А. Следует ли перечень обстоятельств, смягчающих наказание, оставлять открытым? // Уголовное право. – 2004. - №2.
Куц Н.Т. Преступления против порядка общественной безопасности. – К., 1974.
Лановенко И.П. Охрана трудовых прав. – К., 1975.
Лановенко И.П., Чангули Г.И. Уголовно-правовая охрана трудових прав граждан. – К., 1989.
Лемешко О.М. Кримінально-правова оцінка потурання вчиненню злочину. – Х., 2003.
Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности: теория и законодательная практика. – М., 2000.
Лисенко І. Кримінально-правовий захист дітей від експлуатації // Право України. – 2002. – № 4.
Литвин О.П. Злочини проти життя.– К., 2002.
Лихова С. Кримінально-правова охорона виборчих прав громадян за новим Кримінальним кодексом України // Право України. – 1999. – № 8.
Лихова С., Свистуленко М. Актуальні питання вдосконалення інституту екстрадиції // Право України. – 2001. - №1.
Ломброзо Ч., Ляски Р., Политическая преступность и революция по отношению к праву, уголовной антропологии и государственной науке. – СПб, 2003.
Лукашук И.И., Наумов А.В. Международное уголовное право. – М., 1999.
Мазуров В.А. Компьютерные преступления: классификация и способы противодействия. – М., 2002.
Майоров І. Питання гармонізації кримінального законодавства України з правом збройних конфліктів // Право України. – 1999. – № 2.
Малинин В. Причинная связь в уголовном праве. – СПб., 2000.
Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. – Казань, 1982.
Мальцев В.В. Принципы уголовного права и их реализация в правоприменительной деятельности. – СПб., 2004.
Мальцев В.В. Проблемы уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. – Саратов, 1989.
Маляренко В.Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. – К., 2003.
Маляренко В.Т. Про соціальну зумовленість і справедливість покарання // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №3.
Мамедов А.А. Справедливость назначения наказания. – СПб., 2003.
Марін О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. – К., 2003.
Марогулова И.Л. Амнистия и помилование в российском законодательстве. – М., 1998.
Маслак Н. Чи потребують змін положення КК щодо відповідальності за готування до злочину? (за матеріалами опитування експертів – практичних працівників) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №10.
Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К., 1996.
Махоткин В.П. Наказания, не связанные с лишением свободы, по советскому уголовному праву и уголовному праву других социалистических стран. – М., 1978.
Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним кодексом України // Право України. – 2001. - №3.
Мельник М.І. Корупція – корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії). – К., 2004.
Мельник М.І. Хабарництво: Загальна характеристика, проблеми кваліфікації удосконалення законодавства. – К., 2000.
Мельник М.І., Хавронюк М.І. Реформування кримінального законодавства України: стан, тенденції та перспективи // Правова держава. Щорічник наукових праць. Вип.12. – К., 2001.
Мельникова Э.Б. Ювенальная юстиция: Проблемы уголовного права, уголовного процесса и криминологии: Учебное пособие.- М., 2000.
Мимонов С.Ф. Российское уголовное законодательство: опыт критического анализа. – СПб., 2000.
Мирошиченко Н.А., Козаченко О.В. Кримінально-правові проблеми боротьби з розповсюдженням наркоманії. – Одеса, 2004.
Мирошниченко Н.А. Преступления, связанные с наркотиками, психотропными веществами и прекурсорами. – Одесса, 1997.
Мирошниченко Н.А., Музыка А.А. Уголовно-правовая борьба с наркоманией. – Киев; Одесса, 1998.
Мирошниченко Н.А. Суб’єктивні ознаки співучасті // Правове життя сучасної України: тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – Одеса, 2007.
Мирошниченко Н.А. Прикосновенность к преступлению в уголовном праве Украины // Тези доповідей Всеукр. конф. «Правове життя сучасної України». – Одеса, 2008.
Мирошниченко Н.М. Проблемы уголовной ответственности несовершеннолетних лиц с умственной отсталостью // Актуальні проблеми удосконалення кримінального законодавства України: тези доп. міжвід. наук.-прак. конф. – Київ, 2007.
Мирошниченко Н.М. Проблемні питання віку кримінальної відповідальності // Актуальні проблеми держави і права / Зб. наук. праць. – Вип. 32. – Одеса, 2007.
Мирошниченко Н.М. Проблеми вікової осудності // Правове життя сучасної України: тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2007.
Мирошниченко Н.М. Неповнолітній суб’єкт злочину //Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Вип.47. – Одеса, 2009.
Мирошниченко Н.М. К вопросу о вменяемости несовершеннолетнего субъекта // Правове життя сучасної України: Тези доповідей міжн. наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2009.
Михайленко Д.Г. Об’єкт хабарництва. // Право XXI століття: становлення та перспективи розвитку / Зб. наук. праць міжн. наук.-практ. конф. «Другі Прибузькі юридичні читання». – Миколаїв, 2006.
Михайленко Д. Поняття та правова природа хабарництва // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. – Вип. 32. – Одеса, 2007.
Михайленко Д. Проблема визнання неповнолітнього службовою особою в кримінальному праві України // Ювенальна політика та ювенальна юстиція в сучасній державі: Мат-ли Міжн. наук. конф. – Одеса, 2007.
Михайленко Д.Г. Суб’єкт одержання хабара в міжнародних конвенціях та Кримінальний кодекс України // Визначальні тенденції ґенезу державності і права / Зб. наук. праць міжн. наук.-практ. конф. «Треті Прибузькі юридичні читання» / За ред. В.І. Терентьєва, О.В. Козаченка. – Миколаїв, 2007.
Михайленко Д.Г. Питання про визначення викладача службовою особою // Актуальні проблеми політики. – Вип.33. – 2008.
Михайленко Д.Г. Характеристика вини при вчиненні хабарництва // Форум права. – 2008. - №1.
Михайленко Д.Г. Деякі питання кваліфікації одержання хабара у великому та особливо великому розмірі // Кримінологія в Україні та протидія злочинності / Зб. наук. праць / За ред. М.П. Орзіха, В.М. Дрьоміна. – Одеса, 2008.
Михайленко Д.Г. Поняття та ознаки хабародавця // Сучасний вимір держави та права: Зб. наук. праць / За ред. В.І. Терентьєва, О.В. Козаченка. – Миколаїв, 2008.
Михайленко Д.Г. Тенденції щодо визначення поняття корупції та її співвідношення з хабарництвом // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Вип.45. – Одеса, 2009.
Михайленко Д.Г. Кваліфікація одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса, 2009. – Вип.37.
Михайленко Д.Г. Кримінально-правова характеристика хабара // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Вип.47. – Одеса, 2009.
Михайленко Д.Г. Кримінально-правовий характер складу одержання хабара // Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: мат-ли наук.-практ. конф. – Одеса, 2009.
Михайленко Д.Г. Кримінально-правова характеристика одержання хабара за попередньою змовою групою осіб // Вісник прокуратури. – 2009. – №10.
Михалев И.Ю. Криминальное банкротство. – СПб., 2001.
Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток, 1983.
Михлин А.С. Последствия преступления. – М., 1969.
Мороз В. Про юридичну оцінку суспільно небезпечних вчинків, скоєних підлітками віком від 11 до 14 років // Право України. – 1999. - №9.
Мостепанюк Л. Відбування довічного позбавлення волі в Україні та за кордоном: проблеми і перспективи // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №5.
Мостепанюк Л. Довічне позбавлення волі: історія і сучасність // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №8.
Мостепанюк Л. Правове регулювання умов і порядку помилування осіб, засуджених до довічного позбавлення волі // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №10.
Музика А.А. Примусові заходи медичного й виховного характеру. – К., 1997.
Музыка А.А. Ответственность за преступления в сфере оборота наркотических средств. – К., 1998.
Мульченко В. Проблеми охорони честі і гідності у кримінальному законі // Право України. – К., 2002. – № 10.
Мясников О. О смягчающих наказание обстоятельствах, не указанных в законе // Российская юстиция. – 2001. - №3.
Навроцький В.О. Значення судової практики і прецеденту для кримінально-правової кваліфікації // Вісник Верховного суду України. – 2000. – № 6.
Навроцький В.О. Кримінальне право. Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997.
Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). – Киів, 2001.
Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації. – К., 2006.
Наден О.В. Торгівля жінками як кримінально-правова та соціальна проблема сучасності. – К., 2004.
Назаренко Г.В. Невменяемость: уголовно-релевантные психические состояния. – СПб., 2002.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.I. Мельника, В.О. Хавронюка, – К., 2007.
Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Відп. ред. С.С. Яценко. – К., 2005.
Научно-практическое пособие по применению УК РФ / Под ред. д.ю.н., проф., Председателя Верховного Суда РФ В.М. Лебедева. – М., 2005.
Нижник Н.Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Мельника, Н.Р. Нижник. – Ірпінь, 2000.
Никифоров А.С. Ответственность за убийство в современном уголовном праве. – М., 2001.
Никифоров А.С. Юридическое лицо как субъект преступления и уголовной ответственности. – М., 2002.
Никулина В.А. Отмывание «грязных» денег. Уголовно-правовая характеристика и проблемы соучастия. – М., 2001.
Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України. – К., 2001.
Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М., 2001.
Ной И.С. Сущность и функции наказания в советском государстве: политико-юридическое исследование. – Саратов, 1973.
Овчинникова Г.В., Павлик М.Ю., Коршунова О.Н. Захват заложника: уголовно-правовые, криминологические и криминалистические проблемы. – СПб., 2001.
Омельяненко Г. Питання застосування судом примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх осіб // Юридичний вісник України. – 1997. – 29 травня – 4 червня.
Опалинський Ю.В., Маслюк О.В. Питання відповідальності за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства у сучасних умовах: Тези доповіді наук.-практ. конф.: У 2 ч. – Ч. 1. – К., 2002.
Опалинський Ю.В. Калантай І.М. Кримінальне законодавство у сфері охорони навколишнього середовища // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: Тези доповіді наук.-практ. конф.: У 2 ч. – Ч. 1. – К., 2002.
Орешкина Т. Уголовно-правовое значение непреодолимой силы // Уголовное право. – 2003. - №2.
Орлов В.С. Субъект преступления. – М., 1958.
Осадчий В. Особливості суб’єкта в злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України .– 2001. – № 2.
Осадчий В. Співвідношення права на застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та права на необхідну оборону, затримання злочинця в діяльності правоохоронних органів // Право України. – 1998. - №1.
Оцяця А.С. Об’єкт кримінально-правової охорони // Актуальні проблеми держави і права / Зб. наук. праць. – Вип. 32. – Одеса, 2007.
Оцяця А.С. Інтерпретація охоронної функції кримінального права // Актуальні проблеми удосконалення кримінального законодавства України: тези доп. міжвід. наук.-прак. конф. – Київ, 2007.
Оцяця А.С. Динаміка охоронної функції кримінального права // Правове життя сучасної України: тези доп. 10-ї ювіл. звіт. наук. конф. проф.-вик.та аспір. складу. – О., 2007.
Оцяця А.С. Структура охоронної функції кримінального права // Визначальні тенденції ґенезу державності і права / Зб. наук. праць міжн. наук.-практ. конф. «Треті Прибузькі юридичні читання» / За ред. В.І. Терентьєва, О.В. Козаченка. – Миколаїв, 2007.
Оцяця А.С. Реалізація охоронної функції кримінального права // Сучасний вимір держави та права: Зб. наук. праць / За ред. В.І. Терентьєва. О.В. Козаченка. – Миколаїв, 2008.
Оцяця А.С. Функції, задачі та цілі кримінального права // Правове життя сучасної України: Тези доповідей міжн. наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2009.
Павленко В. Громадські роботи в системі покарань, не пов’язаних з позбавленням волі: загальна характеристика та шляхи вдосконалення // Право України. – 2003. - №11.
Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. – СПб., 2000.
Панов Н.И. Квалификация насильственных преступлений: Учебное пособие. – X., 1986.
Панов Н.И. Способ совершения преступления в уголовном праве. – Харьков, 1982.
Панов Н.И. Уголовная ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием. – X., 1977.
Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. – Воронеж, 1975.
Пинаев А,А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. – Харьков, 1995.
Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанными формами вины: учеб.пособие. – Харьков, 1984.
Пионтковский А.А. Учение о преступлении. – М., 1961.
Пирвагидов С.С., Пудовочкин Ю.Е. Понятие, принципы и источники уголовного права: сравнительно-правовой анализ законодательства России и стран Содружества Независимых Государств. – СПб., 2003.
Підгородинський В.М. Відповідальність за торгівлю людьми за кримінальним законодавством України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Одеса, 2005.
Підгородинський В.М. Окремі питання кваліфікації незаконного позбавлення волі або викрадення людини // Актуальні проблеми політики. Зб. наук. праць. – Одеса, 2007.
Підгородинський В.М. Неповнолітні, як потерпілі від торгівлі людьми // Ювенальна політика та ювенальна юстиція в сучасній державі: Мат-ли Міжн. наук. конф. – Одеса, 2007.
Підгородинський В.М. Кримінально-правовий захист свободи людини // Правове життя сучасної України: тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2007.
Підгородинський В.М. Свобода людини як об’єкт злочину // Правове життя сучасної України: Тези доповідей міжн. наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2009.
Підгородинський В.М. Поняття честі та гідності особи // Вісник прокуратури. – 2009. – № 10.
Підкоритова Л. Кваліфікація перевищення меж заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні // Право України. – 1999. - №8.
Полтавець В.В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України. – Луганськ, 2005.
Полубинская С.В. Цели уголовного наказания. – М., 1990.
Полянський Є.Ю. Перспективи раціоналізації системи призначення покарання в кримінальному законодавстві України // Правове життя сучасної України: тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2007.
Полянський Є.Ю. Реформування вітчизняного законодавства про призначення покарання з урахуванням іноземного досвіду застосування формалізованих санкцій // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Вип. 47. – Одеса, 2009.
Полянський Є.Ю. Теоретичні засади призначення покарання у сучасній науці кримінального права // Вісник прокуратури. – 2009. – №3.
Полянський Є.Ю. Про деякі питання кваліфікації спричинення смерті в результаті грубого порушення правил безпеки дорожнього руху // Вісник національної академії прокуратури України. – 2009. – №2.
Пономаренко Ю.А. Чинність і дія кримінального закону в часі. – К., 2005.
Попов В. И., Гаухман Л. Д. Проблемы уголовно-правовой борьбы с организованной преступностью // Право и образование. – 2001. – № 4.
Преступления против военной службы / Под ред. Н.А. Петухова.- СПб., 2002.
Присяжнюк Т. До дискусії про потерпілого у кримінальному праві // Право України. – 2005. - №9.
Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності / Харк. центр вивчення організ. злочинності при Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 1999.
Противодействие торговле людьми: Учебн. пособие / Под ред. А.М. Бондурки. – Х.: Консул, 2003.
Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – СПб., 2002.
Рассказов Л., Упоров И. Категория „свобода” в уголовном праве России // Уголовное право. – 2000 – № 2.
Рашковская Ш.С. Преступления против правосудия. – М., 1978.
Редин М.П. Объективные и субъективные признаки приготовления к преступлению и покушения на преступление // Российский следователь. – 2003. - №1.
Ривман Д.В., Устинов В.А. Виктимология. – СПб., 2000.
Ромашкин П.С. Преступления против мира и человечества. – М., 1967.
Рост компьютерной преступности // Проблемы борьбы с преступностью в капиталистических странах. – М., 1984. – № 12.
Рыжаков А.П. Производство по применению принудительных мер медицинского характера. – М., 1996.
Савченко А.В. Кримінально-правова боротьба з тероризмом: міжнародні, національні та порівняльні аспекти // Науковий вісник НАВСУ. – 2002. – № 2.
Савченко А.В. Мотив і мотивізація злочину. – К., 2002.
Самойлов Е.М. Ответственность за воинские преступления. – М., 1989.
Сатуев Р.С. и др. Экономическая преступность в финансово-кредитной системе / Сатуев Р.С., Шраер Д.А., Яськова Н.Ю. – М., 2000.
Сафонов В.Н. Организованное вымогательство: уголовно-правовой и криминологический анализ. – СПб., 2000.
Сверчков В. Принудительные меры медицинского характера // Законность. – 2000. - №7.
Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. – К., 1978.
Свида Т.О. Смертна кара як вид кримінального покарання в контексті захисту прав людини: історія та сучасність. – Ужгород, 2000.
Свиридов Б. Кримінальна відповідальність за злочини проти статевої недоторканності особи // Право України. – 1999. – № 5.
Свиридов Б. Природа помилування в Україні // Віче. – 1996. - №5.
Семашицький Л. Умисне вбивство: проблемні питання кваліфікації злочину // Закон і бізнес. – 1998. – 16 грудня.
Сердюк А.В. Насилие: криминологическое и уголовно-правовое исследование / Под ред. С.П. Щербы. – М., 2002.
Сердюк П. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості // Підприємництво, господарство і прав. – 2002. – № 5.
Сидоров Б.В. Аффект, его уголовно-правовое и криминологическое значение. – Казань, 1978.
Ситникова А.И. Приготовление к преступлению и покушение на преступление. – 2006.
Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання // Право України. – 1998. - №6.
Скобликов П. Конфискация имущества как наказание: доводы за и против // Уголовное право. – 2004. - №2.
Сколов С. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у вигляді позбавлення волі // Право України. – 1999. - №2.
Скорилкин Н. Добровольный отказ на стадии оконченного покушения на преступление // Законность. – 2002. - №5.
Словарь по уголовному праву / Отв. ред. проф. А.В. Наумов. – М., 1997.
Смирнов Е.А. Особо опасные государственные преступления. – К., 1974.
Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності // Право України. – 1995. - №12.
Спасенников Б.А. Принудительные меры медицинского характера: история, теория, практика. – СПБ., 2003.
Сравнительная таблица Уголовных кодексов Украины 1960 и 2001 годов. – Х., 2001.
Стадник В. Правове регулювання виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх // Право України. – 2005. - №5.
Становский М.Н. Назначение наказания. – СПб., 1998.
Старков О.В., Мілюков С. Наказание: уголовно-правовой и криминопенологический анализ. – М., 2001.
Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против личности в УК СССР в судебной практике. – Харьков, 1986.
Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против жизни, здоровья, свободы и чести личности. Конспект лекций. – X., 1992.
Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против порядка управления. – Харьков, 1971.
Стецовский Ю. И. Право на свободу и личную неприкосновенность – М., 2000.
Стрельцов Е.Л. Экономическая преступность в Украине: курс лекций – Одесса, 1997.
Струкова А.А. Невозвращение из-за границы средств в иностранной валюте: уголовно-правовая характеристика. – СПб., 2002.
Стручков Н.А. Уголовная ответственность и ее реализация в борьбе с преступностью. – Саратов, 1977.
Судебная практика. Убийства, изнасилования и другие преступления против личности; Сб. судебных решений по уголовным делам. – К., 1993.
Судебно-медицинская экспертиза. Справочник для юриста. – М., 1988.
Сухарева Н. Некоторые проблемы регламентации примирения с потерпевшим // Уголовное право. – 2005. - №1.
Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К., 1995.
Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. – К., 1977.
Таций В.Я. Объект и предмет преступления по советскому уголовному праву: Учеб.пособие. – Харьков, 1988.
Таций В.Я. Ответственность за хозяйственные преступления: объект и система. – Харьков, 1984.
Тащилин М., Годило Н. Уголовная ответственность и формы ее реализации // Уголовное право. – 2004. - №4.
Тельнов П.Ф. Квалификация преступлений по совокупности // Сов.юстиция. – 1975. - №17.
Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М., 1974.
Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. – М., 1980.
Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. – М., 1982.
Тимейко ГВ. Общее учение об объективной стороне преступлений. – Ростов-на-Дону, 1977.
Тихий В.П. Ответственность за хищение огнестрельного оружия, боевых припасов и взрывчатых веществ. – Харьков, 1976.
Тихий В.П. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Мат-ли наук.-практ. конф. – К., 1998.
Тихий В.П. Стадії вчинення злочину: Конспект лекцій. – Х., 1996.
Тихий В.П. Уголовная ответственность за незаконное владение оружием. – Харьков, 1978.
Тишкевич И.С. Условия и пределы необходимой обороны. – М., 1969.
Топольскова І.О. Боротьба з втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність / За ред. В.П. Ємельянова. – Луганськ, 2003.
Трайнин А.Н. Защита мира и борьба с преступлениями против мира и человечества. – М., 1956.
Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М., 1957.
Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. - №1.
Туляков В.А. Виктимология: социальные и правовые проблемы. – Одесса, 2000.
Туляков В.О. Категорія кримінального проступку в правовій доктрині // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Вип.45. – Одеса, 2009.
Туляков В.О. Шляхи гармонізації кримінального законодавства // Актуальні проблеми Європейської інтеграції: зб. статей з питань європейської інтеграції та права. – Одеса, 2009. – Вип.5.
Туляков В.О. Профілактична функція кримінально-правових заборон // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології. – Донецьк, 2009.
Туляков В.О. Суперечності кримінально-правового регулювання// Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: мат-ли міжн. наук.-практ. конф. – Одеса, 2009.
Туляков В.О. Кримінально-правові концепти та їх реалізація // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Вип.47. – О., 2009.
Туркот М. Військові злочини // Вісник прокуратури. – 2002. – № 6.
Туркота С. Виникнення та розвиток правового компромісу: історичні передумови // Право України. – 2002. - №5.
Тяжкова И.М. Неосторожные преступления с использованием источников повышенной опасности / Под ред. В.С. Комиссарова. – СПб., 2002.
Уголовная ответственность за незаконное обращение с наркотическими средствами / Баулин Ю.В., Орлов П.И., Перепелица А.И., Устименко В.В. – К., 1998.
Уголовная ответственность несовершеннолетних / Отв.ред. В.П. Кашенов. – М., 1999.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Особенная часть. – К., 1985.
Уголовный закон: опыт теоретического моделирования. – М., 1987.
Уголовное право России. Особенная часть: Учебник под ред. проф. А.И. Рарога. – М., 1998.
Уголовное право Российской Федерации: Особенная часть: Учебник / Под ред. проф. Л. В. Иногамовой-Хегай. – М., 2005.
Усатий Г.О. Кримінально-правовий компроміс як засіб боротьби з хабарництвом // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 12.
Усатий Г.О. Кримінально-правовий компроміс: Монографія. – К., 2001.
Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Харьков, 1989.
Устинова Т.Д. Уголовная ответственность за лжепредпринимательство. – М., 2003.
Федоров В.М. Про кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво // Правове життя сучасної України: тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2007.
Федоров В.Н. Организованная преступность и её отражение в уголовном законе // Сучасний вимір держави та права: Зб. наук. праць / За ред. В.І. Терентьєва. О.В. Козаченка. – Миколаїв, 2008.
Федоров В.М. Проблеми організованої злочинності і їх вирішення в кримінальному законі // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Вип.47. – О., 2009.
Фесенко Є.В. Злочини проти здоров”я населення та системи заходів з його охорони. – К., 2004.
Фесенко Є.В. Кваліфіковані види складів злочинів проти здоров’я населення (проблеми законодавства і практики його застосування) // Адвокат. – 2004. – № 3.
Фефелов П.А. Общественная опасность преступного деяния и основание уголовной ответственности. – М., 1972.
Флетчер Дж., Наумов А.В. Основные концепции современного уголовного права. – М., 1998.
Фролова Е.Г. Понятие наказания, его цели и система в советском уголовном праве: лекция. – Донецк, 1991.
Фролова О.Г. Злочинність та система кримінальних покарань – К., 1997.
Хабибуллин М.Х. Ответственность за заведомо ложный донос и заведомо ложное показание по советскому уголовному праву. – Казань, 1975.
Хавронюк М. Види кримінальних покарань: досвід європейських держав // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. - №3.
Хавронюк М. Злочини зі складною виною у Кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №3.
Хавронюк М.І. Деякі проблеми визначення суб’єкта злочину за Кримінальним кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2004. - №9.
Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи. – К., 2006.
Хавронюк М.І. Кримінально-правові засоби протидії організованій злочинній діяльності: досвід зарубіжних країн і законодавчі пропозиції для України // Кримінальне право України.. – 2006. - №1.
Хавронюк М.І. Приватне обвинувачення і примирення за кримінальним законодавством України та інших держав Європи // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №3.
Хавронюк М.І., Мельник М.І. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кримінально-правовий аспект) // Право України. – 2000. - №4.
Харьковский Е.Л. Уголовная ответственность за незаконный оборот наркотических средств и психотропных веществ / Под ред. А.В.Наумова. – М., 2003.
Хімченко С.А. Прижиттєве донорство в Україні: проблеми кримінально-правової оцінки // Правове життя сучасної України: тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – Одеса, 2007.
Хоменко М.Г., Гаврилова Л.В., Солодкий С.А. Практика призначення судами кримінального покарання // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №5.
Хрупа М.С. Правовое понятие наркомании: спорные вопросы // Право Украины. – 1992. – № 12.
Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. – М., 1963.
Чубарев В.Л. Тяжесть преступного деяния. – К., 1992.
Чугаев А. Условное осуждение в российском уголовном законодательстве // Уголовное право. – 2005. - №2.
Чугуников І.І. Кримінальна відповідальність корпоративних суб’єктів // Правове життя сучасної України: тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наук. конф. проф.-викл. і аспір. складу ОНЮА. – О., 2007.
Чугуников І.І. Поняття злочинів у сфері службової діяльності: історія питання та сучасний стан проблеми // Актуальні проблеми політики: Зб.наук.праць. – Одеса, 2008.
Чугуников І.І. Уголовная ответственность за посягательство на территориальную целостность и неприкосновенность Украины // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. - Одеса, 2008.
Шапченко С.Д. Співучасть у злочині. (Постатейний коментар до розділу VІ Загальної частини Кримінального кодексу України) // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2003. – № 9.
Шемшученко Ю.С., Мунтян В.Л., Розовський Б.Г. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды. – К., 1978.
Шнитенков А.В. Ответственность за преступления против интересов государственной службы и интересов службы в коммерческих и иных организация. – СПб., 2006.
Шиманський Ф.В. Хабарництво: кримінально-правовий аналіз одержання, давання і провокації хабара. – О., 2004.
Юшков Ю. Квалификация преступлений, предусмотренных различными частями одной и той же статьи // Сов. юстиция. – 1969. – № 4.
Якушкин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – М., 1988.
Ямкова О.О. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Вип. 15. – Одеса, 2002.

Blog

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська юридична академія» кримінальне право україни

Содержание