Geum.ru

Економічна й соціальна рада Французької Республіки Економічна й соціальна рада – шлях до демократії майбутнього

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5

"Проект програмного закону про міста та їхнє оновлення". – Урядове доручення. – Фредерік Растоль, П'єрет Крозмарі. Заходи, заплановані урядом для оновлення занепалих міських зон, є необхідними. Економічна й соціальна рада вважає, однак, що напрямки дій, запропоновані в законопроекті, не повинні ставити під сумнів міжвідомчий характер політики містобудування, а також розвиток договірних відносин на місцевому рівні. Важливо також не забувати про соціальний супровід. Мета вироблення порядку індивідуального оновлення вважається позитивною, але способи реалізації можна уточнити і вдосконалити.

"Доступ усіх до загальних прав через мобілізацію кожного". – Дідьє Робер. Як орган, що вже понад двадцять років впливає на усвідомлення умов, у яких живе частина населення країни, Економічна й соціальна рада аналізує в цьому висновку розвиток ситуації після прийняття програмного закону проти соціального виключення від 29 липня 1998 р., який безпосередньо базується на попередніх документах Ради. Спираючись на думку й досвід організацій, що входять до її складу, Рада пропонує вступити а наступний етап: етап набагато ширшої дієвої мобілізації суспільства. На численних прикладах показується, що така мобілізація можлива, оскільки вона вже почалася.

"Від Дохи до Канкуна: лібералізація торгівлі на службі прогресу?". – Жан-Клод Пасті. Констатуючи недоліки процесу після укладення угод у Дохі та прагнучи того, щоб відкриття ринків дійсно слугувало прогресові людства, Рада виробила – напередодні конференції міністрів на Канкуні – пропозиції, спрямовані на зменшення нерівності розвитку в світовому масштабі, на врахування вимог суспільства щодо сталого розвитку, встановлення кращого порядку управління в світі та справжньої демократизації функціонування СОТ.

"Структурні фонди як інструменти розвитку території". – Шарль Бонісоль. Розширення Європейського Союзу в травні 2004 р. веде до перерозподілу структурних фондів меж державами. Головними одержувачами цих коштів стануть нові члени ЄС, хоча при цьому не зникнуть труднощі решти членів Союзу. Економічна й соціальна рада пропонує засади спільної регіональної політики на оновлених критеріях. Наголошується на реформах, які слід швидко провести Франції, щоб зберегти своє місце в цій політиці.

"Кон'юнктура в першому півріччі 2003 р.". – Постійне доручення. – Ален Деле. В умовах, коли в міжнародному середовищі панує непевність, пов'язана з вторгненням у Ірак та з стійкими труднощами окремих "важковаговиків" світової економіки, соціальний клімат у Франції впливає на моральний стан сімей, споживча поведінка яких може бути порушена. За цих умов необхідно мобілізувати інструменти економічної політики, щоб уникнути можливої дефляції та підтримати економічну діяльність з метою забезпечення солідарного розвитку в співпраці з європейськими партнерами. Такою є головна думка висновку, в якому визначаються також шляхи й способи підйому.

"Місце і роль сільгоспвиробників та очікування суспільства". – Урядове доручення. – Юбер Буше. Після періоду гострої конкуренції з метою підвищення продуктивності сільського господарства виробники зіткнулися нині з новими вимогами суспільства. Відтак їхня роль і місце перебувають у центрі торгових переговорів СОТ і реформи Спільної сільськогосподарської політики. Зміни, що намічаються, викликають то інтерес і навіть ентузіазм, а то й стривоженість чи збентеженість, але ніколи не проходять непоміченими. Економічна й соціальна рада висловлює свої міркування щодо місця й ролі сільгоспвиробників у суспільстві.

"Місце праці". – Урядове доручення. – Бернар Вів'є. Попри глибинні зміни, праця, як і раніше, посідає центральне місце в структурі суспільства і в житті людей. Економічна й соціальна рада вважає, тим не менше, що необхідно оновити підхід до праці, з тим, аби розв'язувати проблеми узгодженості між мобільністю зайнятості та безпекою трудящих, між робочим часом і часом на інші соціальні потреби.

"Необхідні зміни системи фінансування Європейського Союзу". – Жорж де Ля Луайєр. Спосіб фінансування Європейського Союзу характеризується реальними недоліками. Розширення ЄС у 2004 р. та інституційні зміни, що випливають з робіт європейських органів, ще більше підкреслюють необхідність реформування. Економічна й соціальна рада пропонує деякі шляхи і наголошує на важливості забезпечення ЄС власними ресурсами.

"Перші підсумки регіоналізації залізничного сполучення". – Урядове доручення. – Жак Шовіно. З 1 січня 2002 р. всі регіони відповідають за регіональні швидкісні перевезення, чим підтверджуються можливості ініціативи місцевих органів. Запровадження регіоналізації швидкісних перевезень піднімає певне число "слушних запитань" щодо співпраці між регіонами, ролі держави та змішаного транспорту, і вже можна знаходити певні відповіді на них. Економічна й соціальна рада висловлює пропозиції щодо підсилення динаміки цієї реформи, яка може стати предметом дискусій про децентралізацію.

"Нова кон'юнктурна політика і макроекономічний діалог у Франції та в Європі". ­– Домінік Тадей. У цьому висновку Економічна й соціальна рада констатує, що хоча євро почувається (майже) надто добре, цього не можна сказати про країни зони євро. Пакт 1997 р. про стабільність і зростання виявляється недіючим і ще більше вказує на потребу справжньої економічної й соціальної координації. Необхідно, отже, розробити новий Пакт, спрямований на зростання і зайнятість у стабільності. Його виконання має базуватися на макроекономічному діалозі, в якому забезпечується гідне місце для соціальних партнерів і парламентарів як на європейському, так і на національному рівні.

"Майбутнє французької освіти за кордоном". – Бернар Каріо. Франція утримує за кордоном найширшу мережу освіти. Ця система заслужила високу оцінку як з боку французьких громадян, що мешкають за кордоном, так і з боку іноземних учнів, за свою якість, змушена в умовах постійних змін протистояти певним викликам. Своїми пропозиціями Економічна й соціальна рада має на меті сприяти аналізові майбутнього цієї школи і, в більш загальному плані, політичного, економічного і культурного значення Франції за кордоном.

"Виклики майбутньої імміграції". – Мішель Жевре. До 2020 р. зменшення населення працездатного віку не можна буде компенсувати ні за рахунок підвищення народжуваності, ні шляхом збільшення зайнятості найбільш літніх працівників. З огляду на цю перспективу, Економічна й соціальна рада пропонує по-іншому поглянути на майбутнє імміграції у Франції та в Європі і проводити політику прийому іноземців у відповідності з міжнародними угодами та Конституцією, краще організовану і більш привітну імміграційну політику, політику інтеграції, яка б поважали норми й цінності Республіки.

"Лісабонський процес: повідомлення Президії на основі висновків Економічної й соціальної ради в рамках підготовки до зустрічі на найвищому рівні навесні 2004 р.". – Повідомлення Президії. – Ален Деле. У даному повідомленні Президії узагальнені, з огляду на європейську зустріч на найвищому рівні навесні 2004 р.. дані, які стосуються сфери Лісабонської стратегії і які були предметом висновків Ради за останній рік.

"Профілактика охорони здоров'я". – Гі Робер. Разом із доступом до лікування профілактика має стати цілісною складовою політики в галузі охорони здоров'я. Економічна й соціальна рада подає пропозиції з метою вироблення загального підходу до профілактики, який передбачає справжній безперервний процес профілактики/лікування, і в якому брали б участь органи освіти та соціального забезпечення, паралельно із усвідомленням кожним громадянином важливості його власного капіталу здоров'я і здоров'я інших.

"Економіка знань: державна науково-дослідна сфера і підприємства". – Урядове доручення. – Франсуа Ейре. Конкурентоспроможність економіки великою мірою залежить від якості наукових досліджень, як у державному, так і в приватному секторі. З огляду на те, що Європейський Союз визначив своїм завданням створити "найбільш конкурентоспроможну і найбільш динамічну економіку знань на планеті", Економічна й соціальна рада аналізує науковий потенціал країни і пропонує рекомендації для підвищення його ефективності.

"Кон'юнктура в другому півріччі 2003 р.". – Постійне доручення. – Жан Бійє. В той час як міжнародне середовище характеризується сприятливими змінами, європейська економіка і економіка Франції зокрема не квапляться виходити на передові позиції. В цьому, однак, немає жодної фатальності, і в своєму висновку Економічна й соціальна рада висловлюється за пріоритетний розвиток зайнятості через контроль співвідношення євро/долар, перегляд Пакту стабільності й зростання та дієву підтримку споживання.


2004 р.

"Роль виховання в харчуванні". – Дослідження. – Мішель Ологуду. Задоволення від їжі, вивчення смаку продуктів, виховання смаку, добробут і здоров'я завдяки збалансованому харчуванню – такими є основні питання навчання харчуванню, соціальне і культурне значення якого слід підкреслювати. Такому навчанню й вихованню, а також кращому інформуванню споживача мають сприяти агропромислова галузь в цілому та підприємства громадського харчування поруч із сім'єю й школою.

"Доступ до житла: права і реальність". – Ніколь Прюдом. Більше двох десятиліть тому було проголошене і законодавчо закріплене право на житло, але близько трьох мільйонів осіб "погано забезпечені житлом" або й не мають його зовсім. Як розв'язати цей парадокс? З тим, або спростити доступ до житла, Економічна й соціальна рада розмірковує над заходами, які можуть зробити це право, таким, яке можна захищати в суді. Рада пропонує, крім того, створити систему державних послуг з забезпечення житлом і будувати 320 тис. квартир на рік, в т.ч. 120 тис. соціальних, до 2014 р.

"Виробнича діяльність у суспільстві знань і нематеріального". – Юбер Буше. Потихеньку й потроху нематеріальне підпорядковує собі всі наші дії. Назване колись "даними" чи "інформацією", воно завоювало слідом за сферою виробництва і сферу повсякденного і особистого життя кожного з нас. Економічна й соціальна рада вивчає цей процес, який Карл Маркс і Реймон Арон з різницею в століття визначали як "невідпорний" і який стирає кордони і ставить запитання щодо нового ставлення до роботи й виробництва.

"Викладання художніх предметів у школі". – Жан-Марсель Біша. Наше суспільство іноді виглядає шизофренічним. Попри всі гучні слова, художнє й культурне виховання на практиці залишається в занепаді. Сьогодні необхідно подолати цю суперечність, щоб, нарешті, залучення до мистецтва перестало бути тільки "душевним додатком" до системи освіти. Ось чому пропозиції, висловлені Економічною й соціальною радою, вписуються в підхід, за яким слід забезпечити в освітніх програмах художнім предметам місце, на яке вони заслуговують.

"Яке місце посідають жінки в підручниках і програмах з історії?". – Дослідження. – Аннетт Вієвіорка. Місце, яке відводиться жінкам в програмах з історії в школах і в університетах, залишається дуже обмеженим. Таке становище контрастує з обсягом наукових досліджень і публікацій про історію жіноцтва. На основі аналізу та з метою зарадити цій проблемі Економічна й соціальна рада накреслює напрямки роботи, щоб поліпшити використання архівних матеріалів про жінок і фемінізм та сприяти врахуванню історії жінок і стосунків між чоловіками й жінками в програмах початкової, середньої та університетської освіти.

"За колективну опіку над інвалідами незалежно від їхнього віку". – Моріс Бонне. Життєве середовище мільйонів інвалідів різного віку не дає їм змоги компенсувати їхні вади різного походження. У цьому висновку Економічна й соціальна рада розглядає шляхи й засоби, що дозволяють долати ці труднощі та покласти край відокремленню, дискримінації та нерівності, характерним нині для опіки над усіма такими особами, надаючи кожному, незалежно від його віку, компенсацію відповідно до його потреб.

"Збалансувати вікові структури : народжуваність, фертильність – яка довгострокова політика потрібна?". – Жан Бійє. Франція посідає в Європі незвичайне місце в плані народжуваності й фертильності: збереження кінцевого потомства на нинішньому рівні може забезпечити в 2040-2050 рр. відновлення балансу вікових структур. З огляду на цю перспективу, Економічна й соціальна рада пропонує пожвавлення державної політики сприяння народжуваності у Франції та в Європі шляхом створення сприятливих умов для прийняття дітей і забезпечення сім’ям кращої відповідності між їхнім сімейним, професійним і особистим життям. Політика підвищення фертильності повинна супроводжуватися заходами політики забезпечення різних періодів життя та мобілізувати все суспільство.

"Правосуддя й економіка". – Жан-Поль Нурі. Правосуддя посідає дедалі важливіше місце в економічних відносинах. Наслідки цього процесу є значними, оскільки суддя починає відігравати нову роль, до якої він не був попередньо підготовлений. Для поліпшення послуг, що їх надає правосуддя, Радою робляться пропозиції з тим, аби звернення до правосуддя як справжня перевага демократії, за умови контролю за можливими зловживаннями, супроводжувало розвиток господарської діяльності, через участь у необхідній правовій забезпеченості.

"Стосунки між Європейським Союзом і Північною Америкою". – Мішель Франк. З огляду на те, що часто робиться наголос на розбіжностях між Європейським Союзом і Північною Америкою, ЕСР формулює пропозиції, спрямовані на надання нової динаміки їхнім стосунках у чотирьох галузях: економіка і торгівля, соціальна сфера, наука і культура, а також у питаннях навколишнього середовища.

"Організації праці та нові ризики для здоров'я працівників". – Еліан Брессоль. За останні тридцять років праця зазнала глибоких змін, і змінилися також наслідки праці для здоров'я працівників. Серед нових зафіксованих ризиків є й такі, які можуть ставити під загрозу психічне здоров'я трудящих. На думку ЕСР, здоров'я в праці є справжнім значним питанням для системи охорони здоров'я, яке потребує комплексного підходу та участі всіх зацікавлених організацій.


"Економічні й культурні відносини між Францією та Індією". – Дослідження. ­ Жорж Абаді. Індія нещодавно вступила в фазу "зльоту" і прагне стати іншою великою державою Азії в період, коли починається поступовий економічний і геополітичний нахил розвитку в бік Сходу. Присутність Франції в Індії є слабкою, незважаючи на міцні, заохочувані й перспективні точки опори. Тому ЕСР рекомендує вивчити всі шанси, шляхи й способи пожвавлення стосунків між обома країнами.

"Непродовольчі ринки для сільськогосподарської продукції: важливий фактор для Франції та Європейського Союзу". – Жан-Клод Пасті. Використання сільськогосподарської продукції нехарчового призначення має дозволити з часом отримувати з рослинної сировини вироби, які нині отримують з нафти. Цей успіх стане результатом поєднання зусиль і досвіду сільгоспвиробників, промисловості та науки. Діяльність цих трьох партнерів слід активно заохочувати на державному рівні, щоб виходити на нові способи використання рослинної сировини.

"Кон'юнктура за перше півріччя 2004 р. ". – Постійне доручення. – П'єр Дюаркур. Економічне становище Франції та Європейського Союзу контрастує з підйомом, що має місце в інших країнах. Експорт перебуває під загрозою через рівень євро, споживання в інвестиції залишаються недостатніми. Зважаючи на такі умови, ЕСР виробила пропозиції для успішної інтеграції нових членів Союзу, забезпечення тривалої стабільності на валютних ринках, запровадження більш ефективного і правильного управління бюджетом, підвищення динаміки французької економіки, для сприяння зайнятості та боротьби з незабезпеченістю.

"Розвиток території та заклади охорони здоров'я". – Мішель Пікар. Незважаючи на наявність постійно вдосконалюваної системи медичного обслуговування, Франція не в змозі подолати нерівність у плані охорони здоров'я, щоб краще забезпечувати потреби: розвиток мереж медичних закладів і альтернативи госпіталізації, перегляд розподілу завдань між медичним і допоміжним складом, мінімальна кількість лікарів у окремих районах. Для кращого функціонування системи ЕСР рекомендує запровадити уніфіковане управління на регіональному рівні структурами, в яких краще представлені всі складові системи.

"Перевага для Франції: підприємства, що створюються французами за межами країни". – Дослідження. – Жак Жерар. ЕСР вважає за необхідно краще знати французів, які облаштовуються за межами країни і створюють власні підприємства. На прикладі 258 підприємств, розкиданих по чотирьох континентах і в 45 країнах, дане перше дослідження представляє й характеризує цих підприємців, їхні підприємства, а також розглядає їхні економічні й соціально-культурні стосунки з Францією, детально висвітлює питання допомоги, яку вони змогли або не змогли отримати, спростовує деякі усталені думки про них і подає рекомендації.

"Внесок у розробку проекту програмного закону про майбутнє школи". – Урядове доручення. – Клод Азема. За дорученням Прем'єр-міністра щодо внеску в майбутнє школи ЕСР нагадує в своєму висновку, що попри досягнуті успіхи освітній системі важко досягти мету, визначену програмним законом 1989 р., а демократизація системи залишається неповною. Своїми пропозиціями, які доповнюють закон 1989 р., Рада висловлює бажання взяти участь у розбудові школи майбутнього, яка відповідає розвиткові суспільства на період до 2020 р. і, головне, забезпечує успіх усіх учнів.

"Житло на заморських територіях". – Марі-Клод Тжібау. На французьких заморських територіях, незважаючи на значні обсяги будівництва за останні роки, значними залишаються потреби в соціальному житлі, в ліквідації непридатного житла, в перебудові міського господарства. Розвиток території, дотримання норм забудови міст і створення структуруючих об'єктів стають нагальними на цих територіях, які характеризуються слабкою економікою і знаходяться в зонах можливих землетрусів і циклонів.

"Децентралізація, нова договірна політика і майбутнє планових договорів "держава-регіон". – Франсіс Вандевег. Зміни інституційного поля, зростаюча роль Європейського Союзу, економічні й соціальні зміни на світовому рівні змінюють традиційні форми стосунків держави з місцевими громадами. Перехід на договірні відносини відіграватиме основну роль у виникненні нової форми реалізації державної політики. ЕСР пропонує укладати більш ефективні й більш узгоджені планові договори для поглиблення децентралізації та розширення демократії.

"Космос і політика в галузі наукових досліджень і промислового розвитку". – Ален Помпіду. Якщо космічної Європи не існує без Франції, Франція, своєю чергою, не може бути космічною державою без Європи. В умовах появи нових форм міжнародної співпраці, космос повинен стати галуззю співробітництва в масштабах Європи, з тим, аби зробити результативними наукові й промислові здобутки цього стратегічного сектора. У своєму висновку ЕСР аналізує умови збереження самостійності європейського континенту щодо доступу до космічного простору.

"Місце жінок у професіоналізації армії". – Дослідження. – Мішель Монрік. Місце жінок у національній обороні традиційно було обмеженим. Згідно з законом 28 жовтня 1997 р. про реформування загального військового обов'язку, Франція започаткувала процес повної професіоналізації армії. ЕСР аналізує, якою мірою ці зміни супроводжувалися прискоренням збільшення жіночого контингенту та доступу жінок до різних спеціальностей, а також, як відбувається їхня інтеграція в цю сферу, де вимоги до особового складу є особливо суворими.

"Авторські права". – Мішель Мюллер. Як забезпечити загальний доступ до знань і до культури в світі, де інформація циркулює дедалі швидше? Як гарантувати при цьому різноманітність творчих підходів і захист прав авторів? З цих питань, які стають предметом численних дискусій і суперечок, де стикаються між собою авторські права і права літературної власності, ЕСР висловлює пропозиції, здатні забезпечити в числову епоху справедливу рівновагу між акторами з часто розбіжними законними інтересами.

"Набір, підготовка та професіоналізація працівників санітарної та соціальної сфери". – Мішель Піно. Санітарна, соціальна і медико-соціальна сфера перебуває в центрі уваги французів і являє, завдяки змісту та різноманітності своєї діяльності, потужний фактор соціальних зв'язків на службі громади. Аналізуючи наявну або прогнозовану нестачу кваліфікованого персоналу, а також зростаючі потреби, пов'язані, зокрема, зі старінням населення, Рада вважає за необхідне - з метою забезпечення наступності та адаптування санітарної й соціальної системи до змін її завдань - випереджати потреби і удосконалювати механізми набору, підготовки та професіоналізації персоналу галузі.

"Стосунки між Європейським Союзом і Російською Федерацією". – Люсьєн Буї. Внаслідок розширення Європейського Союзу на схід Російська Федерація стає безпосереднім сусідом Союзу, а також і першорядним партнером з огляду на її геополітичну й економічну роль. Зважаючи на нові виклики, такі, як тероризм, міграційні процеси та захист навколишнього середовища, ЕСР накреслює в цьому висновку контури справжнього партнерства між цими двома суб'єктами шляхом підсилення економічних, соціальних і культурних зв'язків.

"Сценарії для підвищення активності населення Франції". – Дослідження. – Домінік Тадей, Жерар Алезар, Жан Бійє, Мішель Жере, Бернар Кентро. Узагальнення чотирьох доповідей і висновків щодо перспектив розвитку економічно активного населення у Франції. В дослідженні показується необхідність різнобічної оцінки демографічних перспектив. На основі аналізу тенденцій, зафіксованих у минулому, в дослідженні порівнюються два сценарії: сценарій продовження масового безробіття та сценарій поступового повернення до повної зайнятості. В дослідженні пропонується також і третій сценарій, в якому враховуються європейські завдання щодо рівня зайнятості працездатного населення, жінок і літніх людей.

"Попередній проект програмного закону про соціальну консолідацію". – Урядове доручення. – Жан Бастід, головний доповідач, Даніель Бурдо, Юбер Брен, Крістіан Лароз – доповідачі. У кількох висновках ЕСР висловлювалася за глобальний підхід до проблем соціального виключення. У попередньому проекті програмного закону про соціальну консолідацію приймається цей принцип, оскільки в ньому розглядаються спільно питання зайнятості, забезпечення житлом і рівності шансів. Рада згодна з таким підходом, але пропонує уточнення і доповнення до урядового проекту, з тим, аби визначити перспективи всіх акторів і заходи підсилення соціальної консолідації.