Економічна й соціальна рада Французької Республіки Економічна й соціальна рада – шлях до демократії майбутнього

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз перспектив розвитку
Офіційній газеті
2001 р. (вересень – грудень)
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Аналіз перспектив розвитку

Започатковані з 2000 р. "Бієнале майбутнього" спрямовані на аналіз викликів, що поставатимуть перед економічним керівництвом країни та суспільством, на дослідження тих практичних і політичних заходів, які вже нині відкривають шлях у майбутнє, тих важливих питань, які потребують якнайшвидшого розв'язання.

Перша бієнале, проведена в жовтні 2000 р. на тему "Повсякденне життя: від звичної практики до бажаного рівня" на основі доповіді Жан-Поля Байі "Прогнозування, дискусії, публічні рішення", підтвердила визначну роль Економічної й соціальної ради в широкому громадському обговоренні важливих питань нового століття.

У листопаді 2002 р. була організована друга "Бієнале майбутнього" на тему "Періоди життя: особистий шлях і колективна відповідальність".


Вересень 2001 р. – грудень 2005 р.

Висновки, доповіді, аналізи

При надходженні запитів від Прем'єр-міністра (урядові запити) або в разі власної ініціативи Ради питання, що потребують вироблення висновків, доповідей та аналізів розподіляються Президією Економічної й соціальної ради між однією чи кількома секціями та іншими робочими структурами. Зміст питання, що розглядається, викладається в повідомленні про запит, з яким можна ознайомитися на сайті ссылка скрыта.

Матеріали, що обговорюються вміщуються не пізніше дати пленарного засідання на сайт ссылка скрыта разом із докладною узагальнюючою запискою.

Висновки, доповіді, а також, за потреби, аналізи публікуються в Офіційній газеті в десятиденний термін після їхнього прийняття в серії "Висновки й доповіді Економічної й соціальної ради". Ці документи вміщуються також на сайті ссылка скрыта.


2001 р. (вересень – грудень)

"П'ять тисяч "рідкісних" хвороб: шок генетики". – Аналіз. Бертран Барато. У Франції від 3 до 4 млн. осіб вражені тією чи іншою "рідкісною" хворобою. Попри значний прогрес генетики, ці люди продовжують залишатися поза межами системи охорони здоров'я. Непевність діагностики, недостатність інформації, майже повна відсутність методів лікування, недостатнє санітарне й соціальне забезпечення ведуть до нестерпного становища людей. Рада відкриває шляхи вироблення відповідної стратегії на національному, європейському й міжнародному рівні.

"Регіоналізація залізничного сполучення". – Жак Шовіно. 1 січня 2002 р. завершується процес "регіоналізації залізничного сполучення". Його успіх залежить від мобілізації всіх зацікавлених сторін. Регіони повинні підтримувати розвиток змішаної транспортної системи та налагоджувати транспортні послуги відповідно до потреб і розвитку території. Громадяни мають діяти через місцеві представницькі органи. Держава повинна гарантувати узгодженість політики розвитку залізничного транспорту, а СНСФ проводити децентралізацію та підвищувати якість своїх послуг. У висновку робляться пропозиції щодо успішного завершення реформи та сприяння на європейському рівні дискусії, що супроводжує глибокі зміни на залізничному транспорті.

"Участь Економічної й соціальної ради в національній дискусії щодо майбутнього Європейського Союзу". – Аннетт Вієвіорка. Усвідомлюючи всю важливість питання, Економічна й соціальна рада повністю долучається до дискусії про майбутнє Союзу. Пропозиції Ради спрямовані не лише на зміцнення загальноєвропейського проекту шляхом справжнього залучення громадян до дискусії, але мають також на меті спрямувати позицію Франції на питання, які розглядатимуться в період до міжурядової конференції 2004 р.

"Багатосторонні торгові переговори СОТ: питання агропромислового комплексу". – Жан-Марі Раульт. Чергові міжнародні переговори повинні враховувати стурбованість суспільства щодо санітарної безпеки, наскрізного контролю та якості харчових продуктів, а також навколишнього середовища та ролі сільського господарства. Економічна й соціальна рада (ЕСР) схвально ставиться до організованого розвитку торгівлі та запровадження механізмів регулювання. Рада привертає увагу учасників переговорів у СОТ до довгострокових наслідків зобов'язань, які беруться при цьому.

"Динаміка економічно активного населення і зайнятість: перспективне управління віковими групами до 2010 р.". – Бертран Контро. Наприкінці десятиліття перед країною постане проблема масового виходу на пенсію людей покоління "буму народжуваності". Ця несприятлива перспектива ускладнюється низьким рівнем зайнятості працівників віком старше 55 років. Зворотна зміна двадцятип'ятирічної практики дочасного виходу на пенсію може відбуватися тільки поступово, шляхом глибоких змін умов зайнятості та праці людей у другій половині їхнього трудового життя. На основі прогнозного аналізу 22 регіонів Франції на 2010 р. ЕСР пропонує важелі для подолання розшарування, пов'язаного з віком, використання здібностей кожного і запровадження нового підходу до соціальних періодів життя.

"Двадцять років Комітету гігієни, безпеки та поліпшення умов праці". – Жерар Філош. Комітет гігієни, безпеки, та поліпшення умов праці став основним органом запобігання професійним ризикам на виробництві щодо дедалі зростаючої кількості ризиків (азбест, захист людей, які не палять, сексуальні домагання). З огляду на розширення завдань Комітету, очевидною є обмеженість засобів, що він їх має в своєму розпорядженні для виконання всіх обов'язків, які покладаються на нього законодавцем. Необхідний новий широкий аналіз для вироблення новаторських рішень з урахуванням нових вимог.

"Санітарна безпека харчових продуктів: найважливіше питання" – Жільбер Капп. Чи небезпечно стало харчуватися? Як примирити французів з їхніми харчами? Економічна й соціальна рада аналізує причини тривоги громадян і подає пропозиції, які передбачають активнішу участь суспільства у визначенні завтрашньої моделі харчування.

"Багатосторонні торгові переговори: сфера послуг". – Франсуа Ельре. Послуги в усій своїй різноманітності є однією з головних складових світової економічної діяльності. Генеральна угода про торгівлю послугами структурує цей вид торгівлі на міжнародному рівні в рамках СОТ. Франція має незаперечні переваги. Тож Рада вважає, що Франція повинна продовжувати переговори, започатковані в Дохі, в наступальному дусі.

"Кон'юнктура в другому півріччі 2001 р." – Постійний запит. – Едуард Салюстро. Якими є економічні й соціальні наслідки подій 11 вересня 2001 р. у США? Як подолати уповільнення економічного зростання в Європі та у Франції, запобігти можливому ризику спаду та підготувати стрибок у зростання? З огляду на здебільшого нові умови, у висновку даються пропозиції на користь більш сміливої підтримки споживання та інвестицій, для зростання, зайнятості та соціальної згуртованості.

"Доступ до відпочинку для молодих дорослих 18-25 років". Урядове доручення. – Монік Мітрані. З шести мільйонів молодих людей 18-25 років тільки шість із десяти виїжджають на відпочинок щороку, тобто набагато менше ніж у суміжних вікових категоріях. Чому в цієї вікової групи менший доступ до відпочинку, ніж у середньому по всьому населенню? Як заохочувати їх чи як допомагати найменш забезпеченим із них мати відпочинок, цей час, визнаний необхідним для побудови їхньої особистості?


2002 р.

"Стосунки з Європейським Союзом і Спільним ринком країн Південної Америки". – Люсьєн Буї. Угода про партнерство між Європейським Союзом і Спільним ринком країн Південної Америки (Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай) є першою угодою між двома організаціями, які поділяють підхід до інтеграції і мають однакове бачення світу, і має стратегічне значення. Економічна й соціальна рада вважає, що попри нинішні труднощі Спільного ринку країн Південної Америки та перешкоди на шляху самих переговорів, Європейський Союз повинен мобілізуватися.


"Місцеві аеропорти та розвиток території". – Жакі Лебрен. Багато великих аеропортів перевантажені, що веде до погіршення умов життя місцевого населення. Розв'язанню цих проблем можуть сприяти аеропорти середнього розміру або "місцеві аеропорти". Економічна й соціальна рада пропонує зняти обмеження, які тяжіють над такими аеропортами і, зокрема, пристосувати їхню систему управління до економічних реалій. Рада пропонує також створити на добровільних засадах європейську мережу місцевих аеропортів з метою оптимізації їхніх можливостей і послуг.

"Час міст: за узгодження часових рамок у містах". – Урядове доручення. – Жан-Поль Байі. Контроль часу став однією з найголовніших турбот сучасного суспільства. Як узгоджувати час на роботу, час на сім'ю та час на себе самого? До якої міри слід пристосовуватися? Які запроваджувати способи узгодження та регулювання? На думку Економічної й соціальної ради, слід розвивати широкий суспільний діалог та соціальні інновації для забезпечення відповідності між якістю життя та економічним і соціальним прогресом.

"Різноманітність дисциплін і об'єднання зусиль: необхідність для наукових досліджень". – Ален Помпіду. Ніколи ще наука і техніка не взаємодіяли настільки тісно, сприяючи появі "технонауки". Для того, щоб легше вправлятися зі складністю проблем та знаходити відповіді на питання конкурентоспроможності, науковець повинен розширяти сферу своїх знань і свої можливості діалогу. Для забезпечення нового злету французької науки в європейських рамках, що потребують кращого структурування, Економічна й соціальна рада пропонує розвивати міждисциплінарний підхід і принципи об'єднання зусиль.

"Здоров'я й нові інформаційні технології". – Урядове доручення. – Жанетт Гро. Нові інформаційні технології: телемедицина, електронне здоров'я, чип-карти тощо глибоко змінюють методи роботи галузі охорони здоров'я. Ці зміни мають несуть великі можливості для всіх, але викликають також і побоювання. Виникають запитання про засоби, потрібні для сприяння цьому прогресу, про дотримання прав особи, інформаційну безпеку, якість послуг, що пропонуються у всесвітньому павутинні, мету нових засобів. Економічна й соціальна рада визначає вісім напрямків пропозицій для залучення нових інформаційних технологій у процес удосконалення системи охорони здоров'я.

"Трудове право: небезпека його незнання". – Франсуа Грандаззі. 15 млн. найманих працівників і 1,5 млн. роботодавців є суб'єктами трудового права. Знання цього законодавства є важливим питанням, оскільки його недотримання може негативно позначитися на його ефективності. Під кутом доступу до цього "повсякденного права" та з метою вдосконалити його застосування Економічна й соціальна рада подає пропозиції та окреслює шляхи перспективних підходів до нього. Пропонується зробити трудове законодавство доступнішим завдяки відповідним засобам комунікації.


"Спорт вищих досягнень і гроші". – Жан-Люк Бенамія. 26 млн. осіб, що займаються спортом і фізичною культурою, 14 млн. спортсменів і … лише 6103 спортсмени високого рівня, на яких будуються спортивні видовища і які користуються фінансовою манною прав за телевізійний показ. Ця еліта – верхівка піраміди, що спирається на широку основу масового спорту, загрожує відокремленням. Види спорту, які користуються найбільшою увагою ЗМІ, такі, як футбол, зваблюються організацією за американською моделлю, де панує поділ на закриті ліги, призначені для спорту-видовища. Економічна й соціальна рада пропонує зупинити цей процес шляхом поліпшення регулювання та через захист спортсменів.

"Про інституційне представництво громадянського суспільства". – Матеріали Президії. Прагнучи виробити краще визначення громадянського суспільства, аналізуючи внесок структур громадянського суспільства у нормальне функціонування демократії, маючи на меті точніше визначити свою інституційну роль як органу на стику політичної сфери та громадянського суспільства, Економічна й соціальна рада відкриває широку дискусію про громадянське суспільство.

З цією метою 29 жовтня 2002 р. в Економічній і соціальній раді були проведені дебати з представниками регіональних економічних і соціальних рад на тему "Про інституційне представництво громадянського суспільства". Документи обговорення були опубліковані в офіційних виданнях.

"Кон'юнктура в першому півріччі 2002 р." – Постійне доручення.Жан-Клод Казанова. Хоча підйом економіки вимальовується так, як і передбачалося, основною метою нового уряду має бути збільшення потенціалу зростання. У випадку меншого підйому ділової активності потрібно знову звертатися до активної й глобальної політики підтримки: в зоні євро через більш експансіоністську монетарну політику; у Франції через бюджетну політику підвищеного дефіциту в координації з партнерами по зоні євро. В усіх випадках необхідно зберігати напрямок середньострокової політики, сприятливої для підвищення продуктивності та інновацій.

"Мінімальна міжпрофесійна зарплата зростання і скорочення робочого часу: від розбіжностей до конвергенції". – Урядове доручення. – Жан Готьє. Законом від 19 січня 2000 р. про 35-годинний робочий тиждень встановлені гарантії місячної оплати праці працівникам, які отримують мінімальну зарплату зростання і в яких була скорочена тривалість робочого тижня. У червні 2002 р. Прем'єр-міністр доручив Економічній і соціальній раді проаналізувати наявний стан речей, поставити діагноз економічних і соціальних наслідків існування різних категорій мінімальної зарплати зростання та скласти перелік заходів для раціоналізації використання мінімальної зарплати. Виходячи з перспективи уніфікації мінімальної зарплати Рада пропонує в цьому висновку рішення, спрямовані на узгодження необхідного підвищення купівельної спроможності найменш оплачуваних працівників із захистом фінансового становища підприємств.

"Наслідки буревіїв грудня 1999 р. на лісове господарство та уроки, які слід зробити". – Аналіз. – Роже Леба. Буревії 1999 р. висвітлили межі знань, реагування та дій різних органів, а також необхідність створення механізму для оперативних дій у подібних ситуаціях. Економічна й соціальна рада виводить уроки з цих подій у термінах конкурентоспроможності лісового господарства, прийняття стратегічних рішень і економічного та соціального майбутнього галузі.

"Інтеграція молоді іноземного походження". – Аналіз. – Муна Віпре. Дуже велика кількість молоді іноземного походження виключена нині з різних сфер соціальної, економічної та культурної інтеграції. Цьому сприяють, зокрема соціальні чинники. Аналіз Економічної й соціальної ради спрямований на висвітлення та розуміння причин і наслідків специфіки навчання, професійного шляху, соціального і громадянського життя такої молоді, незалежно від того, чи є вони іноземцями, чи французами, які походять від батьків-іммігрантів.

"Труднощі спільної власності". – Фредерік Растоль. У Франції налічується близько 6,5 млн. квартир, що перебувають у режимі спільної власності згідно з законом від 10 липня 1965 р. Частина цього фонду, дуже різнорідна за своїм складом, віком, якістю будівництва, розміщенням та інтеграцією в міську забудову, а також і характером мешканців, зазнає труднощів. Процес зносу прискорюється через те, що не вживаються відповідні заходи при появі перших ознак руйнації. З цієї причини Рада рекомендує органам державної влади вдаватися до своєчасних дій щодо помешкань спільної власності, стан яких погіршується, з тим, аби зберегти цей фонд, який визнаний невід'ємною складовою політики розвитку міст.

"Сприяти результативному навчанню в школі". – Клод Азема. Попри підвищення рівня знань учнів, ще залишаються нерівності, і надто багато молодих людей іще закінчують навчання без кваліфікації. З огляду на цей виклик "успішного навчання в школі", Економічна й соціальна рада визначає конкретні заходи, які слід реалізувати в питаннях змісту навчання, методики, партнерів, шкільної та професійної орієнтації, а також продовження навчання протягом усього життя.

"Вплив нових технологій на фінансові послуги". – П'єр Сімон. Нові технології вже змінили характер фінансових послуг. Ці зміни є позитивними. Тим не менше, у цій галузі, де основним чинником є довіра, людські контакти залишаються принципово важливими. Тож технології є додатковим знаряддям для обслуговування клієнтів. У висновку пропонуються заходи з метою посилення матеріальної та правової безпеки електронних трансакцій, зокрема в загальноєвропейському контексті, а також аналізуються наслідки розвитку нових технологій для управління людськими ресурсами в галузі.


"Які соціальні повноваження та які чинники потрібні в розширеному Євросоюзі?" – Урядове доручення. – Евелін Пішно. Зважаючи на майбутню широку дискусію про майбутнє Союзу в соціальному плані та на безпрецедентне розширення Європи, Прем'єр-міністр доручив ЕСР виробити пропозиції щодо "розподілу повноважень між Європейським Союзом і державами-членами в соціальній сфері", а також щодо вдосконалення представництва соціальних партнерів на європейському рівні та ефективності їхньої діяльності. Пропозиції Ради мають на меті зміцнення європейської соціальної моделі та місця і ролі європейських соціальних партнерів.

"Державні інвестиції у Франції: підсумки й перспективи". – Шарль Демонс. Державні інвестиції у Франції перебувають на перепутті, як і в усій Європі загалом. Напрямки, запропоновані Економічною й соціальною радою мають на меті насамперед пожвавлення діяльності держави в цій сфері з огляду на її важливість для конкурентоспроможності економіки та для забезпечення соціальної згуртованості та якості життя. Вони передбачають також справжній перегляд умов, в яких це питання суспільного значення може бути ефективно враховане в нинішніх умовах.

"Інформаційні та комунікаційні технології як новий шанс для територій". – Андре Маркон. Сучасні комунікаційні технології відіграють визначальну роль для розвитку територій. Допомога держави потрібна в таких питаннях, як забезпечення повного і якісного покриття території мобільною телефонію, реалізація з найменшими витратами для суспільства збалансованого розгортання провідних мереж високої пропускної здатності.

Економічна й соціальна рада пропонує створення на регіональному рівні державної послуги з проміжних і місцевих мереж зв'язку з використанням існуючої інфраструктури.

"Об'єднання роботодавців: інструмент зростання і зайнятості?". – Жан-Марсель Біша. Об'єднання роботодавців, започатковані в 1985 р., дають змогу підприємствам діяти скоординовано на місцевому рівні щодо найму частини своїх працівників. Економічна й соціальна рада дослідила реальну діяльність цієї схеми, яку ще не досить знають, і яка викликає певні запитання, і окреслила низку пропозицій, що мають на меті оптимізувати їхню діяльність на користь економічному зростанню й зайнятості.

"Мисливство в умовах ХХІ ст.". – Віктор Шерер. Мисливство – це спосіб життя, простір свободи, знання природи та дикої фауни, справжня пристрасть для тих, хто ним займається, але його погано сприймають, і воно переживає кризу. Економічна й соціальна рада пропонує деякі рішення, які дозволять мисливцям займатися цією діяльністю, яке має бути визнаним і корисним суспільству, в краще визначених рамках та в злагоді з іншими користувачами природи.

"Хартія основних прав Європейського Союзу, її інтеграція в Конституційний договір: наслідки для європейських громадян". – Аналіз. Крістіан Біго. Економічна й соціальна рада аналізує правову силу цивільних, політичних, соціальних і суспільних прав Хартії основних прав Європейського Союзу, призначеної, очевидно, для включення в Конституційний договір, а також їхнє перенесення в правове поле держав-членів та кандидатів на вступ до ЄС. На думку Ради, Хартія має стати правовим інструментом, який дозволить визначити спільний базовий стандарт соціальної й суспільної моделі розширеної Європи.


2003 р.

"Органи фінансового регулювання та конкуренції: мета і способи дій". – Жан-П'єр Муссі. Регуляторна діяльність стає дедалі поширенішим способом здійснення державної влади у Франції та в інших розвинутих країнах. Ця діяльність відповідає потребам складної конкурентної економіки. В доповіді аналізуються завдання регуляторних органів у галізу фінансів та конкуренції, а також умови, необхідні для виконання їхніх завдань.

"Підвищити привабливість французької економіки для забезпечення зростання та зайнятості". – Урядове доручення. – Анрі де Бенуа. Прем'єр-міністр доручив Економічній і соціальній раді провести дослідження питання поліпшення привабливості Франції. В той час коли нещодавні міжнародні рейтинги викликали певну стурбованість щодо можливості французької економіки приваблювати капітали, виробництво та знання, висновок Ради спрямований на спокійний підхід до цього питання. На думку Економічної й соціальної ради, Франція повинна зосередитися, в першу чергу, на посиленні своїх переваг, не забуваючи при цьому про слабкі місця, якими їй дорікають.

"Кон'юнктура в другому півріччі 2003 р.". – Постійне доручення. – П’єр Дюаркур. З літа 2002 р. перспективи зростання серйозно погіршилися як на світовому, так і на європейському рівні через напрочуд незвичайні сумніви, що тяжіють над прогнозами суб'єктів господарської діяльності. У своєму висновку Економічна й соціальна рада визначає умови зміцнення зростання в 2003 р. у зоні євро та у Франції. Висловлюється побажання забезпечення кращої координації в Європі, а щодо Франції, то їй потрібна політика ефективного збалансування завдань по пропозиції й попиту.

"Проект програмного закону для заморських територій". – Урядове доручення. – Марлен Мелісс. Проект програмного закону для заморських територій містить термінові заходи для подолання кризи, яку переживають ці території. За дорученням Уряду Економічна й соціальна рада пропонує деякі вдосконалення даного акта. Вважається за необхідне, зокрема, доповнити законопроект положеннями, спрямованими на розв'язання постійних проблем заморських територій, паралельно з комплексним і перспективним аналізом.

"Сучасне рабство та його мережі". – Мішель Монрік. Через понад півтора століття після його скасування рабство зовсім не зникло, а залишається реальністю, з якою тим важче боротися що воно набуло нових форм і стало видом діяльності транснаціональних кримінальних організацій. У висновку пропонуються заходи для запобігання цій людській трагедії, для повноцінного застосування права на рівні країни та на міжнародному рівні і для захисту жертв рабства.

"Вирішальні питання розвитку сільськогосподарських виробників на заморських територіях". – Шанталь Бертело. Цукрова тростина – культура, пов'язана з історією Мартініки, Гваделупи і Реюньйону, продовжує справляти сильний структурний вплив на ці території і сприяє, так само, як бананові плантації на Антильських островах, економічному й соціальному балансу цих територій. У Гвіані сільське господарство, що переживає період свого становлення, характеризується значним зростанням традиційних господарств. Проте, незважаючи на диверсифікацію, сільське господарство тут залишається вразливим. Економічна й соціальна рада пропонує умови його захисту й розвитку.

"Запобігання та управління технологічними й промисловими ризиками". – Шарль Фітерман. Економічний розвиток і підвищені вимоги безпеки потребують перегляду підходів до запобігання технологічним і промисловим ризикам. Технічні й галузеві підходи мають бути доповнені глобальним і симетричним підходом. Економічна й соціальна рада пропонує поставити в центр оновленої і спрямованої на підприємство системи людський фактор, що дозволить досягти справжньої соціальної побудови безпеки.

"Навколишнє середовище і сталий розвиток: мобілізація суб'єктів господарської діяльності та суспільства". – Урядове доручення. – Клод Мартінан. Який внесок може внести Економічна й соціальна рада у Хартію навколишнього середовища? Саме широке представництво ним громадянського суспільства спонукало Прем'єр-міністра звернутися до Ради по думку щодо шляхів і способів мобілізації підприємців і громадськості в цьому справжньому проекті суспільства. Вважаючи, що згадана Хартія відноситься до сталого розвитку, Рада накреслила основні напрямки і визначила основні принципи, на яких має ґрунтуватися Хартія.

"Метрополії та структурування території". – Жан-Клод Бюрі. Розвиток декількох великих метрополій європейського розміру є головною умовою для привабливості й структурування території Франції. Для входження Франції в цей динамічний світовий процес метрополізації Економічна й соціальна рада пропонує п'ять напрямків дій: контроль забудови міст; забезпечення правильного управління метрополіями; відновлення партнерських стосунків з регіонами; посилення договірних стосунків з державою; забезпечення створення транскордонних метрополій.

"Професійна інтеграція в звичайне середовище інвалідів". – Урядове доручення. – Марі-Клод Ланьє. Економічна й соціальна рада вважає, що для забезпечення інвалідам повноцінної участі в житті суспільства потрібен новий політичний імпульс, підтриманий усім суспільством. Інтеграція в звичайне трудове середовище є в цьому плані вирішальним чинником.