«Праця: право чи обов'язок (трудові права неповнолітніх)»

Вид материалаУрок

Содержание


23 Праця (труд)
Прожитковий мінімум
Заробітна плата
Заробітна плата може бути
Запитання вчителя
Рівень інфляції
Стаття 2. Принципи формування мінімального споживчого бюджету
Стаття 3. Структура і величина мінімального споживчого бюджету
Вартісна оцінка мінімального споживчого бюджету
В Україні прожитковий мінімум встановлюється окремо для кож­ної з чотирьох основних категорій
За 2009 рік споживчий кошик подорожчає на 14 18
Тож редакція видання прогнозує, що за 2009 рік споживчий кошик подорожчає на 14 18
Завдання для визначення продуктового кошика
Коментар до розрахунків
Домашнє завдання
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Праця - діяльність людини, сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначен­ням створення матеріальних і духовних цінностей; певний вид оплачу­ваної трудової діяльності, роботи, служба за наймом, як засіб існування, джерело заробітку.

{Тлумачний словник)

Запитання до учнів:

- Які визначення поняття «праця» знаєте ви? На вашу думку, яка
мета та предмет трудової діяльності?

23

Праця (труд) - поняття багатогранне. Воно існує з моменту виникнен­ня людини. Труд існував за всіх часів та за різних історичних формацій, змінюючи своє визначення, мету та мотивацію для працюючої людини.
  • Що таке праця для вас та ваших однолітків у сучасній Україні?
  • Виберіть для себе та прокоментуйте визначення терміну «праця», яке, на вашу думку, найповніше розкриває зміст.

Праця - це засіб підтримання життєвих потреб людини;
  • засіб розвитку творчого потенціалу людини;
  • засіб досягнення життєвих благ, кар'єри, соціального статусу;
  • участь у розвитку суспільства;
  • спосіб самореалізації;
  • право, яким можу скористатися, або ні;
  • обов'язок перед сім'єю, державою.

Питання до учнів:

- Яким визначенням поняття «праця» ви б доповнили цей перелік?

Матеріали для вчителя

Тривалий час угоди з купівлі-продажу робочої сили були власною справою робітників і роботодавців. Пізніше держава почала забезпечу­вати одну з найважливіших гарантій економічної безпеки робітників -встановлення мінімальної заробітної плати. Саме для визначення мінімальної заробітної плати державні органи вираховують прожитко­вий мінімум або межу бідності.

Прожитковий мінімум - це рівень доходу, що передбачає забезпечен­ня нормальних умов праці робітникові, який виконує найменш складну роботу.

Мінімальна заробітна плата, яку зазвичай одержують некваліфіко-вані робітники, має бути дещо вищою за прожитковий мінімум. Проте мінімальна заробітна плата і навіть конкретна ставка заробітної плати не можуть характеризувати рівень життя в країні. Щоб визначити, чи достатньо заробляють люди, необхідно аналізувати реальну заробітну плату.

Заробітна плата - це розмір грошової винагороди, що спла­чується найманому робітникові за використання його вмінь і нави­чок упродовж певного часу, необхідного для виробництва товарів і послуг.

Заробітна плата може бути:

1) номінальною - сума грошей, яку одержує працівник за свою працю у визначений проміжок часу;

24

2) реальною - кількість товарів та послуг, які можна придбати за отриману номінальну заробітну плату. Форми оплати праці:

1) погодинна - оплата праці, за якої заробітна плата визначається
тривалістю робочого дня;

2) відрядна - оплата праці, за якої заробітна плата залежить від кількості
виконаних операцій або виготовлених товарів за одиницю часу.

Учитель підводить підсумок, коментуючи висловлювання учнів, звертаючи увагу на ключові слова: засіб, право, участь, обов'язок. 2.2. Що таке гідна праця? Пропоную подивитися на цю проблему з різних позицій:
  • з позиції держави;
  • з позиції роботодавця;
  • з позиції працівника.

Визначимо критерії гідної праці:
  • для держави: реалізація конституційного права на працю, висо­ка продуктивність праці, кількість та якість продукції, яку виробля­ють, нормативно-правова база трудових відносин, відповідальність держави (створення умов та розвиток соціальних гарантій, розподіл бюджету, мінімальний рівень оплати праці, пенсійне та соціальне забезпечення);
  • для роботодавця: рівень розвитку виробництва та його рента­бельність, якість продукції, техніка безпеки, режим роботи, від­повідальність роботодавця (рівень оплати праці, соціальні гарантії), підвищення кваліфікації працівників;
  • для працівника: рівень оплати праці та встановлення соціальних гарантій, продуктивність праці, техніка безпеки, режим роботи, відпочи­нок, повна зайнятість, безстроковий трудовий договір, рентабельність виробництва, відсутність дискримінації за віком, статтю, національніс­тю, представництво інтересів, підвищення кваліфікації.

Запитання вчителя:

- Які інтереси держави, роботодавця, працівника збігаються?
Приклад відповіді: рівень оплати праці.

Держава зацікавлена:

- у визначенні мінімального розміру оплати праці (з 01.12.08 р. - 605
грн);

-у формуванні законодавчих актів для визначення трудових відно­син (ЄТС).

25

Роботодавець зацікавлений:
  • у дотриманні законодавчих норм;
  • у збільшенні прибутку;
  • у встановленні такого рівня заробітної плати, який забезпечить виробництву конкурентоспроможність, відсутність плинності квалі­фікованих кадрів.

Працівник зацікавлений у такому рівні заробітної плати, який:
  • забезпечить йому високу якість життя;
  • сприятиме постійності трудових стосунків з підприємством;
  • спонукатиме до підвищення продуктивності праці.

Матеріли для вчителя (задачі для розв'язування)

Приклад №1

За трудовою угодою ваша заробітна плата дорівнює 950 грн. Але в цьо­му місяці вам збільшили заробітну плату на 15 %. На жаль, ціни також збільшилися на 10 %. Яку реальну заробітну плату ви отримаєте?

Розв'язання

1. Підрахуємо, якою мала бути нова заробітна плата?

Для розв'язування задач такого типу використовується індексний метод - так простіше. При цьому будь-який показник базового періоду (заробітна плата, ціна тощо) приймається за 100 %. Позначимо індекс літерою І.

гном. з.п. = (10° % +15 % ) : 100 % = 1,15.

Нова заробітна плата мала бути: 950 грн х 1,15 = 1092 грн 50 коп.

2. Проте ціни виросли на:

Іцін = (100% +10%): 100% =1,1.

3. Отже, заробітна плата виросла лише на:

1 реал.з.п. = ном. з.п. • щін = '■ '■ >■>*■ = 1>45

Тобто, реально заробітна плата збільшилася лише на 4,5 %.

4. Реальна величина заробітної плати буде становити:
950 грн х 1,045 = 992 грн 75 коп.

З цього прикладу видно, що в сучасних умовах особливого значення набуває проблема захисту грошових доходів від інфляції. З цією метою застосовують індексацію, тобто збільшення номінальних доходів залеж­но від зростання цін. Зазвичай індексація здійснюється як на загально­державному рівні, так і на рівні окремих підприємств через колективний договір. Індексація використовується для підтримки рівня життя осіб із фіксованими доходами.

26

Індексація - механізм, який забезпечує регулювання заробітної пла­ти й платежів відповідно до рівня інфляції.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) - відношення вартості фіксованого кошика споживчих товарів і послуг у розрахунковому періоді до його вартості в базовому періоді.

Рівень інфляції - показує, на скільки процентів ціни поточного року вищі від цін попереднього.

ттт ціна ринкового кошика певного року .„0/

1СЦ = — —— х 100%

ціна ринкового кошика базового року

Темп інфляції - швидкість зростання цін. Темп інфляції = (ІСЦ! - ІСЦ0 ) : ІСЦ0 х 100 %

Приклад № 2

Визначте індекс цін і темпи інфляції за такими показниками: ціна ринкового кошика поточного року становить 720 грн, а минулого року -650 грн. Індекс цін минулого і позаминулого до позаминулого року ста­новив 103 %.

Розв'язання:

1. ІСЦ = ціна ринкового кошика поточного року/ціна ринкового
кошика минулого року хЮО %

ІСЦ = (720:650)х 100 % = 110,8 %, отже рівень інфляції = 110,8 %.

2. Темп інфляції = (ІСЦ! -ІСЦ0 ) : ІСЦ0 хЮО %

Темп інфляції = ((110,8-103):103)х100% = 7,6 %, отже темп інфляції = 7,6 %.

2.3. Обговорення понять, які впливають на якість життя: прожитковий мінімум для працездатного населення

Матеріали для вчителя (довідка)

Закон України "Про Державний бюджет на 2008рік"

Прожитковий мінімум у розрахунку на одну особу: із січня - 564 грн, з квітня - 573 грн, з жовтня - 586 грн.

Для дітей віком до 6 років: із січня - 508 грн, з квітня - 516 грн, з жовтня - 528 грн.

Для дітей віком від 6 до 18 років: із січня - 633 грн, з квітня - 643 грн, з жовтня - 658 грн.

27

Для працездатних осіб: із січня - 602 грн, з квітня - 611 грн, з жовт­ня - 626 грн.

Для осіб, які втратили працездатність: із січня - 446 грн, з квітня -453 грн, з жовтня - 464 грн.

Структура прожиткового мінімуму на початок 2008 року

Вартість продуктів харчування:
  • для дітей віком до 6 років - 305 грн;
  • для дітей віком від 6 до 18 років - 407 грн;
  • для працездатних осіб - 316 грн;
  • для осіб, які втратили працездатність, - 236 грн. Вартість непродовольчих товарів
  • для дітей віком до 6 років - 103 грн;
  • для дітей віком від 6 до 18 років - 106 грн;
  • для працездатних осіб - 115 грн;
  • для осіб, які втратили працездатність, - 94 грн.

споживчий кошик

Закон про мінімальний споживчий кошик

Стаття 1. Мінімальний споживчий бюджет

Мінімальний споживчий бюджет - це набір продовольчих і непро­довольчих товарів та послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини.

Стаття 2. Принципи формування мінімального споживчого бюджету

Мінімальний споживчий бюджет формується нормативним методом на основі системи споживчих кошиків.

До споживчих кошиків включаються науково-обгрунтовані, збалан­совані за потребою стандартні набори товарів і послуг, що базуються на мінімальних нормах і нормативах споживання, розроблених науковими установами та організаціями відповідного профілю. При цьому набори продуктів харчування для дітей віком до 18 років формуються на під­ставі рекомендованих для відповідного віку раціональних норм.

Мінімальний споживчий бюджет розробляється для основних соціально-демографічних груп у середньому на душу населення та на одного члена сім'ї різного складу.

Стаття 3. Структура і величина мінімального споживчого бюджету

Натурально-речова структура мінімального споживчого бюджету формується із споживчих кошиків за такими основними статтями видатків людини або сім'ї.

28

продукти харчування:
  • м'ясо і м'ясопродукти;
  • молоко і молокопродукти;
  • масло тваринне;
  • яйця;
  • риба і морепродукти;
  • картопля;
  • овочі і баштанні культури;
  • фрукти і ягоди;
  • хліб і хлібопродукти;
  • олія та маргарин;
  • цукор та кондитерські вироби;



  • інші продовольчі товари;
  • одяг, білизна, взуття;
  • предмети санітарії, гігієни, ліки та медикаменти;
  • меблі, посуд, культтовари та інші предмети культурно-побу­тового та господарського призначення;
  • витрати на житло та комунальні послуги;
  • витрати на культурно-освітні заходи та відпочинок;
  • витрати на побутові послуги, транспорт, зв'язок;
  • витрати на перебування дітей у дошкільних закладах;
  • витрати населення на ведення особистого підсобного господар­ства в межах, що забезпечують задоволення особистих потреб;
  • обов'язкові платежі.

Склад споживчих кошиків затверджується Кабінетом Міністрів України і періодично, але не рідше ніж один раз на п'ять років перегля­дається з урахуванням реальних можливостей економіки держави та зміни стандартів споживання.

Величина вартості мінімального споживчого бюджету визначається співвідношенням із середніх цін купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням усіх видів торгівлі.

Вартісна оцінка мінімального споживчого бюджету переглядається з урахуванням індексу цін на споживчі товари та послуги, але не рідше ніж один раз на рік.

Відомості про структуру та величину вартості мінімального спожив­чого бюджету регулярно публікуються в офіційних виданнях і доводять­ся до відома населення іншими засобами масової інформації.

В Україні прожитковий мінімум встановлюється окремо для кож­ної з чотирьох основних категорій:

- для працездатних осіб;

29
  • непрацездатних (пенсіонери, інваліди тощо);
  • дітей дошкільного віку;
  • дітей шкільного віку.

В Україні кількість товарів і послуг, які складають споживчий кошик, та його загальну вартість визначає Верховна Рада України.

За 2009 рік споживчий кошик подорожчає на 14 18 %. За 2008-й продовольча частина споживчого кошика для середнього класу подо­рожчала на 25,5 %, промислові товари зросли в ціні на 18,8 %, послуги -на 13,7 %.

Про це у своєму щорічному дослідженні пише видання «Деньги».

Споживчий кошик середнього класу за 2008 рік подорожчав на 18,9 %, що на 3,4 % менше від офіційного індексу споживчих цін, опублікованого Держкомстатом, - він дорівнює 22,3 %. Опублікований 12 місяців тому прогноз «Денег» щодо річного індексу споживчих цін на 2008 рік виявив­ся точним - 16-20 %. Грудень 2008 року не відзначився бурхливим подо­рожчанням - споживчі ціни в грудні збільшилися лише на 0,6 %.

Щоправда, попередні три місяці - вересень, жовтень і листопад -забезпечили майже дві третини річного приросту цін (відповідно 3,9 %, 3,2 % і 5,2 %). За останні два роки, пише видання, вартість споживчого кошика зросла більш ніж на 50 %.

Продуктовий кошик «Денег» протягом року дорожчав нерівномірно. За рік найбільше зросли в ціні овочі та фрукти - зараз вони на 58,24 % дорожчі, ніж на початку 2008 року.

М'ясо, риба і ковбаса подорожчали в середньому на 37,16 %, молоко і сири виросли в ціні на 22 %.

На відміну від продуктів харчування, алкоголь і тютюнові вироби подешевшали, хоча і незначно - на 0,17 %. Оренда нерухомості в Києві за рік у гривневому еквіваленті різко подорожчала - в середньому винай-мання «однокімнатки» стало забирати із сімейного бюджету на 40 % більше, ніж на початку року.

Хоча в доларовому еквіваленті ціни впали на 21,31 %, і зараз середня «однокімнатка» в гарному районі недалеко від метро коштує 400 доларів на місяць.

Тож редакція видання прогнозує, що за 2009 рік споживчий кошик подорожчає на 14 18 %.

«Ми очікуємо застою на ринку оренди житла, а з великою часткою ймовірності - невеликого зниження ставок оренди (у гривні). Немає під­став для зростання імпортної складової в споживчому кошику.

Ми розуміємо, що пропонований торгівлею асортимент і споживча поведінка представників середнього класу будуть у цьому році зміщені

ЗО

до «економ-пропозицій». Також ми дуже розраховуємо, що роздріб зменшить апетити і трохи знизить націнки на товари. І, найголовніше: ми дуже розраховуємо на відносну стабільність гривні», - такі аргумен­ти приводить редакція.

Завдання для визначення продуктового кошика

Щоб мати краще відчуття реальності, пропонується взяти за основу підрахунків продуктовий кошик для двох найбільш вразливих кате­горій: сім'ї, що складається з трьох осіб (одна з них - дитина до 6 років), та пенсіонера.

Для прикладу, сім'я з трьох осіб на тиждень використовує (дуже при­близно):

1 пачку рису - 4 грн

1 пачку гречки - 4,8 грн

5 л молочних виробів - 4,5 х 5 = 22,5 грн

4 буханки хліба - 2,5 х 4 = 10 грн
  1. кг макаронів - 4
  2. пачки масла -5x2 = 10 грн 0,5 л олії - 11 : 2 = 5,5 грн

0,5 кг цукру - 3,8 : 2 = 1,9 грн

3 кг картоплі - 1,80 х 3 = 5,4 грн

З кг овочів (1 кг цибулі - 3 грн, буряк - 3 грн + капуста - 1,50 + морк­ва - 2 = 2,4 середнє) 3 х 2,4 = 7,2 грн 1 кг м'яса - 35 грн
  1. кг ковбасних виробів - 20 грн
  2. кг фруктів - 10 х 2 = 20 грн 10 яєць - 7 грн

0,5 кг різного сиру - 15-20 грн

1 пачка чаю - 5 грн

Всього: 169,85 х 4,3 (у середньому тижнів на місяць) = 784,1 грн на місяць.

Навіть якщо зважити на достатню умовність вибору продуктів, оче­видно, що ця уявна сім'я, де раціон дитини більше схожий на раціон дорослого, бо наш «умовно-розрахунковий» малюк не вимагає соку, печива та інших дитячих продуктів, лише виживатиме на так званий прожитковий мінімум, а це 316 грн (вартість продуктів харчування з прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу) на дорослого + 316 грн на ще одного дорослого + 305 грн на дитину до 6 років. Усього -937 грн.

31

Пенсіонер (316 грн)

З буханки хліба - 2,5 х 3 = 7,5 грн 1 пачка чаю - 4 грн
  1. кг картоплі -1,8 грн
  2. кг каші -4x2 = 8 грн 1 пачка масла - 5 грн

1 кг овочів - 7,2 грн

3 л молочних виробів - 4,5 х 3 = 13,5 грн
1 кг ковбасних виробів - 20 грн

1 кг фруктів - 10 грн

10 яєць - 7 грн

0,5 кг сиру - 7,5 грн

0,5 л олії - 5,5 грн

Всього: 97 х 4,3 (у середньому тижнів на місяць) = 417,1 грн на місяць

Пенсіонери взагалі не «поміщаються» у так званий продуктовий кошик. Окрім звичної їжі, чимало літніх людей потребують особливих видів продуктів, які вживаються з тими чи іншими ліками. А ще більше грошей йде на лікування.

Коментар до розрахунків

І хоча, за результатами проведеного перерахунку, відповідно до Зако­ну України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесен­ня змін до деяких законодавчих актів України», середній розмір пенсій­ної виплати у січні поточного року зріс до 665,74 грн, це не допоможе пенсіонеру «встигати» пожити із цим постійним підвищенням цін на продукти та товари.

Якщо левова частка йде на харчування, а потім ще суттєва частина на ліки, додамо до цього списку комунальні платежі, вже не зважаючи на те, що у пенсіонера, як і звичайного громадянина, час від часу виникає потреба підстригтися, придбати засоби гігієни, навіть не йдеться про купівлю якоїсь речі, літня людина не зможе заплатити майстру, щоб їй підремонтували взуття. Це не мінімальний кошик, це, як вже хтось ска­зав, - узаконені злидні...

Перше, що спадає на думку, коли проводиш підрахунки зі споживчого кошика, як би це смішно не було, але змінити нічого не можеш... Добре, що якимось чином українці мають можливість отримувати або додаткові гроші, або «допомогу із села», бо прожити на цей мінімум можна лише в найглибших злиднях, і ще питання, чи всі виживуть.

32

Закрадалася ще одна думка, чому ті, хто складає цей споживчий кошик, і ті, які потім його затверджують, самі не спробують, заради екс­перименту, прожити на цю суму? Можна було б зробити реаліті-шоу... А чого? Рейтинги б були...
  1. Підведення підсумків уроку
  2. Домашнє завдання: розрахувати витрати сім'ї на харчування та визначити, який відсоток це становить від доходу сім'ї.

Матеріали для додатку до уроку

Профспілкова конференція

Із виступу першого заступника голови ФПУ

Григорія Осового

Настав час змінити наше ставлення до функціонування та відтворю­вання робочої сили, що досі формується за залишковим принципом - як кінцевий результат виробництва. «Це соціалістичний підхід до розуміння вартості робочої сили, який у контексті ринкових реформ уже не відпо­відає вимогам сьогодення», - заявив перший заступник голови Феде­рації профспілок України Григорій Осовий, виступаючи на науко­во-практичній конференції в Києві.

Кажучи про позитивні тенденції останнього часу на ринку праці, він нагадав, що кілька років тому на одне робоче місце в середньому по Україні претендували 15 осіб. А зараз - п'ятеро. Щоправда, термін пошу­ку роботи ще залишається досить тривалим - дев'ять місяців. Профспілки стурбовані тим, що за роки структурних змін і економічних реформ стало­ся істотне скорочення чисельності найманих працівників і рівня зайня­тості населення. Якщо 10 років тому на українському ринку праці було понад 25 млн найманих працівників, то зараз їх лише 14,6 млн.

Інша проблема - низький рівень використання робочої сили в Україні. Статистика із заробітної плати свідчить про те, що лише трохи більше ніж 50 % працюючих зайняті повний робочий день. Такої ситу­ації немає в жодній країні на пострадянському просторі. На думку проф­спілок, роботодавець має нести економічну відповідальність за недови-користання трудового потенціалу на підприємстві. Для цього може бути застосований інструмент, аналогічний умовам оренди землі: якщо взяв землю і не використовуєш її, то йди геть.

33

На конференції відзначалося також зниження якості робочої сили в країні. Якщо людина приходить на виробництво після дев'яти місяців, проведених у пошуках роботи, то вона неминуче декваліфікується. З іншого боку, кваліфікованих працівників, які перейшли з виробництва в інші сектори економіки, дуже важко повернути назад.

Якість робочої сили має і фізіологічні характеристики. Згідно з нор­мами Всесвітньої організації охорони здоров'я, людині необхідно спо­живати не менше 2800 кілокалорій на добу. А в Україні споживчий кошик розрахований на 2564 кілокалорії, тобто при зарплаті на рівні прожиткового мінімуму людина помітно недобирає до мінімальної фізі­ологічної норми. І зараз у країні розробляють нову структуру споживчо­го кошика. Вона враховує нові реалії: і медицина вже фактично платна, і житло не надається безкоштовно. Ці чинники слід закладати у вартість робочої сили. Не треба забувати, наголошували на конференції, і про те, що працівник повинен утримувати не лише себе, а й непрацездатних членів сім'ї. Тому в усьому світі до вартості робочої сили закладається і так званий коефіцієнт сімейного навантаження.

На конференції прозвучало застереження, що не можна розрахо­вувати на отримання високої продуктивності і якості праці, заклада­ючи у вартість робочої сили абсолютно недостатні ресурси для її відтворювання. «Поки ми не змінимо ставлення до якості української робочої сили, розраховувати на те, що вона буде конкурентоспромож­ною, не доводиться», - застерігає Г. Осовий. З його слів, поки що наш бізнес «довикористовує» трудовий потенціал, створений за радянсь­ких часів. Але цей ресурс не нескінченний: новітні технології вимага­ють іншого рівня підготовки фахівців. Згідно зі статистикою, в Україні кожен працюючий у середньому проходить перепідготовку один раз на 12 років. Цього явно недостатньо для того, щоб не відста­вати від потреб виробництва (західний стандарт перепідготовки -один раз на три роки).

Щоб вирішити цю проблему, в результаті переговорів профспілок і уряду була видана постанова, згідно з якою роботодавець, який виділяє кошти в розмірі 2 % від фонду заробітної плати на перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, має право зараховувати відповід­ні витрати на валові витрати. Тим самим було створено економічний механізм стимулювання, підвищувалася конкурентоспроможність окремого виробництва й економіки загалом. Але життя не стоїть на місці, і на конференції порушували питання про те, щоб збільшити зазначений норматив до 3-4 %.