Валютне регулювання та контроль

Вид материала

Документы

Содержание 7. 6. Регулювання національним банком україни поточних валютних операцій Поточні неторговельні валютні операції Готівкова іноземна валюта Платіжні документи в іноземній валюті При здійсненні операцій конверсії та обміну До неторговельних операцій також: належать операції з від­криття та ведення рахунків в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів З поточного рахунку в іноземній валюті фізичної особи рези-дента чи нерезидента) за розпорядженням власника чи за його до­рученн

Подобный материал:

• Закон україни про валютне регулювання І валютний контроль, 365.43kb.
• Тема: Валютне регулювання та валютний контроль, 57.18kb.
• Валютний ринок методичні вказівки до вивчення теми, 522.37kb.
• Проект №921 (23. 05. 97) Закон україни «про валютне регулювання», 785.17kb.
• Закон україни, 500kb.
• Державне регулювання та контроль діяльності автомобільного транспорту, 129.75kb.
• Приватний підприємець платник єдиного податку планує запровадити господарську діяльність, 20.33kb.
• Закон україни, 279.67kb.
• 14. механізм правового регулювання > Поняття, способи та типи правового регулювання, 56.9kb.
• 1 Митні платежі в ситемі митного регулювання зед 20 Розділ, 304.79kb.

7. 6. РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ ПОТОЧНИХ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Поточні валютні операції поділяються на торговельні і нетор­говельні.

До поточних торговельних валютних операцій належать, зокрема:

• розрахунки між юридичними особами-резидентами і юриди­
  чними особами-нерезидентами під час здійснення зовнішньоеко­
  номічної діяльності у межах торговельного обороту, включаючи
  кредитування експортно-імпортних операцій на термін не більше
  як 90 днів;
  
• розрахунки у межах торговельного обороту, які здійснюють­
  ся на території України в іноземній валюті за умови наявності інди­
  відуальної ліцензії Національного банку України або у грошовій
  одиниці України за умови, що хоча б однією зі сторін операції є
  нерезидент;
  
• розрахунки у межах торговельного обороту між юридичними
  особами-нерезидентами та юридичними особами-резидентами через
  інших юридичних осіб-резидентів відповідно до посередницьких
  

договорів (контрактів), інші розрахунки, що здійснюються відповід­но до чинного законодавства України;

• операції на міжбанківському валютному ринку України;
  
• оплата фізичними особами товарів (робіт, послуг) з викорис­
  танням пластикових карток та чеків.
  

Загальний порядок проведення поточних торговельних валютних операцій резидентами та нерезидентами в Україні визначається від­повідними законодавчими актами. Детальні правила установлюють­ся інструкціями та іншими нормативними актами Національного банку України, який здійснює валютну політику згідно з принципа­ми загальної економічної політики України та є головним органом валютного контролю.

Значна частина поточних торговельних валютних операцій в іно­земній валюті пов'язана з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності резидентів, зокрема з розрахунками за експорт-імпорт товарів (робіт, послуг). Відповідно до чинного законодавства Украї­ни право на здійснення такої діяльності мають юридичні та фізичні особи, які зареєстровані як підприємці.

Порядок проведення таких розрахунків регламентується законо­давством країни, а також міжнародними правилами оформлення та оплати платіжних документів. Валюта розрахунків та форма розра­хунків за експортно-імпортними операціями визначаються сторона­ми самостійно і фіксуються в умовах договору. Кабінет Міністрів України та Національний банк України розробили для суб'єктів під­приємницької діяльності України всіх форм власності типові пла­тіжні умови зовнішньоекономічних договорів і типові форми захис­них застережень до таких договорів. Вони у розрахунках з нерези­дентами передбачають застосовувати документарний акредитив та документарне інкасо (з гарантією).

Платежі в іноземній валюті за межі України на виконання зо­бов'язань у цій валюті перед нерезидентами за продукцію, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші майнові права здій­снюються резидентами України без будь-яких обмежень. Виняток установлено тільки для випадків закупівлі імпортних товарів для державних потреб за рахунок коштів Державного бюджету та поза­бюджетних коштів. У цьому разі резиденту необхідно дістати дозвіл прем'єр-міністра України.

Усі розрахунки в іноземній валюті, пов'язані з експортом-імпор-том товарів, здійснюються через уповноважені банки України. Для відкриття рахунків за кордоном і використання їх для проведення таких розрахунків, резидент мусить отримати ліцензію Національ­ного банку України.

Зовнішньоекономічні розрахунки за строками проведення пла­тежів поділяються на негайні та платежі у кредит. Під платежем у кредит розуміють кредит, який експортер або імпортер надають

один одному у вигляді відстрочки платежу або попередньої оплати (авансового платежу).

Чинним законодавством України встановлено 90-денний термін надходження товарів та платежів за експортно-імпортними операці­ями резидентів. Перевищення цього терміну дозволяється тільки за наявності ліцензії Національного банку України. Перелік видів до­говорів, для яких передбачена можливість продовження термінів розрахунків, визначено законодавством України. Недотримання за­значених вище норм тягне за собою застосування до резидентів-порушників штрафних санкцій. Уповноважені банки України зо­бов'язані здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою над­ходження експортного виторгу або імпортованих товарів в Україну і у разі виявлення фактів порушень своєчасно повідомляти обласні "' управління Національного банку України та податкові органи за місцем реєстрації порушника.

Розрахунки за експортно-імпортними операціями між резидентами України та юридичними особами—нерезидентами України прово­дяться через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в уповноважених банках України у гривні, а також через рахунки у гривні, які відкриваються постійним представництвам нерезидентів в Україні відповідно до ліцензій Національного банку України.

Оскільки Україна оголосила про приєднання до статті VIII Ста­туту Міжнародного валютного фонду, проведення розрахунків між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними валют­ними операціями у національній грошовій одиниці не може бути обмежене. Україна також зобов'язана викуповувати в інших членів фонду залишки коштів у своїй національній грошовій одиниці за умови, що вони утворилися внаслідок здійснення таких операцій і конверсія в іноземну валюту необхідна також для здійснення поточ­них валютних операцій.

В Україні єдиним законним засобом платежу є національна гро­шова одиниця, а право реалізації на території України товарів (робіт, послуг) з оплатою в іноземній валюті і проведення розрахун­ків в іноземній валюті як у безготівковому, так і в готівковому ви­гляді може надавати резидентам лише Національний банк України через видачу індивідуальної ліцензії на використання іноземної ва­люти як засобу платежу в Україні. На сьогодні усі винятки з цього правила встановлені Національним банком України. Наприклад, го­тівкова вільно конвертована валюта приймається в оплату без зга­даної ліцензії за:

• товари та послуги, що реалізуються під митним контролем
  без стягнення мита та податків на митних територіях України;
  
• продаж квитків на території портів, аеропортів та вокзалів;
  
• оформлення багажу на міжнародні туристичні рейси та путі­
  вок на закордонні туристичні рейси;
  

• продаж нерезидентам паливно-мастильних матеріалів, про­
  дуктів харчування, медикаментів та надання послуг з обслуговуван­
  ня іноземних транспортних засобів (літаків, суден, автобусів) та
  їхніх пасажирів і членів екіпажу на території портів, аеропортів та
  вокзалів України;
  
• готельні послуги фізичним особам-нерезидентам, які перебу­
  вають в Україні у відрядженні, та іноземних туристів.
  

Операції купівлі-продажу валюти покликані забезпечувати по­треби резидентів в іноземній валюті, що викликані необхідністю проведення розрахунків за торговельними валютними операціями або захисту від небезпеки валютних витрат унаслідок коливань ва­лютного курсу.

Усі операції купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти мають здійснюватися через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи України, що отримали ліцензію Національного банку України на торгівлю іноземною валютою. Такі операції, про­ведені в інший спосіб, відповідно до чинного законодавства України вважаються недійсними.

Резиденти можуть купувати іноземну валюту з метою виконання своїх зобов'язань перед нерезидентами у цій валюті за поточними торговельними валютними операціями без обмежень. Загальною підставою купівлі іноземної валюти є правильно оформлений ім­портний контракт. Валютна операція проводиться на підставі заявки резидента, у якій уповноваженому банку доручається купити або продати іноземну валюту. Купівля іноземної валюти здійснюється як за умови фактичного імпорту товарів (робіт, послуг), так і на умовах попередньої оплати (авансового платежу). Можливий про­даж іноземної валюти резидентам-посередникам, які здійснюють переказування валютних коштів нерезидентам за реалізовані в Україні товари на підставі договорів комісії та консигнації.

Відповідно до чинного законодавства України куплена іноземна валюта має бути використана резидентом за призначенням протягом п'яти банківських днів. У разі перевищення цього терміну придбана валюта продається уповноваженим банком на міжбанківському ва­лютному ринку України протягом п'яти днів. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквар-

У зв'язку зі стрімким падінням курсу гривні НБУ восени 1998 р. увів деякі зміни до правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку. Зокрема, він обмежив здійснення безготівкових операцій із купівлі-продажу іно­земних валют, віднесених до першої групи Класифікатора валют, біржовим ринком, тобто ринком Української та Кримської міжбанківських валютних бірж, а здійснен­ня торгів обмежив двома валютами — американським доларом і німецькою мар­кою. НБУ визначив новий порядок оформлення документів для купівлі іноземної валюти, вніс деякі зміни до порядку розрахунків за імпортними контрактами.


тально переказується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Валютні кошти, куплені на міжбанківському валютному ринку України і переказані на користь нерезидента, у разі повернення на рахунок платника у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не були виконані, не можуть бути використані рези­дентом на інші цілі, а підлягають продажу у повному обсязі протя­гом п'яти банківських днів на міжбанківському валютному ринку України.

Особливе місце у розрахунках фізичних осіб за придбані товари (роботи, послуги) в Україні посідають операції з пластиковими карт­ками міжнародних платіжних систем. Сьогодні ціла низка українсь­ких уповноважених банків є членами міжнародних платіжних сис­тем VISA International Service Association та EUROPAY International.

Пластикові картки дають змогу банкам надавати додаткові по­слуги вже існуючим клієнтам і успішно залучати нову клієнтуру — окремих осіб та роздрібних торговців.

Роздрібні торговці визнали переваги пластикових карток, а їх ви­користання виявилося особливо корисним з погляду залучення по­купців. Ставки дисконта, що утримуються з них банками за торго­вельними операціями, бувають різними залежно від виду і суми операцій, у середньому вони становлять 3, 5 %.

Кредитні пластикові картки призначені переважно для поновлю­вальних кредитів у роздрібній торгівлі. Вони не пристосовані для купівлі предметів великої вартості — автомобілів, дорогих товарів домашнього вжитку тощо, на які припадає значна частка споживчо­го кредиту. Кредитний ліміт у більшості карток, як правило, нижчий за такі суми. Позики на придбання дорогих товарів звичайно потре­бують вагомого забезпечення, при використанні ж кредитних карток до цього часу забезпечення не передбачалося.

Недоліком кредитних карток є те, що стандарти кредитного об­слуговування банку можуть не збігатися з критеріями роздрібного торговця, який погодився прийняти картку. Деякі торговці можуть бути схильними надати кредит тим покупцям, яким банк відмовив би у кредиті. Зрозуміло, деякі торговці з невеликими прибутками утримуються від операцій з пластиковими картками через відсотки, що стягуються з торговця.

Поточні неторговельні валютні операції — це операції, що не пов 'язані з комерційною діяльністю підприємств, організацій, гро­мадян, експортом та імпортом товарів (послуг), а також рухом капіталу.

Ці операції здійснюються уповноваженими банками та упов­новаженими фінансово-кредитними установами як для фізичних осіб — громадян України та іноземців, так і для юридичних осіб-

резидентів та представництв юридичних осіб-нерезидентів (далі — представництва).

До поточних неторговельних валютних операцій, що здійсню­ються через уповноважені банки та уповноважені фінансово-кре­дитні установи, належать:

• операції з обміну іноземної валюти та платіжних документів
  в іноземній валюті на грошову одиницю України чи іншу іноземну
  валюту;
  
• виплата фізичним особам готівкової іноземної валюти та гро­
  шової одиниці України за чеками та пластиковими картками міжна­
  родних платіжних систем;
  
• продаж дорожніх чеків в іноземній валюті для вивезення їх
  фізичними особами за межі України з метою здійснення розрахунків
  за дорожні послуги або обмін цих чеків на національну валюту ін­
  ших країн для здійснення необхідних розрахунків;
  
• одержання фізичними особами готівкової іноземної валюти і
  дорожніх чеків в іноземній валюті на витрати, пов'язані з відряд­
  женнями;
  
• виплата фізичним особам авторських гонорарів та інших пла­
  тежів, пов'язаних з авторськими правами;
  
• оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими
  угодами (контрактами) працюють в Україні;
  
• переказування коштів в іноземній валюті за межі України за
  навчання, лікування, оплата патентів, послуг адвокатів, сплата мит­
  них платежів та членських внесків за вступ та участь у міжнародних
  організаціях;
  
• платежі за межі України у вигляді відшкодування витрат
  судових, арбітражних, нотаріальних та інших правоохоронних
  органів;
  
• виплата готівкової іноземної валюти за переказами з-за кор­
  дону: пенсії, аліменти, заробітна плата, допомога родичів тощо;
  
• переказування за межі України коштів в іноземній валюті:
  пенсії, аліменти, допомога родичам тощо.
  
• операції з відкриття та ведення рахунків в іноземній валюті
  фізичних осіб.
  

Велике значення в міжнародному обміні мають соціальні та культурні послуги, до яких належать туризм, охорона здоров'я, ос­віта, спорт, мистецтво тощо. З огляду на те, що на території кожної країни в обігу перебуває своя національна грошова одиниця, вини­кає потреба здійснювати операції з обміну валют одних країн на ва­люту країни, до якої їдуть фізичні особи у приватних справах та у службові відрядження.

Для забезпечення зазначених та особистих потреб фізичних осіб у тій чи іншій валюті уповноважені банки та уповноважені фінансо­во-кредитні установи здійснюють обмінні операції з іноземними ва-

лютами, платіжними документами в іноземній валюті та в грошовій одиниці України.

Готівкова іноземна валюта — це іноземні грошові знаки у ви­гляді банкнот, що перебувають в обігу та є законним платіжним за­собом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Платіжні документи в іноземній валюті, які застосовуються при здійсненні неторговельних операцій, — це чеки та пластикові картки міжнародних платіжних систем.

Для отримання готівкової іноземної валюти за платіжними доку­ментами в іноземній валюті (чеками та пластиковими картками мі­жнародних платіжних систем) фізичні особи мають звертатися до каси уповноваженого банку чи уповноваженої фінансово-кредитної установи, оскільки операції виплати іноземної валюти за дорожніми та іменними чеками належать до інкасових операцій, які здійсню­ються уповноваженими банками.

Через мережу пунктів обміну іноземної валюти, метою яких є забезпечення потреб фізичних осіб — резидентів та нерезиден­тів — в обміні валюти однієї держави на валюту іншої держави, можуть здійснюватися тільки окремі валютно-обмінні операції, а саме: купівля-продаж готівкової іноземної валюти, конверсія, обмін іноземної валюти та продаж дорожніх чеків на суму, встановлену Національним банком України, а також виплата в грошовій одиниці України за операціями купівлі цих чеків.

Юридичні особи-резиденти, представництва та філії іноземних організацій і установ (далі — установи) у разі необхідності здій­снюють через уповноважений банк обмін грошової одиниці України на іноземну валюту для забезпечення поїздок до інших країн світу у службові відрядження своїх працівників. При відря­дженні за кордон із рахунку установи видається іноземна валюта, в тому числі дорожні чеки в іноземній валюті, для оплати добових та витрат на наймання житлового приміщення, а також транспорт­них витрат.

Вивезення готівкової іноземної валюти та дорожніх чеків в іно­земній валюті за межі України фізичними особами (резидентами та нерезидентами), які виїжджають як у приватних, так і в службових справах, здійснюється згідно з «Порядком переміщення іноземної валюти через митний кордон України». Національним банком та Державною митною службою України встановлені обмеження на вивезення іноземної валюти, дорожніх чеків в іноземній валюті та готівкової грошової одиниці України за кордон. Вивезення валюти на суму, що перевищує встановлені норми, здійснюється за дозво­лом уповноваженого банку чи за індивідуальною ліцензією відпо­відної установи Національного банку України.

При здійсненні операцій конверсії та обміну готівкової іноземної валюти, купівлі та продажу платіжних документів в іноземній валю­ті, прийнятті на інкасо банкнот іноземної валюти, які мають пошко­дження й викликають сумнів, та платіжних документів в іноземній валюті уповноваженими банками й уповноваженими фінансово-кредитними установами стягується комісійна винагорода в інозем­ній валюті чи грошовій одиниці України відповідно до затвердже­них уповноваженим банком тарифів.

Операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти прово­дяться за курсом, що самостійно встановлюється уповноваженим банком чи уповноваженою фінансово-кредитною установою. Різни­ця між курсом купівлі і курсом продажу іноземної валюти (маржа) з урахуванням комісійної винагороди не може перевищувати роз­мір, установлений Національним банком України. У 1996—1998 рр. різниця між: курсами купівлі та продажу не може перевищувати 10 %. Одночасно курс грошової одиниці України до іноземних валют може відхилятися від офіційного обмінного курсу Національного банку України не більше як на 10 %, включаючи комісійні винагоро­ди. Отже, загальне коливання курсу купівлі-продажу не може пере­вищувати 20 %.

Приклад. На 10 лютого 1998 р. офіційний обмінний курс Національного банку України становив: за 100 доларів США 194, 00 грн. за 100 німецьких марок 107, 00 грн. Під час здійснення обмінних операцій уповноваженим банком може бути вста­новлено курс купівлі-продажу іноземної валюти в межах коридору: за 1 долар США від 1, 7460 до 2, 1340 грн. за 1 німецьку марку від 0, 9630 до 1, 1770 грн. Однак з урахуванням дотримання маржі 10 % між курсом купівлі-продажу іно­земної валюти курс може набувати таких значень: за 1 долар США купівля (грн. ) продаж (грн. ) 1 приклад 1, 7460 1, 9400 2 приклад 1, 9000 2, 0940 3 приклад 1, 9400 2, 1340

Приклад. На 10 лютого 1998 р. офіційний обмінний курс Національного банку України становив:

за 100 доларів США 194, 00 грн.

за 100 німецьких марок 107, 00 грн.

Під час здійснення обмінних операцій уповноваженим банком може бути вста­
новлено курс купівлі-продажу іноземної валюти в межах коридору:
за 1 долар США від 1, 7460 до 2, 1340 грн.

за 1 німецьку марку від 0, 9630 до 1, 1770 грн.

Однак з урахуванням дотримання маржі 10 % між курсом купівлі-продажу іно­земної валюти курс може набувати таких значень:

за 1 долар США купівля (грн. ) продаж (грн. )

1. приклад 1, 7460 1, 9400
   
2. приклад 1, 9000 2, 0940
   
3. приклад 1, 9400 2, 1340
   

Курс, що використовується для здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою, та розмір комісійної ви­нагороди встановлюється на початку операційного дня банку — о 8 год ранку і не змінюється протягом робочого дня.

Відповідно до майнових прав фізичних осіб щодо розпоряджен­ня власними коштами вони можуть здійснювати перекази за межі України через уповноважені банки, уповноважені кредитно-фінан-

* Восени 1998 р. НБУ тимчасово скоротив можливе відхилення курсу гривні від офіційного обмінного курсу, а також розмір маржі до 5 %.


сові установи та відділення зв'язку. Це:

• допомога родичам, аліменти, платежі, пов'язані зі смертю
  громадян;
  
• суми, що сплачуються на підставі вироків, рішень судових та
  слідчих органів;
  
• переказ спадкоємних коштів та коштів від реалізації спадщи­
  ни та належного нерезиденту майна в Україні;
  
• оплата фізичною особою-резидентом товару іноземній фірмі
  за імпортним контрактом (договором, інвойсом) для власного спо­
  живання;
  
• переказ нерезидентом прибутків, одержаних унаслідок здій­
  снення іноземних інвестицій в Україну, коштів, отриманих від оп­
  лати праці, премій, гонорарів, а також іноземної валюти, ввезеної
  (переказаної) в Україну в установленому чинним законодавством
  порядку;
  
• сплата іноземної валюти на ім'я юридичної особи-нерезиден-
  та за лікування, навчання, участь у конференціях та сплата страхо­
  вих і членських внесків, а також оплата послуг адвокатів та прид­
  бання науково-методичної літератури і передплатних видань;
  
• переказ власником рахунку коштів в іноземній валюті з цього
  рахунку у разі виїзду за кордон на постійне місце проживання.
  

Переказування коштів фізичними особами за межі України та їх виплата в Україні за неторговельними платежами здійснюються як в іноземній валюті, так і в грошовій одиниці України.

Зазначені перекази в грошовій одиниці України за межі України та їх виплата в Україні здійснюються відділеннями зв'язку тільки з країнами СНД на підставі підписаної у вересні 1994 р. угоди між країнами СНД про переказування коштів за соціально значущими платежами та двосторонніх угод між відповідними міністерствами цих країн.

Перекази в іноземній валюті за межі України та їх виплата в Україні здійснюються лише через кореспондентські рахунки упов­новажених банків України.

До неторговельних операцій також: належать операції з від­криття та ведення рахунків в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів та нерезидентів, які здійснюють уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи України за наявності відповідної ліцензії Національного банку України. Згідно з чинним законодавством України уповноважені банки та уповноважені фі­нансово-кредитні установи зобов'язані зберігати таємницю вкладу на банківському рахунку.

Фізичні особи-резиденти та нерезиденти за бажанням можуть відкривати поточний та вкладний рахунок в іноземній валюті.

З поточного рахунку в іноземній валюті фізичної особи рези-дента чи нерезидента) за розпорядженням власника чи за його до­рученням проводяться такі операції:

а) в іноземній валюті:

• переказування за межі України через кореспондентські рахун­
  ки уповноважених банків України відповідно до «Правил переказу
  іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фі­
  зичних осіб — резидентів і нерезидентів»;
  
• виплата готівкою (вивезення готівкової валюти за межі Украї­
  ни здійснюється згідно з «Порядком переміщення валюти через мит­
  ний кордон України»);
  
• виплата платіжними документами (вивезення платіжних до­
  кументів за межі України здійснюється згідно з «Порядком перемі­
  щення валюти через митний кордон України»);
  
• переказування на власний поточний рахунок в іншому упов­
  новаженому банку України чи на інший вкладний рахунок;
  
• переказування в межах України: громадянами України на по­
  точний рахунок іншої фізичної особи — резидента, іноземцями на
  поточний рахунок іншої фізичної особи — резидента чи нерезидента;
  
• переказування фізичною особою-нерезидентом на поточний
  рахунок юридичної особи-резидента як інвестиція згідно з чинним
  законодавством України;
  

б) у грошовій одиниці України:

• виплата готівкою (під час здійснення операції продажу іно­
  земної валюти уповноваженому банку України використовується
  офіційний курс Національного банку України);
  
• переказування коштів для сплати юридичній особі за продаж
  товару чи надання послуг на території України (під час здійснення
  операції продажу іноземної валюти використовується офіційний
  курс Національного банку України).
  

З вкладного рахунку в іноземній валюті фізичної особи (резиден­та чи нерезидента) за розпорядженням власника чи за його дору­ченням проводяться операції (уразі закриття рахунку):

• переказування за межі України через кореспондентські раху­
  нки уповноважених банків України (тільки з рахунків нерезидентів);
  
• виплата готівкою та платіжними документами;
  
• переказування на власний поточний чи інший вкладний раху­
  нок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.
  

Протягом останніх п'яти років в Україні відбулися значні зміни у порядку проведення неторговельних операцій уповноваженими бан­ками України. Значно розширені можливості фізичних осіб-резиден-тів та нерезидентів щодо переказування належних їм коштів в іно­земній валюті за межі України за неторговельними операціями. Фізичні особи можуть користуватися пластиковими картками між­народних платіжних систем для забезпечення розрахунків за при-

дбані товари та надані послуги. Продаж іноземної валюти фізичним особам-резидентам здійснюється без обмежень через мережу пунк­тів обміну і в уповноважених банках.