Приватний підприємець платник єдиного податку планує запровадити господарську діяльність з роздрібного продажу електронного товару (програми, електронні книги, музика, тощо) за кордон через мережу Internet
| Вид материала | Документы |
- Хто планує майбутнє, той планує його на свою користь, 82.74kb.
- Юридична особа платник єдиного податку за ставкою 10% отримує виручку в іноземній валюті, 11.78kb.
- Чи має право фізична особа-підприємець, яка здійснює діяльність у сфері бухгалтерського, 22.55kb.
- Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої І другої груп, 53.03kb.
- Я продаю товари юридичним особам по безготівковому розрахунку. Чи маю я право знаходитись, 23.09kb.
- Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, 332.06kb.
- Затверджую директор Центру автоматизації управління університетом, 21.36kb.
- Чи може підприємство платник єдиного податку розрахуватися зі своїм працівником, 12.04kb.
- Фізична особа підприємець в 2011 році здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, 20.54kb.
- 1 Юридична особа чи фізична особа підприємець може самостійно обрати спрощену систему, 107.03kb.
Приватний підприємець – платник єдиного податку планує запровадити господарську діяльність з роздрібного продажу електронного товару (програми, електронні книги, музика, тощо) за кордон через мережу Internet. Доставка такого товару відбувається через електрону пошту, що звичайно не передбачає оформлення митної декларації та укладенню якихось угод з покупцями нерезидентами. Чи підпадає така діяльність під ВЕД? Під валютне регулювання? Чи взагалі буде така діяльність законною відповідно до чинного податкового законодавства? Як документально обґрунтувати валютну виручку у цьому випадку?
Відповідь: При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до п.2 ст.6 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ (зі змінами та доповненнями) «Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, …»
Також відповідно до ст.1 Закону України від 23.09.1994 №186/94 – ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) «Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. …»
Крім того, згідно п.2 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, що затверджена Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136 передбачено: «Виручка резидентів підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення ВМД (за договором консигнації – попередньої ВМД, оформленої відповідно до митного режиму "експорт при ордерних поставках") на продукцію, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД або підписання акта (іншого документа)».
Отже, відповідно до вищевикладеного, діяльність, пов’язана з роздрібним наданням платних електронних послуг за кордон через мережу Інтернет, підпадає під визначення ЗЕД та потребує обов’язкового укладення зовнішньоекономічного договору та актів виконаних робіт або інших документів, на основі яких уповноважені банківська установа знімає зовнішньоекономічну операцію з валютного контролю.
ДПА у м. Києві