Модуль Основи теорії держави І права

Вид материалаДокументы

Содержание


Ознаки правовідносин
Правовідносини – це взаємний зв'язок між суб'єкта­ми, внаслідок якого вони наділяються взаємними юридичними правами й обов'язкам
Правовідносини – це завжди двосторонній або багато­сторонній зв'язок
Правовідносини мають вольовий характер
Правовідносини охороняються й гарантуються державою.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


























































8. Поняття та структура правовідносин





Жодна людина не може залишатися поза правовідносина­ми, не вступати до них у своєму повсякденному житті і діяль­ності, оскільки без цього вона не зможе реалізувати багато своїх прав і можливостей, задовольнити інтереси, потреби. Пра­вовідносини становлять основну сферу громадського цивілізо­ваного життя.

Скрізь, де діє право, його норми, постійно виникають, припиняються або змінюються правовідносини. Особливо вони розвинуті у громадянському суспільстві, правовій державі. Вони супроводжують людину протягом усього її життя.

Правовідносини — наслідок, результат дії права як соціаль­ного і державного інституту. У додержавному (родовому) суспільстві правовідносин не було, оскільки не було права. Це означає, що правовідносини неможливі поза правом і без права. Є лише відносини, які об'єктивно потребують або не потребу­ють правового опосередкування.

Таким чином, будь-які правовідносини є суспільними відносинами, та не всякі суспільні відносини є право­відносинами.


ОЗНАКИ ПРАВОВІДНОСИН:

1. Вони виникають, припиняються або змінюються лише на основі правових норм. Немає норми права — немає і право­відносин. Вони являють собою якусь єдність, цілісність.

2. Правовідносини – це взаємний зв'язок між суб'єкта­ми, внаслідок якого вони наділяються взаємними юридичними правами й обов'язками, які у правовій науці прийнято називати суб'єктивними. Цей зв'язок і є власне правовідносини, в рамках яких праву однієї сторони відповідає обов'язок іншої, і навпаки.

3. Правовідносини – це завжди двосторонній або багато­сторонній зв'язок. У більшості правовідносин кожний із учас­ників одночасно має право і несе обов'язок.

4. Правовідносини мають вольовий характер. Це проявляється двояко. По-перше, через норми права відображається державна воля; по-друге, в силу того, що правовідносини не можуть настати без волевиявлення їхніх учасників, принаймні одного з них. Необх­ідний вольовий акт або дія, що дає початок правовідносинам.

5. Правовідносини охороняються й гарантуються державою.

6. Правовідносини відрізняються суворою визначеністю сторін, тобто суб'єктів, і персоніфікацією їх прав і обов'язків. Правовідно­сини — це завжди конкретні відносини когось із кимсь.