Пропозиції до Карти економічних реформ Сумської області робочої групи сталого економічного розвитку, бізнес-клімату, інвестицій, міжнародної інтеграції І співпраці
| Вид материала | Документы |
- Склад робочої групи «бізнес-клімат та інвестиції, міжнародна інтеграція І співпраця», 19.96kb.
- Паспорт Програми економічного І соціального розвитку Кролевецького району на 2012 рік, 1518.5kb.
- Програми економічного І соціального розвитку Миколаївської області "Миколаївщина-2014"за, 171.22kb.
- Проект про підсумки соціально-економічного розвитку області та виконання місцевих бюджетів, 68.03kb.
- Програма економічного І соціального розвитку сумської області на 2012 рік та основні, 1097.56kb.
- Лебединська районна державна адміністрація сумської області розпорядження голови лебединської, 55.26kb.
- Проекту Програми економічного І соціального розвитку Сумської, 134.7kb.
- Про діяльність робочої групи «Регіональний економічний розвиток, бізнес-клімат, інвестиції, 239.94kb.
- Перелік проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, які впроваджуються в Автономній, 575.86kb.
- Склад робочої підгрупи з розвитку сільського господарства та земельної реформи обласного, 19.2kb.
Принципи і механізми реформи.
Включення до плану дорожніх робіт на 2010 рік проведення:
- капітального ремонту та реконструкції магістральної автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ;
- капітального ремонту та реконструкції автодороги Н-07 Київ-Суми-Юнаківка з обходом міста Суми та підходом до міжнародного переходу через кордон з Російською Федерацією;
- капітального ремонту доріг у напрямку міст Харків та Шостка;
- забезпечення фінансування з державного бюджету дорожньої галузі пропорційно та своєчасно, починаючи з перших місяців року;
- оновлення матеріально-технічної бази підприємств дорожньої галузі;
- формування необхідної законодавчої бази для реалізації концесійних доріг;
- впровадження гнучкої, прогнозованої і прозорої фінансової політики в дорожній галузі.
Необхідні кроки.
Своєчасне виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення будівництва та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування.
Включення до плану дорожніх робіт фінансування проведення капітального ремонту та реконструкції автомобільних доріг загального користування.
Своєчасне і в повному обсязі фінансування виконання дорожніх робіт.
Необхідні ресурси.
Для проведення ремонту доріг від аеропорту міста Суми в напрямку міста Харків потрібно 486 млн. гривень.
На проведення капітального ремонту та реконструкції магістральної автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ необхідно 445,6 млн. гривень.
На проведення капітального ремонту та реконструкції автодороги Н-07 Київ-Суми-Юнаківка з обходом міста Суми та підходом до міжнародного переходу через кордон з Російською Федерацією необхідно 2,2 млрд. гривень, капітального ремонту доріг у напрямку міст Харків – 486 млн. гривень і Шостка – 1,2 млрд. гривень.
Електрифікація залізниці.
Проблема.
На території області в межах Сумської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці залишається не електрифікованим напрямок Ворожба (Сумська область) – Мерчик (Харківська область) протяжністю 225 км.
З метою здешевлення залізничних перевезень, підвищення їх якості необхідно прискорити реалізацію проекту електрифікації дільниці від ст. Ворожба (Сумська область) до ст. Мерчик (Харківська область) з перенесенням термінів електрифікації ділянки з 2013 року на 2010 рік.
Цілі реформи на середньострокову перспективу.
Використання сучасних електровозів здешевлює перевезення на 20% у порівнянні з тепловозами, дозволяє збільшити швидкість перевезень, підвищити економічну ефективність залізничного транспорту, зменшити його негативний вплив на навколишнє природне середовище, забезпечити високі соціальні стандарти транспортних послуг.
Принципи і механізми реформ.
Запровадження реформи стимулює розвиток інфраструктури області, підвищення її конкурентоспроможності, формування привабливого інвестиційного клімату.
Необхідні кроки.
Внесення змін Міністерством транспорту та зв'язку України до програми електрифікації залізниць України на 2008-2020 роки.
Необхідні ресурси.
Вартість електрифікації напрямку Ворожба (Сумська область) – Мечик (Харківська область) протяжністю 225 км становить 824 млн. гривень.
Вирішення проблем розвитку районів Полісся.
Проблема.
Проблемним для області, як і для України в цілому, лишається розвиток Поліських районів, що мають ознаки депресивності. До зони Полісся відносяться 7 з 18 районів Сумської області – Глухівський, Кролевецький, Путивльський, Середино-Будський, Шосткинський, Ямпільський та північна частина Конотопського району. Традиційно рівень економічного і соціального розвитку Поліських територій Сумщини був суттєво нижчим порівняно з іншими районами області. Протягом останніх років вказані диспропорції стали ще більш відчутними.
Відсутність поряд з цим єдиної державної підтримки призводить до поступового занепаду виробництва, вкрай низької інвестиційної привабливості територій, як наслідок – скорочення надходжень до місцевих бюджетів (звідси втрачається вагомий резерв для вирішення соціальних проблем), падіння рівня доходів та зубожіння населення, обмежений ринок прикладання праці, низька галузева забезпеченість кадрами, ускладнення демографічної ситуації.
За останні 10 років виробництво валової продукції сільського господарства на території Полісся скоротилося на 70%. Значною мірою це обумовлено несприятливими для розвитку агропромислового комплексу природними умовами – найнижчою в області є природна родючість ґрунтів через їх підвищену кислотність: якщо в цілому по Україні площа кислих ґрунтів складає 17%, то в Поліссі – 37%. Ресурс родючості відповідно до еколого-агрохімічного балу в Поліссі становить 11,9 - 12,7 зернових одиниць, у Лісостеповій зоні – 19 - 21 одиниця. Звідси – обмежена врожайність та вузький перелік видів вирощуваних сільськогосподарських культур у господарствах Полісся (урожайність зернових у 2009 році склала 24,7 ц/гектара проти
32,8 ц/гектара – у господарствах Лісостепової зони області).
Поліська зона залишається найменш привабливою для інвесторів: якщо в центральних районах Лісостепової зони інвесторами орендується до 50% ріллі, то в районах Полісся – біля 20% (по області – 31%). Поліська зона характеризується наявністю найбільшої кількості ріллі в області, що не обробляється (36% при 9% – у Лісостеповій зоні). Середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих у сільському господарстві, є значно нижчою за середню по області.
Сукупний обсяг реалізації промислової продукції районами Полісся в загальнообласному показнику в середньому не перевищує 2%. Значною є частка сировинної продукції: за статистичним даними у 2009 році цей показник складав від 61,3% у Конотопському до 100% – у Глухівському районі (при середньому рівні по області – 29,4%).
Нерозвиненість інфраструктури: забезпеченість населення закладами торгівлі та побуту удвічі менше за середній показник по області.
Несприятливий екологічний стан: три з семи Поліських районів (Середино-Будський, Шосткинський, Ямпільський) постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що негативно вплинуло на стан довкілля.
Демографічна ситуація Поліських територій характеризується від'ємним приростом населення, коефіцієнт співвідношення кількості померлих і народжених у 2009 році становив від 2,2 до 3,6 (по області – 1,98). Високий рівень зовнішньої міграції: зважаючи на те, що Поліські території межують з більш промислово розвинутими областями Росії та Білорусі, це зумовило значний відток за межі області (країни) трудових ресурсів. Негативно впливає на забезпеченість Поліських районів молодими професійними кадрами віддаленість від обласного центру.
Цілі реформи на середньострокову перспективу.
Вирішення комплексу першочергових проблем соціально-економічного розвитку Поліських територій.
Усунення регіональних диспропорцій.
Розвиток соціальної інфраструктури.
Збільшення рівня доходів населення до середнього по області.
Створення понад 15 тисяч додаткових робочих місць.
Створення сприятливих умов для залучення до обробітку понад 70 тисяч гектарів ріллі та доведення рівня її використання до середнього по області.
Підвищення урожайності сільськогосподарських культур на 20-25%.
Принципи і механізми реформи.
Визначення пріоритетних видів діяльності для Поліських територій;
надання прямої (через державні програми) та непрямої (встановлення пільг в оподаткуванні тощо) фінансової підтримки;
підвищення ролі і відповідальності місцевих органів виконавчої влади (місцевого самоврядування) за майбутнє територій;
подолання диспропорцій розвитку Поліських територій;
створення бази для подальшого підвищення їх економічної самостійності;
поступовий перехід на бездотаційність.
Необхідні кроки.
Кабінету Міністрів України:
відповідно до пропозицій обласних державних адміністрацій розширення переліку поліських територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. № 2068;
внесення проекту Закону України "Про статус поліських територій України" на розгляд і затвердження Верховної Ради України;
протягом 2011 року розробка та затвердження державної програми хімічної меліорації (вапнування) кислих дерново-підзолистих ґрунтів та державної програми прямих витрат сільськогосподарським підприємствам, що здійснюють господарську діяльність на поліських територіях (для поліпшення родючості ґрунтів);
внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України, приведення підзаконних та інших нормативно-правових актів у відповідність до вимог законопроекту "Про статус поліських територій України".
Необхідні ресурси.
Виділення бюджетних коштів на розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази суб'єктів господарювання Поліської зони.
Державні дотації на створення додаткових робочих місць, забезпечення рівних умов товаровиробникам, на розвиток тваринництва, на будівництво об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури.
Пільги суб’єктам господарювання Полісся на 10 років із сплати податку на прибуток, ПДВ та плати за землю.
Спрощення порядку використання природних ресурсів.
Проблема.
Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою розробки корисних копалин з року в рік ускладнюється. Діюча система надання надр у користування базується на аукціонній основі і лише незначній частині підприємств (державні унітарні, казенні підприємства та господарські товариства, у статутному (складеному) капіталі яких понад 60% акцій (часток, паїв) належить державі) дозволи надаються без проведення аукціону. Це значно ускладнює процес отримання дозволів, а головне – їх вартість, що складається з ціни продажу дозволу, вартості пакета аукціонної документації (визначається аукціонним комітетом ), вартості геологічної інформації (надає Геоінформ на договірній основі, державним підприємствам, установам і організаціям – безоплатно).
Щорічна зміна Порядку надання спеціальних дозволів та Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами значно збільшує терміни подання, розгляду матеріалів на отримання спеціальних дозволів та їх видачі. Чинна процедура отримання дозволів на розробку родовищ корисних копалин однакова як для об’єктів загальнодержавного, так і місцевого значення, що значно стримує процеси ефективного використання родовищ корисних копалин місцевого значення, створення нових виробничих потужностей та забезпечення зайнятості населення.
Родовища корисних копалин місцевого значення в області представлені 129 родовищами і 7 об'єктами обліку, з них 28 родовищ і 2 об'єкти обліку перебувають у промисловій експлуатації.
Так, на території області розвідано 99 родовищ і чотири об'єкти обліку цегельно-черепичної сировини, з них в експлуатації перебуває 20 родовищ і 1 об'єкт обліку; 16 родовищ і 2 об'єкти обліку будівельних пісків, з яких
6 родовищ та один об'єкт обліку розробляються; 7 родовищ крейди будівельної, з яких в експлуатації перебуває 2.
Із 919 надрокористувачів області спеціальними дозволами на користування надрами забезпечені 49 суб’єктів господарювання, якими отримано 88 спеціальних дозволів.
Маючи значні ресурси мінерально-сировинних запасів в області, через складний і витратний механізм отримання спеціальних дозволів на користування надрами та в результаті зволікання з боку центральних органів виконавчої влади стримуються процеси ефективного використання надр, створення нових виробничих потужностей та забезпечення зайнятості населення.
Залишилися нерозглянутими Міністерством охорони навколишнього природного середовища України документи стосовно отримання спеціальних дозволів на користування надрами від 16 суб’єктів господарювання, що були подані протягом 2006-2008 років.
Такий стан справ зумовив недоотримання у 2008 році близько 180 млн. гривень інвестиційних ресурсів, не дав можливості додатково створити понад 200 робочих місць, а також значно ускладнив для підприємств процес оформлення відповідних дозвільних документів (гірничого та земельного відводів), проектної документації.
Цілі на середньострокову перспективу.
Внесення змін до чинного законодавства щодо спрощення порядку отримання спеціальних дозволів на користування надрами дозволить забезпечити:
- скорочення термінів отримання спеціального дозволу на користування надрами та прискорення процесу оформлення відповідних дозвільних документів (гірничого, земельного відводів), проектної документації;
- зменшення вартості оформлення спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин, що складається з ціни продажу дозволу, вартості пакета аукціонної документації, вартості геологічної інформації;
- зменшення термінів введення в експлуатацію підприємств;
- підвищення ефективності використання родовищ корисних копалин;
- створення нових виробничих потужностей та нових робочих місць.
Принципи і механізми реформи.
Запровадження реформи стимулює створення умов для: зниження адміністративних бар'єрів; технологічного оновлення економіки; розвитку інфраструктури територій та підвищення їх економічної самостійності, конкурентоспроможності; формування привабливого інвестиційного клімату.
Необхідні кроки.
Внести зміни до Кодексу України про надра, Водного Кодексу України, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами в частині надання спеціальних дозволів на розроблення корисних копалин місцевого значення на рівні області.
Звільнити від необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами суб’єктів господарювання з обмеженим об’ємом забору води і тих суб’єктів, які забезпечують водокористування в сільській місцевості, обмежуючи їх господарську діяльність отриманням дозволу на спеціальне водокористування, що видається відповідно до Водного Кодексу України.
Необхідні ресурси.
Запровадження реформи не потребує додаткового фінансування.
Розвиток нафтогазовидобувних територій.
Проблема.
На території області працюють видобувні підприємства ВАТ "Укрнафта", видобувається 47,5% всієї української нафти, 2,4% – розчиненого в нафті газу, 5,9% – вільного природного газу та 14,8% – газового конденсату.
Видобуток нафти та газу пов’язаний із утворенням великої кількості забруднюючих речовин, що призводить до збільшення антропогенного навантаження на довкілля. Екологічна ситуація в районах, де проводиться видобуток нафти і газу, постійно погіршується. Існує проблема забруднення підземних водних горизонтів нафтопродуктами та іншими речовинами: хлориди, стронцій, літій, натрій, калій, марганець, залізо. Максимальне перевищення ГДК на окремих територіях становить: по хлоридах – у 326 разів, натрію – у 204 рази, мінералізації – у 133 рази, жорсткості – у 85 разів.
Значна кількість забруднюючих речовин поступає в атмосферу при спалюванні газу на факелах. В області налічується близько 60 факельних установок, викиди від яких складають біля 50% від загальної кількості викидів нафтогазового комплексу. Це є основною проблемою з питань охорони атмосферного повітря, що на даний час залишається не вирішеною.
Унаслідок вказаних негативних чинників спостерігається збільшення кількості небезпечних хвороб серед населення відповідних територій та професійних захворювань серед працівників нафтогазового комплексу області.
Необхідно також враховувати, що потенціал головної складової мінерально-сировинної бази області (вуглеводнів) значною мірою вичерпано. Видобуток вуглеводнів у регіоні в останні роки не компенсується приростом запасів, що напряму залежать від обсягів геологорозвідувальних робіт, і зменшилися через зниження обсягів державного фінансування на геологічне вивчення перспективних для видобутку вуглеводнів площ.
На даний час геологопошуковими та геофізичними роботами підтверджено наявний потенціал подальшого приросту запасів вуглеводнів на 26 нафтогазоперспективних об'єктах, що підготовлені до глибокого буріння.
Забезпеченість запасами за умови видобутку на рівні 2008 року становить: нафта – 15 років, газовий конденсат – 33 роки, газ природний – 34 роки.
Поряд з цим після вичерпання ресурсів виникне проблема працевлаштування робітників нафтогазовидобувного комплексу області,
а це 7 тис. осіб.
Проте обсяг фінансових ресурсів у районах, де виконуються зазначені роботи, не дозволяє своєчасно та якісно усувати негативні явища, що є наслідками нафтогазовидобування. І якщо в попередні роки (2007-2008) ВАТ "Укрнафта" виділяло для області кошти згідно укладених угод на передачу коштів підприємства до цільового фонду розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у складі спеціального фонду обласного бюджету в розмірі біля 20 млн. гривень, то у 2009-2010 роках це питання не вирішується.
Цілі на середньострокову перспективу.
Вирішення проблем інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури нафтогазовидобувних територій.
Усунення екологічних наслідків видобутку вуглеводнів.
Створення передумов зайнятості працівників нафтогазового комплексу після вичерпання ресурсів.
Принципи і механізми реформи.
Запровадження реформи стимулює розвиток інфраструктури відповідних територій, підвищення їх економічної самостійності, конкурентоспроможності і формування привабливого інвестиційного клімату.
Необхідні кроки.
Внести зміни до статті 69 Бюджетного кодексу України в частині включення до складу доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, відрахувань у розмірі до 10% надходжень від рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, що видобуваються на території нафтогазовидобувних областей.
Необхідні ресурси.
Запровадження запропонованої законодавчої норми забезпечить перерозподіл надходжень від рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат між державним і місцевими бюджетами (на користь останніх) у сумі біля 150 млн. гривень щороку.
Неможливість здійснювати відвід земель з метою промислового та розвідувального буріння свердловин НГВУ "Охтирканафтогаз".
Проблема.
НГВУ "Охтирканафтогаз" – провідне нафтогазовидобувне підприємство в системі ВАТ "Укрнафта", в експлуатації якого знаходиться 1150 нафтових та газових свердловин, здійснює видобуток вуглеводнів на 21 родовищі на території Охтирського, Роменського, Липоводолинського, Великописарівського районів Сумської області.
Нафта, що видобувається НГВУ "Охтирканафтогаз", вищого ґатунку, її видобуток ведеться з середньої глибини – 3500 метрів. За підтвердженими видобувними запасами НГВУ "Охтирканафтогаз" може забезпечити стабільний видобуток 1,5 млн. тонн нафти з конденсатом щороку протягом 20-25 років.
Проте у І кварталі 2010 року видобуток вуглеводних ресурсів скоротився. Видобуток нафти сирої склав 300,9 тис. тонн, що на 18% менше проти
І кварталу 2009 року. Видобуток природного газу скоротився на 13,5% і становив 156,1млн. м3; газу нафтового попутного – на 42,4% і склав 78,7млн. м3, газового конденсату становить 26,9 тис. тонн проти 27,9 тис. тонн у І кварталі 2009 року.
Однією з причин ситуації, що склалася, – неможливість здійснювати відвід земель з метою промислового та розвідувального буріння.
Згідно із Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів" № 490-V від 19 грудня 2006 року було заборонено зміну цільового сільськогосподарського призначення (використання) земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб. У зв’язку із уведенням у дію вищевказаного закону
НГВУ "Охтирканафтогаз" ВАТ "Укрнафта" не має можливості здійснювати відвід земель з метою промислового та розвідувального буріння свердловин. Наслідками може бути призупинення розвідувального та експлуатаційного буріння та, відповідно, зменшення видобування вуглеводнів.
Цілі реформи на середньострокову перспективу.
Кінцевим результатом вирішення проблеми повинно стати збільшення обсягів видобування вуглеводнів, завантаження виробничих потужностей НГВУ "Охтирканафтогаз", Качанівський газопереробний завод, Охтирського УБР.
Принципи і механізми реформи.
Запровадження реформ знизить залежність держави від імпорту вуглеводнів, дасть можливість стабілізувати ситуацію у сфері державних фінансів, підвищить функціонування ринків землі та рівень життя населення відповідних територій.
Необхідні кроки.
Прийняття Законів України "Про державний земельний кадастр" та "Про ринок земель", що визначатимуть особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.
Необхідні ресурси.
Не потребує виділення додаткових фінансових ресурсів.
Реєстрація підприємницької діяльності за місцем здійснення господарської діяльності.
Проблема.
На території області працює значна кількість відокремлених підрозділів, філій суб’єктів підприємництва, що здійснюють свою фінансово-господарську діяльність, використовують природно-ресурсний та людський потенціал регіону, забруднюють природне середовище без сплати податків до місцевих бюджетів (їх оподаткування здійснюється за місцем реєстрації – за межами області).
Діюча система оподаткування передбачає сплату податку на додану вартість та податку на прибуток тільки за місцем реєстрації підприємства, що унеможливлює наповнення місцевих бюджетів у більшому обсязі за місцем фактичного здійснення підприємницької діяльності. На території області працює велика кількість відокремлених підрозділів, філій юридичних осіб, що зареєстровані за межами регіону і сплачують податок за місцем реєстрації.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Відповідно до статті 5 вищезазначеного закону облік платників податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Взяття на облік юридичних та фізичних осіб - підприємців як платників податків, зборів (обов’язкових платежів) в органах державної податкової служби здійснюється на підставі відомостей реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами державної податкової служби.
Документ, що підтверджує взяття на облік в органі державної податкової служби, надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік.
Фінансові установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов’язкових платежів) лише за умови пред’явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік в органі державної податкової служби.
Сплата податків по обов’язкових зборах до державного та місцевого бюджетів за місцем фактичного здійснення підприємницької діяльності дасть можливість значно збільшити їх наповнення.