Навчальна програма дисципліни „ культурологія для студентів факультету соціології спеціальність «АМ» І «СР»

Вид материала

Документы

Содержание Загальні відомості Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі Позначення і скорочення назв стандарту ЗП – знаково-практичне; ЗР Розподіл за семестрами та видами занять Приблизна тематика семінарських занять Приблизна тематика рефератів для студентів заочної форми навчання Навчально-методичні матеріали Додаткова література

Подобный материал:

• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом, 2291.41kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом, 3455.65kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом, 446.93kb.
• Робоча навчальна програма вивчення дисципліни для студентів юридичного факультету Загальний, 1199.61kb.
• Програма навчальної дисципліни естетика постмодернізму для спеціальності «культурологія», 663.28kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни християнство в Україні: історія І сучасність, 2237.32kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни "Загальна теорія держави І права" Для спеціальностей, 321.84kb.
• Робоча навчальна програма для студентів напрямку 040103 Геологія, спеціалізації геологія,, 512.28kb.
• Робоча навчальна програма для студентів 1 курсу геологічного факультету напрямку 040103, 383.55kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401 Затверджено, 434.92kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ


“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”


Кафедра філософії


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Декан ФС


____________проф. Новіков Б.В.


“___” _____________2007 р.


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


„КУЛЬТУРОЛОГІЯ”


для студентів факультету соціології

спеціальність «АМ» і «СР»


Програму рекомендовано

кафедрою філософії

Протокол № _1_ від 05.09.2007

Завідувач кафедри


____________проф. Б.В.Новіков


Київ - 2007

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
   

Курс “культурологія” є нормативною дисципліною бакалаврської підготовки і вивчається в першому або другому семестрах.


МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ


Основною метою курсу є розкриття загальнолюдського смислу і суспільного призначення культурології як інтегруючої системи знань про досвід існування людини в суспільстві. Мета досягається через вивчення основних теоретичних проблем: генеза культурологічної думки, сучасні напрямки культурології та в контексті співставлення різних типів культур в історії розвитку цивілізації.

Завдання навчальної дисципліни полягають у наступному:

• показати, що культурологія, як наукова рефлексія уявлень про сутність культури і соціально-культурні процеси загалом, насамперед звернена до світоглядних потреб сучасної людини, оскільки вивчає варіантність, множинність форм її адаптації до оточуючого світу із збереження особливості людського існування – самореалізації особистості.
  
• сприяти усвідомленню того, що культурологія допомагає формуванню власної життєвої позиції і надає можливість стратегічного осмислення професійного становлення, зокрема фахівців інженерно-технічного профілю.
  

Мета вивчення культурології здійснюється як процес формування здатності студентів поєднувати теоретичні та практичні аспекти культури в процесі їх діяльності з урахуванням можливих наслідків для суспільства.

• здатності за певними методиками проводити коректне спостереження за діяльністю людини (3.28.01 – ЗП.О) для того, щоб екстрополювати зовнішні соціокультурні явища, результати спостереження на знаковий рівень інформаційної фіксації;
  
• здатності використовуючи ознаки синхронічних та діахронічних зв’язків у природному та соціально-культурному просторах, за певними методиками класифікувати результати спостережень за діяльністю (3.28.02 – ЗП.О.).
  

Зазначені здатності допоможуть спеціалісту у розв’язанні конкретних професійних та інших проблем в контекстуалізації актуальних вимірів індивідуальної та суспільної життєдіяльності.

Результатом здійснення завдань курсу „культурологія” є розвиток наступних умінь у студентів:

• уміння за певними методиками з урахуванням правил поведінки проводити нормування та систематизацію результатів спостереження за діяльністю(3.28.03 – ЗП.О);
  
• уміння на основі аналізу результатів спостереження за діяльністю за допомогою критеріїв нормування та систематизації визначити культурний контекст(3.28.04 –ЗП.О);
  
• уміння, з урахуванням визначеного місця окремих соціокультурних елементів у культурному контексті, інтегрувати власну діяльність у культурне оточення (3.28.05 – ЗП.Р);
  
• уміння при здійсненні виробничої або соціальної діяльності мислити творчо, відчувати відповідальність за наслідки своєї діяльності та знайти гідне місце у колективі – бути водночас толерантним та цілеспрямованим;
  
• уміння та навички користуватися набутими культурологічними знаннями за умов безпосереднього здійснення професійного обов’язку: інженерно-конструкторської та науково-дослідницької роботи.
  

Позначення і скорочення назв стандарту:


а) видів типових задач діяльності:

ПФ.Д – професійна;

б) видів уміння:

ПП – предметно-практичне уміння;

ПР – предметно-розумове;

ЗП – знаково-практичне;

ЗР – знаково-розумове;

в) рівнів сформованості даного уміння:

О – уміння виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації щодо неї;

Р – умови виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації.


РОЗПОДІЛ ЗА СЕМЕСТРАМИ ТА ВИДАМИ ЗАНЯТЬ

Форма навчання	всього	лекції	семінари	реферат	СРС	МКР (ДКР)/ заоч.	Семестровий контроль
Денна – І семестр	2 кр./72 год.	18	18	-	36	1	-
ІІ семестр	3 кр./108 год.	18	18	1	72		екзамен
Заочна – І семестр	2 кр./72 год.	8	2	1	65	1	-
ІІ семестр	3 кр./108 год.	2	2	-	101	1	екзамен

ІІ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ


Тема 1.Культурологія як наука: коло її проблем та роль у суспільстві


Предмет та методологічні засади культурології як науки, що вивчає специфіку розвитку матеріальної та духовної культури. Дисципліни, які формують систему культурологічних знань. Проблемне коло культурологічних досліджень.

Полісемантична природа поняття „культура”. Поліфункціональний характер феномену „культура”. Соціально-креативна сутність і місце культури у людському суспільстві.

Основні підходи культурології до вивчення культури як соціального явища. Особливості культурологічних шкіл у методологічному порівнянні: антропологічна, філософська, соціологічна, інформаційно-семіотична. Специфіка культурологічного знання, його актуальність на сучасних етапах розвитку суспільства та самоідентифікації особистості.

Культура як джерело та засіб забезпечення людської діяльності та суспільного життя. Сутність культури в контексті діяльнісного підходу (3.28.01.01). Творчий та репродуктивний способи діяльності. Види діяльності: предметно-практичний, духовно-практичний та духовно-теоретичний.

Розвиток техніки та соціокультурна динаміка суспільства – концептуалізація проблеми (погляди вітчизняних та зарубіжних дослідників). Культурологічні виміри професійної діяльності інженера.


Тема 2. Генеза культури

Культура як „друга натура”. Антропосоціогенез в аспекті проблеми „культура та природа”(3.28.01.02).

Природа культури як суспільного явища. Синкретична основа самоусвідомлення ранніх форм культури. Сутність та наслідки неолітичної революції. Основні форми міфологічнї свідомості: тотемізм, анімізм, фетишизм, хтонічний демонізм, зооморфізм). Обряд як перша форма культури. Ритуал та його функції в ранніх суспільствах.

Природа і культура в єдності та протидії: культурологічні виміри сучасної кризи та шляхи її подолання.


Тема 3. Культура і цивілізація

Співвідношення понять „культура” та „цивілізація” (3.28.01.03) в історії розвитку проблеми взаємодії або протидії явищам культури „цивілізаційного” рівня суспільства.

Культурно-історичні типи цивілізації. Критерії культурно-історичної періодизації.

Взаємовпливи культур та етнічна самобутність соціально-культурного прогресу людської цивілізації.

Ідея „прогресу” (3.28.04.03) в культурологічній думці. Спадкоємність і розвиток культури. Проблема соціально-культурного прогресу людства: формаційний підхід, циклічний підхід. Теорії локально-еквівалентних культур-цивілізацій.


Тема 4. Проблема Заходу і Сходу в культурології

Визначення поняття „Захід-Схід” в культурологічному контексті. До проблеми „закритого” та „відкритого” типів культур. Тип особистості в культурах заходу та сходу.

Особливості становлення і розвитку „відкритого” і „закритого” типів у зверненні до компаративного аналізу культур (3.28.02.01) (економічні, соціально-політичні, релігйні, художньо-мистецькі відмінності).

Принципи класифікації та типологізації культур в аспекті „захід - схід”. Основні культурні регіони сучасного світу.


Тема 5. Етнонаціональний культуний процес

Поняття та ознаки етносу. Культурологічні аспекти етногенезу. Проблема ментальності, національного характеру, свідомості і самосвідомості нації.

До питання „етнічна та національна культура”. Методи дослідження етнокультур: синхронний, діахронний, аксіологічний, функціональний та ін.

Етнічні культури в умовах глобалізації (3.28.05.03) – проблеми сучасності, перспективи майбутнього.Єдність і взаємозалежність світової і національної культури.

Сучасні культурологічні тенденції питань „заходу та сходу”, „етнічного та національного”, „національного та загальнолюдського” – плюралізм щодо традиції, полілог різних культур в теорії та практиці постмодернізму.


Тема 6. Еволюція культури (3.28.03.01)

Культури стародавнього Єгипту та Месопотамії як взірці цивілізацій стародавнього сходу. Басейн Середземномор’я – колиска стародавніх цивілізацій (на матеріалі єгипетської культури). Основні культи в аспекті визначеності картини світу. Теократичний характер влади в умовах східної деспотії. Особливості міфології – зооморфізм, зооантропоморфізм, міфи про Осіріса та Ізиду як втілення ідеї „вмираючої та воскресаючої природи”.

Загальна характеристика месопотамських цивілізацій. Ознаки спорідненості культур (іригаційне землеробство як основа цивілізації, урбаністичний характер культури, спадкоємність культурних надбань).

Періоди розквіту цивілізацій Стародавнього Єгипту та Месопотамії. Видатні архітектурні, літературні пам’ятки, їх вплив на розвиток світової культури. „Біблійні оповідання” в культурі Месопотамії.

Сакральне значення писемності в культурах сходу (на матеріалі египетських ієрогліфів). Значення клинопису як першої універсальної писемності сходу. Поява першої в історії людства мови міжнародного спілкування, її соціокультурне значення в умовах комунікації різних етносів та міст-держав сходу.

Значення традиції в історику-культурному контексті на матеріалі наскрізних „ідей” цивілізацій сходу (Індія, Китай). Індійська культура: від ведичної традиції до сучасної культури індуїзму. Індоарії як носії культури „Рігеди”. Взаємодії індоєвропейського та дравідійського субстратів у культурі Індії. Станово-кастова система індійського суспільства.. Фундаментальні категорії індійської культури. Ідея циклічного існування та колообігу буття. Звільнення (нірвана) як вища цінність індійської культури. Роль санскриту у формуванні загальноіндійської культурної традиції.

Феномен китайської цивілізації. „Китаєцентризм” – замкнений символічний світ Китаю. Раціональна церемонія як структурно-організуючий принцип китайської культури. Єдина ієрогліфічна система писемності – спосіб енергетичного та ментального самовираження. Головні соціально-філософські та релігійні вчення Китаю (конфуціанство, даосизм, буддизм). Мистецтво як релігійно-поетичне осмислення природи.

Мусульманський вимір культури Сходу.

Європейська цивізізація: від античності до сучасності. Феномен „грецького дива” і значення надбань класичної Греції для світової культури. Давньогрецький поліс як форма державного упорядкування. Особливості античної демократії. Мистецтво як засіб творення світу за законами краси (скульптура, архітектура, театр). Характерні відмінності доби еллінізму. Римська культура як самобутній етап продовження антично-грецької традиції. Ідеологічний міф про „Рим як вічне місто”.

Християнська культура Європи – етап метафізичнорелігійного самоусвідомлення. Християнське православ’я – як світоглядна і культуротворча основа Візантійської імперії. Концепція імперської влади і візантійське право. Біблія як пам’ятник світової культури. Іконопис – вершина православного мистецтва. Візантійська концепція походження української культури.

Католицька християнська культура як засіб духовної консолідації західно-європейських країн. Готика – культурна доба та вершина католицького художнього канону. Середньовічна література, освіта та наука. Міська література та народно-сміхова карнавальна культура.

Відродження як „перехідна епоха” в розвитку європейської культури. Реформація і становлення культури Нового часу. Духовний ідеал Нового часу, шляхи самореалізації окремої людини. Бароко як реакція на духовну кризу. Внутрішня суперечність та динаміка класицизму. Культ розуму – основа просвітництва. Промисловий переворот і перехід до технічного типу культури.

Нові форми культурного життя ХІХ століття. ХХ століття – доба загострення соціальних протирічь та поглиблення кризи духовного життя європейського суспільства. Науково-технічний прогрес як чинник появи нових напрямків художньої практики. Сучасна європейська цивілізація і шляхи розвитку світової культури (роль ЗМІ, комп’ютерний зв’язок, „віртуальний простір”).


Тема 7. Проблема культурної ідентифікації – специфіка української культури в контексті єропейської традиції

Основні концепції походження української культури: теоретичні перспективи та доказові переваги; недоліки окремих методологічних підходів; ідеологічні спотворення як перешкода у науковій об’єктивності культурологічних досліджень.

Духовний світ та міфологічні уявлення давніх слв’ян. Світоглядні начала культури Київської Русі. Запровадження християнства та формування нової ідеологій життя і світорозуміння в контексті проблеми культурного простору та зв’язків (3.28.04.02). Модель державотворення часів Київської Русі. Особливості розуміння людини: державотворці та мислителі Київської Русі. Формування писемної культури. Дохристиянська писемність: гіпотези та свідчення. Літописання та література Мистецтво Київської Русі.

Українське бароко – нове світовідчуття і самопізнання національної душі. Філософське підгрунтя барокової художньої картини світу. Архітектура і оброзотворче мистецтво барокової доби в Україні.

Багатовимірність аспектів контекстуалізації (3.28.05.01) української культури ХІХ – ХХ століття. Творчість видатних вітчизняних науковців та митців (письменників, композиторів, художників, драматургів) в контексті розвитку світової культури. Сучасна українська культура у вимірі ментальної неповторності в умовах загальноєвропейського розвитку.


ПРИБЛИЗНА ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

1. Синкретичний характер ранніх форм культури як нерозривний зв’язок міфу, магічного обряду, мистецтва та практичної діяльності роду.
   
2. Внесок цивілізацій сходу в світову культуру (на матеріалі цивілізацій Єгипту, Месопотамії, Індії, Китаю).
   
3. Антична культура як фундамент європейської цивілізації.
   
4. Тенденції розвитку християнської культури Європи (Візантія, західно-європейське середньовіччя).
   
5. Європейська культура Нового часу у динаміці історико-культурних процесів.
   
6. Від модернізму до постмодернізму: сучасні виміри соціокультурного розвитку.
   
7. Культуротворчі процеси в Україні.
   

ПРИБЛИЗНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

1. Духовність як соціокультурний феномен .
   
2. Культура – антикультура – псевдокультура як аспекти культурного
   

розвитку суспільства.

3. Культура як антропологічний феномен.
   

4. Проблема духовності і соціально-культурне значення сучасних молодіжних

субкультур.

5. Архетипи, прасимволи та прафеномени культури.

6. Взаємодія національного і загальнолюдського в культурі.

7. Культура і цивілізація. Культурно-історичні типи цивілізації.

8. Європоцентризм та формування проблеми “Схід-Захід” в європейській традиції.

9. Проблема і типи взаємодії культур Заходу і Сходу.

10. Вестернізація культури країн що розвиваються: уроки і проблеми.

11. Значення неолітичної революції для становлення стародавніх цивілізацій.

12. Концепції походження мистецтва.

13. Міфопоетичний образ світового дерева та його символи в первісній культурі.

14. Особливості психоаналітичної концепції міфу.

15. Загадки Стоунхенджа.

16. Історія відкриття та дослідження наскельного живопису.

17. Ритуал “оновлення світу” та космогонічні міфи.

18. Ритуал та його функції в доісторичному суспільстві. Обряд як “начало”

культури.

19. Астрологія – наука чи мистецтво.

20. Міфологія як найдавніша форма світогляду.

21. Родоплемінні стосунки та система табу.

22. Сім’ я як елемент родоплемінної культури.

23.Де шукати Атлантиду? Теорії походження стародавніх цивілізацій.

24.Піраміди – пам’ятник світової цивілізації.

25.Египет як дар Нілу.

26.Східна деспотія – система державоустрою.

27.Єгипетський художній канон.

28. Порівняльна характеристика солярійного культу стародавніх єгиптян і східних слов’ян.

29.Заупокійний культ та уявлення про вічність життя в міфології та релігії стародвнього Єгипту.

30. Єгипет за часів правління цариці Хатшепсут.

31. Гробниця Тутанхамона як частина культурної спадщини стародавнього Єгипту.

32. Давньоєгипетська писемність: особливості, шляхи розвитку та історія дешифровки.

33. Художні пам’тники доби Рамсесів.

34. Боги, жерці та релігійні обряди стародавнього Єгипту.

35.Своєрідність месопотамської культури: космос як держава.

36. Магія числа 7 у стародавньому світі.

37. Біля джерел біблійних оповідань.

38.Перші в світі правові кодекси.

39. Клинопис як дзеркало культури Месопотамії.

40. Вавілон як перше світове царство.

41. Боги, жерці та релігійні обряди стародвнього Вавілону.

42. Вавілонська вежа: легенди, археологічні знахідки та письмові свідчення.

43. Де виник календар?

44.Висячі сади – одне з семи чудес стародавнього світу.

45. Стародавні літературні пам’ятки Месопотамії.

46.Сакральний характер наукових знань.

47. Внесок Індії в світову культуру.

48. Загадки Хараппської цивілізації.

49. Прабатьківщина аріїв – де вона?

50.Ведична література як духовна основа індійської цивілізації.

51.“Веди” – наукова та містична теорії їх походження.

52.Роль санскриту в формуванні загальноіндійської культурної традиції. Пракрити.

53.Індійський епос: “Махабхарата” та “Рамаяна”

54.Індійське мистецтво, його релігійні, філософські та фольклорні джерела.

55.Скельні храми Еллорі: сусідство та творче суперництво мистецтва трьох релігій – Буддизму, індуїзму та джайнізму.

56.Сім’я та релігійно-моральні норми, що осягають незмінність традиції.

57. Йога як універсальний психотехнічний метод.

58. Взаємовпливи культур Індії та Заходу на рубежі третього тисячоліття.

59.Принцип раціональної церемонії – як особлива ознака китайської культури.

60.Культ імператора та державний устрій Китаю.

61.Велика Китайська Стіна як символ ізольованості китайської культури.

62.“Заборонене місто” – як дух гармонії урочистості та величного спокою.

63.Світ символів китайської культури – “чайна церемонія”.

64.Особливості китайської архітектури.

65.Поезія – каліграфія – живопис – єдиний погляд на життя.

66.Космогонічні міфи. Культ Неба в стародавньому Китаї.

67.Монастир Шаолінь – легенда бойової майстерності Китаю.

68.Гробниця Цинь Ши-Хуанди.

69.Наука як мистецтво проникнення в таїну природи (наукові винаходи Китаю).

70.Релігійні та соціально-філософські вчення які виникли у стародавньому Китаї (Конфуціанство та Даосизм)

71. Соціально-культурні ідеали давньогрецького суспільства.

72. Мистецтво античної Греції як засіб творення світу за законами краси.

73. Герої і Боги Олімпу – ідея богорівності грецької релігії.

74.“Грецьке диво” – як проблема формування європейської цивілізації.

75.Театр в культурі античної Греції.

76.Розвиток філософії та система наукових знань.

77. “ Людина як міра всіх речей” - принцип антропоцентризму в античній культурі.

78. Елліністичне мистецтво – “прощальна пісня Аполлона “.

79. Великі греки від Гомера до Олександра Македонського.

80. Гомерівський епос – “Іліада” та “Одісея”.

81. Скульптура Еллади як втілення ідеї прекрасного тіла.

82. Сім чудес стародавнього світу.

83. Імперія Олександра Македонського як “перша зустріч Сходу та Заходу”.

84. Які принципи антично-грецької культури обгрунтовує А.Ф.Лосєв у творі “Дерзание духа ”?

85. Ф.Нічше про античну культуру як боротьбу аполлонівського (світлого) та діонісійського (темного) начал.

86. Афіни та Спарта як протилежні типи держави.

87.Культура етрусків як виток цивілізації стародавнього Риму.

88.Політика, право, держава як головні домінанти античноримської культури.

89.“Всі шляхи ведуть до Рима”, або в чому сутність ідеологічного міфу про “вічне місто”.

90.Римське право в історії становлення правової культури європейської цивілізації.

91.Видовище – як специфічний фактор римської культури.

92.Технічний прогрес як засіб військової і соціальної могутності Римської імперії.

93.Скульптурний портрет Риму: характерність, документалізація, психологізм як відмінні риси образотворчого мистецтва.

94.“Енеїда” Віргілія та “Енеїда” Котляревського – соціально-культурологічний аналіз двох поглядів різних часів.

95.Військова справа у стародавньому Римі.

96. Архітектура – втілення міфу про “Рим як вічне місто”.

97. Формування соціальної структури суспільства стародавнього Риму.

98. Надбання давньоримської літератури. Театр (комедії палліата – Невій, та тогата – Плавт).

99. Історіографія в стародавньому Римі (Полібій, Гай Саллюстій Крисп, Гай Юлій Цезар).

100. Чому римська міфологія була “скромніша” за грецьку? Що уособлював римський пантеон богів?

101. Розвиток ораторського мистецтва в стародавньому Римі.

102.Візантійська культура: дві тенденції розвитку.

103.Причини і наслідки іконоборського періоду .

104.Візантійський стиль храмобудування.

105.Християнство як ідеологічна парадигма візантійської культури.

106.Іконопис у православ’ї.

107.Храм Софії Константинопольської – як символ візантійської культури.

108.Художній канон у православ’ї.

109.Християнська концепція імперської влади і візантійське право (кодифікації Юстініана).

110.Вплив візантійської культури на європейську та культуру Київської Русі.

111. Освіта та розвиток наукових знань у Віізантії.

112.Двовір’я як особлива риса середньовічного світогляду.

113.Латина як подолання середньовічного “вавилону”.

114.“Хронотоп” народного епосу середньовіччя (“Пісня про Нібелунгів”).

115.Християнські уявлення про тіло та куртуазна любов (“Фламенка”).

114.Христові походи як невід’ємна складова культури західної Європи.

115.Лицар та буржуа.

116.Гармонійний всесвіт романського стилю.

117.Тріумф образу “небесної гори” в готиці.

118.Церковна кафедра як образ землі перетвореної на рай.

119.Карнавал як народний пласт європейського середньовіччя.

120.Собор Паризької Богоматері як взірець готичної архітектури.

121. Алхімія та зародження дослідницького знання у середньовічній Європі.

122. Інквізиція в культурі західної Європи.

123. Ченецькі ордени та їх роль в європейській культурі.

124. Символізм та алігоричність християнського мистецтва.

125.Особливості північно-європейського Відродження.

126.Мистецтво Ренесансу як інструмент пізнання життя.

127.Криза Відродження та епоха Реформації.

128.«Людина - вінець творіння і жменя пороху» - Людина і суспільство в творах Шекспіра.

129.Флоренція і Рим як центр Високого Відродження.

130.Ренесанський тип особистості.

131.Протиріччя культури Ренесансу: Бог і математика Кузанського, вільнодумство «Декамерону» Боккаччо та християнський фаталізм «Молоту відьом».

132.Титанізм Відродження та його зворотній бік. (А.Ф.Лосев «Эстетика Возрождения»).

133.Леонардо да Вінчі та особливості ренесансного творчого мислення.

134. Пізнє Відродження чи криза гуманізму (творчість Шекспіра та Сервантеса).

135. Живопис як головне мистецтво високого Відродження.

136. Античність і Відродження. Ренесансна ідея.

137. Франсуа Рабле та народна культура Відродження.

138. Гуманізм Петрарки.

139. Уявлення про державу та політику у творі Макіавеллі «Государь».

140.Зміна уявлень про всесвіт як наслідок наукових досягнень доби Відродження.

141.Мартін Лютер – ідейний вождь Реформації.

142.Відродження, гуманізм і Реформація.

143.Біблія як ідейне джерело Реформації.

144.Вплив протестантської моралі на розвиток індивідуалізму та духу підприємництва. (М.Вебер «Протестантская этика и дух капитализма»).

145.Французька Академія – втілення абсолютистської доктрини в естетиці класицизму ХУІІ ст.

146.Творчість Альбрехта Дюрера.

147.Ансамбль собору Св. Петра в Римі.

148.Ідеї Просвітництва в літературі – творчість Вольтера, Свіфта.

149.Енциклопедія та енциклопедісти.

150. Театр доби класицизму – творчість Корнеля, Расіна, Мольєра.

151.Версальський ансамбль як втілення принципів класицизму.

152.Культ розуму як філософська основа Просвітництва.

153.Проблема “абсолютної свободи” у творчості романтиків ХІХ ст.

154.“Революційний романтизм” як національно-визвольна тенденція мистецтва ХІХ ст. (Байрон, Міцкевич, Шопен, Огінський).

155.Всесвітні вернісажі та їхня роль у розвитку соціально-культурних процесів

156.Процес демократизації (омасовління) культури і поява масового мистецтва (бульварний роман, мелодрама, оперета, кафе-шантан).

157.Романтизм як художній метод: переваги та протиріччя.

158.Творчість братів Якоба та Вільгельма Гримм.

159.Основні стилі та художні напрямки культури ХІХ ст.

160.Проблема “особистість-суспільство” як основна ідея мистецтва ХІХ ст.

161.Реалізм та натуралізм у мистецтві ХІХ ст.

162.Імпресіонізм як початок нової ери в мистецтві.

163.В.Ван Гог як представник постімпресіонізму.

164.Марксизм та проблема соціальної заангажованості мистецтва.

165. “Ірраціональна метафізика волі”, культ “над-людини” А.Шопенгауера та Ф.Ніцше, вплив їхніх ідей на художню практику.

166. Технічні досягнення ХІХ ст. та їх вплив на культурний розвиток суспільства.

167.Сучасна цивілізація та доля світової культури.

168.Психоаналіз З. Фрейда і художній процес ХХ століття.

168.Анти-герой у французькій інтелектуальній драмі (театр екзистенціоналістів Ж.П. Сартра та А. Камю).

169.Рок-музика як форма виразу поп-конформістського протесту «молодіжних субкультур».

170.Сюрреалізм - поетика міфотворчості.

171.Масова культура як фактор процесів демократизації мистецтва: художні надбання та духовне знецінення.

172.Основні напрямки та стилі модернізму.

173.Постмодернізм як “перехідна доба” в культурі ХХ-ХХІ ст.


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Історія світової культури. К., 1994, 1999.
   
2. Теорія та історія світової і вітчизняної культури
   
3. (Курс лекцій). К., 1993.
   
4. Конспект лекцій до курсу «Теорія та історія світової і вітчизняної культури».Вип.1,2,3,4,5,6. К., КПІ,1991-1994.
   
5. Лосєв І.В. Історія і теорія світової культури (європейський контекст). К.,1995.
   
6. Культурология.\ Под ред Г.В.Драча, Ростов н\Д; 1995.
   
7. Культурология: Основы теории и истории культуры \Под ред. И.Ф.Кефели. С.Пб., 1996.
   
8. Культурология ХХ века: Антология, М., 1994.
   
9. Культурология: История мировой культуры \Под ред.Марковой, М., 1995.
   
10. Культуролгия: Курс лекций \Сост и отв.ред. А.А.Радугин, М., 1996
    
11. Христоматия по истории мировой культуры \Под ред Г.В.Гриненко, М.,1998.
    
12. История и культурология \учебное пособие под ред. Шишовой, М., 2000.
    
13. Антология культурологической мысли. М., 1996.
    
14. Антология исследований культуры. СПб., 1997.
    
15. Кравченко А.И. Культурология. М.,2000.
    
16. Сравнительное изучение цивилизаций. Хрестоматия. М., 1999.
    
17. Рождественский Ю.В. Введение в культуроведение. М., 2000.
    
18. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. К.,1996.
    
19. Енциклопедії
    
20. Культурология ХХ век: Энциклопедия в 2-х томах. СПб, 1998.
    
21. Энциклопедтческий словарь по культурологии. М., 1997.
    
22. Народы и религии мира. Энциклопедия. М., 1999.
    
23. Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х томах. М., 1998.
    
24. Словарь мифов \Под ред. Бентли П. М., 2000.
    
25. Українська та зарубіжна культура. К., 2000 р.
    
26. Українська культура. Лекції (За редакцією Дмитра Антоновича – К., 1993
    

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

27. Диалектика деятельности и культура. -К., 1983.
    
28. Культура и развитие человека. -К., 1989.
    
29. Маркарян Э.С. Очерки теории культуры. -Ереван, 1969.
    
30. Чавчавадзе И.Э. Культура и ценности. Тбилиси, 1984.
    
31. Тайлор Э. Первобытная культура. -М., 1989.
    
32. Тойнби А. Постижение истории. -М., 1991.
    
33. Сноу Ч. Две культуры. -М., 1973.
    
34. Сорокин П.А. Человек, цивилизация, общество. -М., 1989.
    
35. Шпенглер О. Закат Европы. -М., 1993. Т.1.
    
36. Шпенглер О. Закат Европы. -М., 2000. Т.2.
    
37. Ясперс К. Смысл и познание истории. -М., 1991.
    
38. Гумелев Н.Л. География этноса и исторический период. -Л., 1991.
    
39. Кууси П. Этот человеческий мир. -М., 1988.
    
40. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. -М., 1983.
    
41. Уайт Э. Браун Д. Первые люди. -М., 1978.
    
42. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. -Л., 1986.
    
43. Леви-Стросс К. Структура мифов\Вопросы философии- 1970, №7.
    
44. Фрезер Д. Золотя ветвь. -М., 1987.
    
45. Мелетинский Е.М. Герой волшебной сказки. -М., 1958.
    
46. Мелетинский Е.М. Миф и сказка. -М., 1970.
    
47. Энгель Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства.
    
48. Элиаде М. Миф о вечном возврацщении. -СПб., 1998.
    
49. Элиаде М. Аспекты мифа. -М., 1995.
    
50. Элиаде М. Космос и история. -М., 1987.
    
51. Любимов Л. Искусство древнего мира.- М.,1974.
    
52. Топоров В.Н. О ритуале. Архаический ритуал в фольклорных раннелитературных памятниках. -М., 1988.
    
53. Стамер А.Д. Происхождение изобразительного искусства. -М., 1985.
    
54. Юнг К.Г. Проблемы души нашего времени. -М.,
    
55. Лукач Д. Пути богов. -М., 1984.
    
56. Бирлайн Дж.Ф. Паралельная мифология. -М., 1997.
    
57. Ревуненкова Е.В. Миф - обряд - религия. -М., 1992.
    
58. Файнбегр Л.А. У истоков социогенеза: от стада обезьян к общине первобытных людей. -М., 1980.
    
59. Религия, магия, миф. Современные философские исследования. -М., 1997.
    
60. Фрейд З. Тотем и табу. -М., 1997.
    
61. Гуревич П.С. Загадки архаической кульутры. -М., 1998.
    
62. Хубпер К. Истина мифа. -М., 1996.
    
63. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. Сверхестественное в первобытном мышлении. -М.,1995.
    
64. Магический кристал: магия глазами ученых и чародеев. -М., 1992.
    
65. Бонгард-Левин Г.М. Древние цивилизации. -М., 1989.
    
66. Юнг К.Г. Архетип и символ. -М., 1991.
    
67. Конрад Н.И. Запад и Восток. -М., 1972.
    
68. Алексеев В.М. Наука о Востоке. -М., 1982.
    
69. Лотман Ю.М. Культура как коллективный интеллект и проблемы искусственного разума. - М., 1977.
    
70. Ремнель Л.И. Восток и Запад как историкокультурная и художественная проблема\\Проблемы взаимодействия художественных культур Запада и Волстока в новейшее время. -М., 1972.
    
71. Григорьева М.П. Еще раз о Востоке и Западе. -Иностранная литература, 1976, №7.
    
72. Дьяконов И.М. Архаические мифы Востока и Запада. -М., 1991.
    
73. Беккер К.Ф. Мифы древнего мира. Ростов н\Д, 1997.
    
74. Элиаде М. Мифы, сновидения, мистерии. -М., 1996.
    
75. Элиаде М. Азиатская алхимия. -М., 1998.
    
76. Глебкин В.В. История древнего мира. -М., 2000.
    
77. Хремтоматия по истории древнего Востока \Под ред.Коростовцека М.А. -М., 1980.
    
78. О происхождении богов (сборник, сост. Шталь И.В.)
    
79. -М., 1990.
    
80. Хук С.Г. Мифология ближнего Востока. -М.,1992.
    
81. Поэзия и проза древнего Востока. -М., 1973.
    
82. Нейхардт А.А., Шишова И.А. Семь чудес древней Ойкумены. -М., 1990.
    
83. Истрин В.А. Развитие письма. -М.,
    
84. Вардиман Е. Женщина в древнем мире. -М., 1990.
    
85. История древнего мира. Древний Восток, Индия, страны юговосточной Азии. -Минск, 1998.
    
86. История древнего Востока. -М., 1988.
    
87. Антес Р. Мифология в Древнем Египте \\Мифология древнего мира. -М., 1974.
    
88. Матье М. Искусство Древнего Египта. -Л., 1961.
    
89. Матье М. Во времена Нефертити. -М.Л., 1965.
    
90. Культура древнего Египта. -М., 1976.
    
91. Бьювел Р., Джилберт Э. Секреты пирамид. -М.,1997.
    
92. Море А. Во времена фараонов. -М., 1998.
    
93. Море А. Цари и боги Египта. -М., 1998.
    
94. Рак И.В. Египетская мифология. -СПб., 2000.
    
95. Целлер К. Архитектура страны фараонов. -М., 1990.
    
96. Редер Д.Г. Мифы и легенды древнего Двуречья. -М., 1965.
    
97. Крамер С. История начинается в Шумере. -М., 1991.
    
98. На ріках вавілонських\\ З найдавнішої літератури Шумера, Вавілону, Палестини. -К., 1991.
    
99. Оппенхейм А. Древняя Месопотамия. Портрет погибшей цивилизации. -М., 1990.
    
100. Эпос о Гельгамеше («О все видавшем») -М.Л., 1961.
     
101. Клочков И.С. Духовная культура Вавилонии. -М., 1983.
     
102. Дандамаев М.А. Вавилонские писцы. -М., 1963.
     
103. Ян В. Финикийский корабль. -М., 1993.
     
104. Белицкий М. Забытый мир шумеров. -М., 1980.
     
105. Белявский В. Вавилон исторический и Вавилон легендарный. -М., 1971.
     
106. Церен Э. Библейские холмы. -М., 1987.
     
107. Замаровский В. Их величества пирамиды. -К., 1981.
     
108. Замаровський В. Спочатку був Шумер. -К., 1987.
     
109. Варга Д. У истоков письменности. -М., 1979.
     
110. Культура древней Индии. -М., 1975.
     
111. Тюлеев С.И. Искусство Индии. -М., 1988.
     
112. Бонград-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация: философия, религия, наука. -М., 1980.
     
113. Боги, брахманы, люди. -М., 1997.
     
114. Легенды, мифы и епос древней Индии. -СПб., 2000.
     
115. Эррикер К. Буддизм. -М., 1994.
     
116. Васильев Л.С. Проблемы генезиса китайской цивилизации. -М., 1976.
     
117. Проблема человека в традиционных китайских учениях. -М., 1983.
     
118. Рубин В.А. Идеология древнего китая. -М., 1970.
     
119. Искусство Китая. -М., 1988.
     
120. Сизикметов В.Я. Китай: страницы прошлого. -М., 1987.
     
121. Юань Кэ. Мифы древнего Китая. -М., 1987.
     
122. Этика и ритуал в традиционном Китае. -М., 1986.
     
123. Уэстбрук А. Ратти О. Секреты самураем. -М.
     
124. Боннар А. Греческая цивилизация: В 3-х т. -М., 1992.
     
125. Гнедич П.П. Всемирна история искусств. -М., 1995.
     
126. Лосев А.Ф., Тахо-Годи А.А. Греческая культура в мифах, символах и терминах. -СПб.,1999.
     
127. Тахо-Годи А.А. Греческая мифология. -М., 1989.
     
128. Лосев А.Ф. Дерзание духа. -М., 1988.
     
129. Вернан Ж.П. Происхождение древнегореческой мысли. -М.,
     
130. Куманецкий К. История культуры дреавней Греции и Рима. -М., 1990.
     
131. Античная культура (словрь-справочник). -М., 1995.
     
132. Словник античної міфології. -К., 1989.
     
133. Гусманов И.Г. Греческая мифология. Боги (учебное пособие). -М., 1998.
     
134. Легенды и сказания Древней Греции и Древнего Рима (сост. Нейхард А.А.). -М., 1987.
     
135. Кун Н.А. Легенды и мифы древней Греции. -Минск, 1985.
     
136. Памятники мирового искусства (Эгейский мир и древняя Греция). - М., 1970.
     
137. Грейвс Р. Мифы древней Греции. -М., 1992.
     
138. Лурье С.Я. История Греции. - СПб., 1993.
     
139. Чайлд Г. У истоков европейской цивилизации. -М., 1952.
     
140. Зайцев А.И. Культурный переворот в древней Греции YIII - Y вв. до н.э. - Л., 1985.
     
141. Андреев Ю.В. Цена свободы и гармонии. - СПб., 1998.
     
142. Маркиш Ш. Сумерки в полдень (очерк греческой культуры в эпоху пелопонесской войны). - СПб., 1999.
     
143. Кнабе Г.С. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного мира. - М., 1994.
     
144. Ривхин Б.И. В далине Алфея. -М., 1969.
     
145. Левек П. Эллинистический мир. -М., 1989.
     
146. Эллинизм: экономика, политика, культура. -М., 1990.
     
147. Штайерман Е.М. Кризис античной культуры. -М., 1975.
     
148. История древнего Рима \ Под ред.Кузнецина В.И. -М., 1993.
     
149. Культура дрвеного Рима: В 2-х т. -М., 1986.
     
150. Кравчук А. Нерон. -М., 1989.
     
151. Лосев І.В. Історія і теорія світової культури. (Європейський контекст). -К., 1995.
     
152. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средних веков и Ренесанса. - М., 1990.
     
153. Гуревич А.Я. Избранные труды в 3-х томах. -М.,СПб., 1999.
     
154. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. -М., 1984.
     
155. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. -М., 1990.
     
156. Другие средние века (к 75-ти летию Гуревича А.Я.)ю -М.,СПб.,2000.
     
157. Успенский Б.В. Мифологические традиции в народной культуре средневековья. -М., 1981.
     
158. Дюби Ж. Европа в средние века. -СПб., 1994.
     
159. Ле Гоф. Цивилизация средневекового Запада. -М., 1992.
     
160. Иллюстрированная история религии: В 2-х т. -М., 1992
     
161. Культура и искусство Западноевропейского Средневековья. -М., 1980.
     
162. Оссовская М. Рыцырь и буржуа. -М., 1987.
     
163. Ястребицкая А.Л. Западная Европа Х1-Х111 вв. -М., 1978.
     
164. Печников Б.А. «Рыцари церкви» кто они? Очерки об истории и современной деятельности католической церкви. -М., 1991.
     
165. Руа Ж.Ж. История рыцарства. -М., 1996.
     
166. Хейзинга Й. Осень средневековья: исследование форм жизненного уклада и форм мышления в Х1У-ХУ вв. во Франции и Нидерландах. -М., 1988.
     
167. Хрестоматия по истории средних веков. -М., 1961.
     
168. Ястребицкая А.Л. Средневековая культура и город в новой исторической науке. -М., 1995.
     
169. Грановский Т.И. Лекции по истории средневековья. -М., 1987.
     
170. Рабинович В.Л. Алхимия как феномен средневековой культуры. -М., 1979.
     
171. Хейзон П. Основы колдовства: практическое руководство для ведьм и колдунов. -М., 1994.
     
172. Поэзия вагантов. -М., 1975.
     
173. Библия.
     
174. Келлер В. Библия как история. -М., 1998.
     
175. Христос и культура. Избранные труды Родж.Нибура и Роб.Нибура. -М., 1996.
     
176. Опыт тысячелетия. (Средние века и эпоха Возрождения: Быт, нарвы, идеалы). -М.,
     
177. Аверинцев С.С. Поетика ранневизантийской лдитературы. -М., 1977.
     
178. Бычков В.В. Византийская эстетика: теоретические проблемы. -М., 1977.
     
179. Каждан А.П. Византийская культура. -М., 2000.
     
180. Лихачева В.Д. Искусство Византии 1У-ХУ вв. -М., 1986.
     
181. Медведев И.П. Византийский гуманизм Х1У-ХУ вв. -Л., 1976.
     
182. Рудаков А.П. Очерки византийской культуры по данным греческой агиографии. -СПб., 1997.
     
183. Литаврин Г.Г. Византия и славяне. СПб., 1999.
     
184. Яковлев Є.Г. мистецтво і світові релігії. -К., 1989.
     
185. Гуковский М.А. Итальянское Возрождение. -Л., 1990.
     
186. Горфункель А.Х. Гуманизм и натурфилософия итальянского Возрождения. -М., 1977.
     
187. Баткин Л.М. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления. -М., 1979.
     
188. Баткин Л.М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности. -М., 1989.
     
189. Культура эпохи Возрождения и Реформации. -М., 1984.
     
190. Алпатов М.В. Художественные проблемы итальянского Возрождения. -М., 1971.
     
191. История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения. -М., 1999.
     
192. Культура Возрождения и общество. -М., 1986.
     
193. Античное наследие в культуре Возрождения. -М., 1984.
     
194. Чаша Гермеса. (Гуманистическая мысль эпохи Возрождения и герменевтическая традиция). -М., 1996.
     
195. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. -М.,1978.
     
196. Данте А. Божественная комедия. -М., 1968.
     
197. Рабле Ф. Гаргантюа и Пантагрюэль. -М., 1961.
     
198. Леонардо да Винчи. Трактат о живописи \ История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. -М., 1962.
     
199. Гюго В. Собор Парижской Богоматери.
     
200. Бабкин Л.М. Леонардо да Винчи и особенности ренесансного творческого мышления. -М., 1990.
     
201. История энциклопедии Дидро и Д’Аламбера. -Л., 1978.
     
202. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. Избр.произведения. -М., 1990.
     
203. Европейское искусство Х1Х в. - М., 1975.
     
204. История зарубежного искусства\Под ред.Кузьминой
     
205. -М., 1980.
     
206. Кареев Н. История Западной Европы в Новое Время. -СПб. 1994.
     
207. Кертман Л.Е. История культуры стран Европы и Америки. -М., 1987.
     
208. Корбюзье Ле. Архитектура ХХв. -М., 1970.
     
209. Любимов Л. Искусство Западной Европы. -М., 1982.
     
210. Модернизм: анализ и критика. -М., 1980.
     
211. Мартынов В.М. Мировая художественная культура. -Минск, 1997.
     
212. Новая технократическая волна на Западе. -М., 1986.
     
213. Самосознание европейской культуры ХХ века.\сост. Гальцева Р.А. -М., 1991.
     
214. Сарабьянов Стиль модерн. -М., 1989.
     
215. Сноу Ч.П. Две культуры. -М., 1973.
     
216. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. -М., 1992.
     
217. Тойнби А. Постижение истории -М., 1991.
     
218. Человек и индивидуальность и истории культуры. -М.,1990.
     
219. Швейцер А. Упадок и Возрождение культуры. - М., 1993.
     
220. Шпенглер О. Закат Европы. -М., 1993.Т.1.
     
221. Шпенглер О. Закат Европы. -М., 1998.Т.2.
     
222. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст. -К., 1997.
     
223. Давыдов Ю.Н., Роднянская И.Б. Социология контркультуры. -М., 1980.
     
224. Уманський О. український космос у люстрі трипільського орнаменту.-Космос Древньої України. -К., 1992.
     
225. Яценко Б. Україна і Русь у ретроспективі - Індо - Європа. -К., 1991. №1.
     
226. Українська народність. -К., 1990.
     
227. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі... -К., 1991.
     
228. Петров В. Походження українського народу. -К., 1992.
     
229. Наливайко С. Хто вони, Дажбог і його внуки. Індо-Європа - 1991. №1.
     
230. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. -К., 1989.
     
231. Смирнов А. Скифы. -М., 1966.
     
232. Асєєв Ю.С. Мистецтво Київської Русі. Архітектура, фрески, мазаїка. -К., 1989.
     
233. Булашов Т. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах і віруваннях. -К., 1992.
     
234. Виклади давньослов’янських легенд або міфологія. -К., 1991.
     
235. Ілларіон Митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. -К., 1992.
     
236. Барашков А. Руские веды: Песни птицы Гамаюн\\Наука и религия. 1992. №7,8.
     
237. Боровский Я.Е. Мифологический мир древних киевлян. -К., 1992.
     
238. Повесть временных лет. -М., 1950.
     
239. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. -К., 1985.
     
240. Попович М.В. Нарис історії української культури. –К., 1998
     
241. Слово о полку Игореве. -М., 1983.
     
242. Гордиенко Н.С. Крещение Руси: факты против легенд и мифов: полемические заметки. -М., 1986.
     
243. Кузьмин А. Падение Перуна. Становление христианства на Руси. -М., 1988.
     
244. Лихачев Д.С. «Слово о полку Игореве» и культура его времени. -Л., 1988.
     
245. Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. -К., 1987.
     
246. Топоров В.М. Епоха світового дерева\Всесвіт. 1987. №6.
     
247. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. -К., 1991.
     
248. Мистецтво Київської Русі. -К., 1989.
     
249. Пепа В. Ключ від вирію. -К., 1990.
     
250. Шевчук В.О. Мисленне дерево: Роман-есе. -К., 1989.
     
251. Історія української культури\Під ред.Остафійчука -К., 2000.
     
252. Історія української культури \Під ред. Крип’якевича І. -К., 2000.
     
253. Крайній К. Історики Київо-Печерської Лаври Х1Х-початку ХХ століття. -К., 2000.
     
254. Українська афористика Х-ХХст. -К., 2001.
     
255. Лорко Г. Українське народознавство. -К., 1995.
     
256. Бунатян К.М. Давнє населення України. -К.,
     
257. Бычко А.К. Народная мудрость Руси: Анализ философа. -К., 1988.
     
258. Черный В.Д. Искусство средневековой Руси. -М., 1997.
     
259. Данилевский И.Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (1Х-Х11 вв.) -М., 1999.
     
260. Литаврин Г.Г. Византия и славяне. - СПб. 1999.
     
261. Славяне и их соседи. Вып.8 (Имперская идея в странах Центральной, Восточной и Юговосточной Европы). -М., 1998.
     
262. Асов А. Атланты, арии, славяpне. - М.,
     
263. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. К., Либідь, 1999
     
264. Моц О.. Ричка В. Київська Русь: від язицтва до християнства. – К., 1996.
     
265. Гумена Д. Минуле пливе в майбутнє. Розповідь про Трипілля., Нью-Йорк, 1978
     
266. Семчишин М. Тисячоліття української культури. – В., 1993
     
267. Макаров А.М. Світло українського бароко. – К., 1994
     

Навчальна прграма складена викладачами кафедри філософії: д.філос.н., проф.Б.В.Новіков, к.філос.н., проф.І.І.Федорова, к.філос.н., доц. С.Ю.Балакірова, к.філос.н., доц. І.К.Покулита.