Методичні рекомендації до написання магістерських робіт методичні рекомендації
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації до написання та захисту бакалаврських І магістерських робіт, 256.36kb.
- Методичні рекомендації, 358.86kb.
- Методичні рекомендації з підготовки курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських, 548.45kb.
- Методичні рекомендації з написання студентських науково-пошукових робіт Чернівці Методичні, 420.11kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення дослідження, написання, оформлення та захисту, 485.46kb.
- Методичні рекомендації написання курсових робіт > Теми курсових робіт: Тема Зворотна, 820.8kb.
- Старченко Юлією Анатоліївною, викладачем Аграрного коледжу управління І права пдаа., 405.13kb.
- Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітньо-кваліфікаційний рівень, 497.61kb.
- Методичні рекомендації до оформлення науково-дослідницьких робіт учнів-членів нт «Пошук», 239.87kb.
- Методичні вказівки до виконання магістерських робіт, 703.22kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
КАФЕДРА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
20.10.2011
Методичні рекомендації
до написання магістерських робіт
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
зі спеціальності 8.000009 „Управління навчальним закладом”
Затверджено на засіданні кафедри
державної служби та управління
(протокол № ___ від ___ _______ 2011 р.)
Луцьк-2011
I. МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА ЯК КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вимоги до підготовки магістрів визначаються нормативними документами, а саме: ст.30 Закону України „Про освіту”, Положенням „Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 65 від 20 січня 1998р.; листом Міністерства освіти і науки України № 1/9-168 від 25.04.2001 “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”.
Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їхнього застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання та використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідницької та науково-педагогічної діяльності.
Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр” повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, уміннями інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої) та управлінської діяльності, набути певний досвід використання одержаних знань і вміти продукувати (створювати) елементи нових знань для вирішення завдань у відповідній сфері професійної діяльності.
Підготовка магістра завершується обов’язковим захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.
Магістерська робота – наукова робота теоретичного, теоретико-експериментального чи теоретико-прикладного характеру, спрямована на самостійне розв'язання складних дослідницьких завдань, пов'язаних з певною науковою або науково-практичною проблематикою кафедри. Магістерська робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту й отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.
Магістерська робота зорієнтована на:
- розширення теоретичних знань магістрантів з фахової педагогічної підготовки;
- систематизацію та самостійний аналіз сучасних підходів до розв'язання складних питань, пов'язаних із новітньою інтерпретацією певних наукових проблем, що є об'єктом даного магістерського дослідження;
- поглиблення знань магістрантів із суміжних наук, насамперед з філософії, психології, соціології;
- подальше удосконалення умінь та навичок самостійної роботи із науковою літературою, виявлення тенденцій і закономірностей досліджуваних процесів;
- формування умінь самостійно визначати об'єкти та етапи магістерського дослідження, обґрунтувати систему заходів, необхідних для розв'язання теоретичних та прикладних завдань;
- розвиток умінь самостійно формулювати найбільш вагомі узагальнення основних результатів, розробляти науково-практичні рекомендації щодо удосконалення управління навчальними закладами різного рівня акредитації.
Виходячи з того, що магістерська підготовка – це по суті лише перший серйозний крок до науково-дослідницької та науково-педагогічної діяльності, магістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи та свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю. Магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень, її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знає загальні методи та прийоми їхнього вирішення.
II. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Кваліфікаційну магістерську роботу магістрант виконує самостійно під керівництвом наукового керівника, якого призначають відповідним наказом по інституту з числа професорсько-викладацького складу випускаючої кафедри управлінської діяльності.
Контроль за процесом підготовки магістерської роботи здійснюється кафедрою за допомогою „Індивідуального плану магістранта щодо виконання магістерської роботи” (додаток 1), який регулярно заповнюється науковим керівником магістерської роботи та зберігається на кафедрі.
Увесь період наукового дослідження, який триває під час підготовки і написання магістерської роботи, можна представити у вигляді таких основних етапів:
1. Обґрунтування актуальності обраної теми.
2. Постановка мети дослідження.
3. Визначення об’єкта і предмета та конкретних завдань дослідження.
4. Вибір методів (методики) проведення дослідження.
5. Пошук бази джерел дослідження і робота з нею.
6. Оформлення результатів дослідження в письмовій формі.
7. Формулювання висновків і оцінка отриманих результатів.
8. Захист магістерської роботи.
Своєчасний і обґрунтований вибір теми магістерської роботи значною мірою підпорядкує собі весь процес засвоєння знань і набуття вмінь у процесі навчання. Від цього залежать і успішний захист роботи, й ефективність майбутньої діяльності. Як правило, тема роботи може бути пов’язана з попередньою чи майбутньою сферою діяльності студента.
Щорічно кафедра кафедра управлінської діяльності оновлює рекомендований перелік тематики магістерських робіт, який відображає актуальні питання і проблеми теорії та практики управління освітніми установами та відповідає плановій науковій тематиці кафедри на поточний навчальний рік (додаток 2).
Необхідно звернути увагу, що в переліку наведено лише напрями робіт, а конкретна тема має бути визначена магістрантом за погодженням з науковим керівником. Допомагають у виборі теми ознайомлення з аналітичними оглядами та статтями у спеціальній періодиці, а також бесіди і консультації з фахівцями-практиками, під час яких можна виявити важливі питання, ще мало вивчені в науці. Вибравши тему, студент повинен усвідомити, у чому полягають мета, конкретні завдання й аспект її розробки. Для цього треба визначити суть пропонованої ідеї, актуальність теми, її теоретичну новизну і практичну цінність. Це значно полегшить оцінку й остаточний вибір теми.
Теми магістерських робіт затверджуються наказом по інституту до 01 листопада поточного року, остаточне коригування тем магістерських робіт допускається не пізніше ніж за два місяці до захисту.
2.1. Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Магістерська робота є кваліфікаційною роботою, і те, як її автор уміє вибрати тему і наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з погляду своєчасності та практичної значущості, характеризує його професійну зрілість і підготовленість. Висвітлення актуальності повинно бути лаконічним. Досить у межах однієї сторінки показати суть проблемної ситуації, що визначає актуальність обраної теми, її наукове, практичне, історичне значення.
2.2. Далі необхідно перейти до формулювання мети дослідження. Мета дослідження – це те, що в найбільш загальному вигляді повинно бути досягнуто в процесі роботи, вона повинна бути реалістичною та конкретною, досяжною, досить значущою, орієнтованою на результат.
2.3. Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес чи явище, що спричинило проблемну ситуацію. Предмет перебуває в межах об’єкта. Він є властивістю, певним аспектом об’єкта, які підлягають глибокому спеціальному вивченню, та відносно яких дослідник зобов’язаний отримати нове знання. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносні між собою як загальне і часткове.
Якщо робота має експериментальний характер, то далі формулюється гіпотеза дослідження. Гіпотеза – це наукове припущення, яке висувається для пояснення певних фактів, явищ та процесів, і яке необхідно підтвердити чи заперечити.
Виходячи з визначених мети, об’єкта, предмета та гіпотези (за необхідністю) формулюються завдання роботи – локальні комплекси цілеспрямованих і взаємопов'язаних дій з реалізації цілі (наприклад: проаналізувати стан і досвід вирішення проблеми, провести дослідження ... шляхом ..., розробити напрямки, пропозиції, структури, методики, навчальні матеріали…, показати практичне використання результатів на прикладі тощо. Формулювання цих завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їхнього рішення повинен становити зміст глав магістерської роботи. Це важливо також і тому, що заголовки таких глав відображають завдання проведеного дослідження.
2.4. Дуже важливим етапом наукового дослідження є вибір методів дослідження, які є інструментом у здобуванні фактичного матеріалу. Вони також необхідна умова досягнення поставленої в роботі мети.
2.5. Пошук бази джерел дослідження і робота з нею. Знайомство з опублікованою за темою роботи літературою починається з розробки ідеї, тобто задуму передбачуваного наукового дослідження, про що зазначено в темі та робочому плані роботи. Така постановка справи дає змогу більш цілеспрямовано шукати літературні джерела з обраної теми і глибше осмислювати той матеріал, що міститься в роботах інших учених, тому що основні питання проблеми майже завжди закладені в існуючих дослідженнях.
Варто продумати порядок пошуку і приступити до укладання картотеки (чи списку) літературних джерел за темою. Необхідно переглянути всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою дослідження. Стан вивченості теми найдоцільніше почати зі знайомства з інформаційними виданнями, мета яких – надати оперативну інформацію про публікації, стисло передати їх зміст. Нині випуском інформаційних видань займаються інститути, центри і служби науково-технічної інформації (НТІ), що охоплюють усі галузі народного господарства.
У зв’язку з розвитком науково-дослідних робіт і необхідністю детально аналізувати літературу попередніх років, щоразу більшого значення для дослідників набуває бібліографія, представлена значним переліком посібників. Серед них – тематичні покажчики й огляди, списки літератури в книжках та наукових статтях, каталоги галузевих науково-технічних видавництв тощо.
Вивчення літератури за обраною темою потрібно починати із основних робіт, щоб одержати загальне уявлення про основні питання, а потім уже вести пошук нового матеріалу. Вивчення наукових публікацій бажано проводити поетапно: загальне ознайомлення з роботою в цілому відповідно до її змісту; швидкий перегляд усього змісту; читання в порядку послідовності розташування матеріалу; вибіркове читання певної частини роботи; виписка найважливіших матеріалів; включення фрагменту тексту до майбутньої магістерської роботи.
Не потрібно прагнути тільки до запозичення матеріалу. Паралельно варто обміркувати знайдену інформацію. Цей процес триває впродовж усієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникли під час знайомства з чужими роботами, стануть основою для здобуття нового знання. Критерієм оцінки прочитаного є можливість його практичного використання в роботі. Вивчаючи наукові джерела, потрібно дуже ретельно стежити за оформленням посилань, щоб надалі було легко ними користуватися.
Аналіз літератури з проблеми повинен бути не описовим і констатуючим, а критичним, орієнтованим на ознайомлення з існуючим досвідом та з’ясування невирішених питань, на пошук оригінальних шляхів розв’язання проблеми і повинен презентувати власну позицію автора стосовно позиції інших дослідників. Обов’язковим є посилання на використану літературу згідно з існуючими правилами для запобігання плагіату.
2.6. Оформлення результатів дослідження в письмовій формі. Магістерська робота повинна мати пошуковий характер. У роботі мають бути продемонстровані вміння студента методологічно грамотно проводити наукове дослідження, самостійно аналізувати, систематизувати, узагальнювати його основні наукові та практичні результати.
Виклад матеріалу дослідження здійснюється відповідно до плану послідовно у розділах, підрозділах, пунктах основної частини роботи. Результати дослідження повинні відповідати вимогам літературної мови, стиль викладу – науковий. Необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати наукових досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
Розгляд досліджуваної проблеми доцільно розпочинати з короткого огляду літератури за темою роботи. Необхідно відобразити стан і ступінь розробки проблеми у науково-педагогічній літературі (хто, коли та у яких напрямках досліджував проблему, основні джерела інформації, основні теоретичні та методологічні підстави роботи).
Магістерська робота повинна містити принципово новий матеріал, або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у іншому аспекті. Потрібно використовувати загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їхнього використання. Необхідно наводити вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізувати і обґрунтовано критикувати протилежні їй точки зору.
Наукову інформацію в роботі потрібно викладати у найповнішому вигляді, обов’язково розкриваючи хід та результати дослідження з детальним описом методики дослідження. Повнота наукової інформації повинна відбиватися в деталізованому фактичному матеріалі з обґрунтуваннями, гіпотезами, теоретичними узагальненнями.
Матеріали роботи мають містити конкретні чітко сформульовані рекомендації, спрямовані на удосконалення існуючого стану державного управління, місцевого самоврядування, державної служби, розробки та реалізації державної політики у різних сферах суспільного життя.
III. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Якість магістерської роботи оцінюють не тільки за теоретичною цінністю, актуальністю теми та значенням отриманих результатів, а й за рівнем загально методичної підготовки, що насамперед відображено в композиції. Композиція роботи – це послідовність розташування її структурних компонентів, до яких належать основний текст (тобто розділи та підрозділи), а також частини її довідково-супровідного апарату.
Структура магістерської роботи:
1. Титульна сторінка.
2. Зміст.
3. Вступ.
4. Основна частина (складається з 2-3 розділів, традиційно перший розділ – результати теоретичного пошуку, другий (в окремих випадках і третій) – результати дослідно-експериментальної роботи).
5. Висновки.
6. Список використаних джерел.
7. Додатки (за потребою).
Розглянемо кожний структурний елемент магістерської роботи детальніше.
3.1. Титульний аркуш є першою сторінкою магістерської роботи і заповнюється за строго визначеними правилами (додаток 3).
3.2. На другій сторінці магістерської роботи (після титульної сторінки) подається зміст роботи, у якому наведено всі заголовки розділів та підрозділів магістерської роботи і вказано сторінки, з яких вони починаються. Заголовки змісту повинні точно повторюватись у заголовках у тексті. Усі заголовки починають із прописної букви без крапки в кінці.
Наприклад:
ЗМІСТ
| ВСТУП | | 3 |
| РОЗДІЛ I. | Назва розділу | 8 |
| | 1.1. Назва параграфу | 8 |
| | 1.2. Назва параграфу | 25 |
| | Висновки до першого розділу | 34 |
| РОЗДІЛ II. | Назва розділу | 36 |
| | 2.1. Назва параграфу | 36 |
| | 2.2. Назва параграфу | 56 |
| | Висновки до другого розділу | 73 |
| ВИСНОВКИ | | 75 |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | 81 | |
| ДОДАТКИ | | 92 |
3.3. Наступним структурним елементом магістерської роботи є вступ. У вступі до роботи зазначають актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених завдань, формулюють об’єкт і предмет дослідження, вказують обрані методи (методику) дослідження.
Крім того, у вступі визначається наукова новизна магістерського дослідження (відмінність одержаних результатів та відомих раніше, певний ступінь новизни – вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); формулюється практична значущість проведеного магістерського дослідження. У роботах, що мають теоретичне значення, надаються відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендації щодо їхнього використання; в роботах, що мають прикладне значення – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації до їхнього використання. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їхньої готовності до використання або масштаби використання.
За умови участі магістранта у науково-практичних конференціях різного рівня, обговорення результатів магістерської роботи на засіданнях кафедр навчальних закладів різного рівня акредитації, на засіданнях навчально-методичних або циклових комісій, на нарадах різного рівня тощо до вступу додається такий структурний компонент як „Апробація результатів дослідження”.
За умови публікації магістрантом результатів магістерської роботи в різних наукових виданнях (стаття у науковому журналі, стаття у збірнику наукових праць, стаття у збірнику матеріалів науково-практичної конференції тощо) до вступу додається структурний компонент „Публікації”.
Наприкінці вступу подається інформація про структуру магістерської роботи. Наприклад:
„Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (118 найменувань), 2 додатків на 14 сторінках. Текст магістерської роботи проілюстровано 9 таблицями, 3 рисунками”.
3.4. Основна частина магістерської роботи – опис процесу дослідження, у якому висвітлюють методику і техніку дослідження з використанням логічних законів і правил та узагальнюють його результати.
Основна частина роботи поділяється на теоретичну та практичну (експериментальну) частини та складається з 2 або 3 розділів, кожен з яких поділяється на декілька підрозділів (параграфів). Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі магістерської роботи і цілком її розкривати. Назви розділів та параграфів формулюють стисло та чітко.
Перший розділ може бути присвячений аналізу й дослідженню історичних витоків виникнення проблеми, причин її існування, досвіду її вирішення в Україні та за кордоном. Головним засобом для цього є вивчення вітчизняних та закордонних літературних джерел, огляд преси, законодавчих та нормативних актів, іншої інформації. Аналіз літератури з проблеми повинен бути переважно не фактографічним, а критичним, віддзеркалювати власну позицію та думку автора. Викладаються основні теоретичні й методичні положення теми, проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти теми, визначається власне становлення автора до них.
Теоретичний розділ магістерської роботи включає виклад результатів аналітичної роботи автора щодо понятійно-термінологічної бази дослідження, дослідження зовнішніх та внутрішніх чинників функціонування того чи іншого педагогічного об’єкту. Важливим аспектом теоретичної частини магістерської роботи має стати розкриття сутності та структури основного поняття роботи, аналіз передового управлінського досвіду з проблеми.
В експериментальній частині магістерської роботи на підставі проведеного аналізу обґрунтовується напрямок розробки чи пропозицій і викладається їхній зміст з необхідною аргументацією, розрахунками, схемами тощо.
Практична частина роботи може включати спостереження магістранта під час науково-виробничого стажування, аналіз власної управлінської та педагогічної роботи за проблемою дослідження; опис методики педагогічного експерименту, результати кількісного та якісного аналізу експериментальної роботи; методичні рекомендації управлінцям різних ланок освітньої системи, різних типів навчальних закладів.
Треба приділяти увагу логічному зв’язку розділів основної частини, зокрема використанню результатів аналізу й досліджень у розробках і пропозиціях. Як теоретична, так і практична частини магістерської роботи повинні відбивати й власну, суб’єктивну думку магістранта, посилання на власний педагогічний, управлінський досвід, аналіз досвіду роботи колег.
Наприкінці кожного розділу основної частини роботи необхідно формулювати локальні висновки.
Остаточна структура основної частини роботи значною мірою залежить від її специфіки та може дещо відрізнятися від даних рекомендацій.
3.5. Заключним етапом наукового дослідження є висновки. У висновках віддзеркалюється ступінь досягнення поставленої цілі роботи шляхом систематизації в інтегрованому вигляді всього змісту та результатів роботи. Цей розділ повинен показувати незалежному читачу (скажімо, члену державної комісії, який мало знайомий з роботою, але зобов'язаний мати аргументи для об'єктивного оцінювання роботи): важливість, значимість і актуальність проблеми, яким чином вона вивчалася й аналізувалася в минулому та слухачем, що показав аналіз, які додаткові дослідження були зроблені, чому для вирішення проблеми були обрані саме такі шляхи, що конкретно розроблено в роботі, що й кому пропонується, можливе практичне застосування результатів дослідження, шляхи подальшого вирішення проблеми.
Висновки можуть бути оформлені як пронумерований арабськими цифрами виклад результатів дослідження, описаних в розділах основної частини роботи. Посилання на інших авторів, їхнє цитування, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускаються. Рекомендується, щоб обсяг висновків становив не більше 5% обсягу основної частини магістерської роботи.
3.6. Список використаних джерел. Після висновку прийнято поміщати бібліографічний список використаної літератури. Цей список – істотна частина роботи. Він відображає самостійну роботу студента з першоджерелами. До списку джерел включаються наукові публікації різного рівня, архівні джерела, що використовувалися автором для обґрунтування позицій своєї роботи.
Кожне включене у такий список наукове джерело повинне бути згаданим у рукописі роботи. Не треба включати в бібліографічний список ті роботи, на які немає посилань у тексті роботи і які фактично не були використані. Посилання на літературу подаються відповідно до прийнятих стандартів.
При роботі з науковими джерелами необхідно пам’ятати, що власне дослідження передбачає передусім критичний аналіз цих джерел, а не механічне переписування чужих думок без відповідних посилань. Саме критичний аналіз наукової літератури дає можливість визначити ще невивчені сторони наукової проблеми і точно окреслити завдання своєї роботи. Автор магістерської роботи повинен вміти викласти свій погляд на шляхи вирішення обраної проблеми. При цьому він має показати вміння оперувати науковою термінологією, осмислювати ті наукові визначення, які найбільш точно характеризують проблему дослідження.
3.7. Додатки. За бажанням автора магістерська робота може включати такий структурний компонент як „ДОДАТКИ”, до яких входять таблиці, рисунки, графіки, анкети, тести, програми бесід або питання до інтерв’ю із студентами та педагогічними працівниками, програми спостережень, методичні розробки тощо. Додатки розміщують в порядку появи посилань у тексті.