Іван богун кальницький полковник, славний син українського народу або моя дума про івана богуна

Вид материала

Документы

Содержание Віктор Сокіл Ніколи не заросте дорога до святинь нашого народу, не зітруться в пам’яті імена вірних її синів , рядки думи «Іван Богун».

Подобный материал:

• Прийнятий: Затверджено: Постановою №6 Радою Українського Народу Установчих Зборів Українського, 368.33kb.
• Івана Франка "Мойсей", 78.97kb.
• Продовжити формування уявлення про календар народних свят, викликати в учнів інтерес, 348.44kb.
• Відтворення побуту І традицій в повісті "Кайдашева сім'я", 18.48kb.
• Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття, 52.47kb.
• Тема: Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини, 92.4kb.
• Леся Українка геніальна донька українського народу, 266.34kb.
• Велика ідея гетьмана івана мазепи, 812.7kb.
• Міністерство науки І освіти україни львівський національний університет імені івана, 8214.57kb.
• Міністерство освіти І науки України Білокуракинський відділ освіти райдержадміністрації, 139.28kb.

ІВАН БОГУН - КАЛЬНИЦЬКИЙ ПОЛКОВНИК, СЛАВНИЙ СИН УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

або МОЯ ДУМА ПРО ІВАНА БОГУНА


Олена Голубєва, студентка І курсу Інституту журналістики

Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка

10 жовтня 2011 р.


…У Вінниці, на границі,

Під могилою над Бугом-рікою –

Там стояв Іван Богун вільницький

Під обителем-монастирем кальницьким.

Під кальницькою обителю

Богун стояв…


З думи «Іван Богун»


Збірка «Українські народні думи та

історичні пісні» (Київ:Веселка,1990.-239, с.74)

«Не стань на коліна, мій народе, знов…»

І. Богун


…На вид він років сорока,

Козацька виправка струнка,

І мати дала гарну вроду,

З таким іти в огонь і в воду,

Одна лиш честь для козака…

Віктор Сокіл

«Кальницький змаг» (зб. «Акорди життя»)


Іван Богун був наказним гетьманом, одним з найвідоміших козацьких полководців на Україні середини XVII ст., слава про якого гучно лунала не лише на українських землях, а й за її межами.

На превеликий жаль, невідомо, де і коли народився Іван Богун. Мало відомостей і про ранній період його життя. Деякі історики стверджують, що він вже брав участь у козацьких повстаннях в Україні в 1637 - 1638 роках, та точніше вже йдеться про його ратні подвиги при обороні Азову (Крим), коли запорозькі та донські козаки впродовж 1637 - 1642 років героїчно захищали це місто від турецьких військ султана Ібрагіма.

Впродовж 40-х років XVII ст. Богун вів звичайне для реєстрового козака життя, сповнене численних походів проти кримських татар та обороняв рідні землі від їх набігів.

Та з початку визвольної боротьби українського народу у 1648 - 1667 роках Богун був прихильником та правою рукою Богдана Хмельницького. Він зарекомендував себе сміливим і талановитим організатором у битві під Збаражем і був там поранений.

Богдан Хмельницький оцінив його талант та призначив Кальницьким полковником. По-різному стверджують історики , коли це сталося. Але в реєстрах після Зборівської угоди він значиться вже Кальницьким (іноді називають Вінницьким, що невірно) полковником, яким він був майже десяток літ (так стверджують деякі краєзнавчі матеріали та свідчення кальничан). Це був єдиний приклад такого тривалого терміну військової посади тих часів. В цьому була необхідність (Кальницький полк був порубіжним), а також заслуга Богуна.

На Україні після Зборівської угоди за реєстрами 1649 року було 16 полків, а на Брацлавщині (нині частина Вінницької області, куди територіально входить місто-село Кальник) – три : Кальницький, Брацлавський та Уманський (нині територія цього полку відноситься до Черкащини).

В Кальницький полк входило 19 сотень, в т.ч. і Вінницька сотня козаків. Це був порубіжний полк, тому на його долю випало чимало військових баталій.

Будучи Кальницьким полковником, Іван Богун бере участь в боях під Батогом, Жванцем, Монастирищем, Уманем, Вінницею.

Він зі своїм полком вів важкі бої на Брацлавщині проти загонів Калиновського та Лянцкоронського. Саме в боях під Вінницею в березні 1651 року Іван Богун вперше так широко проявив свій талант полководця. Саме цей історичний факт вдало описується Яковом Качурою в творі «Іван Богун». Саме ці події оспівує народ в думі «Іван Богун». Ця дума – чи не єдине джерело, яке найяскравіше засвідчує історичний факт, пов'язаний з біографією легендарного полководця .

Розсудливим, мудрим полководцем він зарекомендував себе у Берестецькій битві. Саме там Богуна було обрано наказним гетьманом, який виправдав покладені на нього надії та вивів із оточення основні сили українського війська.

У березні 1653 р. Кальницький полк Богуна виступає проти армії С. Чарнецького, який захопив Липовець, Погребище та інші міста Брацлавщини і рухав­ся в глиб України. Виступив саме проти того Чарнецького, який захватив Богуна у полон й привів перед очі князя Яреми Вишневецького – так описує цей історичний епізод Яків Качура у творі „Іван Богун". Тоді, втікаючи, Іван Богун з глузливою посмішкою на обличчі викрикнув : «До скорої зустрічі, пане Чернецький» (Укр. літ., 5 кл., стор.210. Цей факт зафіксовано і у фільмі «Огнем і мечем»).

А зустрілися вони в бою під Монастирищем, де польські війська змушені були відступити, а сам С.Чарнецький зазнав поранення.

Іван Богун разом з сином Богдана Хмельницького Тимошем водив Кальницький полк на Молдавію. А в грудні 1656 р., він в якості одного з керівників козацького корпусу вирушив у похід проти Речі Посполитої. Пройшовши Західною Україною та Польщею, козацькі війська здобули Краків, Брест і Варшаву. Багато було ще зроблено Богуном у політичному житті України.

Іван Богун був по-зрадницькому убитий під Новгородом-Сіверським 17 лютого 1664 року. Та Кальницький полк, очолюваний його соратниками та послідовниками, продовжував воювати… В 1670 та 1671 роках майбутній польський король Ян Собезький під Кальником потерпів поразку (газета «Трудова Слава»,17 серпня 1971 р.– з фондів краєзнавця В. Мацька).

Значний військовий талант та численні перемоги створили Богунові ім’я непереможного полководця, що навіював страх на ворогів. Навіть вороги не в змозі були не оцінити його людських чеснот та талантів воєначальника.

Він був найрішучішим та найпослідовнішим борцем за незалежність України (не підписав Переяславську угоду !), чесним, безкорисливим лицарем, котрий нічим не заплямував себе. І полковницький пернач він тримав найдовше з усіх полковників --15 літ!

Іван Богун був вродливим, сильним духом і тілом, сміливим, спритним, винахідливим, рішучим козаком, розумним, мудрим, талановитим полководцем. Він палко любив свою батьківщину і не жалів здоров’я та життя заради неї.

Богуна люблять та поважають вдячні потомки, ті, які лише з героїчних сторінок минулого знають про нього. Сьогодні відроджений Кальницький козацький полк , яким керує понад 21 рік полковник Михайло Баніт, нараховує не одну сотню. Свою діяльність він направляє на національно-патріотичне виховання підростаючого покоління.


* * *

В грудні 2003 року у селі Кальник Іллінецького району Вінницької області Івану Богуну відкрито пам’ятник. Це поки що єдиний на Вінниччині пам’ятник легендарному лицарю, полковнику історичного Кальницького полку.

Біля підніжжя пам’ятника червоно горять на морозі кетяги калини… Сюди йдуть вдячні потомки вклонитися народному герою. Тут, біля пам’ятника І.Богуну і біля святині Кальницького полку – полкової хоругви, на Покрову, в День Українського Козацтва, складають присягу на вірність Україні призовники, тут приймають школярів Дашівської , Кальницької, Бабинської, Паріївської та інших шкіл району в козачата. Тут звучать історичні та козацькі пісні, козацькі марші. На свято кожного разу поспішають і найменші – вихованці місцевого дитячого садочку «Ромашка» ( зав. Г. Гашинська) То ж недарма редактор газети «Трудова слава» Наталя Таранюк публікацію про Кальницький полк до Дня Українського Козацтва (14 жовтня 2006 р.) назвала так: «Козаки в колисці підростають знов».

Нині на місцях визначних подій на Вінниччині зводяться пам’ятники. Я не раз бувала і біля пам’ятника Богуну в Кальнику, і біля пам’ятного Хреста в Іллінцях, буваючи на батьківщині своїх пращурів.

Треба віддати належне в будівництві пам’ятників колишньому генерал-хорунжому Вінницького Коша В. Лебедевичу (про нього та про нинішні подільські полки розповідає фотоальманах «Лицарі козацької слави» - Вінниця, вид. «Вега», 2006 р.) Це дуже велика діяльність – її оцінять потомки гідно. Та у мене болить душа за напис на обох пам’ятниках (думаю, не лише цих): «Кальницько - Вінницький полк».

Вважаю, цей напис є неграмотний, оскільки він спотворює історичні та географічні факти. Полк може бути Кальницький або Вінницький, чи полки Кальницький і Вінницький. Думаю, що наступні дослідження істориків та краєзнавців внесуть роз’яснення , але ж те, що викарбуване на камені, залишиться навіки.

По-різному називають Івана Богуна дослідники його біографії : Федоренком, Федоровичем. На них , очевидно , посилається й І.М. Конончук , автор праці «Історія України від стародавніх часів до «Помаранчевої революції» – такого цікавого та змістовного підручника для студентів та учнів. Але ж саме цих учнів та студентів спантеличує така інформація! З літопису ж Величка перед нами постає дві постаті – і Богуна, і Федоренка!

Вивчаючи та досліджуючи літописи Величка та Грабянки, «Реєстра…» 1649 року, праці Грушевського, Г. Нашого та О. Гуржія («Іван Богун: міфи та реальність») та інших авторів, звертаючись до матеріалів краєзнавців, особливо, кальничанина В. Мацька, думається , що плутанина в працях деяких науковців йде від того, що ними іноді плутаються подані в «Реєстрах» назви полків (а відповідно, й імена полкової (сотенної) старшини) -- одиниць територіально-адміністративного та військового поділу, з назвами їх як бойових одиниць за місцем дислокації чи історичних баталій (на території Брацлавщини та Поділля), а також з географічними назвами територій України: Брацлавщина (Східне Поділля) та Поділля (Західне Поділля). Та щоб висловити цю думку в стверджувальній формі, ще треба багато попрацювати. Принаймні, це важливо. Оскільки такі уточнення потрібні для правдивої історії не лише Кальника, Присоб’я та Поділля, а й усієї України.

Вивчаючи історію Вінниччини за такою енциклопедичною працею, як «Історія міст і сіл УРСР. Вінниччина», боляче усвідомлювати, що в ній все героїчне минуле такого «знакового села Кальник», як пише в своїй праці Г.Д. Казьмирчук, вміщується в малюсіньку колонку, а історію міста Кальника , яке грудьми захищало рідну землю від різних поневолювачів, втиснуто в одне речення: «В роки визвольної війни 1648-1654рр. Кальник був полковим містом». Вдуматись лише – це про місто, історія якого сягає в далекі віки і пов’язана з долею України не лише за козацької доби; це про центр Кальницького полку – одного з найбільших адміністративно-територіальних та військових одиниць Правобережної України , якому польський історик Е.Руліковський присвятив в сотні разів більше рядків; це про не одне покоління кальничан, яке зберегло святиню -- курінь Івана Богуна, що три з половиною століття немов оберігав цю землю собою.

Тож думається, що така «енциклопедія» («Історія міст і сіл УРСР. Вінниччина») подолянам уже не потрібна. Вони чекають фундаментальної правдивої історії, найперше, від тих, у кого болить від несправедливості душа. Серед таких людей, найперше ті дослідники, які самі або їх пращури народились в Кальнику та які вже написали не одну сторінку з історії своєї рідної , батьківської землі – Кальника, краю Присоб’я, Поділля, і сьогодні продовжують працювати в цьому напрямку:

- дослідженню історії Кальницького козацького полку та його полковникам, зокрема й І.Богуну, присвятили свої наукові праці професор історії КНУ ім. Тараса Шевченка Г.Казьмирчук (народився та виріс в Кальнику) та його донька М.Казьмирчу;

- багато досліджень з історії Кальника та Кальницького полку, біографії його полковників зроблено відомим краєзнавцем, кальничанином В.Мацьком;

- про ратні подвиги цього полку під проводом І. Богуна та інших славних полководців пише в своїх поезіях та нарисах сучасний подільський поет Віктор Сокіл (народився і виріс в Кальнику) в своїх збірках «Під Кальницьким небом», «Акорди життя», «Кальницький полк»;

- краєзнавчі та наукові дослідження історії Кальника та Кальницького полку продовжують вести Т.Родіченко-Голубєва, О.Голубєва (автор) та Т.Моторна. Вони ж є адміністраторами (редакторами), членами Наглядової Ради та спонсорами офіційного сайту «Село Кальник та Кальницький козацький полк», який успішно працює (набирає обертів) другий рік.


* * *

Болить душа за Подільську землю, Присоб’є, Кальник – батьківщину наших пращурів…Одним із підтверджень того – бажання відкрити маловідомі сторінки історії цієї героїчної землі, продовження розпочатих раніше досліджень «героїчного й звитяжного життя не одного покоління кальничан» та подолян.

Ніколи не заросте дорога до святинь нашого народу, не зітруться в пам’яті імена вірних її синів , рядки думи «Іван Богун».

Мої дослідження – це моя дума про Івана Богуна !


* * *


Автор (Голубєва О.) щиро дякує Г.Д.Казьмирчуку, професору історії Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка та М.Г.Казьмирчук, доценту цього ж університету за надані матеріали з їх приватного архіву та оцінку (в їх науковій праці «Роде наш красний. Село Кальник . Документи й дослідження») його (автора) досліджень, присвячених батьківщині пращурів, а також за співпрацю з ним (автором) у створенні Інтернет-проекту – офіційного сайту «Село Кальник та Кальницький козацький полк». Автор також щиро вдячний кальницькому полковнику М.Баніту, краєзнавцю, полковому писарю В.Мацьку, директору Кальницької школи Л.Бибик та учителю історії цієї школи Т.Семенець, а також усім іншим кальничанам та подолянам за співпрацю та надані матеріали з приватних архівів для створення відповідних веб-сторінок даного офіційного сайту.


ЛІТЕРАТУРА

Опубліковані джерела

1. Величко С. Літопис. Збірник козацьких літописів. - Київ:Дніпро,2006.- 194-876с.
   
2. Грабянка Г.Літопис. Збірник козацьких літописів.-Київ: Дніпро,2006.- 877-967 с.
   
3. Реестра всего Войска Запорожского…1649.-Москва: В Университетской
   

типографии, 1875. - ХІУ-ХХХІУс., 131-197с. (выборочные страницы)

4. Руліковський Е. Словник географічний кролівства польського,т.3.-Варшава. 1882. вибірково 704-707 с. - польською (є переклад з польського В.Мацька)
   
5. Ляскоронский В. Гильом Левассер-де –Боплан и его географические труды.-Киев:Типография И.И.Чоколова, 1901 (выборочные страницы)
   
6. Бабенко І.( автор та упор.) Сторінки з історії Іллінеччини в працях істориків, археологів, краєзнавців. - Іллінці Вінницької обл.: Іллінецька друкарня, 1995.-44с.
   
7. Бойко О.Д. Історія України.-Київ: Академвидав. 2004.- 656 с.
   
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови.-Ред. Бусел В.Т.- Київ-Ірпінь: Перун.- 1426 с.
   
9. Гетьмани України. Упор. журн. «Україна».- К.Журн.Україна.1991.- 1440с.
   
10. Войтович В.Українська міфологія. - Київ: Либідь, 2005.-663с.
    
11. Гетьмани України.Історичні портрети.Збірник. – Київ: Журн. «Україна»., газ. «Вечірній Київ». 1991.-216с.
    
12. Грушевський М. Історія України, приладжена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх.- Київ: Либідь, 1991.-227с.
    
13. Голубєва Т. Історія одного великого козацького роду. – Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик «Освіта», 16-23 травня 2007 – 10-11с.
    
14. Голубєва Т. Козацький рід. . – Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик «Освіта», 12-19 березня 2008 – 6-7с.
    
15. Голубєва Т., Моторна Т. Від серця--до серця.- газ. «Трудова слава», 2.08.2006.-3с.
    
16. Голубєва Т., Моторна Т. Вітання ювіляру.- газ. «Трудова слава», 21.11.2007.-3с
    
17. . Гуржій О.Іван Богун: деякі міфи та реальність. - Київ. Український
    

історичний журнал, 1998, №1.-с.99-111

18. Енциклопедія українознавства .Автор-уклад. Оліфіренко В.- Київ: Сталкер. 1999.-495 с.
    
19. Збірка «Українські народні думи та історичні пісні». -Київ:Веселка,1990.-239, с.74 98. Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. Київ:Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1972.- 778 с.
    
20. Казьмирчук Г. Село Кальник: поступ до промислового суспільства (кінець
    

ХУІІІ - на початку ХХ ст.).- Київ:Логос, 2005.-38с.

21. Казьмирчук Г., Казьмирчук М. Роде наш красний: село Кальник. Документи
    

й дослідження з історії села (кінець ХУІІІ – на початку ХІХ ст.). Київ: Логос,

2006. -120с.

22. Конончук І.М. Історія України від найдавніших часів до помаранчевої
    

революції. - Ніжин: ТОВ Гідромас, 2005- 283 с.

23. Кордт В. Матеріяли картографії. – у Києві: МСМХХХІ. 1931
    
24. Кучеренко М., Панькова С., Шевчук Г. Я був їх старший син ( про рід М.Грушевського- О.Г.).- Київ: Кий, 2006. – 664 с.
    
25. Лицарі козацької слави.Фотоальбом.Відпов. ред. Космина Н. -Вінниця:Книга- Вега, 2005.-16 с.
    
26. Мельник В. Кальник-місто полкове. – газ. «Україна молода». 23.01.2007.-9с.
    
27. Материалы по истории русской картографи.Вып.Ы Карты всей России и Южных ея областей до половины ХУІІ века. Тип. Шульженко С. 1899 (вибіркові стор.)
    
28. Напиткін В. Геральдика Хмельниччини.- Тернопіль:Підручники і
    

Посібники, 2005 р.- 48 с.

29. Осташ Р. Територія Брацлавського і Кальницького полків 1649р. у зіставленні з сучасною географічною картою. Тези доповідей 6-ї Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції.- Вінниця, 1988.- 15с.
    
30. Полонська-Василенко Н. Історія України до середини ХУҐҐ ст. т.І.-Київ:
    

Либідь, 2002.- 588 с.

31. Сокіл В. Під Кальницьким небом.- Вінниця:ВЕМС,2002.-315с.
    
32. Сокіл В. Акорди життя. - Вінниця:Континент-Прим,2004.-120 с.
    
33. Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький. Хроніка життя та діяльності. - Київ:Наукова думка,1994.- 261
    
34. Степанков В. Універсали і накази Б.Хмельницького (1648-1657).-Газ.«Історія України».№ 43, листопад 2001.- с 1-3
    
35. Смолій В., Степанков В. Правобережна Україна у ІІ половині ХУІІ-ХУІІІ ст.
    

Проблеми державотворення.- Київ: АН України, Інститут Історії України, 1997.-70с

36. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція ХУІІ ст. (1648- 1676рр.). т.7. – Київ: Видавничий Дім Альтернативи, 1999.- 351с.
    
37. Таранюк Н. Козацькому роду нема переводу. - газ. «Трудова слава».
    

(Вінницька обл., Іллінецький р-н), 13 жовтня 2006 р.-- 1-2 с.

38. Яворницький Д. Іван Сірко.-Київ: Веселка, 1992.-с.40
    
39. Яковлєва Т. Іван Богун – Федорович.-Київ, журнал «Київська старовина»,№ 5, 43с.
    
40. Карти України та Вінниччини ( джерела вказані окремо)
    

Матеріали Інтернет-сайтів

41. Ащеулова Т. Корогва - символ українського козацтва . m-ukraine.org/ua/index.php?go=News&in=view&id=1551
    
42. Герб Козацтва ( Герб “Українське Козацтво» - О.Г.)-Українська Галерея. nter.com/gallery/ShowImage./asp?ImagePidrozdilID=134&ImageNu...
    
43. Гетманский род Гоголя. ссылка скрыта.
    
44. Инв.№ 216709 (Евстафий Гоголь –О.Г.). 9/132/search?q
    
45. Гоголь Остап. ссылка скрыта
    
46. Прототип Гоголевского Тараса Бульбы - гетман Остап Гоголь, далекий предок писателя. org.ua/uk_r.php?d=a&i=1239
    
47. Знамена казаков. ссылка скрыта
    
48. З історії геральдики України (Герби.Прапори-О.Г.) Київська область. Київська губернія (сюди відносився Кальник – авт). nt.net.ua
    
49. Історичні корені української національної символіки. huk.lviv.ua/referat/1/836/html
    
50. Кальницкий полк. г.Кальник.rod.ru/vinni.htm
    
51. Козацька символіка. e.org.ua
    
52. Козацькі клейноди . y/157987/
    
53. Національна Символіка. a
    
54. Нарис з історії України. ссылка скрыта
    
55. Однострій. Українське Козацтво. ссылка скрыта
    
56. Полковник козацького війська Іван Богун. edu.vn.ua/books/bogun/polkovnik/htm
    
57. Православний хрест на козацьких прапорах. /3000/3150/34834/
    
58. Статут Українського Козацтва. stvo.org/statut/1/
    
59. Символіка українського козацтва . nt.net.ua
    
60. Сіверко І. Звитяжна козацька доба. .com.ua/zametki/22.09.08/56525.php">
61. Українська геральдика.Кальник . ua/index.php3?lang=U&id=3364
    
62. Українська геральдика. Шабельня . ua/index.php3?lang=U&context=info&id=3444
    
63. Українська геральдика: Брацлавське воєводство, Подільське воєводство, Вінницька обл., Іллінецький р-н (Герби.Прапори-О.Г.) com.ua
    
64. Українське реєстрове козацтво (сучасне). ссылка скрыта
    
65. Українське реєстрове козацтво . Герб. ссылка скрыта
    
66. Українське реєстрове козацтво. Роман Наконечний . ссылка скрыта
    
67. Украинская символика. http:www.countries.ru/?pid=563
    
68. Хронологія та територіальний поділ (тут про Кальницький полк –О.Г.) http;//vn.iatp.org.ua/kozak/hrono.htm
    
69. Козацька геральдика. maka.org,ua/page_odnorogenko.php
    
70. Геральдика.ру. Тинктуры:…О символике цвета. ссылка скрыта
    
71. Символіка Яготинського р-ну.
    

ссылка скрыта

72. Клейноди МГО “Козацтво Запорозьке». o.com/ua/bookmaket/kozak2007/2/9.php
    

Неопубліковані джерела

73. Матеріали Збаразького краєзнавчого музею
    
74. Матеріали краєзнавчого музею м.Бахчисарай
    
75. Краєзнавчі матеріали музею з історії с.Кальник
    
76. Краєзнавчі дослідження з історії Поділля (пд.-сх.частини Вінниччини) с. Кальник, Кальницького полку та клірових книг -- з приватного архіву професора історії Григорія Казьмирчука (Київ)
    
77. Матеріали досліджень історії міста-села Кальник та історії Кальницького козацького полку (історичного та відродженого), а також фотоматеріали з приватного архіву та колекції відомого подільського краєзнавця, кальничанина, писаря відродженого Кальницького полку Віктора Мацька .
    
78. Підшивка газети-«Пресбюро» «Богунівець» та газети «Рідне село» (редагування та комп’ютерна верстка В.Мацька) – приватний архів В.Мацька, М.Баніта та родини Голубєвих-Моторних.
    
79. Статистичні документи Кальницької сільської ради.
    
80. Матеріали, документи, фотографії, клейноди відродженого Кальницького козацького полку імені Івана Богуна, дитячих козацьких осередків -- з канцелярії полку, приватного архіву та колекції кальницького полковника Михайла Баніта
    

80.Матеріали ( т.ч. фото) роботи дитячого козацького осередку «Козацька(Гетьманська) Республіка» Дашівської (І-ІІ ст.) школи --з приватного архіву «ідеолога» полку, директора цієї школи Олександра Мазура.

81. Краєзнавчі дослідження з історії Вінниччини, Присоб’я, с.Кальник та Кальницького козацького полку, Кальницької та Дашівської школи, матеріали дослідження родоводу, рукописний щоденник українських народних пісень,записаних Софією Ящук, фонофотоматеріали ( в т.ч. українські народні пісні, записані від подолян) та пам’ятки духовної і матеріальної культури подолян на початку ХІХ – першої половини ХХ ст.--з приватного архіву та колекції родини

Голубєвих –Моторних -Ящуків (Кальник-Київ)

82.Краєзнавчі дослідження з історії Вінниччини, матеріали дослідження родоводу, фотоматеріали, документи з приватного архіву О.Моторного (Вінниця)

83.Матеріали дослідження родоводу Моторних - Федюків з приватного архіву Надії Федюк (Корделівка)

84. Матеріали дослідження родоводу з приватного архіву Ящуків:Петра та Василя (Кальник-Вінниця)

85. Документи , фотографії з історії Кальника з приватного архіву Володимира Карпенка (Кальник).