Гончарова Тетяна Василівна
Вид материала | Документы |
- Василя Симоненка Черкаської міської ради. Проблема досвіду: Активізація пізнавальної, 83.7kb.
- Саннікова Тетяна Василівна удк: 372. 30+370. 1+370. 179 Духовне виховання молодших, 311.58kb.
- Наукова xpohika олена Василівна Чернецька, 149.75kb.
- Зінченко Світлана Василівна, 113.11kb.
- Проблематика романа И. Гончарова “ Обломов, 58.73kb.
- Зачетная работа по творчеству И. А. Гончарова, 29.33kb.
- Мирвода Оксана Олександрівна музкерівник днз №41 «Весняночка» Калинівської селищної, 58.29kb.
- И. А. Гончарова (Роман И. А. Гончарова «Обломов» роман о любви) Тароватова В. Н., учитель, 76.32kb.
- И. А. Гончарова Тип урока: изучения нового материала Секреты понимания И. А. Гончарова, 145.51kb.
- Штольц как антипод обломова в романе и. А. Гончарова "обломов" Произведения И. А. Гончарова, 20.12kb.
Підготувала програму :Гончарова Тетяна Василівна , уитель української мови та літератури «вищої» кваліфікаційної категорії ,заступник директора з навчально- методичної роботи загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 м.Селидове, Донецької області
Моб.тел.-0937724633
Інноваційна П Р О Г Р А М А
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6
«Шлях до успіху через самоосвітню діяльність»
НА 2011 – 2015 РОКИ
П Е Р Е Д М О В А
ХХІ століття ставить нові вимоги перед людством, окреслює нові тенденції, що впливають на всі сфери життєдіяльності людини і суспільства.
Ринок сьогодні є несумісним з тими настановами , орієнтаціями , способом життя , які були характерними для нас у недалекому минулому . Для нового життя потрібне нове мислення , нова культура діяльності й новий рівень освіченості .
Новизна визначається перш за все тим, що академічні знання стають менш головними показниками якості освіти, їм на зміну приходять такі показники, як стійкість мотивації пізнання, здатність до самоосвіти, усвідомлення необхідності освіти упродовж усього життя.
Як показують соціологічні дослідження , сьогодні далеко не кожний учень відповідає вимогам життя , вміє перебудовуватися, організовувати свою освіту , компетентність .
Школа не завжди справляється зі своєю соціалізуючою функцією – забезпечити підростаюче покоління засобами самовизначення в трудовому , соціальному , політичному й економічному житті .
Аналіз педагогічної практики свідчить про те , що методи шкільного навчання й виховання часто відзначаються авторитарністю і не забезпечують дитині свободи вибору діяльності . Багато дітей і підлітків пасивні , у них слабка мотивація до навчання , про що свідчать результати моніторингових досліджень.
Тим часом суспільство має потребу у високоосвічених , ініціативних і заповзятливих молодих людях , здатних творчо реформувати наше суспільство , збільшити інтелектуальний потенціал країни , відновити її духовну культуру .Тому випускники середньої школи повинні бути підготовленими до нових суспільних відносин , соціально захищеними , морально стійкими , соціально загартованими , підготовленими до зустрічі з труднощами в умовах конкурентної діяльності ; бути здоровими фізично і психічно. І ,головне , випускники повинні бути здатні до саморозвитку , до безупинного самовдосконалення .
Виконати такі задачі неможливо в рамках традиційної технології – педагогіки вимог ,заснованих на зовнішній мотивації діяльності учнів , на примушуванні. У новій технології ставка робиться на внутрішні особистісні фактори мотивації учнів , на властиві дітям природні потреби саморозвитку , прагнення до самовираження , самоствердження , самовизначення й самоврядування .
Ось чому важливо здійснювати самоосвіту учня , орієнтовану на відповідність динаміці дійсності . Про здатність до постійного оновлення знань , тобто « здатність до навчання упродовж усього життя «зазначається в Концепції 12- річної середньої загальноосвітньої школи ( 12, с.11). На формування в підростаючого покоління сучасного світогляду , розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання . самоосвіти й самореалізації особистості звертається увага і в Національній доктрині розвитку освіти ( 19, с.4)та державній програмі « Вчитель»( 10, с.2). Лише готуючи особистість , здатну до самоосвіти , сучасна школа може реалізувати модель випускника , спроможного до самостійного розв’язання власних та глобальних проблем , здатного до творчості , саморозвитку та самореалізації . Розширення кругозору , пошук нових знань , розвиток умінь самостійного здобуття інформації стали нагальною потребою сучасності .
Настав час пізнання самого себе й свого «я», можливостей для самовизначення та кращої самореалізації, саморозвитку, самовдосконалення, самоосвіти.
Щоб знайти відповіді на свої питання, учень навчається звертатися до самоосвіти, чому допомагає вчитель.
Завдання сучасної школи – перетворення учня із об’єкта освіти в суб’єкт, з того хто набуває знань, в того, хто формує самого себе.
Створення цілісної системи діяльності педагогів, батьків та учнів щодо формування самоосвітньої компетенції учнів як одного з основних чинників підвищення якості знань.
Завдання
- Створення ефективного та науково-методичного забезпечення процесу формування та розвитку самоосвітніх умінь школярів.
- Добір літератури для самоосвітньої діяльності учнів; визначення питань для самоосвіти з урахуванням потенційних можливостей учнів.
- Підвищення мотивації навчальної діяльності.
- Створення ситуації успіху для кожної дитини , спираючись на знання про її можливості.
- Врахування потенційних можливостей кожного учня та його суб’єктивне уявлення про них.
- Усвідомлення особистої та суспільної значущості отриманих знань.
- Вироблення в учня умінь і навичок самоосвіти як виконання головної задачі – підвищення якості знань.
Форма діяльності – колективна
(Учасники)
Учні, батьки, психолог, учителі, адміністрація школи, бібліотекар.
Етапи реалізації:
І етап. Підготовчий – (2011січень – травень )
ІІ етап. Діагностично - концептуальний – (2011 вересень –травень 2012рік )
ІІІ етап . Завершення розробки концепції – (грудень 2012 рік)
ІV етап. Розвивально – формувальний – (січень 2013 рік – травень 2015 рік)
V етап . Узагальнювальний ( вересень- грудень 2015 рік )
Актуальність
Навчальною потребою сучасної школи є створення умов, за яких кожен учень мав би змогу навчатися самостійно здобувати необхідну інформацію, використовуючи її для власного розвитку, самореалізації, для розв’язання існуючих проблем.
Гіпотеза
Самоосвітня діяльність дає можливість для розширення кругозору, пошуку нових знань, розвитку умінь самостійно здобувати інформацію. Самоосвіта є умовою досягнення учнів у галузі науки і техніки та шансом отримання кращої підготовки до соціальних ролей і професійних знань.
Направленість
- Здійснення особисто орієнтованого підходу до педагогічного процесу з врахуванням індивідуальності дитини.
- Формування особистості, здатної використовувати отриману інформацію, творчо мислити, приймати рішення, адаптуватися в різних умовах.
- Формування мотивів самоосвіти.
- Формування свідомого ставлення до навчання.
- Ознайомлення учні із методами та прийомами самоосвіти; з творчими та дослідницькими методами роботи.
- Розвивати навички самоосвітнього оволодіння знаннями та пізнавальними уміннями при використанні різноманітних джерел і в різних формах самоосвіти
Очікувальний позитивний результат
- Особистісно орієнтований підхід у створенні умов для формування самоосвітньої компетенції учнів.
- Оптимальний для кожного учня розвиток здатності до неперервної освіти протягом всього життя.
- Створення навчально-методичного забезпечення процесу формування самоосвітньої компетенції.
- Підвищення рівня навчальних досягнень на підставі впровадження системи формування самоосвітніх умінь учнів.
Можливий педагогічний прогноз
- Пасивність практикуючих учителів, недостатня їх зацікавленість проблемою через низьку мотивацію.
- Несвоєчасна розробка навчально-методичного забезпечення через недостатню підготовленість учасників до цієї діяльності.
Висновок
Включення самоосвіти в навчальний процес передбачає послідовне навчання учнів видів і прийомів самостійної роботи з наростаючим ступенем самостійності як на уроці , так і під час організації домашньої роботи . Необхідно пропагувати самоосвіту в навчальному процесі і на позакласних заняттях за допомогою роз’яснення і показу її значення , заохочення учнів та залучення інформації , отриманої школярами шляхом самоосвіти.
Прояв самостійної активності – це результат такого процесу навчання , у якому самоосвітня діяльність постає як необхідність.