Методичні вказівки

Вид материала

Документы

Содержание Зміст курсу Уведення Теоретичні основи безпеки життєдіяльності Людина як елемент системи “людина – середовище проживання” РОЗДІЛ 3 Організація та управління безпекою життєдіяльності Методичні вказівки до вивчення розділів програми Вступ Розділ 1. Теоретичні основи БЖД Питання для самоперевірки Розділ 2. Людина як елемент системи “людина – середовище проживання” Питання для самоперевірки Питання для самоперевірки Контрольна робота Контрольні завдання Варіанти задач Формули для задач

Подобный материал:

• Методичні вказівки для студентів спеціальності 0917, 418.35kb.
• Методичні вказівки, 258.85kb.
• Ау кафедра прикладної математики та обчислювальної техніки методичні вказівки, 290.94kb.
• Методичні вказівки, 671.16kb.
• Методичні вказівки, 565.46kb.
• Методичні вказівки, 1826.03kb.
• Методичні вказівки, 283.51kb.
• Методичні вказівки, 442.88kb.
• Міністерство освіти І науки україни одеський національний політехнічний університет, 224.06kb.
• Методичні вказівки, 498kb.

Методичні вказівки

до виконання контрольної роботи з курсу

“Безпека життєдіяльності”

для студентів заочної форми навчання

спеціальностей факультету транспортного машинобудування

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Сучасна людина живе у світі небезпек – природних, технічних, антропогенних, екологічних та ін.

Ці небезпеки при взаємодії між собою посилюють наслідки. Кількість аварій, катастроф, пожеж збільшується. У них гине незмірно більша кількість людей ніж в умовах виробництва. Сьогодні очевидна актуальність широкої і водночас глибокої постановки проблеми безпеки. Розглядом цих проблем, основних закономірностей принципів і засобів забезпечення безпеки і займається безпека життєдіяльності.

Нормативна навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” –це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного напрямку, що узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує понятійно-категорійний, теоретичний та методологічний апарат, необхідний для вивчення подалі основ екології, охорони праці та інших дисциплін, що вивчають конкретні небезпеки й способи захисту від них.

Вивчення наукових основ взаємодії людини з біосферою й техносферою дозволяють розширити творчі можливості майбутніх спеціалістів при виборі стратегії й тактики безпечної діяльності, виховати нове покоління людей з мораллю безпечної життєдіяльності.

Курс “Безпека життєдіяльності” засновується на знаннях, отриманих студентами при вивченні соціально-політичних, загальнонаукових та загально інженерних дисциплін.

Наукова основа курсу складається з результатів досліджень в області фізіології й психології праці, ергономіки, гігієни праці, теорій ризику та ін.

Основним методом вивчення дисципліни є самостійна робота з навчальними посібниками, методичними вказівками, нормативно-правовими документами.

При вивченні курсу рекомендується вести конспект, що сприяє одержанню міцних знань та значно скоротити час на підготовку до заліку.

Вивчати дисципліну треба строго послідовно у відповідності із програмою і методичними вказівками.

Після вивчення курсу виконується контрольна робота, яку треба надіслати до університету на рецензію.

У період лабораторно-екзаменаційної сесії студент виконує практичні роботи, передбачених програмою. Студенти допускаються до заліку після виконання практичних робот та при наявності зарахованої контрольної роботи.

Зміст курсу

Уведення

Історія виникнення питань, пов’язаних із проблемою безпеки життєдіяльності людини. Етапи розвитку наукового напрямку БЖД. Сучасний стан БЖД. Предмет, структура й функції дисципліни БЖД, ціль та задачі. Конкретна роль ІТР у забезпеченні БЖД.


РОЗДІЛ 1

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Тема 1.1 Безпека життєдіяльності – як поняття. Безпека абсолютна й відносна. Система “людина – середовище проживання” та його компоненти. Аксіома про потенціальну небезпеку діяльності людини – основний постулат БЖД.

Тема 1.2. Небезпека. Ризик – як оцінка небезпеки. Джерела небезпек. Номенклатура й таксономія небезпек. Класифікація шкідливих та небезпечних факторів: фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних.

Ризик як фактор потенційної небезпеки. Індивідуальний та соціальний ризик. Концепція прийнятого (припустимого) ризику. Управління ризиком. Аналіз надійності. Надійність виробництва (надійність обладнання й технологій). Методи аналізу от казів обладнання Надійність людини як кільця складної системи.

РОЗДІЛ 2

Людина як елемент системи “людина – середовище проживання”

Тема 2.1. Основи небезпеки функціонування системи “людина – машина”. Людина у системі управління. Вибір та компонування органів управління й засобів відображення інформації. Основні принципи при розподілі функцій меж людиною й машиною. Елементи теорії інформації. Потік інформації. Пропускна здібність людини. Характеристика аналізаторів у забезпеченні життєдіяльності людини. Закон Вебера-Фехнера. Психічні характеристики особистості. Пізнавальні психічні процеси: відчуття, сприйняття, уважність, пам’ять та мислення.

Тема 2.2. Психологія та безпека. Психофізіологічні причини нещасних випадків. Фактори, що обумовлюють можливість людини протистояти небезпеці. Теорії травматизму. Індивідуальні особливості людини й безпека. Психофізіологічний стан людини та його безпека. Соціально-психологічні складники діяльності. Основні напрямки підвищення безпеки праці з урахуванням людського фактора.

Тема 2.3. Раціональні умови життєдіяльності людини і фізіологічні потрібності людини. Людина як біологічний і соціальний суб’єкт. Потрібності людини: фізіологічні, матеріальні духовні. Середовище життєдіяльності людини: природне, виробниче, побутове, соціальне та ін. Основи раціонального харчування. Інформаційне забезпечення і трудова активність. Значення спілкування у розвитку особистості. Емоціональні аспекти життєдіяльності.

РОЗДІЛ 3

Організація та управління безпекою життєдіяльності

Тема 3.1. Управління й контроль за БЖД. Правові, нормативні та організаційні основи БЖД. Контроль за станом безпеки.

Методичні вказівки до вивчення розділів програми

Вступ

Вивчення історії виникнення питань, що пов’язані із проблемою безпеки життєдіяльності, а також структури, предмета й функцій дисципліни БЖД, її цілі й задач можливо з використанням матеріалів, представлених у даній методичній указівки й у монографії 1.

Для оцінки сучасного положення безпеки життєдіяльності необхідно вивчати літературу, в якій представлені дані про масштаби впливу різноманітних небезпек на людину.

Розділ 1. Теоретичні основи БЖД

Основні поняття, аксіоми, постулати слід вивчати з використанням монографії [1], даних методичних указівок.

Рішення задач, пов’язаних із покращенням стану безпеки не можливо без детального вивчення природи виникнення безпек, номенклатури й таксономії безпек, ризику, як фактора потенціальної небезпеки. Це дозволить дати оцінку прийнятим (припустимим) рівням ризику як для кожної людини, так і для суспільства цілкому.

Надійність виробництва слід вивчати з використанням методів аналізу відказів обладнання (апріорний та апостеріорний). Література [1-5].

Питання для самоперевірки

1. Зв’язок курсу БЖД із практикою життєвого досвіду.
   
2. Основні положення Національної програми безпеки України, що стосується безпеки життєдіяльності й здоров’я людини.
   
3. Безпека абсолютна та відносна.
   
4. Аксіома про потенціальну небезпеку – основний постулат БЖД.
   
5. Класифікація небезпек.
   
6. Класифікація шкідливих та небезпечних факторів за природою дії.
   
7. Визначення поняття “ризик”.
   
8. Ризик індивідуальний і соціальний (груповий).
   
9. Концепція припустимого ризику.
   
10. Управління ризиком.
    
11. Надійність виробництва, обладнання, технологій.
    
12. Надійність людини як кільця складної системи.
    

Розділ 2. Людина як елемент системи “людина – середовище проживання”

Істотний вплив на безпеку людини чинить середовище його проживання. Тому людина вивчається, з одного боку, як біологічний , з іншого, як соціальний суб’єкт. Розглядаються раціональні умови життєдіяльності людини і фізіологічні вимоги. Даються оцінки психофізіологічному стану людини та його безпеки. Розглядаються основи безпеки функціонування системи “людина – машина”, діяльність людини у цій системі, а також елементи теорії інформації. Інформація о стані зовнішнього середовища сприймається людиною по “ вхідних каналах” – аналізаторам. З усіх аналізаторів найважливішу роль для забезпечення надійної й ефективної діяльності системи “людина – машина” відіграють зоряний та слуховий, на долю яких припадає більш 90% інформації про навколишнє середовище.

При вивченні теми “психологія та безпека” необхідно враховувати, що головним винуватцем нещасних випадків є людина. Вивчення цієї теми слід починати з розглядання причин нещасних випадків (погіршення фізичних якостей людини, конфлікт безпеки та продуктивності праці та ін.) і факторів, що характеризують рівень індивідуальної захищеності людини (біологічний, психофізіологічний, професійні якості та ін.). Потім слід вивчити вплив психофізіологічних станів особистості на безпеку (трудове стомлення, стрес, монотонія, алкогольне сп’яніння та ін.). Необхідно проаналізувати основні напрямки підвищення безпеки праці з урахуванням людського фактора. Література [1-10].

Питання для самоперевірки

1. Основи раціонального харчування.
   
2. Інформаційне забезпечення і трудова активність.
   
3. Фізіологічні потреби людини.
   
4. Емоціональні аспекти життєдіяльності.
   
5. Значення спілкування у розвитку особистості.
   
6. З яких елементів складається найпростіша система “людина – машина” ?
   
7. Основні принципи при розподілі функцій між людиною й машиною.
   
8. Об’єкт та предмет вивчення ергономіки. Задачі ергономіки.
   
9. Три типи помилок у системах управління.
   
10. Використання теорії інформації в ергономіці.
    
11. Розрахунок кількості інформації.
    
12. Аналізатори людини. Основні характеристики аналізаторів людини.
    
13. Пояснити закон Вебера-Фехнера.
    
14. Психологічні причини нещасних випадків.
    
15. Теорії травматизму.
    
16. Фактори, що обумовлюють спроможність протистояти небезпеці.
    
17. Психофізіологічний стан особистості й безпека.
    
18. Навчання безпечній діяльності.
    
19. Визначення величини емоціонального навантаження за Симоновим.
    

Розділ 3. Організація й управління БЖД

Збільшення тривалості життя людини визначається, передусім, обмеженням впливу зовнішніх факторів.

Захист життя й здоров’я кожної людини й населення країни цілком пов’язані з реалізацією на усіх рівнях існуючої нормативно-правової бази БЖД. Тому, при вивченні курсу необхідно ознайомитися з нормативно-правовою базою БЖД, структурою й системою управління. Література [1].

Питання для самоперевірки

1. Основні фактори, що впливають на тривалість життя людини.
   
2. Нормативно-правова основа БЖД.
   
3. Управління БЖД.
   
4. Задачі керівника з попередження аварії.
   

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Контрольна робота не повинна перевищувати 8-10 сторінок формату учнівського зошиту.

Контрольна робота складається з відповідей на контрольні питання теоретичного матеріалу, згідно розділам і темам наданої програми , та вирішених задач. У кінці роботи необхідно навести список використаної літератури.

При оформленні роботи необхідно залишати поля для нотаток і зауважень викладача.

Теми контрольного завдання і варіанти задач виконуються за вказівками викладача індивідуально.

Рішення задачі здійснюється згідно літератури запропонованої даними методичними вказівками.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1.

1. Історія виникнення питань , пов’язаних із проблемою безпеки життєдіяльності людини.
   
2. Класифікація засобів відображення інформації та основні вимоги до них.
   
3. Задача 1.
   

Завдання 2.

1. Предмет, структура і функції дисципліни “Безпека життєдіяльності”. Цілі й задачі дисципліни.
   
2. Перелічити аналізатори для сприйняття інформації людиною. Зоровий аналізатор і БЖД. Просторові характеристики зору. Колір і БЖД.
   

3. Задача 2.
   

Завдання 3.

1. Теоретичні основи БЖД. Безпека життєдіяльності – як поняття. Безпека абсолютна й відносна. Система “людина – середовище проживання” ті її компоненти. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини – основний постулат БЖД.
   
2. Людина у системах управління. Структурна схема одно контурної системи “людина – машина”. Вимоги до системи відображення інформації (СВІ).
   
3. Задача 3.
   

Завдання 4.

1. Небезпека. Ризик – як оцінка небезпеки. Джерела небезпек. Номенклатура й таксономія небезпек. Класифікація шкідливих й небезпечних факторів – фізичних, хімічних, біологічних й психофізіологічних.
   
2. Ергономіка. Об’єкт вивчення. Предмет вивчення. Основні принципи при взаємодії людини й машини.
   
3. Задача 4.
   

Завдання 5.

1. Надійність людини як кільця складної системи “людина – машина” в середовищі проживання. Надійність роботи й помилки людини. Види помилок, що допускаються людиною. Показники надійності роботи людини при виконанні завдань у безперервному часі. Методи аналізу масових подій згідно теорії вірогідності.
   
2. Організація й управління БЖД. Контроль за БЖД. Закони, правила та інші документи з БЖД.
   
3. Задача 5.
   

Завдання 6.

1. Предмет, структура й функції дисципліни БЖД. Ціль й задачі дисципліни.
   
2. Класифікація небезпек за природою походження, за часом прояву, по локалізації, по принесеним збиткам. Фізичні шкідливі й небезпечні фактори згідно ГОСТ 12.0.003-74.
   
3. Задача 6.
   

Завдання 7.

1. Предмет, структура й функції дисципліни БЖД. Ціль й задачі дисципліни. Роль ІТР у забезпеченні БЖД
   
2. Людина у системах управління. Структурна схема одно контурної системи “людина – машина” Вимоги до системи відображення інформації (СВІ).
   
3. Задача 7.
   

Завдання 8.

1. Ризик як фактор потенційної небезпеки. Індивідуальний й соціальний ризик. Концепція прийнятого (припустимого) ризику. Управління ризиком.
   
2. Психологія й безпека. Індивідуальні особливості людини й безпека. Психофізіологічний стан людини й його безпека. Основні напрямки підвищення безпеки праці із урахуванням людського фактору.
   
3. Задача 8.
   

Завдання 9.

1. Основи безпеки функціонування системи “людина – машина”. Людина у системі управління. Вибір й компонування органів управління й засобів відображення інформації. Основні принципи при розподілі функцій між людиною й машиною. Елементи теорії інформації. Потік інформації. Пропускна спроможність людини.
   
2. Раціональні умови життєдіяльності людини та його фізіологічні потреби. Людина як біологічний та фізіологічний суб’єкт. Потреби людини – фізіологічні, матеріальні й духовні. Середовище життєдіяльності людини – природне, виробниче, побутове, соціальне та ін.
   
3. Задача 9.
   

Завдання 10.

1. Основи безпеки функціонування системи “Людина – машина”. Потік інформації. Пропускна спроможність людини. Характеристика аналізаторів. Роль зорового й слухового аналізатора у забезпеченості життєдіяльності людей.
   

2. Середовище життєдіяльності людини – природне, виробниче, побутове, соціальне та

ін. Основи раціонального харчування. Інформаційне забезпечення й трудова

активність. Значення спілкування у розвитку особистості. Емоціональні аспекти

життєдіяльності.

2. Задача 10.
   

Завдання 11.

1. Класифікація небезпек за природою походження, за часом прояву, по локалізації, по принесеним збиткам. Фізичні шкідливі й небезпечні фактори згідно ГОСТ 12.0.003-74.
   
2. Надійність людини як кільця складної системи “людина – машина” в середовищі проживання. Надійність роботи й помилки людини. Види помилок, що допускаються людиною. Показники надійності роботи людини при виконанні завдань у безперервному часі. Методи аналізу масових подій згідно теорії вірогідності.
   
3. Задача 1.
   

Завдання 12.

1. Організація й управління БЖД. Контроль за БЖД. Закони, правила та інші документи з БЖД.
   
2. Небезпека. Ризик – як оцінка небезпеки. Джерела небезпек. Номенклатура й таксономія небезпек. Класифікація шкідливих й небезпечних факторів – фізичних, хімічних, біологічних й психофізіологічних.
   
3. Задача 2.
   

Завдання 13.

1. Ризик як фактор потенційної небезпеки. Індивідуальний й соціальний ризик. Концепція прийнятого (припустимого) ризику. Управління ризиком.
   
2. Середовище життєдіяльності людини – природне, виробниче, побутове, соціальне та ін. Основи раціонального харчування. Інформаційне забезпечення й трудова активність. Значення спілкування у розвитку особистості. Емоціональні аспекти життєдіяльності.
   
3. Задача 3.
   

Завдання 14.

1. Аналіз надійності як однієї з основних складників безпеки життєдіяльності. Надійність виробництва (надійність обладнання й технологій).Методи аналізу відказів обладнання.
   
2. Основи безпеки функціонування системи “людина – машина”. Людина у системі управління. Вибір й компонування органів управління й засобів відображення інформації. Основні принципи при розподілі функцій між людиною й машиною. Елементи теорії інформації. Потік інформації. Пропускна спроможність людини.
   
3. Задача 4.
   

Завдання 15.

1. Раціональні умови життєдіяльності людини та його фізіологічні потреби. Людина як біологічний та фізіологічний суб’єкт. Потреби людини – фізіологічні, матеріальні й духовні. Середовище життєдіяльності людини – природне, виробниче, побутове, соціальне та ін. Основи раціонального харчування.
   
2. Ризик як фактор потенційної небезпеки. Індивідуальний й соціальний ризик. Концепція прийнятого (припустимого) ризику. Управління ризиком.
   
3. Задача 5.
   

Завдання 16.

1. Аналіз надійності як однієї з основних складників безпеки життєдіяльності. Надійність виробництва (надійність обладнання й технологій).Методи аналізу відказів обладнання.
   
2. Нормативно-правова основа БЖД. Основні напрямки нормативно-правової бази БЖД. Закони, правила та ін. документи з БЖД.
   
3. Задача 6.
   

Завдання 17.

1. Ризик як фактор потенційної небезпеки. Індивідуальний й соціальний ризик. Концепція прийнятого (припустимого) ризику. Управління ризиком.
   
2. Психологія й безпека. Психофізіологічні причини нещасних випадків. Фактори, що обумовлюють можливість людини протистояти небезпеки. Теорії травматизму.
   
3. Задача 7.
   

Завдання 18.

1. Аналіз надійності як однієї з основних складників безпеки життєдіяльності. Надійність виробництва (надійність обладнання й технологій).Методи аналізу відказів обладнання.
   
2. Психологія й безпека. Індивідуальні особливості людини й безпека. Психофізіологічний стан людини й його безпека. Соціально-психологічні складники діяльності. Основні напрямки підвищення безпеки праці із урахуванням людського фактору.
   
3. Задача 8.
   

ВАРІАНТИ ЗАДАЧ

Задача 1. Визначити ризик травмування людини на виробництві в Україні у 1996 році, якщо відомо, що в цілому у народному господарстві було травмоване 65 тис. чоловік, а кількість працюючих складало 15 млн. чоловік. Порівняти отриманні дані зі стандартними значеннями.

Література [1, 3, 5]


Задача 2. Щорічно в Україні внаслідок дії різноманітних небезпек гине близько 127,5 тис. чоловік (кількість населення країни 45 млн. чоловік). Порівняти отриманні дані з ризиком проживання людини у колишньому СРСР, якщо відомо, що у результаті дії різноманітних факторів гинуло близько 500 тис. чоловік (при кількості населення країни 300 млн. чоловік).

Література [1, 3, 5]


Задача 3. Визначити індивідуальний ризик для мешканця А, проживаючого у місті N, що налічує 1,51 млн. чоловік. Статистичні дані за 10 років свідчать про те, що за цій час з числа мешканців міста загинуло 60 тис. чоловік, отримало травми 120 тис. чоловік.

Мешканець міста N 40 годин на тиждень працює у місті, на 4 тижня на рік виїжджає на відпочинок, 3 тижні кожен рік знаходиться у відрядженні, 56 днів на рік працює на дачі, а інший час знаходиться у місті.

Література [1, 3, 5, 11]


Задача 4. Визначити індивідуальний ризик для мешканця А, проживаючого у селі, що нараховує 200 тис. мешканців. З числа мешканців села за 10 років 5 чоловік загинуло й 50 отримало травми.

Мешканець А 40 годин на тиждень працює у найближчому місті N, на 4 тижні на рік виїжджає із села на відпочинок,2 тижня кожен рік знаходиться у відрядження, 56 днів на рік працює на дачі, а інший час заходиться у селі.

Література [1, 3, 5, 11]


Задача 5. Визначити ризик загибелі людини від екологічних заховань, якщо відомо, що від екологічних заорювань на планеті вмирає 1,6 млн. чоловік (при загальної кількості населення 6 млрд. чоловік).

Література [1, 3, 5, 11]


Задача 6. Визначити ризик загибелі й травмування людини у результаті стихійних явищ, якщо відомо, що Стихійні явища привели до загибелі 250000 чоловік й наражали на небезпеку близько 25 млн. чоловік (при загальної кількості населення планети 6 млрд. чоловік).

Література [1, 3, 5, 11]


Задача 7. Визначити ризик загибелі чоловіка у результаті землетрусів у світі, якщо відомо, що у 1990 році у результаті землетрусів у світі загинуло більш 52 тис. чоловік (при загальної кількості населення планети 6 млрд. чоловік).

Література [1, 3, 5, 11]


Задача 8. Визначити ризик загибелі людини на виробництві за рік у світі, якщо відомо, що щорічно у світі гине 250 тис. чоловік (число працюючих на виробництві 2,4 млрд. чоловік).

Література [1, 3, 5, 11]


Формули для задач:

• 1 –2 - ......................R = ,
  

де n – кількість подій, що відбулося;

N – загальна (можлива) кількість подій.


3 –4 – Індивідуальний ризик загинути для мешканця А можливо визначити за допомогою виразу:


Rn = ,

де Nn – кількість загиблих мешканців;

D – кількість тижнів, проведених мешканцем А у селі або у місті;

t – кількість годин на тиждень, коли мешканець наражається на небезпеку;

T – відрізок часу обліку статистичних даних;

No – кількість міста або села;

d – кількість тижнів у році;

td – кількість годин у тижні.


Індивідуальний ризик стати жертвою нещасного випадку будь-якого ступня тяжкості можна визначити для мешканця А за виразом:

Rж = ,

де Nmp – кількість мешканців, що отримали травми.


5 –8 .........................Ri = ,

де n – кількість загиблих людей;

N – загальна кількість.

ЛІТЕРАТУРА

1. В.В.Березуцкий. Теоретические основы безопасности жизнедеятельности /Монография/, Харьков, ХГПУ, 1999. – 170 с.
   
2. Г.Н.Крикунов и др. Безопасность жизнедеятельности, ч.1,2 – Днепропетровск, Пороги, 1992. – 412 с.
   
3. С.В.Белов и др. Безопасность жизнедеятельности, ч. 1,2. М.: ВАСОТ, 1992 – 231 с.
   
4. О.Н.Русак. Введение в охрану труда. –Л.: Лесотехническая академия, 1982. – 56 с.
   
5. О.Н.Русак. Конспект лекций по БЖД. – Л.: Ленингр. Союз специалистов по БЖД человека, 1991. –147 с.
   
6. Основы инженерной психологии. /Под ред. В.П.Ломова, М.: Высшая школа, 1986. –448 с.
   
7. Ю.М.Мадиевский Ю.М. Эргономика. Конспект лекций, часть 2, Харьков, ХПИ, 1975. – 217 с.
   
8. М.Л.Котик. Психология и безопасность, 3-е издание, Таллин: Валгус, 1989. –408 с.
   
9. И.Г. Бондалетов. Основы валеологии. Учебное пособие, Харьков, ХДИК, 1997. – 82 с.
   
10. Превентивная кардиология. Руководство под редакцией В.И.Косицкого, М.: Медицина, 1987. – 512 с.
    
11. Методические указания к самостоятельной работе «Количественная оценка риска» /Под ред. Т.С.Бондаренко, Харьков, 1991. –7 с.
    
12. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник/За ред. проф. В.В.Березуцького. – Х.: Факт, 2007. – 384 с.
    
13. Практикум з курсу “Безпека життєдіяльності”: для студентів вищих навчальних закладів/В.В.Березуцький, Т.С.Бондаренко, Г.Г.Валенко та ін.; За ред. проф. В.В.Березуцького. – Х.: Факт, 2007. –168 с.