Geum.ru

Міністерство освіти та науки україни національний технічний університет

Вид материалаДиплом

Содержание


5 Порядок захисту дипломної роботи
6 Яким має бути молодий спеціаліст
7 Техніка індивідуальної праці дипломника
Перелік посилань
Подобный материал:
1   2   3   4   5

5 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ



5.1 Захист роботи відбувається у Державній екзаменаційній комісії (ДЕК), склад якої затверджується наказом ректора. Головою ДЕК за погодженням з Міністерством освіти та науки України призначається спеціаліст, відомий своєю діяльністю в галузі фізичного матеріалознавства, який працює у науково-дослідному інституті або у вищому навчальному закладі чи на великому промисловому підприємстві. Графік роботи комісії визначається розкладом захисту дипломних робіт, який за місяць до захисту складається кафедрою і затверджується першим проректором з навчальної роботи. Не пізніше, ніж за одну добу до початку захисту, кафедра подає до ДЕК звіт про дипломну роботу з висновком завідувача кафедри про допуск студента до захисту, а також відзив керівника роботи та рецензію. Студент захищає роботу на засіданні ДЕК, на якому, крім голови і членів комісії, можуть бути присутні керівники роботи, викладачі, наукові співробітники і студенти.

5.2 Студент виступає з доповіддю, в якій необхідно відобразити такі питання:

- тему роботи та місце її виконання;

- стан проблеми згідно з літературними даними (коротко);

- поставлену мету і задачі, а також засоби їх вирішення;

- коротку характеристику експериментальних, теоретичних і

розрахункових методів, включаючи використання ПЕОМ;

- одержані результати, їх трактування і характеристику новизни;

- висновки по роботі.

5.3 Доповідач повинен користуватись плакатами, що ілюструють оригінальні методики, апаратуру та одержані результати. Для ілюстрації достатньо 3-4 плакати. Плакати слід виконувати на креслярському папері формату А1 (594х841 мм) тушшю будь-якого кольору. Дозволяється використовувати фломастери, маркери та стандартні трафарети. Мінімальний розмір знаків - не менш 15-20 мм.

5.4 В процесі доповіді студент може демонструвати макети оригінальних приладів, зразки розроблених ним матеріалів і т.ін., що позитивно характеризує його роботу. Можна також представити відбитки або рукописи статей і тез доповідей, написаних студентом або з його участю.

5.5 Для доповіді студенту відводиться не більш 10-15 хвилин. Тому доповідь має бути лаконічною. Після доповіді члени ДЕК ставлять студентові запитання з теми роботи і з суміжних проблем. Відповіді на запитання мають бути вичерпними, але короткими та чіткими. Запитання може поставити кожен із присутніх на засіданні. Після відповідей на запитання оголошується відзив керівника та рецензія, а студент відповідає на зауваження у відзиві, рецензії та на інші зауваження.

5.6 За результатами захисту роботи виставляються такі оцінки: ”відмінно“, ”добре”, “задовільно”, “незадовільно”. При визначенні оцінки роботи береться до уваги рівень підготовки студента, обсяг та якість одержаних результатів, змістовність доповіді та відповідей на задані запитання, якість оформлення звіту і плакатів, а також рецензія та відзив керівника. Рішення про оцінку дипломної роботи, а також про присвоєння кваліфікації спеціаліста і видачу відповідного диплому приймається на закритому засіданні ДЕК. Результати захисту оголошуються у той же день після оформлення протоколу засідання ДЕК. За рішенням ДЕК кращі роботи можуть бути рекомендовані для направлення на конкурси студентських наукових робіт.


6 ЯКИМ МАЄ БУТИ МОЛОДИЙ СПЕЦІАЛІСТ


Творчість є однією з фундаментальних потреб особистості. Саме через творчість людина може зробити свій внесок у розвиток цивілізації. Як сказав один філософ, здібності людина одержує від батьків, знання – від викладачів та з книг, але лише завдяки творчості людина стверджується і залишає по собі духовний або матеріальний спадок. Діяльність інженера є творчою працею, бо вона пов’язана зі створенням нової техніки, з проведенням наукових досліджень. Діяльність інженера вимагає наявності у нього багатьох специфічних якостей. З цими якостями людина не народжується, вони поступово виховуються педагогами, батьками, оточенням і самим фахівцем. Розглянемо коротко ці якості, виходячи, в деякий мірі, з методичної розробки [10].

Насамперед, необхідна самовіддана любов до вибраної спеціальності. До цього доречною буде трохи змінена порада К.С. Станіславського: треба любити не себе в науці, а науку в собі. Ця любов має бути безкорисливою, має надавати допомогу в подоланні невдач та перешкод. Разом с цим, молодий фахівець має бути в міру честолюбним і не відмовлятись від намірів зробити кар’єру в кращому розумінні цього слова. Цілеспрямованість не тільки вказує на віддалену перспективу виконуваної роботи, а й дає змогу чітко її планувати, накреслювати послідовність певних етапів роботи.

Невід’ємною властивістю інженера є працьовитість. Необхідно виробити в собі витримку, терплячість при постановці та виконані інженерних розробок і досліджень, оскільки на перших етапах роботи, як правило, зустрічаються дрібні невдачі, що нерідко обумовлені недостатнім знанням предмета, та незасвоєнням методики.

Обов’язковою властивістю науковця і інженера є цілковита чесність у роботі. Найменше відхилення від цього – одне з найтяжчих моральних злочинів. Всякий необ’єктивний підхід до оцінки власних експериментів, спостережень, результатів, прагнення підігнати їх до висновків, які хоче одержати дослідник, але які з роботи не випливають, є аморальними вчинками. Строгість та об’єктивність при аналізі будь-яких науково-технічних матеріалів і при формулюванні висновків обов’язкові для кожного інженера і науковця.

Скромність і самокритичність, вміння прислуховуватись до думки інших – невід’ємні якості інженера і науковця. Відсутність їх породжує елементи самозакоханості, егоцентризму, що призводять до переоцінки власних достоїнств. Разом с цим, для інженера і науковця дуже важливим є вміння відстоювати свою думку, свою позицію, якщо вони впевнені в їх правильності.

Позитивно впливає на зростання та формування інженерів і науковців і такий фактор, як професійна компетентність. Інженер і науковець повинні старатись оволодіти якомога більшим об’ємом інформації щодо новітніх досягнень у сфері своєї діяльності та у суміжних галузях, включаючи й досягнення зарубіжних фахівців. Без цього неминуче виникне паралелізм при вивченні однакових проблем та проведенні інженерних розробок. В свою чергу, це зобов’язує інженера володіти хоча б однією з основних іноземних мов, щоб мати можливість знайомитись не тільки з зарубіжною науково-технічною літературою, але й спілкуватись із своїми колегами з інших країн.

Велике значення у формуванні молодих спеціалістів має живе, безпосереднє спілкування не тільки з працівниками тієї ж наукової спеціальності та представниками суміжних дисциплін, а й з людьми практичної роботи.

Обмін поглядами, колективні обговорення спеціальних питань, ознайомлення з працями своїх колег надзвичайно пожвавлюють творчу думку, сприяють народженню нових ідей, запобігають появі помилкових висновків. Велике значення в цьому процесі мають науково-технічні семінари різних рівнів та конференції. Участь майбутнього спеціаліста в них відіграє суттєву роль у формуванні його світогляду.

Творче спілкування в колективі не тільки сприяє проведенню конкретної роботи на більш високому рівні, а й благотворно впливає на розширення кругозору та, що має особливе значення, допомагає орієнтуватись у суміжних галузях знань.

Майбутньому інженеру необхідно з перших же кроків проявляти активність, намагатись насамперед самому долати труднощі, що виникають. Не заспокоюватись на досягнутому – це гасло має бути провідним на всіх етапах творчої діяльності. Успіх інженерної та наукової праці залежить значною мірою від оптимістичного настрою інженера та науковця. Вони мають бути привітними і доброзичливими, витриманими та коректними, своєю зовнішністю та поведінкою створювати навколо себе сприятливу психологічну атмосферу, творчий клімат у колективі.


7 ТЕХНІКА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПРАЦІ ДИПЛОМНИКА


Успіх виконання дипломної роботи багато в чому залежить від того, наскільки студент зуміє раціонально організувати своє робоче місце і свій робочій час. Тому дуже важливо виробити в собі ці уміння тим більше, що вони будуть необхідними і в подальшій діяльності молодого спеціаліста. Отже, враховуючи значення вказаних навичок, наведемо деякі настанови щодо їх формування, використовуючи, в деякий мірі, методичну розробку [10].

Порядок на робочому місці – один з найважливіших факторів, від яких залежить продуктивність розумової праці. Постійність місця роботи суттєво впливає на швидкість включення в роботу та на концентрацію уваги до неї. Звичка до робочого місця має таке ж важливе значення, як і звичка до певного часу роботи. Необхідно підтримувати чіткий порядок у конспектах, кресленнях, робочому журналі, комп’ютері та інструментах. Для кожної речі, книжки, документа має бути відведено певне місце.

Починати роботу необхідно з перших днів. Вони дуже важливі для того, щоб включитись у роботу, встановити чіткий порядок, задати ритм на весь період. Ритмом у роботі можна назвати щоденну роботу в одні й тіж години при раціональному чергуванні праці з перервами для відпочинку. Спочатку, для того, щоб організувати ритмічну роботу, потрібне свідоме зусилля волі. Тому рекомендується починати роботу з якогось невеликого та нескладного завдання. Його успішне виконання надасть позитивних емоцій і впевненості у вирішенні подальших, більш складних завдань. Як тільки людина втягнулась у роботу, примушення знімається, виникає звичка, робота стає потребою. Якщо порядок у роботі, її ритм встановлені вірно, студент може щоденно багато працювати, не зніжуючи своєї продуктивності та не перевантажуючи себе. Правильна зміна одного виду роботи іншим дозволяє відпочивати, не перериваючи роботи.

Таким чином, перше завдання організації самостійної роботи – складання розпорядку дня, що має фіксувати всі види роботи і побуту (праця в лабораторії, заняття у бібліотеці, участь у семінарах, переїзди, харчування, заняття спортом, відпочинок тощо). У розкладі не визначається зміст роботи чи занять, вони можуть змінюватись. Розпорядок слід закріпити на весь період виконання даної роботи або її великого етапу. Змінення порядку може бути пов’язано з виправленням помилок, що виникають частіше від недосвідченості, переоцінки сил, недооцінки обсягу роботи тощо.

При плануванні досліджень не слід відводити весь день тільки одному виду діяльності. Виконуючи одноманітну роботу, людина втомлюється більше, ніж при роботі різного характеру, але не завжди доцільно займатись багатьма предметами в один і той же день, оскільки при кожній зміні роботи треба знов зосереджувати увагу, що може привести до втрати часу.

Праця, особливо розумова, потребує вміння зосередити увагу, що означає, насамперед, спрямованість свідомості та волі. Робота без концентрації уваги є малопродуктивною, а іноді й марною. Слід привчити себе працювати без “розкачки”, не гаючи часу, як тільки зайняв робоче місце. Не треба ніколи порушувати це правило. Для того, щоб процес розумової праці став головним, він має бути зв’язаним із зацікавленістю до роботи, викликати задоволення.

Можна вказати на три основні причини відсутності інтересу до роботи: недостатні знання про об’єкт; нечіткі уявлення про його значущість і цінність; наявність упередженості, що нерідко виникає з випадкових причин. Типова причина відсутності інтересу – непоінформованість. Зацікавленість можна викликати, якщо ознайомитись з історією розвитку даного предмета, з діяльністю людей, які працюють в цій галузі, з перспективою використання очікуваних результатів.

Слід навчитись не переривати уваги, доки виконувана робота не отримує логічного завершення. Якщо доводиться зробити перерву в роботі, то тільки після виконання певного етапу. Вміння зосередитись, поглибитись у роботу набувається внаслідок практики, яка виробляє певні навички. Спочатку це потребує значних зусиль волі, але потім створюються усталені навички, що переходять у потребу розумової праці.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
  1. ДСТУ-3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”
  2. ДСТУ-3651.0-97 “ Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення”
  3. СТВУЗ-ХПИ-3.01-2000 “Текстовые документы в сфере учебного процесса. Общие требования к выполнению”
  4. СТП - ХПИ-2-90 “Курсовой проект”
  5. СТП - ХПИ-3-90 “Документы курсовых и дипломных проектов”
  6. СТП - ХПИ-4-90 “Пояснительные записки курсовых и дипломных проектов”
  7. Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових робіт для студентів спеціальності 7.090102 “Фізичне матеріалознавство” /Уклад. А.Г. Равлік, М.В. Решетняк.- Харків: НТУ “ХПІ”, 2002.
  8. Методичні вказівки до виконання та оформлення дипломних робіт для одержання кваліфікації бакалавра інженерного матеріалознавства студентами спеціальності 6.090102 “Фізичне матеріалознавство” /Уклад. А.Г. Равлік, В.Р. Копач, М.В. Решетняк.- Харків: НТУ “ХПІ”, 2002.
  9. Методические указания к выполнению и оформлению дипломных робот студентами специальности 0406 “Физика металлов” / Сост. А.Г. Равлик, О.Г. Алавердова.- Харьков: ХПИ, 1986.
  10. Памятка для студентов, приступающих к научно-исследовательской работе/ Сост. В.Т. Долбня, С.В. Эллис.- Харьков: ХПИ, 1983.

Додаток А

Узагальнена характеристика тематики дипломних робіт для одержання кваліфікації “інженер фізик”