1. якість як категорія майбутнього
Вид материала | Документы |
- Вікторія Фуркало формування професійної компетентності майбутнього вчителя засобами, 109.6kb.
- Впровадження інформаційних технологій в освіту є сьогодні одним з найважливіших пріоритетів, 34.56kb.
- «Фахівець майбутнього», 483.07kb.
- Нова якість соціальної політики: чотири стратегічних напрямки соціальних реформ”, 216.03kb.
- Реферат на тему: "проблема поєднання інтересів суспільства й особистості", 40.12kb.
- Якість поверхонь деталей машин, 156.84kb.
- Метрологія, стандартизація та сертифікація. Сутність та взаємозв'язок дисциплін. Необхідність, 128.07kb.
- Методологічні підходи до формування системи класифікацій маркетингових комунікацій, 136.43kb.
- Всеукраїнський конкурс проводиться серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 57.22kb.
- Реферат на тему: Методологічні підходи до формування системи класифікацій маркетингових, 137.53kb.
1.ЯКІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ МАЙБУТНЬОГО
"Найбыльш прекрасний час - той, у якому ми живемо", - писав Ганс Християн Андерсен. Але, зробити цей час прекрасним повинна сама людина. У першу чергу своєю якісною працею.
По визначенню Гегеля, "Якість є, у першу чергу, тотожна з буттям визначеність...".
Сучасний погляд на якість можна виразити в короткому формулюванні: "Якість - сутність явищ життя".
Але в чому ж сенс життя? У чудових книгах "Живій етиці", донесених до нас Оленою і Миколою Рерихами, книгах про шляхи людської еволюції, говориться:
"Потрібно зрозуміти, що в основі еволюції лежить удосконалення” [1].
По досвіду життєдіяльності ми знаємо, що процеси забезпечення, керування і поліпшення якості будь-якої роботи в основі своїй складаються з удосконалювання колишніх установок.
Пропоновані замітки - спроба розглянути проблему якості продукції як частину загальнолюдської цінності і її значення для майбутнього людини і країни.
1.1. Загальне значення якості
Цілим рядом видатних європейських фахівців з керування якістю думка про загальне значення якості виражена через зміст парадигми якості1 [2]. Підкреслюється, що пирадигма якості має не тільки технічний, але і соціальний зміст. Її основні положення застосовні як для вирішення задач підвищення якості, так і для поліпшення умов життя суспільства. Це пов'язано з тим, що сучасна концепція якості орієнтована на повне задоволення запитів споживачів, якими в широкому змісті є всі люди в будь-якій діяльності. Президент Європейської організації по якості Дж.А.Голдсмит, надаючи велике значення об'єднанню всіх представлень про якість у єдине ціле, резюмує: "У всесвітньому масштабі такий підхід буде сприяти стрімкому поліпшенню життєвого рівня всіх людей"[3]. У першу чергу, вирішення проблеми якості в глобальному масштабі визначає майбутню долю людства і, у кінцевому рахунку, відповідь на питання: бути чи не бути Землі.
Історія людської цивілізації - це, по суті справи, історія якості людських відносин і, на жаль, невисокої якості, оскільки найпоширенішим видом з'ясування відносин була війна. А в результаті воєн нагромадилася така кількість негативної психічної енергії, що, через геокосмічність буття, світ до кінця нашого століття стали трясти соціальні і природні катастрофи.
І тільки зараз, у зв'язку перевагою у світових відносинах нового мислення, починають виявлятися тенденції до загального миру між державами. В основі поняття якості людських відносин лежить споконвічне питання про добро і зло. Стосовно до якості продукції актуальна проблема екологічного виживання. У багатьох галузях техніки підходи до забезпечення якості продукції прямо пов'язані з забезпеченням екологічної чистоти. Питання охорони навколишнього середовища окремо представлені в міжнародних стандартах ISO і МEК.
У цьому плані інтерес -представляє визначення якості, запропоноване наприкінці 70-х років П. ван Донкелааром, головним інженером по якості, що працював в області судноплавства (Бельгія): "Вироби (чи послуги) тільки тоді високоякісні, якщо при їхньому виробництві і використанні споживається мінімум енергії і матеріалів, якщо вони служать на благо щастя і здоров'я тих, хто їх робить, хто ними користується, а також тих, хто від них звільнюється, не заподіюючи тим самим збитку навколишньому середовищу".
У 1932 р. у статті "Якість" Н.К.Рерих писав: "Прагнучи до вищих форм цивілізації, дерзаючи мислити навіть про культуру, не забудемо, що життєвість прагнення створюється з високої якості дій".
Отже, мабуть, не буде перебільшенням вважати, що відношення до якості - це відношення до життя, до світу, частина нового світорозуміння.
1.2. Деякі передумови створення наукового представлення про якість
Для того, щоб мати ефективні шляхи забезпечення якості, на нашу думку, необхідно визначити основні теоретичні передумови створення наукового представлення про нього. Тут доречно ще раз підкреслити, що якість як категорія - частина світосприйняття нашого часу.
Раніше питання світорозуміння були в основному прерогативою релігії. Однак у наш час ситуація істотно змінюється. Імовірно, питання нового світосприйняття повинні знайти відображення в науці про якість. Нам представляється, що майбутнє цієї науки залежить від того, наскільки повно будуть у ній представлені ідеї сучасних міждисциплінарних наук, що визначають світоглядний напрямок розвитку життя. У цьому плані становить інтерес використання таких фундаментальних понять, висунутих наукою за останні десятиліття, як інформація й ентропія. Ці категорії відіграють основну роль у нових науках - синергетиці2 і нерівноважній термодинаміці. Порядок і безладдя, самоорганізація і хаос - основні характеристики матерії. Історія розвитку природи і суспільства свідчить про взаємнопроникне значення процесів організації і дезорганізації. Вивченням закономірностей процесів самоорганізації в системах різної природи і займаються синергетика і нерівноважна термодинаміка. І саме зміст цих наук визначає сучасну пирадигму знань. У цьому плані інформація являє собою міру упорядкованості систем, а ентропія - міра хаосу. В ізольованих закритих системах ентропія зростає, а у відкритих самоорганизуюча система убуває.
Для незамкнутих систем можна вважати постійним добуток інформації (I) і ентропії (S) [4]:
I x S = const.
У цій формулі виявляються загальні властивості організації складних систем з інформаційними зв'язками. Нам здається коректним застосування синергетического підходу й ідей термодинаміки необоротних процесів до виробничих процесів і моделей керування якістю. Система виробничих відносин, не зв'язана з запитами споживачів, є закритою. Подібні системи характерні для підприємств вітчизняного промислового виробництва. Основна мета закритої виробничої системи - виконання плану незалежно від ситуації на споживчому ринку. Іншими словами, система не обмінюється з зовнішнім середовищем (споживачем) інформацією.
У моделі ринкової економіки виробнича система являє собою відкриту інформаційну систему, зв'язану з зовнішнім світом, відкіля йде потік інформації, і поряд з цим відбуваються внутрішні процеси її перетворення, що здійснюють самоорганізацію системи. У нашому випадку зовнішній світ - це споживач, його вимоги, що сприяють перебудові системи виробництва. З погляду вирішення проблеми якості споживач є природним керуючим. Усяке порушення відкритості системи, припинення припливу інформації повинні приводити до застою системи і збільшенню ентропії, тобто дезорганізованості, що, природно, визначає зниження рівня якості системи і її продукту. Аналіз якості побутової апаратури магнітного запису [5] дозволяє простежити спадкоємний характер його формування на стадіях життєвого циклу продукції. Досвід виробництва й експлуатації виробів свідчить, що в міру проходження стадій життєвого циклу зменшується запас якості виробу. У результаті досліджень процесів створення продукції визначені особливості виробничої системи за критеріями спадковості [5].
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. З книг "Живої етики". Ієрархія. - Новосибірськ.: Сиб. спілка Рериха, 1991. - Ст.297.
2. Bergan Hal. Extending the reach of the quality improvement paradigm. 2 «Quality Progress” -1990.-23,№5.-Р.51-52.
3. Дж. А. Голдсмиг. - Якість - єдине ціле// Стандарти і якість. - 1990. - №10. - С.З.
4. Айламазян А.К., Стась Е.В. Інформатика і теорія розвитку. - М.: Наука, 1989. - С. 174.
5. Векслер Э.М., Мартынов Г.К. Підвищення якості і надійності побутової апаратури магнітного запису. - Київ: Техніка, 1988. - С. 119.
2. ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ ДЕМИНГА
Багато керівників вважають: чи якість, чи продуктивність. Іншими словами, збільшення вимог до якості приводить до зниження продуктивності і підвищенню витрат.
Спочатку це може мати місце. Хоча не зайвим буде питання, а чи потрібна висока продуктивність для випуску низькоякісної продукції?
Однак якість, як стратегія - це спосіб підвищення продуктивності і зменшення витрат.
Деминг пояснив це японським фахівцям за допомогою наступного малюнка:
Малюнок: Ланцюгова реакція Деминга
3. КВАДРАТ: ЯКІСТЬ - СЕРТИФІКАЦІЯ (20 СТОЛІТТЯ)
На мал. 1.1 ми показали таблицю, у якій спробували установити основні, найбыльш великі етапи історії керування якістю і сертифікації в 20 столітті. Багато чого в ній не відбито, тому що вимагає більш детальної розмови.
3.1. СИСТЕМА ТЕЙЛОРА.
Розвиток менеджменту якості
1
91980
1
1950
11924
1
1905
Рис. 20-й століття: якість – сертифікація
Малюнок 1-1. Двадцяте століття: якість – сертифікація.
Історія розвитку принципів керування якістю і сертифікації іде в глиб століть. Тут дуже цікава книга Джозефа Джурана [27]. Ми почнемо з 1905 року, коли з'явилася система Тейлора. Завдяки цій системі ввійшли в практику поняття верхньої та нижньої межі якості, поле допуску, технічні засоби у виді прохідних і непрохідних калібрів. З'явилася спеціальність інспектор якості, чи як прийнято говорити, технічний контролер. Ця система дозволила розділити продукцію на якісну і дефектну (брак). Вона дала можливість побудувати замкнутий механізм керування якістю використовуючи економічні й адміністративні санкції у відношенні робітників, що допускають брак.
Ця система донині залишається однією з головних систем, хоча з'явилося дуже багато надбудов, нових методів і ідей. Систему Тейлора дуже критикують, особливо в Японії, але при всьому цьому її роль дуже велика, особливо в інжинірингу якості.
3.2. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ КЕРУВАННЯ ЯКІСТЮ.
Система Тейлора дала чудовий механізм керування якістю для кожного окремого виробу (деталі, складальної одиниці), однак виробництво - це процеси. Незабаром стало ясно, що керувати треба процесами.
У 1924 р. у BELL Telephone Laboratories (нині корпорація АТ&Т) була створена група під керівництвом д-ра Р.Л.Джонса, що заклала основи статистичного керування якістю. Це були розробки контрольних карт, виконані Вальтером Шухартом. Перші роботи послужили початком статистичних методів керування якістю, що згодом, завдяки д-ру Э.Демингу, одержали дуже широке поширення в Японії і зробили дуже істотний вплив на економічну революцію в Японії.
Далі ми більш докладно зупинимося на статистичних методах. Тут же підкреслимо, що сьогодні керування якістю, та й узагалі виробництвом, будується не на основі емоцій, відчуттів і інтуїції керівників, а на основі фактичних даних, одержанням, обробкою і представленням яких у зручній формі для прийняття рішень і займаються статистичні методи.
3.3. ТОТАЛЬНЕ КЕРУВАННЯ ЯКІСТЮ (ТQМ).
У 50-і роки стало ще більш ясно, що якість - це задача кожного працівника на фірмі, а не тільки інспектора чи інженера по якості. Однак, щоб зробити якість задачею кожного, необхідно визначити системи, що розподіляли б задачі, відповідальність і права в частині забезпечення якості.
Треба сказати, що етап розвитку системного, комплексного керування якістю не пройшов повз Радянський Союз. Тут було породжено багато вітчизняних систем і одна з кращих серед них - система КАНАРСПИ (якість, надійність, ресурс із перших виробів), що свідомо випередила свій час. Багато принципів КАНАРСПИ актуальні і зараз. Автором системи був головний інженер Горьковского авіаційного заводу Т.Ф.Сейфі. Він один з перших зрозумів роль інформації і знань у керуванні якістю, переніс акценти забезпечення якості з виробництва на проектування, велике значення додавав випробуванням, даним про експлуатацію і т.п. Справедливо вважати Т.Ф.Сейфі видатним фахівцем в області керування якістю і його ім'я повинне стояти поруч з такими іменами як А.Фейгенбаум, Кросбі, Г.Тагуті, Э.Шилінг, Х.Вадсворд.
3.4. ПРИНЦИПИ УНІВЕРСАЛЬНОГО КЕРУВАННЯ ЯКІСТЮ -МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ІСО СІМЕЙСТВА 9000.
У 70-80 роки стало розвиватися представлення про те, що основні принципи керування якістю носять універсальний характер. Причому зміст цієї універсальності двоякий - з одного боку, вони досить універсальні для підприємств різних галузей, форм і спеціалізацій; з іншого боку - вони універсальні для різних країн (відзначимо, з ринковою економікою). Це дозволило створити серію нових міжнародних стандартів на системи якості, що включають:
МС 9000 "Загальне керівництво якістю і стандарти по забезпеченню якості";
МС 9001 "Системи якості. Модель для забезпечення якості при проектуванні і/чи розробці, виробництві, монтажі й обслуговуванні";
МС 9002 "Системи якості. Модель для забезпечення якості при виробництві і монтажі";
МС 9003 "Системи якості. Модель для забезпечення якості при остаточному контролі й іспитах";
МС 9004 "Загальне керівництво якістю й елементи системи якості. Провідні вказівки", а також термінологічний стандарт МС 8402.
У 1994 р. вийшла нова версія цих стандартів, що розширила в основному стандарт МС 9004-1,2,3,4, більше увага приділивши в ньому питанням забезпечення якості програмних продуктів, оброблюваним матеріалам, послугам.
3.5. РОЗВИТОК ПРИНЦИПІВ СЕРТИФІКАЦІЇ.
Однак роль стандартів ІСО 9000 не буде до кінця ясна, якщо ми не розглянемо другу вісь на мал. 1.1. У 20 столітті інтенсивно розвивалися представлення про права споживача, у тому числі про право споживача на повну і достовірну інформацію про якість продукту, що купується. Визнано, що споживач є слабкою стороною у відносинах з виготовлювачем у частині інформації. Якщо виготовлювач знає, що він зробив, то споживач крім зовнішнього вигляду не знає нічого. Щоб захистити споживача в цій частині, необхідно проголосити його право на інформацію і зобов'язати виготовлювача надавати необхідну інформацію.
3.6. СПЕЦИФІКАЦІЇ І КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ.
На початку століття це право здійснювалося на основі спеціальних документів - специфікацій (технічних умов), де вказувалися основні характеристики продукції, а також указувалося, що результати контролю й іспитів підтверджують цю інформацію.
КВАДРАТ ЯКОСТІ
СТУПІНІ РОЗВИТКУ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ | | Являє собою таблицю в який зроблена спроба установити основні етапи історії керування якістю і сертифікації в ХХ столітті | ||||
1990 | Розуміння універсальності основних принципів подолання технічних бар'єрів у торгівлі | Універсальний менеджмент якості (UMQ) | | 2-я редакція стандартів ІСО серії 9000 (1994 р.) | ||
1980 | Підхід до керівництва організацією, спрямований на довгостроковий успіх | Тотальний менеджмент якості (ТQM) | | 1-я редакція стандартів ІСО серії 9000 (1987 р.) | ||
1950 | Методи оперативного характеру по виконанню вимог якості | Загальне керування якістю (ТQС) | | | | |
1920 | Управління якістю процесів | Статистичні методи | | | ||
1905 | Управління якістю окремих деталей | Система Тейлора Індивідуальний контроль якості | Статистичний приймальний контроль | Сертифікація продукції третьою стороною | Сертифікація систем якості і виробництва | |
| | 1905 | 1920 | 1950 | 1980 | |
Ступіні розвитку методів оцінки якості |
1 Під парадигмами розуміють визнані всіма наукові досягнення, що протягом визначеного часу дають модель постановки проблем і їхніх рішень науковому співтовариству (Кун Т. Структура наукових революцій. - М.: Прогрес, 1975)
2. Синергетика (від грец. "синергиа" - сприяння, співробітництво) - це теорія і методологія, що досліджують процеси сомоорганізації, стійкості, розпаду і відродження найрізноманітніших структур живої і неживої природи (Климонтович Н.Ю. Без формул про синергетике. - Мінськ: Вища школа, 1986).
Created on